забезпечити доступність закладів соціальної інфраструктури,культури, освіти та спеціальних закладів, які надають соціальніпослуги дітям-інвалідам;
розробити систему надання соціальної та матеріальноїпідтримки сім'ям, які всиновлюють дітей-сиріт та дітей,позбавлених батьківського піклування;
збільшити до двох розмірів прожиткового мінімуму обсяг виплатсім'ям, які виховують дітей, що перебувають під опікою, і дочотирьох розмірів прожиткового мінімумів - сім'ям, які виховуютьдітей-інвалідів, що перебувають під опікою;
підвищити рівень надання державної підтримки для забезпеченнярозвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування;
розробити законопроект щодо визначення механізму реалізаціїбатьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу права навідпустку та пенсійне забезпечення;
передбачити під час підготовки проектів Закону про Державнийбюджет України на відповідний рік видатки з утримання дітей-сирітта дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їхчисла незалежно від форми влаштування таких дітей в обсязі неменше двократного розміру прожиткового мінімуму за принципом"гроші ходять за дитиною";
забезпечити розроблення Програми реформування системиінтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування, передбачивши створення нового типузакладів для таких дітей, наближених до сімейних форм виховання таз навчанням у загальноосвітніх школах (протягом трьох роківреорганізувати третину існуючих шкіл-інтернатів та дитячихбудинків у заклади нового типу; за рахунок розвитку прийомнихсімей та дитячих будинків сімейного типу, повернення дітей добіологічних сімей, які пройшли процес соціальної реабілітації,суттєво зменшити потребу дітей в інтернатному вихованні);
запровадити позачергове надання соціального житла сім'ям таодиноким батькам, які мають п'ятьох і більше дітей, а також у разінародження одночасно трьох і більше дітей;
запровадити пільгові умови вступу та звільнення від оплати занавчання у державних вищих навчальних закладах дітей із сімей, якімають п'ятьох і більше дітей;
сприяти розвитку дитячих будинків сімейного типу та забороніпродажу дошкільних закладів;
забезпечити соціальний патронат випускників інтернатнихзакладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківськогопіклування, з метою їх соціальної адаптації;
реорганізувати притулки для неповнолітніх у центрисоціально-психологічної реабілітації дітей, передбачившифінансування таких центрів з державного бюджету.
Одним з пріоритетів сімейної та демографічної політики маєстати подолання демографічної кризи, досягнення сталогодемографічного розвитку, докорінна якісна зміна цінніснихорієнтирів, створення умов для утвердження в суспільстві духовно іфізично здорової, матеріально забезпеченої, соціальноблагополучної сім'ї.
З цією метою Уряд бере на себе зобов'язання забезпечити:
реалізацію Стратегії демографічного розвитку ( 879-2006-п )та запровадження механізму проведення соціально-демографічноїекспертизи проектів програм економічного і соціального розвиткуУкраїни;
підвищення розміру допомоги при народженні першої дитини до12240 гривень; законодавче запровадження допомоги при народженнідругої дитини - 25000, третьої і наступних - 50000 гривень;
збільшення розміру допомоги на дітей багатодітним сім'ям до50 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого длядітей відповідного віку;
соціальний та правовий захист материнства і батьківства;
запровадження механізму підвищення престижу сім'ї усуспільстві, в тому числі надання економічної підтримки сім'ї звикористанням засобів податкової та кредитної політики;
щорічне збільшення видатків державного бюджету нафінансування житлового будівництва для молодих сімей (першочерговобагатодітних), а також обсягу кредитів, що надаються молодимсім'ям для будівництва або придбання житла;
розроблення механізму залучення позабюджетних коштів(додатково до бюджетного фінансування) для забезпечення насампередбагатодітних сімей житлом;
ініціювання внесення змін до Закону України "Про відпустки"( 504/96-ВР ) щодо запровадження додаткової оплачуваної відпусткичоловікові у зв'язку з народженням дружиною дитини з метоюзабезпечення одночасної та рівної участі матері та батька удогляді та вихованні дитини у її перший місяць життя;
запровадження у системі соціальної допомоги механізму, щопередбачає сприяння у використанні членами малозабезпечених сімейможливостей для підвищення рівня власного добробуту і надання їмгрошової допомоги лише у разі відсутності таких можливостей;
надання державної підтримки сім'ям, які усиновили дитинунезалежно від її віку, шляхом запровадження:
виплати одноразової допомоги;
надання одному з батьків оплачуваної тримісячної відпусткидля догляду за дитиною з дня набрання чинності рішенням суду провсиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківськогопіклування;
раннє виявлення сімей з дітьми, які перебувають у складнихжиттєвих обставинах, ведення їх обліку та соціальногосупроводження;
розроблення та поширення соціальної реклами, спрямованої наінформування дітей, сімей та молоді про соціальні проблеми,причини їх виникнення, наслідки та шляхи розв'язання.
З метою запобігання насильству в сім'ї та протидії торгівлілюдьми Уряд зобов'язується:
удосконалити систему запобігання насильству в сім'ї, зокремав частині посилення санкцій щодо осіб, які вчинили насильство, тапідвищення ефективності надання допомоги особам, які потерпаютьвід насильства;
розробити законопроекти щодо внесення змін до деякихзаконодавчих актів України з питань запобігання і протидіїторгівлі людьми, захисту і допомоги жертвам торгівлі людьми та їхреабілітації, запобігання насильству в сім'ї (посилення санкційщодо осіб, які вчинили насильство, та визначення служби у справахдітей уповноваженим органом з питань запобігання насильству щододітей);
постійно вживати заходів до викорінення торгівлі дітьми, їхсексуальної експлуатації, дитячої порнографії;
створити та забезпечити належні умови для діяльностіВсеукраїнської служби надання невідкладної допомоги дитині.
З метою утвердження в суспільстві гендерної рівності Урядзобов'язується:
удосконалити інституціональний механізм забезпечення рівнихправ та можливостей жінок і чоловіків, утворення Національногогендерного ресурсного центру та розширення мережі гендернихресурсних центрів у регіонах;
забезпечити включення гендерної складової до Національноїстратегії розвитку, державної, регіональних та галузевих програмсоціально-економічного розвитку;
З метою створення умов для оздоровлення дітей та сімейноговідпочинку Уряд зобов'язується:
розробити проект Державної програми оздоровлення тавідпочинку дітей, молоді та сімей з дітьми;
сприяти прийняттю Закону України "Про оздоровлення тавідпочинок дітей";
установити вимоги до діяльності дитячих оздоровчих закладів;
відновити дитячі оздоровчі бази (державні та комунальнідитячі оздоровчі заклади);
закріпити у бюджетах усіх рівнів витрати, пов'язані зоздоровленням дітей, що належать до соціально вразливих категорій.
Основними завданнями державної молодіжної політики єстворення необхідних умов для здобуття професійної освіти,зміцнення правових та матеріальних гарантій молоді, надання їйдопомоги у реалізації творчих можливостей та ініціатив, залученнямолоді до активної участі у соціальному, економічному тагуманітарному розвитку держави.
З цією метою Уряд зобов'язується:
створити сучасну інформаційну базу для професійної орієнтаціїнаселення з метою забезпечення ринку праці висококваліфікованимикадрами робітничих професій;
розробити та впровадити механізм стимулювання роботодавців достворення нових робочих місць та надання першого робочого місцявипускникам вищих і професійно-технічних навчальних закладів;
забезпечити розвиток мережі закладів
культурно-просвітницького спрямування для сільської молоді;
дотримуватися вимог Європейської хартії щодо участі молоді вмуніципальному та регіональному житті;
підвищити розмір стипендії для сиріт, які є студентами вищихчи учнями професійно-технічних навчальних закладів, до двохрозмірів прожиткового мінімуму;
упровадити загальнонаціональну систему пільг для студентів,зокрема на проїзд всіма видами міського та міжміського транспортупротягом усього року;
розробити проект Доктрини молодіжної політики;
розробити законопроект щодо внесення змін до Закону України"Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді вУкраїні" ( 2998-12 ) (щодо визначення та встановлення вікових межмолоді з 18 до 26 років, що зумовлено загальноєвропейськимипідходами);
розробити законопроект щодо молодіжного житлового будівництвата сформувати нормативно-правову базу з питань створення Фондусоціального житла для молоді.
Основним напрямом реформ у соціальній сфері є трансформаціяполітики у сфері зайнятості та ринку праці, що забезпечить не лишеістотне підвищення рівня життя населення, а і формуваннясереднього класу, соціальної структури відповідно до європейськихстандартів. Для розв'язання поставлених завдань Урядзобов'язується забезпечити:
розроблення та виконання Державної програми зайнятості, щосприятиме створенню щороку 1 млн. робочих місць, передбачатимепрогнозування ринку праці, випереджальне створення нових робочихмісць у галузях, що розвиваються, державне замовлення напідготовку фахівців вищими та кваліфікованих робітниківпрофесійно-технічними навчальними закладами, проведеннявідповідної професійної перепідготовки, заохоченнядецентралізованого фінансування підвищення кваліфікаціїпрацівників;
запровадження конкурсних засад добору державних і приватнихзакладів, що проводять професійне навчання;
розроблення механізму стимулювання підприємців до створеннянових робочих місць та гарантування надання першого робочого місцявипускникам навчальних закладів, підготовленим за державнимзамовленням;
розроблення проектів нормативно-правових актів з питаньметодичного забезпечення гнучких форм зайнятості та оплати працізалежно від економічних можливостей роботодавця та бажанняпрацівника;
вжиття заходів до підвищення мобільності робочої сили шляхомпоширення інформації про стан регіональних ринків праці,впровадження додаткових стимулів до створення робочих місць удепресивних регіонах, розвитку вахтових методів тимчасовогопрацевлаштування (в тому числі разом з Російською Федерацією таіншими країнами - членами СНД), відновлення мережі робітничихгуртожитків тощо;
запровадження оплачуваних громадських робіт
загальнодержавного значення, що фінансуються за рахунок коштів
державного бюджету та централізованих позабюджетних фондів, Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття;
створення умов для започаткування "власної справи" тастимулювання інвестицій у самозайнятість і створення робочихмісць, формування середнього класу;
запровадження з метою підвищення розміру заробітної платипрацівникам бюджетної сфери Єдиної тарифної сітки в бюджетнійсфері в повному обсязі, отримання гідної оплати праці працівникамиз однаковими кваліфікацією та навантаженням;
підвищення протягом 2008 року мінімальної заробітної плати до600, середньої - до 2100 гривень, установлення з 2009 рокумінімальної заробітної плати на рівні не нижче прожитковогомінімуму;
запровадження 20-відсоткової надбавки до заробітної платипрацівникам сільських закладів освіти, охорони здоров'я такультури;
розроблення законопроекту щодо запровадження регульованогомінімуму погодинної заробітної плати як соціальної гарантії;
запровадження диференційованих розмірів мінімальноїзаробітної плати для різних категорій працівників за видамиекономічної діяльності;
розроблення проектів Трудового кодексу України, ЗаконівУкраїни "Про соціальний діалог в Україні", "Про зайнятістьнаселення" ( 803-12 ) (нова редакція);
захист на державному рівні інтересів громадян України, якіпрацюють за межами країни, шляхом укладення міжурядових угод.
Потребує реформування система соціальних стандартів танадання пільг окремим категоріям громадян. З метою впорядкуваннянадання соціальних послуг та пільг, налагодження єдиної системиведення обліку громадян, які мають право на пільги, адресностідержавної соціальної допомоги Уряд бере на себе зобов'язання:
завершити розроблення комплексу державних соціальнихстандартів, передбачених Законом України "Про державні соціальністандарти та державні соціальні гарантії" ( 2017-14 ) і Державнимкласифікатором соціальних стандартів і нормативів ( v0293203-02 );
впровадити програми поетапної заміни пільг, що виконуютьфункцію соціальної підтримки вразливих верств населення, адресноюдопомогою;
здійснити перегляд пільг, надання яких є необґрунтоване, таза його результатами вжити заходів до їх скасування;
нормативно-методично забезпечити диверсифікацію
постачальників соціальних послуг шляхом:
встановлення мінімальних стандартів надання соціальнихпослуг;
переходу до формування замовлення на соціально-побутові,психологічні, соціально-медичні, соціально-економічні та іншісоціальні послуги на контрактній основі на підставі конкурсу;
автономізації закладів соціального спрямування шляхом їхперетворення з бюджетних установ на комунальні підприємства зістатусом неприбуткових організацій;
запровадження методики формування замовлення на послугусоціальної сфери на контрактній основі;
переходу від централізованого регламентування видатківмісцевих бюджетів на виконання власних повноважень до встановленнямінімальних стандартів надання соціальних послуг;
розроблення законопроекту щодо внесення змін до ЗаконуУкраїни "Про соціальні послуги" ( 966-15 ) в частині розширеннявизначення "соціальної послуги", залучення до надання соціальнихпослуг неприбуткових організацій, впровадження механізмівформування угод між замовниками і постачальниками послугсоціальної сфери.
Реформування системи пенсійного забезпечення покликанезабезпечити гідне життя людям похилого віку, посилити оптимізм івпевненість у завтрашньому дні осіб, які працюють. З цією метоюнеобхідно:
забезпечити розмір мінімальної пенсії на рівні не менше ніжпрожитковий мінімум для непрацездатних осіб;
стабілізувати солідарну пенсійну систему, зокрема шляхомподальшої детінізації заробітної плати;
ліквідувати спеціальні пенсії та уніфікувати принципинарахування трудових пенсій, з цією метою розробити проект єдиногопенсійного закону, яким встановлюватимуться єдині правилапризначення та перерахунку пенсій;
ліквідувати пільгові пенсії народним депутатам України ічленам Уряду;
ліквідувати пенсійну "зрівнялівку" - забезпечитидиференціацію розмірів пенсій, зокрема шляхом застосування вищогокоефіцієнта страхового стажу, збільшити пенсії в середньому на35 відсотків;
підвищити оперативність та якість обслуговування пенсіонерівшляхом впровадження сучасних інформаційних технологій;
запровадити та розвивати накопичувальну пенсійну системушляхом нормативно-методичного забезпечення переходу до паралельнихсистем загальнообов'язкового та добровільного пенсійногострахування на основі персоніфікованих пенсійних внесків;
удосконалити законодавство щодо пенсійного забезпеченняокремих категорій осіб шляхом створення та запровадженняобов'язкової професійної пенсійної системи, яка визначатиме умовита порядок обов'язкового пенсійного забезпечення окремих категорійосіб, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці,або тих, що працюють на посадах і за професіями, зайнятість наяких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах чи завислугу років;
урегулювати питання щодо пенсійного забезпеченнябатьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, якіздійснюють виховання дітей-сиріт і дітей, позбавленихбатьківського піклування;
збільшити розмір пенсії за особливі заслуги перед Україноюматерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх додосягнення шестирічного віку.
Держава зобов'язана забезпечити соціальну справедливість длякожного. Статус ветеранів війни повинен бути наданий усім, хтовоював за свободу і незалежність України, зокрема бійцямУкраїнської повстанської армії. Належний соціальний захист повиненотримати кожен, хто внаслідок дій тоталітарного режиму СРСР бувпідданий незаконним переслідуванням чи незаконно обмежений у своїхправах. Для розв'язання цих завдань буде підготовлено пропозиціїпро внесення змін до Законів України "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про реабілітаціюжертв політичних репресій на Україні" ( 962-12 ).
Держава зобов'язана гарантувати повноцінний спосіб життя дляосіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями. З цієюметою Уряд забезпечить:
державну підтримку реабілітаційним та інтернатним установамдля інвалідів і дітей-інвалідів;
гарантований доступ осіб з обмеженими фізичними та розумовимиможливостями до ринку праці та навчання професій, які користуютьсяпопитом на ринку праці. Формування державного замовлення дляпідприємств, де працюють особи з обмеженими фізичними тарозумовими можливостями;
надання інвалідам соціального житла;
підписання, ратифікацію та започаткування реалізаціїКонвенції про права інвалідів ( 995_g71 );
задоволення у повному обсязі потреби в технічних засобахреабілітації громадян, які цього потребують;
створення безперешкодного доступу людей з інвалідністю дооб'єктів соціальної інфраструктури.
Держава зобов'язана забезпечити реалізацію прав і свободлюдини. З метою запобігання соціальному виключенню, стигматизаціїта дискримінації окремих категорій осіб Уряд бере на себезобов'язання створити систему реінтеграції бездомних громадян тасоціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі,шляхом розвитку мережі закладів відповідного спрямування знаближенням соціальної роботи до європейських стандартів.
удосконалити законодавство щодо пенсійного забезпеченняокремих категорій осіб шляхом створення та запровадженняобов'язкової професійної пенсійної системи, яка визначатиме умовита порядок обов'язкового пенсійного забезпечення окремих категорійосіб, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці,або тих, що працюють на посадах і за професіями, зайнятість наяких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах чи завислугу років;
урегулювати питання щодо пенсійного забезпеченнябатьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, якіздійснюють виховання дітей-сиріт і дітей, позбавленихбатьківського піклування;
збільшити розмір пенсії за особливі заслуги перед Україноюматерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх додосягнення шестирічного віку.
Держава зобов'язана забезпечити соціальну справедливість длякожного. Статус ветеранів війни повинен бути наданий усім, хтовоював за свободу і незалежність України, зокрема бійцямУкраїнської повстанської армії. Належний соціальний захист повиненотримати кожен, хто внаслідок дій тоталітарного режиму СРСР бувпідданий незаконним переслідуванням чи незаконно обмежений у своїхправах. Для розв'язання цих завдань буде підготовлено пропозиціїпро внесення змін до Законів України "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про реабілітаціюжертв політичних репресій на Україні" ( 962-12 ).
Держава зобов'язана гарантувати повноцінний спосіб життя дляосіб з обмеженими фізичними та розумовими можливостями. З цієюметою Уряд забезпечить:
державну підтримку реабілітаційним та інтернатним установамдля інвалідів і дітей-інвалідів;
гарантований доступ осіб з обмеженими фізичними та розумовимиможливостями до ринку праці та навчання професій, які користуютьсяпопитом на ринку праці. Формування державного замовлення дляпідприємств, де працюють особи з обмеженими фізичними тарозумовими можливостями;
надання інвалідам соціального житла;
підписання, ратифікацію та започаткування реалізаціїКонвенції про права інвалідів ( 995_g71 );
задоволення у повному обсязі потреби в технічних засобахреабілітації громадян, які цього потребують;
створення безперешкодного доступу людей з інвалідністю дооб'єктів соціальної інфраструктури.
Держава зобов'язана забезпечити реалізацію прав і свободлюдини. З метою запобігання соціальному виключенню, стигматизаціїта дискримінації окремих категорій осіб Уряд бере на себезобов'язання створити систему реінтеграції бездомних громадян тасоціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі,шляхом розвитку мережі закладів відповідного спрямування знаближенням соціальної роботи до європейських стандартів.
Уряд поверне впродовж двох років громадянам України знеціненівклади, поміщені в установи Ощадного банку СРСР.
1.9. НОВА ЖИТЛОВА ПОЛІТИКА
ТА ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО
Україна потребує нових підходів до формування житловоїполітики, метою якої повинне стати забезпечення населеннядоступним, високоякісним і комфортним житлом. Реформування системижитлово-комунального обслуговування (тепло-, водопостачання,водовідведення тощо) орієнтуватиметься на потреби людини таздійснюватиметься на основі новітніх науково-технічних досягнень,що забезпечить високий рівень стандартів житла для всіх громадянта його належне обслуговування. З цією метою Уряд зобов'язується:
ліквідувати монополію комунальних житлово-експлуатаційнихорганізацій та сприяти залученню приватного бізнесу для наданняпослуг з обслуговування житла;
стимулювати утворення об'єднань співвласників
багатоквартирних будинків та забезпечити їх ефективну діяльність;
розробити Концепцію забезпечення громадян з низьким рівнемдоходів соціальним житлом;
провести інвентаризацію, енергоаудит та енергопаспортизаціюосновних фондів житлово-комунального господарства, визначитиступінь зносу, залишкову балансову вартість, обсяги фінансування,необхідні для їх відновлення та переоснащення;
розробити план заходів щодо відновлення основних фондівжитла;
створити умови для введення в експлуатацію енергоефективногообладнання та впровадження енергозберігаючих технологій у житловихбудинках і на об'єктах комунального господарства;
забезпечити проведення моніторингу аварійних об'єктів житла ікомунального господарства, розробити програму виконання ремонтнихробіт і створити фонд відселення;
забезпечити встановлення приладів обліку і регулюванняспоживання житлово-комунальних послуг та їх сервіснеобслуговування;
реформувати систему роботи Державної іпотечної установи тазабезпечити довгострокове кредитування придбання житла з вартістюкредитів на європейському рівні;
розробити та розпочати виконання державної програмивідновлення та заміни застарілого житлового фонду на основізалучення інвестиційних ресурсів;
забезпечити розвиток житлового фонду соціального призначення;
створити систему контролю за якістю надання послугспоживачам;
розробити законопроекти про особливості приватизації танадання у концесію об'єктів централізованого тепло-,водопостачання та водовідведення;
Уряд сприятиме розвитку будівельного комплексу, спроможного уповному обсязі реалізувати інвестиційні наміри забудовників тадержави, зокрема щодо будівництва житла, доступного для широкихверств населення.
Завданням Кабінету Міністрів є:
зменшення кількості та спрощення наявних
дозвільно-погоджувальних процедур, запровадження продажу на
конкурентних засадах земельних ділянок для будівництва;
розроблення проекту Містобудівного кодексу України(2009 рік);
підготовка проекту Закону України "Про нормування убудівництві";
розроблення місцевих правил забудови, насамперед історичнихнаселених місць, та визначення меж і режиму використанняісторичних ареалів населених місць;
розроблення проекту Загальнодержавної соціально-економічноїпрограми забезпечення населення житлом на 2009-2016 роки;
забезпечення реконструкції житлових будинків перших масовихсерій з проведенням комплексної забудови територій.
II. СУЧАСНА ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА
2.1. ЕФЕКТИВНА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
Запровадження європейських стандартів демократії таформування в Україні ефективної політичної системи потребуєухвалення нової редакції Конституції України, що розроблятиметьсявідповідно до Указу Президента України від 27 грудня 2007 р.N 1294 ( 1294/2007 ), стратегічними пріоритетами якої, на думку
Кабінету Міністрів України, повинні бути:
оптимізація розподілу повноважень між Верховною РадоюУкраїни, Кабінетом Міністрів України і Президентом України з метоюстворення дієвого балансу стримувань і противаг;
чітке законодавче визначення статусу і механізму формуванняКабінету Міністрів України та засад його діяльності, прав таобов'язків Прем'єр-міністра України, інших членів Уряду,законодавче врегулювання процедури здійснення ними повноважень;
розвиток парламентаризму і його інституціональних основ:партійної системи та удосконалення пропорційної системи виборів доВерховної Ради України і місцевих рад, законодавче врегулюваннястатусу парламентської більшості (коаліції депутатських фракцій)та парламентської опозиції;
скасування недоторканності народних депутатів України шляхомобмеження їх "імунітету" до форм парламентської діяльності;
чітке розмежування у структурі публічної адміністраціїполітичної діяльності та професійної державної (публічної) служби.
З цією метою Уряд:
підготує пропозиції до нової редакції Конституції України,передбачивши:
удосконалення процедурного механізму стримування та противагміж органами державної влади;
заміну інституту депутатської недоторканності інститутомпарламентського "імунітету";
удосконалення процедурних норм і процесуальних гарантійзахисту прав та свобод людини і громадянина;
внесе пропозиції щодо удосконалення Регламенту Верховної РадиУкраїни ( 3547-15 ), передбачивши в ньому, зокрема, окремий розділпро порядок формування парламентської опозиції, її права таобов'язки;
підготує проекти Законів України "Про центральні органивиконавчої влади" і "Про державну службу" ( 3723-12 ) (новаредакція);
підготує проект Закону України "Про нормативно-правові акти",передбачивши в ньому зокрема порядок набрання чинностінормативно-правовими актами та їх офіційного оприлюднення;
підготує проект Закону України "Про всеукраїнськийреферендум", передбачивши в ньому виключний перелік питань, якіпідлягають вирішенню на державному рівні;
підготує проект Закону України "Про місцеві референдуми",передбачивши в ньому обмеження переліку питань, що виносяться нарозгляд, лише компетенцією органів місцевого самоврядування;
підготує законопроект щодо внесення змін до Закону України"Про політичні партії в Україні" та проект виборчого кодексу,передбачивши:
розведення в часі виборів до Верховної Ради України таорганів місцевого самоврядування;
удосконалення пропорційної системи виборів, зокрема стосовномісцевих виборів;
запровадження механізму обрання сільських, селищних таміських голів на основі абсолютної більшості голосів (у два тури);
запровадження норми щодо конфедерації партій за європейськимзразком;
запровадження Єдиного державного реєстру виборців.
2.2. РЕФОРМА ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Основною метою реформи публічної адміністрації є поетапнестворення її нової моделі, впровадження якої забезпечитьстановлення України як правової європейської держави з високимрівнем життя, соціальної стабільності та демократії.
Уряд розуміє, що демократизація публічної адміністрації єпередумовою інтеграції України до європейських і світовихекономічних та політичних структур, зокрема до ЄвропейськогоСоюзу. Влада повинна стати близькою до потреб і запитів кожногогромадянина, а пріоритетом державної політики має бутизабезпечення реалізації прав і свобод людини.
РЕФОРМУВАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
ТА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Одне з основних завдань реформування системи органіввиконавчої влади полягає в забезпеченні конституційногостатусу Кабінету Міністрів України як вищого органу в системіорганів виконавчої влади, що спрямовує і координує роботуміністерств та інших органів виконавчої влади, шляхом внесеннязмін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( 514-16 )з метою врегулювання таких питань:
визначення принципу колегіальності діяльності Уряду тамеханізму прийняття ним рішень;
необхідності утворення урядових комітетів, перелік якихвизначає Кабінет Міністрів України, для попереднього розглядупроектів актів законодавства, інших документів, що вносяться нарозгляд Уряду;
визначення статусу членів Кабінету Міністрів України якполітиків;
формування державної політики, визначення курсу реалізаціївнутрішньої та зовнішньої політики держави;
забезпечення реалізації програмних цілей та завдань Коаліції;
розроблення проектів законодавчих та інших
нормативно-правових актів на виконання Конституції ( 254к/96-ВР )
та законів України, актів Президента України;
удосконалення механізму скріплення підписом Прем'єр-міністраУкраїни і міністрів актів Президента України у передбаченихКонституцією України ( 254к/96-ВР ) випадках;
забезпечення ефективного управління державними фінансами тадержавним майном і здійснення контролю за їх використанням;
спрямування і координації діяльності органів виконавчоївлади.
Реформування міністерств та інших центральних органіввиконавчої влади спрямоване на:
удосконалення системи центральних органів виконавчої владишляхом перегляду їх статусу та кількісного складу, уточненняфункцій центральних органів виконавчої влади;
забезпечення провідної ролі міністерств як головних суб'єктівформування політики у відповідних сферах державного управління;
підвищення ролі міністрів як політиків;
мінімізацію втручання держави в суспільні процеси, особливо вдіяльність суб'єктів господарювання, крім суб'єктів, діяльністьяких пов'язана з ядерною, радіаційною, промисловою та екологічноюбезпекою, національною безпекою, поводженням з наркотичнимизасобами, психотропними речовинами та прекурсорами;
зміну природи, змісту та форми впливу центральних органіввиконавчої влади на суспільні процеси, забезпечення переходу відадміністративно-розпорядчих методів управління до надання послуггромадянам та юридичним особам у відповідних сферах на всіх рівняхуправлінської діяльності;
розмежування політичних та адміністративних посад в системіорганів виконавчої влади.
Реформування системи центральних органів виконавчої владипередбачає істотне посилення контролю громадськості за діяльністюорганів державної влади, підвищення політичної відповідальностішляхом забезпечення секторального підходу до управління процесамисуспільно-політичного життя, а також оптимізацію структурицентральних органів виконавчої влади шляхом їх ліквідації абоперетворення в урядові органи.
Необхідно забезпечити розмежування повноважень КабінетуМіністрів України як вищого органу в системі органів виконавчоївлади та органів, що здійснюють регуляторні та контрольні функції;реорганізувати Держкомпідприємництво в Національну комісію зпитань регуляторної політики для узгодження регуляторних тадозвільних актів. Зазначені органи повинні провадити діяльністьвиключно на підставі відповідних законів і забезпечувати балансінтересів юридичних і фізичних осіб та держави.
Реформування дасть змогу забезпечити баланс інтересівспоживачів, суб'єктів господарювання та держави в процесіприйняття рішень регуляторними органами.
У зв'язку з викладеним Уряд зобов'язується:
передбачити у проектах нової редакції Конституції України таЗаконів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Продержавну службу" ( 3723-12 ) (нова редакція) норми щодо:
надання посадам міністра та його заступників статусуполітичних посад, на які не поширюється дія законодавства продержавну службу;
утворення інституту державних секретарів як вищихадміністративних посад у Секретаріаті Кабінету Міністрів Українита у міністерствах, призначення на які здійснює Кабінет МіністрівУкраїни відповідно до законодавства про державну службу;
визначення завдань і повноважень центральних органіввиконавчої влади із спеціальним статусом;
обмеження та чіткого визначення переліку категорійрегуляторних актів, визначення порядку їх введення в дію;
розробити законопроект з питань гарантування доступугромадськості до інформації про діяльність Кабінету МіністрівУкраїни, міністерств, інших центральних і місцевих органіввиконавчої влади та визначення порядку доступу до такоїінформації;
ініціювати утворення парламентсько-урядової комісії з питаньадміністративної реформи, визначивши її завданнями аналіз роботикожного міністерства та підготовку відповідних висновків згідно звикладеними вище принципами.
РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ
ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Метою реформування місцевих органів виконавчої влади єсприяння розвиткові місцевого самоврядування на основі чіткогофункціонального розмежування повноважень зазначених органів таорганів виконавчої влади.
У результаті проведення реформи публічної адміністрації напідставі нової редакції Конституції України повноваження обласнихта районних державних адміністрацій повинні бути обмеженівиконанням таких функцій:
здійснення контролю за дотриманням органами місцевогосамоврядування Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України,постанов Верховної Ради України, актів Президента України таКабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, атакож за забезпеченням такими органами захисту прав і свободгромадян;
координація діяльності територіальних органів міністерств таінших центральних органів виконавчої влади.
Представництво центральних органів виконавчої влади намісцевому рівні здійснюється шляхом утворення та забезпеченняфункціонування відповідних територіальних органів міністерств,інших центральних органів виконавчої влади. Рішення про їхутворення приймає Кабінет Міністрів України.
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ
ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Адміністративно-територіальна реформа спрямована на посиленняролі місцевого самоврядування та забезпечення спроможності йогоорганів проводити ефективну політику в інтересах людини, надаючиїй високоякісні доступні послуги. Новийадміністративно-територіальний поділ повинен врахувати принципиекономічної доцільності та соціальної необхідності, що дасть змогузабезпечити соціально-економічний баланс територій.
Реформа ґрунтується на принципах децентралізації ісубсидіарності та проводиться відповідно до загальноприйнятихєвропейських принципів, визначених Європейською хартією місцевогосамоврядування ( 994_036 ), згода на обов'язковість якої наданаВерховною Радою України.
Важливим елементом адміністративно-територіальної реформи єчітке розмежування повноважень між органами місцевогосамоврядування різного рівня за принципом субсидіарності з метоюнедопущення подвійного підпорядкування та дублювання функцій ізавдань.
Уряд зобов'язується провести реформу
адміністративно-територіального устрою за такими параметрами.
До системи адміністративно-територіального устрою входятьадміністративно-територіальні одиниці - цілісні частини територіїдержави, кожна з яких за певних географічних, демографічних,соціально-економічних та історичних умов є територіальною основоюдля організації та провадження діяльності органів державної владита органів місцевого самоврядування, та які поділені на трирівні - регіон, район, громада.
Під час проведення адміністративно-територіальної реформинеобхідно розподіляти повноваження також між органами місцевогосамоврядування кожної адміністративно-територіальної одиницішляхом прийняття відповідних законів, а також окремих статутів длякожної громади.
Реформування публічної адміністрації передбачає підготовку тасхвалення концепції і плану заходів щодо проведення реформипублічної адміністрації з відповідним фінансовим забезпеченням.
Уряд зобов'язується:
врахувати зазначені положення в проекті нової редакціїКонституції України;
після прийняття Конституції України у новій редакціїнеобхідно розробити проекти таких Законів України:
Про територіальний устрій України;
Про місцеві державні адміністрації (нова редакція);
Про місцеве самоврядування громади;
Про місцеве самоврядування району;
Про місцеве самоврядування області;
Про службу в органах місцевого самоврядування (новаредакція);
Про адміністративні послуги;
Про основні засади державної регіональної політики;
удосконалити бюджетну та податкову системи з метою підвищенняролі та статусу інститутів місцевого самоврядування, для чого,зокрема, розробити проекти таких Законів України:
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України;
Про місцеві податки та збори;
затвердити державні соціальні стандарти, на підставі якихпровести відповідні розрахунки з визначення потреб громад та рівняфінансового забезпечення їх місцевих бюджетів;
провести функціональне обстеження центральних органіввиконавчої влади, за результатами якого оптимізувати структуру іфункції таких органів;
провести планування меж адміністративно-територіальниходиниць відповідно до новосформованої системиадміністративно-територіального устрою.
2.3. СПРАВЕДЛИВЕ, НЕУПЕРЕДЖЕНЕ ТА ДОСТУПНЕ СУДОЧИНСТВО
Мета - створити умови для утвердження верховенства права тазабезпечення реалізації права кожного громадянина на швидкий ісправедливий судовий розгляд справ у незалежному та неупередженомусуді. Для побудови ефективної системи правосуддя необхіднорозробити узгоджену концепцію розвитку судочинства і створитиналежні умови для надання високоякісної правової допомоги.Реформування судової системи потребує утвердження незалежностісудової гілки влади та вжиття ефективних заходів для:
забезпечення доступності правосуддя;
удосконалення судочинства, створення законодавчих гарантійреалізації права особи на справедливий судовий розгляд справпротягом розумного строку відповідно до вимог Конвенції про захистправ людини і основоположних свобод 1950 року ( 995_004 );
удосконалення процедури формування корпусу професійнихсуддів;
підвищення ефективності суддівського самоврядування;
гарантованого та належного бюджетного фінансування судовоївлади;
забезпечення неухильного виконання рішень судів;
забезпечення розвитку інституту третейських судів тапроцедури медіації (примирення).
Уряд визнає, що вдосконалення судочинства в Україні потребує:
у частині доступності правосуддя та вдосконалення йогопроцесуальних засад:
удосконалення системи судів, подолання їх багатоланковості, втому числі реорганізації господарських судів у спеціалізовані судиз розгляду комерційних спорів;
завершення створення повноцінної системи адміністративногосудочинства;
запровадження інституту суду присяжних;
запровадження інституту виборних мирових суддів;
оптимізації процедур апеляційного перегляду та касаційногооскарження з метою забезпечення сталості судових рішень судівпершої інстанції;
