Про банки і банківську діяльність

Верховна Рада України Закон від 07.12.2000 №2121-III
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 07.12.2000

Номер 2121-III

Статус Діє

Редакції
24.06.2020 визнання неконституційними окремих положень (решение від 24.06.2020 N 6-р(II)/2020 /va06p710-20/) 03.07.2020 внесення змін (закон від 17.06.2020 N 720-IX /720-20/) 01.07.2020 внесення змін (закон від 12.09.2019 N 79-IX /79-20/) 29.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 591-IX /591-20/) 23.05.2020 внесення змін (закон від 13.05.2020 N 590-IX /590-20/) 28.04.2020 внесення змін (закон від 06.12.2019 N 361-IX /361-20/) 02.04.2020 внесення змін (закон від 30.03.2020 N 540-IX /540-20/) 25.03.2020 внесення змін (закон від 12.09.2019 N 78-IX /78-20/) 13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 19.01.2020 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 122-IX /122-20/) 27.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 322-IX /322-20/) 21.12.2019 внесення змін (закон від 03.12.2019 N 324-IX /324-20/) 28.11.2019 внесення змін (закон від 31.10.2019 N 263-IX /263-20/) 17.10.2019 внесення змін (закон від 20.09.2019 N 132-IX /132-20/) 25.09.2019 внесення змін (закон від 19.09.2019 N 112-IX /112-20/) 09.02.2019 внесення змін (закон від 05.07.2018 N 2491-VIII /2491-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 04.02.2019 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2478-VIII /2478-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 22.11.2018 N 2621-VIII /2621-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 06.02.2018 N 2277-VIII /2277-19/) 01.10.2018 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2258-VIII /2258-19/) 28.08.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2475-VIII /2475-19/) 04.05.2018 внесення змін (закон від 06.02.2018 N 2277-VIII /2277-19/) 01.04.2018 внесення змін (закон від 06.02.2018 N 2277-VIII /2277-19/) 07.03.2018 внесення змін (закон від 18.01.2018 N 2269-VIII /2269-19/) 06.01.2018 внесення змін (закон від 16.11.2017 N 2210-VIII /2210-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2246-VIII /2246-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1734-VIII /1734-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1801-VIII /1801-19/) 19.11.2016 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1736-VIII /1736-19/) 19.10.2016 внесення змін (закон від 14.06.2016 N 1414-VIII /1414-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 772-VIII /772-19/) 01.04.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 19.02.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 01.03.2016 внесення змін (закон від 12.11.2015 N 794-VIII /794-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 928-VIII /928-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 24.12.2015 N 911-VIII /911-19/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 10.07.2015 внесення змін (закон від 18.06.2015 N 541-VIII /541-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1700-VII /1700-18/) 08.03.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 218-VIII /218-19/) 06.02.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 78-VIII /78-19/) 06.02.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1702-VII /1702-18/) 25.01.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1698-VII /1698-18/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 80-VIII /80-19/) 10.01.2015 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1587-VII /1587-18/) 30.12.2014 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 78-VIII /78-19/) 02.08.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1588-VII /1588-18/) 20.07.2014 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1323-VII /1323-18/) 11.07.2014 внесення змін (закон від 04.07.2014 N 1586-VII /1586-18/) 09.07.2014 внесення змін (закон від 17.06.2014 N 1507-VII /1507-18/) 04.06.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1261-VII /1261-18/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 01.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1166-VII /1166-18/) 11.10.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 401-VII /401-18/) 11.10.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 03.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 401-VII /401-18/) 09.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 245-VII /245-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 04.07.2012 N 5042-VI /5042-17/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5248-VI /5248-17/) 21.09.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4452-VI /4452-17/) 19.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5080-VI /5080-17/) 17.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4841-VI /4841-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3394-VI /3394-17/) 16.10.2011 внесення змін (закон від 22.09.2011 N 3795-VI /3795-17/) 16.06.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3394-VI /3394-17/) 12.06.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3385-VI /3385-17/) 16.06.2011 внесення змін (закон від 15.02.2011 N 3024-VI /3024-17/) 25.05.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3265-VI /3265-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 16.02.2011 внесення змін (закон від 04.02.2011 N 3011-VI /3011-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 23.12.2010 N 2856-VI /2856-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2756-VI /2756-17/) 19.10.2010 внесення змін (закон від 09.07.2010 N 2478-VI /2478-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2510-VI /2510-17/) 02.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2522-VI /2522-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 30.07.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2289-VI /2289-17/) 24.11.2009 внесення змін (закон від 23.06.2009 N 1533-VI /1533-17/) 05.08.2009 внесення змін (закон від 24.07.2009 N 1617-VI /1617-17/) 09.01.2009 внесення змін (закон від 12.12.2008 N 661-VI /661-17/) 05.11.2008 внесення змін (закон від 31.10.2008 N 639-VI /639-17/) 16.05.2008 внесення змін (закон від 16.11.2006 N 358-V /358-16/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 27.04.2007 N 997-V /997-16/) 27.01.2007 внесення змін (закон від 22.12.2006 N 532-V /532-16/) 08.12.2006 внесення змін (закон від 16.11.2006 N 358-V /358-16/) 04.10.2006 внесення змін (закон від 14.09.2006 N 133-V /133-16/) 14.04.2006 внесення змін (закон від 15.03.2006 N 3541-IV /3541-15/) 17.03.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3205-IV /3205-15/) 24.01.2006 внесення змін (закон від 22.12.2005 N 3273-IV /3273-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 01.01.2006 внесення змін (закон від 01.12.2005 N 3163-IV /3163-15/) 21.12.2005 внесення змін (закон від 29.11.2005 N 3127-IV /3127-15/) 25.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2631-IV /2631-15/) 15.07.2004 внесення змін (закон від 22.06.2004 N 1828-IV /1828-15/) 06.01.2004 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1294-IV /1294-15/) 27.06.2003 внесення змін (закон від 05.06.2003 N 914-IV /914-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 06.02.2003 N 485-IV /485-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 249-IV /249-15/) 10.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 835-IV /835-15/) 19.10.2001 внесення змін (закон від 20.09.2001 N 2740-III /2740-14/) 07.12.2000 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
( Статтю 55 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 661-VI від 12.12.2008 )
У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов'язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .
( Статтю 55 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1736-VIII від 15.11.2016 )
Стаття 56. Право клієнта на інформацію
Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:
1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;
2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;
3) перелік послуг, що надаються банком;
4) ціну банківських послуг;
5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг;
6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують 5 відсотків;
( Статтю 56 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 639-VI від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; у частину першу статті 56 включено пункт 6 згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
7) інформацію, обов’язковість надання якої передбачена законом.
( Частину першу статті 56 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
Банк зобов’язаний мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті.
( Статтю 56 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Національний банк України має право визначати мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися споживачу фінансових послуг щодо кожного виду банківської послуги, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом.
( Статтю 56 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019 )
Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб
Вклади фізичних осіб банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.
( Частина перша статті 57 в редакції Закону № 358-V від 16.11.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою.
Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов'язаннями
Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.
Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
( Частина друга статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4452-VI від 23.02.2012, № 78-VIII від 28.12.2014 )
Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.
Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.
( Статтю 58 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
Пов'язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
( Статтю 58 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; в редакції Законів № 4452-VI від 23.02.2012, № 218-VIII від 02.03.2015 )
Пов'язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов'язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов'язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.
( Частина статті 58 в редакції Законів № 4452-VI від 23.02.2012, № 218-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 59. Арешт, стягнення та зупинення операцій по рахунках
Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
( Частина перша статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3541-IV від 15.03.2006, № 2677-VI від 04.11.2010, № 1404-VIII від 02.06.2016 )
Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" , іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
( Частина друга статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3541-IV від 15.03.2006, № 2258-VI від 18.05.2010, № 1983-VIII від 23.03.2017 )
У випадках, встановлених законом, майно або кошти банку, а також кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, на які накладено арешт, передаються в управління (перераховуються на рахунки) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, не пізніше наступного робочого дня після надходження до банку вимоги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, здобутими злочинним шляхом, та доданих до неї копій звернення прокурора та ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.
( Статтю 59 доповнено новою частиною згідно із Законом № 772-VIII від 10.11.2015 )
Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.
( Частина статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3541-IV від 15.03.2006 )
Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється Національним банком України на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .
( Частина статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3541-IV від 15.03.2006, № 2677-VI від 04.11.2010; в редакції Закону № 4452-VI від 23.02.2012 )( Стаття 59 в редакції Закону № 2631-IV від 02.06.2005 )
Глава 10
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ ТА КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 60. Банківська таємниця
Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
( Частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Банківською таємницею, зокрема, є:
1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
( Пункт 1 частини другої статті 60 в редакції Закону № 997-V від 27.04.2007 )
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3) фінансово-економічний стан клієнтів;
4) системи охорони банку та клієнтів;
5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;
9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
( Частину другу статті 60 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1734-VIII від 15.11.2016 )
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю.
( Частина третя статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.
( Статтю 60 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.
( Частина статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010 )
Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.
( Статтю 60 доповнено частиною згідно із Законом № 3163-IV від 01.12.2005 )
Стаття 61. Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці
Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.
Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.
( Статтю 61 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3795-VI від 22.09.2011 )
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
( Частина четверта статті 61 в редакції Закону № 218-VIII від 02.03.2015 )
У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.
Стаття 62. Порядок розкриття банківської таємниці
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;
( Пункт 1 частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, № 1983-VIII від 23.03.2017 )
2) за рішенням суду;
( Пункт 2 частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
( Пункт 3 частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1294-IV від 20.11.2003, № 1698-VII від 14.10.2014, № 794-VIII від 12.11.2015, № 901-VIII від 23.12.2015 )
3-1) органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції - на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
3-2) Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, - на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 3-2 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
а) на його письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
( Підпункт "б" пункту 4 частини першої статті 62 виключено на підставі Закону № 1588-VII від 04.07.2014 )( Підпункт "в" пункту 4 частини першої статті 62 виключено на підставі Закону №1700-VII від 14.10.2014 )
г) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України;
( Пункт 4 частини першої статті 62 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 322-IX від 03.12.2019 )( Пункт 4 частини першої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 5463-VI від 16.10.2012, № 406-VII від 04.07.2013; в редакції Законів № 1166-VII від 27.03.2014, № 1261-VII від 13.05.2014 )
5) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 249-IV від 28.11.2002; в редакції Законів № 3163-IV від 01.12.2005, № 2258-VI від 18.05.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
6) органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" , стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 835-IV від 22.05.2003; в редакції Законів № 2677-VI від 04.11.2010, № 1404-VIII від 02.06.2016 )
7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 5042-VI від 04.07.2012 )
8) за рішенням суду Національному агентству з питань запобігання корупції стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 8 згідно із Законом №1700-VII від 14.10.2014 )
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 78-VIII від 28.12.2014 )
10) Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу у зв’язку із здійсненням ним виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності;
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 772-VIII від 10.11.2015 )
11) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків та/або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкретний проміжок часу.
( Частину першу статті 62 доповнено пунктом згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 324-IX від 03.12.2019 )
Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми або надіслана в електронному вигляді;
2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою, або бути завіреною кваліфікованим електронним підписом керівника державного органу (чи його заступника);
3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;
4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
( Частина друга статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VIII від 03.07.2018; в редакції Закону № 263-IX від 31.10.2019 )
Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) у відповідному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя. Довідки щодо рухомого майна померлих клієнтів, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку в якості закладу, щодо наявності індивідуального банківського сейфа та/або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа надаються банком державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
( Частина третя статті 62 в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 )
Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їхні імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта, крім випадків, коли така інформація надається відповідно до вимог пункту 3, 3-1 та 3-2 частини першої цієї статті.
( Частина четверта статті 62 в редакції Закону № 263-IX від 31.10.2019 )
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також при здійсненні валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції" .
( Частина п'ята статті 62 в редакції Закону № 1617-VI від 24.07.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава.
( Статтю 62 доповнено частиною згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4452-VI від 23.02.2012, № 5463-VI від 16.10.2012, № 1166-VII від 27.03.2014, № 1261-VII від 13.05.2014, № 1588-VII від 04.07.2014 )
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих законом, здійснюють функції банківського нагляду або валютного нагляду.
( Частина сьома статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цією статтею, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
Національний банк України має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки чи клієнтів банків, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012 )
Національний банк України зобов’язаний надавати банкам доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю, яка складається з відомостей, визначених частиною одинадцятою статті 67-1 цього Закону.
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2277-VIII від 06.02.2018 )
Національний банк України розкриває інформацію про банк чи пов’язаних із банком осіб, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, на письмову вимогу органів державної влади, уповноважених здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення, а також у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015; в редакції Закону № 263-IX від 31.10.2019 )
Національний банк України має право надавати органам державної виконавчої служби для примусового виконання свої рішення про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу, які відповідно до цього Закону є виконавчими документами та містять інформацію, що становить банківську таємницю. У такому разі органи державної виконавчої служби мають право розкривати одержану від Національного банку України інформацію, що містить банківську таємницю, учасникам виконавчого провадження та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій.
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015 )
Національний банк України має право надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформацію про банки, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи" .
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 78-IX від 12.09.2019 - зміна діє до набрання чинності для України Конвенцією про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року, див. пункт 1 розділу VI )
При здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, які задіяні у процесі здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації банку, а також на письмову вимогу органів державної влади, уповноважених здійснювати досудове розслідування, в разі виявлення порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення, а також у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості. Зазначені особи зобов'язані забезпечити збереження отриманої інформації, що містить банківську таємницю.
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
Національний банк України відповідно до міжнародного договору України або за принципом взаємності має право надавати інформацію, отриману при здійсненні нагляду за діяльністю банків, органу банківського нагляду іншої держави, а також отримувати від органу банківського нагляду іншої держави таку інформацію. Надана (отримана) інформація може бути використана виключно з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму.
( Частина статті 62 в редакції Законів № 3163-IV від 01.12.2005, № 1617-VI від 24.07.2009 )
Положення частин другої та четвертої цієї статті не поширюються на випадки подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації у випадках, передбачених законом, та податковим органам - інформації про відкриття (закриття) рахунків платників податків відповідно до статті 69 Податкового кодексу України.
( Частина статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 249-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 3163-IV від 01.12.2005; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 2756-VI від 02.12.2010, № 406-VII від 04.07.2013, № 1261-VII від 13.05.2014; в редакції Закону № 1702-VII від 14.10.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
Державний банк надає інформацію, що містить банківську таємницю, членам наглядової ради державного банку, а також центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, в обсязі, необхідному для здійснення моніторингу діяльності державного банку та стану виконання стратегії розвитку державного банку.
( Статтю 62 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018 )
Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несуть відповідальність згідно із законами України.
Стаття 62-1. Надання інформації про рахунки боржників
У разі відкриття або закриття рахунка фізичної особи банк зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.
У разі відкриття рахунка на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунка такою особою банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунка повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством юстиції України.
( Главу 10 доповнено статтею 62-1 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
Глава 11
ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ ТА ФІНАНСУВАННЮ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ
( Назва глави 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014 )
Стаття 63. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення
Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
( Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2258-VI від 18.05.2010; в редакції Закону № 1702-VII від 14.10.2014 )( Статтю 64 виключено на підставі Закону № 361-IX від 06.12.2019 )( Статтю 65 виключено на підставі Закону № 1702-VII від 14.10.2014 )( Глава 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 249-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 485-IV від 06.02.2003 )
Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД
Глава 12
ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ
Стаття 66. Форми регулювання банківської діяльності
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:
I. Адміністративне регулювання:
1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків;
3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;
4) нагляд за діяльністю банків;
5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
II. Індикативне регулювання:
1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;
2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;
3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій;
4) визначення процентної політики;
5) рефінансування банків;
6) кореспондентських відносин;
7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;
9) імпорту та експорту капіталу.
Стаття 67. Мета, організація, підстави та обсяг нагляду
Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.
( Частина друга статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 3394-VI від 19.05.2011 )
При здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Професійне судження формується Національним банком України з урахуванням таких принципів:
рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми);
співмірності (пропорційності) (урахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому);
обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них);
комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій (зокрема, оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне, надійне та розсудливе управління банком, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку).
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Документи, у яких викладене професійне судження, мають бути підписані/затверджені/погоджені/схвалені Головою Національного банку України або уповноваженим(и) на такі дії службовцем(ями) Національного банку України.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Рішення Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, прийняті із застосуванням професійного судження, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Документ, у якому викладене професійне судження, крім рішень Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем, може бути переглянутий у встановленому Національним банком України порядку Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем за зверненням особи, якої він стосується. Особа має право клопотати про перегляд відповідного документа протягом 15 робочих днів з дня його отримання.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників банку та осіб, що набувають або збільшують істотну участь у банку, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування статутного капіталу банку.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Державні органи та інші особи зобов'язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. У разі якщо Національний банк України при здійсненні банківського нагляду дійшов висновку, що система управління ризиками банку є неефективною та/або неадекватною, банк зобов'язаний на вимогу Національного банку України невідкладно розробити та подати на погодження Національному банку України відповідний план заходів, спрямованих на усунення недоліків.
( Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011, № 4452-VI від 23.02.2012 )
Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
( Статтю 67 доповнено частиною згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4452-VI від 23.02.2012, № 629-VIII від 16.07.2015 )
Куратор банку має право вимагати виключно в письмовій формі від керівників банку усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, надання письмових пояснень з питань дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, виконання вимог та обмежень у діяльності банку, встановлених Національним банком України, а також щодо проведення банком будь-яких операцій.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Куратор банку має право отримувати згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України, від вкладників та інших кредиторів банку інформацію, необхідну для забезпечення контролю за станом виконання банком своїх зобов’язань.
( Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окремими угодами.
У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.
( Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
( Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності.
( Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Банк зобов'язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.
( Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )( Частину двадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися тільки в таких цілях:
для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності;
для перевірки права на здійснення банківської діяльності.
Національний банк України під час здійснення нагляду співпрацює з іншими державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав. Співпраця відбувається на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах.
( Статтю 67 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 )
Стаття 67-1. Кредитний реєстр
( Стаття 67-1 вводиться в дію з 04.05.2018, крім частини другої, яка вводиться в дію з 01.04.2018, та частини тринадцятої, яка вводиться в дію з 04.09.2018 - див. пункт 1 розділу II Закону № 2277-VIII від 06.02.2018 )
Національний банк України у визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку створює та веде Кредитний реєстр з метою сприяння фінансовій стабільності, здійснення банківського нагляду та управління банками кредитним ризиком у межах реалізації державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері.
Банк подає до Кредитного реєстру інформацію про здійснені ним щодо боржника кредитні операції, зазначені у частині першій статті 49 цього Закону, якщо сума заборгованості (за основною сумою та відсотками) за такими кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних заробітних плат (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Інформація про кредитні операції банків, щодо яких Національним банком України прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, подається до Кредитного реєстру Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про банки і банківську діяльність
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Предмет та мета Закону
Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича;
афілійована особа банку - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку;
банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків;
банк з іноземним капіталом - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків;
банківська група - група юридичних осіб:
які мають спільного контролера, що складається з материнського банку, його однієї чи кількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, або
що складається з материнського банку, який є контролером, його однієї чи кількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, або

30 днiв передплати безкоштовно!