Про альтернативні джерела енергії

З метою картографування територій, зазначених у частині першій цієї статті, враховується, зокрема:

доступність енергії з відновлюваних джерел енергії і потенціал для виробництва відновлюваної енергії за допомогою різних типів технологій на поверхні суші, в надрах, акваторіях (водному просторі) водних об’єктів;

прогнозований попит на енергію з урахуванням потенційної гнучкості, управління попитом, очікуваного підвищення ефективності та інтеграції енергетичної системи;

доступність відповідної енергетичної інфраструктури, включаючи системи передачі та розподілу, а також установки зберігання енергії та інші інструменти гнучкості, або потенціал для їх будівництва.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, під час картографування відповідних територій враховує багатофункціональне використання територій, зазначених у частині першій цієї статті. Проекти відновлюваної енергетики мають відповідати вимогам та умовам використання відповідних територій.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, здійснює (за потреби) перегляд та оновлення (за необхідності) територій, зазначених у частині першій цієї статті, зокрема під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".

Кабінет Міністрів України встановлює порядок розроблення плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та з урахуванням територій, визначених відповідно до статті 9-9 цього Закону, затверджує план (схему планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для одного або кількох видів відновлюваних джерел енергії, або без розподілу за окремими відновлюваними джерелами енергії.

Такий план (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури, з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, визначені у відповідному плані (схемі планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії враховуються під час розроблення планів зонування територій відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

План (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії має визначати доступні земельні ділянки, акваторії (водного простору) водних об’єктів, на яких впровадження об’єктів відновлюваної енергетики, що використовують різні типи відновлюваних джерел енергії, не матиме значного впливу на довкілля, та одночасно:

надавати пріоритет штучним та забудованим поверхням, таким як дахи та фасади будівель, транспортна інфраструктура та прилеглі до неї території, паркувальні майданчики, ферми, звалища, промислові об’єкти, шахти, штучні внутрішні водойми, водосховища, а також, за доцільності, об’єкти очищення міських стічних вод, деградовані і малопродуктивні землі;

виключати природоохоронні території та об’єкти (території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного заповідання, території та об’єкти екомережі, території Natura 2000, водно-болотні угіддя міжнародного значення, території вище 1000 метрів над рівнем моря, біосферні резервати України в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), а також інші території, важливі для біологічного різноманіття, визначені за результатами наукових досліджень (місця існування / зростання видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України та додатків до міжнародних договорів України, місця розташування рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, природні середовища існування (оселища), що охороняються відповідно до міжнародних договорів України, території, важливі для птахів, рослин, морських ссавців, основні міграційні шляхи тварин (птахів, кажанів, морських ссавців, ратичних та хижих ссавців, амфібій, риб), у тому числі оформлені у вигляді картосхем), та охоронні зони навколо них, крім штучних і забудованих поверхонь, таких як дахи, паркувальні майданчики або транспортна інфраструктура, розташованих на таких територіях;

використовувати інструменти та набори даних для визначення територій, які виключаються із зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії.

Вимоги до заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату в зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії затверджуються Кабінетом Міністрів України, застосовуються для проектів відновлюваної енергетики, у тому числі разом із спільно розміщеними установками зберігання енергії, а також приєднання відповідних електроустановок до електричних мереж та мають враховувати особливості конкретної території, види відновлюваних джерел енергії, а також визначений вплив на довкілля і біорізноманіття з урахуванням вимог природоохоронного законодавства України та зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

План (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" та Директивою 2001/42/ Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку впливу окремих планів та програм на довкілля, а також у разі значного впливу на території Natura 2000 оцінці впливу на природні оселища відповідно до Директиви Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про охорону природних оселищ та дикої фауни і флори та іншим вимогам природоохоронного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, забезпечує опублікування плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та його (її) періодичний перегляд (за необхідності), зокрема при перегляді та оновленні Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики". Інформація оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Використання альтернативних джерел енергії має особливості, зокрема зумовлені природними умовами, а саме:

залежністю від атмосферних та інших умов довкілля;

наявністю водних ресурсів малих річок, необхідних для роботи гідроенергетичного обладнання;

наявністю біомаси, кількість якої залежить від обсягів щорічних урожаїв;

наявністю геотермальних джерел та свердловин, придатних для виробництва та використання геотермальної енергії;

наявністю теплових викидів, обсяги яких залежать від функціонування підприємств промисловості;

періодичністю природних циклів, внаслідок чого виникає незбалансованість виробництва енергії;

необхідністю узгодження та збалансування періодичності передачі обсягів енергії, виробленої з альтернативних джерел, зокрема передачі електричної енергії в об’єднану енергетичну систему України.

Отриману за допомогою теплових насосів аеротермальну, гідротермальну або геотермальну теплову енергію слід вважати видобутою з відновлюваних джерел енергії за умови, що кінцевий вихід енергії значно перевищує первинне споживання енергії, потрібної для приведення в дію теплових насосів. Обчислення частки енергії, виробленої тепловими насосами, з метою формування звіту для Енергетичного Співтовариства про досягнутий прогрес у сприянні та використанні енергії з відновлюваних джерел, здійснюється відповідно до методики, розробленої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Вимоги до провадження господарської діяльності, які застосовуються до об’єктів відновлюваної енергетики та пов’язаних з ними систем передачі та розподілу для виробництва електричної енергії, енергії для теплопостачання та охолодження з відновлюваних джерел, до процесу перетворення біомаси на біопаливо, біорідини, паливо з біомаси або іншої енергетичної сировини, включаючи відновлювані палива небіологічного походження, мають бути недискримінаційними, пропорційними та обґрунтованими, а також сприяти впровадженню принципу "Енергоефективність насамперед".

Експлуатація альтернативних джерел енергії на об’єктах альтернативної енергетики провадиться за умов:

безпечного проведення робіт, здійснення державного нагляду за режимами споживання енергії;

енергетичної безпеки, що гарантує технічне та економічне задоволення періодичних, поточних і перспективних потреб споживачів енергії;

виконання технологічних вимог щодо виробництва, зберігання, передачі, постачання та споживання енергії;

додержання єдиних державних норм, правил усіма суб’єктами відносин, пов’язаних з будівництвом (створенням), експлуатацією, виведенням з експлуатації об’єктів альтернативної енергетики, систем диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

додержання правил експлуатації об’єктів альтернативної енергетики, що регламентуються нормативно-правовими актами, обов’язковими для виконання всіма суб’єктами підприємницької діяльності.

Порядок експлуатації альтернативних джерел енергії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Протиаварійний захист та забезпечення екологічної безпеки при використанні альтернативних джерел енергії здійснюються шляхом:

запобігання аварійним ситуаціям і ліквідації їх наслідків на об’єктах альтернативної енергетики за рахунок додержання вимог та правил;

створення умов для розвитку, підвищення технічного рівня, безпечної експлуатації та охорони об’єктів альтернативної енергетики згідно із законодавством;

підтримки необхідного балансу потужності та якості енергії, виробленої з альтернативних джерел, для забезпечення надійного і безаварійного функціонування з об’єднаною енергетичною системою України;

здійснення нагляду за впровадженням нових систем протиаварійної автоматики та захисту об’єктів альтернативної енергетики, а також засобів зв’язку і диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з енергетичними мережами України;

здійснення нагляду за експлуатацією систем протиаварійної автоматики та захисту об’єктів альтернативної енергетики від несанкціонованого втручання.

Державний нагляд у сфері альтернативних джерел енергії здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері та інші органи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порушення законодавства про використання альтернативних джерел енергії тягне за собою відповідальність згідно із законами.

До досягнення кліматичної нейтральності відповідно до Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики" проекти відновлюваної енергетики в частині надання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру щодо будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, за умови здійснення заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі застосування (за можливості) компенсаційних заходів, у кожному окремому випадку відповідно до вимог природоохоронного законодавства України та зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вважаються такими, що становлять суспільний інтерес і сприяють громадському здоров’ю та безпеці.

Реалізація проектів відновлюваної енергетики здійснюється на підставі отриманих відповідно до законодавства дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, включаючи об’єкти електроенергетики, що використовують енергію з сонячного випромінювання, енергію вітру, геотермальну енергію, гідроенергію, енергію біомаси, біогаз, інші види відновлюваних джерел енергії або їх комбінацію, об’єкти, що мають у складі установку зберігання енергії (електричні та теплові), теплові насоси, обладнання, необхідне для їх приєднання до систем передачі та розподілу електричної енергії та/або інтеграції в системи теплопостачання або охолодження. У випадках, визначених законодавством, такий проект має містити документи дозвільного характеру щодо приєднання електроустановки, оцінки впливу на довкілля та спеціальний дозвіл на користування надрами.

Замовник проекту відновлюваної енергетики до подання заяви на отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики, зобов’язаний оформити право власності чи користування однією чи кількома земельними ділянками, на яких планується розміщення такого об’єкта, та/або у разі його розміщення на будівлі чи споруді – речові права або права користування відповідною будівлею (будівлями) / спорудою (спорудами).

З метою отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, замовник проекту відновлюваної енергетики подає заяву, документи та матеріали, що додаються до такої заяви, з використанням електронного кабінету користувача через контактні пункти: Єдиний державний вебпортал електронних послуг та/або Єдину державну електронну систему у сфері будівництва при взаємодії з іншими сумісними електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідно до законодавства.

Компетентна установа з дня одержання від замовника проекту відновлюваної енергетики відповідної заяви у строк, встановлений законодавством, але не більше ніж 30 днів для проектів відновлюваної енергетики, розташованих у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, та не більше ніж 45 днів для таких проектів, розташованих поза такими зонами, приймає рішення щодо видачі дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, укладення договору про приєднання електроустановки і видачі технічних умов на приєднання.

Для цілей статей 14-3–14-8 цього Закону під загальною тривалістю проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур слід розуміти строк отримання всіх необхідних дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, технічного переоснащення, приєднання та введення в експлуатацію об’єкта відновлюваної енергетики відповідно до законодавства у сфері містобудування, строк здійснення оцінки впливу на довкілля (крім випадків оцінки транскордонного впливу на довкілля) відповідно до законодавства, а також строк отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до законодавства. Початком проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур є день подання заявки до контактного пункту.

До строків видачі дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, не включаються:

строки виконання підготовчих та/або будівельних робіт об’єктів відновлюваної енергетики та інфраструктури, необхідної для їх приєднання до електричних мереж, а також необхідної інфраструктури для забезпечення надійності та ефективності енергетичної системи, безпеки постачання;

строки, необхідні для здійснення процедур адміністративного та судового оскарження, розгляду скарг і спорів, зокрема в позасудовому порядку.

У разі якщо заяву на отримання дозволу, погодження або іншого документа дозвільного характеру (крім заяви про приєднання електроустановки відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії") подано з порушенням встановлених законодавством вимог, компетентна установа відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" приймає рішення про залишення такої заяви без руху та встановлює строк, що не може перевищувати 10 календарних днів, для усунення замовником виявлених недоліків.

Отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, висновку з оцінки впливу на довкілля, документів для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики здійснюється в електронній формі з використанням електронного кабінету через відповідні контактні пункти.

Інформація щодо проходження дозвільних (погоджувальних) процедур, укладення договору про приєднання електроустановки та видачі технічних умов на приєднання, здійснення оцінки впливу на довкілля відображається з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.

Через контактні пункти здійснюється взаємодія між заінтересованими особами, зокрема органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, зокрема щодо:

погодження проектної документації на будівництво об’єктів відновлюваної енергетики;

отримання від заінтересованих осіб інформації, документів і відомостей, вихідних даних, умов та обмежень, документів дозвільного характеру для розроблення та подальшого погодження проектної документації;

отримання дозволу на виконання будівельних робіт та інших документів дозвільного характеру, зокрема на приєднання та введення об’єктів в експлуатацію;

обміну відповідною інформацією, документами та відомостями.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, розробляє, затверджує, оновлює та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті українською та англійською мовами посібник з процедур, який містить, зокрема, перелік умов, правил та процедур, передбачених законодавством у дозвільній та екологічній сферах, сферах містобудування та енергетики тощо, необхідних для реалізації проектів відновлюваної енергетики, включаючи проекти із встановленою потужністю до 1 МВт для споживачів відновлюваної енергії власного виробництва та спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії.

Посібник з процедур оновлюється один раз на два роки або частіше у разі внесення змін до законодавства, що мають істотний вплив на процес реалізації проекту відновлюваної енергетики.

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об’єктів відновлюваної енергетики, зазначених у частині першій статті 14-2, не має перевищувати 12 місяців, а для об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики – 24 місяці.

У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) строки, зазначені у частині першій цієї статті, можуть бути продовжені не більш як на шість місяців.

У разі транскордонної оцінки впливу на довкілля загальна тривалість процедури оцінки впливу на довкілля визначається відповідно до статті 14 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, не має перевищувати шести місяців, а для об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики – 12 місяців.

У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) або розвитку інфраструктури, необхідної для забезпечення надійності та ефективності енергетичної системи і безпеки постачання, строки, визначені частиною четвертою цієї статті, можуть бути продовжені не більш як на три місяці для реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, та не більш як на шість місяців для реконструкції та/або технічного переоснащення об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики.

Проекти відновлюваної енергетики, зокрема ті, що мають у складі установку зберігання енергії, а також приєднання відповідних електроустановок до електричних мереж у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії не потребують здійснення оцінки впливу на довкілля, за умови здійснення заходів, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, зокрема заходів щодо пом’якшення та адаптації до зміни клімату, що застосовуються для таких проектів.

Положення частини шостої цієї статті не застосовується до видів планованої діяльності та об’єктів, щодо яких здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а також проектів відновлюваної енергетики, які можуть мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля відповідно до статті 14 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію:

об’єктів відновлюваної енергетики, зазначених у частині першій статті 14-2, не має перевищувати 24 місяців;

об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики не має перевищувати 36 місяців.

У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) зазначені строки можуть бути продовжені, але не більш як на шість місяців.

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для реконструкції та/або технічного переоснащення не має перевищувати:

12 місяців – для об’єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установки зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт;

24 місяців – для об’єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики.

Строк, визначений абзацами другим і третім частини другої цієї статті, може бути продовжений на три місяці у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Оцінка впливу на довкілля проектів відновлюваної енергетики, розміщених поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

У разі якщо технічне переоснащення об’єкта відновлюваної енергетики не призводить до збільшення встановленої потужності більш як на 15 відсотків та не потребує оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати трьох місяців.

У разі якщо об’єкт відновлюваної енергетики розміщений у зоні прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії і його технічне переоснащення не призводить до збільшення встановленої потужності більш як на 15 відсотків та потребує оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства, така оцінка обмежується визначенням потенційного впливу, що виникає внаслідок збільшення встановленої потужності об’єкта відновлюваної енергетики.

У разі якщо технічне переоснащення об’єкта відновлюваної енергетики, який виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, не потребує використання додаткових територій (площ) та здійснено заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, зокрема заходи щодо пом’якшення та адаптації до зміни клімату відповідно до статті 9-10 цього Закону, оцінка впливу на довкілля не застосовується.

У разі будівництва об’єкта відновлюваної енергетики, який виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, зокрема такого, що має у складі установки зберігання енергії, включно на будівлях (спорудах), загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати трьох місяців, за умови що такі будівлі (споруди) не належать до об’єктів електроенергетики.

Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо яких законодавством встановлено спеціальні вимоги з метою охорони культурної чи історичної спадщини, забезпечення національної безпеки і оборони або громадської безпеки, загальна тривалість проходження дозвільних (погоджувальних) процедур визначається відповідно до законодавства.

У разі будівництва об’єкта відновлюваної енергетики, який виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлена потужність якого не перевищує 100 кВт, зокрема для споживачів відновлюваної енергії власного виробництва та спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати 30 днів.

У разі будівництва об’єкта відновлюваної енергетики, який передбачає встановлення теплових насосів, встановлена потужність яких не перевищує 50 МВт, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати 30 днів, а для теплових насосів, що використовують геотермальну енергію, – 90 днів.

Порядок (методика) приєднання теплових насосів до електричних мереж затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо яких законодавством встановлено спеціальні вимоги з метою охорони культурної чи історичної спадщини, забезпечення національної безпеки і оборони або громадської безпеки, загальна тривалість проходження дозвільних (погоджувальних) процедур визначається відповідно до законодавства.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

Якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Україна та держава – сторона Енергетичного Співтовариства можуть укласти угоду про статистичний трансфер обсягу енергії з відновлюваних джерел, який передається від України до держави – сторони Енергетичного Співтовариства або від держави – сторони Енергетичного Співтовариства до України. Переданий обсяг енергії з відновлюваних джерел підлягає:

виключенню із кількості енергії з відновлюваних джерел, що враховується стороною, яка здійснює передачу відповідного статистичного значення, під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел;

додаванню до кількості енергії з відновлюваних джерел, що враховується під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел сторони, яка отримує статистичне значення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надає Секретаріату Енергетичного Співтовариства для передачі на Платформу Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії щорічні дані про національний внесок до цілей Енергетичного Співтовариства або критерії, встановлені для моніторингу прогресу в досягненні показників Національного плану з енергетики та клімату на відповідний період, що включають інформацію про обсяг очікуваного недовиконання або перевищення національного внеску Україною, і про ціну, за якою Україна братиме участь у статистичному трансфері надлишкового обсягу енергії з відновлюваних джерел енергії від або до держави – сторони Енергетичного Співтовариства.

Участь України у статистичному трансфері не повинна негативно впливати на досягнення національного цільового показника України.

Угода про статистичний трансфер може укладатися щонайменше на один рік. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства про укладення такої угоди або забезпечує її оформлення на Платформі Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії в термін не пізніше 12 місяців після закінчення року, на який вона поширюється. Інформація, що надсилається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має містити інформацію щодо кількості і ціни енергії з відновлюваних джерел енергії, залученої до статистичного трансферу.

Якщо оформлення трансферу відбувається на Платформі Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, забезпечує оприлюднення інформації про відповідний статистичний трансфер, зокрема про залучені сторони у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Статистичний трансфер вважається виконаним після того, як обидві сторони поінформують Секретаріат Енергетичного Співтовариства про проведення такого статистичного трансферу або після виконання клірингових умов Платформи Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії.

Дія цієї статті також поширюється на статистичні трансфери, які проводяться з держав – членів Європейського Союзу до України та з України до держав – членів Європейського Союзу.

Порядок проведення статистичних трансферів затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, та уповноважений орган (органи) однієї або кількох держав – сторін Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу співпрацюють під час реалізації спільних проектів щодо виробництва електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження з відновлюваних джерел. До такої співпраці можуть бути залучені учасники відповідних ринків різних форм власності.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про частку або обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, що вироблені з відновлюваних джерел енергії на території України, в рамках спільних проектів України та держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу, об’єктом відновлюваної енергетики, введеним в експлуатацію після 25 червня 2009 року, або енергії, виробленої за рахунок збільшення потужності об’єкта відновлюваної енергетики, що відбулося після зазначеної дати, у разі зарахування такої частки або кількості енергії для цілей розрахунку частки відновлюваної енергії іншої держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу.

У листі-повідомленні, що надсилається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства відповідно до частини другої цієї статті, необхідно:

описати об’єкт відновлюваної енергетики;

зазначити інформацію про частку або обсяг виробленої об’єктом відновлюваної енергетики електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, яка має враховуватися іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу в розрахунку її частки відновлюваної енергії;

зазначити державу – сторону Енергетичного Співтовариства або державу – члена Європейського Союзу, на користь якої підготовлено таке повідомлення;

визначити період, який обчислюється роками, протягом якого обсяги електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, вироблені об’єктом відновлюваної енергетики з відновлюваних джерел, мають враховуватися іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу під час розрахунку її частки відновлюваної енергії.

Строк дії спільного проекту, зазначеного в цій статті, може продовжуватися після 2030 року.

Лист-повідомлення, підготовлений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, відповідно до цієї статті не може бути змінено або відкликано без спільного погодження Кабінету Міністрів України та відповідної держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу.

Протягом трьох місяців після завершення кожного року, що входить у період, визначений в абзаці п’ятому частини третьої статті 17 цього Закону, та у разі подання повідомлення згідно з частиною другою статті 17 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, формує лист-повідомлення із зазначенням:

1) загального обсягу виробленої об’єктом відновлюваної енергетики у відповідному році електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, який зазначався у повідомленні, підготовленому відповідно до вимог статті 17 цього Закону;

2) обсягу виробленої протягом відповідного року об’єктом відновлюваної енергетики електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, що враховується іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу під час розрахунку її частки відновлюваної енергії, відповідно до умов повідомлення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надсилає відповідний лист-повідомлення державі – стороні Енергетичного Співтовариства або державі – члену Європейського Союзу, на користь якої було підготовлено таке повідомлення, та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Обсяги електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, зазначені у листі-повідомленні згідно з пунктом 2 частини першої цієї статті, вираховуються із обсягів електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, які враховуються під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел. Такі обсяги враховуються під час розрахунку частки відновлюваної енергії держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу, що отримує лист-повідомлення відповідно до частини другої цієї статті.

Україна самостійно або спільно з однією або кількома державами – членами Європейського Союзу та/або державами – сторонами Енергетичного Співтовариства може співпрацювати з однією або кількома державами, що не є державами – членами Європейського Союзу та/або державами – сторонами Енергетичного Співтовариства, під час реалізації спільних проектів з виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел.

Електрична енергія з відновлюваних джерел, вироблена в державі, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, враховується під час визначення частки енергії з відновлюваних джерел в Україні за одночасного виконання таких умов:

1) електрична енергія з відновлюваних джерел споживається в Україні. Зазначена вимога вважається виконаною, якщо:

обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу врахованої електричної енергії, був номінований на гарантованій основі в рамках розподіленої пропускної спроможності міждержавних перетинів усіма відповідальними операторами системи передачі у державі походження електричної енергії, державі призначення та, якщо доцільно, у кожній державі транзиту;

обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу врахованої електричної енергії, був зареєстрований на гарантованій основі у графіку балансування відповідальним оператором системи передачі на стороні міждержавного перетину України, держави – члена Європейського Союзу та/або держави – сторони Енергетичного Співтовариства;

номінована пропускна спроможність та виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел об’єктом електроенергетики, визначеним пунктом 2 цієї частини, відносяться до одного періоду часу;

2) електрична енергія, вироблена об’єктом електроенергетики, який був введений в експлуатацію після 25 червня 2009 року, або за рахунок збільшення встановленої потужності об’єкта електроенергетики, який був модернізований після зазначеної дати, в рамках спільного проекту, визначеного у частині першій цієї статті;

3) для виробленого та експортованого з третьої держави обсягу електричної енергії не надавалася підтримка в рамках схеми підтримки держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, крім інвестиційної допомоги, наданої об’єкту електроенергетики;

4) електрична енергія, вироблена згідно з дотриманням норм міжнародного права в державі, що є підписантом Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або інших міжнародних конвенцій чи договорів у сфері прав людини.

Для цілей частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, може подати до Секретаріату Енергетичного Співтовариства заяву про врахування електричної енергії з відновлюваних джерел, виробленої та спожитої у державі, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, у разі будівництва міждержавного перетину з довгостроковим терміном реалізації між Україною та державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, за одночасного виконання таких умов:

1) будівництво міждержавного перетину почалося до 31 грудня 2026 року;

2) міждержавний перетин неможливо ввести в експлуатацію до 31 грудня 2030 року;

3) міждержавний перетин можливо ввести в експлуатацію до 31 грудня 2032 року;

4) після введення в експлуатацію міждержавний перетин використовуватиметься для експорту з держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, до України або до держав – сторін Енергетичного Співтовариства відповідно до частини другої цієї статті;

5) заява стосується спільного проекту, який відповідає критеріям, визначеним пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, в рамках якого використовуватиметься міждержавний перетин після введення в експлуатацію, та має стосуватися обсягу електричної енергії, який не перевищує обсягу, який буде експортований до Енергетичного Співтовариства після введення міждержавного перетину в експлуатацію.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надсилає до Секретаріату Енергетичного Співтовариства повідомлення щодо частки або обсягу електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, виробленої об’єктом електроенергетики на території держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, що враховується під час визначення частки енергії з відновлюваних джерел в Україні та одній або кількох державах – членах Європейського Союзу та/або державах – сторонах Енергетичного Співтовариства, у разі їх залучення в спільному проекті з державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства. Якщо зазначена інформація стосується більше ніж однієї держави – сторони Енергетичного Співтовариства, інформація, що надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має містити розподіл частки або обсягу електричної енергії між державами – сторонами Енергетичного Співтовариства. Зазначені частка або обсяг не мають перевищувати частку або обсяг електричної енергії, фактично експортованої з третьої держави та спожитої на території України та однієї або кількох держав – сторін Енергетичного Співтовариства, що залучені в спільному проекті з державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства. Зазначені частка або обсяг мають відповідати обсягу, зазначеному в абзацах другому та третьому пункту 1 частини другої цієї статті, і умовам, визначеним у пункті 1 частини другої цієї статті.

Повідомлення, зазначене у частині четвертій цієї статті, має містити:

1) опис запропонованого об’єкта електроенергетики або ідентифікацію модернізованого об’єкта електроенергетики;

2) інформацію про частку або обсяг електричної енергії, що виробив такий об’єкт електроенергетики, який розглядається як такий, що враховується до національного цільового показника України, а також відповідає вимогам щодо конфіденційності фінансових угод;

3) період, який обчислюється роками, протягом якого електрична енергія має розглядатися як така, що зараховується до національного цільового показника України;

4) письмове підтвердження даних та інформації, що зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, з боку держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, на території якої буде введено в експлуатацію об’єкт електроенергетики, та інформацію щодо частки або обсягу електричної енергії, виробленої об’єктом електроенергетики для внутрішнього споживання у державі, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства.

Строк дії спільного проекту, зазначеного в цій статті, може продовжуватися після 2030 року.

Повідомлення, підготовлене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, не може бути змінено або відкликано без спільного погодження Кабінету Міністрів України та уповноваженого органу держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, який надав письмове підтвердження відповідно до пункту 4 частини п’ятої цієї статті.

Протягом 12 місяців після завершення кожного року, що входить у період, визначений пунктом 3 частини п’ятої статті 19 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, готує лист-повідомлення, в якому зазначається:

1) загальний обсяг електричної енергії з відновлюваних джерел, виробленої об’єктом відновлюваної енергетики у відповідному році, що зазначався у повідомленні, підготовленому відповідно до вимог статті 19 цього Закону;

2) обсяг електричної енергії з відновлюваних джерел, виробленої протягом відповідного року об’єктом відновлюваної енергетики, що має враховуватися під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел згідно з умовами повідомлення, підготовленого відповідно до вимог статті 19 цього Закону;

3) підтвердження відповідності вимогам частини другої статті 19 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надсилає відповідний лист-повідомлення до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, яка надала письмове підтвердження у спільному проекті, згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 19 цього Закону.

Під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел в Україні враховуються обсяги електричної енергії з відновлюваних джерел, лист-повідомлення про які було підготовлено та надіслано відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті.

Україна та одна або кілька держав – сторін Енергетичного Співтовариства або держав – членів Європейського Союзу можуть на добровільній основі ухвалити рішення щодо об’єднання або часткової координації схем підтримки. У такому разі визначений обсяг енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на території однієї з держав – сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема України, або держав – членів Європейського Союзу може зараховуватися під час розрахунку національного цільового показника іншої держави – сторони Енергетичного Співтовариства, зокрема України, або держави – члена Європейського Союзу, за умови що такі держави, які беруть участь у спільних схемах підтримки:

1) здійснюють статистичний трансфер відповідно до статті 16 цього Закону;

2) встановлюють погоджений між державами – сторонами Енергетичного Співтовариства, зокрема Україною, або державами – членами Європейського Союзу, які беруть участь у спільних схемах підтримки, порядок розподілу енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про встановлений відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті порядок розподілу не пізніше трьох місяців після завершення першого року, у якому визначений порядок розподілу набрав чинності.

Протягом трьох місяців після завершення кожного року центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, має надсилати до Секретаріату Енергетичного Співтовариства лист-повідомлення, в якому зазначається обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження з відновлюваних джерел енергії, виробленої протягом року, відповідно до порядку розподілу, визначеного пунктом 2 частини першої цієї статті.

Для цілей розрахунку національного цільового показника обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел енергії, зазначений у листі-повідомленні до Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має бути розподілений між державами – сторонами Енергетичного Співтовариства, зокрема Україною, або державами – членами Європейського Союзу відповідно до порядку розподілу, визначеного пунктом 2 частини першої цієї статті.

Для цілей частини другої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 19 цього Закону обсяги енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, за рахунок збільшення потужності відповідної установки, вважаються виробленими окремою установкою, що була введена в експлуатацію з дати збільшення потужності, та визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

розробити фінансовий механізм стимулювання розвитку альтернативної енергетики і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого забезпечення такого механізму;

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.