виконання всіх необхідних робіт для завершення інтеграціїнафтопроводів "Дружба" - "Адрія";
збереження у державній власності магістральних нафтоігазопроводів відповідно до Закону України "Про трубопровіднийтранспорт" ( 192/96-ВР ).
Уряд зобов'язується забезпечити проведення експертизи таратифікацію міжнародних угод, укладених з метою диверсифікаціїпостачання енергоносіїв в Україну.
ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА
Забезпечення енергетичної незалежності потребує розвиткуядерної енергетики. Стратегія України у сфері ядерної енергетикимає бути спрямована на досягнення таких цілей:
будівництво нових та продовження строку експлуатації існуючихенергоблоків;
диверсифікація джерел постачання ядерного палива;
створення елементів власного ядерно-паливного циклу;
заборона зберігання відпрацьованого ядерного палива тарадіоактивних відходів неукраїнського походження;
забезпечення високого рівня ядерної та радіаційної безпеки.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
будівництво нових та продовження строку експлуатації існуючихенергоблоків, зокрема:
проведення щорічного аудиту державного підприємства "НАЕК"Енергоатом" за міжнародними стандартами;
підвищення інвестиційного потенціалу державного підприємства"НАЕК "Енергоатом" за рахунок переоцінки балансової вартостіосновних фондів АЕС. Схвалити відповідний план дій та забезпечитийого реалізацію;
ухвалення та реалізація плану заходів із добудовиенергоблоків N 3 і 4 Хмельницької АЕС за умови їх введення вексплуатацію у 2014-2015 роках відповідно до сучасних стандартівядерної безпеки;
забезпечення розроблення та виконання планів заходів щодопродовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС настроки, збільшені порівняно з проектними, за умови дотриманнябезпеки, насамперед для блоків N 1 і 2 Рівненської АЕС та N 1Южно-Української АЕС;
ухвалення та реалізації здійснення заходів щодо будівництванових енергоблоків;
розроблення координаційного плану дій із створення умов длярозроблення і постачання устаткування для АЕС з визначеннямконкретних етапів і характеру діяльності на цих етапах;
забезпечення тарифної та цінової політики шляхом повноговідшкодування витрат на закупівлю свіжого та поводження звідпрацьованим ядерним паливом, експлуатаційних та інвестиційнихвитрат за соціальними програмами і виконання бюджетнихзобов'язань; беззбитковості виробництва при оптимізації витрат наоснові довгострокової програми управління витратами;
впровадження плану дій щодо забезпечення функціонуваннясистеми науково-технічної та проектно-конструкторської підтримкирозвитку ядерної енергетики та атомної промисловості;
диверсифікація джерел постачання ядерного палива та створенняелементів власного ядерно-паливного циклу, для чого:
ухвалити рішення щодо забезпечення фінансування Фондуядерного паливного циклу;
забезпечити освоєння Новокостянтинівського уранового родовищата стабілізувати виробництво концентрату природного урану наСхідному гірничо-збагачувальному комбінаті;
провести фінансове оздоровлення державного
науково-виробничого підприємства "Цирконій" і державного
підприємства "Придніпровський гідрометалургійний завод";
забезпечити розвиток цирконієвого виробництва з метою випускуцирконієвого прокату в обсягах, необхідних для виготовленняядерного палива на потреби АЕС України та на експорт;
розробити та затвердити техніко-економічне обґрунтуваннябудівництва заводу з фабрикації тепловиділяючих збірок до2012 року;
прийняти рішення щодо диверсифікації джерел постачанняядерного палива з урахуванням досягнутих домовленостей зкомпаніями "Westinghouse" та AREVA;
забезпечити збільшення виробництва урану до повногозадоволення потреб АЕС України у 2015 році;
забезпечити наповнення резерву ядерного палива та ядернихматеріалів;
високий рівень ядерної безпеки та безпеки поводження звідпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами, длячого:
забезпечити виконання Концепції підвищення безпеки діючихенергоблоків атомних електростанцій ( 515-2005-р, 515а-2005-р );
розробити проект Загальнодержавної цільової екологічноїпрограми поводження з радіоактивними відходами, створити надійниймеханізм її фінансування.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення законопроекту з питань переоцінки основних фондівпідприємств паливно-енергетичного комплексу, що передбачатимевстановлення реальної вартості основних фондів з метою отриманняфінансових ресурсів (амортизаційних відрахувань) для їхвідновлення, модернізації і продовження експлуатації;
врегулювання розбіжностей податкового законодавства тазаконодавства з питань забезпечення ядерної безпеки в частинівіднесення до валових витрат видатків для здійснення заходів зпідвищення безпеки енергоблоків АЕС;
розроблення проекту Закону України "Про фонд поводження зрадіоактивними відходами", який встановлюватиме механізмакумулювання фінансових ресурсів для забезпечення безпечногоповодження з радіоактивними відходами;
підготовку законопроекту щодо внесення змін до ЗаконівУкраїни "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), "Провпорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерноїбезпеки" ( 1868-15 ), "Про поводження з радіоактивними відходами"( 255/95-ВР ) з метою стимулювання створення фонду поводження зрадіоактивними відходами.
ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
Основною метою розвитку вугільної промисловості є зниженнярівня залежності енергетики від імпорту газу. Для цього має бутипроведена реструктуризація шахт, що передбачатиме нарощуваннявидобутку вугілля, а також зменшення кількості нещасних випадківна шахтах, зокрема шляхом поступового переходу до стандартів іпрактики безпеки ЄС.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
забезпечення своєчасного бюджетного фінансування підприємстввугільної галузі;
запровадження державного контролю за недопущеннямнеобґрунтовано високого рівня цін на матеріально-технічні ресурсидля вугледобувних підприємств;
забезпечення цільового використання коштів для розвиткувугільної промисловості;
розроблення механізму залучення приватних інвестицій увугільну галузь;
щорічне забезпечення введення в дію нових виробничихпотужностей з видобутку вугілля відповідно до реальних потребдержави у вітчизняному вугіллі (відповідно до обсягів видобутку,визначених Енергетичною стратегією України на період до2030 року) ( 145-2006-р, 145а-2006-р );
прийняття рішення про перехід до цін на вугільну продукціювідповідно до її реальної вартості шляхом регулювання ціновоїполітики в ланцюжку вугілля - кокс - метал і визначення ціни наенергетичне вугілля з урахуванням його енергетичної цінності,споживчих властивостей, взаємозамінності та екологічноїприйнятності порівняно з вартістю та аналогічними показникамиінших видів палива;
розроблення механізму забезпечення виплати заробітної платита інших соціальних виплат шахтарям на рівні, встановленомуГенеральною угодою, після підписання нової Генеральної угоди;
вивчення питання щодо запровадження погодинної оплати працішахтарів із суттєвим збільшенням її розміру з урахуваннямшкідливих і важких умов праці;
внесення змін до Методики оцінки вартості майна під часприватизації ( 1891-2003-п ) та забезпечення внесення змін доПоложення про продаж цілісних майнових комплексів державнихпідприємств, які за класифікацією об'єктів приватизації віднесенідо груп В і Г ( z0784-02, zc784-02 ), у частині визначенняособливостей оцінки майна та продажу вугледобувних підприємств;
забезпечення безпеки праці шахтарів на належному рівні;
розроблення комплексу заходів щодо підвищення престижностішахтарської праці.
Уряд зобов'язується забезпечити розроблення проектів ЗаконівУкраїни:
Про особливості приватизації підприємств вугільноїпромисловості;
Про газ метан вугільних родовищ;
Про засади функціонування ринку вугілля;
Про підвищення престижності шахтарської праці;
Про внесення змін до статті 48 Гірничого закону України (вчастині надання права ліквідаційній комісії передаватиправонаступнику документацію щодо надання пільг з придбаннятвердого палива до початку робіт з фізичної ліквідаціїпідприємства).
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА ТА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА
Розвиток та модернізація Об'єднаної енергетичної системиУкраїни потребує лібералізації ринку електричної енергії зподальшим упорядкуванням регулюючих функцій держави, виконанняяких спрямоване на створення стимулів для залучення інвестицій угалузь, поступової інтеграції до європейських електричних мереж іринку та зміцнення на ньому національних позицій.
Метою розвитку електроенергетичної галузі є:
послідовна лібералізація та забезпечення конкуренції тапрозорості діяльності на ринку електроенергії;
сприяння залученню інвестицій для модернізації основнихфондів енергокомпаній, що здійснюють виробництво, передачу тапостачання електроенергії з метою ефективного використання палива,недопущення понаднормативних втрат електроенергії, підвищеннянадійності та якості електропостачання, впровадженню сучаснихтехнологій "інтелектуальних" розподільних мереж, у тому числі зарахунок тарифної політики;
ліквідація перехресного субсидіювання та створенняекономічних стимулів для ефективного та ощадливогоенергоспоживання;
упорядкування процедури та нарощення обсягів експортуелектроенергії;
забезпечення диверсифікації джерел постачання імпортноїенергетичної сировини та створення прозорого, конкурентноговнутрішнього ринку палива;
зниження рівня забруднення навколишнього природногосередовища;
інтеграція до транс'європейських електричних мереж та ринкуелектричної енергії.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
забезпечення проведення аудиту НАК "Енергетична компаніяУкраїни" згідно з міжнародними стандартами;
здійснення заходів з припинення перехресного субсидіюванняспоживачів електроенергії;
розроблення та прийняття рішень, спрямованих на створеннястимулів для залучення інвестицій у розвиток об'єктів енергетичноїгалузі, забезпечення їх повернення та обґрунтованої прибутковості;
запровадження стимулів для залучення приватних інвестиції велектроенергетичну галузь;
впровадження механізму визначення на конкурсних засадахпокупців під час укладання договорів експорту електроенергії;
проведення незалежного обстеження електричних мереж обленергоз метою забезпечення обґрунтованості технологічних втрат у мережахенергопостачальних компаній;
забезпечення введення в експлуатацію магістральних лінійелектропередачі для надання можливості паралельної роботиОб'єднаної енергетичної системи України з енергетичним об'єднаннямкраїн Європи та залучення з цією метою іноземних інвестицій;
забезпечення введення в експлуатацію щороку розподільнихелектричних мереж протяжністю не менш як 6 тис. кілометрів, першза все в сільській місцевості;
завершення будівництва Ташлицької та Дністровськоїгідроакумулюючих електростанцій;
стимулювання спорудження нових гідроелектростанцій на річкахТисі, Дністрі та їх притоках за наявності техніко-економічногообґрунтування таких проектів;
забезпечення розроблення та виконання Програми інтеграціїОб'єднаної енергетичної системи України до синхронної зониенергетичного об'єднання країн Європи;
забезпечення набуття Україною членства в ЕнергетичномуСпівтоваристві.
Завданнями Кабінету Міністрів України у галузітеплоенергетики є:
розроблення Концепції розвитку теплоенергетики, якапередбачатиме перехід теплоелектростанцій до споживаннявітчизняного енергетичного вугілля;
розроблення Концепції створення ринку теплової енергії зметою стимулювання розвитку конкуренції в теплоенергетиці тапрозорого ціноутворення;
створення умов для залучення інвестицій до модернізаціїсистем теплозабезпечення;
ухвалення плану дій, спрямованих на зменшення щороку втраттепла в теплових мережах;
забезпечення реконструкції існуючих і будівництва новихенергоблоків на Придніпровській, Слов'янській, Добротвірській,Трипільській, Зміївській, Старобешівській, Криворізькійтеплоелектростанціях;
забезпечення реконструкції та модернізація чотирьох блоківБурштинської теплоелектростанції.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення проекту Закону України "Про Національну комісію зрегулювання електроенергетики" з визначенням незалежного статусузазначеної комісії;
підготовку проектів законодавчих актів щодо визначення межівідповідальності виробників і постачальників електроенергії занадійність та якість надання послуг споживачам та утриманняелектричних мереж.
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Реалізація потенціалу енергозбереження в Україні, який, зарозрахунками, становить понад 45 відсотків нинішнього обсягуспоживання енергоресурсів, дасть змогу уникнути критичноїзалежності держави від зовнішніх джерел постачання. При цьомуперехід до ринкового формування цін на паливно-енергетичні ресурсимає стати одним з головних факторів, який спонукатиме довпровадження енергоефективних технологій та здійсненняенергозберігаючих заходів.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
спрямування державних інвестицій за відповідними бюджетнимипрограмами на здійснення заходів з енергозбереження, а такожведення обліку споживання енергоресурсів у невиробничій сфері(закладами бюджетної, соціальної, комунальної сфери, а такожгромадянами) із пріоритетним здійсненням на конкурсній основідержавних закупівель найбільш енергоефективного обладнання,насамперед вітчизняного виробництва;
започаткування виконання із залученням кредитів міжнароднихфінансових організацій довгострокової державної програмивпровадження енергоощадних опалювальних систем та освітленняіндивідуальних будинків, насамперед у сільській місцевості;
зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту;
запровадження механізму стимулювання енергозбереження черездержавне регулювання, в тому числі шляхом застосування фіскальнихметодів економічної мотивації суб'єктів господарювання дозапровадження енергоефективних технологій та енергозберігаючогообладнання, а також під час формування тарифної політики длязабезпечення збалансованого розвитку паливно-енергетичногокомплексу;
встановлення контролю за адресністю субсидіюванняжитлово-комунальних послуг;
удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпеченняповернення заборгованості підприємств промисловості тажитлово-комунального господарства перед енергетичним сектором заминулі роки;
забезпечення надійності енергопостачання, розвитку івпровадження альтернативних джерел виробництва електроенергії;
запровадження на законодавчому рівні відповідальностісуб'єктів господарювання за нераціональне використанняпаливно-енергетичних ресурсів;
збільшення обсягу фінансування наукових досліджень у сферіенергозбереження та пошуку альтернативних видів енергії;
перегляд Програми державної підтримки розвитку нетрадиційнихта відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики( 1505-97-п ), подання на розгляд Верховної Ради України проектівзаконів України, прийняття яких сприятиме виконанню завданьПрограми ( 1505-97-п ).
Уряд зобов'язується забезпечити прийняття оновленої Державноїпрограми енергоефективності, узгодженої з Енергетичною стратегієюУкраїни на період до 2030 року ( 145-2006-р, 145а-2006-р ) .
3.4. ПРОМИСЛОВІСТЬ
Промисловість забезпечує інноваційний розвиток всіх сферсуспільного життя країни. Рівень розвитку промисловості визначаємісце і роль, яке займе Україна в світовому поділі праці, та їїконкурентоспроможність.
У зв'язку з цим Уряд з урахуванням перспектив інтеграції вєвропейське співтовариство має забезпечити випереджальний розвитокпромислового комплексу. Стратегічною метою державної промисловоїполітики є створення сучасного, інтегрованого у світовевиробництво, здатного до саморозвитку промислового комплексу, якийзабезпечує можливість постіндустріального розвитку України.
Досягнення зазначеної мети здійснюватиметься шляхом залученняінтелектуальних, матеріальних, фінансових, інформаційних, кадровихта інших ресурсів за такими основними напрямами:
прискорення інституціональних перетворень у промисловості;
удосконалення структури промислового виробництва;
посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловості;
розширення ринку збуту, посилення коопераційних зв'язків таактивізація міжнародного співробітництва;
підвищення рівня соціального захисту, екологічної безпеки,поліпшення умов праці.
Прискорення інституційних перетворень у промисловості,приведення її структури у відповідність з вимогамипостіндустріального розвитку є передумовою підвищення рівняконкурентоспроможності вітчизняної промисловості на світовомуринку. Основними завданнями при цьому є:
формування макротехнологічних комплексів із замкненимициклами за пріоритетами інноваційного розвитку, насамперед вавіаційній, ракетно-космічній, суднобудівній, оборонній,приладобудівній, мікроелектронній, енергомашинобудівній тасільгоспмашинобудівній галузях;
оптимізація регіональних та міжрегіональних промисловихкомплексів; сприяння створенню регіональних промислових кластерів,передусім у найбільш наукоємних і високотехнологічних галузях тавиробництвах, здатних кардинально змінити економічний інауково-технічний потенціал промисловості;
розроблення та запровадження дієвого механізму створеннявітчизняних транснаціональних компаній;
запровадження механізму залучення приватного капіталу длявиконання державних програм розвитку галузей промисловості;
розроблення механізму перерозподілу капіталу з традиційнихгалузей промисловості до постіндустріальних.
Удосконалення структури промислового виробництва передбачаєзначне збільшення частки наукоємної конкурентоспроможної продукціїу промисловому виробництві і забезпечується шляхом:
розроблення механізму стимулювання процесів прискореногооновлення основних фондів та запровадження нових технологій зполіпшеними техніко-економічними показниками, зменшеною енерго- іресурсоємністю виробництва, поглибленим рівнем переробки,комплексною автоматизацією та інформатизацією виробничих процесів,істотним підвищенням продуктивності праці та соціальногозабезпечення працівників;
стимулювання розвитку наукоємних галузей (мікроелектронної,ракетно-космічної, авіабудівної, автомобілебудівної, інформаційнихта знаннєвих технологій, суднобудівної, енергомашинобудівної);
створення умов для прискорення розвитку легкої промисловості,машинобудівних галузей, що орієнтовані на задоволення потребспоживчого ринку та агропромислового ринку;
забезпечення розроблення та освоєння виробництва нових видівімпортозамінних видів продукції.
Посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловостіта галузевої науки, наукові дослідження, розроблення тазапровадження на їх основі інновацій у виробництві є найважливішимфактором підвищення конкурентоспроможності промислової продукціїшляхом підвищення її функціональності, якості, рівня енерго- таресурсозбереження. Це досягатиметься в результаті:
створення галузевої системи прискореного інноваційногорозвитку та вдосконалення системи наукового забезпечення;
створення умов для утворення технополісів і технологічнихінкубаторів, розвитку мережі та удосконалення механізму роботитехнопарків;
оптимізації програм розвитку промисловості та її галузей іззабезпеченням комплексного вирішення ключових питань інноваційногорозвитку і формування нових промислових укладів;
розроблення і широкого запровадження нових енергоефективних,ресурсозберігаючих, гнучких технологій та обладнання для галузейекономіки;
розроблення нових видів озброєнь і військової техніки длязадоволення потреб Збройних Сил та для експортування;
забезпечення відповідності структури та оснащеностінауково-технологічного потенціалу промисловості вимогампостіндустріального розвитку.
Розширення ринку збуту, посилення коопераційних зв'язків таактивізація міжнародного співробітництва в промисловості єважливим фактором поліпшення зовнішньоторговельного балансу ізабезпечуватиметься шляхом:
стимулювання експорту промислової продукції, насампереднаукоємної;
створення сприятливих умов для діяльності промисловості уразі вступу до СОТ;
гармонізації національних стандартів з міжнародними таєвропейськими і запровадження визнаних на міжнародному рівнісистем сертифікації та управління якістю.
3.5. ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНІЙ КОМПЛЕКС,
ЗВ'ЯЗОК ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЯ
З метою задоволення потреб економіки та населення у безпечнихта високоякісних перевезеннях, створення умов для забезпеченняенергетичної безпеки, реалізації транзитного потенціалу держави,інтеграції систем транспорту і зв'язку до європейської тасвітової, впровадження новітніх інформаційно-телекомунікаційнихтехнологій необхідно досягти стабільного розвитку галузі тапідвищити конкурентоспроможність послуг транспорту і зв'язку наміжнародному ринку.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
підвищення ефективності державного управління галуззю шляхомрозмежування функцій державного управління та управліннягосподарською діяльністю;
розроблення концепції формування транспортної політики,створення на її базі державних цільових програм функціонування,розвитку та реформування авіаційного, автомобільного,залізничного, морського і річкового транспорту;
забезпечення високого рівня безпеки перевезень усіма видамитранспорту;
забезпечення інтенсивного оновлення основних виробничихфондів усіх видів транспорту та дорожнього господарства;
продовження будівництва, реконструкції та капітальногоремонту автомобільних доріг та мостів, насамперед за напрямкамитранспортних коридорів;
підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства зпитань розвитку транспорту, зв'язку та інформатизації, розробленнязаконопроекту про морську політику України;
розроблення проектів Кодексу торговельного мореплавства( 176/95-ВР ) (нова редакція) та Повітряного кодексу України( 3167-12 ) (нова редакція), а також законів про морські порти,про внутрішній водний транспорт, про внесення змін до законів проавтомобільні дороги, про концесії, про автомобільний транспорт;
приєднання до міжнародних конвенцій та угод у сферітранспорту і митних процедур; адаптація національногозаконодавства з питань організації транзитних перевезень тарозвитку мережі міжнародних транспортних коридорів до норм істандартів ЄС;
імплементація в повному обсязі Міжнародної конвенції попошуку і рятуванню на морі 1979 року ( 995_138 ), створеннянаціональної системи пошуку та рятування в зоні морськоївідповідальності України;
визначення зони відчуження земельних ділянок для будівництвавеликої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва такільцевої дороги вздовж залізничного кільця в м. Києві;резервування земельних ділянок для розвитку аеропортів та морськихпортів;
удосконалення тарифної політики щодо перевезення вантажівзалізничним транспортом відповідно до вимог СОТ;
підготовка рухомого складу та об'єктів транспорту, зв'язку таінформатизації до обслуговування фінальної частини чемпіонатуЄвропи 2012 року з футболу шляхом реконструкції аеропортів,запровадження швидкісного руху пасажирських поїздів міжприймаючими містами, закупівлі необхідної кількості міськихавтобусів великої місткості та комфортабельних автобусів дляміжміських і міжнародних перевезень із забезпеченням при цьомуперегляду ввізних митних платежів;
розроблення та виконання програми електронного урядування,забезпечення повної телефонізації та надання можливості доступу доІнтернету на всій території України, універсальних послугпоштового зв'язку належної якості та сприяння розширенню їхпереліку;
впровадження наземного цифрового телебачення та радіомовленняна території України;
сприяння розвитку загальнодоступних телекомунікаційнихпослуг, зокрема в сільській місцевості, з використанням сучаснихтехнологій;
підтримка розвитку вітчизняних наукоємних технологій, зокреманаціональної індустрії програмного забезпечення.
3.6. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
І РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
Уряд бере на себе зобов'язання забезпечити пріоритетнийрозвиток аграрного сектору національної економіки, утвердити йогоконкурентоспроможність та сприяти становленню суспільноїгармонії - однакової якості життя громадян України як на селі, такі в місті.
Уряд розглядає свою діяльність в агропромисловому секторінаціональної економіки в контексті забезпечення європейськихстандартів рівня життя сільського населення та спрямовує своїзусилля на вирішення таких пріоритетних завдань:
формування сучасної інфраструктури сільських територій,підвищення привабливості сільського способу життя, забезпеченнявсебічного розвитку особистості;
істотне збільшення обсягу витрат із створення нових робочихмісць у сільській місцевості за рахунок коштів бюджетіввідповідних фондів державного соціального страхування;
сприяння розвитку житлово-комунального господарства, системгазифікації, водопостачання, зв'язку та автомобільних доріг усільській місцевості з наданням субвенцій відповідним місцевимбюджетам;
сприяння створенню системи побутового обслуговування на селі;
забезпечення культурно-освітнього розвитку сіл, зокремадобудова шкіл та дошкільних навчальних закладів, бібліотек, клубіві кінотеатрів;
збільшення доходів жителів сільської місцевості шляхомвиконання програми сприяння перетворенню особистих селянськихгосподарств у господарства товарного типу із залученням їх довиконання програм державної підтримки, а також шляхом забезпеченнярозвитку альтернативного підприємництва на селі;
створення прозорого конкурентного середовища для вітчизнянихвиробників, просування їх продукції на зовнішній ринок;
підтримка розвитку інфраструктури агропромислового комплексу,зокрема аграрного фонду, аграрної біржі та страхового фонду;
розв'язання проблеми забезпечення сільського господарствасучасною технікою вітчизняного виробництва, створення тазабезпечення функціонування машинно-технологічних станцій надержавній і кооперативній основі в кожному сільському районі;
підвищення ефективності та конкурентоспроможності сільськогогосподарства, впровадження сучасних технологій з метою зменшенняйого енергозалежності та зниження собівартості виробленоїпродукції, спрямування бюджетної підтримки на задоволеннязазначених потреб та врахування такої необхідності під часформування податкової політики;
перехід до європейської моделі забезпечення якості та безпекисільськогосподарської продукції;
перехід до прозорих адресних схем надання державної підтримкибезпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам;
запровадження європейських принципів державної підтримкисільськогосподарських виробників з урахуванням обсягу обробленоїземлі, одиниці випущеної продукції, одиниці експортної продукції;
впровадження сучасних методів формування прозорого ринкусільськогосподарської продукції та продовольства;
заборона здійснення виплати заробітної плати в іншій, ніжгрошова, формі;
стимулювання лізингу сільськогосподарської техніки таобладнання з подальшим їх надаванням безпосереднім користувачам;
формування сучасної фінансово-кредитної та ринковоїінфраструктури з метою забезпечення підвищення рівня інвестиційноїпривабливості агропромислового комплексу, розроблення механізмуефективного управління ризиками в сільськогосподарськомувиробництві;
розроблення і здійснення комплексу заходів з метою створенняумов для функціонування ринку землі (зокрема, завершення видачідержавних актів на право власності на землю, виділення межземельних ділянок в натурі (на місцевості), забезпечення веденнядержавного земельного кадастру, проведення грошової оцінки земель,впровадження механізму регулювання ринку землі тощо) та зняттяпісля здійснення зазначених заходів мораторію на продаж земельсільськогосподарського призначення;
удосконалення структури та упорядкування функцій органівдержавного управління в агропромисловому комплексі, перехід відрегламентації, розподілу та адміністративного втручання до більшефективного виконання законодавства, насамперед у частинізабезпечення якості та безпеки сільськогосподарської та харчовоїпродукції;
створення сучасної дорадчої інфраструктури для наданняінформації про технології, юридично-правових та маркетинговихконсультацій з урахуванням передових надбань аграрної науки тадосвіду їх практичного застосування;
зміцнення інвестиційної та інноваційної складової розвиткуаграрного сектору, концентрація зусиль аграрної науки, включаючипотенціал аграрних вищих навчальних закладів, на вирішенніпріоритетних завдань галузі.
Виходячи з викладеного, Уряд визначає такі шляхи досягненняпріоритетних завдань.
Всебічний розвиток сільської місцевості, спрямований настворення комфортних умов життя для сільських жителів.
В основі розв'язання проблеми розвитку сільських територійУряд вбачає реалізацію соціально-економічних пріоритетівсільського населення та сільських громад, беручи на себе такізобов'язання:
перейти від централізованого розподілу бюджетних коштів длярозвитку сільської місцевості до формування економічного підґрунтязабезпечення збалансованого фінансування відповідних програмтериторіальними громадами;
запровадити спеціальні програми підвищення рівня зайнятостінаселення, що проживає у сільській місцевості, шляхом збільшенняобсягу державного замовлення на освіту спеціалістівсільськогосподарської галузі та забезпечення їх житлом;
запровадити надання державної допомоги випускникам вищихнавчальних закладів, які працюватимуть не менш як три роки усільській місцевості;
передати об'єкти соціальної інфраструктури сільськоїмісцевості в комунальну власність, передбачивши у проектахДержавного бюджету України на відповідний рік обов'язковевиділення необхідних для цього коштів рівними частинами;
створити умови для суб'єктів господарювання з наданнясоціальних послуг, утримання об'єктів соціальної інфраструктурисела, транспортного забезпечення тощо;
класифікувати сільські населені пункти за умовами проживаннянаселення. Розробити критерії оцінки стану сільських територій дляпроведення суцільної паспортизації сільських населених пунктів іпідготовки з урахуванням її результатів регіональних програмрозвитку сільських територій;
здійснити методологічне забезпечення реалізації соціальнихстандартів життя для населених пунктів різних категорій у розрізітаких складових:
високоякісне медичне обслуговування;
сучасні дошкільне виховання, загальна середня та позашкільнаосвіта;
електрифікація та газифікація (або забезпеченняальтернативних видів опалення);
сучасна дорожня інфраструктура;
засоби комунікації (персональні, загального користування, дляорганів місцевої влади та самоврядування);
розробити економічно вмотивовану систему забезпеченнясоціальних стандартів, що враховуватиме:
надання соціальних послуг у сільських населених пунктах, утому числі шляхом забезпечення розвитку комунікаційної складової(програма "Шкільний автобус" ( 31-2003-п ), збільшення штатупрацівників та парку автомобілів у районних лікарнях для доставкипацієнтів і надання медичних послуг тощо);
проведення економічного аналізу альтернативних варіантівзабезпечення опалення в населених пунктах, які занепадають;
розробити проект Закону України "Про сільську поселенськумережу", яким визначатимуться критерії поділу населених пунктів накатегорії, а також основні принципи забезпечення мінімальнихсоціальних стандартів життя в населених пунктах різних категорій;
запровадити тендерні процедури під час:
виділення бюджетних призначень для забезпечення розвиткусільських територій за рахунок коштів центрального та місцевихбюджетів;
розподілу місцевими громадами (сільський та районний рівень)бюджетних коштів пропорційно кількості їх жителів;
створення (відновлення) об'єктів соціальної інфраструктури таїх утримання;
створити електронну систему звітності та розміщувати вІнтернеті відповідну інформацію про використання коштів державногота місцевих бюджетів, які спрямовані на розвиток сільськихтериторій.
Підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу,якості сільськогосподарської сировини та харчової продукції.
Уряд розглядає агропромисловий комплекс не тільки як основузабезпечення раціонально обґрунтованих норм споживаннявисокоякісної харчової продукції власного виробництва, а і як одинз основних важелів формування конкурентної переваги вітчизняноїекономіки на світовому ринку. З огляду на зазначене Уряд бере насебе зобов'язання забезпечити:
посилення інноваційної ролі аграрної науки і освіти, зокрема:
проведення комплексного оцінювання результативності аграрноїнауки та освіти, підготовка за його результатами програмиреформування з метою удосконалення структури наукових установ,організацій і підприємств, підвищення ефективності використаннядержавного майна, зменшення чисельностіадміністративно-господарського персоналу відповідно доєвропейських стандартів);
створення системи підвищення якості державного управління, втому числі органів місцевого самоврядування, зокрема шляхомпідготовки та перепідготовки кадрів;
забезпечення високоякісної підготовки фахівців відповідно довимог сучасного сільськогосподарського виробництва;
формування ефективної системи сільськогосподарськогодорадництва шляхом об'єднання зусиль органів державної влади,освіти, науки і дорадчих служб;
розроблення проектів законодавчих актів, спрямованих наудосконалення системи оподаткування в агропромисловому комплексі;
удосконалення системи надання бюджетної підтримкиагропромисловому комплексу з метою підвищення ефективності їївикористання, а саме:
запровадження класифікації програм бюджетної підтримки затакими критеріями: ефективність, доступність, зручність длясільськогосподарських виробників, прозорість та неупередженістьрозподілу; проведення комплексного оцінювання програм занаведеними критеріями;
забезпечення поступового переходу до виплати дотацій зурахуванням товарності та якості сільськогосподарської і харчовоїпродукції;
запровадження відповідно до Закону України "Про державнупідтримку сільського господарства України" ( 1877-15 )диференційованої тваринницької та спеціальних тваринницькихдотацій для концентрації виробництва в тваринництві тазабезпечення належної якості тваринницької сировини;
забезпечення поступового переходу від цінових дотацій дофіксованих платежів (з розрахунку на гектар або голову худоби),які не залежать від обсягу виробництва сільськогосподарськоїпродукції;
удосконалення ринкової інфраструктури та регулювання шляхомрозроблення проектів законодавчих актів щодо:
внесення змін до Закону України "Про державний матеріальнийрезерв" ( 51/97-ВР ) у частині забезпечення формування державногопродовольчого резерву виключно Аграрним фондом (накопичення іреалізація сільськогосподарської продукції Держкомрезервомпроводиться в межах обсягів, необхідних для забезпеченнястратегічних потреб держави);
передачі сільськогосподарської продукції, що зберігається удержавному резерві понад затверджені обсяги накопичення, зДержкомрезерву до Аграрного фонду;
внесення змін до Закону України "Про державну підтримкусільського господарства України" ( 1877-15 ) з метоюпідпорядкування Аграрного фонду Кабінетові Міністрів України зформуванням наглядової ради з представників центральних органіввиконавчої влади, відповідальних за формування економічної,фінансової та аграрної політики; застосування Аграрним фондомінтервенцій виключно для накопичення продовольчого резерву тазабезпечення балансування ринку; проведення фінансових і товарнихінтервенцій для досягнення мінімальних та максимальних цінвиключно за цінами біржового товарного ринку України;
розроблення пропозицій щодо внесення змін до ряду законівУкраїни стосовно стимулювання розвитку ф'ючерсного ринкусільськогосподарської та іншої продукції;
розроблення проектів та сприяння прийняттю законів України:
Про оптові ринки сільськогосподарської продукції;
Про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарськукооперацію" ( 469/97-ВР ) з метою розвитку кооперативнихформувань, створення сприятливих умов для їх функціонування;
формування та ведення реєстру складських документів на зерно;
реалізація ефективної фінансово-кредитної політики, а саме:
удосконалення механізму надання компенсацій кредитних ставокза кредитами комерційних банків з метою стимулювання їх зниженнядля сільськогосподарських товаровиробників;
включення до проекту державного бюджету положення щодокомпенсації кредитних ставок за кредитами комерційних банків уразі кредитування сільськогосподарських виробників в обсягах, щогарантуватимуть вільний доступ сільськогосподарськихтоваровиробників до кредитних ресурсів за пільговими ставками;
стимулювання розвитку кооперативних банків та кредитнихспілок у сільській місцевості;
удосконалення нормативно-правового забезпечення лізинговихоперацій з метою збільшення їх доступності і привабливості длясільськогосподарських товаровиробників;
підготовка проектів змін до деяких законів України щодовдосконалення системи страхування в сільському господарстві,зокрема в частині визначення об'єктів страхування та розмірустрахових внесків, що підлягають компенсації;
забезпечення захисту внутрішнього ринку з використаннямметодів тарифного і нетарифного регулювання (на постійній основі)за результатами моніторингу зовнішньоекономічної діяльності;
удосконалення координації у сфері здійснення контролю заякістю та безпечністю сільськогосподарської сировини та харчовоїпродукції шляхом підготовки проектів законів України щодо:
визначення нових принципів і вимог до безпечності харчовихпродуктів та інформування споживачів про їх властивості, а такожудосконалення державного контролю та нагляду за дотриманнямсанітарних і ветеринарно-санітарних вимог під час утримання тваринта виробництва харчових продуктів тваринного походження згідно звідповідними європейськими регламентами;
внесення змін до деяких законодавчих актів України з питаньпідтвердження відповідності продукції з метою приведення їх норм увідповідність з європейськими правилами та стандартами;
зменшення енергозалежності сільськогосподарського
виробництва, а саме:
сприяння впровадженню в агропромисловому комплексі новітніхресурсо- та енергозберігаючих технологій;
проведення комплексного порівняльного аналізу доцільностіприскореного розвитку виробництва відновлюваних видів енергії зекономічної, технологічної та сировинної точки зору;
внесення за результатами зазначеного аналізу змін дозаконодавства з питань стимулювання розвитку відновлюваних джереленергії, розроблення та здійснення комплексу заходів щодовиробництва альтернативних видів енергії.
Ефективне використання ресурсного та інвестиційногопотенціалу земель як життєвого середовища і основного засобувиробництва.
З метою відновлення соціальної справедливості щодо можливостірозпоряджатися землею жителями сільської місцевості (особливопохилого віку), зростання інвестиційної привабливостісільськогосподарського виробництва Уряд бере на себе зобов'язання:
забезпечити реалізацію та захист прав селян на землю шляхомповної персоніфікації власників та користувачів земельних діляноксільськогосподарського призначення, зокрема:
