( Пункт 6 частини першої статті 62 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
8) іншим банкам - на їхні запити у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
9) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків/електронних гаманців фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці і залишки за такими рахунками/електронними гаманцями на визначену дату або за конкретний проміжок часу;
( Пункт 9 частини першої статті 62 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
10) особам, зазначеним власником рахунку (вкладу)/електронного гаманця у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу)/електронного гаманця - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлого власника та залишку коштів/електронних грошей на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях;
( Пункт 10 частини першої статті 62 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
11) державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців та залишку коштів/електронних грошей на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях померлих власників цих рахунків/електронних гаманців та/або щодо залишку коштів/електронних грошей, які належать померлим фізичним особам та зберігаються на будь-яких рахунках/електронних гаманцях у банках, та/або щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку як заклад, щодо наявності індивідуального банківського сейфа та/або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам;
( Пункт 11 частини першої статті 62 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 )
12) держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 2571-IX від 06.09.2022 )
13) арбітражним керуючим - на їхні запити стосовно боржників, щодо яких арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією, в порядку, встановленому статтею 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023 )
Вимоги до форми та змісту запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у тому числі до запитів органів державної влади, їх посадових і службових осіб, встановлюються Національним банком України.
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або для надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону. Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу, нотаріусу, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником у яких він є, в Україні або за кордоном.
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також при здійсненні валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, особі (у тому числі уповноваженій діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов’язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації.
На виконання положень Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, особам, заінтересованим у придбанні пакета акцій банку, відібраним радником з продажу, учасникам конкурсу, відповідно до укладених банком договорів.
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3983-IX від 19.09.2024 )
Положення частини другої цієї статті не поширюються на випадки надання банками інформації:
центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - у випадках, передбачених законом;
центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - про відкриття та закриття рахунків платників податків відповідно до статті 69 Податкового кодексу України, щодо виявлених фактів володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі відповідно до статті 39-2 Податкового кодексу України, а також у випадках, передбачених статтею 39-3 Податкового кодексу України;
( Абзац третій частини статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 )
органам державної виконавчої служби або приватним виконавцям - про відкриття та закриття рахунків/електронних гаманців фізичних осіб відповідно до статті 9 Закону України "Про виконавче провадження";
( Абзац четвертий частини статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 )
Рахунковій палаті та Національному агентству з питань запобігання корупції - про відкриття та закриття рахунків політичних партій, місцевих організацій політичних партій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, відповідно до статті 14 Закону України "Про політичні партії в Україні".
Державний банк надає інформацію, що становить банківську таємницю, членам наглядової ради такого державного банку, а також центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, в обсязі, необхідному для здійснення моніторингу діяльності державного банку та стану виконання стратегії розвитку державного банку.
( Стаття 62 із змінами, внесеними згідно із Законами № 249-IV від 28.11.2002, № 835-IV від 22.05.2003, № 1294-IV від 20.11.2003, № 3163-IV від 01.12.2005, № 1617-VI від 24.07.2009, № 2258-VI від 18.05.2010, № 2677-VI від 04.11.2010, № 2756-VI від 02.12.2010, № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012, № 5042-VI від 04.07.2012, № 5463-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013, № 1166-VII від 27.03.2014, № 1170-VII від 27.03.2014, № 1261-VII від 13.05.2014, № 1588-VII від 04.07.2014, № 1698-VII від 14.10.2014, №1700-VII від 14.10.2014, № 1702-VII від 14.10.2014, № 218-VIII від 02.03.2015, № 772-VIII від 10.11.2015, № 794-VIII від 12.11.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 911-VIII від 24.12.2015, № 1404-VIII від 02.06.2016, № 1983-VIII від 23.03.2017, № 2277-VIII від 06.02.2018, № 2473-VIII від 21.06.2018, № 2478-VIII від 03.07.2018, № 2491-VIII від 05.07.2018, № 78-IX від 12.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019, № 322-IX від 03.12.2019, № 324-IX від 03.12.2019, № 440-IX від 14.01.2020, № 738-IX від 19.06.2020; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
( Статтю 62-1 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021; зміни до статті 62-1, прийняті Законом України № 1591-IX від 30.06.2021, внести неможливо )
Стаття 62-2. Порядок розкриття банківської таємниці Національним банком України
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається Національним банком України у встановленому ним порядку:
1) на запит відповідної фізичної особи;
2) на запит відповідної юридичної особи щодо інформації про таку особу, яка міститься в документах, переданих Національному банку України на зберігання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до статті 52-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
3) за рішенням суду.
Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, інформацію, що становить банківську таємницю, щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава.
Національний банк України має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки чи клієнтів банків, що збирається під час здійснення банківського або валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, перевірки банку з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
( Частина третя статті 62-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Національний банк України має право надавати банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю, в обсязі, визначеному статтею 67- 1 цього Закону. Національний банк України має право надавати іншим кредитодавцям, визначеним статтею 27 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю.
( Частина четверта статті 62-2 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Національний банк України має право розкривати органам державної влади інформацію, що становить банківську таємницю та зібрану під час виконання ним його функцій, якщо така інформація може свідчити про правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності за їх вчинення.
Національний банк України має право надавати органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям для примусового виконання свої рішення про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу, які відповідно до цього Закону є виконавчими документами та містять інформацію, що становить банківську таємницю. У такому разі органи державної виконавчої служби мають право розкривати одержану від Національного банку України інформацію, що становить банківську таємницю, учасникам виконавчого провадження та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про банки, що становить банківську таємницю, зібрану під час проведення банківського нагляду, у випадках, передбачених Митним кодексом України.
( Частина сьома статті 62-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 )
Національний банк України має право у порядку інформаційної взаємодії надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку документи та інформацію, що становлять банківську таємницю, необхідні для отримання банком ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також необхідні для здійснення державного нагляду за діяльністю такого банку на ринках капіталу.
( Частина восьма статті 62-2 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Національний банк України відповідно до міжнародного договору України або за принципом взаємності має право надавати інформацію, отриману під час здійснення нагляду за діяльністю банків, органу банківського нагляду іншої держави, а також отримувати від органу банківського нагляду іншої держави таку інформацію. Національний банк України має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману ним від органу банківського нагляду іншої держави, виключно за згодою такого органу.
Національний банк України для забезпечення виконання покладених на нього функцій та/або захисту своїх законних інтересів має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, зібрану під час виконання ним його функцій, юридичним та фізичним особам відповідно до укладених між такими особами та Національним банком України договорів.
Національний банк України для забезпечення виконання покладених на нього функцій та/або захисту своїх законних інтересів має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, зібрану під час виконання ним його функцій, судовим, правоохоронним та/або контролюючим органам інших держав.
Національний банк України має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, суду для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником яких він є.
( Главу 10 доповнено статтею 62-2 згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Глава 11
ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ
( Назва глави 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014 )
Стаття 63. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
( Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2258-VI від 18.05.2010; в редакції Закону № 1702-VII від 14.10.2014 )( Статтю 64 виключено на підставі Закону № 361-IX від 06.12.2019 )( Статтю 65 виключено на підставі Закону № 1702-VII від 14.10.2014 )( Глава 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 249-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 485-IV від 06.02.2003 )
Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД
Глава 12
ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ
Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:
I. Адміністративне регулювання:
1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку (банків);
( Абзац четвертий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;
4) нагляд за діяльністю банків;
5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
II. Індикативне регулювання:
1) встановлення обов'язкових пруденційних нормативів;
2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;
3) встановлення вимог до визначення (розрахунку) банками розміру ризиків, притаманних їхній діяльності;
( Абзац одинадцятий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) визначення процентної політики;
5) рефінансування банків;
6) кореспондентських відносин;
7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;
9) імпорту та експорту капіталу.
Стаття 67. Мета, організація, підстави та обсяг нагляду
Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, ключових учасників у структурі власності банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону.
( Частина друга статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 3394-VI від 19.05.2011; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
При здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Професійне судження формується Національним банком України з урахуванням таких принципів:
рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми);
співмірності (пропорційності) (урахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому);
обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них);
комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій (зокрема, оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне, надійне та розсудливе управління банком, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку).
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Документи, у яких викладене професійне судження, мають бути підписані/затверджені/погоджені/схвалені Головою Національного банку України або уповноваженим(и) на такі дії службовцем(ями) Національного банку України.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Рішення Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури, прийняті із застосуванням професійного судження, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 )
Документ, у якому викладене професійне судження, крім рішень Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури, може бути переглянутий у встановленому Національним банком України порядку Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури за зверненням особи, якої він стосується. Особа має право клопотати про перегляд відповідного документа протягом 15 робочих днів з дня його отримання.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 )
Національний банк України у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності банку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, з урахуванням оцінки фінансового стану та бізнес-моделі банку, ризиків, притаманних його діяльності, якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, має право:
1) встановлювати для банку підвищені значення пруденційних нормативів;
2) вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками;
3) вимагати перегляду політики винагород в банку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний подати план заходів щодо виконання вимог Національного банку України, який має відповідати вимогам Національного банку України, та забезпечити його виконання у визначені строки.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
У разі погіршення фінансового стану банку, що становить загрозу для його вкладників та інших кредиторів, Національний банк України має право встановити обмеження щодо діяльності такого банку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів, у тому числі від державних органів іноземних держав, та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновника (засновників) банку, ключових учасників у структурі власності банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку осіб, що є власниками інструментів з умовами конверсії, та осіб, що прямо та/або опосередковано володіють істотною участю в цих особах, їхньої ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного капіталу банку, складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня та/або для набуття або збільшення істотної участі у банку, а також іншу інформацію, яка є необхідною для виконання Національним банком України функцій державного регулювання та нагляду.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Державні органи та інші особи зобов'язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
( Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011, № 4452-VI від 23.02.2012; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину шістнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину сімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину вісімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право користуватися послугами інших, у тому числі іноземних юридичних та фізичних осіб, установ, за окремими угодами.
( Частина дев'ятнадцята статті 67 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.
( Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
( Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право:
1) письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності;
2) уповноважувати службовця (службовців) Національного банку України на здійснення нагляду за діяльністю банку, про що повідомляє банк протягом двох робочих днів з дня визначення такого уповноваженого службовця (службовців).
( Частина статті 67 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов'язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.
( Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Уповноважений службовець Національного банку України має право:
1) вільного доступу у робочий час до всіх приміщень банку;
2) вільного доступу до інформації банку щодо його діяльності і щодо проведення ним будь-яких операцій, а також до всіх документів банку, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, у паперовій та в електронній формах;
3) вільного доступу до систем автоматизації банківських операцій;
4) виготовляти та вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України;
5) бути присутнім на загальних зборах учасників банку, засіданнях ради банку, правління банку та комітетів банку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку зобов’язані забезпечити уповноваженому службовцю Національного банку України вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку, доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем банку та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також забезпечити надання інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі щодо проведення банком будь-яких операцій. Банк зобов’язаний завчасно (не пізніше ніж за один робочий день) інформувати уповноваженого службовця Національного банку України про проведення загальних зборів учасників банку, засідань ради банку, правління банку та комітетів банку, обов’язкове утворення яких передбачено цим Законом, з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та створити умови для його участі у таких зборах/засіданнях.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину статті 67 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав.
( Абзац перший частини двадцять сьомої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )( Абзац другий частини двадцять сьомої статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Абзац третій частини двадцять сьомої статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України під час здійснення нагляду співпрацює з іншими державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав. Співпраця відбувається на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах.
( Статтю 67 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
Стаття 67-1. Кредитний реєстр
Банк подає та отримує інформацію до/з Кредитного реєстру Національного банку України (далі - Кредитний реєстр) відповідно до цього Закону та Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України у встановленому ним порядку надає банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру станом на день звернення про кредитні операції боржника (та/або його пов’язаних осіб), загальна заборгованість, зобов’язання з кредитування, за гарантіями та/або акредитивами яких дорівнюють або перевищують порогове значення, методика визначення якого встановлюється Національним банком України, але не менше 10 розмірів мінімальної місячної заробітної плати (або еквівалента цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Така інформація надається банку лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього банку, або за наявності документально підтвердженого звернення особи щодо наміру здійснити кредитну операцію з цим банком та включає:
1) відомості, що ідентифікують боржника, а саме:
а) для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
б) для юридичних осіб - резидентів - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи;
в) для фізичних осіб - нерезидентів - прізвище та ім’я (додатково зазначається по батькові за наявності у фізичної особи - нерезидента), дата народження, ідентифікаційний номер, який вони мають у країні постійного місця проживання, якщо це передбачено законодавством цієї країни, або серія і номер паспорта чи іншого документа, що його замінює;
г) для юридичних осіб - нерезидентів - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер відповідно до вимог законодавства, місце реєстрації юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи;
2) інформацію про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:
а) вид кредиту/наданого фінансового зобов’язання;
б) номер кредитного договору;
в) дата укладення кредитного договору;
г) загальна сума кредиту/сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;
ґ) заборгованість за кредитною операцією/залишок фінансового зобов’язання;
д) вид валюти зобов’язання;
е) кінцева дата погашення кредиту/дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;
є) розмір простроченої заборгованості;
ж) кількість днів прострочення;
з) клас та скоригований клас боржника;
и) фактори, які має враховувати банк при коригуванні класу боржника відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України;
і) інформація про списання кредиту з балансу банку;
ї) інформація про подання відомостей про кредитну операцію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень;
й) коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності);
3) інформацію про належність боржника до пов’язаних з банком осіб;
4) інформацію про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид та сума забезпечення);
5) іншу інформацію про боржника - юридичну особу, а саме:
а) вид економічної діяльності боржника, період, за який визначено вид економічної діяльності;
б) належність боржника до групи юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, визначена відповідно до законодавства;
в) перелік юридичних осіб, які входять до групи юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, яку банк аналізує для визначення розміру кредитного ризику;
г) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кожної юридичної особи, яка входить до групи юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, статус участі боржника у групі (материнська компанія чи учасник);
ґ) клас групи, визначений на підставі консолідованої/комбінованої фінансової звітності; належність боржника до групи пов’язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик (визначена відповідно до законодавства);
д) перелік юридичних осіб, які входять до групи пов’язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик;
е) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кожної юридичної особи, яка входить до групи пов’язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик;
є) відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:
для фізичних осіб - власників - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податку або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), місце реєстрації;
для юридичних осіб - власників - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
ж) факт проходження аудиту фінансової звітності боржника або консолідованої/комбінованої фінансової звітності групи, до складу якої входить боржник;
з) наявність статусу компанії спеціального призначення відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Національний банк України надає банкам, що беруть участь у реалізації державних програм з підтримки кредитування, на їхній запит інформацію з Кредитного реєстру про кредити боржників та їх пов’язаних осіб, надані в межах таких програм.
Національний банк України у встановленому ним порядку надає банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника, необхідної для виконання ними вимог Національного банку України щодо управління банками кредитним ризиком. Така інформація надається банку лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього банку та включає відомості про:
1) найнижчий скоригований клас боржника та фактори відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, використані банком при його визначенні, без урахування інформації з Кредитного реєстру;
2) входження боржника до групи пов’язаних контрагентів або групи контрагентів під спільним контролем, зміни у складі цих груп;
3) пов’язаність боржника з банком;
4) загальну заборгованість боржника за всіма кредитними операціями;
5) загальну заборгованість групи пов’язаних контрагентів або групи контрагентів під спільним контролем за всіма кредитними операціями;
6) наявність прострочення виконання зобов’язань хоча б за однією кредитною операцією;
7) максимальну кількість днів прострочення;
8) ознаки високого кредитного ризику та подій дефолту.
Національний банк України надає банкам доступ до Кредитного реєстру в режимі реального часу на безоплатній основі.
Банк зобов’язаний використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру, з метою управління кредитним ризиком.
( Главу 12 доповнено статтею 67-1 згідно із Законом № 2277-VIII від 06.02.2018; в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Глава 13
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ
Стаття 68. Загальні засади ведення бухгалтерського обліку і звітності в банках
Банки зобов’язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності.
( Частина перша статті 68 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011, № 1587-IX від 30.06.2021 )
Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
( Частину третю статті 68 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 69. Звітність банків, банківських груп
( Назва статті 69 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Окремі положення статті 69 набирають чинності з 04.08.2022 )
Банк зобов'язаний подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку.
Відповідальна особа банківської групи зобов’язана подавати до Національного банку України консолідовану та субконсолідовану звітність, а також статистичну звітність.
( Частина друга статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011, № 1587-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України встановлює для банків, банківських груп: перелік, форми звітності або вимоги до форм, перелік показників та порядок їх формування, періодичність та строки подання звітності, порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності, проміжної фінансової звітності, консолідованої проміжної фінансової звітності), консолідованої та субконсолідованої звітності.
( Частина третя статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1587-VII від 04.07.2014, № 3394-VI від 19.05.2011; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Національний банк України має право в окремих випадках вимагати подання разової та тимчасової звітності від банків та банківських груп.
( Частина четверта статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов'язаний подати Національному банку України у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити:
( Абзац перший частини п'ятої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
1) види діяльності, які здійснює юридична особа;
2) інформацію щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має участь, що перевищує 10 відсотків, зокрема: найменування та місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї особи, види діяльності;
( Пункт 2 частини п'ятої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
3) баланс та звіт про фінансові результати цієї особи на кінець останнього фінансового року, перевірені аудитором (аудиторською фірмою).
( Пункт 3 частини п'ятої статті 69 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України має право вимагати від власників істотної участі у банку та ключових учасників у структурі власності банку подання інших періодичних звітів, інших документів чи інформації з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень цього Закону.
( Частина шоста статті 69 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину сьому статті 69 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину восьму статті 69 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )( Частину дев'яту статті 69 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний не пізніше 30 квітня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським звітом, а також іншу інформацію в обсязі та порядку, визначених Національним банком України, шляхом розміщення на власному веб-сайті та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством України.