участь у створенні та функціонуванні єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками;
створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;
збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;
діяльність, спрямовану на біологічне та генетичне різноманіття сільськогосподарських тварин;
розроблення заходів щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;
проведення офіційного обліку продуктивності тварин, оцінки (класифікації) за типом;
формування та видання каталогів племінних тварин з визначеною племінною (генетичною) цінністю за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
видання спеціальної періодичної літератури з племінної справи;
організацію підвищення кваліфікації працівників тваринництва, проведення конкурсів, виставок, аукціонів племінних тварин;
участь у спільних міжнародних проектах і програмах;
подання інформації щодо ведення племінної справи та оцінки племінної (генетичної) цінності тварин в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус селекційного центру визначають на основі результатів діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва (додаток 49), погоджених в Національній академії аграрних наук України, за наявності фахівців та наукових співробітників, що забезпечують виконання відповідних робіт при виконанні функцій, зазначених у цьому пункті.
( Абзац двадцять третій пункту 6.17 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
До структури селекційного центру можуть входити підрозділи, що забезпечують оцінку генотипів, імуно- і популяційної генетики, гібридизації (у свинарстві, птахівництві та рибництві), відтворення і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, оцінку якості тваринницької продукції та інші напрями, пов’язані із селекційним процесом. За наявності лабораторне обладнання відповідно до чинних нормативно-правових актів повіряють у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
Під час роботи регіональною експертною комісією враховуються:
( Абзац двадцять п'ятий пункту 6.17 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
наявність угод між селекційним центром та іншими суб’єктами племінної справи у тваринництві про виконання функцій відповідно до цього пункту;
участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва;
наявність висококваліфікованого персоналу, необхідного для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з племінними (генетичними) ресурсами, який відповідає кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством;
( Абзац двадцять восьмий пункту 6.17 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
наявність лабораторного та технічного оснащення, необхідного для проведення робіт, визначених для селекційного центру;
участь у роботі з організації проведення державної реєстрації племінних і підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин за окремими видами та породами тварин, з формування Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, підготовки державних книг та каталогів племінних тварин до видання;
організація підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з племінної справи у тваринництві;
надання консультацій з питань розведення та утримання сільськогосподарських тварин суб’єктам племінної справи у тваринництві.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу селекційного центру (додаток 50) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац тридцять третій пункту 6.17 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.18. Підприємство (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (далі – племпідприємство) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виробництво, зберігання і торгівлю спермою плідників. Племпідприємство утримує і використовує плідників високої племінної (генетичної) цінності для одержання, розбавлення та кріоконсервації сперми, використання і торгівлі високоякісною спермою для проведення штучного осіменіння маточного поголів’я сільськогосподарських тварин у суб’єктів господарювання.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племпідприємства виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
ідентифікації плідників;
ідентифікації одержаної сперми, її заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для виробництва ідентифікованої сперми;
одержання сперми від племінних плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства;
( Абзац п'ятий пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
наявності даних про сперму відповідно до вимог інструкцій з племінного обліку за видами тварин;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин плідників з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або плідників, які проходять випробування за якістю потомства та згідно з планами підбору плідників, розробленими відповідно до Інструкції із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності;
( Абзац сьомий пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
оцінки якості сперми та відповідності сперми за якісними та кількісними показниками чинних стандартів, своєчасного виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;
проведення оцінки запліднювальної здатності сперми плідників племпідприємства і своєчасне виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;
наявності обладнання для оцінки якості сперми за якісними та кількісними показниками, що має результати повірок обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
відповідності сперми ветеринарно-санітарним вимогам і правилам;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників відповідно до чинних інструкцій;
використання плідників, які походять від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин, оцінених за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;
оцінки плідників за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції з селекції бугаїв молочного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції з селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування свиней, Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування кіз, Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;
( Абзац чотирнадцятий пункту 6.18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 412 від 26.07.2019 )
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до чинних нормативно-правових актів;
використання плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
виконання програм селекції сільськогосподарських тварин та добору плідників;
подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин та подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
наявності відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання для роботи з плідниками, одержання, оцінки, кріоконсервації, короткотривалого та довготривалого зберігання сперми, стаціонарних біосховищ для довготривалого зберігання сперми. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявності висококваліфікованих працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац двадцять другий пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
використання чистопородних плідників (використання помісних або гібридних плідників дозволяється на виконання програми селекції), що мають: високу племінну цінність; достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями; комплексний клас "еліта" або "еліта-рекорд";
відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки, що забезпечує:
утримання та використання плідників, роботи лабораторії з одержання, кріоконсервації та зберігання сперми, використання середовищ і препаратів для роботи із спермою, розподілу території на виробничі зони, наявності спеціальних будівель та їх розміщення. Обов’язкова наявність огородженої території, де розміщуються виробничі приміщення, що забезпечують діяльність племпідприємства, яка розділена на три відокремлені зони А, Б, В парканом заввишки від 1,5 до 2 м:
зона А – суворо ізольована зона з будівлями для утримання плідників, лабораторно-технологічного корпусу, приміщення для карантинування сперми протягом 28 днів, ветеринарного пункту. До лабораторно-технологічного корпусу входять приміщення для санітарної обробки плідників; манежи, обладнані спеціальними обмежувальними конструкціями та станками для взяття сперми, площею не менше для бугаїв – 60 м-2, жеребців – 50 м-2, баранів, цапів та кнурів – 20 м-2; мийну, стерилізаційну, стерильний бокс, лабораторію з відповідним технологічним обладнанням та карантинне сховище для сперми. Вхід до зони через санпропускник із зони Б, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;
зона Б – умовно ізольована з виробничими об’єктами, які зв’язують зону А із зоною В. У зоні розміщуються стаціонарне приміщення для довготривалого зберігання сперми плідників, відгороджений ізолятор з боксами. Вхід до зони через санпропускник із зони В, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;
зона В – умовно відкрита зона, де розміщуються приміщення для адмінперсоналу, приміщення для обробки посудин Дьюара;
дотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання плідників, обробки обладнання та проведення відповідних лабораторних досліджень.
Статус підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві визначають за мінімальними вимогами до підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 51) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 52).
( Абзац тридцятий пункту 6.18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, плідників та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац тридцять перший пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац тридцять другий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
При присвоєнні статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві враховуються:
участь у виконанні програм селекції у тваринництві;
рівень та ступінь впливу на ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві визначеного регіону, у тому числі в племінних стадах;
рівень співробітництва із селекційними центрами;
участь у проведенні щорічної комплексної оцінки поголів’я тварин суб’єктів племінної справи в тваринництві визначеного регіону;
участь у підготовці матеріалів для складання державних книг та каталогів племінних тварин суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;
участь у підготовці матеріалів для формування Держплемреєстру визначеного регіону;
ведення автоматизованої бази для централізації даних племінного обліку суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;
виконання ветеринарно-санітарних правил та вимог щодо роботи племпідприємств;
наявність спермобанку та ембріобанку;
наявність плідників, що використовуються для одержання і реалізації сперми;
комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;
проведення оцінки плідників за власною продуктивністю та участь у проведенні оцінки плідників за якістю потомства;
організація застосування штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та надання сервісних послуг господарствам усіх форм власності щодо забезпечення спермою, необхідними інструментами, реактивами та зрідженим азотом;
забезпечення суб’єктів племінної справи у тваринництві високоякісною спермою плідників-поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин, широке використання плідників-лідерів;
впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідація безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у господарствах;
розповсюдження та впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій, досягнень науки у відтворенні і техніці штучного осіменіння тварин;
забезпечення повноцінної годівлі, відповідного утримання і використання плідників;
участь у створенні селекційних досягнень;
участь у виставках, конкурсах, виводках та аукціонах сільськогосподарських тварин;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з технологією використання плідників, одержання, кріоконсервації та використання сперми.
( Абзац п’ятдесят третій пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п’ятдесят четвертий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п’ятдесят п’ятий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п’ятдесят шостий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п’ятдесят сьомий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п’ятдесят восьмий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац п’ятдесят дев’ятий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац шістдесятий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац шістдесят перший пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац шістдесят другий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац шістдесят третій пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац шістдесят четвертий пункту 6.18 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 53) з висновком щодо:
( Абзац пункту 6.18 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу;
виконання визначених функцій.
Акт підписують члени регіональної експертної комісії.
Спеціалізація підприємства з племінної справи у тваринництві визначається за галузями, за якими проводилася процедура присвоєння статусу.
( Абзац пункту 6.18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016, № 1345 від 30.04.2024 )
6.19. Заводська конюшня – це суб’єкт племінної справи у тваринництві (структурний підрозділ), який надає послуги суб’єктам господарювання з організації відтворення племінного поголів’я коней для поліпшення якості поголів’я коней і розвитку племінної справи у конярстві шляхом використання племінних жеребців у парувальній кампанії та штучного осіменіння кобил.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом заводської конюшні відповідно до чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, виконують вимоги щодо:
ідентифікації жеребців;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з племобліку в конярстві, Положення про централізований племоблік у конярстві, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, Правил випробувань;
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;
використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або жеребців, які проходять випробування за якістю потомства;
( Абзац шостий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;
заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
штучного осіменіння кобил;
використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;
( Абзац тринадцятий пункту 6.19 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.
Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 54) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 55).
( Абзац шістнадцятий пункту 6.19 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та за наявності працівників з обслуговування коней відповідно до вимог Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року № 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1234/23766 (далі - Положення про атестацію осіб у конярстві).
( Абзац сімнадцятий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
При присвоєнні статусу заводської конюшні обов’язково враховуються:
відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу "еліта-рекорд" або "еліта";
достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;
наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;
наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;
наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів’я коней.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу заводської конюшні (додаток 56) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять четвертий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.20. Контрольно-випробувальна станція – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;
використання для одержання сперми тільки плідників з визначеною племінною цінністю за походженням та власною продуктивністю;
( Абзац п'ятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;
участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;
ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;
наявності працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац дев'ятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )( Абзац десятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
узагальнення і видання результатів оцінки;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції визначають на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 57).
( Абзац дванадцятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац тринадцятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов’язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, пов’язаних з оцінкою тварин;
наявність комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;
( Абзац двадцять третій пункту 6.20 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
( Абзац двадцять п’ятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац двадцять шостий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац двадцять сьомий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац двадцять восьмий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац двадцять дев’ятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац тридцятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції (додаток 58) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;
ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;
вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;
оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;
наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;
узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;
розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній батьківських чи материнських форм;
( Абзац дванадцятий пункту 6.21 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 59) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 60).
( Абзац чотирнадцятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов’язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з оцінкою тварин;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;
( Абзац двадцять третій пункту 6.21 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 61) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять п'ятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )( Абзац двадцять шостий пункту 6.21 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.22. Іподром – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;
організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;
наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;
( Абзац шостий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 62) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 63) за чотири роки.
( Абзац дванадцятий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.
( Абзац тринадцятий пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу іподрому обов’язково враховуються наявність:
тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об’єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;
техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;
водопостачання для догляду за конепоголів’ям та доріжками;
падоку;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;
приміщення для роботи суддів;
приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;
кваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;
( Абзац двадцять другий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
програм тренінгу та випробувань;
суддівської колегії, яка сформована відповідно до Правил випробувань;
( Абзац двадцять четвертий пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;
поголів’я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;
площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.
Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.
За умови невідповідності суб’єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.
У разі невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб’єкту не присвоюється статус іподрому.
( Абзац тридцятий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу іподрому (додаток 64) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац тридцять перший пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.23. Трендепо – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;
узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;
( Абзац шостий пункту 6.23 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;
( Абзац шостий пункту 6.23 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 65) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 66) за чотири роки.
( Абзац дванадцятий пункту 6.23 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.
( Абзац тринадцятий пункту 6.23 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу трендепо обов’язково враховується наявність:
спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;
висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;
програм тренінгу;
обліку щодо проведення оцінки робочої продуктивності коней за результатами змагань різного рівня та реєстрації їх рекордів;
поголів’я племінних коней з паспортами;
виробничої бази для проведення кінних змагань усіх рівнів, виводок, експертної оцінки коней виставкових заходів з конярства.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу трендепо (додаток 67) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять другий пункту 6.23 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 1345 від 30.04.2024 )
6.24. Підприємство (лабораторія) генетичного контролю – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює генетичні дослідження у тваринництві з метою проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин.
Тестування тварин генетичними методами здійснюється один раз за життя і надалі ця інформація використовується на всіх етапах селекційно-племінної роботи.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємство (лабораторія) генетичного контролю виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо: