Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 4).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 5).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора;

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При присвоєнні суб’єкту племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу враховуються:

участь у роботі зі створення селекційних досягнень, участь у виставках та аукціонах;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 6) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.7. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 516/6804 (далі – Інструкція з бонітування в м’ясному скотарстві), та Інструкції з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 517/6805 (далі –Інструкція з ведення племобліку в м’ясному скотарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року № 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за № 135/16151 (далі – Інструкція із селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для бугаїв-плідників та племінних корів) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в м’ясному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин бугаїв з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або бугаїв, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 7).

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння вперше та племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва, то йому присвоюється статус племінного репродуктора.

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 8).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо, відповідно до пункту 7.6 цього розділу.

Присвоєння статусів племінних заводів та племінних репродукторів, у яких розводять м’ясну худобу, проводиться за результатами бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів (додаток 9). Бальна оцінка складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Під час роботи регіональна експертна комісія:

додає бали до сумарної кількості:

за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектують стада за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;

за участь у виставках та аукціонах – 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп – 2;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 10) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

Статус племінного репродуктора з розведення буйволів присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

які є власниками стада буйволів, до складу якого входить 70 % чистопородних тварин, що підтверджується сертифікатами племінних (генетичних) ресурсів;

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів, які заповнюються за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

6.8. Статус племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1027/7315 (далі – Інструкція з бонітування свиней), Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1028/7316 (далі – Інструкція з племобліку у свинарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування свиней;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для кнурів-плідників) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку у свинарстві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 11).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства суб’єктам племінної справи у тваринництві здійснюють за результатами оцінки стада свиней, яка проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 12) за 100-бальною системою, з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства (додаток 13).

Кількісні та якісні показники продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві із свинарства подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи має статус племінного репродуктора, або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональна експертна комісія:

додає до сумарної кількості балів:

за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за проведення оцінки кнурів і маток за методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства – 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектуються за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;

за участь у виставках та аукціонах – 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за порушення вимог щодо утримання кількості поголів’я в приміщеннях та секціях – 1;

за невідповідність параметрів мікроклімату зоогігієнічним умовам – 1;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із свинарства (додаток 14) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.9. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування овець, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000 (далі - Інструкція з бонітування овець), Інструкції з бонітування кіз молочних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 342/31793 (далі - Інструкція з бонітування кіз), Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 680/8001 (далі - Інструкція племобліку у вівчарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2018 року № 104, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2018 року за № 342/31794 (далі - Інструкція племобліку у козівництві), та Інструкції з оцінки якості молока;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування кіз та інших нормативних документів;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для баранів та цапів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку у вівчарстві та Інструкції з ведення племобліку у козівництві;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин баранів та цапів з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за кількістю поголів’я баранів-плідників та вівцематок (додаток 15), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 16), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 17), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 18), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками (додаток 19), мінімальним вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва (додаток 20).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець (додаток 21), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід (додаток 22), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз (додаток 23), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець молочних порід (додаток 24);

мінімального виходу ягнят при відлученні на 100 вівцематок і ярок старше 1 року – 90 голів;

питомої ваги:

баранів класу "еліта", реалізованих племінними заводами, не менше 100 %;

ярок класу "еліта" та І класу, реалізованих: племінними заводами – не менше 70 %; племінними репродукторами – не менше 50 %. Допускається реалізація молодняку віком до 12 місяців за умови, якщо рівень їх продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування овець за породною належністю відповідає мінімальним показникам продуктивності ягнят тонкорунних і напівтонкорунних порід, мінімальним вимогам у віці 2 місяців, 100 днів та 8 місяців для племінних ягнят смушкових порід та бальної оцінки ягнят за показниками живої маси і настригу вовни.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з розведення овець та кіз подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи має статус племінного репродуктора, або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу або племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Регіональна експертна комісія проводить оцінку всіх основних і ремонтних баранів (цапів та кіз) та ремонтних ярок – 10 % від наявної кількості племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар суб’єкта господарювання.

Дані огляду овець заносять у відомість експертної оцінки поголів’я овець (додаток 25). Відомість експертної оцінки поголів’я овець складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою і є невід’ємною частиною документів для присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (додаток 26) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.10. Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, при виконанні вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування, ведення племінного обліку та обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 992/8313 (далі – Інструкція з бонітування коней), Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 993/8314 (далі – Інструкція з племобліку в конярстві), Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 994/8315 (далі – Положення про централізований племоблік у конярстві), Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за № 358/17653 (далі – Інструкція з бонітування коней гуцульської породи), Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року № 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за № 704/19442 (далі – Правила випробувань);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для жеребців, кобил та племінного молодняку відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в конярстві та Положення про централізований племоблік у конярстві;

використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора (додаток 27).

Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з конярства за чотири календарних роки (додаток 28). Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для кінного заводу:

4 роки - якщо племінне стадо сформоване за рахунок маточного поголів’я власного виробництва та суб’єкт племінної справи має статус племінного репродуктора та/або конюшні-репродуктора;

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю або частково сформоване за рахунок племінного поголів’я, придбаного у суб’єкта племінної справи у тваринництві (кінного заводу, племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора з розведення коней:

4 роки - якщо племінне стадо сформоване за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю або частково сформоване за рахунок племінного поголів’я, придбаного у суб’єкта племінної справи у тваринництві (племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для конюшні-репродуктора:

4 роки - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) одержані в результаті власного виробництва;

1 рік - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) повністю або частково придбані у суб’єкта племінної справи у тваринництві (кінного заводу, племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з конярства (додаток 29) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 932/8253 (далі – Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 933/8254 (далі – Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 934/8255 (далі – Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 30).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 31).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Регіональна експертна комісія проводить експертну оцінку основного поголів’я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 32), яка є невід’ємною частиною акта присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів’я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації – на 50 %.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 33) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації птиці;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 145/33116, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 146/33117;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 34) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 35).

Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з птахівництва (додаток 36).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з птахівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональна експертна комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб’єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських і материнських форм).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з птахівництва (додаток 37) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

Племінний птахорепродуктор (далі – племптахорепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.

У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:

розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;

дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;

проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;

реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.

Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.

Племптахорепродуктор І порядку працює з прародинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси – інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.

Комплектування племптахорепродуктора І порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.

На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.

Племптахорепродуктор І порядку при роботі:

з кросом одержує родинні форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам ІІ порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;

з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів ІІ порядку;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці І генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);