ЗАКОН УКРАЇНИ
Про альтернативні види палива
( Назва Закону в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009 )(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 12, ст. 94)( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1391-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, № 40, ст.577 № 4970-VI від 19.06.2012, ВВР, 2013, № 19-20, ст.177 - втратив чинність на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133 № 514-VIII від 04.06.2015, ВВР, 2015, № 33, ст.324 № 1713-VIII від 01.11.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.834 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 1820-IX від 21.10.2021, ВВР, 2021, № 52, ст.431 № 3220-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 82, ст.301 № 3484-IX від 21.11.2023, ВВР, 2023, № 134, ст.785 № 3613-IX від 20.03.2024, ВВР, 2024, № 22, ст.194 № 3769-IX від 04.06.2024, ВВР, 2024, № 38, ст.245 № 3915-IX від 21.08.2024, ВВР, 2024, № 52, ст.300 № 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35 № 4505-IX від 18.06.2025, ВВР, 2025, № 41, ст.185 № 4777-IX від 10.02.2026, ВВР, 2026, № 17, ст.44 № 4963-IX від 02.09.2026 )( У тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінено словом "погашення" у відповідному відмінку згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )( У тексті Закону: слова "рідке біопаливо" в усіх відмінках і числах замінено словом "біопаливо" у відповідному відмінку і числі; слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива" згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення їхньої частки у валовому кінцевому споживанні енергії для досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства.
( Преамбула в редакції Законів № 1391-VI від 21.05.2009, № 4963-IX від 02.09.2026 )
Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з альтернативних джерел енергії та нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, у тому числі відновлювані види палива;
база даних Європейського Союзу (Union database) – база даних Європейського Cоюзу для відстеження рідких і газових відновлюваних палив та палив з переробленого вуглецю;
біобутанол – спирт бутиловий, виготовлений з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;
біоводень – водень, що отриманий з біомаси і є одним з видів біогазу;
біогаз – газ, отриманий з біомаси, що використовується як паливо;
біодизельне паливо (біодизель) – моноалкільні естери вищих органічних кислот, отриманих з рослинних олій або тваринних жирів, що використовуються як біопаливо або біокомпонент;
біо-ДME – диметиловий етер (ДМЕ), виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;
біо-ЕТАЕ – етил-трет-аміловий етер (ЕТАЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;
біо-ETБE – етил-трет-бутиловий етер (ЕТБЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;
біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового-сирцю, отриманого з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;
біокомпонент – біопаливо, що використовується як компонент інших видів палива;
біомаса – невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури і технологічно пов’язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу;
біометан – біогаз, що за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі до газотранспортної або газорозподільної системи чи для використання як палива моторного;
біометанол – метанол, виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;
біо-МТБЕ – метил-трет-бутиловий етер (МТБЕ), виготовлений з біометанолу, що використовується як компонент палива моторного;
біопалива – рідкі палива, вироблені з біомаси, призначені для використання у галузі транспорту;
біорідини – рідкі палива, вироблені з біомаси, що використовуються для енергетичних цілей, у тому числі для виробництва електричної енергії, теплопостачання та/або охолодження, крім використання в галузі транспорту;
виробник відновлюваних видів палива – суб’єкт господарювання, що безпосередньо виробляє один або декілька відновлюваних видів палива;
відновлювані види палива – біопалива, біорідини, палива з біомаси та відновлювані палива небіологічного походження;
відновлювані палива небіологічного походження – рідкі та газові палива, енергетичний вміст яких отриманий з відновлюваних джерел енергії, інших ніж біомаса;
гарантія походження біометану (у тому числі скрапленого або стисненого) – документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;
гідроочищена рослинна олія – рослинна олія після термохімічної обробки воднем;
добавки на основі біоетанолу – біокомпоненти палива моторного, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішування біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних актів та які належать до біопалива;
добровільна схема сертифікації – визнана Європейською Комісією система правил і процедур, що функціонує на добровільних засадах, призначена для оцінки, перевірки та підтвердження відповідності суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері альтернативних видів палива, встановленим критеріям, зокрема критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів;
доказ сталості (Proof of Sustainability) – документ установленого зразка у паперовій або електронній формі, оформлений відповідно до вимог добровільної схеми сертифікації та виданий суб’єктом господарювання для кожної окремої партії альтернативного палива або сировини для його виробництва, що містить унікальний ідентифікаційний номер, інформацію про походження такої партії, її характеристику, є доказом відповідності цієї партії палива або сировини встановленим критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів і використовується для підтвердження простежуваності та відповідності такої партії у ланцюгу постачання;
залишок – речовина, що не є кінцевим продуктом, для виробництва якого призначений виробничий процес, не є основною метою виробничого процесу та виробничий процес не змінений для цілей виробництва такої речовини;
залишки лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури – залишки, отримані у секторах лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури, що не містять залишків з пов’язаних секторів або переробки;
земельні ділянки, вкриті багаторічною трав’яною рослинністю, – земельні ділянки, вкриті лучною, степовою, болотною, кущовою рослинністю та їх комбінаціями, у тому числі на нелісових землях лісогосподарського призначення (пасовища, сіножаті, степи, болота);
критерії сталості та скорочення викидів парникових газів – вимоги, яким відповідають відновлювані види палива;
культури з високим вмістом крохмалю – культури, до яких належать переважно злакові культури, незалежно від того, чи використовується тільки зерно чи вся рослина (наприклад кукурудза на зелений корм), бульби та коренеплоди (картопля, топінамбур, батат, касава, ямс), бульбоцибулинні культури (таро та кокоям);
лігноцелюлозний матеріал – матеріал, що складається з лігніну, целюлози та геміцелюлози, зокрема біомаса, вироблена при використанні лісових ресурсів, деревних енергетичних рослин, а також залишків та відходів лісового господарства та технологічно пов’язаних з ним галузей промисловості;
лісова біомаса – біомаса, вироблена при використанні лісових ресурсів;
незалежний аудит – перевірка точності і достовірності поданої інформації та систем даних, які суб’єкт господарювання використовує для забезпечення відповідності біопалив, біорідин та палив з біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів за добровільною схемою сертифікації;
нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини – сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребують застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;
палива з біомаси – тверді та газові (у тому числі у скрапленому та стисненому стані) палива, вироблені з біомаси;
палива з переробленого вуглецю – рідкі та газові палива, вироблені з рідких або твердих відходів невідновлюваного походження, які не придатні для відновлення відходів, або з газу від перероблення відходів, або з відпрацьованого газу невідновлюваного походження, що утворюються як побічний продукт виробничого процесу у промислових установках;
паливо моторне – паливо, отримане з нафтової сировини або в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах не перевищує 3,7 відсотка, а об’ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі не перевищує 7 відсотків;
паливо моторне альтернативне – паливо, отримане в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, або біопаливо, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах перевищує 3,7 відсотка, а об’ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі перевищує 7 відсотків;
сертифікат відповідності добровільної схеми сертифікації (далі – сертифікат відповідності) – документ установленого зразка у паперовій або електронній формі, виданий акредитованим органом із сертифікації відповідно до добровільної схеми сертифікації, що засвідчує відповідність суб’єкта господарювання, його відокремленого виробничого майданчика та/або пункту збору сировини критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування чи торгівлі біопаливом, біорідинами, паливом з біомаси, біогазом, біометаном, відновлюваним паливом небіологічного походження або паливом з переробленого вуглецю;
сертифікат походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) – документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про погашення гарантії походження біометану, а також іншу інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;
синтетичні біопалива – синтетичні вуглеводні та суміші синтетичних вуглеводнів, виготовлені з біомаси, у тому числі палива, отримані за процесом Фішера – Тропша;
споживачі альтернативних видів палива – фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива;
сфера альтернативних видів палива – сфера діяльності, пов’язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива;
харчові та кормові культури – культури з високим вмістом крохмалю, цукроносні культури або олійні культури, які вирощуються на землях сільськогосподарського призначення як основна культура, крім залишків, відходів або лігноцелюлозного матеріалу та проміжних культур, зокрема покривних культур чи сидератів, вирощування яких не потребує використання додаткових земельних площ;
чиста рослинна олія – олія, що походить з олійних рослин та отримується шляхом пресування, екстракції або подібних способів, неочищена або рафінована, але без хімічних змін, у випадках, коли її використання є сумісним з типом двигуна та відповідними вимогами у сфері викидів.
( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024; в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Для цілей цього Закону під нормативно визначеною обов’язковою часткою вмісту біопалива (біокомпонентів), яка застосовується з 1 липня 2026 року, розуміється вміст біопалива (біокомпонентів) у кожному обсязі бензину автомобільного, що відпускаються з місць оптової торгівлі пальним, місць роздрібної торгівлі пальним, крім бензинів з октановим числом 98 і вище та бензинів, що поставляються для потреб Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, при якому загальний вміст біоетанолу складає понад 7 відсотків об’ємних за умови, що масова частка кисню не перевищуватиме 3,7 відсотка.
( Частина друга статті 1 в редакції Закону № 4777-IX від 10.02.2026 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу ІІ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Для цілей цього Закону термін "відходи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами", крім речовин, матеріалів і предметів, навмисно змінених або забруднених з метою відповідності цьому терміну.
( Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Термін "пальне" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Податковому кодексі України. Терміни "місце виробництва пального", "місце оптової торгівлі пальним", "місце роздрібної торгівлі пальним" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Терміни "випробувальна лабораторія", "випробування" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
( Частина статті 1 в редакції Закону № 3915-IX від 21.08.2024 )
Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про управління відходами", "Про аквакультуру".
( Статтю 1 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1391-VI від 21.05.2009, № 514-VIII від 04.06.2015, № 124-IX від 20.09.2019, № 1820-IX від 21.10.2021, № 3220-IX від 30.06.2023, № 3613-IX від 20.03.2024; в редакції Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )
Cтаття 1-1. Правові засади відносин у сфері альтернативних видів палива
Законодавство України у сфері альтернативних видів палива складається з Конституції України, Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України "Про ринок природного газу", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про оренду землі", "Про альтернативні джерела енергії", "Про управління відходами", "Про аквакультуру", "Про природно-заповідний фонд України", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів", "Про основні засади державної кліматичної політики", цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у зазначеній сфері.
На виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії, зокрема Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.
( Закон доповнено статтею 1-1 згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 2. Основні принципи державної політики у сфері альтернативних видів палива
Основними принципами державної політики у сфері альтернативних видів палива є:
сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;
( Абзац третій статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )( Абзац четвертий статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )( Абзац п'ятий статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )( Абзац шостий статті 2 виключено на підставі Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )
зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;
підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;
підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;
пропаганда серед населення економічних, екологічних, соціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива;
розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива;
запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій – здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлено законодавством;
( Абзац дванадцятий статті 2 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
сприяння використанню відновлюваної енергії у галузі транспорту з метою досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства, а також функціонуванню систем моніторингу, звітності, верифікації та контролю відповідності відновлюваних видів палива критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.
( Абзац статті 2 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Розділ II.
ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОСИН У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
( Назва розділу II в редакції Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )
Стаття 3. Ознаки альтернативних видів палива
Паливо визначається альтернативним, якщо воно:
повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або є сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива;
( Абзац другий статті 3 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009 )
виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива. Якщо таке паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду палива, дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво (видобуток) і не поширюється на споживачів палива;
нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров'я людини відповідають вимогам, встановленим законодавством України для традиційних видів палива.
Стаття 4. Альтернативні види рідкого палива
До альтернативних видів рідкого палива належать:
горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);
спирти (біометанол, біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі рідкі синтетичні продукти, що можуть використовуватися як паливо або компоненти палива (добавки на основі біометанолу, біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види біопалива (у тому числі біодизель, синтетичні палива, виготовлені з біомаси, у тому числі палива, отримані за процесом Фішера - Тропша);
( Абзац третій статті 4 в редакції Законів № 1391-VI від 21.05.2009, № 3769-IX від 04.06.2024 )
горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;
паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду.
Стаття 5. Альтернативні види газового палива
До альтернативних видів газового палива належать:
газ (метан) вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;
газ, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;
газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;
газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;
біогаз, звалищний, генераторний газ у будь-якому стані, біоводень, інше газове паливо, одержане з біомаси; газ у будь-якому стані, одержаний під час переробки твердого палива (кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти, нафтової сировини;
( Абзац шостий статті 5 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009 )
газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);
стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.
Стаття 5-1. Альтернативні види твердого палива
До альтернативних видів твердого палива належать:
продукція та відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також гранули, брикети, деревне вугілля та вуглиста речовина, вироблені з цієї продукції та відходів, що використовуються як паливо;
органічна частина промислових та побутових відходів, а також гранули та брикети, вироблені з них;
торф, а також гранули та брикети, вироблені з нього.
( Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009 )
Стаття 6. Порядок визначення палива альтернативним
Належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до законодавства.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009 )
Виробниками альтернативних видів палива вважаються суб'єкти господарювання всіх форм власності, що виготовляють тверде, рідке та газове паливо з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009 )
Відмова органу виконавчої влади у видачі документа про ідентифікацію палива або порушення ним порядку видачі можуть бути оскаржені в адміністративному та/або судовому порядку.
( Частина четверта статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свою продукцію, на вимогу покупця надають документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів палива.
( Частина п'ята статті 6 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009 )
Стаття 7. Технічні засоби, що працюють на альтернативних видах палива, та порядок підтвердження здатності технічного засобу працювати на альтернативних видах палива
До технічних засобів, що працюють на альтернативних видах палива, належать засоби, призначені або переобладнані для роботи принаймні на одному з видів альтернативного палива або на суміші традиційного палива з альтернативним, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативно-правових актів, що здатні працювати на такому паливі без погіршення безпечності, надійності та відповідності їх екологічних показників вимогам нормативно-правових актів.
( Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Призначення технічного засобу для роботи на альтернативному виді палива підтверджується документом підприємства-виробника цього засобу. Переобладнання технічного засобу для роботи на альтернативному виді палива погоджується з підприємством-виробником технічного засобу або центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання у сфері, що стосується конструкції відповідного технічного засобу.
Підтвердження відповідності призначеного або переобладнаного для роботи на альтернативному виді палива технічного засобу здійснюється згідно з вимогами законодавства, що поширюється на технічні засоби, які працюють на традиційних паливах.
До техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва біопалив та таких, що використовуються для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8402, 8403, 8404, 8405, 8406, 8416, 8417, 8419, 8422 40 00, 8423 20 00 00, 8423 30 00 00, 8423 81, 8423 82, 8423 89 00 00, 8423 90 00 00, 8514.
До технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, відносяться товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8701, 8702, 8704, 8705, 8709.
( Стаття 7 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009 )
Стаття 7-1. Загальні вимоги до адміністрування та державного контролю
З метою оцінки виконання положень, передбачених частиною другою статті 1 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива (далі – адміністратор обліку), відповідно до покладених на нього завдань:
отримує від суб’єкта господарювання, який виробляє та/або реалізує біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, інформацію про видані ним докази сталості;
отримує від суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ним пальним, інформацію про фактичний вміст біопалива (біокомпонентів) у бензинах моторних та паливі моторному альтернативному, які такий суб’єкт господарювання вводить в обіг;
отримує від центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, а також відповідних суб’єктів господарювання визначені Кабінетом Міністрів України дані для перевірки інформації, наданої суб’єктами господарювання, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку;
створює та веде базу даних:
суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, та інформації щодо фактичних обсягів вмісту біопалива (біокомпонентів) у загальному обсязі бензинів автомобільних, що вводяться в обіг на митній території України цими суб’єктами господарювання, а також відповідності такого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів;
суб’єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують біопаливо (біокомпоненти), що відповідають критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, та інформації щодо виданих ними доказів сталості;
здійснює перерахунок об’ємної частки біокомпонентів на їх енергетичний вміст у пальному.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, щороку починаючи з 2028 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають адміністратору обліку інформацію про бензини автомобільні, які такі суб’єкти господарювання вводять в обіг на митній території України, фактичний вміст біопалива (біокомпонентів) в зазначених обсягах бензинів автомобільних за звітний календарний рік та інформацію про відповідність біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, що формується на підставі копій сертифікатів відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та доказів сталості, які надають виробники/постачальники біопалива (біокомпонентів).
Суб’єкти господарювання, які виробляють та/або реалізують біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, щороку починаючи з 2027 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, інформацію щодо виданих ними доказів сталості.
Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, а також відповідні суб’єкти господарювання надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, визначені Кабінетом Міністрів України дані для перевірки інформації, наданої суб’єктами господарювання, відповідно до порядку адміністрування обліку вмісту біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та відповідності такого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, надає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, інформацію щодо виявлених правопорушень, передбачених абзацами сьомим – дев’ятим частини першої статті 13 цього Закону, та штрафів, накладених відповідно до абзацу другого частини першої та пункту 1 частини другої статті 14 цього Закону.
Ринковий нагляд у частині дотримання вимог вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та державний контроль пального при імпорті, у порядку, визначеному Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", з урахуванням вимог цього Закону.
Моніторинг у частині дотримання вимог вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) у загальному річному обсязі продажу суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, відповідно до порядку адміністрування обліку вмісту біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів такого біопалива (біокомпонентів).
( Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4777-IX від 10.02.2026; в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 8. Особливості відносин у сфері виробництва та використання біологічних видів палива
Діяльність у сфері виробництва та використання біологічних видів палива може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності відповідно до законодавства України.
Суб'єкти господарювання, що використовують різні технології виробництва біологічних видів палива, мають рівні права на доступ до ринку біологічних видів палива.
( Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону № 1713-VIII від 01.11.2016 )
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним, мають право додавати біопаливо (біокомпоненти) до палива моторного та палива моторного альтернативного в обсягах, що відповідають вимогам нормативних та нормативно-правових актів.
( До статті 8 включено частину третю згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )( Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 1713-VIII від 01.11.2016 )
Змішувати паливо моторне та/або паливо моторне альтернативне з біопаливом (біокомпонентами) мають право суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним, на підставі виданих ліцензій на право:
виробництва пального;
оптової торгівлі пальним.
( До статті 8 включено частину четверту згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
Змішування палива моторного та/або палива моторного альтернативного з біопаливом (біокомпонентами) здійснюється лише на місці виробництва пального та/або місці оптової торгівлі пальним, де загальна місткість розташованих ємностей (резервуарів), що використовуються для зберігання пального, становить не менше 1500 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання, який на підставі відповідної ліцензії здійснює діяльність на зазначеному місці, є власником акредитованої випробувальної лабораторії або уклав договір з акредитованою випробувальною лабораторією щодо визначення показників якості пального. На кожну партію палива моторного та/або палива моторного альтернативного з вмістом біопалива (біокомпонентів) за результатами випробування в акредитованій випробувальній лабораторії складається документ про якість такого палива (паспорт якості).
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
Біомаса, що утворюється внаслідок діяльності суб'єктів господарювання, може використовуватись як біопаливо або для виробництва біопалива чи біокомпонентів, крім тієї частини біомаси, яка використовується зазначеними суб'єктами для потреб власного виробництва, не пов'язаних з виробництвом біопалива чи біокомпонентів.
Суб'єкти господарювання, внаслідок діяльності яких утворюється біомаса, що використовується для виготовлення біопалива та біокомпонентів, зобов'язані вести облік такої біомаси в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво та постачання біомаси для виготовлення біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, зобов’язані підтверджувати походження біомаси у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Частина сьома статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
Виробники біомаси, які мають сертифікат відповідності, зобов’язані вести облік такої біомаси у порядку, встановленому добровільними схемами сертифікації, у разі якщо таку біомасу використовують суб’єкти господарювання, які мають сертифікат відповідності, для виготовлення біопалива та біогазу.
( Частина восьма статті 8 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Виробники біопалива зобов’язані вести облік виробленого ними біопалива та біокомпонентів у порядку, встановленому добровільною схемою сертифікації, відповідно до якої їх сертифіковано.
( Частина дев'ята статті 8 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Забороняються виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу.
Забороняються зберігання та транспортування біоетанолу без його денатурації від 1-10 відсотків бензину або у разі його використання на експорт та виготовлення етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) - денатурація здійснюється згідно з умовами укладених договорів.
Введення в обіг біопалива здійснюється після проведення оцінки відповідності у порядку, встановленому законодавством.
( Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом № 3484-IX від 21.11.2023 )
До бензинів автомобільних, імпортованих на територію України чи вироблених в Україні без вмісту нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) або з недостатньою кількістю біопалива (біокомпонентів), біопаливо (біокомпоненти) для дотримання нормативно визначеної обов’язкової частки їх вмісту в бензинах автомобільних додається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснюють оптову торгівлю пальним на митній території України.
( Статтю 8 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
Біопаливо (біокомпоненти), що враховується для дотримання нормативно визначеної обов’язкової його частки в обсягах продажу бензинів автомобільних на митній території України, з 1 червня 2025 року має відповідати критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.
( Статтю 8 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Технічні характеристики палива моторного та палива моторного альтернативного мають відповідати вимогам технічних регламентів, гармонізованих європейських стандартів та інших нормативно-правових актів.
( Статтю 8 доповнено частиною п'ятнадцятою згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )( Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )( Стаття 8 в редакції Закону № 1391-VI від 21.05.2009 )
Стаття 8-1. Реєстр біометану
Реєстр біометану є електронною системою облікових записів, призначеною для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, реєстрації скрапленого або стисненого біометану, а також для формування гарантій походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), їх передачі, розподілу або погашення та надання сертифікатів походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого).
( Частина перша статті 8-1 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Реєстр біометану ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива.
( Частина друга статті 8-1 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Порядок створення реєстру біометану, його функціональні можливості, строки та порядок подання інформації до нього, створення облікового запису виробника біометану, а також інші питання функціонування реєстру біометану визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Створення облікового запису в реєстрі біометану здійснюється після проведення незалежного аудиту об’єкта виробництва біометану, що підтверджує його спроможність здійснювати виробництво біометану. Незалежний аудит об’єкта виробництва біометану здійснюється у порядку, передбаченому Порядком функціонування реєстру біометану.
Надання доступу виробникам біометану до газотранспортної або газорозподільної системи здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" та у порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи або кодексом газорозподільних систем.
( Розділ II доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 1820-IX від 21.10.2021 )
Стаття 8-2. Порядок формування, передачі, розподілу та погашення гарантії походження біометану
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується за допомогою реєстру біометану центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, відповідно до Порядку функціонування реєстру біометану.
( Частина перша статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Для формування гарантії походження біометану виробник біометану щомісяця вносить до реєстру біометану таку інформацію:
1) назва країни походження біометану;
2) найменування виробника біометану (повна та скорочена назви, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця, номер телефону, електронна адреса);
3) найменування та розташування об’єкта виробництва біометану;
4) обсяг біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані у відповідному газовому місяці;
( Пункт 4 частини другої статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
5) сумарний обсяг енергії біометану в енергетичних одиницях (МВт•год), поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані. Гарантія походження біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані, формується на обсяг, рівний 1 МВт•год;
( Пункт 5 частини другої статті 8-2 в редакції Законів № 3220-IX від 30.06.2023, № 4963-IX від 02.09.2026 )
6) газовий місяць, протягом якого здійснювалася подача біометану до газотранспортної або газорозподільної системи або виробництво біометану для використання у скрапленому або стисненому стані;
( Пункт 6 частини другої статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
7) сировина, з якої вироблено біометан;
8) відсутність або наявність та обсяг домішок, що використовуються для одоризації.
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується безоплатно та надається виробнику біометану невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану.
( Частина третя статті 8-2 в редакції Законів № 3220-IX від 30.06.2023, № 4017-IX від 10.10.2024 )
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується в електронному вигляді з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
( Частина четверта статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Підставами для відмови у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) є подання до реєстру недостовірної інформації або подання інформації не в повному обсязі.
( Частина п'ята статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
