оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;
використання для відтворення маточного поголів’я коней жеребців з визначеною племінною цінністю за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства або жеребців, які проходять випробування за якістю потомства;
( Абзац шостий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;
заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
штучного осіменіння кобил;
використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;
( Абзац тринадцятий пункту 6.19 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.
Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 54) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 55) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та за наявності працівників з обслуговування коней відповідно до вимог Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року № 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1234/23766 (далі - Положення про атестацію осіб у конярстві).
( Абзац сімнадцятий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу заводської конюшні обов’язково враховуються:
відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу "еліта-рекорд" або "еліта";
достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;
наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;
наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;
наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів’я коней.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу заводської конюшні (додаток 56) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять четвертий пункту 6.19 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.20. Контрольно-випробувальна станція – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;
використання для одержання сперми тільки плідників з визначеною племінною цінністю за походженням та власною продуктивністю;
( Абзац п'ятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;
участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;
ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;
наявності працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац дев'ятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )( Абзац десятий пункту 6.20 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
узагальнення і видання результатів оцінки;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції визначають за показниками діяльності та бальної оцінки контрольно-випробувальної станції (додаток 57) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 58) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац тринадцятий пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов’язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, пов’язаних з оцінкою тварин;
наявність комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;
( Абзац двадцять третій пункту 6.20 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки контрольно-випробувальної станції за 100-бальною системою.
Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу контрольно-випробувальної станції:
I категорії, якщо одержує 90 балів і більше;
II категорії, якщо одержує 80-89 балів;
III категорії, якщо одержує 70-79 балів.
Контрольно-випробувальні станції, що одержали менше 70 балів, відносять до неатестованих.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції (додаток 59) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац тридцять перший пункту 6.20 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;
ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;
вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;
оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;
наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;
узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;
розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній батьківських чи материнських форм;
( Абзац дванадцятий пункту 6.21 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 412 від 26.07.2019 )
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 60) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 61) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац п'ятнадцятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов’язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з оцінкою тварин;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;
( Абзац двадцять третій пункту 6.21 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 62) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять п'ятий пункту 6.21 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )( Абзац двадцять шостий пункту 6.21 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.22. Іподром – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;
організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;
наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;
( Абзац шостий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 63) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 64) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.
( Абзац тринадцятий пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу іподрому обов’язково враховуються наявність:
тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об’єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;
техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;
водопостачання для догляду за конепоголів’ям та доріжками;
падоку;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;
приміщення для роботи суддів;
приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;
кваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;
( Абзац двадцять другий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
програм тренінгу та випробувань;
суддівської колегії, яка сформована відповідно до Правил випробувань;
( Абзац двадцять четвертий пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;
поголів’я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;
площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.
Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.
За умови невідповідності суб’єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.
У разі невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб’єкту не присвоюється статус іподрому.
( Абзац тридцятий пункту 6.22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу іподрому (додаток 65) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац тридцять перший пункту 6.22 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.23. Трендепо – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;
узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;
( Абзац шостий пункту 6.23 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві;
( Абзац шостий пункту 6.23 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 66) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 67) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до вимог чинного законодавства та Положення про атестацію осіб у конярстві.
( Абзац тринадцятий пункту 6.23 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу трендепо обов’язково враховується наявність:
спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;
висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;
програм тренінгу;
обліку щодо проведення оцінки робочої продуктивності коней за результатами змагань різного рівня та реєстрації їх рекордів;
поголів’я племінних коней з паспортами;
виробничої бази для проведення кінних змагань усіх рівнів, виводок, експертної оцінки коней виставкових заходів з конярства.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу трендепо (додаток 68) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять другий пункту 6.23 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.24. Підприємство (лабораторія) генетичного контролю – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює генетичні дослідження у тваринництві з метою проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин.
Тестування тварин генетичними методами здійснюється один раз за життя і надалі ця інформація використовується на всіх етапах селекційно-племінної роботи.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємство (лабораторія) генетичного контролю виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення генетичних досліджень племінних тварин та оформлення відповідних документів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
створення банку імуногенетичних (генетичних) даних та реагентів;
наявності кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац шостий пункту 6.24 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
виконання вимог щодо ведення офіційного обліку, встановлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
виконання вимог щодо наявності виробничих приміщень та обладнання відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус підприємства (лабораторії) генетичного контролю визначають на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 69) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац одинадцятий пункту 6.24 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю обов’язково враховуються:
виконання нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо проведення генетичних досліджень;
наявність необхідних приміщень для проведення робіт з генетичних досліджень;
наявність спеціального лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з генетичних досліджень. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявність висококваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац шістнадцятий пункту 6.24 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
технічне оснащення;
ведення відповідних форм племінного обліку;
участь у державних та міжнародних перевірках реагентів (один раз на рік та один раз на два роки відповідно);
виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) генетичного контролю.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 70) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять перший пункту 6.24 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.25. Підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує проведення робіт з отримання, обробки, оцінки якості, кріоконсервації ембріонів племінних тварин, їх трансплантації або продажу іншим сільськогосподарським товаровиробникам.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;
одержання, обробки ембріонів та здійснення оцінки їх якості;
заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання, передбачених технологічними вимогами, встановленими для ембріонів, та використання відповідного обладнання;
сертифікації при продажу ембріонів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
проведення реєстрації всіх технологічних процесів відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
проведення трансплантації ембріонів;
наявності кваліфікованого персоналу, який може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац дев'ятий пункту 6.25 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів визначають за мінімальними вимогами до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 71) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 72) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац дванадцятий пункту 6.25 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів враховуються:
виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій щодо роботи з одержання, кріоконсервації та трансплантації ембріонів, використання середовищ і препаратів, стану території, наявності спеціальних будівель та їх розміщення;
наявність лабораторного та технологічного обладнання для роботи з трансплантації ембріонів, що забезпечують усі технологічні процеси (одержання, оцінки, кріоконсервації, зберігання). Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
( Абзац шістнадцятий пункту 6.25 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
рівень співпраці з науково-дослідними установами, що координують селекційну роботу з породами і типами тварин у регіоні;
рівень технічного оснащення;
наявність договорів на виконання робіт, пов’язаних з трансплантацією ембріонів;
рівень ведення обліку щодо походження та племінної (генетичної) цінності тварин, від яких одержано ембріони;
наявність власного (орендованого) поголів’я донорів;
стан племінного обліку, пов’язаного з технологією трансплантації ембріонів;
виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів до середовищ й препаратів.
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 73) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац двадцять четвертий пункту 6.25 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
6.26. Лабораторія оцінки якості тваринницької продукції – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить оцінку якості продукції тваринництва з метою використання отриманих результатів у веденні племінної справи і поліпшенні племінної (генетичної) цінності суб’єктів племінної справи у тваринництві.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом лабораторії оцінки якості тваринницької продукції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення оцінки якості продукції тваринництва за замовленням будь-якого суб’єкта племінної справи у тваринництві;
обліку результатів оцінки якості продукції тваринництва;
обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва для замовників, підприємств з племінної справи, селекційних центрів з метою формування інформаційних баз даних;
інформування органів виконавчої влади, органів ветеринарної медицини та Міністерства аграрної політики та продовольства України у випадках, коли якість продукції тваринництва загрожує здоров’ю населення;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції визначають за показниками діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 74) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 75) за чотири роки.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходить процедуру присвоєння статусу при відсутності показників за чотири роки, присвоєння статусу проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та працівників, які відповідають кваліфікаційним вимогам згідно з чинним законодавством і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами.
( Абзац дев'ятий пункту 6.26 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції обов’язково враховуються:
виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо визначення якості тваринницької продукції;
наявність приміщень, лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості тваринницької продукції;
наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та кваліфікованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з оцінкою якості тваринницької продукції;
( Абзац тринадцятий пункту 6.26 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
рівень технічного оснащення;
достовірність оцінки якості тваринницької продукції;
формування інформаційних баз даних про якість продукції тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;
участь у спільних проектах і програмах проведення селекційно-племінної роботи у господарствах визначеного регіону;
виконання ветеринарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії).
За наслідками роботи регіональної експертної комісії складається акт присвоєння статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 76) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени регіональної експертної комісії.
( Абзац дев'ятнадцятий пункту 6.26 розділу VI в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
| Директор Департаменту тваринництва | М.М. Кваша |
Додаток 1
до Порядку присвоєння
відповідного статусу
суб’єктам племінної справи
у тваринництві
(пункт 3.3)
ЗАЯВА
суб’єкта племінної справи у тваринництві на присвоєння статусу (проведення експертної оцінки суб’єкта племінної справи у тваринництві)
( Див. текст )( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
Додаток 2
до Порядку присвоєння
відповідного статусу
суб’єктам племінної справи
у тваринництві
(пункт 3.4)
ПЕРЕЛІК
суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на присвоєння статусу
Разом подано заявок ___________.
Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим
Керівник структурного підрозділу з
питань агропромислового розвитку _____________________________
| обласної державної адміністрації | __________ (підпис) | ________________ (ініціали, прізвище) |
М.П.
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
Додаток 3
до Порядку присвоєння
відповідного статусу
суб’єктам племінної справи
у тваринництві
(пункт 3.10)
ПЕРЕЛІК
суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів
Разом подано заявок ___________.
Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим
Керівник структурного підрозділу з
питань агропромислового розвитку _____________________________
| обласної державної адміністрації | __________ (підпис) | ________________ (ініціали, прізвище) |
М.П.
__________
* Заповнюється за наявності: у конярстві – паспорта коня; у птахівництві – батьківського стада або документів, які підтверджують операцію з придбання племінних (генетичних) ресурсів.
**Заповнюється за даними річного звіту за минулий рік у: скотарстві молочного та молочно-м’ясного напряму продуктивності – надій на корову, кг; скотарстві м’ясного напряму продуктивності – середньодобовий приріст, г; свинарстві – одержано поросят на 100 основних свиноматок, голів; конярстві – одержано лошат на 100 конематок, голів; вівчарстві (крім смушкових) – середній настриг вовни на структурну вівцю у митому волокні, кг; овець (смушкові) – вихід шкурок каракулю великого і середнього розмірів, штук; птахівництві – середня несучість однієї несучки, штук; бджільництві – валовий вихід меду на 1 бджолину сім’ю, кг; звірівництві – вихід молодняку від основної самки, голів; рибництві – отримано цьоголітків від однієї самки, штук.
( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016 )
Додаток 4
до Порядку присвоєння
відповідного статусу
суб’єктам племінної справи
у тваринництві
(пункт 6.6)
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками
( Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 155 від 13.04.2016; в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 234 від 28.09.2021 )
Додаток 5
до Порядку присвоєння
відповідного статусу