Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 34) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 35).

Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з птахівництва (додаток 36).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з птахівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональна експертна комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб’єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських і материнських форм).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з птахівництва (додаток 37) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

Племінний птахорепродуктор (далі – племптахорепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.

У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:

розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;

дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;

проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;

реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.

Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.

Племптахорепродуктор І порядку працює з прародинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси – інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.

Комплектування племптахорепродуктора І порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.

На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.

Племптахорепродуктор І порядку при роботі:

з кросом одержує родинні форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам ІІ порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;

з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів ІІ порядку;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці І генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);

з породами племінних гусей може використовувати птицю до 3 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або зі щорічним оновленням стада не менше як на 30 %. Для комплектації використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів або імпортної селекції відповідної якості.

Племптахорепродуктор ІІ порядку працює з родинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує фінальний гібрид – яйця та молодняк, які не є племінними і не підлягають сертифікації.

Для комплектування племптахорепродуктора ІІ порядку використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції відповідної якості за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Не допускається комплектування стада молодняком птиці власного виробництва, одержаного від родинних форм (крім породної птиці всіх видів).

Племптахорепродуктор ІІ порядку при роботі:

з кросами проводить щорічну заміну родинних форм кросу. При закупівлі прародинних форм допускається оновлення стада раз на два роки;

з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків проводить щорічну заміну племінного стада;

з породами гусей використовує племінну птицю від 3 до 5 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або проводить щорічне оновлення стада не менш як на 30 %. Для комплектування стада використовує племінний чистопородний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів та племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції;

з розведення страусів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 10 років;

з розведення перепелів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 3 роки.

6.13. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – ікра, молоки, личинки, мальки та різновікові особини, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації риби;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку й офіційного обліку продуктивності;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей.

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять:

за умови відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 38), мінімальним вимогам до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування (додаток 39);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 40).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з рибництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, одержаних з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують;

для племінного репродуктора:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, одержаного з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують.

Регіональна експертна комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер’єру основного племінного поголів’я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю потомства.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва регіональна експертна комісія враховує:

роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб;

утримання генофондних колекційних стад цінних видів риб;

проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах суб’єкта господарювання;

участь у виставках та аукціонах;

проведення генетичної експертизи;

ведення племінного обліку.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва зі статусом племінного заводу обов’язково враховується участь у виконанні програм селекції.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з рибництва (додаток 41) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.14. Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами шовковичного шовкопряду – племінної грени, за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Племінна станція із шовківництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який застосовує чистопородне розведення декількох порід шовковичного шовкопряда, забезпечує виробництво племінної грени вищих репродукцій (попереднього розмноження, а також суперелітної та елітної грени) для одержання батьківських форм гібридів.

За рівнем ведення селекційно-племінної роботи племінна станція із шовківництва відповідає статусу племінного заводу.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом станції із шовківництва забезпечує:

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

розмноження районованих порід (ліній) шовковичного шовкопряда, їх збереження, вивчення та поліпшення біологічних і технологічних властивостей;

розведення та добір на всіх стадіях розвитку з метою підвищення продуктивності порід для виробництва племінної грени категорії попереднього розмноження, "супереліта" та "еліта";

проведення племінної роботи з районованими породами за дворічною та трирічною схемами;

здійснення вигодівлі шовкопряду з племінної грени усіх категорій, забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки господарсько-корисних і технологічних характеристик порід шовкопряда;

виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Гренажний завод – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який виробляє промислову гібридну грену шовковичного шовкопряда для забезпечення потреб галузі шовківництва. За рівнем ведення селекційно-племінної роботи гренажний завод відповідає статусу племінного репродуктора.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом гренажного заводу забезпечує:

організацію вигодівлі гусені з грени категорії "еліта", яку отримує від племінної станції із шовківництва;

одержання промислової грени від метеликів з коконів категорії "еліта", які отримують від вигодівлі гусені із грени категорії "еліта";

забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 42);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи із шовківництва (додаток 43).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із шовківництва подаються за три календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінної станції:

2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус гренажного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного стада (усі статево-вікові групи), повністю придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної станції з шовківництва, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для гренажного заводу:

1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок гренажного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус гренажного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональної експертної комісії враховується робота з виведення нових порід (ліній), утримання колекційних порід шовковичного шовкопряда, належне ведення документації з обліку господарсько-цінних показників порід, які утримуються.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із шовківництва (додаток 44) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.15. Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які забезпечують:

селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень, проведених у встановленому законодавством порядку щодо підтвердження чистопородності бджолиних сімей;

виконання Плану породного районування бджіл (додаток до наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року № 184/82 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 736/4957), вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Репродукція бджіл уключає виробництво племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.

З метою забезпечення чистопородності бджіл на племзаводі з бджільництва, племінному бджолорозпліднику та племінних пасіках завезення бджолиних сімей і маток інших порід на пасіки, що розташовані в радіусі 15-20 км, категорично забороняється.

Племзавод з бджільництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує розведення племінних бджолиних сімей районованої породи бджіл та виробництво племінних (генетичних) ресурсів – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу з бджільництва забезпечує:

розведення племінних бджолиних сімей районованої породи;

розведення зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;

стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 500 бджолиних сімей;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 15-20 %;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племзаводу в радіусі 10-15 км;

розмноження племінного матеріалу власного виробництва та його продаж племінним і товарним пасікам;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Племінний бджолорозплідник – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує виробництво племінних (генетичних) ресурсів – виведення маток, формування бджолиних сімей та бджолиних пакетів районованої породи бджіл.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінного бджолорозплідника забезпечує:

розведення бджолиних сімей та виведення маток, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж;

участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;

стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 50 бджолиних сімей, з яких 25-30 використовуються для відбору материнських і батьківських сімей, а решта – для організації виведення плідних маток;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 10-15 %;

створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племінного бджолорозплідника в радіусі 10-15 км;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Племінна пасіка – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує розмноження, поліпшення та збереження існуючого генофонду бджіл та формування бджолиних сімей і бджолиних пакетів районованої породи бджіл.

У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінної пасіки забезпечує:

розведення бджолиних сімей, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж

участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;

участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;

збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;

бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;

стійку медоносну базу та оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;

наявність не менше 50 бджолиних сімей;

розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні, районні показники не менше ніж на 10-15 %;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

благополуччя щодо карантинних хвороб;

наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками (додаток 45);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з бджільництва (додаток 46).

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із бджільництва подаються за чотири календарні роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформована пасіка:

для племзаводу з бджільництва та племінного бджолорозплідника:

1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок племінних бджолиних сімей, придбаних у суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінної пасіки:

1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок придбання племінних бджолиних сімей в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної пасіки, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Під час роботи регіональною експертною комісією враховуються робота з виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей, та належне ведення обліку продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з бджільництва (додаток 47) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.16. Генофондне господарство – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо або стада зникаючих порід, типів, популяцій тварин, які несуть цінні ознаки та властивості, сформовані в результаті тривалого еволюційного розвитку і є джерелом генетичного матеріалу для створення нових порід та типів сільськогосподарських тварин. У генофондних господарствах застосовують чистопородне розведення з переважно аутбредним типом підбору.

У генофондних господарствах займаються розведенням аборигенних, локальних, зникаючих та резервних порід.

Генофондні господарства можуть здійснювати виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, сперма.

Статус генофондного господарства присвоюється суб’єктам племінної справи, які є власниками генофондних стад за видами та породами тварин, відповідно до вимог цього Порядку на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення певного виду тварин.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи відповідно до вимог цього Порядку за видами та породами тварин з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві статусу генофондного господарства, який підписують члени регіональної експертної комісії.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом генофондного господарства з розведення певного виду тварин, певної породи відповідно до чинного законодавства виконують вимоги пункту 7.5 цього розділу та забезпечують:

чистопородне розведення аборигенних, локальних та зникаючих порід, відтворення наявних генотипів без втрати характерних для них ознак;

індивідуальний добір плідників до маточного поголів’я, що забезпечує не тільки збереження, а й підвищення концентрації оригінальних для породи алелей;

збереження генофондних стад;

збереження зникаючих генеалогічних структур у межах породи (ліній, родин);

збереження генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин;

довготривале зберігання племінних (генетичних) ресурсів – збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;

участь у формуванні банку генетичних ресурсів для проведення оцінки генофонду, визначення необхідної кількості, форми та обсягів його збереження і використання для кожної окремої породи;

оцінку всіх плідників за якістю потомків, а ремонтного молодняку за власною продуктивністю;

формування генофондних стад.

6.17. Селекційний центр – це установа, що забезпечує наукове супроводження селекційно-племінної роботи певної галузі тваринництва. Може бути регіональним, якщо забезпечує наукове супроводження певної галузі у визначеному регіоні. Координацію роботи селекційних центрів та наукове забезпечення здійснює головний селекційний центр у кожній галузі, який створюється на базі наукової установи.

Статус селекційного центру присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку. Селекційні центри забезпечують:

розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;

розроблення та виконання програм селекції за видами та породами тварин;

розроблення ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;

розроблення та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво;

науково-методичне супроводження з удосконалення та створення племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності, селекційних досягнень з використанням кращого генофонду, в тому числі світового;

науково-методичне супроводження процесу збереження генофондних (колекційних) стад цінних порід тварин та птиці;

участь у створенні та функціонуванні єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками;

створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;

проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;

збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;

діяльність, спрямовану на біологічне та генетичне різноманіття сільськогосподарських тварин;

розроблення заходів щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;

впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;

проведення офіційного обліку продуктивності тварин, оцінки (класифікації) за типом;

формування та видання каталогів племінних тварин з визначеною племінною (генетичною) цінністю за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;

видання спеціальної періодичної літератури з племінної справи;

організацію підвищення кваліфікації працівників тваринництва, проведення конкурсів, виставок, аукціонів племінних тварин;

участь у спільних міжнародних проектах і програмах;

подання інформації щодо ведення племінної справи та оцінки племінної (генетичної) цінності тварин в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус селекційного центру визначають на основі результатів діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва (додаток 48), погоджених в Національній академії аграрних наук України, за наявності фахівців та наукових співробітників, що забезпечують виконання відповідних робіт при виконанні функцій, зазначених у цьому пункті.

До структури селекційного центру можуть входити підрозділи, що забезпечують оцінку генотипів, імуно- і популяційної генетики, гібридизації (у свинарстві, птахівництві та рибництві), відтворення і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, оцінку якості тваринницької продукції та інші напрями, пов’язані із селекційним процесом. За наявності лабораторне обладнання відповідно до чинних нормативно-правових актів повіряють у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Під час роботи регіональною експертною комісією враховуються:

наявність угод між селекційним центром та іншими суб’єктами племінної справи у тваринництві про виконання функцій відповідно до цього пункту;

участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва;

наявність висококваліфікованого персоналу, необхідного для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з племінними (генетичними) ресурсами, який відповідає кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством;

наявність лабораторного та технічного оснащення, необхідного для проведення робіт, визначених для селекційного центру;

участь у роботі з організації проведення державної реєстрації племінних і підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин за окремими видами та породами тварин, з формування Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, підготовки державних книг та каталогів племінних тварин до видання;

організація підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з племінної справи у тваринництві;

надання консультацій з питань розведення та утримання сільськогосподарських тварин суб’єктам племінної справи у тваринництві.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу селекційного центру (додаток 49) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.18. Підприємство (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (далі – племпідприємство) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виробництво, зберігання і торгівлю спермою плідників. Племпідприємство утримує і використовує плідників високої племінної (генетичної) цінності для одержання, розбавлення та кріоконсервації сперми, використання і торгівлі високоякісною спермою для проведення штучного осіменіння маточного поголів’я сільськогосподарських тварин у суб’єктів господарювання.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племпідприємства виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:

ідентифікації плідників;

ідентифікації одержаної сперми, її заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для виробництва ідентифікованої сперми;

одержання сперми від племінних плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;

наявності даних про сперму відповідно до вимог інструкцій з племінного обліку за видами тварин;

використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства та згідно з планами підбору плідників, розробленими відповідно до Інструкції із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності;

оцінки якості сперми та відповідності сперми за якісними та кількісними показниками чинних стандартів, своєчасного виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;

проведення оцінки запліднювальної здатності сперми плідників племпідприємства і своєчасне виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;

наявності обладнання для оцінки якості сперми за якісними та кількісними показниками, що має результати повірок обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

відповідності сперми ветеринарно-санітарним вимогам і правилам;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників відповідно до чинних інструкцій;

використання плідників, які походять від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин, оцінених за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;

оцінки плідників за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції з селекції бугаїв молочного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції з селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування свиней, Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування кіз, Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до чинних нормативно-правових актів;

використання плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

виконання програм селекції сільськогосподарських тварин та добору плідників;

подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин та подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

наявності відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання для роботи з плідниками, одержання, оцінки, кріоконсервації, короткотривалого та довготривалого зберігання сперми, стаціонарних біосховищ для довготривалого зберігання сперми. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявності висококваліфікованих працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

використання чистопородних плідників (використання помісних або гібридних плідників дозволяється на виконання програми селекції), що мають: високу племінну цінність; достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями; комплексний клас "еліта" або "еліта-рекорд";

відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки, що забезпечує:

утримання та використання плідників, роботи лабораторії з одержання, кріоконсервації та зберігання сперми, використання середовищ і препаратів для роботи із спермою, розподілу території на виробничі зони, наявності спеціальних будівель та їх розміщення. Обов’язкова наявність огородженої території, де розміщуються виробничі приміщення, що забезпечують діяльність племпідприємства, яка розділена на три відокремлені зони А, Б, В парканом заввишки від 1,5 до 2 м:

зона А – суворо ізольована зона з будівлями для утримання плідників, лабораторно-технологічного корпусу, приміщення для карантинування сперми протягом 28 днів, ветеринарного пункту. До лабораторно-технологічного корпусу входять приміщення для санітарної обробки плідників; манежи, обладнані спеціальними обмежувальними конструкціями та станками для взяття сперми, площею не менше для бугаїв – 60 м-2, жеребців – 50 м-2, баранів, цапів та кнурів – 20 м-2; мийну, стерилізаційну, стерильний бокс, лабораторію з відповідним технологічним обладнанням та карантинне сховище для сперми. Вхід до зони через санпропускник із зони Б, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;

зона Б – умовно ізольована з виробничими об’єктами, які зв’язують зону А із зоною В. У зоні розміщуються стаціонарне приміщення для довготривалого зберігання сперми плідників, відгороджений ізолятор з боксами. Вхід до зони через санпропускник із зони В, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;

зона В – умовно відкрита зона, де розміщуються приміщення для адмінперсоналу, приміщення для обробки посудин Дьюара;

дотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання плідників, обробки обладнання та проведення відповідних лабораторних досліджень.

Статус підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві визначають за мінімальними вимогами до підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 50) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 51) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, плідників та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 52) за 100-бальною системою, крім суб’єкта племінної справи у тваринництві, який проходить процедуру присвоєння статусу за відсутності показників за чотири роки. Бальна оцінка підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві складається та підписується секретарем регіональної експертної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

При присвоєнні статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві враховуються:

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

рівень та ступінь впливу на ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві визначеного регіону, у тому числі в племінних стадах;

рівень співробітництва із селекційними центрами;

участь у проведенні щорічної комплексної оцінки поголів’я тварин суб’єктів племінної справи в тваринництві визначеного регіону;

участь у підготовці матеріалів для складання державних книг та каталогів племінних тварин суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;

участь у підготовці матеріалів для формування Держплемреєстру визначеного регіону;

ведення автоматизованої бази для централізації даних племінного обліку суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;

виконання ветеринарно-санітарних правил та вимог щодо роботи племпідприємств;

наявність спермобанку та ембріобанку;