Про затвердження Порядку присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

наявність плідників, що використовуються для одержання і реалізації сперми;

комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;

проведення оцінки плідників за власною продуктивністю та участь у проведенні оцінки плідників за якістю потомства;

організація застосування штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та надання сервісних послуг господарствам усіх форм власності щодо забезпечення спермою, необхідними інструментами, реактивами та зрідженим азотом;

забезпечення суб’єктів племінної справи у тваринництві високоякісною спермою плідників-поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин, широке використання плідників-лідерів;

впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідація безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у господарствах;

розповсюдження та впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій, досягнень науки у відтворенні і техніці штучного осіменіння тварин;

забезпечення повноцінної годівлі, відповідного утримання і використання плідників;

участь у створенні селекційних досягнень;

участь у виставках, конкурсах, виводках та аукціонах сільськогосподарських тварин;

ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з технологією використання плідників, одержання, кріоконсервації та використання сперми.

Під час роботи регіональна експертна комісія:

додає бали до максимальної сумарної кількості – за підвищення показників з відтворення сільськогосподарських тварин (вихід приплоду на 100 маток) у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності визначеного регіону (за останні чотири роки) – 3; за ведення автоматизованої системи племінного обліку – 3; за збереження генофонду локальних та зникаючих вітчизняних порід – 3;

знімає бали від максимальної сумарної кількості – за порушення вимог чинних нормативних документів, що регламентують діяльність підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві, – 10; за наявність випадків реалізації неякісної сперми – 10; за наявність понад 30 % сперми від недопущених до відтворення плідників (крім генофондних) – 10; за випадки фальсифікування даних племінного обліку – 30; за наявність випадків реалізації сперми від плідників, що недопущені до відтворення поголів’я, – 30.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства та плідників відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):

підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 80 балів і більше;

підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 70-79 балів;

підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 60-69 балів.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві, що координує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області або міжрайонному рівні, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):

підприємства з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 50 балів і більше;

підприємства з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 40-49 балів;

підприємства з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 30-39 балів.

Підприємства з племінної справи у тваринництві, що одержали менше 30 балів, відносять до неатестованих.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 53) з висновком щодо:

відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу;

виконання визначених функцій.

Акт підписують члени регіональної експертної комісії.

Спеціалізація підприємства з племінної справи у тваринництві визначається за галузями, за якими проводилася процедура присвоєння статусу. Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходив процедуру присвоєння статусу більше ніж за двома галузями, такому суб’єкту присвоюється статус племпідприємства у тваринництві.

6.19. Заводська конюшня – це суб’єкт племінної справи у тваринництві (структурний підрозділ), який надає послуги суб’єктам господарювання з організації відтворення племінного поголів’я коней для поліпшення якості поголів’я коней і розвитку племінної справи у конярстві шляхом використання племінних жеребців у парувальній кампанії та штучного осіменіння кобил.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом заводської конюшні відповідно до чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, виконують вимоги щодо:

ідентифікації жеребців;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з племобліку в конярстві, Положення про централізований племоблік у конярстві, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, Правил випробувань;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або жеребців, які проходять випробування за якістю потомства;

використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;

заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

штучного осіменіння кобил;

використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.

Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 54) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 55) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та за наявності працівників з обслуговування коней відповідно до вимог Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року № 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1234/23766 (далі - Положення про атестацію осіб у конярстві).

При присвоєнні статусу заводської конюшні обов’язково враховуються:

відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу "еліта-рекорд" або "еліта";

достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;

наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;

наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;

наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів’я коней.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу заводської конюшні (додаток 56) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.20. Контрольно-випробувальна станція – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:

проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;

використання для одержання сперми тільки плідників з визначеною племінною цінністю за походженням та власною продуктивністю;

заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;

участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;

ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

наявності працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

узагальнення і видання результатів оцінки;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус контрольно-випробувальної станції визначають за показниками діяльності та бальної оцінки контрольно-випробувальної станції (додаток 57) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 58) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов’язково враховуються:

наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;

наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;

наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

ведення відповідних форм племінного обліку, пов’язаних з оцінкою тварин;

наявність комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення;

використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;

участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;

відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.

Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки контрольно-випробувальної станції за 100-бальною системою.

Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу контрольно-випробувальної станції:

I категорії, якщо одержує 90 балів і більше;

II категорії, якщо одержує 80-89 балів;

III категорії, якщо одержує 70-79 балів.

Контрольно-випробувальні станції, що одержали менше 70 балів, відносять до неатестованих.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції (додаток 59) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;

ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;

вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;

оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;

наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;

узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;

розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній батьківських чи материнських форм;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 60) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 61) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов’язково враховуються:

наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;

наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;

наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;

наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;

ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з оцінкою тварин;

використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;

відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 62) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.22. Іподром – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;

організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;

узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;

наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;

забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;

видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;

проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;

виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 63) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 64) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.

При присвоєнні статусу іподрому обов’язково враховуються наявність:

тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об’єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;

техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;

водопостачання для догляду за конепоголів’ям та доріжками;

падоку;

приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;

приміщення для роботи суддів;

приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;

кваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;

програм тренінгу та випробувань;

суддівської колегії, яка сформована відповідно до Правил випробувань;

обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;

поголів’я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;

площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.

Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.

За умови невідповідності суб’єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.

У разі невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб’єкту не присвоюється статус іподрому.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу іподрому (додаток 65) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.23. Трендепо – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;

визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;

узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;

наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;

забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;

видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;

проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 66) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 67) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.

При присвоєнні статусу трендепо обов’язково враховується наявність:

спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;

приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;

висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;

програм тренінгу;

обліку щодо проведення оцінки робочої продуктивності коней за результатами змагань різного рівня та реєстрації їх рекордів;

поголів’я племінних коней з паспортами;

виробничої бази для проведення кінних змагань усіх рівнів, виводок, експертної оцінки коней виставкових заходів з конярства.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу трендепо (додаток 68) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.24. Підприємство (лабораторія) генетичного контролю – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює генетичні дослідження у тваринництві з метою проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин.

Тестування тварин генетичними методами здійснюється один раз за життя і надалі ця інформація використовується на всіх етапах селекційно-племінної роботи.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємство (лабораторія) генетичного контролю виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення генетичних досліджень племінних тварин та оформлення відповідних документів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

створення банку імуногенетичних (генетичних) даних та реагентів;

наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

виконання вимог щодо ведення офіційного обліку, встановлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

виконання вимог щодо наявності виробничих приміщень та обладнання відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) генетичного контролю визначають на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 69) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю обов’язково враховуються:

виконання нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо проведення генетичних досліджень;

наявність необхідних приміщень для проведення робіт з генетичних досліджень;

наявність спеціального лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з генетичних досліджень. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

технічне оснащення;

ведення відповідних форм племінного обліку;

участь у державних та міжнародних перевірках реагентів (один раз на рік та один раз на два роки відповідно);

виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) генетичного контролю.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 70) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.25. Підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує проведення робіт з отримання, обробки, оцінки якості, кріоконсервації ембріонів племінних тварин, їх трансплантації або продажу іншим сільськогосподарським товаровиробникам.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;

одержання, обробки ембріонів та здійснення оцінки їх якості;

заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання, передбачених технологічними вимогами, встановленими для ембріонів, та використання відповідного обладнання;

сертифікації при продажу ембріонів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

проведення реєстрації всіх технологічних процесів відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;

проведення трансплантації ембріонів;

наявності кваліфікованого персоналу, який може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів визначають за мінімальними вимогами до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 71) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 72) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів враховуються:

виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій щодо роботи з одержання, кріоконсервації та трансплантації ембріонів, використання середовищ і препаратів, стану території, наявності спеціальних будівель та їх розміщення;

наявність лабораторного та технологічного обладнання для роботи з трансплантації ембріонів, що забезпечують усі технологічні процеси (одержання, оцінки, кріоконсервації, зберігання). Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;

наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;

рівень співпраці з науково-дослідними установами, що координують селекційну роботу з породами і типами тварин у регіоні;

рівень технічного оснащення;

наявність договорів на виконання робіт, пов’язаних з трансплантацією ембріонів;

рівень ведення обліку щодо походження та племінної (генетичної) цінності тварин, від яких одержано ембріони;

наявність власного (орендованого) поголів’я донорів;

стан племінного обліку, пов’язаного з технологією трансплантації ембріонів;

виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів до середовищ й препаратів.

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 73) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

6.26. Лабораторія оцінки якості тваринницької продукції – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить оцінку якості продукції тваринництва з метою використання отриманих результатів у веденні племінної справи і поліпшенні племінної (генетичної) цінності суб’єктів племінної справи у тваринництві.

Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом лабораторії оцінки якості тваринницької продукції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

проведення оцінки якості продукції тваринництва за замовленням будь-якого суб’єкта племінної справи у тваринництві;

обліку результатів оцінки якості продукції тваринництва;

обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва для замовників, підприємств з племінної справи, селекційних центрів з метою формування інформаційних баз даних;

інформування органів виконавчої влади, органів ветеринарної медицини та Міністерства аграрної політики та продовольства України у випадках, коли якість продукції тваринництва загрожує здоров’ю населення;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Статус підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції визначають за показниками діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 74) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 75) за чотири роки.

Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.

При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції обов’язково враховуються:

виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо визначення якості тваринницької продукції;

наявність приміщень, лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості тваринницької продукції;

наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з оцінкою якості тваринницької продукції;

рівень технічного оснащення;

достовірність оцінки якості тваринницької продукції;

формування інформаційних баз даних про якість продукції тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;

участь у спільних проектах і програмах проведення селекційно-племінної роботи у господарствах визначеного регіону;

виконання ветеринарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії).

За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 76) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.

Разом подано заявок ___________.

Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим

Керівник структурного підрозділу з

питань агропромислового розвитку _____________________________

М.П.