зменшення навантаження на суддів, оптимізації кількості судівта чисельності суддів, підвищення ролі у зазначених питанняхорганів суддівського самоврядування;
забезпечення захисту права особи на досудове провадження,розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягомрозумного строку;
надання безоплатної правової допомоги для забезпеченняреалізації права на захист від обвинувачення, а також соціальнонезахищеним категоріям громадян та звільнення їх від сплатисудового збору;
підвищення рівня поінформованості учасників судового процесута громадян про організацію та діяльність судів, розміщення напорталі "Судова влада України" в Єдиному державному реєстрісудових рішень усіх судових рішень, що набрали законної сили;
продовження процесу кодифікації цивільно-правового
законодавства шляхом інкорпорації Господарського кодексу України
( 436-15 ) та окремих норм Земельного кодексу України ( 2768-14 )
в Цивільний кодекс України ( 435-15 );
розроблення проектів Кодексу комерційного судочинства Українита нової редакції Кримінального процесуального кодексу України таЗакону України "Про адміністративні процедури";
трансформації наказового провадження у функцію нотаріату;
створення та впровадження системи ювенальної юстиції;
у частині вдосконалення процедури формування корпусупрофесійних суддів та дисциплінарної відповідальності суддів:
удосконалення механізму переатестації усіх суддів і перевіркивідповідності їх доходів і витрат майновому стану, здійсненняпозачергової переатестації суддів у 2008 році відповідно дозакону;
забезпечення прозорої процедури призначення на конкурснихзасадах та обрання суддів з перевіркою рівня знання законодавствашляхом складання кваліфікаційного іспиту у формі тестування;
прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів рішення прорекомендацію суддів на посади за результатами іспиту, а такожспівбесіди, психологічного тестування, медичного обстеження таінших відомостей про кандидата;
запровадження відбору на конкурсних засадах суддів, щопретендують на зайняття посади в суді вищого рівня;
запровадження спеціальної підготовки кандидатів на посадисуддів, що призначаються вперше, в Академії суддів України;
застосування положень про обрання (призначення) наадміністративні посади голів та заступників голів місцевих судіворганами суддівського самоврядування, обмеження повноважень голівзазначених судів та розширення повноважень органів суддівськогосамоврядування;
вивчення питання доцільності переходу до обрання суддівмісцевих судів громадою;
розширення законом переліку підстав для притягнення судді додисциплінарної відповідальності, з встановленням, зокрема,відповідальності суддів за порушення строків розгляду справи,систематичне чи грубе порушення суддівської етики, умисне та грубепорушення норм матеріального або процесуального права, порушеннятаємниці нарадчої кімнати тощо;
удосконалення системи дисциплінарної відповідальності суддів,у тому числі шляхом запровадження інституту дисциплінарнихінспекторів, що діятимуть на постійній основі;
у частині належного бюджетного фінансування судової влади тазабезпечення виконання рішень судів:
запровадження стандартів фінансового забезпечення судів,зокрема виходячи з розрахунків необхідних капітальних видатків;
перегляду системи оплати праці суддів, їх соціального таматеріально-побутового забезпечення;
припинення практики нагородження суддів за виконання нимислужбових обов'язків;
удосконалення системи і порядку виконання судових рішень зметою забезпечення невідворотності їх виконання.
Виконання зазначених завдань потребує внесення відповіднихзмін до Законів України, які регламентують діяльність судів тасуддів, зокрема "Про статус суддів" ( 2862-12 ), "Про судоустрійУкраїни" ( 3018-14 ), "Про адвокатуру" ( 2887-12 ), "Пронотаріат" ( 3425-12 ), "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ), "Просудову експертизу" ( 4038-12 ) та розроблення проекту ЗаконуУкраїни "Про державну судову адміністрацію".
Проведення реформи суміжних з правосуддям інститутів, зокремапрокуратури, адвокатури, системи виконання судових рішень,нотаріату, а також приведення діяльності правоохоронних органів увідповідність з європейськими стандартами з посиленням функціїгромадського контролю, скасування функцій загального наглядупрокуратури, введення прокуратури в систему органів юстиції.
Попереднє (досудове) розслідування кримінальних справ повиннобути відокремлене від діяльності та повноважень прокуратури.Пріоритетом у діяльності правоохоронних органів буде не безпекаможновладців, а безпека кожного громадянина.
Виходячи з таких позицій Уряд зобов'язується:
розробити з урахуванням положень нової редакції КонституціїУкраїни проект нової редакції Закону України "Про прокуратуру"( 1789-12 );
визначити Мін'юст спеціально уповноваженим центральниморганом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав нанерухоме майно;
розробити проект Закону України "Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо вдосконалення процедурипримусового виконання рішень";
запровадити в системі органів юстиції єдиний реєстр фізичнихосіб (у тому числі громадян України);
утворити спеціальний орган з розслідування особливо важливихсправ, у тому числі з питань корупції, передавши йому функціїрозслідування кримінальних справ, що на даний час належатьпрокуратурі та СБУ, за певними категоріями підслідності. Функціїза іншими категоріями підслідності передати органам внутрішніхсправ з одночасним переглядом категорій підслідності, які сьогодніналежать до компетенції МВС. З цією метою Уряд зобов'язуєтьсярозробити проект Закону України про спеціальний орган зрозслідування особливо важливих справ, законопроекти щодо внесеннязмін до Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05,1002-05, 1003-05 ), Законів України "Про міліцію" ( 565-12 ), "ПроСлужбу безпеки України" ( 2229-12 ), "Про оперативно-розшуковудіяльність" ( 2135-12 );
підвищити відповідальність за порушення законодавства збезпеки дорожнього руху та розробити правовий механізмневідворотності покарання за порушення Правил дорожнього руху( 1306-2001-п ).
2.4. ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ
Корупція є основною загрозою соціально-економічному розвиткусуспільства. Вона не лише основна причина бідності країни, але іперешкода для її подолання. Корупція може загрожувати існуваннюнації, оскільки корупційні дії та їх наслідки можуть позначитисяна житті наступних поколінь.
На високий рівень корупції в Україні впливають такі фактори:
непрозорість діяльності і непідзвітність органів державноївлади;
відсутність політичної волі щодо боротьби з корупцією,неучасть у цій боротьбі правоохоронних структур і органівнаціональної безпеки держави;
надзвичайна розгалуженість дозвільно-регуляторної системи;
надмірний вплив окремих олігархічних груп на прийняттядержавних рішень і кадрові призначення;
низький рівень забезпечення захисту прав власності;
недотримання законодавства у сфері боротьби з корупцією,Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), а також недосконалістьзаконодавства з цих питань у цілому;
недосконалість системи судів;
відсутність системності в роботі з виявлення корупції ворганах державної влади;
відсутність публічного контролю за доходами та видаткамивищих посадових осіб держави.
Робота Уряду у цій сфері буде спрямована на забезпеченнямаксимальної прозорості діяльності органів державної влади.Політичний діяч, державний службовець, який працює в органахдержавної влади, повинен розуміти, що його діяльність і певноюмірою приватне життя стануть публічними. Для цього необхідноздійснити такі політичні, економічні, правові, соціальні,ідеологічні, правоохоронні та міжнародні заходи:
формування політичної волі усіх гілок влади щодо боротьби зкорупцією;
посилення кримінальної відповідальності за хабарництво;
надання парламентській опозиції контрольних функцій задохідною та видатковою частиною бюджетів;
проведення антикорупційної експертизи актів законодавства таз метою ліквідації підґрунтя для корупції скасування або внесеннядо них змін;
реалізація рекомендацій Групи країн по боротьбі з корупцієюРади Європи (GRECO);
перегляд (з метою скасування) платних послуг, що надаютьсяорганами державної влади та органами місцевого самоврядування(включаючи реєстрацію, сертифікацію, експертизу, видачу дозволів ідовідок, надання повноважень);
створення електронної системи інформування населення(місцевих громад) про місцеві бюджети (кошти, об'єкти,відповідальні за виконання, дата виконання);
проведення загальної стандартизації та уніфікаціїзаконодавства з урахуванням досвіду розвинених держав та країн, щодосягли успіху в боротьбі з організованою злочинністю і корупцією.Ратифікація міжнародних антикорупційних актів та приведення увідповідність з ними законодавства з питань протидії корупції;
утворення спеціальної моніторингової комісії із залученням доїї роботи експертів та представників громадських організацій дляаналізу всіх проектів законів та інших нормативно-правових актівна предмет виникнення корупційних ризиків у разі набрання нимичинності;
забезпечення оприлюднення інформації про використані коштидержавного та місцевих бюджетів;
запровадження проведення аукціонів з продажу державного майнаі землі, відкритих тендерів під час державних закупівель;
запровадження механізму конкурсного добору на посадикерівників національних акціонерних компаній, державнихпідприємств та акціонерних товариств, контрольний пакет акцій устатутному фонді яких належить державі;
посилення механізму захисту суб'єктів господарювання віднеправомірного втручання у їх діяльність правоохоронних,податкових та контролюючих органів;
удосконалення системи добору, навчання та професійноїпідготовки кадрів правоохоронних органів з питань боротьби зкорупцією;
підвищення рівня соціального захисту, матеріального іжитлового забезпечення працівників правоохоронних органів тасуддів; забезпечення особистої безпеки таких осіб та членів їхсімей;
створення при органах державної влади, у тому числі приправоохоронних органах, вищих і загальноосвітніх навчальнихзакладах телефонної "гарячої лінії" з метою надання громадянамможливості телефонувати та інформувати про факти корупції, тискута вимагання;
створення умов для здійснення громадського контролю задіяльністю органів державної влади, зокрема утворення громадськихрад при всіх органах державної влади незалежно від їх доступу дофінансових ресурсів і обсягів витрачання коштів;
викорінення проявів корупції, фінансових правопорушень таінших зловживань під час здійснення процедур закупівель товарів,робіт і послуг за державні кошти;
посилення персональної відповідальності членів тендернихкомітетів за допущені порушення та зловживання у сфері державнихзакупівель, аж до звільнення їх з державної служби.
Уряд зобов'язується проводити рішучу боротьбу з корупцією. Цепередбачає здійснення таких правових заходів:
відокремлення бізнесу від влади;
сприяння прийняттю "антикорупційного пакета" законів України,внесеного до Верховної Ради України Президентом України, зокрематаких:
Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодовідповідальності за корупційні правопорушення);
Про засади запобігання та протидії корупції;
Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційнихправопорушень;
розроблення проектів Законів України "Про декларуваннядоходів фізичними особами", "Про державний контроль в Україні","Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів і їхвитрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави,членами їх сімей та близькими родичами" та інших з метоювикорінення проявів корупції в діяльності органів виконавчої владита їх посадових осіб.
Необхідно також подолати ознаки корупційних діянь, якіпороджують тіньову економіку, що негативно позначається нанадходженні коштів до бюджету, інвестиційному кліматі держави,стані виконання соціальних ініціатив та на рівні соціальногозахисту найманих працівників.
Для цього передбачається:
знизити податкове навантаження на підприємства і населення зодночасним підвищенням відповідальність за несплату податків;
ліквідувати складні і непрозорі схеми оподаткування,непотрібні і неефективні адміністративні та регулятивні функціїдержави, що спричиняють ухилення від оподаткування; припинитинадмірне втручання влади у справи бізнесу, забезпечитифункціонування дієвої системи відшкодування матеріальних іморальних збитків, завданих суб'єктам господарювання внаслідокнекомпетентності окремих працівників органів державної влади.
Протидія корупції потребує не тільки зусиль держави, а ісуспільної ініціативи, що передбачає:
забезпечення здійснення ефективного фінансового контролю,зокрема шляхом запровадження обов'язкового проведення незалежногоаудиту фінансово-господарської діяльності суб'єктівгосподарювання, інших форм розкриття інформації про їх діяльність;
ініціювання програм правової освіти з питань подоланнякорупції;
збільшення обсягів розміщення відповідної реклами в засобахмасової інформації;
проведення та опублікування результатів щорічнихсоціологічних опитувань щодо наявності корупції в державі.
З цією метою Уряд зобов'язується:
розробити проекти та забезпечити реалізацію Національноїстратегії та плану дій щодо протидії корупції;
розробити проект Кодексу поведінки державних службовців тазабезпечити дотримання його вимог посадовими особами органіввиконавчої влади та державними службовцями;
забезпечити ефективну взаємодію правоохоронних органів,органів, що здійснюють державний нагляд, контроль та координацію усфері державних закупівель, Міжвідомчої комісії з питань державнихзакупівель та Тендерної палати України з питань виявленнязловживань під час здійснення процедур закупівель.
2.5. СУЧАСНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ
Метою реформування та розвитку Збройних Сил є підвищеннярівня обороноздатності держави та відновлення у суспільстві повагидо захисника Вітчизни. Стратегічними пріоритетами реформування тарозвитку Збройних Сил Уряд вважає:
підтримку Збройних Сил у стані постійної бойової тамобілізаційної готовності; наближення їх за складом, системоюуправління, комплектуванням, рівнем навчання, підготовки таоснащення озброєнням і військовою технікою до стандартів збройнихсил держав - членів НАТО;
завершення повного переходу до формування Збройних Сил наконтрактній основі в міру створення для цього відповіднихорганізаційно-фінансових умов;
упровадження служби у військовому резерві;
створення якісно інших сучасних складових частин секторубезпеки, зокрема Воєнної організації держави, державнихневійськових структур, оборонно-промислового комплексу, які маютьзабезпечувати адекватне реагування на загрози національній безпеціу воєнній сфері;
створення умов для формування, підготовки, ефективноговикористання особового складу Збройних Сил. Задоволення потребкожної особистості, розвитку в неї стійкої мотивації до військовоїслужби та можливості реалізації свого потенціалу під час їїпроходження;
оснащення Збройних Сил новітніми зразками і модернізаціюнаявних систем (комплексів) озброєння та військової техніки,удосконалення організації виконання державного оборонногозамовлення і проведення наукових досліджень;
забезпечення інтеграції України до європейської таєвроатлантичної систем колективної безпеки, взаємовигіднаспівпраця з міжнародними організаціями;
запровадження ефективного механізму демократичного цивільногоконтролю за станом реформування і розвитку Збройних Сил таперебудовою сектору безпеки в цілому;
посилення соціальних гарантій військовослужбовцям у сферіжитлового та грошового забезпечення, а також адаптаціївійськовослужбовців, звільнених у запас або відставку;
посилення військово-патріотичного виховання населення.
Для реалізації зазначених пріоритетів Уряд зобов'язується:
забезпечити мобілізацію ресурсів для створення боєздатнихЗбройних Сил, удосконалення оборонних технологій;
розробити законодавчі акти, спрямовані на забезпеченнярозвитку Збройних Сил та звільнення від виконання не властивих їмфункцій;
здійснити в повному обсязі заходи щодо співробітництва зНАТО;
забезпечити державне фінансування Збройних Сил відповідно доДержавної програми розвитку Збройних Сил України;
забезпечити створення, виробництво та закупівлю озброєння івійськової техніки як основи переоснащення Збройних Сил, розвиткувітчизняного оборонного комплексу;
розробити проекти законодавчих актів, спрямованих напродовження участі України у військовому та військово-технічномуспівробітництві з іноземними державами;
усунути диспропорцію між грошовим забезпеченнямвійськовослужбовців і заробітною платою державних службовцівЗбройних Сил та інших військових формувань, передбачити виділеннявідповідних коштів у державному бюджеті;
запровадити механізм кредитування житла для
військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань з
метою ліквідації черги на житло, передбачити виділення відповідних
коштів у державному бюджеті;
передбачити у проектах державного бюджету виділення коштівдля створення фонду службового житла (для військовослужбовцівЗбройних Сил та інших військових формувань);
забезпечити дотримання вимог екологічної безпеки під часзакриття або зміни форми власності колишніх військових промисловихпідприємств і об'єктів та передачі військових об'єктів угосподарське користування.
III. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНА НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Основними стратегічними орієнтирами економічної політики Урядвважає:
економічне стимулювання створення конкурентоспроможнихвиробництву промисловості України, трансферу технологій таінноваційної діяльності;
забезпечення зростання доходів та збільшення частки оплатипраці у структурі собівартості на основі зростання продуктивностіпраці;
забезпечення створення умов для реалізації людськогопотенціалу нації відповідно до європейських стандартів;
орієнтацію соціальної стратегії на примноження людськогокапіталу шляхом розвитку науки та освіти, культури, охорониздоров'я;
зміцнення інституту власності як основи ринкової системигосподарства;
всебічну підтримку підприємництва як основної рушійної силисоціально-економічного розвитку;
розвиток конкуренції як основного чинника підвищенняефективності економіки;
побудову сучасної конкурентоспроможної економіки на основіінноваційної та інвестиційної діяльності, заохочення спрямуванняфінансових, технологічних та організаційних ресурсів наінноваційні цілі;
прийняття програми пріоритетних напрямів інноваційноїполітики держави строком на 10-15 років;
сприяння розвитку науки та впровадженню інновацій якосновного елемента структурних перетворень і забезпеченняконкурентоспроможності економіки на світовому ринку;
удосконалення нормативно-правової бази щодо державногосприяння захисту прав інтелектуальної власності суб'єктівгосподарювання України за кордоном;
застосування сучасних підходів до бюджетного планування тавиконання бюджетів, використання стимулюючої ролі бюджетної іподаткової політики;
забезпечення цінової стабільності та подальшої розбудовифінансового сектору економіки;
підвищення ефективності управління корпоративними правамидержави та державними підприємствами;
встановлення оптимального співвідношення форм власності таорганізаційних моделей господарювання;
детінізацію економіки та легалізацію капіталівнекримінального походження;
проведення на замовлення Кабінету Міністрів Українифінансового аудиту за міжнародними стандартами всіх національнихакціонерних компаній, державних підприємств та підприємств зконтрольною часткою акцій держави;
впровадження визнаних у світі принципів розкриття інформаціїпідприємствами і фінансовими установами щодо їх діяльності,зокрема з метою відстеження перехресних прав власності та іншихзв'язків між ними;
залучення ресурсного потенціалу регіонів, забезпеченнярозвитку їх науково-технічного та інноваційного потенціалу,подолання депресивності територій, створення умов для формування вкожному регіоні високотехнологічного господарського комплексу, втому числі на кластерній основі.
3.1. СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРІОРИТЕТИ
АНТИІНФЛЯЦИЙНА ПОЛІТИКА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ
ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ
Низький рівень інфляції є однією з ключових передумовмакроекономічної стабільності. Стабільність та передбачуваністьдинаміки інфляції сприятиме не лише стабілізації купівельноїспроможності населення, насамперед малозабезпечених громадян, а ізниженню відсоткових ставок та залученню інвестицій.
Ефективність антиінфляційної політики значною мірою залежитьвід узгодженості дій Кабінету Міністрів України та Національногобанку України, виконавчої та законодавчої гілок влади іпереорієнтації використання обмежувальних монетарних заходів наринкові методи управління сукупними пропозицією і пропонуванням,пріоритетного подолання немонетарних чинників інфляції.
Завданнями Кабінету Міністрів України та Національного банкуУкраїни є укладення Меморандуму між Кабінетом Міністрів України таНаціональним банком України щодо узгодження дій у сферіекономічної, грошово-кредитної та валютної політики.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
запровадження активного моніторингу добросовісностіконкуренції на внутрішньому ринку та оперативне запобіганняпроявам монопольної поведінки як українських товаровиробників, такі компаній-імпортерів;
розроблення та здійснення (з метою зменшення собівартостіпродукції шляхом скорочення числа посередницьких ланок таспрощення доступу виробників на вітчизняний ринок) комплексузаходів щодо поліпшення інфраструктурного забезпечення ринків,сприяння розвитку системи оптової торгівлі та товарних біржовихринків;
вжиття заходів до посилення державного та громадськогоконтролю за якістю послуг житлово-комунального господарства,розроблення порядку диверсифікації надавачів таких послуг тазабезпечення конкуренції у цій сфері;
запровадження (з метою забезпечення захисту віднепередбачуваних цінових коливань) укладення довгостроковихконтрактів і формування державних товарних резервів дляінтервенцій на проблемних ринках соціально значущих товарів(м'яса, цукру, зерна і нафтопродуктів).
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення проекту нової редакції Закону України "Про ціни іціноутворення" ( 507-12 ), в якому встановлюватимуться обмеженняпрямого втручання держави у ціноутворення, визначатимутьсякритерії та умови припустимого адміністративного регулюванняціноутворення на обмежений перелік соціально та економічнозначущих товарів і послуг;
розроблення проектів законів про Державний бюджет України навідповідний рік з урахуванням наявних обмежень; недопущенняприйняття законодавчих актів, відповідно до яких збільшується сумабюджетних видатків понад норму, передбачену Декларацією цілей тазавдань бюджету на наступний бюджетний період.
Успіх проведення державної антиінфляційної політикибезпосередньо пов'язаний з підвищенням ефективності управліннягрошовою пропозицією, коректним вибором цільових орієнтирівмонетарної та курсової політики.
Уряд визнає, що завданнями Кабінету Міністрів України таНаціонального банку України є:
зменшення питомої ваги готівки у грошовій масі за рахунокпоширення безготівкових розрахунків населення;
розвиток систем довгострокового інвестиційного кредитуванняіз застосуванням механізмів інвестиційного кредитування, а такожвпровадження диференційованих регуляторних вимог до комерційнихбанків, які здійснюють таке кредитування;
стимулювання розвитку іпотечного кредитування шляхомудосконалення нормативної бази з його регулювання та спеціальнихмеханізмів довгострокового рефінансування іпотечних кредитів;
удосконалення інструментів страхування валютних ризиків тавалютного контролю з метою запобігання спекулятивним валютниматакам, посилення ринкових засад процесу курсоутворення,формування відповідного біржового ринку;
зв'язування надлишкової ліквідності шляхом випускуНаціональним банком України цінних паперів з привабливим рівнемприбутковості;
регулярне звітування та публічне роз'яснення Національнимбанком України рішень у сфері монетарної та валютної політики;
створення інформаційної бази для здійснення моніторингу тазвітування про обсяг, строк та напрям валютних операцій, щопроводяться суб'єктами валютно-фінансових відносин, насампередфінансовими посередниками;
удосконалення державного регулювання діяльності бюрокредитних історій.
Уряд зобов'язується забезпечити розроблення проекту ЗаконуУкраїни "Про інвестиційні банки".
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ
Бюджетна політика повинна бути узгоджена з цілямидовгострокового економічного зростання. Необхідно запровадитисучасні підходи та принципи адміністрування державних видатків, щоспрямовані на підвищення ефективності витрачання бюджетних коштівта перетворення бюджетної політики на дієвий інструментсоціально-економічного розвитку в умовах ринкової економіки.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
практичне запровадження системи середньострокового бюджетногопланування та розроблення бюджетних планів на середньостроковуперспективу з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами,перехід в управлінні бюджетними видатками до бюджетування,орієнтованого на результати в рамках середньострокового бюджетногопланування;
розроблення механізму та запровадження адресної соціальноїдопомоги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі(строк - 2009 рік), а також запровадження адресної соціальноїдопомоги населенню у транспортній сфері (строк - 2011 рік);
розроблення та здійснення заходів щодо підвищенняефективності бюджетних інвестицій, зокрема складеннясередньострокових бюджетних програм з реалізації бюджетнихінвестицій;
концентрація капітальних видатків бюджету на створенніінформаційно-комунікаційної, транспортної та комунальноїінфраструктури як складових частин сприятливого інвестиційного тапідприємницького середовища;
удосконалення процедур державних закупівель, в тому числі вчастині уточнення критеріїв оцінки тендерних пропозицій, тазастосування сучасних інформаційних технологій з метою підвищеннярівня оперативності та об'єктивності державних закупівель;
розроблення та здійснення заходів щодо децентралізаціїміжбюджетних відносин з урахуванням унітарної форми державногоустрою України та трирівневої системиадміністративно-територіального устрою;
забезпечення регіонів необхідними ресурсами для соціальногорозвитку;
проведення інвентаризації передбачених законами зобов'язаньдержави;
утримання на економічно безпечному рівні борговогонавантаження, продовження здійснення заходів щодо оптимізаціїструктури державного боргу з метою зниження вартості йогообслуговування.
Уряд зобов'язується забезпечити:
надання адресної соціальної допомоги шляхом розробленняпроектів відповідних законів;
розроблення проектів законів про внесення змін до:
Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), спрямованих надецентралізацію міжбюджетних відносин;
законів України за підсумками проведення інвентаризаціїфінансових зобов'язань держави;
дотримання принципу неприпустимості внесення змін дозаконодавчих актів щодо системи оподаткування, які набираютьчинності в поточному бюджетному році та передбачають підвищенняабо зміну принципів нарахування податкового навантаження.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
розроблення пропозицій щодо реструктуризації видатковоїчастини бюджету шляхом раціоналізації витрат на загальнодержавніфункції управління, виконання соціальних програм; збільшеннядержавних видатків, спрямованих на економічний розвиток, зокремареалізацію проектів енергозбереження;
розроблення пропозицій щодо збільшення ресурсної частинибюджету (зокрема, за рахунок надходжень від приватизації) вобсягах, які відповідають збільшенню бюджетних видатків,спрямованих на економічний розвиток.
ЗДІЙСНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ
Реформування податкової системи України є тривалим процесом іпотребує послідовності та наступності економічної політики. Цевимагає затвердження Стратегії реформування податкової системиУкраїни та формування на її основі законодавства, що забезпечить:
поступове зниження рівня податкового навантаження;
підвищення рівномірності його розподілу;
розширення бази оподаткування;
мінімізацію податкових пільг;
уніфікацію норм податкового законодавства;
розроблення чітких, предметних, обмежених у часі та просторіподаткових інструментів стимулювання економічної діяльності;
встановлення рівноправних відносин між платниками податків тафіскальними органами;
удосконалення системи адміністрування податків і зборів тареформування функцій і структури Державної податковоїадміністрації відповідно до світових вимог та стандартів;
усунення суб'єктивізму під час адміністрування податку надодану вартість та декриміналізацію процесів його відшкодування,проведення економічного аналізу переваг та недоліків податку надодану вартість і податку на споживання (продаж) з метою виборубільш ефективного як для платників податку, так і для держави;
внесення змін до податкового законодавства з метою створеннястабільних і достатніх джерел фінансового задоволення потреборганів місцевого самоврядування.
Стабільна та раціональна податкова політика стане запорукоювідновлення довіри бізнесу до влади, важливим фактором детінізаціївиробничо-комерційної діяльності та економічним інструментомборотьби з корупцією.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
розроблення та затвердження Стратегії реформування податковоїсистеми України;
підготовка пропозицій щодо внесення змін до податковогозаконодавства, які передбачатимуть розширення бази оподаткуваннята більш справедливий розподіл податкового навантаження шляхомвпровадження податку на нерухомість після введення єдиногодержавного реєстру прав на нерухоме майно;
здійснення адаптації елементів податкового законодавстваУкраїни до норм законодавства Європейського Союзу;
удосконалення правил адміністрування спрощеного
оподаткування, які дадуть змогу запобігти зловживанням у цій сфері
та водночас спростять умови провадження діяльності добросовісними
представниками малого бізнесу;
запровадження загального єдиного соціального внеску, якийпередбачає поступове зниження рівня оподаткування фонду оплатипраці;
удосконалення системи рентних платежів за використанняприродних ресурсів, видобуток корисних копалин, використанняджерел енергії та збору за забруднення навколишнього природногосередовища;
розширення прав місцевих органів виконавчої влади у сферіподаткового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльностішляхом диференціації ставок місцевих податків і зборів;
розмежування повноважень державних органів у сферіподаткового адміністрування; упорядкування правил і процедурпроведення податкових перевірок, скасування та заміна кримінальноївідповідальності за незначні порушення податкового законодавстваадміністративною із компенсацією завданої шкоди та сплатоюадміністративних штрафів після визначення критеріїв такихправопорушень;
спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності,гармонізація правил податкового обліку з правилами бухгалтерськогообліку, наближення бухгалтерського обліку до міжнароднихстандартів;
підвищення стимулюючої ролі амортизації в оновленні основнихфондів; розроблення проекту Закону України "Про амортизацію";
впровадження автоматизованої системи подання податковоїзвітності в електронному вигляді.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення згідно із Стратегією реформування податковоїсистеми України законопроектів щодо внесення змін до законодавстваз питань оподаткування прибутку підприємств, доданої вартості,доходів фізичних осіб, місцевих податків та зборів, спрощеноїсистеми оподаткування;
розроблення проекту Закону України "Про єдиний соціальнийвнесок";
підготовку пропозицій стосовно внесення змін до податковогозаконодавства в частині розширення повноважень місцевих органіввиконавчої влади щодо регулювання податкового навантаження таподаткового стимулювання.
Уряд зобов'язується завершити розроблення проекту Податковогокодексу України з урахуванням результатів широкого громадськогообговорення, фахового аналізу та передбаченням положень про те, щойого норми набирають чинності відповідно до Стратегії реформуванняподаткової системи України. Прийняття цього акта забезпечитьстворення єдиного правового поля діяльності суб'єктівгосподарювання та умов для подальшої інтеграції України досвітової спільноти, адаптації елементів податкового законодавстваУкраїни до законодавства Європейського Союзу і норм СОТ.
АКТИВІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ ТА ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
З метою підвищення конкурентоспроможності вітчизнянихпідприємств необхідна суттєва активізація інвестиційноїдіяльності. Для цього здійснюватимуться заходи економічноїполітики, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату,заохочення інвестицій за рахунок коштів підприємств та населення.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
реалізація конкурентоспроможного на внутрішньому тазовнішньому ринку виробничого потенціалу;
перебудова системи державного управління промисловоюполітикою та розбудова ринкової інфраструктури;
спрямування державних інвестиційних ресурсів лише навизначені пріоритетні галузі економіки;
розроблення концепції щодо державно-приватного партнерства вУкраїні;
фіскальне стимулювання політики реінвестування доходів;
створення нормативно-правової бази для заохочення вкладеннядовгострокових фінансових інвестицій;
удосконалення режиму реєстрації іноземних інвестицій;
залучення коштів Міжнародного банку реконструкції тарозвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку,Європейського інвестиційного банку та інших міжнародних фінансовихорганізацій для фінансування пріоритетних інвестиційних проектів вУкраїні;
сприяння укладенню угод про розподіл продукції;
запровадження прозорих схем концесійної діяльності;
сприяння створенню інститутів спільного інвестування -корпоративних та пайових інвестиційних фондів;
формування системи стимулів інвестиційної діяльностіпідприємств та інвестиційного кредитування з боку комерційнихбанків, а також стимулів інноваційної діяльності;
розроблення нормативно-правової бази спільного
(консорціумного) кредитування великих інвестиційних проектів;
збільшення інвестиційної складової у видатках Державногобюджету України на відповідний рік та спрямування цих коштів,зокрема на умовах державно-приватного партнерства;
розбудова національної депозитарної системи, запровадженняміжнародних стандартів обліку прав власності на цінні папери,забезпечення запровадження механізму гарантованих розрахунків заугодами;
впровадження нормативно-методичного забезпечення захисту правдрібних інвесторів під час емісії інвестиційних цінних паперів;
забезпечення законодавчого врегулювання здійснення емісіїборгових цінних паперів на муніципальному рівні із здійсненнямконтролю за цільовим спрямуванням коштів на реалізацію цілейрозвитку;
розширення системи обов'язкового страхування з визначеннямчітких гарантій відповідальності страхових компаній та механізмівспрямування їх коштів на інвестиційні цілі;
розвиток програм довгострокового кредитування громадян напотреби підвищення енергетичної економічності житла, здобуттяосвіти, будівництво житла тощо;
спрощення дозвільно-погоджувальної системи у сферімістобудування;
дотримання збалансованого співвідношення вартості комунальнихпослуг з розміром доходів населення, забезпечення оплати тількиреально спожитих ресурсів та наданих послуг;
забезпечення розвитку інноваційних структур - технопарків,технополісів, технологічних інкубаторів, венчурних фірм та іншихформ об'єднання зусиль науки, освіти, виробництва і фінансовогокапіталу;
подання до Верховної Ради України законопроектів щодо:
приведення умов діяльності спеціальних (вільних) економічнихзон в Україні у відповідність з вимогами СОТ та положеннямиМіжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур( 995_643 ) (м. Кіото, 1999 рік);
залучення інвестицій для реалізації інвестиційних таінноваційних проектів на умовах укладення кредитних договорів міжУкраїною та іншими державами;
створення організаційно-правових засад для формуванняефективної логістичної мережі міжнародного та національного рівняна основі державно-приватного партнерства;
утворення інститутів трансферу технологій з
науково-технічного сектору в промисловість, формування
інфраструктури інноваційної взаємодії для розвитку кооперативних
відносин між бізнесом (виробництвом) та державним
науково-технічним сектором;
створення умов для поширення технологій для технологічногопереоснащення виробництва;
запровадження механізму залучення інвестицій в економікудепресивних територій шляхом створення інвестиційних зон на умовахнадання необхідних економічних стимулів для організаціїекспортоорієнтованих виробництв;
розроблення економічного механізму для залучення інвестицій увідродження конкурентоспроможного сільськогосподарськогомашинобудування;
вирішення питання щодо виділення землі для будівництвасучасних транспортних коридорів автомобільного та швидкісногозалізничного транспорту з подальшою передачею в концесію на 49років для залучення іноземних інвестицій;
оновлення основних виробничих фондів усіх видів транспорту тадорожнього господарства, насамперед рухомого складу, переважнотранспортними засобами вітчизняного виробництва із застосуваннямсучасного механізму їх придбання (оренда, лізинг тощо), а такожосновних виробничих фондів усіх видів транспорту з використаннямпотенціалу міжнародного економічного співробітництва.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення необхідних для активізації інвестиційноїдіяльності законопроектів щодо внесення змін до законодавства промитний тариф, податок на додану вартість, регулювання страховоїдіяльності;
розроблення проекту Закону України "Про акціонернітовариства", яким необхідно, зокрема, передбачити захист правміноритарних акціонерів, забезпечивши їх вільний доступ докорпоративної інформації, належне представництво в органахуправління та контролю, вплив на дивідендну політику, здобуттярівного права на придбання відповідної частки нових емісій акційза номінальною вартістю;
розроблення проекту Закону України "Про промислово-фінансовігрупи в Україні" (нова редакція), передбачивши інструменти тастимули консолідації банківського, промислового та торговельногокапіталів.
РОЗВИТОК ФОНДОВОГО РИНКУ
Для збереження позицій фондового ринку України якнаціонального та запобігання і протидії переміщенню обігу ціннихпаперів вітчизняних емітентів на міжнародний ринок Уряд будепровадити збалансовану економічну політику (реєстраційну,регуляторну, податкову) щодо всіх учасників фондового ринку -емітентів, інвесторів, професійних учасників.
