Про затвердження нормативно-правових актів щодо бонітування племінних коней і племінного обліку в конярстві

Відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та з метою проведенню комплексної оцінки коней за племінними і продуктивними якостями, забезпечення чіткої організації племінної роботи в конярстві

1. Затвердити Інструкцію з бонітування племінних коней, що додається.

2. Затвердити Інструкцію з ведення племінного обліку в конярстві, що додається.

3. Затвердити Положення про централізований племінний облік у конярстві, що додається.

4. Затвердити форми племінного обліку в конярстві, що додаються:

форма N 1-к "Картка племінного жеребця";

форма N 2-к "Картка племінної кобили";

форма N 1-а "Заявка на запис жеребця до ДКПК";

форма N 2-а "Заявка на запис кобили до ДКПК";

форма N 4-к "Журнал обліку проби та парування кобил";

форма N 5-к "Журнал розвитку молодняку";

форма N 6-к "Журнал таврування лошат";

форма N 7-к "Відомість обліку вижереблення та парування кобил";

форма N 8-к "Зведена відомість обліку вижереблення і парування";

форма N 9-к "Підбір кобил на парувальну кампанію до жеребця";

форма N 10-к "Відомість результатів бонітування племінних коней";

форма N 10-а "Поіменний список коней, які проходять випробування на іподромі";

форма N 11-к "Зведена відомість бонітування племінних коней";

форма N 12-к "Акт на приплід";

форма N 13-к "Акт на вибракування";

форма N 14-к "Звіт про рух племінних коней" (у господарстві);

форма N 15-к "Звіт про рух племінних коней" (на іподромі);

форма N 16-к "Картка обліку результатів випробувань коня на іподромі";

форма N 17-к "Картка обліку результатів випробувань коня у спортивних змаганнях";

форма N 18-к "Заводська книга жеребців-плідників";

форма N 19-к "Заводська книга конематок";

форма N 20-к "Книга рекордів та досягнень";

форма N 21-к "Книга переможців та призерів традиційних і міжнародних призів";

форма N 22-к "Журнал випробувань коней на іподромі";

форма N 23-к "Журнал тренувань коней тренерського відділення";

форма N 24-гуц "Протокол оцінки коней гуцульської породи";

форма N 25-гуц "Свідоцтво про народження лошати".

5. Визнати такими, що не застосовуються на території України:

форму N 1-л "Картка племінного жеребця";

форму N 1-а "Картка племінного жеребця, записаного до ДПК";

форму N 2-л "Картка племінної кобили";

форму N 2-а "Картка племінної кобили, записаної до ДПК";

форму N 3-л "Журнал обліку проби і парування кобил, призначених жеребцю";

форму N 4-л "Журнал розвитку молодняку";

форму N 8-л "Зведена відомість обліку парування і вижереблення";

форму N 11-л "Підбір кобил на парувальну кампанію до жеребця";

форму N 13-л "Відомість результатів бонітування племінних коней";

форму N 14-л "Журнал обліку таврування молодняку", затверджені Міністерством сільського господарства СРСР 28.02.1966;

форму N 5-л "Відомість про вижереблення і парування маток", затверджену Міністерством сільського господарства СРСР 03.02.1953;

форму N 54 "Акт про приплід лошат", затверджену Міністерством сільського господарства СРСР 31.03.1952;

форму N 37 "Звіт про рух племінних коней", затверджену ЦСУ СРСР 25.05.1955 за N 17-64.

6. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

7. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, корпорації "Конярство України" (Горошко І.П., за згодою) видати Інструкції, зазначені в пунктах 1 і 2, Положення, зазначене в пункті 3, та бланки форм племінного обліку, зазначені в пункті 4 цього наказу.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мельника Ю.Ф.

1.1. Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" і визначає порядок проведення бонітування коней.

1.2. Бонітування коней - комплексна оцінка якості й типу тварин за сумою ознак з метою виявлення їх племінної цінності та господарського призначення.

1.3. Бонітування коней проводять щорічно в господарствах усіх форм власності, що є суб'єктами племінної справи в конярстві.

1.4. Для бонітування коней, крім спеціалістів господарства, власники племінних коней залучають:

представників установ та громадських організацій (об’єднань), визнаних міжнародним комітетом з племінних книг (ISBC), Всесвітньою організацією арабського конярства та іншими міжнародними організаціями, що забезпечують ведення племінних книг за відповідною породою коней (за їх згодою);

фахівців наукових установ та селекційних центрів (за їх згодою).

1.5. До бонітування коней відповідальні керівники та спеціалісти (зоотехніки, ветлікарі) господарств готують вивідні майданчики, площадки для вимірювання коней, ваги для зважування, відповідну документацію (каталоги, картотеку, відомості).

1.6. Звіт про результати бонітування (за формами NN 10-к, 11-к) складають за станом на 1 вересня поточного року. Звіт подається господарством (підприємством):

до 20 жовтня - Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій для затвердження;

до 1 листопада - організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики, для зведення.

1.7. Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України:

проводять аналіз результатів бонітування коней у розрізі порід;

визначають племінну цінність стад;

подають зведені дані та аналіз бонітування Міністерству до 1 лютого кожного року.

1.8. Матеріали бонітування використовують для розробки й корегування загальнодержавних програм селекції в конярстві та програм селекційно-племінної роботи з породами коней, державної реєстрації племінних коней.

1.9. Вважаються племінними й підлягають бонітуванню коні, походження яких підтверджено записами про них самих або їхніх батьків у державних книгах племінних коней відповідних порід.

1.10. Ця Інструкція призначена для бонітування коней чистокровної верхової, чистокровної арабської, української верхової, тракененської, ганноверської, орловської та російської рисистих, латвійської, торійської, російської, новоолександрівської та радянської ваговозних порід.

1.11. Коней верхових, рисистих і ваговозних порід бонітують за походженням, типовістю, промірами, екстер'єром, продуктивністю - робочою та молочною, якістю потомства. Кожну ознаку оцінюють за 10-бальною шкалою.

1.12. Перше бонітування коней проводять у 2-річному віці за походженням, типовістю, промірами, екстер'єром, у 2,5 роки дають першу оцінку робочої продуктивності. До 7-річного віку коней бонітують щорічно. У сім років виставляють першу оцінку за якістю потомків. Пізніше дані бонітування уточнюють через кожні три роки в міру нагромадження відомостей про якість потомків та інших даних.

1.13. При визначенні належності коней до тієї чи іншої породи керуються такими правилами:

чистокровними верховими вважають коней, предки яких записані в державні книги племінних коней, пов'язані з міжнародним комітетом з племінних книг (ISBC);

чистокровними арабськими вважають коней, предки яких записані в книги племінних коней, що визнані Всесвітньою організацією арабського конярства;

українськими верховими вважають коней, батьки яких записані до державної книги племінних коней української верхової породи, а також тих, чиї батько або мати належать до однієї з вихідних порід, за умови їх відповідності типу української верхової породи.

1.13.1. Для верхових порід, що виведені шляхом простого або складного міжпородного схрещування, враховують такі умови:

у родоводі коней української верхової породи допустима наявність предків угорських, ганноверської, тракененської, вестфальської, голштинської, російської верхової, чистокровних верхової та арабської порід. При розведенні коней української верхової породи допускається застосування ввідного схрещування ("прилиття крові") за умови використання цінних жеребців-плідників англо-арабської, ахалтекинської, ольденбурзької, голандської теплокровної, бельгійської теплокровної, данської теплокровної, французької теплокровної (сель) та шведської теплокровної порід. Також допускаються до ввідного схрещування коні, одержані в результаті ввідного схрещування (І покоління) зазначених порід і зареєстровані у відповідних племінних союзах. Помісей з неплановими породами до складу української верхової породи не зараховують.

Кровність за чистокровними верховою чи арабською породами або їх сумою не повинна перевищувати 3/4 загальної. Коні з вищою кровністю належать до категорії висококровних, їх бонітують за шкалою відповідної породи;

у родоводі коней тракененської породи допустима наявність предків чистокровної верхової та арабської порід;

у родоводі коней ганноверської породи допустима наявність предків чистокровної верхової, арабської, тракененської, голштинської та вестфальської порід;

у родоводі коней орловської рисистої породи допустима наявність предків стандартбредної і чистокровної верхової порід. Рівень кровності за орловським рисаком не повинен бути меншим 7/8;

у родоводі коней російської рисистої породи допустима наявність предків орловської рисистої, стандартбредної, французької рисистої, чистокровної верхової порід. Частка крові чистокровної верхової породи не повинна перевищувати 1/8;

у родоводі коней латвійської запряжної породи допустима наявність предків ольденбурзької, ганноверської, голштинської, остфризької та англо-нормандської порід, у коней латвійського верхового типу - також предків чистокровних верхової і арабської, тракененської порід;

у родоводі коней торійської породи допустима наявність предків чистокровних верхової і арабської, тракененської та ганноверської порід.

Кровність за тією чи іншою породою визначають напівсумою кровностей батьків. Починаючи з п'ятого ряду родоводу, частки кровності можна заокруглити в бік зменшення (можна не враховувати 1/32 або 3,12% кровності й менше).

1.14. На пробонітованих коней зоотехнік заповнює індивідуальний бланк ( форми NN 1-к і 2-к) .

1.15. У кожному господарстві, де проводять бонітування, складають відомості результатів бонітування (форма N 10-к).

1.16. Пробонітоване поголів'я розподіляють на такі класи: "еліта" - коні, які повністю відповідають вимогам породи; I - коні, що в основному задовольняють вимогам породи; II - решта поголів'я породи, яка має племінне значення. Коней, не віднесених до цих класів, уважають неплемінними. Для кожного класу за всіма ознаками виставляють відповідну оцінку в балах.

1.17. Коней відносять до того чи іншого класу відповідно до набраних балів за окремі ознаки за шкалою відповідності коней бонітувальним класам згідно з додатком 1.

Якщо коні за однією з ознак не добирають тільки одного бала до встановленого мінімуму, зоотехнік може це не враховувати і відносити коней до відповідного класу. На коней, які не відповідають мінімальним вимогам II класу, ця поправка не поширюється.

1.18. За результатами бонітування визначають тварин, які підлягають вибракуванню.

Походження коней оцінюють на основі відомостей про класність їхніх предків згідно зі шкалою оцінки походження племінних коней (додаток 2).

До мінімальної оцінки за походження додають від 1 до 2 балів:

а) якщо батьки за якістю потомків оцінені у 8-10 балів;

б) за батьків - чемпіонів і рекордистів порід.

Оцінку знижують на 1-2 бали, якщо батьки оцінені за якістю потомків як погіршувачі.

При оцінці вираженості бажаного типу бонітер повинен враховувати особливості даної породи і сучасні вимоги до неї. Вираженість бажаного типу породи оцінюють за шкалою оцінки типу племінних коней згідно з додатком 3.

4.1. В індивідуальних бланках бонітування ( форми NN 1-к і 2-к) всі бонітувальні ознаки розділені на три групи:

I - голова, шия, тулуб;

II - кінцівки;

III - конституція, будова тіла, мускулатура, сухожилля, зв'язки, темперамент.

4.2. Характеризують і оцінюють екстер'єр підкресленням у бланках бонітування назв статей, ступеня їх вираженості та варіантів відхилення від нормального стану.

Статям дають відповідну оцінку: добре - 2 бали, задовільно - 1 бал, погано - 0 балів. Сума балів окремих статей виражає оцінку за групу ознак. Загальну оцінку екстер'єру визначають мінімальною сумою балів за відповідну групу ознак. Наприклад, кінь оцінений так: голова і шия - задовільно; холка і лопатка - добре; спина і поперек - задовільно; круп - задовільно; грудна клітка - добре. Бал за першу групу ознак - 7 (1 + 2 + 1 + 1 + 2).

Передні кінцівки: постановка - добре, будова зап'ясткових та путових суглобів, п'ястка, бабок - задовільно; задні кінцівки: постановка - задовільно, будова скакальних і путових суглобів, плесна, бабок - добре; копита - добре. Бал за другу групу ознак - 8 (2 +1 +1 + 2 + 2).

Конституція - задовільно; будова тіла - добре; мускулатура - добре; сухожилля і зв'язки - задовільно; темперамент і якість рухів - задовільно. Бал за третю групу ознак - 7 (1 + 2 + 2 + 1 + 1). Загальна оцінка за екстер'єр - 7 балів.

4.3. Коні з такими вадами, як жабка, шпат, курба, рорер за бонітуванням не можуть бути оцінені вище II класу, однобічні крипторхи - вище I класу за умови високої робочої продуктивності.

5.1. Робочу продуктивність оцінюють за результатами випробувань на іподромах і спортивних змагань з класичних видів кінного спорту.

5.2. Оцінку робочої продуктивності коней рисистих порід визначають за кращим показником жвавості (пожиттєвим рекордом) з урахуванням віку його встановлення у відповідності зі шкалою (додаток 4).

Рекорди на дистанцію 2400 м і більше перераховують на дистанцію 1600 м, керуючись таблицею перерахунку жвавості з урахуванням утоми (додаток 5).

За встановлення рекорду породи при розіграші призу по загальній доріжці оцінку за робочу продуктивність збільшують на 2 бали, а при випробуваннях окремо на час - на 1 бал.

5.3. Робочу продуктивність коней верхових порід оцінюють за відповідними шкалами, залежно від виду випробувань: іподромних (додаток 6), заводських (додаток 7), змагань з класичних видів кінного спорту (додаток 8).

5.4. Результати заводських випробувань коней верхових напівкровних порід складаються з оцінки за руховими і стрибковими якостями.

5.4.1. Підсумкову оцінку рухових якостей визначають за шкалою (додаток 9) шляхом складання балів, одержаних за кожний показник, і діленням загальної суми на 3.

5.4.2. Оцінка стрибкових якостей складається з показників сили, техніки стрибка і темпераменту коня.

Підсумкову оцінку стрибкових якостей визначають діленням суми балів за оцінку силових якостей, техніки стрибка і темпераменту на 3.

Силові якості оцінюють за шкалою згідно з додатком 10.

Оцінку за техніку стрибка коня одержують відніманням від максимально можливої оцінки (10 балів) 1-3 штрафних балів за кожну з характеристик, ураховуючи величини відхилень від ідеальної моделі за шкалою та схемою згідно з додатком 11 .

Темперамент коня оцінюють під час випробувань за 5-бальною шкалою. Результат зменшують, якщо кінь рухається до перешкод нерозраховано, занадто жваво або кволо, неохоче підкоряється, виявляє норовливість.

5.4.3. Оцінку спортивної робочої продуктивності визначають діленням суми балів, одержаних при встановленні рухових і стрибкових якостей, на 2.

5.5. Робочу продуктивність коней, які пройшли випробування в пробігах та дистанційних скачках, оцінюють: за перше місце - 8 балів; за призове - 6-7; за завершення дистанції - 4-5 балів.

5.6. Бали за окремі види випробувань і змагань не підсумовують, коней оцінюють за максимальні досягнення.

5.7. При оцінці робочої продуктивності коней ваговозних порід загальний бал визначається за мінімальним балом з двох видів випробувань для дворічних коней та з трьох видів випробувань для коней 3 років і старше відповідно до шкали (додаток 12); норми вагового навантаження при різних видах випробувань для коней різного віку (сила тяги, кг) визначаються за таблицею згідно з додатком 12.

Якщо за двома видами випробувань коні оцінені в 6-10 балів, до мінімального балу додають ще 1 бал.

Робочу продуктивність коней, які не пройшли випробувань, але використовуються на господарських роботах, оцінюють у 3-4 бали.

За молочністю оцінюють конематок новоолександрівської, російської та радянської ваговозних порід у господарствах, які займаються виробництвом кумису.

Попередньо молочність визначається візуально безпосередньо на пасовищі за розвитком лошат у перші 1-2 місяці життя відповідно до шкали попередньої оцінки молочності конематок (додаток 13).

Молочність визначають методом контрольного доїння 1-2 рази на місяць. Молочність кобили за добу (в літрах) визначають з урахуванням молока, спожитого лошам за ніч, за формулою

де Нд - добова молочна продуктивність (надій), л;

Нт - фактичний надій товарного молока, л;

Ч - час перебування кобили в доїнні, годин.

Молочність конематки визначають відповідно до шкали оцінки молочності конематок за другою лактацією згідно з додатком 13.

7.1. Оцінку жеребців проводять за якістю не менш як 18-20 потомків (за перші 2 роки племінного використання), а кобил - не менш як двох. Якість приплоду кобил і жеребців установлюють на базі зоотехнічних записів господарства, результатів бонітування і безпосереднього огляду молодняку бонітером.

7.2. При оцінці за якістю потомства жеребці та кобили племінних господарств одержують таку кількість балів:

приплід елітний, значна його частина - заводського призначення, в тому числі видатні заводські плідники і конематки, - 9-10;

приплід переважно елітний - 7-8;

приплід переважно I класу - 5-6;

приплід переважно II класу - 3-4.

Коли жеребців оцінюють за якістю потомків комісійно, бал виставляють на основі цієї оцінки.

Жеребців, що отримали оцінку 8-10 балів, відносять до групи кращих, 6-7 балів - середніх, 5 балів і нижче - гірших.

7.3. Жеребці, яких використовують на неплемінних кобилах, одержують таку кількість балів:

приплід переважно користувальних кондицій, у тому числі не менше 75% бажаного типу, з доброю робочою продуктивністю або не нижче II класу - 7-8;

приплід переважно користувальних кондицій, у тому числі не менше 50% бажаного типу, з доброю робочою продуктивністю або не нижче II класу - 5-6;

приплід переважно користувальних кондицій - 3-4.

7.4. За наявності серед приплоду рекордистів породи, чемпіонів обласних та державних виставок оцінку підвищують на 1 бал.

8.1. Оцінку за промірами проводять на основі шкали, встановленої для кожної породи з поправками на вік (додатки 14, 15, 16, 17). При оцінці коней у віці 3,5 року і молодше вимоги до промірів знижують.

8.2. Бали за проміри виставляють за мінімальним показником кожного з них.

8.3. У коней 4-річного віку і старше зниження висоти в холці не більше як на 1 см не змінює оцінки. Коса довжина тулуба у коней цього віку повинна перевищувати висоту в холці (101-104%).

8.4. У коней європейських напівкровних верхових порід коса довжина тулуба не повинна бути меншою за висоту в холці.

Якщо промір косої довжини тулуба менше проміру висоти в холці на 2 см, то оцінку за промірами знижують на 1 бал. За більшу різницю між цими промірами оцінку знижують на 2 бали.

8.5. Вимоги до обхвату грудей коней, яких тренують, знижують на 4 см.

Примітка. Оцінку знижують: на 1 бал за перевищення контрольної норми часу, на 1-2 бали за явні вади рухів, на 1 бал за два збої на рисі й кроці.

Примітка. Оцінку знижують: на 1 бал за кожне зачеплення, на 2 бали за порушення контрольної перешкоди, на 3 бали за відмову від стрибка.