• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про альтернативні види палива

Верховна Рада України  | Закон від 14.01.2000 № 1391-XIV
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 14.01.2000
  • Номер: 1391-XIV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 14.01.2000
  • Номер: 1391-XIV
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Рішення про відмову у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".
( Статтю 8-2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) може підлягати передачі, розподілу та погашенню.
( Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Одночасно з погашенням гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, формує сертифікат походження біометану.
( Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Порядок видачі, передачі, розподілу та погашення гарантій походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) та порядок видачі сертифікатів походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) визначаються Порядком функціонування реєстру біометану, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
( Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )
Порядок погашення гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого), видачі сертифіката походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) в разі, якщо споживання біометану здійснюється поза межами митної території України, визначається міжнародними договорами.
( Частина статті 8-2 в редакції Закону № 3220-IX від 30.06.2023 )( Розділ II доповнено статтею 8-2 згідно із Законом № 1820-IX від 21.10.2021 )
Стаття 8-3. Особливості експорту біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом
Експорт біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється виробниками біометану, щодо яких створено обліковий запис у реєстрі біометану, передбаченому статтею 8- 1 цього Закону, та які підключені до газотранспортної або газорозподільчої системи з використанням автоматичного потокового приладу (автоматичного хроматографа) та вузла обліку газу. Експорт біометану дозволяється лише щодо обсягу біометану, який повністю отриманий (вироблений) на митній території України відповідним виробником, та за умови надання митному органу відомостей про гарантію походження біометану, передбачену статтею 8- 2 цього Закону, на відповідний обсяг біометану.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", відомості про номери облікових записів щодо виробників біометану з реєстру біометану та про гарантії походження біометану.
Митні органи здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України та/або випуску у митний режим експорту біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, на підставі відповідних відомостей про номер облікового запису щодо виробника біометану з реєстру біометану та про гарантії походження біометану, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, з використанням механізму "єдине вікно" відповідно до Митного кодексу України.
( Розділ II доповнено статтею 8-3 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024 )
Стаття 8-4. Дотримання суб’єктами господарювання критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів біопалив, біорідин та палив з біомаси
Біопалива, біорідини та палива з біомаси незалежно від місця вирощування сировини для їх виробництва мають відповідати критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для цілей:
розрахунку внеску у досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства;
підвищення використання відновлюваних видів палива в галузі транспорту.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації біопалив, біорідин та палив з біомаси, зобов’язані підтвердити відповідність зазначених видів палива критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.
Критерії сталості та скорочення викидів парникових газів затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок включають, зокрема:
енергетичний вміст палив;
правила розрахунку впливу біопалив, біорідин та порівняних викопних видів палива на викиди парникових газів;
правила розрахунку впливу палив з біомаси та порівняних викопних видів палива на викиди парникових газів;
перелік видів сировини для виробництва біопалива для використання в галузі транспорту;
особливості надання доказів відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для лісової біомаси;
критерії визначення сировини з високим ризиком зміни цільового призначення земельних ділянок, для якого простежується значне розширення виробничої площі на земельних ділянках з високими вуглецевими запасами, та сертифікації біопалив, біорідин та палив з біомаси з низьким ризиком зміни цільового призначення земельних ділянок.
Порядок визначення земельних ділянок, вкритих багаторічною трав’яною рослинністю, що мають підвищене значення для біологічного різноманіття, та обґрунтування можливого використання таких ділянок для збирання сировини затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Методику визначення частки біопалива та біогазу для використання в галузі транспорту, вироблених з біомаси, переробленої з викопним паливом у загальному процесі, затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов’язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок визначають вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у галузі виробництва та реалізації біопалив, біорідин та палив із біомаси, щодо змісту та обсягу інформації, що підтверджує факт відповідності біопалив, біорідин та палив із біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, вимоги до інформації та перелік підтвердних документів для проведення незалежного аудиту з метою оцінки частоти та методології вибірки та надійності даних.
Інформацію про підтвердження відповідності біопалив, біорідин та палив із біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів суб’єкт господарювання подає на розгляд незалежному аудитору у строки, визначені добровільною схемою сертифікації. Така інформація містить відомості про заходи, вжиті для захисту ґрунту, води та атмосферного повітря, відновлення деградованих і малопродуктивних земель, уникнення надмірного споживання води в дефіцитних щодо водних ресурсів районах.
Розгляд поданої суб’єктом господарювання інформації здійснює незалежний аудитор шляхом проведення аудиту, за результатами якого орган сертифікації видає сертифікат відповідності. Незалежний аудит проводиться відповідно до правил застосування добровільної схеми сертифікації та рекомендацій Європейської Комісії щодо застосування добровільних схем сертифікації. Правила застосування добровільної схеми сертифікації затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації біопалива (біокомпонентів), призначеного для використання у галузі транспорту, починаючи з 1 червня 2026 року зобов’язані надавати доказ сталості біопалива (біокомпонентів) щодо кожної окремої партії такого палива.
( Розділ II доповнено статтею 8-4 згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024; в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
Стаття 8-5. Критерії сталості біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту
Сировина для виробництва біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, не може збиратися або вирощуватися на земельних ділянках, що мають підвищене значення для біологічного різноманіття, до яких належать земельні ділянки, що починаючи з 1 січня 2008 року належали до однієї з категорій:
земель лісогосподарського призначення;
земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;
природних луків, що зберігатимуть біологічне різноманіття за відсутності втручання людини, а природний склад видів та екологічні характеристики і процеси в них не порушені;
неприродних луків, що втратять біологічне різноманіття за відсутності втручання людини і які є багатими на види, крім випадків, якщо збір сировини є необхідним для збереження статусу луків.
Порядок визначення характеристик земельних ділянок, що мають ознаки природних та неприродних луків, а також обґрунтування, що збір сировини є необхідним для збереження статусу луків або не впливає на природоохоронні функції об’єктів природно-заповідного фонду, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Сировина для виробництва біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, не може збиратися або вирощуватися на земельних ділянках з високими вуглецевими запасами або на земельних ділянках, які станом на 1 січня 2008 року належали, а на день набрання чинності цим Законом не належать до:
земельних ділянок, що покриті або насичені водою постійно чи протягом значної частини року;
суцільних лісових ділянок площею понад 1 гектар, що вкриті деревною рослинністю висотою більше 5 метрів та покривом більше 30 відсотків площі або деревною рослинністю, що може досягати зазначених меж;
лісових ділянок площею понад 1 гектар, що вкриті деревною рослинністю висотою більше 5 метрів та покривом від 10 відсотків до 30 відсотків площі або деревною рослинністю, що може досягати зазначених меж.
Сировина для виробництва біопалива (біокомпонентів) та біогазу, призначених для використання у галузі транспорту, не може отримуватися на земельних ділянках, що на 1 січня 2008 року належали до торфовищ.
( Розділ II доповнено статтею 8-5 згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
Розділ III.
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 9. Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива включають:
визначення джерел і напрямів фінансування заходів у сфері альтернативних видів палива;
( Абзац третій частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
застосування у сфері альтернативних видів палива економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством України для підприємств, установ, організацій і громадян, діяльність яких пов'язана з розробками і впровадженням маловідхідних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій у процесі використання нетрадиційних та поновлюваних джерел і видів енергії, у тому числі викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в процесі виробництва альтернативних видів палива;
надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг, встановлених відповідними законами України для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва (видобутку) альтернативних видів палива;
стимулювання підприємств - виготовлювачів машин, механізмів, приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та пристроїв до них, що працюють на альтернативних видах палива, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які переобладнують технічні засоби, що працюють на традиційних видах палива, для споживання альтернативних видів палива;
стимулювання інвестиційної діяльності і запровадження новітніх технологій у сфері альтернативних видів палива шляхом створення пільгового режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності іноземним інвесторам;
надання відповідно до закону спеціальних державних гарантій захисту іноземних інвестицій, спрямованих на розвиток сфери альтернативних видів палива;
створення спеціального інформаційного фонду з метою накопичення, систематизації та поширення інформації про наявність в Україні нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини.
Стаття 10. Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива
Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, коштів державного та місцевого бюджету, інших не заборонених законом джерел.
( Статтю 11 виключено на підставі Закону № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 12. Норми і нормативи
Нормами і нормативами у сфері альтернативних видів палива встановлюються витратні енергетичні показники процесів виробництва (видобутку) зазначених видів палива з нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини, показники витрат палива для різних технічних засобів, інші техніко-економічні показники, а також нормативи екологічної безпеки, санітарні показники.
Розділ IV.
ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 13. Правопорушення у сфері альтернативних видів палива
Правопорушеннями у сфері альтернативних видів палива є:
збут підприємствами-виробниками, юридичними та фізичними особами альтернативних видів палива, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів;
( Абзац другий частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
виробництво, збут і споживання традиційних видів палива як альтернативних;
надання пільг виробникам та споживачам альтернативних видів палива, діяльність яких не відповідає вимогам законодавства про альтернативні види палива;
невиконання розпоряджень, приписів органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за дотриманням чинного законодавства про альтернативні види палива, а також створення перешкод для їх діяльності;
необгрунтована відмова від надання відповідним органам необхідної інформації щодо виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива;
недотримання вимог щодо відпуску з місць роздрібної торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) відповідно до частини другої статті 1 цього Закону;
( Частину першу статті 13 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
недотримання вимог щодо відпуску з місць оптової торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) відповідно до частини другої статті 1 цього Закону;
( Частину першу статті 13 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
несвоєчасне подання інформації про вміст біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що не перевищує семи днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону;
( Частину першу статті 13 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
несвоєчасне подання інформації про вміст біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що перевищує сім днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону, або неподання такої інформації.
( Частину першу статті 13 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 3769-IX від 04.06.2024 )
Законами України можуть бути встановлені й інші правопорушення у сфері альтернативних видів палива.
Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про альтернативні види палива
Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, несуть відповідальність за такі правопорушення:
недотримання вимог щодо відпуску з місць роздрібної торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) у кожному обсязі бензину автомобільного на митній території України відповідно до частини другої статті 1 цього Закону -
( Абзац другий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
тягне за собою накладення штрафу в розмірі семи розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожні 1000 літрів одержаної для реалізації партії бензинів автомобільних.
Суб’єкти господарювання, які вводять в обіг пальне власного виробництва та/або імпортоване пальне та/або здійснюють оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, несуть відповідальність за такі правопорушення:
( Абзац перший частини другої статті 14 в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
1) недотримання вимог щодо відпуску з місць оптової торгівлі пальним на митній території України всіх обсягів бензинів автомобільних з вмістом нормативно визначеної обов’язкової частки біопалива (біокомпонентів) відповідно до частини другої статті 1 цього Закону -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі шести розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожні 1000 літрів відпущеної партії бензинів автомобільних;
2) несвоєчасне подання інформації про вміст біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що не перевищує семи днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти п’яти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
несвоєчасне подання інформації про вміст біопалива (біокомпонентів) в обсягах відпуску на митній території України з місць виробництва та оптової торгівлі пальним бензинів автомобільних у строк, що перевищує сім днів з дати, визначеної частиною другою статті 7-1 цього Закону, або неподання такої інформації -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста десяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Справи про правопорушення, передбачені частиною першою та пунктом 1 частини другої цієї статті, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а справи про правопорушення, передбачене пунктом 2 частини другої цієї статті, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива. За результатами розгляду виноситься постанова.
Форми постанов про накладення штрафу затверджують відповідні центральні органи виконавчої влади, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою і другою цієї статті.
( Статтю 14 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівники цих органів або їх заступники.
Штраф може бути накладено на суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення.
Штрафи можуть бути накладені на суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснює оптову торгівлю пальним, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення.
Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбаченого частиною першою,пунктом 1 частини другої цієї статті, є протокол про правопорушення, що складається на підставі акта перевірки.
( Частина статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024 )
Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, є протокол про правопорушення, що складається на підставі факту неподання інформації.
( Частина статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3915-IX від 21.08.2024 )
Протоколи про правопорушення, передбачені частиною першою тапунктом 1 частини другої цієї статті, мають право складати уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а протоколи про правопорушення, передбачені пунктом 2 частини другої цієї статті, мають право складати уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива.
Форми протоколу про правопорушення затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою та другою цієї статті.
Протокол про правопорушення разом з іншими матеріалами, що стосуються справи, надається в п’ятнадцятиденний строк з дня його складення керівникам відповідних органів, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою та другою цієї статті.
Справа про правопорушення розглядається у десятиденний строк з дня отримання протоколу та інших матеріалів справи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Частина тринадцята статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4963-IX від 02.09.2026 )
Штраф сплачується у двомісячний строк з дня отримання суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснює оптову або роздрібну торгівлю пальним, постанови про накладення штрафу.
Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається до органу, який наклав штраф.
У разі якщо штраф не сплачено у строк, встановлений цією статтею, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Сума штрафів спрямовується до державного бюджету.
Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом. Постанови у справах про порушення законодавства, передбачених цією статтею, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або здійснює оптову або роздрібну торгівлю пальним, до суду.
Порушення законодавства про альтернативні види палива тягне за собою встановлену законами України дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про альтернативні види палива, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
( Стаття 14 в редакції Закону № 3769-IX від 04.06.2024 )
Розділ V.
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА (ВИДОБУТКУ) ТА СПОЖИВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА
Стаття 15. Міжнародне співробітництво
Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.
Розділ VI.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
1-1. Установити, що у період дії рішень, прийнятих Кабінетом Міністрів України відповідно до статей 16 і 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", щодо заборони експорту або квотування експорту товарів згідно з кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, експорт обсягів біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, може здійснюватися виключно щодо обсягів біометану, накопичених суб’єктом господарювання у газосховищах України на кінець місяця, що передує місяцю експорту.
( Розділ VI доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024 )
1-2. Допускається облік біометану в одиницях об’єму (метрах кубічних) та додатково в одиницях енергії (кВт·год) до 1 травня, що настає за днем припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Для цілей митного контролю та митного оформлення біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, облік такого товару здійснюється в одиницях вимірювання, що базуються на одиницях енергії, на підставі даних у точках входу та в точках виходу, що розташовані на митному кордоні України.
( Розділ VI доповнено пунктом 1-2 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024 )
1-3. Установити, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про приєднання реєстру біометану, створеного відповідно до статті 8- 1 цього Закону, до бази даних Європейського Союзу та визнання Європейським Союзом гарантій походження біометану, виданих в Україні, експорт біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється виробниками біометану, які підключені до газотранспортної або газорозподільчої системи з використанням автоматичного потокового приладу (автоматичного хроматографа) та вузла обліку газу, за умови надання митному органу у порядку, передбаченому законодавством України з питань митної справи, сертифіката відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів щодо виробника відповідних обсягів біометану, а також доказу сталості щодо відповідних обсягів.
( Розділ VI доповнено пунктом 1-3 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024; в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
1-4. Кабінету Міністрів України забезпечити створення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, реєстру біометану відповідно до статті 8-1 цього Закону та забезпечити приєднання його до бази даних Європейського Союзу.
( Розділ VI доповнено пунктом 1-4 згідно із Законом № 3613-IX від 20.03.2024; в редакції Закону № 4963-IX від 02.09.2026 )
1-5. Відповідальність за правопорушення, визначені частинами першою та другою статті 14 цього Закону, вчинені в період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу" до 1 липня 2026 року, не застосовується.
( Розділ VI доповнено пунктом 1-5 згідно із Законом № 4505-IX від 18.06.2025; в редакції Закону № 4777-IX від 10.02.2026 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу ІІ )
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про альтернативні види рідкого та газового палива";
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
14 січня 2000 року
№ 1391-XIV