Про затвердження Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-мясних порід

На виконання вимог статей 6, 7, 10, 17 Закону України "Про племінну справу у тваринництві", Закону України "Про Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року", підпункту 42 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 772 (із змінами, внесеними Указами Президента України від 30.10.2001 N 1021, від 27.03.2002 N 304 та від 05.03.2004 N 280, та з метою поліпшення генетичної якості тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі

1. Затвердити Інструкцію із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід, що додається.

2. Уважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию по испытанию и оценке быков-производителей молочных пород по качеству потомства", затверджену Науково-технічною радою Державного агропромислового комітету Української РСР (протокол від 10 липня 1990 року N 4).

3. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією, Державному науково-виробничому концерну "Селекція" (Білоус О.В., за згодою) забезпечити видання та доведення до відома суб'єктів племінної справи у тваринництві Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Пабата В.О.

1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" визначає порядок та нормативні показники одержання, оцінки та відбору племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід.

1.2. Інструкція поширюється на суб'єктів племінної справи у тваринництві, що займаються молочним та молочно-м'ясним скотарством.

1.3. Оцінка бугаїв проводиться з метою визначення племінної цінності, за результатами якої відбирають для використання кращих племінних бугаїв, чим забезпечується поліпшення генетичної якості тварин, підвищення селекційного ефекту в стадах, ріст економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.

1.4. Оцінка племінних бугаїв складається з таких етапів:

визначення племінної цінності за походженням - при народженні та переоцінка в старшому віці;

визначення племінної цінності за індивідуальними якостями (інтенсивність росту, тип будови тіла і спермопродуктивність) - у віці до 15 місяців;

визначення племінної цінності за якістю потомства - у віці 60 місяців і старше.

1.5. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

ремонтний бугаєць - бугаєць, одержаний від батьків з високою племінною цінністю і відібраний для проведення оцінки за індивідуальними якостями;

бугай, що перевіряється, - бугай, відібраний з ремонтних бугайців за походженням та індивідуальними якостями, спермопродукція якого використовується для відтворення, з метою проведення оцінки тварини за якістю потомства;

бугай-поліпшувач - бугай, що пройшов оцінку за якістю потомства і розряд якого за індексом селекційної цінності становить П3 і вище;

випробування - здійснення комплексу організаційних та зоотехнічних заходів, спрямованих на проведення оцінки бугая, що перевіряється за якістю потомства;

підконтрольне стадо - стадо великої рогатої худоби молочного і молочно-м'ясного напряму продуктивності (далі - племінне стадо), яке належить суб'єкту племінної справи у тваринництві, який має статус племінного заводу (репродуктора) або претендує на присвоєння такого статусу, і маточне поголів'я якого використовується для випробування;

сибс - селекція - відбір та підбір тварин за племінною цінністю їх братів і сестер.

1.6. Розрахунок племінної цінності здійснюється уповноваженим центром відповідно до Порядку визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю, якістю потомства та проведення випробування плідників за якістю потомства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 квітня 2016 року N 154, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 травня 2016 року за N 692/28822, та Порядку визначення уповноважених установ (організацій) та селекційних центрів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 квітня 2016 року N 154, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 травня 2016 року за N 693/28823.

1.7. Визначення племінної цінності здійснюють щокварталу за даними зведеної інформаційної бази даних племінних тварин.

1.8. Формування та ведення зведеної інформаційної бази даних племінних тварин здійснюються уповноваженим центром, координацію випробування бугаїв на загальнопородному рівні проводить Міністерство аграрної політики та продовольства України.

2.1. З метою одержання нового покоління ремонтних бугайців високої племінної цінності за походженням ради по породах рекомендують параметри для відбору корів-матерів і бугаїв-батьків.

2.2. Корів-матерів, що відповідають вимогам, установленим діючими програмами селекції порід, виділяють із селекційного ядра племінних стад. Резервні матері (СЯ1) відбираються серед кращих корів-первісток. Визнаних матерів (СЯ2) відбирають із числа резервних у віці третього отелення і старше після оцінки корів за повторюваністю молочної продуктивності та якістю їх дочок.

2.3. Для одержання одного ремонтного бугайця відбирають 4-5 резервних і 2-3 визнані корови-матері, оцінені за походженням, що підтверджено генетичною експертизою, та батьками яких є бугаї-поліпшувачі.

Дані про корів СЯ1 і СЯ2 заносяться до регіональних та зведеної інформаційних баз даних племінних тварин.

2.4. Батьками ремонтних бугайців можуть бути лише бугаї-поліпшувачі вітчизняної та зарубіжної селекції. Відібрані бугаї-батьки повинні мати високу племінну цінність за походженням та індивідуальними якостями, відповідати перспективній генеалогічній структурі порід.

2.5. Чисельність бугаїв-батьків ремонтних бугайців установлюють за параметрами програми селекції конкретної породи.

2.6. Проект-замовлення на одержання ремонтних бугайців щорічно розробляють і реалізують селекційні центри, підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві за участю спеціалістів інших суб'єктів племінної справи у тваринництві. Перевагу віддають внутрішньолінійному відбору.

2.7. Ремонтних бугайців, отриманих від замовного підбору, ідентифікують і реєструють відповідно до вимог чинного законодавства. До 6-8-місячного віку їх вирощують у племінних стадах, а потім реалізовують підприємствам (об'єднанням) з племінної справи у тваринництві та селекційним центрам. Раціони годівлі та умови утримання повинні відповідати науково обґрунтованим нормам. До 8-місячного віку всі ремонтні бугайці повинні пройти генетичну експертизу походження. Тварини з непідтвердженим походженням вибраковуються.

2.8. Під час вирощування ремонтні бугайці щомісяця оцінюються за індивідуальними якостями відповідно до діючої інструкції з бонітування. Тварини з низькими індексами племінної цінності вибраковуються.

2.9. Акти відбору ремонтних бугайців для випробування за якістю потомства (додаток 1) та Відомість оцінки ремонтних бугайців (додаток 2) оформлюють підприємства (об'єднання) з племінної справи та селекційні центри на основі даних зведеної інформаційної бази даних племінних тварин. Ремонтних бугайців, яких ставлять на випробування за потомством, обов'язково фотографують.

3.1. Випробування проходять усі бугаї, які перевіряються і належать суб'єктам племінної справи у тваринництві, а також бугаї, спермопродукція яких придбана за імпортом.

3.2. Ремонтних бугайців, відібраних за індивідуальними якостями, ставлять на випробування до 15-місячного віку.

3.3. Молочна продуктивність корів за даними бонітування у контрольних стадах повинна бути вище стандарту породи.

3.4. У кожному контрольному стаді одночасно перевіряють 4 і більше бугаїв.

3.5. У контрольному стаді для осіменіння спермою бугаїв, яких перевіряють, виділяються від 20 до 30 відсотків маточного поголів’я.

3.6. Нормативні показники випробування племінних бугаїв за потомством (додаток 5).

3.7. Осіменіння корів і телиць спермою бугаїв, які перевіряються, проводиться за типом зрівняльного підбору (без вибору) в максимально короткий термін. Для цього оператори з відтворення тварин тимчасово відступають від основного плану підбору в стаді та проводять осіменіння спермою бугаїв, яких перевіряють, корів і телиць, які приходять в охоту. Не осіменяють хворих, що абортували, із сервіс-періодом більше 150 днів, а також корів-матерів ремонтних бугайців. Після використання сперми бугаїв, яких перевіряють, переходять до реалізації планового підбору в стаді.

3.8. За результатами осіменіння маточного поголів'я оцінюють запліднювальну здатність сперміїв бугаїв, які перевіряються. Якщо запліднюваність менше 50%, то бугаїв з випробування виключають, а їх спермопродукцію утилізують.

3.9. Приплід, одержаний від маток та бугаїв, які перевіряються, ідентифікують і реєструють згідно з вимогами чинного законодавства. Ураховують перебіг отелень корів і телиць, число мертвонароджених телят і виродків. Походження дочок бугаїв, які перевіряються, та їх ровесниць підтверджують генетичною експертизою.

3.10. Усіх телиць-дочок основних бугаїв і тих, які перевіряються, вирощують за технологією, прийнятою у господарстві. Осіменіння телиць проводять у віці 14-18 місяців при живій масі не нижче стандарту породи. Корів-первісток оцінюють за індивідуальними якостями згідно з діючими інструкціями.

3.11. Відомості про ідентифікацію і реєстрацію приплоду, результати його вирощування та показники оцінки корів-первісток за індивідуальними якостями заносять до інформаційних баз даних суб’єктів племінної справи у тваринництві, з яких матеріали надходять до регіональних та зведеної інформаційних баз даних племінних тварин. Для розрахунку племінної цінності бугаїв включають інформацію про всіх дочок основних бугаїв і бугаїв, які перевіряються, за винятком хворих, що абортували, з атрофією часток вимені та тривалістю лактації менше 240 днів.

4.1. На основі матеріалів, що надходять від суб’єктів племінної справи та з регіональних інформаційних баз даних племінних тварин, уповноважений центр щокварталу проводить централізовану оцінку племінної цінності бугаїв, корів і молодняку за селекційними ознаками. Оцінку одержують усі тварини, матеріали про яких надійшли до зведеної інформаційної бази даних племінних тварин. Оцінку проводять за методами, розробленими науковими установами Національної академії аграрних наук України.

4.2. За показниками розрахункової племінної цінності (РПЦ) для тварин на різних етапах оцінки їх племінної цінності обчислюють індекс за походженням (ПІ), індекс за походженням та індивідуальними якостями (ІПФ), індекс селекційної цінності (СІ). За цими індексами ведуть відбір племінних бугаїв, ремонтних бугайців та їх батьків, а також маточного поголів'я.

4.3. За індексом селекційної цінності (СІ) племінних бугаїв класифікують за розрядами:

П5 - поліпшувач "відмінно" (ранг 95-99 %);

П4 - поліпшувач "добре" (ранг 75-94 %);

П3 - поліпшувач "задовільно" (ранг 65-74 %);

Н+ - нейтральний "плюс" (ранг 50-64 %);

Н- - нейтральний "мінус" (ранг 35-49 %);

ПГ - погіршувач (ранг 1-34 %).

4.4. Розряд племінної цінності за потомством установлюють лише для бугаїв, дочки яких за кількістю молочного жиру і молочного білка перевершують стандарт породи.

4.5. Племінним бугаям, що за індексом селекційної цінності (СІ) мають ранг 99 та повторюваність 85% і вище, присвоюють статус "лідер-породи" (скорочений запис ЛП'02, де ЛП - статус бугая "лідер-породи"; 02 - останні дві цифри року присвоєння статусу). Статус "лідер-породи", присвоєний бугаю, протягом його використання не змінюється.

5.1. Необхідними умовами впровадження розрахунку племінної цінності бугаїв за методом BLUP (найкращий лінійний незміщений прогноз) та підвищення результативності селекції племінних бугаїв з використанням персонального комп'ютера є:

обов'язкова ідентифікація усіх тварин, які належать суб'єктам племінної справи у тваринництві, відповідно до діючих нормативно-правових актів;

збільшення чисельності племінних (генетичних) ресурсів, що є однією з основних передумов ефективної селекції бугаїв і підвищення молочної продуктивності стад;

здійснення ефективного контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві;

створення інформаційних баз даних племінних тварин, які належать суб'єктам племінної справи у тваринництві, як основи сучасної селекції;

підвищення кваліфікації спеціалістів щодо виконання племінної роботи за світовими вимогами.

5.2. Для інформаційного забезпечення на рівнях (власники племінних генетичних ресурсів, підприємства (об’єднання) з племінної справи, регіональні селекційні центри та інші) використовують програмні комплекси, які забезпечують автоматизоване ведення племінного обліку у тваринництві. За наявності програмного комплексу для визначення племінної цінності плідників матеріали подаються на паперових носіях (за потреби) та в електронному вигляді.

5.3. Уповноважений центр за результатами випробування та оцінки племінної цінності бугаїв формує каталог плідників для відтворення маточного поголів’я та розміщує його на своєму веб-сайті, надає сформований каталог в електронному вигляді Мінагрополітики та структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та забезпечує видання каталогу. За потреби при додатковому визначенні племінної цінності до каталогу щокварталу вносяться відповідні зміни.

5.4. Каталог та зміни до нього є підставою для проведення вибракування живих бугаїв та утилізації спермопродукції з причини низької племінної цінності за потомством (погіршувачі та нейтральні).

6.1. За матеріалами каталогу бугаїв молочних та молочно-м’ясних порід для відтворення маточного поголів’я суб’єкти племінної справи у тваринництві розробляють і корегують плани групового та індивідуального підбору племінних бугаїв до корів і телиць конкретних стад з урахуванням генеалогії, племінної цінності тварин, досягнутого рівня продуктивності та інших характеристик маточного поголів’я.

6.2. Для збільшення темпу селекції порід запас спермопродукції бугаїв-поліпшувачів реалізовують у максимально стислі строки (за 1-2 роки). Живих бугаїв-поліпшувачів, особливо тих із них, що одержали високий розряд племінної цінності, інтенсивно використовують з метою одержання максимального числа дочок.

6.3. Використання бугаїв, які поставлені на випробування, використовують у двох режимах. Від кращих бугаїв за походженням, яких допустили до відтворення стад, створюють запас спермопродукції. Частину її використовують для збільшення темпу сибс-селекції у товарних стадах.