• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

Верховна Рада України  | Закон від 20.11.2012 № 5492-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.11.2012
  • Номер: 5492-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 20.11.2012
  • Номер: 5492-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 51, ст.716)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 5067-VI від 05.07.2012 , ВВР, 2013, № 24, ст.243 № 399-VII від 04.07.2013 , ВВР, 2014, № 14, ст.255 )
Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи
1. Суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 2. Уповноважені суб'єкти
1. Уповноваженими суб'єктами згідно з цим Законом є:
1) розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, на який в порядку, передбаченому законами та актами Президента України, покладено реалізацію державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
2) уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, на який в порядку, передбаченому законами та актами Президента України, покладено формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави, а також з питань реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
3) закордонні дипломатичні установи України (далі - ЗДУ);
4) орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування.
2. Функції та повноваження уповноважених суб'єктів визначаються цим Законом та іншими законодавчими актами України.
3. Уповноважені суб'єкти, передбачені частиною першою цієї статті, є розпорядниками відомчих інформаційних систем у межах, визначених цим Законом.
Стаття 3. Визначення термінів
1. Для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) безконтактна інтегральна схема - безконтактний електронний носій, який дозволяє здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з ідентифікацією особи;
2) біометричні дані - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (основні біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, додаткові біометричні дані, параметри - відцифровані відбитки пальців рук);
3) біометричні параметри - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу;
4) заявники - громадяни України, особи без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, представники;
5) ідентифікувати - здійснювати комплекс заходів, який дозволяє виконувати пошук за принципом "один до багатьох", співставляючи надані особою біометричні дані з колекцією шаблонів, що представляють усіх осіб, інформацію про яких внесено до Реєстру;
6) ідентифікація особи - встановлення тотожності особи за сукупністю інформації про неї за допомогою основних (обов'язкових) та додаткових (факультативних) біометричних даних, параметрів;
7) ім'я особи - прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи;
8) машинозчитувальна зона - місце в документі, призначене для внесення та зчитування інформації, визначеної цим Законом, за допомогою технічних засобів;
9) сторінка даних - призначений для внесення інформації про особу аркуш із спеціального матеріалу, що забезпечує персоналізацію за допомогою технологій лазерного гравіювання та лазерної перфорації для документів, виготовлених у формі книжечки, або лицьовий чи зворотний бік документа, виготовленого у формі картки.
2. Терміни "батьки", "усиновлювачі", "опікуни", "піклувальники", "інші представники" у цьому Законі вживаються у значеннях, визначених у Сімейному та Цивільному кодексах України, терміни "третя особа", "обробка персональних даних", "знеособлення персональних даних", "персональні дані", "інформація", "безпека інформації", "інформація з обмеженим доступом" - у значеннях, визначених у законах України "Про захист персональних даних", "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
Розділ II
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР
Стаття 4. Єдиний державний демографічний реєстр
1. Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
2. Визначені цим Законом уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС).
3. Порядок взаємодії між уповноваженими суб'єктами щодо ведення Реєстру визначається згідно із законодавством.
Стаття 5. Структура Єдиного державного демографічного реєстру
1. Реєстр є функціонально єдиною системою, що складається з головного та резервного обчислювальних центрів і вузлів уповноважених суб'єктів.
Стаття 6. Основні принципи функціонування Єдиного державного демографічного реєстру
1. Функціонування Реєстру забезпечується розпорядником Реєстру через уповноважений орган.
2. Функціонування Реєстру забезпечується із застосуванням засобів Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування з дотриманням вимог до обробки персональних даних, визначених законом.
3. Розпорядник Реєстру забезпечує накопичення, актуалізацію, перевірку, збереження інформації, надання довідок та звітів, запити на отримання яких надходять захищеними каналами зв'язку від уповноважених суб'єктів.
4. Розпорядник Реєстру через уповноважений орган виконує:
1) внесення до Реєстру інформації, координацію відповідної роботи;
2) надання фізичним особам чи їх представникам та уповноваженим суб'єктам інформації з Реєстру у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
3) обслуговування та облік уповноважених суб'єктів, організацію контролю за доступом до інформації Реєстру;
4) захист інформації Реєстру від несанкціонованого доступу, у тому числі третіх осіб, та незаконної обробки;
5) інформаційну взаємодію з ВІС уповноважених суб'єктів;
6) функції замовника товарів, робіт і послуг з розроблення, виробництва, постачання і технічного супроводження програмно-технічних комплексів, обладнання, витратних матеріалів, інших товарів для забезпечення створення та функціонування Реєстру;
7) організацію розроблення, оформлення та подання на затвердження технічного опису і зразків документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України або спеціальний статус особи;
8) організацію виготовлення, обліку документів та обігу бланків документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;
( Пункт 8 частини четвертої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 399-VII від 04.07.2013 )
9) інші покладені на нього функції і завдання.
5. Головний обчислювальний центр Реєстру забезпечує накопичення змін інформації у хронологічному порядку. Резервний обчислювальний центр Реєстру забезпечує надійність збереження інформації центральної бази даних Реєстру шляхом дублювання інформації.
Стаття 7. Інформація Єдиного державного демографічного реєстру
1. До Реєстру вноситься така інформація про особу:
1) ім'я особи;
2) дата народження/смерті;
3) місце народження;
4) стать;
5) дата внесення інформації про особу до Реєстру;
6) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
7) відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;
8) реквізити документів, виданих особі (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ, строк дії документа);
9) відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
10) відцифрований зразок підпису особи;
11) відцифрований образ обличчя особи;
12) додаткова змінна інформація (про місце реєстрації, про сімейний стан, про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, про видачу приватизаційних паперів, додаткові (факультативні) біометричні дані, параметри);
13) інформація з ВІС.
2. У разі відсутності інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, вноситься відмітка про її відсутність.
3. Інформація в Реєстрі зберігається для визначених цим Законом цілей та не використовується у спосіб, несумісний з цими цілями.
4. Інформація, що зазнавала змін, зберігається з відповідною приміткою.
5. Забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом.
Стаття 8. Гарантії захисту і безпеки інформації Єдиного державного демографічного реєстру
1. Взаємодія між уповноваженими суб'єктами щодо захисту інформації, яка вноситься та зберігається в Реєстрі та ВІС, забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань захисту персональних даних.
2. Центральний орган виконавчої влади з питань захисту персональних даних відповідно до закону здійснює заходи щодо захисту цілісності баз даних Реєстру, їх технологічного і програмного забезпечення, захисту інформації Реєстру від випадкового чи незаконного знищення, спотворення, втрати, несанкціонованого надання чи доступу.
3. Внесена до Реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.
4. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
5. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену цим Законом.
Стаття 9. Права осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесені до Єдиного державного демографічного реєстру
1. Кожна особа, персональні дані (інформація про особу) якої внесені до Реєстру, має право на:
1) отримання інформації про наявність запису в Реєстрі стосовно неї;
2) вимогу щодо поновлення і виправлення інформації про неї;
3) забезпечення захисту своїх прав, якщо її запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не задоволено;
4) безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру або витягу з Реєстру;
5) отримання від уповноважених суб'єктів на безоплатній основі повідомлення про кожен випадок звернення щодо передачі інформації про неї з Реєстру.
2. Перелік прав, передбачений частиною першою цієї статті, не є вичерпним, законами України можуть бути передбачені інші права осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесені до Реєстру.
Стаття 10. Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру
1. Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі).
Мовою ведення Реєстру є українська мова.
Ведення Реєстру, виготовлення і персоналізація документів здійснюються згідно з вимогами міжнародних стандартів та відповідних державних стандартів щодо друкованих знаків для їх оптичного розпізнавання.
Внесення до Реєстру та до документів імені особи, місця народження, проживання чи місця перебування особи здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації. На письмове прохання іноземця або особи без громадянства внесення імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до його написання у документах, виданих компетентними органами влади іноземної держави. Відображення імені іноземців та осіб без громадянства українською мовою здійснюється у зворотному порядку.
Найменування полів для внесення інформації про особу та реквізитів у зоні візуальної перевірки документів заповнюються українською та англійською мовами, крім випадків, встановлених цим Законом.
2. Внесення до Реєстру передбаченої цим Законом інформації здійснюється у разі:
1) оформлення документів, якщо на цей час інформація не була внесена до Реєстру або якщо зазначена інформація змінилася;
2) реєстрації місця проживання чи місця перебування.
3. Для внесення інформації до Реєстру за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується розпорядником Реєстру.
4. За внесення інформації до Реєстру плата не стягується.
5. У внесенні інформації до Реєстру може бути відмовлено, якщо:
1) внесення інформації не передбачено цим Законом;
2) у заявника відсутні необхідні документи, що підтверджують інформацію, яка вноситься до Реєстру;
3) під час перевірки інформації виявлено її недостовірність;
4) заявник згідно із законом не має права вимагати внесення відповідної інформації.
6. Відмова заявнику у внесенні інформації до Реєстру, у тому числі у виправленні, поновленні та анулюванні внесеної інформації, може бути оскаржена в порядку, встановленому законом.
Стаття 11. Отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру
1. Право на отримання інформації з Реєстру реалізується у порядку, встановленому законом.
2. Надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться у Реєстрі, здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини або за згодою самої особи.
Стаття 12. Довідка про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру
1. Довідка про внесення інформації до Реєстру видається розпорядником Реєстру за письмовим зверненням заявника протягом одного робочого дня.
2. Довідка про внесення інформації до Реєстру повинна містити:
1) назву;
2) назву (код) уповноваженого суб'єкта, що видав довідку;
3) реквізити довідки;
4) персональні дані, що внесені до Реєстру;
5) дату видачі довідки;
6) дату внесення інформації до Реєстру;
7) унікальний номер запису в Реєстрі;
8) посаду, прізвище, ініціали і підпис посадової особи уповноваженого суб'єкта, що видав довідку. Підпис скріплюється печаткою уповноваженого суб'єкта, що видав довідку.
3. Інформація про дату видачі довідки та її реквізити фіксується у ВІС уповноваженого суб'єкта, що видав довідку.
Розділ III
ДОКУМЕНТИ, ЩО ОФОРМЛЯЮТЬСЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАСОБІВ ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО ДЕМОГРАФІЧНОГО РЕЄСТРУ
Стаття 13. Назва та види документів, що оформляються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру
1. Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:
а) паспорт громадянина України;
б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
в) дипломатичний паспорт України;
г) службовий паспорт України;
ґ) посвідчення особи моряка;
д) посвідчення члена екіпажу;
е) посвідчення особи на повернення в Україну;
є) тимчасове посвідчення громадянина України;
2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:
а) посвідчення водія;
б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
в) посвідка на постійне проживання;
г) посвідка на тимчасове проживання;
ґ) картка мігранта;
д) посвідчення біженця;
е) проїзний документ біженця.
2. Документи, передбачені цією статтею, є власністю України.
Стаття 14. Форма та опис документів
1. Форма кожного документа встановлюється цим Законом.
2. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
3. У випадках, встановлених законами України, та за згодою особи до документа може вноситися додаткова змінна інформація, передбачена частиною першою статті 7 цього Закону.
4. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
5. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
( Частина п'ята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 399-VII від 04.07.2013 )
6. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання. У документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном, відцифрований образ обличчя особи дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
7. До документів осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними, та осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, відцифрований підпис не вноситься, а осіб з фізичними вадами - вноситься за їхнім бажанням.
Стаття 15. Вимоги до бланків документів та їх форми
1. Бланки документів, які використовуються для в'їзду/виїзду з території України, виготовляються відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Бланки документів, визначених цим Законом і які не використовуються для в'їзду/виїзду з України, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
2. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу та інших уповноважених суб'єктів.
3. Бланки документів у формі книжечки за конструкцією є зшитою обрізною книжечкою обсягом від 8 до 64 сторінок із вшитою сторінкою даних між лівим форзацом та першим паперовим аркушем.
4. Паперові аркуші бланка документа у формі книжечки, починаючи з другої сторінки, повинні мати нумерацію сторінок, а перша сторінка повинна містити порядковий номер бланка, які виконуються друкарським способом.
5. Бланки документів, в які імплантована безконтактна інтегральна схема (далі - безконтактний електронний носій) для внесення персональних даних, біометричних даних, параметрів та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, містити символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення малого Державного Герба України.
6. Бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і повинні містити безконтактний електронний носій та номер бланка.
7. Закупівля бланків документів здійснюється уповноваженими суб'єктами виключно у порядку, передбаченому законами України.
8. Уповноважені суб’єкти здійснюють закупівлю бланків документів у державних підприємств, що входять до сфери управління Національного банку України.
( Статтю 15 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 399-VII від 04.07.2013 )
Стаття 16. Оформлення, видача, обмін, продовження строку дії, надання, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення документів
1. Оформлення, видача, обмін, переоформлення, продовження строку дії документів (у тому числі для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних осіб), їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються у порядку, встановленому законодавством України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від внесення інформації до безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа, гарантується право на відмову від отримання такого документа або від внесення інформації до безконтактного електронного носія. Таке право реалізується шляхом подання заяви до відповідного центрального органу виконавчої влади про відмову від отримання документа, що містить безконтактний електронний носій, або від внесення інформації до такого носія. У цьому випадку особі у порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, видається відповідний документ, що не містить безконтактного електронного носія, чи задовольняється заява про відмову від внесення інформації до такого носія.
Подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється:
1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви;
2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - за заявою того з батьків, з яким проживає особа, або інших представників.
Особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу, надається право на виїзд з України і в'їзд в Україну (посвідчення особи на повернення в Україну).
2. Документи видаються уповноваженими суб'єктами після прийняття рішення про їх виготовлення та видачу заявникам, а у разі прийняття такого рішення щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - батькам або іншим представникам чи представникам закладів, які виконують функції опікунів або піклувальників.
Рішення про видачу документа заявникові приймається уповноваженим суб'єктом виключно на підставі даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру.
3. Головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.
4. Документи надсилаються уповноваженому суб'єкту або заявникові на підставі його письмової заяви у порядку, встановленому законодавством України.
5. За фактом виготовлення документів відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб'єктом.
6. У разі втрати або викрадення документа заявник звертається до уповноваженого суб'єкта, що видав цей документ, з відповідною заявою і подає документи, що засвідчують зазначені факти та є обставиною, яка враховується при прийнятті уповноваженим суб'єктом рішення про здійснення його переоформлення замість втраченого або викраденого документа.
7. Рішення про здійснення переоформлення замість втраченого або викраденого документа, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, приймається уповноваженим суб'єктом за результатами ідентифікації заявника. Ідентифікація заявника здійснюється на підставі даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру.
Для прийняття рішення про переоформлення документа замість втраченого або викраденого за кордоном заявник додатково подає довідку компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено документ.
У разі повідомлення заявником про втрату або викрадення документа, а також у разі обміну такого документа у зв'язку з його непридатністю для подальшого використання уповноважений суб'єкт приймає рішення про видачу такій особі на час оформлення нового документа довідки встановленого відповідним уповноваженим суб'єктом зразка.
Обмін документів проводиться в порядку, встановленому для первинного оформлення та видачі таких документів, з поверненням документа, що підлягає обміну, і здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до документа (крім додаткової змінної інформації);
2) виявлення помилки в інформації, внесеній до документа;
3) закінчення строку дії документа;
4) непридатності документа для подальшого використання.
8. Уповноважений суб'єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
За наявності підстав вищий уповноважений суб'єкт має право скасувати рішення, направити матеріали на повторний розгляд (у разі необхідності - на додаткову перевірку наданих матеріалів) чи прийняти на їх підставі нове рішення.
Остаточне рішення щодо оформлення та видачі документа приймає вищий уповноважений суб'єкт, до якого було оскаржено попереднє рішення.
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.
9. У разі закінчення строку дії документа або смерті особи її документи у порядку і строки, визначені законодавством України, здаються уповноваженому суб'єкту, що видав такий документ, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном - ЗДУ.
10. Про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи віком до шістнадцяти років або інші представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов'язаний у порядку і строки, визначені законодавством України, повідомити уповноваженого суб'єкта, який здійснив видачу документа, а у разі викрадення - також орган внутрішніх справ. Про втрату або викрадення документа за кордоном заявник зобов'язаний повідомити компетентні органи іноземної держави та найближчу ЗДУ цієї країни.
Про втрату або викрадення документа за кордоном уповноважений суб'єкт, ЗДУ, які в установленому законодавством порядку отримали таке повідомлення, протягом доби інформують центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону України, із зазначенням внесеної до документа інформації.
11. Замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб'єкт після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформлює та видає новий документ.
Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України "Про громадянство України", зобов'язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, уповноваженому суб'єкту, що здійснив оформлення та видачу такого документа, а якщо така особа проживає за кордоном - ЗДУ.
Якщо особа, яка заявила про втрату або викрадення документа, знайде цей документ, вона зобов'язана протягом доби здати знайдений документ для знищення уповноваженому суб'єкту, який видав цей документ, а в разі втрати або викрадення за кордоном - найближчій ЗДУ.
12. У разі використання особою документів з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення або в інших випадках, передбачених законами, уповноважений суб'єкт має право вилучити (у тому числі тимчасово) такі документи. Вилученню не підлягає паспорт громадянина України, якщо він безпосередньо надає змогу ідентифікувати особу, на ім'я якої він виданий, відповідно до даних Реєстру.
13. Знищення вилучених документів здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Стаття 17. Мова, якою оформляються документи
1. Документи оформляються українською мовою.
2. У визначених цим Законом випадках друкована інформація в документах наводиться також іноземними мовами.
3. У визначених Кабінетом Міністрів України випадках друкована інформація про особу у документах може наводитися через скісну риску латинськими літерами.
Стаття 18. Строк дії документів
1. Строк дії документів Реєстру визначається виключно цим Законом.
Стаття 19. Інформація, що міститься у документах
1. Перелік інформації, що наводиться у документах Реєстру, визначається цим Законом. Вносити до документів не передбачену цим Законом інформацію забороняється.
2. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, що знаходиться на сторінці даних документа, біометричні параметри особи, додаткові (факультативні) біометричні дані, а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що знаходиться на безконтактному електронному носії, відповідно до документів ІСАО, якщо інше не передбачено цим Законом.
3. Режим доступу до інформації, що міститься у документах, визначається законами України. Безконтактний електронний носій повинен відповідати вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні.
4. Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то у документах на підставі письмової заяви особи зазначаються лише складові імені. У разі допущення помилки в інформації, внесеній до документа, така інформація підлягає виправленню, а документ - обміну. У такому разі державне мито (консульський збір) за обмін документа не справляється.
5. Інформація, яка зазначається у документах і підлягає автоматизованій обробці, зберігається у форматі, що дає змогу ідентифікувати особу, якій видані ці документи в порядку, встановленому законодавством, не довше, ніж це необхідно для цілі, з якою такі дані зберігаються.
Стаття 20. Державне мито. Консульський збір
1. За оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін та продовження строку дії документів справляється державне мито, а за проведення таких дій за кордоном - консульський збір у порядку та розмірах, визначених законодавством.
2. За оформлення, обмін дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, тимчасового посвідчення громадянина України державне мито (консульський збір) не справляється.
3. Сплата державного мита (консульського збору) підтверджується відповідним документом, що додається до заяви про оформлення і видачу документів, передбачених цим Законом.
Стаття 21. Паспорт громадянина України
1. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
2. Кожен громадянин України незалежно від віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.
3. Паспорт громадянина України оформляється всім особам, починаючи від народження та незалежно від віку, на кожні 10 років.
4. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
5. Оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру.
6. Паспорт громадянина України видається не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.
7. До паспорта громадянина України вноситься така інформація:
1) назва держави;
2) назва документа;
3) ім'я особи;
4) стать;
5) громадянство;
6) дата народження;
7) унікальний номер запису в Реєстрі;
8) номер документа;
9) дата закінчення строку дії документа;
10) дата видачі документа;
11) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
12) місце народження;
13) відцифрований образ обличчя особи;
14) відцифрований підпис особи.
8. Паспорт громадянина України містить напис українською мовою "Паспорт громадянина України є власністю України".
9. До паспорта громадянина України за письмовим клопотанням заявника, а стосовно осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, - їхніх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших представників може бути внесена також додаткова змінна інформація, передбачена цим Законом.
Стаття 22. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон
1. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
2. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.
4. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
5. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється:
1) в Україні - розпорядником Реєстру;
2) за кордоном - ЗДУ.
6. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, усіма можливими засобами полегшити поїздку пред'явника паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".
7. До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація:
1) назва держави;
2) назва документа;
3) тип документа;
4) код держави;
5) номер документа;
6) ім'я особи;
7) громадянство;
8) дата народження;
9) унікальний номер запису в Реєстрі;
10) стать;
11) місце народження;
12) дата видачі документа;
13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
14) дата закінчення строку дії документа;
15) відцифрований образ обличчя особи;
16) відцифрований підпис особи;
17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою).
8. У паспорті громадянина України для виїзду за кордон за письмовим клопотанням заявника, а стосовно осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, - їхніх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших представників може бути зазначена також додаткова змінна інформація, передбачена цим Законом.
9. Внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон, здійснюється у встановленому законодавством порядку.
10. У разі втрати паспорта громадянина України для виїзду за кордон або закінчення строку його дії під час перебування в Україні громадянина, який постійно проживає за кордоном, оформлення та видача йому паспорта для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру.
11. Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особою, яка проживає за кордоном, крім документів, визначених законодавством, подаються:
1) документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (якщо заявник звертається із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ЗДУ);
2) заява батьків, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - того з них, з яким проживає громадянин України, який не досяг шістнадцятирічного віку, або інших представників чи представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цим громадянином.
12. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.
13. У разі оформлення заяви-анкети в ЗДУ або одночасного з поданням заяви оформлення особою виїзду на постійне проживання за кордон паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові у строк до трьох місяців.
14. Оформлення і видача особі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку з необхідністю термінового виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, здійснюються у строк до трьох робочих днів на підставі документів, що підтверджують необхідність термінового виїзду за кордон.
15. У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється і видається головним розпорядником Реєстру у строк до 10 робочих днів.
16. Оформлення і видача замість втраченого або викраденого та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру (у разі проживання заявника в Україні) чи ЗДУ (у разі постійного проживання або тимчасового перебування заявника за кордоном).
Стаття 23. Дипломатичний паспорт України
1. Дипломатичний паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону і перебування за межами України та надає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
2. Дипломатичний паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.
3. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається у порядку, встановленому Президентом України.
4. Дипломатичний паспорт виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
5. До дипломатичного паспорта України вноситься така інформація:
1) назва держави;
2) назва документа;
3) тип документа;
4) код держави;
5) номер документа;
6) ім'я особи;
7) громадянство;
8) дата народження;
9) унікальний номер запису в Реєстрі;
10) стать;
11) місце народження;
12) дата видачі документа;
13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
14) дата закінчення строку дії документа;
15) відцифрований образ обличчя особи;
16) відцифрований підпис особи.
6. Дипломатичний паспорт України містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".
Стаття 24. Службовий паспорт
1. Службовий паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону і перебування за межами України та надає право такій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
2. Службовий паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.
3. Службовий паспорт України оформляється і видається у порядку, встановленому Президентом України.
4. Службовий паспорт України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 32 або 64 сторінок і сторінки даних.
5. До службового паспорта України вноситься така інформація:
1) назва держави;
2) назва документа;
3) тип документа;
4) код держави;
5) номер документа;
6) ім'я особи;
7) громадянство;
8) унікальний номер запису в Реєстрі;
9) стать;
10) місце народження;
11) дата видачі документа;
12) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
13) дата закінчення строку дії документа;
14) відцифрований образ обличчя особи;
15) відцифрований підпис особи.
6. Усі друковані написи у службовому паспорті України, а також відомості про особу зазначаються українською та англійською мовами.
7. Службовий паспорт України містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".
Стаття 25. Посвідчення особи моряка
1. Посвідчення особи моряка є документом, що посвідчує особу, оформляється і видається особі, яка постійно проживає на території країни та обіймає будь-яку посаду на борту судна (крім військового судна), зареєстрованого в Україні чи в інших державах - членах Міжнародної організації праці. Посвідчення особи моряка дає право особі, на яку його оформлено, на виїзд з України і в'їзд в Україну на судні, членом екіпажу якого вона є, а також виїзд з України і в'їзд в Україну в індивідуальному порядку під час прямування чи переходу на інше судно, списання з судна.
2. Посвідчення особи моряка не може бути використано на території України чи інших держав для укладення правочинів та здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.
3. Протягом перебування особи на судні або в рейсі посвідчення особи моряка зберігається в особи, якій оформлено цей документ. У виняткових випадках за письмової згоди особи, якій оформлено цей документ, з метою надійного збереження посвідчення особи моряка може зберігатися у капітана відповідного судна.
4. Посвідчення особи моряка виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок і сторінки даних.
5. Посвідчення особи моряка оформляють і видають капітани морських портів України, за заявами моряків або керівників підприємств, установ, організацій, які уклали трудовий договір з моряками (за наявності заяв-анкет моряків), у місячний строк з дня подання заяв-анкет.
6. Посвідчення особи моряка видається на п'ять років. У разі закінчення строку дії посвідчення особи моряка воно підлягає обміну в порядку, встановленому для його видачі.