ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики України
16.07.2003 № 242
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 серпня 2003 р.
за № 680/8001
ІНСТРУКЦІЯ
з ведення племінного обліку у вівчарстві
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 50 від 10.02.2017 № 104 від 28.02.2018 )( У назві та тексті Інструкції слова "та козівництві" виключено; у тексті Інструкції слова "Форма № 3-вкз", "№ 3-вкз", "Форма № 4-вкз", "(форма № 5-вкз)", "форма № 5-вкз", "Форма № 7-вкз", "(Форма № 9-вкз)", "Форма № 9-вкз", "форм № 3-вкз та № 9-вкз", "Форма № 10-вкз", "форм № 3-вкз та № 10-вкз", "Форма № 11-вкз", "форм № 3-вкз та № 11-вкз", "Форма № 12-вкз", "Форма № 13-вкз" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Форма № 3-в", "№ 3-в", "Форма № 4-в", "(форма № 5-в)" "Форма № 5-в", "Форма № 7-в", "(Форма № 9-в)", "Форма № 9-в", "форм № 3-в та № 9-в", "Форма № 10-в", "форм № 3-в та № 10-в", "Форма № 11-в", "форм № 3-в та № 11-в", "Форма № 12-в", "Форма № 13-в" у відповідних відмінках; слова "(кіз)" "(кличку у козівництві)", ", № 2-кз", "(козеня)", "та кіз", "№ 1-кз; № 2-кз і", "показники молочної продуктивності для кіз", "(цапів)", "(цапом)", "(окоту)", "(козенят)", "(цап)", "(кізка)", "і кіз" в усіх відмінках виключено згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 104 від 28.02.2018 )
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" , визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у вівчарстві, з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи.
1.2. Племінний облік - це індивідуальна реєстрація суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про племінну цінність тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи.
1.3. Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: зважування, мічення, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.
1.3.1. У племінних господарствах ведуть індивідуальний облік походження і продуктивності овець усіх статевих і вікових груп.
1.3.2. У товарних стадах індивідуальний облік проводиться за групою баранів-плідників, селекційною отарою вівцематок та їх потомством, індивідуально враховується настриг вовни і жива маса, а за рештою поголів'я складаються зведені поотарні відомості зоотехнічного обліку за настригом вовни, одержанням приплоду тощо.
1.4. Форми племінного обліку тварин ведуть спеціалісти підприємств (об'єднань) з племінної справи у тваринництві, суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності незалежно від підпорядкованості та належності до вибуття тварин, після чого форми передаються і зберігаються в архіві.
1.5. Племінний облік у племінних вівчарських господарствах ведуть за такими формами:
форма № 1-в "Картка племінного барана" (крім смушкових порід);
форма № 2-в "Картка племінної вівцематки" (крім смушкових порід);
форма № 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових порід);
форма № 2-всм "Картка племінної вівцематки" (для смушкових порід);
форма № 3-в "Журнал з відтворення стада овець за 20__ рік";
форма № 3-всм "Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік";
форма № 4-в "Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець народження 20__ року";
форма № 4-всм "Акт №__ про результати бонітування смушкових ягнят від "__"__ 20__ року";
форма № 5-в "Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець за 20__ рік";
форма № 5-всм "Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від "__"__ 20__ року";
форма № 6-в "Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік" (крім смушкових порід);
форма № 6-всм "Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік";
форма № 7-в "Акт №__ про підсумки класного бонітування овець від "__"__ 20__ року";
форма № 8-всм "Акт №__ про ягніння смушкових вівцематок з "__"____ до "__" ___ 20__ року";
форма № 9-в "Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік";
форма № 10-в "Остаточна відомість з парування (осіменіння) овець за 20__ рік";
форма № 11-в "Остаточна відомість про результати ягніння овець за 20__ рік";
форма № 12-в "Остаточна відомість про відлучення ягнят від маток за 20__ рік";
форма № 13-в "Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець за 20__ рік".
( Пункт 1.5 розділу 1 в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 104 від 28.02.2018 )
2. Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку
2.1. Усі графи у формах заповнюються чітко і розбірливо. Необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації. Не допускаються зафарбування та підтирання даних.
2.2. Примітки при заповненні форм племінного обліку не допускаються.
2.3. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування чи вимірювання. Жива маса племінних тварин і молодняку записується лише цілими числами з точністю до 1 кілограма, настриг вовни у фізичній масі з точністю до однієї десятої кілограма (один знак після коми), митої вовни - з точністю до однієї сотої кілограма (два знаки після коми), вихід чистого волокна у відсотках з точністю до однієї сотої відсотка (два знаки після коми), жива маса ягнят при народженні та відлученні від маток з точністю до одного кілограма, довжина вовни визначається в сантиметрах з точністю до однієї десятої сантиметра (один знак після коми). Усі відносні показники обчислюються у процентах з точністю до однієї десятої (один знак після коми).
3. Основні положення заповнення форм племінного обліку
3.1. Форма № 1-в "Картка племінного барана" (крім смушкових порід) (далі - картка барана) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, його родовід, лінійну належність, використання барана, загальну оцінку приплоду при народженні та відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка барана є основним документом для запису тварини до державної книги племінних тварин (далі - ДКПТ). До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.
3.1.1. Картка барана заповнюється на всіх племінних баранів-плідників і баранів-пробників, з якими ведеться індивідуальна племінна робота.
У формі зазначають:
ідентифікаційний номер позначений на правому та лівому вухах (рогах);
назву породи і породність барана відповідно до кодування порід згідно з Інструкцією з бонітування овець;
лінію, що визначається за лінією батька;
число, місяць і рік народження барана - у графі "Дата народження";
у числі скількох ягнят народився баран (цифрами) - у графі "Народився в числі";
марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;
назву господарства, район, область - у графі "Місце народження";
назву господарства або прізвище власника тварини - у графі "Власник";
число, місяць і рік надходження барана в господарство (до власника) - у графі "Дата надходження в господарство".
3.1.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.
У таблиці зазначають:
ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;
породу і породність барана за матір'ю і батьком за другим рядом родоводу.
3.1.3. У табл. II "Продуктивність предків" заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.
У таблиці зазначають:
за яким предком заповнюють інформацію (Б-батько, М-мати, ББ-батько батька, ММ-мати матері тощо), ідентифікаційний номер і ступінь спорідненості - у першій колонці;
вік визначення продуктивності - у другій колонці;
максимальну живу масу - у третій колонці;
максимальний річний настриг немитої і митої вовни - у четвертій і п'ятій колонках;
характеристику вовни - у шостій, сьомій і восьмій колонках;
клас за результатами бонітування - словами ("еліта", перший, другий тощо) - у дев'ятій колонці.
3.1.4. У табл. III "Продуктивність барана" зазначають інформацію про: настриг вовни немитої та митої; вихід чистого волокна щорічно, дату зважування (число, місяць, рік), живу масу.
3.1.5. У табл. IV "Бонітування" зазначають:
дату бонітування, вік барана та його батьків, результати індивідуальної оцінки за бонітувальним ключем (відповідно до Інструкції з бонітування овець) таких селекційних ознак:
типі складчастість шкіри для тонкорунних порід овець: "С" - тварини з нормальним запасом шкіри; "С+" - тварини з підвищеним запасом шкіри; "С-" - тварини з малим запасом шкіри;
якість вовни:
густоту: "М" - задовільна; "М+" - густа; "ММ" - дуже густа; "М-" - рідка;
довжину (см);
звивистість: "З+" - висока; "З-" - змитий характер; "З" - завитки бажаної форми; "Зч" - завитки рівномірні й чіткі; "Зм" - маркіртна;
тонину (у якості: 60; 64; 70 тощо);
вирівняність: "В" - вирівняна; "В+" - добре вирівняна; "В-" - не вирівняна;
кількість жиропоту: "Ж" - нормальна; "Ж-" - недостатня; "Ж+" - надлишок; кількість, через косу лінію відмічають колір жиропоту ("/Б" - білий, "/С" - світлий, "/К" - кремовий, "/Ж" - жовтий);
пружність вовни: "П-" - недостатня; "П" - середня; "П+" - висока;
блиск: "Б" - нормальний; "Б+" - люстровий; "БВ" - відсутній; "Б-" - слабкий;
закритість руна (для овець гірськокарпатської породи): "З" - добре закрите; "З-" - недостатньо закрите;
тип конституції: М - міцна, Г - груба, Н - ніжна;
кістяк: "К" - міцний, "КН" - ніжний, "КГ" - грубий; масивний;
величину тварини - оцінка, балів: посередня - 3; добра - 4; відмінна - 5;
екстер'єр - оцінка, балів (максимально - 5);
оброслість - оцінка, балів (максимально - 5);
клас за результатами бонітування - словами;
прізвище та ініціали бонітера.
3.1.6. У табл. V "Використання барана та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:
дату (число, місяць, рік) використання для відтворення; спосіб використання - парування чи штучне осіменіння;
оцінку сперми: "Г" - густа, "С" - середня, "Р" - рідка, "А" - відсутність сперматозоїдів;
кількість спарованих та осіменених маток, народжених ягнят та загальну оцінку приплоду при відлученні від матері.
3.1.7. У табл. VI "Характеристика приплоду при бонітуванні у віці 1 року" зазначають інформацію про: рік народження приплоду; розподіл молодняку за класами; розподіл ягнят за густотою вовни (питома вага); про довжину вовни, середній настриг немитої вовни, середню живу масу.
3.1.8. У графу "Участь у виставках, нагороди" записують нагороди за участь в регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.
3.1.9. У графу "Особливі примітки" записують призначення барана.
3.1.10. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.2. Форма № 2-в "Картка племінної вівцематки" (крім смушкових порід) (далі - картка вівцематки) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують продуктивність і племінні якості тварини, її родовід, лінійну належність, використання, загальну оцінку приплоду при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка вівцематки є основним документом для запису тварини до ДКПТ.
3.2.1. Картка вівцематки заповнюється на всіх племінних вівцематок, з якими ведеться індивідуальна племінна робота аналогічно до картки барана.
3.2.2. У табл.: I "Походження", II "Продуктивність предків", III "Продуктивність вівцематки", IV "Бонітування" - зазначають інформацію за позиціями, як і для барана, форма № 1-в.
3.2.3. У табл. V "Використання вівцематки та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:
дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) матки;
барана, яким спарована (осімінена) вівцематка, - ідентифікаційний номер і клас плідника за результатами бонітування;
дату ягніння (число, місяць, рік);
характеристику приплоду - стать (баранчик, ярка), ідентифікаційний номер, жива маса (при народженні, відлученні, у віці 1 року, 2 років), дата відлучення, настриг немитої вовни (весняного поярку, у віці 1 року, 2 років (тільки для грубововнових), результати бонітування - за бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції (при відлученні та у віці 1 року).
3.2.4. У графу "Участь у виставках, нагороди" записують нагороди за участь в регіональних; міжрегіональних; державних і міжнародних виставках.
3.2.5. У графу "Особливі примітки" записують призначення вівцематки.
3.2.6. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.)
3.3. Форма № 1-всм "Картка племінного барана" (для смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості барана, його родовід, лінійну належність, використання барана, оцінку приплоду. Картка барана є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.
3.3.1. Картка барана заповнюється на всіх племінних баранів-плідників і баранів-пробників, з якими ведеться індивідуальна племінна робота.
У формі зазначають:
ідентифікаційний номер, позначений на правому та лівому вухах (рогах);
назву породи і породність;
лінію, що визначається за лінією батька;
число, місяць, рік народження - у графі "Дата народження";
у числі скількох ягнят народився баран (цифрами) - у графі "Народився в числі";
марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;
назву господарства, район, область - у графі "Місце народження";
назву господарства або прізвище власника тварини - у графі "Власник";
число, місяць і рік надходження барана в господарство (до власника) - у графі "Дата надходження в господарство";
характеристику: рогів (розвиток, відсутність тощо); вух (розмір, звислість); хвоста (жирний, короткий, довгий).
3.3.2. У табл. I "Походження" заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.
У таблиці зазначають:
ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ, багатоплідність, живу масу, настриг немитої вовни, забарвлення, тип, форму та розмір завитка, клас за результатами бонітування - словами.
3.3.3. У табл. II "Продуктивність барана" зазначають інформацію про:
живу масу;
настриг вовни.
3.3.4. У табл. III "Бонітування" заноситься інформація за результатами бонітування барана у віці 2 дні, при відлученні та у віці 1 року. Селекційні ознаки при заповненні таблиці, записуються скорочено за бонітувальним ключем відповідно до пункту 4 цієї Інструкції.
У таблиці зазначають:
вік бонітування;
забарвлення, відтінок, розцвітку, вирівняність;
ширину (розмір) та щільність завитка;
тип і форму завитка;
довжину валька;
смушковий тип;
шовковистість, блиск, густоту та пігментацію волосу;
строкатість;
конституцію, товщину та щільність шкіри;
чіткість рисунка, фігурність смушка, оброслість;
загальну оцінку;
клас за результатами бонітування - словами;
висновки щодо призначення тварини - у графі "Призначення";
прізвище та ініціали бонітера.
3.3.5. У табл. IV "Використання барана та характеристика приплоду" (з форм № 3-всм, № 4-всм, №-5 всм) зазначають інформацію про:
дату використання барана, кількість спарованих (осіменених) та що ягнилися вівцематок;
народжених ягнят та їх розподілення за забарвленням, розцвіткою, типом смушків, конституцією, класами;
одержання смушків.
3.3.6. У табл. V "Спермопродуктивність барана" зазначають інформацію про об'єм і оцінку еякуляту.
3.3.7. У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.
3.3.8. У графу "Особливі примітки" записують призначення барана.
3.3.9. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.4. Форма № 2-всм "Картка племінної вівцематки" (для смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують продуктивність і племінні якості тварини, її родовід, лінійну належність, використання вівцематки, загальну оцінку приплоду при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка вівцематки є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.
3.4.1. Картка вівцематки заповнюється на всіх племінних вівцематок, з якими ведеться індивідуальна племінна робота, аналогічно до картки барана.
3.4.2. У табл.: I "Походження", II "Продуктивність вівцематки", III "Бонітування" зазначають інформацію за позиціями, як для барана, форма № 1-всм.
3.4.3. У табл. IV "Використання вівцематки та характеристика приплоду" зазначають інформацію про:
дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) вівцематки;
характеристику барана, яким була спарована матка;
дату ягніння;
характеристику приплоду - стать (баранчик, ярка), ідентифікаційний номер, жива маса при народженні, селекційні ознаки.
3.4.4. У графу "Нагороди на виставках" записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.
3.4.5. У графу "Особливі примітки" записують призначення вівцематки.
3.4.6. У графу "Дата та причина вибуття" записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
( Пункт 3.5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 104 від 28.02.2018 )( Пункт 3.6 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 104 від 28.02.2018 )
3.5. Форма № 3-в "Журнал з відтворення стада овець за 20__ рік" призначена для накопичення даних про парування (осіменіння), ягніння (окіт) і вирощування приплоду овець.
3.5.1. У формі зазначають:
ідентифікаційний номер і рік народження;
породу та клас матки;
ідентифікаційний номер закріпленого (основного/резервного) плідника у відповідності до відомості закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) (форма № 9-в);
дати парування (осіменіння), ягніння та ідентифікаційний номер плідника, яким була спарована (осімінена) матка;
характеристику приплоду при народженні та відлученні (стать, ідентифікаційний номер, жива маса, вгодованість, господарське призначення).
3.5.2. Форма заповнюється на основі даних форм № 2-в. Облік приплоду після народження (мічення ягнят, присвоєння ідентифікаційного номера та відповідні записи в журнал) проводиться протягом 2 тижнів.
3.6. Форма № 3-всм "Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік" призначена для накопичення інформації про осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят.
У формі зазначають:
характеристику вівцематки та барана, дату парування (осіменіння) та ягніння;
характеристику приплоду, додаткову характеристику племінних баранчиків класів - "еліта" та I, господарське призначення ягняти.
3.7. Форма № 4-в "Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець народження 20__ року". Форма призначена для обліку вирощування племінного молодняку овець.
У формі зазначають:
ідентифікаційний номер тварини, стать;
інформацію про походження - ідентифікаційні номери батьків, (заповнюють на основі форм № 1-в, № 2-в, № 3-в);
належність до лінії і дату народження;
у числі скількох народжене (цифрами) ягня, живу масу при відлученні та у віці 1-1,5 року;
для овець - настриг вовни митої та немитої у віці 1-1,5 року згідно з даними індивідуальної оцінки селекційних ознак за бонітувальним ключем (форма № 5-в), відповідно до Інструкції з бонітування овець. Скорочений бонітувальний ключ - зазначаються показники: маса вовни, довжина, тонина, колір жиропоту, блиск, комплексна оцінка тварини.
3.8. Форма № 4-всм "Акт №__ про результати бонітування смушкових ягнят від "__" ___ 20__ року" призначена для накопичення інформації про результати бонітування смушкових ягнят.
У формі зазначають:
номер отари, кількість вівцематок, що ягнилися, кількість народжених ягнят;
характеристику та розподіл ягнят за селекційними ознаками і класами;
кількість ягнят, що залишені в стаді на вирощування за результатами бонітування;
кількість ягнят, що використані для забою на смушки;
кількість пробонітованого поголів'я ярок і баранчиків.
3.9. Форма № 5-в "Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець за 20__ рік" призначена для накопичення інформації про індивідуальне бонітування та продуктивність овець, крім смушкових порід.
У формі зазначають:
дату народження;
ідентифікаційний номер і стать тварини, що бонітується, ідентифікаційні номери батька та матері;
дані бонітування - за бонітувальним ключем (відповідно до Інструкції з бонітування овець). Загальна оцінка тварини зазначається умовно "0", що відповідає:
"00000" - для тварин з видатною вовновою продуктивністю і хорошими екстер'єрними формами, "0000" - для тварин з хорошою вовновою продуктивністю і екстер'єром, "000" - для тварин із задовільною продуктивністю та екстер'єром, "00" - для тварин з незадовільною продуктивністю та екстер'єром, яких вибраковують.
Особливі позначки, що застосовуються при загальній оцінці:
( Див. текст )
3.10. Форма № 5-всм "Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від "__" ___ 20 року" призначена для обліку якості каракульських смушків.
У формі зазначають:
номер отари, інформацію про кількість каракульських смушків, що віднесені до певних груп та сортів:
чистопородні - чорні та сірі;
кольорові та помісні.
3.11. Форма № 6-в "Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік" (крім смушкових порід).
Форма заповнюється у племінних господарствах за результатами бонітування і стриження овець на основі даних Форми № 5-в. За наявності в господарстві двох або більше порід овець форма заповнюється у розрізі порід.
3.11.1. У формі зазначають акт про результати бонітування овець з висновками та зауваженнями.
3.11.2. У табл. I "Відомість породного та класного складу стада овець" за результатами бонітування поточного року і минулих років заноситься інформація про:
розподіл поголів'я на класи за всіма статево-віковими групами овець. При обчисленні питомої ваги тварин окремих класів валахи не враховують. У графі 23 враховуються вівці, на яких ведеться індивідуальні племінний облік та облік продуктивності;
тварин, що йдуть перший раз на парування у віці 2,5 року - у рядку "переярки".
3.11.3. У табл. II "Характеристика баранів, маток, ярок і переярок за живою масою та настригом вовни" на основі даних весняного та осіннього зважування і результатів стриження овець у поточному році форми № 5-в заноситься інформація про:
живу масу тварин класів "еліта" та I - за даними індивідуального обліку; на овець II, III, IV класів - за даними вибіркового зважування;
середній настриг немитої вовни на 1 голову - класів "еліта" та I, за даними індивідуального обліку; на овець II, III, IV класів і на овець, що не бонітувалися індивідуально, - за даними поотарного обліку настригу вовни.
3.11.4. У табл. III "Характеристика стада овець за результатами індивідуального бонітування" заноситься інформація за результатами індивідуального бонітування поточного та минулих років за спеціальним бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції (форма № 5-в) за статево-віковими групами тварин.
Розподіл тварин за тониною (якістю) вовни проводиться за брадфордською класифікацією.
Брадфордська система - це система, що призначена для класифікації однорідної вовни - тонкої та напівтонкої. (Кількість мотків пряжі довжиною 512 м, одержаної з одного англійського фунта/ 453,6 г/ митої розчесаної вовни /топса/. Число мотків топса, яке одержують з одного англофунта вовни - якість).
Середній річний настриг митої вовни на 1 голову визначається за процентом виходу чистого волокна.
3.11.5. У табл. IV "Характеристика вівцематок і ярок-рекордисток" зазначається характеристика кращих у господарстві за продуктивністю, вовновими якостями та екстер'єром тварин: 20 маток, 20 переярок і 20 ярок у віці 1 року.
У таблиці зазначають:
породу, рік народження, ідентифікаційний номер тварини та у ДКПТ, інформацію про батьків;
продуктивність тварини (настриг вовни, жива маса в поточному році та максимальні показники продуктивності за період життя);
рік і результати останнього бонітування за бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції.
3.11.6. У табл. V "Характеристика баранів-плідників" зазначається характеристика баранів-плідників (основні і резервні) у віці 2 років і старше, ремонтних і тих, що працюють у власному стаді.
У таблиці зазначають:
породу, рік народження, ідентифікаційний номер барана та номер у ДКПТ;
інформацію про батьків барана;
продуктивність тварини (настриг вовни і живу масу в поточному році та максимальні показники за період життя);
рік і результати останнього бонітування;
висновки про результати перевірки баранів за якістю потомства - у графі "Результати перевірки баранів за якістю потомства";
закріплення баранів за матками.
Характеристика баранів зазначається в такій послідовності:
основні барани для штучного осіменіння;
резервні барани для штучного осіменіння;
барани для ручного парування;
барани у віці 1,5 року для штучного осіменіння;
барани у віці 1,5 року, яких виділили для ремонту власного стада плідників;
барани у віці 1,5 року для ручного парування.
3.11.7. У табл. VI "Календарний план племінної роботи" зазначають перелік, обсяги та послідовність проведення племінної роботи зі стадом з визначенням виконавців.
3.12. Форма № 6-всм "Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік". Форма призначена для накопичена інформації щодо якісного складу стада смушкових овець.
У формі зазначають:
наявність поголів'я, статево-вікові групи тварин, розподіл поголів'я тварин, їх питому вагу за класами та смушковими типами;
середню живу масу перед осіменінням та вгодованість.
3.13. Форма № 7-в "Акт №__ про підсумки класного бонітування овець від "__"__ 20__ року". Форма заповнюється у товарних господарствах комісією з бонітування овець на основі форми № 5-в після закінчення бонітування овець.
У формі зазначають:
породу;
розподіл пробонітованого поголів'я дорослих овець і молодняку за класами;
призначення баранів (основні плідники, резервні, пробники), спосіб використання;
поголів'я для реалізації;
стан вгодованості та вовнового (пухового) покриву овець.
3.14. Форма № 8-всм "Акт №__ про ягніння смушкових овець з "__" __ до "__" __ 20__ року". Форма призначена для накопичення інформації про хід та наслідки ягніння овець смушкових порід.
3.14.1. У табл. I "Результати ягніння" заноситься інформація про:
дату ягніння, наявність вівцематок на початок року і на початок ягніння;
кількість вівцематок, що ягнилися;
кількість одержаних ягнят під час нормального ягніння, абортів, викиднів;
загибель та доріз суягних вівцематок;
одержання приплоду;
забій живих ягнят на смушки;
кількість пробонітованих та непробонітованих ягнят.
3.14.2. У табл. II "Відправлення ягнят на забійний пункт" заноситься інформація про:
дату відправлення ягнят для забою на смушки;
номер накладної;
забарвлення ягнят;
відправлення поголів'я (живі, мертвонароджені тощо) ягнят на забій;
ягнят, що вибули після бонітування;
кількість викиднів, випоротків з товарною шкуркою.
3.15. Форма № 9-в "Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік". Форма призначена для накопичення інформації щодо закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння).
У формі зазначають:
прізвище, ім'я та по батькові чабана, номер отари, ферми;
інформацію про маток, до яких проводиться закріплення (порода, вік, клас (за результатами бонітування), кількість маток в отарі, з них закріплено за бараном;
дату про початок парування (осіменіння);
інформацію про закріплених плідників (ідентифікаційний номер, інформацію про батьків, рік народження, результати бонітування, продуктивність, якість спермопродукції (об'єм еякуляту, оцінка сперми), призначення (основний, резервний).
3.16. Форма № 10-в "Остаточна відомість з парування (осіменіння) овець за 20__ рік". Форма призначена для підсумків результатів проведення парувальної кампанії і заповнюється на підставі даних форм № 3-в та № 9-в.
У формі зазначають:
прізвище, ім'я та по батькові чабана, номер отари, ферми;
кількість маток на початок парування (осіменіння), породу, клас, вгодованість та вік;
дату про початок парування;
кількість маток, що парували (осіменяли), кількість парувань (осіменінь);
дату закінчення парування (осіменіння);
кількість спарованих маток із застосуванням ручного парування;
кількість спарованих маток та їх питому вагу до загальної кількості;
кількість маток, що залишилися яловими;
ідентифікаційні номери закріплених плідників (основних; резервних);
результативність парування (осіменіння) маток плідниками (зазначається кількість спарованих маток окремо за кожним паруванням у розрізі плідників).
3.17. Форма № 11-в "Остаточна відомість про результати ягніння овець за 20__ рік". Форма призначена для підсумків результатів ягніння овець і заповнюється на підставі даних форм № 3-в та № 10-в.
У формі зазначають:
прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана, номер отари;
породу, вік та клас маток за результатами бонітування;
дату про початок парування;
наявність маток на початок року та на початок ягніння;
кількість маток, що ягнилися, абортували;
загибель та доріз маток під час ягніння;
кількість маток, що залишились яловими та їх питома вага до загальної кількості;
дату про початок ягніння;
кількість народжених ягнят (живих, мертвих, усього) та їх питому вагу до кількості маток, що ягнилися;
загибель ягнят під час ягніння та їх питому вагу до народжених живими, доріз на смушки;
наявність ягнят на кінець ягніння та їх питома вага до кількості маток на початок року, на початок ягніння та до тих, що ягнилися;
примітки (наявність виділення бруцельозних маток (голів), наявність корости й інших захворювань під час ягніння та рівень годівлі тварин).
3.18. Форма № 12-в "Остаточна відомість про відлучення ягнят від маток за 20 __ рік". Форма призначена для накопичення інформації про результати вирощування молодняку від народження до відлучення, заповнюється на підставі даних форм № 3-в та № 11-в.
У формі зазначають:
прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана, номер отари, ферми;
наявність маток на початок року та на початок ягніння;
народження живих ягнят: усього, у тому числі загибель до відлучення, доріз;
дату відлучення;
наявність відлученого молодняку та його питому вагу до наявності маток, що були на початок року та на початок ягніння;
середню живу масу 1 голови (кг);
відлучено приплоду - стать (баранчик, валах, ярка, їх живу масу - загальну та середню 1 голови.
3.19. Форма № 13-в "Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець за 20_ рік". Форма призначена для підсумків результатів стриження тварин.
У формі зазначають:
прізвище, ім'я та по батькові старшого чабана;
номер отари, породу і породність, стать, вік, клас за результатами бонітування;
кількість голів в отарі - на початок року та стриження, острижено;
дату стриження (початок, кінець);
фактичний настриг вовни: усього, у середньому на 1 голову - наявної на початок стриження та на початок року;
процент виходу чистого волокна (визначається лабораторно).
У колонках класування вовни зазначають:
вид вовни (тонка - мериносова, немериносова; напівтонка - помісна, кросбредна; цигайська; пояркова; напівгруба; груба тощо);
розподіл вовни на рунну, з якої виділяється:
основна (після відокремлення від рунної пожовклої, звалку, базової, тавро);
пожовкла - вовна білого та світло-сірого кольору, яка втратила природний колір через пожовтіння верхівок або основи штапелю;
58-56 якості в тонкій вовні - кусок вовни різної величини білого і світло-сірого кольору;
базова - частина руна або куски вовни різної величини, що сильно забруднені сечею;
звалок - руно або частка руна, що з великими труднощами піддається роз'єднанню руками;
з тавром, що змивається, - куски вовни, забрудненої фарбою;
кольорова в тонкій вовні - вовна всіх кольорів, крім білого та світло-сірого, неоднорідної в напівтонкій - куски неоднорідної вовни косичної будови, відокремлені з країв руна напівтонкої вовни;
розподіл рунної вовни за:
довжиною (I; II; III; IV згідно з ГОСТ 28491-90 "Шерсть овечья немытая с отделением частей руна") (тонка - мериносова і немериносова; напівтонка - помісна, кросбредна, цигайська, кросбредного типу), що визначається;
за тониною - у якості, починаючи з 70 до 44 і нижче;
за станом - вільна від сміття - "В" ;
мало засмічена - "МЗ";
дуже засмічена - "ДЗ";
дефектна - "Д";
засмічено-дефектна - "ЗД".
Неоднорідна вовна (напівгруба і груба) рунна основна і пожовкла першої та другої груп розподіляється:
напівгруба:
I-I (перша група, перший сорт) - вовна з косичною будовою руна, середня тонина вовни до 34 мкм (до цієї групи відноситься напівгруба вовна овець, одержаних унаслідок різних варіантів схрещування);
I-II (перша група, другий сорт) - вовна косичної будови, косиці більш жорсткі і довші, тонина понад 34 мкм (вовна гірськокарпатської породи овець);
груба: II-I (друга група, перший сорт) - вовна косичної будови, косиці м'які, середня тонина 34 мкм (вовна каракульських овець);
II-II (друга група, другий сорт) - вовна з жорсткими косицями, великою кількістю ості, середня тонина понад 34 мкм (вовна сокільської породи овець).
Вовна нижчих сортів розподіляється:
обніжка - вовна, коротша за 25 мм (підстрижка), та вовна, острижена з нижньої частини ніг, лоба, щік овець;
клюнкер - куски вовни, дуже забруднені екскрементами у вигляді грудок.
При заповненні цієї форми використовуються дані форми № 5-в, актів поотарного настригу вовни тощо.
4. Скорочені позначення для заповнення форм за смушковими вівцями за бонітувальним ключем
4.1. При бонітуванні смушкових ягнят у віці 2-3 днів.
Стать ягняти - ярка (я.), баранчик (б.).
У числі скількох народився (лася) - 1, 2, 3.
Забарвлення - чорне (чор.), сіре (сір.), сур (сур), рожеве (рож.), коричневе (кор.).
Відтінок - середній (сер.), темний (т.), світлий (св.).
Розцвітка - голуба (гол.), срібляста (сріб.), стальна (ст.), сива (сив.), перламутрова (перл.), молочна (мол.); свинцева (св.); чорно-сіра (чор.сір.).
Вирівняність - вирівняна (вир.), не вирівняна (не вир.).
Смушковий тип - жакетний (жак.), ребристий (реб.), плоский (пл.), кавказький (кавк.).
Ширина (розмір) завитка - дрібний (др.), середній (ср.), крупний (кр.).
Форма завитків - вальок напівкруглий (в. н.), вальок ребристий (в. реб.), вальок плоский (в. пл.), біб (б.), гривки вузькі (гр. вуз.), гривки широкі (гр. шир.), кільце (к.), горошок (гор.), штопор (шт.), ласи (л.), деформація (деф.).
Довжина вальків - довгий (д.), середній (сер.), короткий (кор.).
Щільність завитка - щільний (щ.), середньощільний (сер. щ.), пухкий (пух.).
Густота волосу - дуже густий (д.г.); густий (г.); недостатньо густий (нд.г.); рідкий (рід.).
Характер шовковистості волосу - сильно шовковисте (с.ш.); шовковисте (ш.); недостатньо шовковисте (нд.ш.); грубе (г.); сухе (сух.).
Блиск волосу - сильний (с.); нормальний (н.); недостатній (нед.); матовий (матов.); скловидний (скловид.).
Строкатість - на кінці хвоста (хв.); на жировій подушці хвоста (ж.хв.); на ногах (н.); на тулубі (тул.); на голові (гол.).
Чіткість рисунка - чіткий (чіт.); недостатньо чіткий (н.чіт.); невизначений (нев.).
Шкіра - щільна (щіл.); пухка (пух.); дуже тонка (д.тон.); тонка (тон.); потовщена (пот.); товста (тов.); натягнута (нат.); вільна (віл.).
Оброслість - добра (доб.); середня (сер.); недостатня (нед.).
Конституція - ніжна (ніж.); міцна (міц.); груба (гр.).
Жива маса або розмір ягняти - дрібний (др.); крупний (кр.); середній (сер.).
Клас - "еліта" (ел.); перший (I); другий (II); брак (бр.).
4.2. При перегляді у 12-15-денному віці.
Розвиток - нормальний (нор.); відсталий (відс.).
Вгодованість - добра (доб.); середня (сер.); нижче середньої (н.с.).
Ступінь збереження пігментації - добра (доб.); нормальна (нор.); погана (пог.).
Наявність сивого волосу - немає (н.); дуже мало (д.м.); багато (б.).
Збереженість завитків - добра (доб.); задовільна (задов.); погана (п.).
Характер волосу - шовковистий (ш.); недостатньо шовковистий (нд.ш.).
Характер блиску - нормальний (нор.); недостатній (нд.); матовий (матов.).
Наявність сухого волосу - на жировій подушці хвоста (ж.хв.); на череві (чер.); сухий волос відсутній (с.в.в.).
Загальна оцінка в балах - відмінні розвиток і збереженість завитків - 5; добрі - 4; задовільні - 3.
Призначення ягняти - кращі елітні баранчики на перевірку (пер.); племінні баранчики та ярки І класу і еліта (плем.); ярки II класу (кор.); ягнята брак (гол.); ягнята на забій (заб.).
5. Система мічення та нумерації овець
5.1. Мічення овець здійснюється залежно від породної та племінної належності тварин, застосовують способи:
татуювання на вухах;
металеві, пластмасові бирки та кнопки на вухах;
вищипи на вухах;
випалювання на рогах;
мічення з використанням спеціальної фарби.
5.2. Мічення овець проводиться в такому порядку.
Ягнятам, одержаним від вівцематок селекційного ядра, племінним і на яких проводять перевірку баранів за якістю потомства, при народженні ставлять номер матері татуюванням на лівому вусі.
Ягнятам, одержаним від вівцематок інших груп в племінних господарствах, і ягнятам в користувальних стадах при народженні ставлять номер отари татуюванням на лівому вусі.
Ідентифікаційний номер усім ягнятам ставлять на правому вусі при відлученні від матері. Перша цифра цього номера означає рік народження, а наступні цифри означають порядковий номер, під яким ягнята пройшли татуювання. Щорічно ідентифікаційні номери починають з одиниці.
5.3. Татуювання на вухах
Використовують спеціальні щипці і змінні металеві цифри з гострими голчатими кінцями. Номер ставлять з внутрішнього безвовнового боку вуха. Цифри номера потрібно розміщувати посередині вуха паралельно до його довжини, при цьому на лівому вусі номер розпочинають від голови, а на правому - від кінця вуха.
5.4. Вищипи на вухах
Індивідуальна нумерація вищипами застосовується у стадах кольорового забарвлення та в невеликих господарствах (до 1599 голів), за спеціально розробленою системою нумерації овець за цифровим ключем М.Ф.Іванова (додаток 1).
Вищип означає:
на нижньому краї лівого вуха - 1;
на верхньому краї лівого вуха - 3;
на кінці лівого вуха - 100;
вищип на нижньому краї правого вуха означає - 10;
на верхньому краї правого вуха - 30;
на кінці правого вуха - 200;
круглий вищип посередині лівого вуха - 400;
круглий вищип посередині правого вуха - 800.
Усіх чистопородних овець у племінних і користувальних стадах, індивідуально або класно пробонітованих, мітять вищипами:
еліта - один вищип "вилка" на кінці правого вуха, вівцематкам селекційного ядра - додаткова "вилка" на лівому вусі;
I клас - один вищип на нижньому краї правого вуха;
II клас - два вищипи на нижньому краї правого вуха.
Класи помісних тварин позначають за схемою, що наведена у додатку 2 цієї Інструкції:
"еліта" - один вищип "вилка" на краю лівого вуха;
I - один вищип на нижньому краї лівого вуха;
II - два вищипи на нижньому краї лівого вуха;
III - один вищип на верхньому краї лівого вуха;
IV - один вищип на верхньому, другий вищип на нижньому краї лівого вуха.
Овець, які не відповідають вимогам, бракують і відрізають їм кінець правого вуха.
При бонітуванні каракульських і сокільських ягнят, залишених для вирощування, на вухах роблять мітки вищипами, позначаючи смушковий тип, ширину завитка, клас, а в сірих - відтінок і розцвітку.
Ягнятам із жакетним і кавказьким смушковими типами вищип на вухах не роблять, решту ягнят мітять так:
плоский смушковий тип - два вищипи на верхньому краї правого вуха;
ребристий смушковий тип - два вищипи на верхньому краї лівого вуха;
ширина (розмір) завитка (тільки у чорних ягнят) на лівому вусі:
