1 рік - якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора за певною породою тварин;
( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019, № 234 від 28.09.2021, № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.10 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінного репродуктора з розведення коней:
( Пункт 6.10 розділу VI доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )
4 роки - якщо племінне стадо сформоване за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;
( Пункт 6.10 розділу VI доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )
1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю або частково сформоване за рахунок племінного поголів’я, придбаного у суб’єкта племінної справи у тваринництві (племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
( Пункт 6.10 розділу VI доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )
для конюшні-репродуктора:
( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
4 роки - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) одержані в результаті власного виробництва;
( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
1 рік - якщо племінні коні (жеребці та/або кобили) повністю або частково придбані у суб’єкта племінної справи у тваринництві (кінного заводу, племінного репродуктора, конюшні-репродуктора) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з конярства (додаток 30) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.10 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
ідентифікації тварин;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 932/8253 (далі – Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 933/8254 (далі – Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 934/8255 (далі – Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 31).
( Абзац восьмий пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 32).
( Абзац дев’ятий пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
( Абзац десятий пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінного заводу:
1 рік - якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора за певною породою тварин;
( Абзац дванадцятий пункту 6.11 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац тринадцятий пункту 6.11 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац чотирнадцятий пункту 6.11 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінного репродуктора:
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
Регіональна експертна комісія проводить експертну оцінку основного поголів’я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 33), яка є невід’ємною частиною акта присвоєння статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.
( Абзац пункту 6.11 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )
Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів’я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації – на 50 %.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 34) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.11 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
ідентифікації птиці;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 145/33116, Інструкції з ведення племінного обліку у птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 січня 2019 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за 146/33117;
( Абзац третій пункту 6.12 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 35) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 36).
( Абзац сьомий пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з птахівництва (додаток 37).
( Абзац восьмий пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з птахівництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
( Абзац дев’ятий пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінного заводу:
2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
( Абзац одинадцятий пункту 6.12 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
( Абзац дванадцятий пункту 6.12 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінного репродуктора:
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
Під час роботи регіональна експертна комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб’єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських і материнських форм).
( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 412 від 26.07.2019 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з птахівництва (додаток 37) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.12 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
Племінний птахорепродуктор (далі – племптахорепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.
У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:
розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;
дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;
проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;
реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.
Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.
Племптахорепродуктор І порядку працює з прародинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси – інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.
( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
Комплектування племптахорепродуктора І порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.
На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.
Племптахорепродуктор І порядку при роботі:
з кросом одержує родинні форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам ІІ порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;
( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів ІІ порядку;
з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці І генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);
з породами племінних гусей може використовувати птицю до 3 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або зі щорічним оновленням стада не менше як на 30 %. Для комплектації використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів або імпортної селекції відповідної якості.
Племптахорепродуктор ІІ порядку працює з родинними формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує фінальний гібрид – яйця та молодняк, які не є племінними і не підлягають сертифікації.
( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
Для комплектування племптахорепродуктора ІІ порядку використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції відповідної якості за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Не допускається комплектування стада молодняком птиці власного виробництва, одержаного від родинних форм (крім породної птиці всіх видів).
( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
Племптахорепродуктор ІІ порядку при роботі:
з кросами проводить щорічну заміну родинних форм кросу. При закупівлі прародинних форм допускається оновлення стада раз на два роки;
( Абзац пункту 6.12 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків проводить щорічну заміну племінного стада;
з породами гусей використовує племінну птицю від 3 до 5 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або проводить щорічне оновлення стада не менш як на 30 %. Для комплектування стада використовує племінний чистопородний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів та племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції;
з розведення страусів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 10 років;
з розведення перепелів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 3 роки.
6.13. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – ікра, молоки, личинки, мальки та різновікові особини, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
ідентифікації риби;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку й офіційного обліку продуктивності;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей.
Якщо суб’єкт племінної справи у рибництві проходить процедуру присвоєння статусу за певною породою вперше, то йому присвоюється статус племінного репродуктора.
( Пункт 6.13 розділу VI доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять:
за умови відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 39), мінімальним вимогам до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування (додаток 40);
( Абзац дев'ятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 41).
( Абзац десятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з рибництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
для племінного заводу:
1 рік - якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві має статус племінного репродуктора за певною породою у рибництві;
( Абзац тринадцятий пункту 6.13 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
( Абзац чотирнадцятий пункту 6.13 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.13 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінного репродуктора:
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу / племінного репродуктора, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, одержаного з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують.
( Абзац шістнадцятий пункту 6.13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Регіональна експертна комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер’єру основного племінного поголів’я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю потомства.
При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва регіональна експертна комісія враховує:
роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб;
утримання генофондних колекційних стад цінних видів риб;
проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах суб’єкта господарювання;
участь у виставках та аукціонах;
проведення генетичної експертизи;
ведення племінного обліку.
При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва зі статусом племінного заводу обов’язково враховується участь у виконанні програм селекції.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з рибництва ( додаток 42) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.13 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.14. Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами шовковичного шовкопряду – племінної грени, за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.
Якщо суб’єкт племінної справи у шовківництві проходить процедуру присвоєння статусу за певною породою вперше, то йому присвоюється статус гренажного заводу.
( Пункт 6.14 розділу VI доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Племінна станція із шовківництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який застосовує чистопородне розведення декількох порід шовковичного шовкопряда, забезпечує виробництво племінної грени вищих репродукцій (попереднього розмноження, а також суперелітної та елітної грени) для одержання батьківських форм гібридів.
За рівнем ведення селекційно-племінної роботи племінна станція із шовківництва відповідає статусу племінного заводу.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом станції із шовківництва забезпечує:
участь у виконанні програм селекції у тваринництві;
розмноження районованих порід (ліній) шовковичного шовкопряда, їх збереження, вивчення та поліпшення біологічних і технологічних властивостей;
розведення та добір на всіх стадіях розвитку з метою підвищення продуктивності порід для виробництва племінної грени категорії попереднього розмноження, "супереліта" та "еліта";
проведення племінної роботи з районованими породами за дворічною та трирічною схемами;
здійснення вигодівлі шовкопряду з племінної грени усіх категорій, забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;
виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки господарсько-корисних і технологічних характеристик порід шовкопряда;
виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Гренажний завод – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який виробляє промислову гібридну грену шовковичного шовкопряда для забезпечення потреб галузі шовківництва. За рівнем ведення селекційно-племінної роботи гренажний завод відповідає статусу племінного репродуктора.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом гренажного заводу забезпечує:
організацію вигодівлі гусені з грени категорії "еліта", яку отримує від племінної станції із шовківництва;
одержання промислової грени від метеликів з коконів категорії "еліта", які отримують від вигодівлі гусені із грени категорії "еліта";
забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;
наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;
виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:
при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 43);
( Абзац двадцять п’ятий пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи із шовківництва (додаток 44).
( Абзац двадцять шостий пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із шовківництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
( Абзац двадцять сьомий пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінної станції:
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус гренажного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
( Абзац пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного стада (усі статево-вікові групи), повністю придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної станції з шовківництва, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
( Абзац пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
для гренажного заводу:
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок гренажного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус гренажного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
( Абзац пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
Під час роботи регіональної експертної комісії враховується робота з виведення нових порід (ліній), утримання колекційних порід шовковичного шовкопряда, належне ведення документації з обліку господарсько-цінних показників порід, які утримуються.
( Абзац пункту 6.14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи із шовківництва (додаток 45) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.14 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.15. Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які забезпечують:
селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень, проведених у встановленому законодавством порядку щодо підтвердження чистопородності бджолиних сімей;
виконання Плану породного районування бджіл (додаток до наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року № 184/82 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 736/4957), вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.
Репродукція бджіл уключає виробництво племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.
З метою забезпечення чистопородності бджіл на племзаводі з бджільництва, племінному бджолорозпліднику та племінних пасіках завезення бджолиних сімей і маток інших порід на пасіки, що розташовані в радіусі 15-20 км, категорично забороняється.
Племзавод з бджільництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує розведення племінних бджолиних сімей районованої породи бджіл та виробництво племінних (генетичних) ресурсів – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу з бджільництва забезпечує:
розведення племінних бджолиних сімей районованої породи;
розведення зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 500 бджолиних сімей;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 15-20 %;
створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племзаводу в радіусі 10-15 км;
розмноження племінного матеріалу власного виробництва та його продаж племінним і товарним пасікам;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Племінний бджолорозплідник – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує виробництво племінних (генетичних) ресурсів – виведення маток, формування бджолиних сімей та бджолиних пакетів районованої породи бджіл.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінного бджолорозплідника забезпечує:
розведення бджолиних сімей та виведення маток, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж;
участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 50 бджолиних сімей, з яких 25-30 використовуються для відбору материнських і батьківських сімей, а решта – для організації виведення плідних маток;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 10-15 %;
створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племінного бджолорозплідника в радіусі 10-15 км;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Племінна пасіка – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує розмноження, поліпшення та збереження існуючого генофонду бджіл та формування бджолиних сімей і бджолиних пакетів районованої породи бджіл.
( Абзац тридцять дев’ятий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінної пасіки забезпечує:
розведення бджолиних сімей, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж
( Пункт 6.15 розділу VI доповнено абзацом сорок першим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )
участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу та оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 50 бджолиних сімей;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні, районні показники не менше ніж на 10-15 %;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві:
при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками (додаток 46);
( Абзац п’ятдесят п’ятий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з бджільництва (додаток 47).
( Абзац п’ятдесят шостий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із бджільництва подаються за два календарні роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який проходить процедуру присвоєння статусу, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформована пасіка:
( Абзац п’ятдесят сьомий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племзаводу з бджільництва та племінного бджолорозплідника:
1 рік - якщо суб’єкт має статус племінної пасіки за певною породою;
( Абзац п’ятдесят дев’ятий пункту 6.15 розділу VI в редакції з Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
для племінної пасіки:
2 роки - якщо племінна пасіка сформовано за рахунок власного виробництва;
( Пункт 6.15 розділу VI доповнено новим абзацом шістдесят першим згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок придбання племінних бджолиних сімей в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної пасіки, племінного бджолорозплідника, племзаводу з бджільництва, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
( Абзац шістдесят другий пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Статус племзаводу з бджільництва або племінного бджолорозплідника присвоюється суб’єктам племінної справи у бджільництві, які мають статус племінної пасіки за певною породою.
( Пункт 6.15 розділу VI доповнено абзацом шістдесят третім згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Під час роботи регіональною експертною комісією враховуються робота з виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей, та належне ведення обліку продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.
( Абзац пункту 6.15 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з бджільництва (додаток 48) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.15 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.16. Генофондне господарство – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо або стада зникаючих порід, типів, популяцій тварин, які несуть цінні ознаки та властивості, сформовані в результаті тривалого еволюційного розвитку і є джерелом генетичного матеріалу для створення нових порід та типів сільськогосподарських тварин. У генофондних господарствах застосовують чистопородне розведення з переважно аутбредним типом підбору.
У генофондних господарствах займаються розведенням аборигенних, локальних, зникаючих та резервних порід.
Генофондні господарства можуть здійснювати виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, сперма.
Статус генофондного господарства присвоюється суб’єктам племінної справи, які є власниками генофондних стад за видами та породами тварин, відповідно до вимог цього Порядку на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення певного виду тварин.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу суб’єкта племінної справи відповідно до вимог цього Порядку за видами та породами тварин з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві статусу генофондного господарства, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац п'ятий пункту 6.16 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом генофондного господарства з розведення певного виду тварин, певної породи відповідно до чинного законодавства виконують вимоги пункту 6.5 цього розділу та забезпечують:
( Абзац шостий пункту 6.16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
чистопородне розведення аборигенних, локальних та зникаючих порід, відтворення наявних генотипів без втрати характерних для них ознак;
індивідуальний добір плідників до маточного поголів’я, що забезпечує не тільки збереження, а й підвищення концентрації оригінальних для породи алелей;
збереження генофондних стад;
збереження зникаючих генеалогічних структур у межах породи (ліній, родин);
збереження генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин;
довготривале зберігання племінних (генетичних) ресурсів – збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;
участь у формуванні банку генетичних ресурсів для проведення оцінки генофонду, визначення необхідної кількості, форми та обсягів його збереження і використання для кожної окремої породи;
оцінку всіх плідників за якістю потомків, а ремонтного молодняку за власною продуктивністю;
формування генофондних стад.
6.17. Селекційний центр – це установа, що забезпечує наукове супроводження селекційно-племінної роботи певної галузі тваринництва. Може бути регіональним, якщо забезпечує наукове супроводження певної галузі у визначеному регіоні. Координацію роботи селекційних центрів та наукове забезпечення здійснює головний селекційний центр у кожній галузі, який створюється на базі наукової установи.
Статус селекційного центру присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку. Селекційні центри забезпечують:
розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;
розроблення та виконання програм селекції за видами та породами тварин;
розроблення ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;
розроблення та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво;
науково-методичне супроводження з удосконалення та створення племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності, селекційних досягнень з використанням кращого генофонду, в тому числі світового;
науково-методичне супроводження процесу збереження генофондних (колекційних) стад цінних порід тварин та птиці;