Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-мясному скотарстві

1.1. Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" і визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються в молочному і молочно-м'ясному скотарстві, з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи.

1.2. Племінний облік - визначення та внесення до інформаційних баз даних (автоматизованих систем документів з племінної справи) суб’єктами племінної справи у тваринництві даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою ведення племінної справи у тваринництві.

1.3. Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: ідентифікації (присвоєння клички та ідентифікаційного номера), зважування, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.

1.4. На підставі даних племінного обліку формується інформація на кожну тварину, стадо, генеалогічну групу, породу, масив худоби окремих регіонів та країни в цілому. Ця інформація використовується для здійснення господарського, зоотехнічного та економічного аналізів, розробки селекційних програм формування й якісного удосконалення конкретних стад, селекційних і генеалогічних груп, масивів, типів і порід.

1.5. Форми племінного обліку ведуть суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності до вибуття тварин, після чого передають на зберігання до архіву.

1.6. Племінний облік у молочному і молочно-м'ясному скотарстві ведуть за такими формами:

форма N 1-мол "Картка племінного бугая";

форма N 2-мол "Картка племінної корови";

форма N 3-мол "Журнал реєстрації приплоду, вирощування та бонітування молодняку великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід на 20__ рік";

форма N 3-врх "Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби за 20 ____ р.", затверджена наказом "Про затвердження Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в м'ясному скотарстві та зразків форм племінного обліку в м'ясному скотарстві" Мінагрополітики України від 06.06.2002 N 154, який зареєстрований у Мін'юсті України 19.06.2002 за N 516/6804;

форма N 4-мол "Акт контрольного доїння корів від "__ " _____ 20__ року";

форма N 5-мол "Журнал оцінки вимені корів та інтенсивності молоковіддачі на 20__ рік";

форма N 6-мол "Відомість вимірювання статей тіла корів";

форма N 7-мол "Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід";

форма N 8-мол "Відомість вимірювання статей тіла бугаїв";

форма N 9-мол "Звіт про племінну цінність та результати використання бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід".

1.7. Форми призначені для накопичення первинної інформації, яка потім заноситься в автоматизовану базу даних, що використовується для ведення селекційно-племінної роботи.

1.8. Якщо у господарстві використовують автоматизовану систему управління молочним скотарством, то племінний облік ведуть та роздруковують за позиціями, що зазначені у затверджених формах.

2.1. Усі графи у формах заповнюються чітко та розбірливо. При заповненні форм племінного обліку необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації. Не допускається зафарбування, підтирання даних та примітки.

2.2. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування чи вимірювання.

Записуються:

жива маса племінних тварин і молодняку (кг) - з точністю до 1 кілограма;

результати вимірювання тварин (см) - з точністю до 1 сантиметра;

надій молока за закінчену лактацію (кг) - з точністю до 1 кілограма;

кількість молочного жиру/білка (кг) - з точністю до 1 кілограма;

добовий надій молока (кг) - з точністю до однієї десятої кілограма (один знак після коми);

вміст у молоці жиру/білка (%) - з точністю до однієї десятої процента (один знак після коми);

усі відносні показники (%) - з точністю до однієї десятої (один знак після коми).

Визначення показників для заповнення форм племінного обліку та проведення зоотехнічних і селекційних заходів відбувається у певному віці тварин та з періодичністю відповідно до технологічної карти проведення селекційно-зоотехнічних операцій (додаток) та Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід.

3.1. Визначення показників, що характеризують розвиток тварини

3.1.1. Жива маса тварин визначається шляхом зважування на вагах. Результати заносяться до форм племінного обліку на дату зважування або в перерахунку на відповідну дату. Перерахунок на дату здійснюється методом лінійної інтерполяції через середньодобові прирости. Середньодобовий приріст визначається за формулою:

3.1.2. У тварин визначають такі проміри:

висоту у холці - відстань від найвищої точки холки по прямій до землі;

висоту в крижах - відстань від найвищої точки крижової кістки до землі;

глибину грудей - відстань від холки до грудної кістки за вертикаллю, дотично до заднього кута лопатки;

ширину грудей - в найширшому місці за вертикаллю, дотичної до заднього кута лопатки;

ширину в сідничних горбах - відстань за горизонталлю між зовнішніми виступами сідничних горбів;

косу довжину тулуба - відстань між переднім краєм плечелопаткового суглоба і внутрішнім виступом сідничних горбів;

обхват грудей за лопатками - обхват за вертикаллю, дотично до заднього кута лопатки;

обхват сім'яників - обхват мошонки в самому найширшому місці;

обхват п'ясті - обхват в самому тонкому місці п'ясної кістки.

3.2. Визначення показників, що характеризують продуктивність тварини

3.2.1. Молочну продуктивність корів визначають на основі даних проведення контрольного доїння корів.

Початком лактації вважається перший день після отелення, а закінченням - останній день доїння.

Контрольне доїння корів проводять не рідше одного разу на місяць, починаючи з обіднього (3-разове доїння) або вечірнього (2-разове доїння).

Перше контрольне доїння проводять через 10-20 днів після отелення, а останнє - за 20-10 днів до очікуваного запуску. Вміст жиру і білка в молоці контролюють щомісяця, відбір контрольної проби молока для визначення вмісту жиру та білка проводять протягом доби від різних надоїв пропорційно до кількості надоєного молока під час контрольного доїння.

Під час контрольного доїння визначають:

кількість молока за доїння (кг) шляхом зважування або вимірювання у літрах, перераховуючи у кілограми множенням об'єму на середню щільність молока - 1,027;

надій молока:

за добу - це сума разових надоїв (кг) за добу;

за місяць - це добуток надою за добу (кг) і числа дійних днів за місяць або інший інтервал (але не більше 50 днів) між контрольними доїннями;

за лактацію - це сума надоїв (кг) за усі місяці лактації.

Якщо у календарному місяці отелення або запуску корови контрольне доїння не проводили, то надій за цей період визначають множенням контрольного надою (кг) за найближчу контрольну добу на відповідне число дійних днів.

3.2.2. Кількість молочного жиру/молочного білка (кг) за 305 днів або скорочену закінчену лактацію обчислюють за сумою добутків місячного надою (кг) на вміст жиру або білка в молоці (%), поділеною на 100.

Середній вміст жиру і білка в молоці (%) за лактацію дорівнює кількості молочного жиру і молочного білка, помноженій на 100 і поділеній на надій за 305 днів або скорочену закінчену лактацію.

3.3. Визначення показників, що характеризують якість молока

Проводиться у лабораторіях підприємств (лабораторій) з оцінки якості тваринницької продукції.

З метою визначення якісних показників молока проводиться відбір контрольної проби протягом доби від різних надоїв пропорційно до кількості надоєного молока.

3.3.1. Проведення відбору контрольної проби молока здійснюють за допомогою вимірювальних приладів:

градуйованої піпетки;

дозованого шприца.

Відбір контрольної проби молока проводиться у пронумеровані пробні стаканчики, номер стаканчика є номером контрольної проби і зазначається у формах племінного обліку (форма N 4-мол). Перед початком контрольного доїння в кожний пробний стаканчик вносять спеціальний консервувальний засіб.

Для відбору проби частина молока від одного надою переливається в окрему ємність і ретельно перемішується, після чого проба відбирається з даної ємності вимірювальним приладом пропорційно до надою.

3.3.2. Проведення відбору середньої контрольної проби молока проводиться за умови, якщо об'єму пробного стаканчика недостатньо, таким чином:

взята проба молока протягом доби зливається в окрему ємність;

добре перемішується і з неї береться середня контрольна проба молока, але не менше 50 мл. При цьому в документах племінного обліку середня контрольна проба позначається літерою "С".

3.3.3. Мінімальний об'єм проби від першого доїння має відповідати тій кількості, що дає змогу визначити в контрольній пробі компоненти молока.

3.3.4. Після кожного відбору молока пробний стаканчик закривають кришкою та легкими поштовхами перемішують вміст і вставляють у штатив. На штатив наноситься маркування, що складається з коду підприємства та порядкового номера ящика. Відібрані проби зберігають у холодному приміщенні і по закінченні контрольного доїння негайно відправляють на місце збору проб або в лабораторію.

4.1. Форма N 1-мол "Картка племінного бугая" (далі - картка бугая) - це основний документ індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини, призначений для накопичення всебічної інформації про тварину, що характеризує індивідуальні та племінні якості бугая, його родовід, лінійну належність, інтенсивність використання у відтворенні. Картка бугая є основним документом для запису тварини до державної книги племінних тварин (далі - ДКПТ).

До складу форми входять таблиці, що несуть певну інформацію.

4.1.1. Картка бугая заповнюється на всіх бугаїв-плідників.

У формі зазначають:

кличку, ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;

породу і породність, що визначається відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід;

лінію, що визначається за лінією батька;

родину, що визначається за родиною матері;

число, місяць, рік народження бугая - у графі "Дата народження";

господарство, область - у графі "Місце народження";

число, місяць, рік надходження бугая в господарство - у графі "Дата надходження";

масть тварини - у графі "Масть";

дані імуногенетичного тестування - у графі "Генетичні дослідження";

назву господарства або власника тварини - у графі "Власник".

4.1.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

кличку, ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;

породу та породність;

лінію, родину, вік, живу масу та дані імуногенетичного тестування матері і батька;

рік, номер та кількість днів лактації матері, продуктивність за 305 днів лактації (надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці) до другого покоління - у розділі "Продуктивність за 305 днів";

метод і рік оцінки батька, число дочок і стад, повторюваність, вік у лактаціях, результати оцінки типу будови тіла - у графі "ОТ", середні показники продуктивності дочок за надоєм, вмістом та кількістю жиру і білка в молоці, племінну цінність (ПЦ) до другого покоління - у розділі "Оцінка за якістю потомства";

клас за результатами бонітування - словами "еліта-рекорд", "еліта", перший, другий.

4.1.3. У табл. II "Розвиток тварини" зазначається інформація про живу масу тварини при народженні, у віці 3, 6, 9, 12, 18 місяців, при першому використанні, у 2, 3, 4, 5, 6 років і старше.

4.1.4. У табл. III "Проміри тварини" зазначають проміри тварини у віці 12, 18 місяців, 2, 3, 4, 5 років на основі даних форми N 8-мол та вади екстер'єру.

У правому нижньому куті розміщують фотографію (за наявності) або абрис тварини, вказують прикмети.

4.1.5. У табл. IV "Оцінка бугая за якістю потомства" зазначають:

рік, метод оцінки, номер лактації дочок;

число стад, поголів'я дочок і ровесниць;

повторюваність, середню продуктивність дочок за 305 днів лактації, племінну цінність та розряд племінної цінності.

4.1.6. У табл. V "Властивості вимені" зазначається інформація про властивості вимені (матері, матері батька та дочок бугая) номер лактації, середні показники разового надою, часу доїння, інтенсивності молоковіддачі.

4.1.7. У табл. VI "Відтворювальна здатність" зазначається інформація про показники відтворювальної здатності бугая.

4.1.8. У табл. VII "Оцінка за тип будови тіла" зазначають суму балів за результатами оцінки тварини за певними ознаками у віці 6, 12 місяців, 2, 3, 4, 5 років.

4.1.9. У табл. VIII "Визначення комплексного класу" зазначається інформація про вік тварини при оцінці (для молодняку - в місяцях, для дорослих - у роках) та результати оцінки.

У таблиці зазначають:

кількість балів за показниками - тип будови тіла, жива маса, інтенсивність росту (для молочно-м'ясних порід), походження (оцінка за комплексний клас матері та розряд племінної цінності батька);

загальну суму балів та комплексний клас.

4.1.10. У табл. IX "Переміщення тварини" зазначається інформація про те, звідки і куди прибула тварина, коли і в якому віці, її жива маса та мета переміщення.

4.1.11. У графу "Участь у виставках" записують нагороди за участь в регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

4.1.12. У графі "Наказ про запис до ДКПТ" зазначають дату підписання наказу про запис тварин до ДКПТ.

4.1.13. У графі "Примітки селекціонера" зазначають інформацію про призначення бугая і роки його використання.

4.1.14. У графу "Дата та причини вибуття" записують число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком тощо).

4.2. Форма N 2-мол "Картка племінної корови" (далі - картка корови) - це основний документ індивідуального племінного обліку від народження до кінця господарського використання тварини, призначений для накопичення всебічної інформації про тварину, що характеризує індивідуальні та племінні якості корови. Картка корови є основним документом для запису тварин до ДКПТ.

Картку племінної корови заповнюють на тварину після переведення ремонтної телиці до групи нетелей або одразу після отелення (не пізніше 2-3-ї доби після отелення) і ведуть до їх вибуття.

Якщо у господарстві використовують автоматизовану систему управління молочним скотарством, то картки на корів, що вибули, обов'язково друкують для передання до архіву.

Картки корів, що вибули:

систематизують (за алфавітом кличок чи ідентифікаційними номерами), переплітають у заводські книги та нумерують;

складають список вибувших корів і розміщують на титульній сторінці книг та заносять до алфавітного покажчика.

До складу форми входять таблиці, що несуть певну інформацію.

4.2.1. Картка корови ведеться на всіх корів основного стада аналогічно до картки бугая.

4.2.2. У табл. I "Походження" зазначається інформація за позиціями, як для бугая, форма N 1-мол.

4.2.3. У табл. II "Розвиток тварини" зазначається інформація про живу масу тварини при народженні, у віці 3, 6, 9, 12, 15, 18 місяців та при першому осіменінні.

4.2.4. У табл. III "Проміри тварини" зазначають проміри тварини у віці 12, 18 місяців, за першим, другим, третім отеленням і старше та вади екстер'єру.

У правому нижньому куті розміщують фотографію (за наявності) або абрис тварини, вказують прикмети.

4.2.5. У табл. V "Контроль молочної продуктивності тварини за місяцями" зазначається інформація про продуктивність тварини (кількість одержаного молока та вміст у ньому жиру та білка) щомісяця за кожен рік використання.

4.2.6. У табл. VI "Відтворювальна здатність" зазначається інформація про плідне осіменіння тварини (номер осіменіння, дата, кличка та номер бугая), дати запуску та отелення, тривалість сухостійного та сервіс-періоду.

Показники відтворювально-лактаційного циклу:

сервіс-період (СП) - від дати останнього отелення до дати запліднення;

період лактації (ПЛ) - від дати останнього отелення до дати запуску;

період сухостою (ПС) - від дати запуску до дати отелення.

4.2.7. У табл. VI "Продуктивність і жива маса корови" зазначається інформація про номер лактації, її тривалість, продуктивність за всю лактацію та 305 днів лактації (надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці), живу масу корови.

4.2.8. У табл. VII "Приплід" зазначається інформація про стать та ідентифікаційний номер приплоду.

4.2.9. У табл. VIII "Оцінка за тип будови тіла" зазначають суму балів про результати оцінки тварини за певними ознаками: телиць (нетелей) - у віці 6, 12, 18 місяців, корів - за 1, 2, 3 отеленням і старше.

4.2.10. У табл. IX "Визначення комплексного класу" зазначається інформація про вік тварини при оцінці (для телиць (нетелей) - у місяцях, для корів - в отеленнях), результати оцінки, сума балів та комплексний клас.

У таблиці зазначають:

кількість балів за:

а) тип будови тіла, живу масу, походження (оцінка за комплексний клас матері та розряд племінної цінності батька) - для корів та телиць (нетелей);

б) молочну продуктивність та інтенсивність молоковіддачі - для корів;

суму балів та комплексний клас.

4.2.11. У табл. X "Середня продуктивність корови за ряд лактацій" зазначається інформація про число врахованих лактацій, середні показники надою, вмісту та кількості жиру і білка в молоці за 305 днів лактації.

4.2.12. У табл. XI "Продуктивність дочок корови за 305 днів лактації" зазначається інформація про дочок - кличка та ідентифікаційний номер, номер лактації, надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці, комплексний клас.

4.2.13. У табл. XII "Оцінка властивостей вимені" зазначається інформація про номер лактації, форму вимені тварини, оцінку вимені (записуються результати оцінки в балах, за послідовністю: вим'я, передня частина, задня частина, дійки), разовий надій, час доїння, інтенсивність молоковіддачі.

4.2.14. У табл. XIII "Переміщення тварини" зазначається інформація про те, звідки і куди прибула тварина, коли і в якому віці, її жива маса та мета переміщення.

4.2.15. У графу "Участь у виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

4.2.16. У графі "Наказ про запис до ДКПТ" зазначають дату підписання наказу про запис тварин до ДКПТ.

4.2.17. У графі "Стан здоров'я тварини" зазначають інформацію про перенесені хвороби.

4.2.18. У графі "Примітки селекціонера" зазначають інформацію про призначення корови і роки її використання у певному стаді.

4.2.19. У графу "Дата та причини вибуття" записують число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком тощо).

4.3. Форма N 3-мол "Журнал реєстрації приплоду, вирощування та бонітування молодняку великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід на 20__ рік" - це форма, призначена для накопичення інформації щодо народження молодняку, його розвитку та результатів бонітування.

У формі зазначають:

кличку та ідентифікаційний номер;

дату народження, стать, породу, породність, живу масу при народженні;

інформацію про батьків (кличка, ідентифікаційний номер, продуктивність та клас матері, розряд племінної цінності батька);

оцінка тварини за походженням;

результати зважування за місяцями календарного року;

живу масу у віці 3, 6, 9, 12, 15, 18, 24 місяці;

результати оцінки за тип будови тіла та живу масу у віці 6, 12 та 18 місяців;

вік (у вигляді дробу - у чисельнику зазначаються дні, у знаменнику зазначаються повні місяці) та живу масу при першому осіменінні;

комплексний клас за результатами бонітування;

інформацію про дату переведення тварини до вікових груп та причину вибуття.

4.4. Форма N 4-мол "Акт контрольного доїння корів від "__ " _______ 20__ року" (далі - акт) - це форма, призначена для занесення показників індивідуального контролю молочної продуктивності протягом контрольної доби.

4.4.1. У формі зазначають:

кличку, ідентифікаційний та робочий номери корови;

результати кожного доїння та добовий надій;

номер проби;

якісні показники молока (заповнюються за результатами контрольних досліджень).

4.4.2. Заповнення 2, 3 та 4 граф акта проводиться заздалегідь. Корів вписують до акта, систематизуючи їх за алфавітом кличок або порядком зростання номерів. Визначення показників, що характеризують продуктивність тварини та якість молока, проводяться відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цієї Інструкції.

Підсумкові дані надою за контрольними доїннями мають співпадати з даними виробничого обліку надоєного молока за групами корів.

4.4.3. Після використання актів для розрахунків даних за календарний місяць лактації їх підшивають у папку за контрольний рік і передають на зберігання до архіву на термін не менше 10 років.

4.4.4. Не допускається переписування актів. Акт вважається дійсним, якщо є підписи контролера (спеціаліст, що проводить контроль молочної продуктивності) та оператора машинного доїння.

4.5. Форма N 5-мол "Журнал оцінки вимені корів та інтенсивності молоковіддачі на 20__рік" - це форма, призначена для проведення оцінки вимені за основними морфо-фізіологічними властивостями молочної залози у корів на 2-3-му місяцях лактації.

4.5.1. У формі зазначають:

кличку та ідентифікаційний номер корови;

місяць лактації;

номер лактації - у графі "Лактація";

разовий надій, час доїння, інтенсивність молоковіддачі (фактично, балів);

форму вимені, оцінку та індекс вимені (кількість молока, яка знаходиться у передніх долях вимені, виражена у відсотках до загального надою (ідеальний індекс - 50%)).

Форму оцінюють окомірно при огляді збоку та ззаду. За формою його класифікують і кодують:

ванноподібне (В) - довге, широке і достатньо глибоке, у вигляді витягнутого овала (довжина значно більша за ширину), розміщене далеко наперед і назад, міцно прикріплене спереду і високо ззаду, симетричне з рівномірними частками та міцною підтримувальною зв'язкою;

чашоподібне (Ч) - середньої довжини і ширини, достатньо глибоке, у вигляді овала (довжина незначно перевершує ширину), добре прикріплене спереду і злегка заокруглене ззаду, симетричне з майже рівномірними частками та міцною підтримувальною зв'язкою;

округле (О) - з невеликою та слабкою основою прикріплення, звужене донизу, з мало вираженою підтримувальною зв'язкою та зближеними дійками, недостатньо урівноважене;

ступінчасте (С) - з недорозвиненими передніми, відвислими задніми частками та нерівномірними дійками (передні дійки менші від задніх).

4.5.2. Контрольне доїння корів з метою визначення часу видоювання і разового надою проводять ранком одним і тим самим доїльним апаратом, якщо вим'я здорове.

При перевірці молоковіддачі суворо дотримуються такого порядку роботи:

вим'я готують до доїння згідно із технологічними вимогами і перевіряють на захворювання;

надівають доїльні стакани, починаючи із задніх дійок;

після значного зменшення виділення молока (приблизно через 2-4 хвилини) проводять машинний додій (приблизно 30-60 секунд) до повного припинення виділення молока та знімають апарат.

Час тривалості доїння (з початку витікання молока в оглядовому склі до його припинення), включаючи машинний додій, визначають секундоміром, ураховують хвилини і секунди, які записують до журналу. Інтенсивність молоковіддачі (ІМ, кг/хв.) визначають шляхом ділення кількості отриманого молока вранці на тривалість доїння і виражають у кг/хв. Одержані дані заносять у форму N 2-мол.

4.6. Форма N 6-мол "Відомість вимірювання статей тіла корів" - це форма, призначена для занесення величин промірів окремих частин тіла (статей) корови на 2-3-му місяці лактації.

У формі зазначають:

повну назву господарства, номер ферми, прізвище та ініціали оператора машинного доїння і спеціаліста, що проводив вимірювання корови, та дату вимірювання;

кличку, ідентифікаційний номер, дату народження та масть корови;

кличку та ідентифікаційний номер батька і матері;

місяць та номер лактації;

результати основних промірів.

4.7. Форма N 7-мол "Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід" - це форма, призначена для зведення результатів бонітування бугаїв, корів та молодняку старше 6-місячного віку.

Звіт складають усі суб'єкти з племінної справи у тваринництві, що мають племінних тварин та ведуть племінний облік згідно з цією Інструкцією, за породами.

Звіт включає 16 аналітичних таблиць та аналіз результатів бонітування і заповнюється на підставі даних бонітування тварин із форм N 1-, 2-, 3-, 5-, 6-, 8-мол, 3-врх або за даними автоматизованої бази даних, що використовується у господарстві.

Аналіз результатів бонітування проводиться в порівнянні з минулим роком з обов'язковим визначенням напрямів подальшої селекційної роботи в стаді. Звіт підписують керівник (власник) господарства і зоотехнік-селекціонер.

4.7.1. У табл. I "Породний і класний склад стада" зазначається інформація про:

розподіл тварин за статево-віковими групами, породністю і класами;

запис тварин до ДКПТ - усього та за звітний період.

(Графа 2 дорівнює сумі граф 3, 4, 5, 6, 7 та сумі граф 8, 9, 10, 11, 12).

4.7.2. У табл. II "Розподіл корів за отеленнями" зазначається інформація про:

розподіл корів за отеленнями;

середній вік корів у отеленнях та при першому отеленні;

кількість переведених первісток у основне стадо - у графі "Уведено первісток у стадо".

У таблиці враховується усе поголів'я пробонітованих корів (графа 2 дорівнює сумі граф 3, 5, 6, 7, 8, 9 та значенню, що наведене у графі 2 - позиція "Корови" таблиці I).

4.7.3. У табл. III "Молочна продуктивність і жива маса корів за останню закінчену лактацію" зазначається інформація, що характеризує середні показники продуктивності та живої маси у пробонітованих корів. У таблиці зазначається поголів'я пробонітованих корів, за виключенням первісток із незакінченою лактацією.

У таблиці зазначають:

розподіл поголів'я корів за лактаціями;

надій, вміст та кількість жиру і білка в молоці;

живу масу.

4.7.4. У табл. IV "Розподіл корів за надоєм, вмістом жиру і білка" зазначається інформація, що характеризує мінливість ознак і зв'язок між ними. У таблиці зазначається поголів'я корів, зазначене у таблиці III, та його розподіл за надоєм, вмістом жиру та білка в молоці.

4.7.5. У табл. V "Характеристика корів-первісток за формою вимені та інтенсивністю молоковіддачі (ІМ)" зазначається інформація, що аналізує основні морфо-фізіологічні властивості вим'я. У таблиці зазначається поголів'я всіх оцінених первісток (їх число дорівнює або менше числа графи 3 таблиці II).

У таблиці зазначають:

поголів'я оцінених тварин та їх розподіл за формою вим'я і інтенсивністю молоковіддачі;

середню інтенсивність молоковіддачі.

4.7.6. У табл. VI "Розподіл корів за типом будови тіла" зазначається інформація, що характеризує тип будови тіла тварини. У таблиці зазначається поголів'я корів, яке відповідає за чисельністю таблицям I-III, а якщо воно менше, то у таблицю заносять поголів'я оцінених корів і обчислюють їх відсоткову частку від усіх корів стада.

У таблиці зазначають поголів'я оцінених корів, їх розподіл на відповідні групи за результатами оцінки.

4.7.7. У табл. VII "Відомості про осіменіння (парування) корів і телиць" зазначається інформація про стан відтворення стада. У таблиці зазначається поголів'я корів, що наведене у графі 2 - позиція "Корови" таблиці I. У групу телиць зараховують тварин старше 16-місячного віку. Частку запліднених самок від першого осіменіння (парування) розраховують як відношення числа корів або телиць, що запліднились від першого осіменіння (парування), до числа усіх осіменених (спарованих) корів або телиць і виражають у відсотках.

У таблиці зазначають:

поголів'я корів і телиць;

число осіменених (спарованих) корів і телиць;

середню живу масу телиць при першому осіменінні (паруванні);

частку запліднених самок від першого осіменіння (парування);

розподіл поголів'я осіменених (спарованих) телиць за віком;

середній вік телиць при першому осіменінні (паруванні);

залишилося неосіменених (неспарованих) корів і телиць.

4.7.8. У табл. VIII "Показники відтворювальної здатності корів" зазначається інформація, яка контролює процес виробничого використання тварин. У таблиці зазначається поголів'я корів, що наведене у графі 2 - позиція "У середньому щодо стада" таблиці III, а також дорівнює або менше графи 4 цієї таблиці. Графа 4 дорівнює сумі граф 6, 7, 8.

У таблиці зазначають:

поголів'я корів;

середню тривалість сервіс-періоду врахованого поголів'я;

поголів'я корів, які мають сервіс-період понад 90 днів;

середню тривалість сухостійного періоду врахованого поголів'я;

розподіл поголів'я корів за тривалістю сухостійного періоду;

поголів'я корів і нетелей, що отелилося, та їх розподіл за перебігом отелень;

число мертвонароджених телят;

поголів'я нетелей та корів, що абортували;

збереженість телят.

4.7.9. У табл. IX "Відомості про вибуття корів" зазначається інформація про вибуття тварин з основного стада та їх розподіл за причинами вибраковки у звітному році.

У таблиці зазначають:

кількість тварин, які вибули, та причини їх вибуття;

середній вік тварин при вибутті у місяцях та отеленнях.

4.7.10. У табл. X "Розподіл молодняку від високопродуктивних за останнім отеленням корів" зазначається інформація про результати індивідуального ("замовного") підбору. У таблиці зазначається поголів'я корів, що наведене у графі 7 розділу "Щодо стада за найвищу лактацію" таблиці IV.

У таблиці зазначають розподіл поголів'я молодняку, одержаного від високопродуктивних корів, за продуктивністю їх матерів.

4.7.11. У табл. XI "Відомості про вирощування ремонтного молодняку" зазначається інформація про поголів'я, живу масу бугайців і телиць у віці 6, 12, 18 місяців та поголів'я, яке має живу масу, що перевищує стандарт породи.

4.7.12. У табл. XII "Відомості про реалізацію племінного молодняку" зазначається інформація про реалізацію молодняку за звітний період та його розподіл за класами.

4.7.13. У табл. XIII "Корови-рекордистки стада" зазначається інформація про кращих за молочною продуктивністю корів.

У таблиці зазначають:

кличку та ідентифікаційний номер корови-рекордистки;

кличку та ідентифікаційний номер батька;

номер лактації - у графі "Лактація";

показники молочної продуктивності (надій, вміст і кількість жиру та білка в молоці);

живу масу.

4.7.14. У табл. XIV "Генеалогічна структура стада" зазначається інформація про розподіл маточного поголів'я (усе поголів'я корів та телиць) за лініями та групами напівсестер за батьком.

У таблиці зазначають:

назву лінії - у графі "Лінія";

інформацію про батька (кличка, ідентифікаційний номер, марка і номер у ДКПТ, спорідненість з родоначальником лінії, розряд племінної цінності);

інформацію про маточне поголів'я та його розподіл за лініями, групами і середньою продуктивністю за 305 днів першої лактації.

4.7.15. У табл. XV "Аналіз результатів племінної роботи і ветеринарний стан стада" зазначається інформація про стан, перспективи селекційної роботи та шляхи виконання програми селекційно-племінної роботи у господарстві. Проводиться короткий аналіз матеріалів основних таблиць звіту та заносяться пропозиції щодо плану використання бугаїв у стаді на наступний рік.

4.7.16. У табл. XVI "Висновки спеціалістів селекційного центру або держплемінспектора" зазначаються примітки та зауваження залучених спеціалістів, науковців, які брали участь у бонітуванні, та висновки держплемінспектора стосовно рівня племінної роботи та напрямів її удосконалення, відповідності певному статусу.

4.7.17. Форма N 7-мол підписується керівником (власником) господарства і зоотехніком-селекціонером.

4.8. Форма N 8-мол "Відомість вимірювання статей тіла бугаїв" - це форма, призначена для занесення величин промірів, окремих частин тіла (статей) бугая.

У формі зазначають:

повну назву підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві, прізвище, ім'я, по батькові спеціаліста, що проводив вимірювання бугая, та дату вимірювання;

кличку, ідентифікаційний номер, дату народження, масть та племінну цінність бугая;

кличку та ідентифікаційний номер батька і матері;

результати основних промірів.

4.9. Форма N 9-мол "Звіт про племінну цінність та результати використання бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід" - це форма, призначена для узагальнення матеріалів з оцінки і використання бугаїв. У ній наводиться всебічна інформація про племінних бугаїв і ремонтних бугайців, дані про спермопродуктивність, визначену племінну цінність за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та використання сперми бугаїв для відтворення стад.

Звіт включає 11 аналітичних таблиць, складається за даними інформаційної бази даних племінних бугаїв у розрізі підприємств (об'єднань) з племінної справи у тваринництві та у цілому щодо області.

У звіті враховують тварин (живі та вибувші) усіх порід великої рогатої худоби молочного і молочно-м'ясного напрямків продуктивності, від яких є запаси глибокозамороженої сперми.

4.9.1. У табл. I "Породний склад стада" зазначається інформація про розподіл поголів'я бугаїв за породами, виробничими групами, породністю.

4.9.2. У табл. II "Класний склад стада" зазначається інформація про розподіл поголів'я бугаїв за породами, виробничими групами, класами та про запис бугаїв до ДКПТ.

4.9.3. У табл. III "Розподіл племінних бугаїв за віком" зазначається інформація про розподіл поголів'я бугаїв за віком, переведення бугайців у основне стадо, вік та живу масу тварин при першому використанні в середньому за поголів'ям.

4.9.4. У табл. IV "Спермопродуктивність племінних бугаїв за селекційним індексом (СІ)" зазначається інформація про використання бугаїв за весь період та за звітний рік за породами.

У таблиці зазначають:

поголів'я бугаїв;

СІ - середній та ліміти (мінімальне і максимальне значення показника, що вивчається).

4.9.5. У табл. V "Спермопродукція племінних бугаїв" зазначається інформація про одержання доз сперми від племінних бугаїв за весь період використання та за звітний рік за породами.

У таблиці зазначають:

поголів'я бугаїв;

одержання доз сперми - у середньому та ліміти.

4.9.6. У табл. VI "Здатність до глибокого заморожування і кріорезистентність сперми племінних бугаїв" зазначається інформація про здатність сперми до заморожування та її кріорезистентність за весь період використання бугаїв та за звітний рік за породами.

4.9.7. У табл. VII "Племінна цінність бугаїв, оцінених за якістю потомства, та наявність одержаної сперми" зазначається інформація про племінну цінність бугаїв та наявність сперми, що є у банку сперми за породами та віком тварин.

У таблиці зазначають:

поголів'я плідників та наявність доз сперми за породами, розрядом племінної цінності: поліпшувач - відмінно (П5), поліпшувач - добре (П4), поліпшувач - задовільно (П3), нейтральний - плюс (Н+), нейтральний - мінус (Н-), погіршувач - (ПГ);

чисельність неоцінених за якістю потомства бугаїв, за породами.

4.9.8. У табл. VIII "Характеристика тварин за походженням" зазначається інформація про розподіл поголів'я ремонтних бугайців і племінних бугаїв за індексом походження, виробничими групами та породами.

4.9.9. У табл. IX "Розподіл тварин за селекційним індексом їх батьків" зазначається інформація про розподіл поголів'я ремонтних бугайців і племінних бугаїв за селекційним індексом батька та матері, виробничими групами та породами.

4.9.10. У табл. X "Результати оцінки племінних бугаїв за якістю потомства" зазначається інформація про результати оцінки бугаїв за якістю потомства у розрізі всіх бугаїв, які використовувались у відтворенні.

У таблиці зазначають:

поголів'я дочок, число стад, повторюваність, селекційний індекс;

середню продуктивність, розрахункову племінну цінність (РПЦ) з показниками контролю молочної продуктивності (надій, вміст та кількість у молоці жиру, білка);

селекційну племінну цінність (СПЦ);

легкість отелень у корів та дочок та інтенсивність молоковіддачі (ІМ) у дочок.

4.9.11. У табл. XI "Характеристика бугаїв за розвитком і типом будови тіла" зазначається інформація про основні проміри наявних бугаїв, їх живу масу, оцінку за типом будови тіла, за породами та віком.

Оцінку тварин за типом будови тіла зазначають як середню арифметичну (M) із зазначенням коефіцієнта мінливості (Cv).