Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади створення і функціонування в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, а також регулює відносини у зазначеній сфері.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністратор електронної системи репортингу - суб’єкт господарювання державної форми власності, що забезпечує функціонування та здійснює адміністрування електронної системи репортингу;

2) база даних мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів - компонент електронної системи репортингу, що містить інформацію про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів;

3) базовий рік - календарний рік, протягом якого обліковуються дані, що використовуються для розрахунку рівня мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, які належить створити та зберігати, або щодо рівня створених мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

4) баланс постачання і споживання нафти та нафтопродуктів - звіт про фактичні обсяги (у грошовому та кількісному виразі) постачання нафти та нафтопродуктів для їх кінцевого споживання на митній території України, включаючи обсяги їх імпорту/експорту, видобутку та переробки з урахуванням різниці залишків протягом відповідного місячного, квартального, піврічного та річного періодів;

5) банківська гарантія - вид фінансового забезпечення виконання зобов’язань, вчиненого в письмовій (електронній) формі, відповідно до якого банківська установа бере на себе грошове зобов’язання перед центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, на його першу вимогу сплатити за суб’єкта ринку кошти в разі невиконання таким суб’єктом у повному обсязі або частково своїх зобов’язань щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів згідно з вимогами цього Закону;

6) відповідальний зберігач - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, діяльність якого підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та який має на праві власності або користування резервуари, що відповідають вимогам щодо технологічної, екологічної і пожежної безпеки та забезпечують збереження кількісних і якісних характеристик нафти та/або нафтопродуктів протягом строку їх зберігання, діяльність якого спрямована на зберігання нафти та/або нафтопродуктів та надання послуги з відповідального зберігання відповідно до цього Закону;

7) внутрішнє споживання - загальні обсяги нафти та нафтопродуктів, обчислені за базовий рік відповідно до додатка II до Директиви Ради 2009/119/ЄС від 14 вересня 2009 року щодо зобов’язання держав-членів забезпечувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/або нафтопродуктів (далі - Директива Ради 2009/119/ЄС), що надходять на внутрішній ринок України для енергетичного та неенергетичного використання. Внутрішнє споживання передбачає постачання для сектору промисловості, у тому числі переробної, транспортного сектору, сектору домогосподарств та інших секторів для "кінцевого" споживання, а також власне споживання енергетичного сектору (крім сирої нафти, що використовується для подальшої переробки);

8) електронна платформа електронної системи репортингу - компонент електронної системи репортингу, що використовується для збирання, систематизації та аналізу інформації, подання якої передбачено законодавством у сфері мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, визначення обсягів мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів для кожного суб’єкта ринку та контролю за виконанням зобов’язань таких суб’єктів ринку;

9) електронна система репортингу - інформаційно-комунікаційна система щодо мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що є складовою цілісної системи моніторингу ринку нафти та нафтопродуктів та забезпечує:

створення, збирання, внесення, накопичення, перегляд, відправлення, прийняття, обробку, використання, зберігання, захист, облік та надання інформації щодо створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

подання суб’єктами ринку інформації щодо обсягів виробництва, запасів, імпорту/експорту, реалізації нафтопродуктів, а також обсягів імпорту/експорту та переробки нафти;

подання акредитованими випробувальними лабораторіями та органами з оцінки відповідності інформації про результати випробувань нафтопродуктів щодо їх якості і безпечності;

інформування про наявність банківської гарантії;

10) комерційні запаси - запаси нафти та/або нафтопродуктів, що є власністю та зберігаються суб’єктами ринку, на яких не розповсюджується передбачене цим Законом зобов’язання щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

11) кризова ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів - порушення балансу попиту і пропозиції нафти та нафтопродуктів, спричинене різким та неочікуваним зменшенням пропозиції нафти та нафтопродуктів на національному та/або міжнародному рівні, в результаті якого обсяги споживання нафти та нафтопродуктів на внутрішньому ринку України значно перевищують обсяги їх постачання;

12) мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів - спеціальні запаси нафти та нафтопродуктів суб’єктів ринку, що створюються, зберігаються, замінюються, розкриваються, використовуються, поновлюються і підлягають реалізації у порядку, визначеному цим Законом, та які призначені для тимчасового задоволення попиту внутрішнього ринку України у споживанні нафти та нафтопродуктів у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів;

13) нафтопродукти - виключно бензини автомобільні, паливо дизельне, отримані під час переробки нафти, газового конденсату або їх суміші, що відповідають вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та відповідних чинних стандартів, а також газ скраплений, що відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до газу скрапленого для автомобільного транспорту, комунально-побутового споживання та промислових цілей, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та відповідних чинних стандартів;

14) оператор мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (далі - оператор) - суб’єкт господарювання, що відповідає вимогам, встановленим до суб’єкта ринку та відповідального зберігача, здійснює діяльність із створення, зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та надає послуги з резервування і зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів за відповідними договорами (тікетс-угодами);

15) резервуари - ємності, призначені для накопичення, зберігання та обліку нафти або нафтопродуктів, що відповідають встановленим вимогам щодо технологічної, екологічної і протипожежної безпеки, забезпечують збереження кількісних і якісних характеристик нафти та/або нафтопродуктів протягом строку їх зберігання та обладнані рівнемірами - лічильниками обсягу нафти та/або нафтопродуктів відповідно до вимог законодавства;

16) розкриття мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів - прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про реалізацію (продаж) нафти та/або нафтопродуктів із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів для мінімізації негативних наслідків впливу кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів і стабілізації ситуації на внутрішньому ринку України;

17) система мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів - сукупність правових, організаційних та адміністративних заходів, інженерних, технічних засобів, програмного забезпечення, а також методів обробки інформації, спрямованих на створення, зберігання, заміну, розкриття, використання, поновлення та реалізацію (продаж) мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

18) суб’єкт ринку нафти та нафтопродуктів (далі - суб’єкт ринку) - суб’єкт господарювання, діяльність якого підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який здійснює введення в обіг нафтопродуктів;

19) тікетс-угода - угода щодо створення та зберігання обумовлених договором видів нафти та нафтопродуктів, що укладається між оператором і суб’єктом ринку та є зобов’язанням оператора створити визначені такою угодою мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів замість суб’єкта ринку;

20) цілісна система моніторингу ринку нафти та нафтопродуктів - комплекс уніфікованих організаційних, технічних, інформаційно-комунікаційних, програмних засобів і методів формування зведеного балансу постачання та споживання нафти та нафтопродуктів, здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів, моніторингу створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

2. Інші терміни вживаються у цьому Законі у таких значеннях:

термін "нафта" - у значенні, наведеному в Законі України "Про нафту і газ";

терміни "введення в обіг", "випробувальна лабораторія" та "органи з оцінки відповідності" - у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";

термін "акцизний склад" - у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

1. Для підвищення рівня енергетичної безпеки України та сталого постачання нафти та нафтопродуктів на внутрішній ринок у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів, а також з метою запровадження надійного та прозорого механізму постачання нафти та нафтопродуктів на основі принципу солідарності Договірних Сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства створюються мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів.

2. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, зберігання, заміни, розкриття, використання, поновлення та реалізації (продажу) мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, а також виконання плану дій для подолання кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів України.

1. Правову основу створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів становлять Конституція України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Бюджетний кодекс України, цей Закон, закони України "Про нафту і газ", "Про трубопровідний транспорт", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про публічні закупівлі", "Про торгово-промислові палати в Україні", Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.

1. Державне управління у сфері мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та забезпечення функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у межах своїх повноважень здійснюють:

1) Кабінет Міністрів України;

2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі;

3) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

4) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

5) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері статистики;

6) інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

2. Кабінет Міністрів України:

1) затверджує порядок створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні;

2) затверджує порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу;

3) затверджує порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні;

4) затверджує порядок здійснення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів в Україні;

5) затверджує план дій для подолання кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів України;

6) приймає рішення щодо кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів у випадках, передбачених законодавством;

7) приймає рішення про розкриття, реалізацію, поновлення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі:

1) здійснює управління системою мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

2) визначає адміністратора електронної системи репортингу;

3) складає річний баланс постачання і споживання нафти та нафтопродуктів в Україні;

4) є бенефіціаром, на користь якого надається банківська гарантія для забезпечення виконання зобов’язань суб’єктів ринку щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до вимог, встановлених цим Законом;

5) затверджує методику обчислення рівня мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, розроблену на основі методології, визначеної додатками I і II до Директиви Ради 2009/119/ЄС;

6) здійснює моніторинг балансу постачання і споживання нафти та нафтопродуктів на внутрішньому ринку України;

7) здійснює моніторинг якості і безпечності нафтопродуктів на внутрішньому ринку України, у тому числі тих, що входять до складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та зберігаються операторами, суб’єктами ринку та відповідальними зберігачами;

8) здійснює з використанням електронної системи репортингу моніторинг дотримання операторами, суб’єктами ринку та відповідальними зберігачами вимог щодо створення, зберігання, заміни, розкриття, використання, поновлення та реалізації (продажу) мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

9) здійснює взаємодію та обмін інформацією з іншими центральними органами виконавчої влади щодо виконання вимог цього Закону;

10) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику:

1) проводить перевірку відображених в електронній системі репортингу достатності обсягу створених мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та фінансового забезпечення кожного суб’єкта ринку, що здійснює імпорт нафти та/або нафтопродуктів та введення їх в обіг відповідно до вимог цього Закону;

2) забезпечує обмін інформацією між базою даних щодо митного оформлення нафти та/або нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України, та електронною системою репортингу;

3) здійснює взаємодію з іншими центральними органами виконавчої влади щодо виконання вимог цього Закону;

4) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:

1) проводить перевірку відображених в електронній системі репортингу достатності обсягу створених мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та фінансового забезпечення кожного суб’єкта ринку, що здійснює виробництво нафтопродуктів та введення їх в обіг;

2) забезпечує обмін інформацією між базою даних обліку акцизного податку суб’єктів ринку та електронною системою репортингу;

3) здійснює взаємодію з іншими центральними органами виконавчої влади щодо виконання вимог цього Закону;

4) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.

6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері статистики:

1) забезпечує обмін інформацією щодо визначення обсягів споживання нафти та нафтопродуктів на внутрішньому ринку України та електронною системою репортингу;

2) здійснює взаємодію з іншими центральними органами виконавчої влади щодо виконання вимог цього Закону;

3) здійснює інші повноваження, визначені цим Законом.

1. До складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів входять такі категорії товарної продукції:

1) нафта;

2) нафтопродукти.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, визначає:

1) перелік нафти та нафтопродуктів, що мають входити до складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, та їх співвідношення у складі таких запасів;

2) обсяг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, які зобов’язані створювати та зберігати оператори і суб’єкти ринку.

При цьому:

обсяг мінімальних запасів нафтопродуктів має становити щонайменше одну третину обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

розрахунок обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у розрахунковому році здійснюється з урахуванням вимог пункту 3 статті 9 Директиви Ради 2009/119/ЄС.

1. Річний баланс постачання і споживання нафти та нафтопродуктів складається та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, на основі даних цілісної системи моніторингу ринку нафти та нафтопродуктів.

2. До внутрішнього споживання нафти та нафтопродуктів не включаються нафта та нафтопродукти (з урахуванням різниці залишків):

1) включені до складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів або до матеріальних цінностей державного матеріального резерву та мобілізаційного резерву;

2) використані для створення запасів або для забезпечення потреб сил безпеки та сил оборони України;

3) ввезені на митну територію України в митних режимах, відмінних від імпорту.

3. Відомості, що містяться у балансі, використовуються для визначення:

1) обсягів мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів з урахуванням фактичних обсягів внутрішнього споживання нафти та нафтопродуктів на базовий рік;

2) обсягів мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що зберігаються, замінюються, розкриваються, використовуються, поновлюються та підлягають реалізації (продажу);

3) інших ознак, що характеризують тенденції розвитку ринку нафти та нафтопродуктів.

4. Оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, регулярну звітність, необхідну для складання балансу постачання і споживання нафти та нафтопродуктів, та інші документи і відомості з використанням електронної платформи електронної системи репортингу відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

5. Акредитовані випробувальні лабораторії та органи з оцінки відповідності подають інформацію щодо результатів випробувань якості і безпечності нафтопродуктів, у тому числі із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, з використанням електронної платформи електронної системи репортингу відповідно до порядку проведення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів на ринку України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, річні звіти щодо зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та щодо надання послуг з резервування і зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів не пізніше 15 січня року, наступного за базовим.

7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, забезпечує інформування та подання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства річних звітів щодо рівня накопичення та складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів не пізніше 31 січня року, наступного за базовим.

8. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, забезпечує інформування та надання Секретаріату Енергетичного Співтовариства зведеної копії реєстру мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів не пізніше 15 березня року, наступного за базовим, із зазначенням рівня накопичення та складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, включених до реєстру мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів станом на останній день базового року.

9. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері статистики:

1) забезпечує подання до Статистичної організації Європейської Комісії (Євростату) щомісячного звіту щодо статистики нафти (Eurostat’s Monthly Oil Statistics Questionnaire) - протягом 55 днів після закінчення звітного місяця;

2) забезпечує подання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства щомісячного статистичного звіту про обсяги імпорту або доставки сирої нафти - протягом 30 днів після закінчення звітного місяця з урахуванням вимог, визначених Регламентом Ради ЄС № 2964/95 від 20 грудня 1995 року щодо запровадження реєстрації імпорту та поставок сирої нафти у Співтоваристві;

3) забезпечує подання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Статистичної організації Європейської Комісії (Євростату) щомісячного статистичного звіту про обсяги комерційних запасів, що зберігаються на території України, - протягом 55 днів після закінчення звітного місяця.

1. Електронна система репортингу забезпечує облік та контроль обсягів мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, які зберігають оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі, моніторинг обсягів, якості і безпечності нафтопродуктів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні.

2. Електронна система репортингу складається з електронної платформи та бази даних мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

3. Електронна платформа електронної системи репортингу забезпечує взаємодію між операторами, суб’єктами ринку, відповідальними зберігачами, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, та іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства.

4. Програмними засобами електронної платформи електронної системи репортингу забезпечуються створення особистих електронних кабінетів операторів, суб’єктів ринку та відповідальних зберігачів, електронна ідентифікація та автентифікація користувачів, завантаження, заповнення та подання документів, формування інформації у вигляді вихідних документів, інші функціональні можливості, визначені Законом України "Про публічні електронні реєстри". Доступ до особистих електронних кабінетів забезпечує адміністратор електронної системи репортингу.

5. База даних мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів містить інформацію про:

1) склад, кількість, якісні характеристики нафти та нафтопродуктів, що зберігаються операторами, суб’єктами ринку та відповідальними зберігачами;

2) місця зберігання нафти та нафтопродуктів, у тому числі дані про технічні характеристики (параметри) резервуарів, в яких зберігаються мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів;

3) повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України для юридичних осіб або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) для фізичних осіб - підприємців, відповідальних зберігачів із зазначенням кількості і якості нафти та нафтопродуктів, які вони зберігають;

4) найменування відповідальних зберігачів із зазначенням кількості і якості нафти та нафтопродуктів, які вони зберігають, а також документи, що підтверджують відповідність таких зберігачів кваліфікаційним вимогам до відповідальних зберігачів;

5) банківські гарантії, видані банківською установою України суб’єктам ринку на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, з метою забезпечення виконання суб’єктами ринку своїх зобов’язань щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

6. Власником електронної системи репортингу та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.

7. Держателем (розпорядником) електронної системи репортингу є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.

8. Оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі забезпечують внесення (оновлення) до електронної системи репортингу даних про місця зберігання, перелік та обсяги мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до порядку функціонування та ведення електронної системи репортингу, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

9. Електронна система репортингу, взаємодіючи з іншими електронними реєстрами, забезпечує наявність відомостей про:

1) обсяги введених в обіг виробниками та імпортерами нафти та нафтопродуктів за попередні періоди;

2) якість і безпечність нафтопродуктів на ринку України;

3) нормативні обсяги мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів для кожного суб’єкта ринку;

4) банківські установи, які надали банківські гарантії;

5) банківські гарантії, видані операторам або суб’єктам ринку;

6) дані обліку акцизного податку суб’єктів ринку, у тому числі дані рівнемірів на акцизних складах, що зазначені як місця зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

7) дані щодо митного оформлення нафти та/або нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту;

8) інші дані, необхідні для забезпечення виконання цього Закону.

10. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для здійснення митного контролю має доступ до інформації, що міститься в електронній системі репортингу, а саме щодо:

1) достатності обсягу створених мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

2) наявності та обсягу фінансового забезпечення для кожного суб’єкта ринку, що здійснює імпорт нафти та/або нафтопродуктів та введення їх в обіг відповідно до вимог цього Закону.

11. Взаємодія інформаційних систем суб’єктів інформаційних відносин здійснюється в електронному вигляді на рівні центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, шляхом:

1) обміну даними щодо митного оформлення нафти та/або нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України (вивозяться з митної території України), в режимі реального часу;

2) автоматизованого обміну зазначеною інформацією між інформаційними системами за принципом "запит - відповідь" (у разі відсутності можливості обміну інформацією в режимі реального часу);

3) надання регламентованого доступу уповноваженим посадовим особам суб’єктів інформаційних відносин до інформації в інформаційних системах за принципом їх ідентифікації та відповідно до окремого порядку надання регламентованого доступу до інформаційних систем.

12. Структура та формат даних, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, строк їх передачі, процедури взаємодії інформаційних систем та порядок внесення змін до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, шляхом прийняття відповідних спільних рішень, що оформлюються окремими протоколами.

13. Відомості, що містяться в електронній системі репортингу, використовуються іншими органами державної влади у випадках, визначених законодавством щодо створення та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

14. Захист інформації, що обробляється в електронній системі репортингу, забезпечується відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про інформацію".

1. Загальний обсяг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що мають зберігатися для задоволення потреб внутрішнього ринку України в період кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів, визначається за найбільшим з двох таких показників: 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання.

2. Середньодобове значення ввезених нафти та нафтопродуктів у режимі імпорту та середньодобове внутрішнє споживання нафти та нафтопродуктів розраховуються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, на основі статистичних даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, про введення в обіг нафти та нафтопродуктів у відповідному періоді.

3. Методика обчислення рівня мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, з урахуванням вимог, визначених додатками I-III до Директиви Ради 2009/119/ЄС.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, здійснює моніторинг додержання операторами, суб’єктами ринку та відповідальними зберігачами зобов’язань із зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

5. Нафта та нафтопродукти із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів не можуть використовуватися у комерційних або будь-яких інших цілях, крім випадків, передбачених цим Законом.

6. Нафта та нафтопродукти із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів можуть бути передані у заставу з метою отримання банківської гарантії. Створення інших обтяжень мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів правами третіх осіб, а також звернення стягнення на них за зобов’язаннями будь-яких осіб не допускаються.

7. Суб’єкти ринку, які здійснюють введення в обіг нафти та/або нафтопродуктів на ринку України, крім операцій для забезпечення безперебійного та ефективного функціонування системи магістральних нафтопроводів та нафтопродуктопроводів України, зобов’язані створювати та зберігати обсяги нафти та нафтопродуктів, які становлять мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів та належать на праві власності операторам або суб’єктам ринку.

8. Суб’єкт ринку набуває право введення в обіг нафти та/або нафтопродуктів лише в обсязі, пропорційному мінімальному запасу нафти та нафтопродуктів, фактично сформованому таким суб’єктом ринку або замість такого суб’єкта - оператором відповідно до укладеної тікетс-угоди.

9. Необхідною умовою набуття суб’єктами ринку права, визначеного частиною восьмою цієї статті, є достатній розмір залишку фінансового забезпечення відповідно до вимог цього Закону.

10. Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів створюються:

1) суб’єктами ринку, які здійснюють ввезення нафти та/або нафтопродуктів у режимі імпорту, з переліку нафти та/або нафтопродуктів, які ними вводяться в обіг на території України;

2) суб’єктами ринку, які здійснюють діяльність з виробництва нафтопродуктів, з нафти, яка вводиться в обіг, та/або нафтопродуктів, які виробляються та вводяться в обіг відповідно до обсягу і номенклатури, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі;

3) суб’єктами ринку, які вводять в обіг газ скраплений, або у газі скрапленому, або в бензинах автомобільних з коефіцієнтом 0,8 до встановленого обсягу мінімальних запасів для газу скрапленого.

11. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, інформує суб’єктів ринку про обсяг, номенклатуру та якісні характеристики мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (із зазначенням обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, необхідного для введення в обіг виробниками нафтопродуктів та імпортерами нафти та/або нафтопродуктів) не пізніше ніж за 200 днів до набрання чинності відповідними зобов’язаннями суб’єктів ринку щодо створення та зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів шляхом розміщення відповідної інформації на своїй офіційній веб-сторінці та в особистих електронних кабінетах суб’єктів ринку електронної системи репортингу згідно з порядком створення, управління та функціонування в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

12. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, про розмір створеного обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та фінансового забезпечення для кожного суб’єкта ринку, що здійснює імпорт нафтопродуктів та їх введення в обіг.

13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про розмір створеного обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та фінансового забезпечення для кожного суб’єкта ринку, що здійснює виробництво нафти та/або нафтопродуктів та їх введення в обіг.

1. Метою діяльності операторів є створення та зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та надання послуг з резервування і зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів за тікетс-угодами.

2. Для забезпечення виконання договорів про резервування і зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів за тікетс-угодами оператори можуть створювати власну інфраструктуру для їх зберігання та здійснювати закупівлю нафти та/або нафтопродуктів.

3. Резервуари, в яких оператор зберігає мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, мають відповідати вимогам щодо технологічної, екологічної і пожежної безпеки та забезпечувати збереження кількісних і якісних характеристик нафти та/або нафтопродуктів протягом строку їх зберігання.

4. Тікетс-угоди розробляються відповідно до типової форми, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.

5. Право власності на обсяг нафти та нафтопродуктів згідно з тікетс-угодою належить оператору.

6. Оператор має право на укладення тікетс-угоди лише в обсязі, що не перевищує фактично створений обсяг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що перебуває у його власності. Разом з тікетс-угодою оператор зобов’язаний укласти договір банківської гарантії, що має покривати 25 відсотків ринкової вартості обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що є предметом відповідної тікетс-угоди.

7. У разі укладення тікетс-угоди зобов’язання оператора щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів збільшуються на обсяг нафтопродуктів, зазначений у тікетс-угоді, а зобов’язання суб’єкта ринку щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів зменшуються на обсяг нафти та/або нафтопродуктів, зазначений у відповідній тікетс-угоді.

8. Зобов’язання оператора та суб’єкта ринку за тікетс-угодами, інформація про місця зберігання нафти та/або нафтопродуктів, що є предметом відповідних тікетс-угод, а також копії банківських гарантій відображаються в їх особистих електронних кабінетах електронної системи репортингу.

9. Під час укладання та виконання тікетс-угоди не допускається встановлення будь-яких прав третіх осіб, у тому числі права користування, здійснення заміни боржника у зобов’язанні.

1. З метою забезпечення виконання зобов’язань щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів оператори та суб’єкти ринку зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, інформацію про банківську гарантію у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

2. Банківська гарантія для цілей цього Закону є належним фінансовим забезпеченням. Банківська гарантія є безвідкличною, непередаваною та безумовною.

3. Сума, на яку видана банківська гарантія, має покривати 25 відсотків ринкової вартості обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, створених операторами та суб’єктами ринку відповідно до цього Закону.

4. Інформація про розмір та доступний залишок фінансового забезпечення оператора або суб’єкта ринку має відображатися та бути доступною в електронній системі репортингу.

5. Рівень достатнього фінансового забезпечення має бути забезпечений суб’єктом ринку, що здійснює ввезення нафти та/або нафтопродуктів у режимі імпорту та введення їх в обіг, не пізніше ніж за 12 годин до початку митного оформлення нафти та/або нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України.

6. У разі якщо на дату перевірки достатності фінансового забезпечення суб’єкт ринку, що здійснює ввезення нафти та/або нафтопродуктів у режимі імпорту та введення їх в обіг, не надав фінансове забезпечення в необхідному обсязі, митний орган відмовляє в митному оформленні нафти та/або нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України в режимі імпорту, з підстав недостатності фінансового забезпечення. Митний орган вносить до електронної системи репортингу інформацію про відмову суб’єкту ринку в митному оформленні нафти та/або нафтопродуктів та інформує через електронну систему репортингу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, про недостатність фінансового забезпечення у суб’єкта ринку.

7. Рівень достатнього фінансового забезпечення має бути забезпечений суб’єктом ринку, що здійснює виробництво нафтопродуктів та введення їх в обіг, не пізніше ніж за 12 годин до початку реєстрації відповідної акцизної накладної податковим органом.

8. У разі якщо на дату перевірки достатності фінансового забезпечення суб’єкт ринку, що здійснює виробництво нафтопродуктів та введення їх в обіг, не надав фінансове забезпечення в необхідному обсязі, податковий орган відмовляє в реєстрації відповідної акцизної накладної з підстав недостатності фінансового забезпечення. Податковий орган вносить до електронної системи репортингу інформацію про відмову суб’єкту ринку в реєстрації акцизної накладної на вироблені нафтопродукти та інформує через електронну систему репортингу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, про недостатність фінансового забезпечення у суб’єкта ринку.

1. Суб’єкти ринку зберігають мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів із дотриманням вимог, встановлених цим Законом. Запаси, які вони зобов’язані зберігати на акцизних складах (крім місць роздрібної торгівлі нафтопродуктами), можуть зберігатися разом з комерційними запасами, а також нафтою або нафтопродуктами, призначеними для власних потреб таких суб’єктів ринку.

2. Суб’єкти ринку можуть укладати договір про відповідальне зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (далі - договір про відповідальне зберігання), що належать їм на праві власності та які вони зобов’язані зберігати відповідно до цього Закону, з іншими суб’єктами ринку та/або відповідальними зберігачами. Такий договір про відповідальне зберігання має відповідати вимогам, встановленим цим Законом.

3. Відповідальні зберігачі, з якими укладено договори про відповідальне зберігання, забезпечують належні умови зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів із дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

4. Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів зберігаються на території України у резервуарах, технічні параметри яких дають змогу здійснювати їх прийом та відпуск протягом строку, визначеного Кабінетом Міністрів України у рішенні про кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів.

5. Зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів може здійснюватися на вибір суб’єкта ринку будь-яким центральним об’єктом зберігання (у розумінні Директиви Ради 2009/119/ЄС) або суб’єктом господарювання держави - члена Європейського Союзу (далі - суб’єкт господарювання ЄС), який має у розпорядженні вільні резервуари, розташовані на територіях держав - членів Європейського Союзу, що межують з Україною, і які зобов’язалися підтримувати мінімальний рівень мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Таке зберігання можливе виключно за умови:

1) наявності укладеної адміністратором електронної системи репортингу з відповідним центральним об’єктом зберігання або суб’єктом господарювання ЄС угоди про обмін інформацією щодо обсягів зберігання в них мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів України, наявності вільних резервуарів, строків можливого зберігання та інших відомостей, необхідних для виконання суб’єктами ринку зобов’язань із створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;

2) заборони передачі зобов’язань із зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів будь-якому іншому суб’єкту господарювання ЄС;

3) зберігання суб’єктами ринку на територіях держав-членів, зазначених в абзаці першому цієї частини, не більше 25 відсотків загального обсягу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, які суб’єкти ринку зобов’язані створювати відповідно до вимог цього Закону;

4) введення в обіг мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до вимог статті 19 цього Закону.

6. Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів не можуть передаватися на відповідальне зберігання суб’єктам господарювання, щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції".

1. Відповідальне зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів здійснюється з дотриманням умов зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, встановлених статтею 11 цього Закону.

2. Відповідальне зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів здійснюється на підставі договору про відповідальне зберігання. Згідно з умовами договору про відповідальне зберігання відповідальний зберігач зобов’язується зберігати передані йому суб’єктом ринку мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів відповідної кількості, номенклатури та показників якості у межах вимог, встановлених відповідним технічним регламентом, та забезпечувати належні умови зберігання таких мінімальних запасів.

3. Договір про відповідальне зберігання містить:

1) інформацію про місце зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, переданих на відповідальне зберігання;

2) інформацію про кількість, склад та рівень якості мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, переданих на відповідальне зберігання;

3) умови забезпечення збереження мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів на належному рівні якості;

4) процедуру випуску та заміни нафти та/або нафтопродуктів із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, переданих на відповідальне зберігання;

5) строк зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у резервуарах відповідального зберігача;

6) відповідальність сторін за порушення умов договору;

7) інші умови договору.

4. Відповідальний зберігач не може розпоряджатися мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів, переданими йому на зберігання.

5. Перевірка обсягів, складу та якості мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що зберігаються відповідальним зберігачем, здійснюється відповідно до порядку створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів України.

6. Відповідальний зберігач зобов’язаний на вимогу уповноваженого контролюючого органу, що здійснює заходи державного нагляду та контролю у сфері мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до цього Закону (далі - уповноважений контролюючий орган), надати відповідні документи, забезпечити безперешкодний доступ представника (представників) такого органу до місць зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, у тому числі для визначення їх кількості, складу, якості та умов зберігання.

7. У разі самовільного відчуження, втрати (крім природних втрат нафти та нафтопродуктів) або псування нафти та/або нафтопродуктів із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів до відповідального зберігача застосовуються штрафні санкції відповідно до договору про відповідальне зберігання.

8. Накладення штрафних санкцій не звільняє відповідального зберігача від обов’язку повернути суб’єкту ринку втрачені мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів у відповідних кількості, складі та якості, в яких вони були прийняті на зберігання, з урахуванням затверджених норм їх втрат, або відшкодувати їхню вартість у грошовій формі відповідно до звичайної ринкової ціни, встановленої на день відшкодування.

1. Заміна мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що зберігаються операторами, суб’єктами ринку та відповідальними зберігачами, здійснюється не пізніше 30 календарних днів до закінчення строку їх придатності, а у разі погіршення показників якості мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів під час їх зберігання, що призвело до порушення вимог, встановлених відповідним технічним регламентом, такі запаси підлягають заміні протягом 15 календарних днів після встановлення факту погіршення їхньої якості.

2. Підставою для заміни мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що зберігаються операторами, суб’єктами ринку та відповідальними зберігачами, також є рішення про невідповідність вимогам якості та безпечності, що приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, на підставі даних моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів або на підставі результатів перевірок якості і безпечності нафтопродуктів, що перебувають у місцях зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

3. Після реалізації (продажу) нафти та/або нафтопродуктів із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до частини другої цієї статті такі обсяги нафти та/або нафтопродуктів мають бути замінені обсягами нафти та/або нафтопродуктів у відповідних кількості, складі та якості протягом строку, що не перевищує 15 календарних днів з дня реалізації (продажу).

4. Оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі можуть здійснювати заміну мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів під час своєї господарської діяльності, за умови дотримання відповідної кількості та якості мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що у них зберігаються.

1. Реалізація (продаж) мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів здійснюється у випадках, визначених цим Законом, та за умови їх поновлення у строк, визначений частиною третьою статті 19 цього Закону.

1. Оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі мають вести окремий облік нафти або нафтопродуктів, що входять до складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

2. Щороку до 15 січня року, наступного за базовим, оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі звітують центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, про обсяги нафти та/або нафтопродуктів, їхній склад, якісні характеристики та місця зберігання.