• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про приватизацію державного майна

Верховна Рада України  | Закон від 04.03.1992 № 2163-XII | Документ не діє
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 04.03.1992
  • Номер: 2163-XII
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 04.03.1992
  • Номер: 2163-XII
  • Статус: Документ не діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про приватизацію державного майна
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 24, ст.348 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 2164-XII від 04.03.92, ВВР, 1992, N 24, ст.349 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2544-XII від 07.07.92, ВВР, 1992, N 38, ст.562 N 2623-XII від 18.09.92, ВВР, 1992, N 42, ст.603 Декретами N 9-92 від 15.12.92, ВВР, 1993, N 7, ст.53 N 15-93 від 19.02.93, ВВР, 1993, N 17, ст.184 Законами N 3875-XII від 26.01.94, ВВР, 1994, N 18, ст.103 N 3982-XII від 22.02.94, ВВР, 1994, N 24, ст.183 N 64/95-ВР від 15.02.95, ВВР, 1995, N 10, ст.64 ) ( В редакції Закону N 89/97-ВР від 19.02.97, ВВР, 1997, N 17, ст.122 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 9-рп від 01.07.98 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 177-XIV від 14.10.98, ВВР, 1998, N 49, ст.301 N 358-XIV від 24.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст. 52 N 1200-XIV від 03.11.99, ВВР, 1999, N 51, ст.453 N 1695-III від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 31, ст.247 - набирає чинності з дня введення в дію Закону України про особливості приватизації майна підприємств паливно-енергетичного комплексу N 1723-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, N 33-34, ст.272 N 1724-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, N 33-34, ст.273 N 1869-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 41, ст.341 - дію Закону зупинено до прийняття нової Державної програми приватизації згідно із Законом N 2729-IV від 05.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.433 N 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38 N 2182-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.39 N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 597-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.160 N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 N 1413-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.253 N 1414-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.254 N 1863-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 45, ст.501 N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2453-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.258 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2629-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.342 N 2729-IV від 05.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.433 N 2801-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.480 N 2803-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.482 N 3050-IV від 03.11.2005, ВВР, 2006, N 4, ст.59 N 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 - зміни діють у 2006 році N 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 483-V від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77 N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 580-V від 11.01.2007, ВВР, 2007, N 13, ст.132 N 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 835-VI від 26.12.2008, ВВР, 2009, N 20, N 21-22, ст.269 N 1180-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.485 N 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511 N 1361-VI від 20.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.553 N 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, N 22-23, N 24-25, ст.263 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 22-рп/2010 від 30.11.2010 )( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2774-VI від 03.12.2010, ВВР, 2011, N 22, ст.151 ) ( У тексті Закону слова "початкова ціна" у всіх відмінках замінено словами "початкова вартість" у відповідному відмінку згідно із Законом N 2801-IV від 06.09.2005 ) ( У тексті Закону слова "єдиний (цілісний) майновий комплекс", "цілісний майновий комплекс" у всіх відмінках і числах замінено словами "єдиний майновий комплекс" у відповідному відмінку і числі, а слова "статутного фонду" - словами "статутного капіталу" згідно із Законом N 997-V від 27.04.2007 )
Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття та мета приватизації
Приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Стаття 2. Пріоритети та принципи приватизації
1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України.
2. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
законності;
державного регулювання та контролю;
надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна;
надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються;
забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;
продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;
( Абзац сьомий частини другої статті 2 в редакції Закону N 1724-III від 18.05.2000 )
пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств;
створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
( Абзац десятий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону N 1724-III від 18.05.2000 )
додержання антимонопольного законодавства;
повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;
врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери;
( Абзац частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1869-III від 13.07.2000 - дію змін зупинено до прийняття нової Державної програми приватизації згідно із Законом N 2729-IV від 05.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 580-V від 11.01.2007 )
застосування переважно конкурентних способів у разі:
приватизації невеликих державних підприємств, законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу;
продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі середніх та великих підприємств.
Стаття 3. Законодавство України про приватизацію
1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
2. Дія цього Закону не поширюється на:
приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються;
( Абзац другий частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-IV від 03.03.2005; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.
( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнанонеконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
3. Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у державній власності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями, проводиться відповідно до законодавства та установчих документів спільних підприємств.
4. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Стаття 4. Державна програма приватизації
1. Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.
Державна програма приватизації вноситься на розгляд Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на відповідний рік.
( Частина перша статті 4 в редакції Закону N 1723-IIIвід 18.05.2000 )
2. Пропозиції про внесення змін до Державної програми приватизації щодо кількості об'єктів, які підлягають приватизації, та уточнення завдань щодо надходження коштів до Державного бюджету України подаються до Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на наступний бюджетний рік.
( Частина друга статті 4 в редакції Закону N 1723-IIIвід 18.05.2000 )
3. У Державній програмі приватизації визначаються:
завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в державній власності, та державного майна, що належить Автономній Республіці Крим;
відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів;
( Абзац четвертий частини третьої статті 4 виключено на підставі Закону N 1724-III від 18.05.2000 )
завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення проведення приватизації;
заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів;
особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних інвесторів та інших покупців;
розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування;
прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.
4. Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації.
Стаття 5. Об'єкти приватизації
1. До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:
підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України;
( Абзац другий частини першої статті 5 в редакції Закону N 997-V від 27.04.2007 )
об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань;
земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
( Частину першу статті 5 доповнено абзацом згідно із Законами N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
2. Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
( Абзац перший частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 177-XIV від 14.10.98 )
Загальнодержавне значення мають:
а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:
майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів;
( Абзац другий підпункту "а" пункту 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III від 21.12.2000, N 662-IV від 03.04.2003, N 1180-VI від 19.03.2009 )
надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;
майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;
сортовипробувальні станції, дільниці, інші організації з експертизи сортів рослин;
( Пункт "а" частини другої статті 5 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 1200-XIV від 03.11.99 )
золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;
емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;
( Абзац восьмий пункту "а" частини другої статті 5 із змінами,внесеними згідно із Законом N 1869-III від 13.07.2000- дію змін зупинено до прийняття нової Державної програмиприватизації згідно із Законом N 2729-IV від05.07.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 580-V від 11.01.2007 )
державні радіоканали та телевізійні канали;
засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;
інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;
б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема:
об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;
архіви;
майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;
об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;
об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;
в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема:
майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Служби безпеки України;
( Абзац другий пункту "в" частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 358-XIV від 24.12.98, N 2171-III від 21.12.2000 )
майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);
майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї та радіоактивних речовин;
( Абзац четвертий пункту "в" частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-XIV від 24.12.98 )
захисні споруди цивільної оборони;
( Абзац п'ятий пункту "в" частини другої статті 5 в редакції Закону N 1413-IV від 03.02.2004 )
полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;
г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:
структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;
майно Державної кримінально-виконавчої служби України;
( Абзац третій пункту "г" частини другої статті 5 в редакціїЗакону N 1254-VI від 14.04.2009 )
майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;
об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;
майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;
автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;
майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);
майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;
метрополітен, міський електротранспорт;
майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;
атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;
магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;
транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;
об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;
майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що входить до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України";
( Абзац шістнадцятий пункту "г" частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1200-XIV від 03.11.99 )
майнові комплекси підприємств соляної промисловості;
акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;
майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;
крематорії, кладовища.
3. З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним майновим комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій. Окремими законами України визначається порядок корпоратизації та приватизації зазначених підприємств.
4. Об'єкти паливно-енергетичного комплексу, за винятком тих, які не підлягають приватизації відповідно до цього Закону, приватизуються у порядку, встановленому окремим законом про особливості приватизації майна підприємств паливно-енергетичного комплексу.
( Статтю 5 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1695-III від 20.04.2000 - набирає чинності з дня введення в дію Закону України про особливості приватизації майна підприємств паливно-енергетичного комплексу )
5. За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються майнові комплекси:
підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими у встановленому порядку;
підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;
підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України;
інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г.
Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
6. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
7. Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менш як 10 років.
Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то в разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.
Стаття 6. Суб'єкти приватизації
Суб'єктами приватизації є:
державні органи приватизації;
покупці (їх представники);
посередники.
Стаття 7. Державні органи приватизації
1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
( Положення абзацу другого частини другої статті 7 визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) і втрачає чинність щодо підпорядкування Фонду державного майна України Верховній Ради України на підставі Рішення Конституційного Суду України N 9-рп від 01.07.98 )
Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України.
( Абзац третій частини другої статті 7 виключено на підставі Закону N 1361-VI від 20.05.2009 )
3. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:
змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;
здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;
виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством;
продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств;
створюють комісії з приватизації;
затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;
укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;
укладають договори на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації;
( Абзац десятий частини третьої статті 7 в редакції Закону N 2801-IV від 06.09.2005 )
укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації;
( Частину третю статті 7 доповнено абзацом одинадцятим згідно ізЗаконом N 1863-IV від 24.06.2004 )( Абзац дванадцятий частини третьої статті 7 виключено на підставі Закону N 3370-IV від 19.01.2006 )
виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;
беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;
здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном;
контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;
здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
( Частину третю статті 7 доповнено абзацом згідно із Законами N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами України з питань приватизації.
4. Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, у порядку, встановленому законодавством.
5. Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами цих підприємств.
6. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.
7. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
( Частину восьму статті 7 виключено на підставі Закону N 1724-III від 18.05.2000 )
9. Діяльність та рішення органів з питань приватизації, акціонування, конкурсів, створення яких не передбачено цим Законом, не поширюються на державні органи приватизації та не беруться ними до виконання.
Стаття 8. Покупці
1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:
громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;
юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;
юридичні особи інших держав.
2. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.
Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.
3. Не можуть бути покупцями:
юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;
органи державної влади;
працівники державних органів приватизації.
( Абзац четвертий частини третьої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-III від 18.05.2000 )( Абзац п'ятий частини третьої статті 8 виключено на підставі Закону N 2182-III від 21.12.2000 )
4. Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного органу приватизації документ про розподіл статутного капіталу серед учасників.
Відповідальність за достовірність поданого документа покладається на покупця відповідно до законодавства.
5. Державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).
Стаття 9. Довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії
1. З метою розвитку ринку цінних паперів та подальшого його обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації створюються довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, інші фінансові посередники.
Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-III від 18.05.2000 )
2. Порядок створення і діяльності фінансових посередників визначається законом.
( Частина друга статті 9 в редакції Закону N 1724-IIIвід 18.05.2000 )
Стаття 10. Контрольні комісії з питань приватизації
1. З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної програми приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків з числа депутатів створюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.
2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України.
3. З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради створюють відповідні контрольні комісії з питань приватизації.
Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами.
Розділ II
ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Стаття 11. Порядок приватизації
Порядок приватизації державного майна передбачає:
опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;
прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації;
опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;
проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації);
проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації;
( Статтю 11 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1863-IV від 24.06.2004 )
затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.
Стаття 12. Подання заяви і прийняття рішення про приватизацію
1. Ініціатива щодо приватизації може виходити від державних органів приватизації, а також покупців, визнаних такими відповідно до статті 8 цього Закону.
Покупці єдиних майнових комплексів та інвестори, які бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи для покупців - фізичних осіб.
Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.
2. Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.
У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.
3. Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:
особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону;
законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства;
майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації;
об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.
( Частину третю статті 12 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 1863-IV від 24.06.2004 )
4. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства:
орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації;
стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.
( Абзац третій частини четвертої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV від 15.12.2005 )
Стаття 13. Комісія з приватизації об'єкта
1. Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.
2. До складу комісії входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі й від представницького органу трудового колективу - виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України або його територіальних органів, Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представників цих органів.
( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1096-IV від 10.07.2003, N 1413-IV від03.02.2004, N 1863-IV від 24.06.2004, N 489-V від 19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 -зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням КонституційногоСуду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакціїЗакону N 309-VI від 03.06.2008 )
3. Діяльність комісії регулюється Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.
4. При приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або об'єктів, які підлягають приватизації у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", окремого індивідуально визначеного майна, акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, комісія з приватизації не створюється і план приватизації не складається.
Стаття 14. Проект плану приватизації
1. Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об'єкта, в якому враховуються пропозиції:
господарського товариства, створеного працівниками підприємства, що приватизується, та інших покупців;
місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації;
державних органів приватизації;
центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень;
центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів України або його територіальних органів.
( Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1863-IV від 24.06.2004, N 489-V від19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнанонеконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
2. Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову вартість об'єкта приватизації (розмір статутного капіталу господарського товариства), рекомендовані форми платежу, розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування єдиних майнових комплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що не підлягає приватизації.
( Абзац перший частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1724-III від 18.05.2000 )
За рішенням комісії до розробки проекту плану приватизації може бути включено проект реорганізації об'єкта, в якому передбачено створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.
Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України та Антимонопольним комітетом України.
До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується органом приватизації, та технічний паспорт земельної ділянки державної власності, яка підлягає продажу державним органом приватизації.
( Абзац четвертий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами N 489-V від 19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 )
У разі проведення відповідно до законодавства екологічного аудиту об'єкта приватизації до проекту плану приватизації додається висновок про проведення екологічного аудиту.
( Частину другу статті 14 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 1863-IV від 24.06.2004 )
У разі якщо проектом плану приватизації передбачено продаж єдиного майнового комплексу підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій, до проекту плану приватизації додаються документи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
3. Якщо трудовий колектив підприємства, майно якого приватизується, або інші покупці не погоджуються з проектом плану приватизації, розробленим комісією, вони можуть підготувати альтернативний варіант плану.
4. Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект плану трудового колективу чи інших покупців подаються на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або його представництв у районах та містах, які протягом десяти днів зобов'язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.
5. Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у десятиденний строк у Фонд державного майна України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим.
Стаття 15. Способи приватизації
1. Приватизація державного майна здійснюється шляхом:
( Абзац другий частини першої статті 15 виключено на підставі Закону N 1724-III від 18.05.2000 )
продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;
( Абзац третій частини першої статті 15 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 1724-III від 18.05.2000 )
продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;
продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону;
викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.
Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.