МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 12.05.2010 N 236 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 червня 2010 р.
за N 358/17653
Про затвердження Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та внесення змін до деяких наказів Мінагрополітики
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства N 50 від 10.02.2017 )
Відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та з метою проведення комплексної оцінки коней гуцульської породи за племінними і продуктивними якостями, забезпечення чіткої організації племінної роботи та ведення племінного обліку в галузі конярства
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з бонітування коней гуцульської породи, що додається.
2. Пункт 4 наказу Міністерства аграрної політики України від 15.10.2003 N 364 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо бонітування племінних коней і племінного обліку в конярстві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2003 за N 992/8313 (із змінами), доповнити абзацами такого змісту:
"форма N 24-гуц "Протокол оцінки коней гуцульської породи";
форма N 25-гуц "Свідоцтво про народження лошати".".
3. Унести до Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15.10.2003 N 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.10.2003 за N 993/8314 (із змінами), такі зміни:
3.1. Пункт 1.4 глави 1 доповнити абзацами такого змісту:
"Форма N 24-гуц "Протокол оцінки коней гуцульської породи";
Форма N 25-гуц "Свідоцтво про народження лошати".".
3.2. Доповнити главу 5 пунктами 5.20 та 5.21 такого змісту:
"5.20. Форма N 24-гуц "Протокол оцінки коней гуцульської породи" заповнюється членами експертної комісії та є підставою для:
запису жеребців, кобил, молодняку у віці 2, 2,5 та 3 років до ДКПК гуцульської породи;
атестації жеребців-плідників для племінного використання та бонітування коней гуцульської породи.
У форму заносять результати експертної оцінки за типом, екстер'єром, рухами, загальним враженням; бальну оцінку першого та третього видів випробувань за кожною перешкодою, другого виду випробувань відповідно до зайнятого місця з урахуванням їх кондиції на основі фізіологічного показника, зведені бали за кожною групою ознак та сумарний бал.
Протокол оцінки заповнюється та підписується членами експертної комісії в день проведення випробувань.
5.21. Форма N 25-гуц "Свідоцтво про народження лошати" ведеться на парувальних пунктах суб'єктів племінної справи у тваринництві, дані заповнюються відповідно до форми N 4-к "Журнал обліку проби та парування кобил".
У формі зазначаються:
область, район, місцезнаходження парувального пункту, кличка, стать, масть, відмітини, дата народження, кличка та ідентифікаційний номер жеребця, з яким спаровано конематку, кличка та ідентифікаційний номер кобили, дата парування, номер запису, прізвище, ініціали, поштова адреса коневласника; родовід лошати із зазначенням номера у ДКПК, клички, масті, року народження, породи предків.
Форма є підставою для запису даних про тварину до паспорта коня.".
4. Пункт 2 Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.10.2003 N 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2003 за N 994/8315, після слова "ваговозної" доповнити словами "та гуцульської".
5. Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.) у встановленому порядку:
5.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5.2. Довести цей наказ до відома структурних підрозділів Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук, Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, Управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської державної адміністрації.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Мельника С.І.
7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
| Міністр ПОГОДЖЕНО: Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Віце-президент Української академії аграрних наук | М.В.Присяжнюк М.Бродський А.М.Головко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики України
12.05.2010 N 236
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 червня 2010 р.
за N 358/17653
ІНСТРУКЦІЯ
з бонітування коней гуцульської породи
( У тексті Інструкції слова "головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій" та "управління сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій" в усіх відмінках замінено відповідно словами "структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій" та "структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку районних державних адміністрацій" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства N 50 від 10.02.2017 )
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок проведення бонітування та ведення племінного обліку коней гуцульської породи.
1.2. Бонітування коней - індивідуальна комплексна оцінка якості й типу тварин за сумою ознак, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від форми власності, що займаються розведенням, вирощуванням та реалізацією племінних коней гуцульської породи.
1.3. Мета бонітування - визначення класу коней, залежно від якого визначається їх племінне та виробниче призначення.
1.4. Бонітування коней гуцульської породи проводять щороку відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України.
1.5. Організацію проведення бонітування здійснюють: Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики й науково-дослідними установами Української академії аграрних наук.
1.6. Бонітування коней проводить комісія, до складу якої:
входять спеціалісти господарства (зоотехніки та ветеринарні спеціалісти) - за призначенням керівника підприємства (за згодою);
залучаються фахівці із спеціальною підготовкою наукових та учбових установ, селекційних центрів, зоотехніки з практичним досвідом роботи та працівники громадських організацій (об’єднань), які відповідають кваліфікаційним вимогам і можуть виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до вимог чинного законодавства;
залучаються представники структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку районних державних адміністрацій.
( Пункт 1.6 розділу І в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 50 від 10.02.2017 )
1.7. Для бонітування коней готують площадки для вимірювання, ваги для зважування та форми племінного обліку.
1.8. Бонітують ідентифікованих коней за наявності результатів генетичної експертизи та:
а) походження яких підтверджено в Україні та/або інших державах, де офіційно визнано гуцульську породу, записами про них самих та/або їх батьків в основній частині в державних книгах племінних коней (далі - ДКПК) гуцульської породи із записом в основну частину ДКПК гуцульської породи;
б) які народилися після 2005 року та походять від жеребця, допущеного до відтворення маточного поголів'я гуцульської породи з відомим походженням:
не менше ніж трьох рядів родоводу за материнською лінією відповідно до племінного обліку із записом у першу частину ДКПК гуцульської породи;
не менше ніж двох рядів родоводу за материнською лінією відповідно до племінного обліку із записом у другу частину ДКПК гуцульської породи.
1.9. Коней гуцульської породи бонітують за: походженням, типом, екстер'єром і конституцією, робочою продуктивністю, якістю потомства та промірами. Кожну ознаку оцінюють за 10-бальною шкалою.
1.10. Коней бонітують у:
2 роки - за походженням, типом, промірами, екстер'єром;
2,5 роки - дають першу оцінку робочої продуктивності.
З двох років до семирічного віку проводять щорічне бонітування коней.
У сім років проводять оцінку за якістю потомства. Надалі дані бонітування уточнюються через кожні три роки, а результати вносяться до форм племінного обліку.
1.11. Під час бонітування проводять:
перевірку даних ідентифікації, реєстрації та відповідності відмітин та прикмет статей екстер'єру опису;
взяття промірів статей екстер'єру та зважування коней;
перевірку показників відтворювальної здатності маточного поголів'я;
аналіз показників робочої продуктивності та заповнення відповідних форм племінного обліку;
визначення відповідності коней типовим ознакам породи;
оцінку коней за ознаками та присвоєння класів: еліта, I та II.
Коней, що не відповідають мінімальним вимогам II класу, відносять до некласних.
1.12. Коней, на яких відсутні дані племінного обліку, відносять до неплемінних і не бонітують.
1.13. Присвоєння певного класу проводять за шкалою відповідності коней гуцульської породи бонітувальним класам відповідно до додатка 1. Якщо племінна тварина за результатами бонітування не добирає 1 бала до класів еліта чи I, її відносять до відповідного класу. На коней, які не відповідають мінімальним вимогам II класу, ця умова не поширюється.
1.14. Результати бонітування заносять до бонітувальних карток за формами N 1-к "Картка племінного жеребця" та N 2-к "Картка племінної кобили", затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 15.10.2003 N 364, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2003 за N 992/8313 (далі - форма N 1-к, форма N 2-к).
1.15. За результатами бонітування складається звіт за формами N 10-к "Відомість результатів бонітування племінних коней" та N 11-к "Зведена відомість бонітування племінних коней" станом на 1 вересня кожного року, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 15.10.2003 N 364, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2003 за N 992/8313, який подається підприємством (господарством):
до 20 жовтня - Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій для затвердження;
до 1 листопада - організаціям, визначеним Мінагрополітики для зведення.
1.16. Організації, визначені Мінагрополітики:
проводять аналіз результатів бонітування коней і визначають племінну цінність стад;
подають зведені дані та аналіз бонітування Мінагрополітики до 1 лютого кожного року.
1.17. Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для розробки і коригування програм селекції коней гуцульської породи.
II. Оцінка за походженням
2.1. Оцінку коней за походженням проводять на основі відомостей про класність їх предків відповідно до шкали оцінки коней гуцульської породи за походженням (додаток 2).
2.2. Мінімальна кількість балів за походженням - 4, до неї додається по 1 балу за:
батьків, які оцінені за якістю потомства у 8-10 балів;
батьків - чемпіонів породи, переможців конкурсів, виставок, виводок.
2.3. Оцінку знижують на 2 бали, якщо батьки оцінені за якістю потомства як погіршувачі типу, екстер'єру та робочих якостей.
III. Оцінка за типом
3.1. При оцінці вираженості бажаного типу гуцульської породи враховуються особливості породи та вимоги до неї залежно від напряму використання.
3.2. У популяції коней гуцульської породи розрізняють три типи:
а) первинний (оригінальний) тип, який характеризується такими ознаками:
пропорційна відносно коротка голова з виразними очима;
ганаші середні;
шия - вихід середній;
холка середня;
лопатка середня, коса;
спина середня, пряма;
поперек середній, рівний;
круп середній, нормальний, прямий, дещо спущений;
грудна клітка широка або середня, глибока;
несправжні ребра середні;
передні кінцівки нормальні, передпліччя розвинуте добре, зап'ясток, п'ясток і путовий суглоб розвинені добре, бабки середні нормальні;
задні кінцівки нормальні, гомілка розвинена добре, скакальний суглоб, плесно і путовий суглоб розвинені добре, бабки середні;
легко виражена шаблистість, копита передні і задні середні, нормальні, копитний ріг щільний і міцний;
конституція суха і міцна, будова тіла гармонійна, мускулатура розвинена добре, сухожилля розвинені добре, міцні;
темперамент енергійний, рухи вільні;
б) верховий тип характеризується:
голова середня;
ганаші середні;
шия - вихід високий;
холка дещо довша, ніж в оригінального типу;
лопатка середня і коса;
спина відносно довга;
поперек довгий, круп середній нормальний прямий;
грудна клітка широка або середня, глибока;
несправжні ребра середні;
передні кінцівки нормальні, більш високоногі, передпліччя розвинене добре, зап'ясток, п'ясток і путовий суглоб розвинені добре, бабки середні нормальні;
задні кінцівки нормальні, гомілка розвинена добре, скакальний суглоб, плесно і путовий суглоб розвинені добре, бабки середні, нормальні;
копита передні і задні середні, нормальні, копитний ріг щільний і міцний;
конституція міцна, будова тіла гармонійна, мускулатура розвинена добре, сухожилля розвинені добре, міцні;
темперамент енергійний, рухи більш гармонійні, ніж в оригінального типу;
в) верхово-запряжний тип характеризується:
голова велика;
ганаші широкі;
шия - вихід середній або низький;
холка середня;
лопатка коротка, коса;
спина коротка, рівна;
круп середній, широкий, дещо роздвоєний;
грудна клітка широка, глибока;
несправжні ребра короткі;
передні кінцівки нормальні, передпліччя, зап'ясток, п'ясток, путовий суглоб розвинені добре, бабки короткі, нормальні;
задні кінцівки нормальні, гомілка розвинена добре, скакальний суглоб, плесно і путовий суглоб розвинені добре, бабки середні;
копита великі, копитний ріг щільний і міцний;
конституція груба, міцна, будова тіла гармонійна, мускулатура розвинена добре, сухожилля розвинені добре, міцні;
темперамент спокійний, рухи вільні.
3.3. Вираженість типу гуцульської породи оцінюють за шкалою оцінки коней гуцульської породи за типом (додаток 3).
IV. Оцінка екстер'єру та конституції
4.1. В індивідуальних бланках бонітування, формах N 1-к і N 2-к усі ознаки поділяються на три групи:
I - голова, шия, тулуб;
II - кінцівки;
III - конституція, будова тіла, мускулатура, сухожилля, зв'язки, темперамент.
4.2. Оцінюють екстер'єр тварин шляхом підкреслення у бланках бонітування назв статей, ступеня їх виразності та варіантів відхилення від нормального стану.
4.3. Статі оцінюють у балах: 2 - добре, 1 - задовільно, 0 - погано. Мінімальна сума балів за окремі статі дорівнює загальній оцінці за відповідну групу ознак.
4.4. Коні з вадами: жабка, шпат, курба, рорер - за результатами бонітування не можуть бути оцінені вище II класу, однобічні крипторхи - не вище I класу за умови високої робочої продуктивності.
V. Оцінка коней за робочою продуктивністю
5.1. Робоча продуктивність коней гуцульської породи оцінюється за:
рівнем нервової рівноваги - на спеціально облаштованому іподромі "Гуцульські стежки";
жвавістю, витривалістю і рівнем фізичної підготовки коня - випробуванням на довгу дистанцію;
запряжними якостями - випробуванням у парокінній запряжці.
5.2. Оцінку робочої продуктивності визначають за загальною кількістю балів з двох видів випробувань, серед яких перший вид є обов'язковим згідно зі шкалою оцінки коней гуцульської породи за робочою продуктивністю (додаток 4).
5.3. "Гуцульські стежки" - оцінюється рівень нервової рівноваги при подоланні гірського маршруту, який має 15 натуральних і штучних перешкод:
"хвіртка" - імітує вхід в огороджену територію;
"фіранки" - імітує перехід через чагарники в лісі;
"півколо" - вузька дорога по півколу шириною 35 см;
"кладка" - перехід дерев'яного помосту шириною до 50 см;
"вузький перехід" між двома дерев'яними брусками довжиною 6 м і шириною між брусками 45 см;
"низький перехід" імітує перехід під гілками дерев висотою 210 см;
"крутий з'їзд" - рух з гори з кутом нахилу не менше 35 град.;
"перехід через річку" глибиною не менше 30 см, довжиною не менше 8 м;
"міст" - перехід через міст довжиною не менше 20 м;
"крутий виїзд" - підйом на гору з кутом підйому не менше 35 град.;
"рівноважня" - дерев'яний поміст, який коливається на дерев'яному бруску діаметром 25 см;
"лабіринт" імітує вузький і звивистий перехід між деревами в лісі;
"вітролом" імітує розкидані стихією стовбури дерев довжиною 2 м, товщиною 20 см;
"стаціонарна перешкода 1" - перешкода для стрибків висотою 50 см та шириною не менше 3 м;
"стаціонарна перешкода 2" - дерев'яний брусок довжиною не менше 3 м, висотою не менше 60 см.
Максимальна кількість балів - 80. Бали зараховуються при правильному подоланні перешкоди.
5.4. Випробування на довгу дистанцію 1600 м (або 14500 м) - оцінюються швидкість, витривалість і підготовка коня.
Максимальна оцінка - 50 балів. Бали зараховуються згідно із зайнятим місцем з урахуванням кондиції коней на основі фізіологічного показника (пульс протягом 20 хвилин після закінчення випробування не повинен перевищувати 64 удари за хвилину).
5.5. Випробування в парокінній запряжці - оцінка запряжних якостей при подоланні 5 натуральних та штучних перешкод:
"вузька дорога по півколу" - шириною 2 м;
"крутий з'їзд" - рух з гори з кутом нахилу не менше 35 град.;
"перехід через річку" глибиною не менше 30 см, довжиною 8 м;
"крутий виїзд" - підйом на гору з кутом підйому не менше 35 град.;
"тісний переїзд" між двома дерев'яними брусками довжиною 6 м та шириною між брусками 1,5 м.
Максимальна кількість балів - 50. Бали отримуються при правильному подоланні перешкод.
5.6. На кожного коня, який випробовується, заповнюється протокол оцінки коней гуцульської породи за формою N 24-гуц.
5.7. Робочу продуктивність коней, які не пройшли випробувань, але використовуються на господарських роботах, оцінюють у 2-3 бали.
VI. Оцінка за якістю потомства
6.1. Оцінку тварин за якістю потомства проводять за умови наявності потомства для:
жеребців - не менше 18 голів;
кобил - не менше 3 голів.
6.2. Якість приплоду кобил і жеребців оцінюють за даними племінного обліку, результатів бонітування та огляду молодняку.
6.3. При оцінці якості потомства жеребці та кобили одержують кількість балів:
9-10 - приплід тільки класу "еліта" - 90-100%;
7-8 - приплід класу "еліта" - 70-80%;
5-6 - приплід I класу - 50-60%.
Жеребців, які отримали оцінку 8-10 балів, відносять до покращувачів, 6-7 балів - нейтральних, 5 балів і нижче - погіршувачів.
6.4. Жеребці, які використовуються для парування неплемінних кобил, одержують кількість балів:
7-8 - приплід типовий не менше 75 %;
5-6 - приплід типовий не менше 50 %;
3-4 - приплід типовий не менше 25 %.
6.5. За умови наявності серед приплоду переможців випробувань, чемпіонів обласних та державних виставок оцінку підвищують на 1 бал.
VII. Оцінка за промірами
7.1. Оцінку за промірами проводять за шкалою оцінки коней гуцульської породи за промірами (додаток 5) залежно від типу з поправками на вік. При оцінці коней у віці до трьох років використовують поправки на вік до оцінки коней гуцульської породи за промірами (додаток 6).
7.2. Бали за проміри виставляють за мінімальним показником кожного з них.
| Заступник директора Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією | В.А.Пищолка |
Додаток 1
до Інструкції з бонітування
коней гуцульської породи
Шкала
відповідності коней гуцульської породи бонітувальним класам
Додаток 2
до Інструкції з бонітування
коней гуцульської породи
Шкала
оцінки коней гуцульської породи за походженням
| Кількість предків класу еліта в першому, другому та третьому рядах родоводу | Оцінка, балів |
| 14 | 10 |
| 13 | 9 |
| 11-12 | 8 |
| 9-10 | 7 |
| 7-8 | 6 |
| 5-6 | 5 |
| 3-4 | 4 |
Додаток 3
до Інструкції з бонітування
коней гуцульської породи
Шкала
оцінки коней гуцульської породи за типом
| Вираженість бажаного типу | Оцінка, балів |
| Відмінно | 9-10 |
| Добре | 7-8 |
| Задовільно | 5-6 |
| Недостатньо | 3-4 |
Додаток 4
до Інструкції з бонітування
коней гуцульської породи
Шкала
оцінки коней гуцульської породи за робочою продуктивністю
Додаток 5
до Інструкції з бонітування
коней гуцульської породи
Шкала
оцінки коней гуцульської породи за промірами, см
Додаток 6
до Інструкції з бонітування
коней гуцульської породи
Поправки
на вік до оцінки коней гуцульської породи за промірами, см
| Вік, років | Висота в холці | Обхват грудей | Обхват п'ястка |
| 3 | 1 | 2 | - |
| 2,5 | 2 | 5 | 0,5 |
| 2 | 3 | 8 | 1,0 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики України
12.05.2010 N 236
Форма N 24-гуц
ПРОТОКОЛ
оцінки коней гуцульської породи
Кінь за N ________
_________________ _______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
_________________ _______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики України
12.05.2010 N 236
Форма N 25-гуц
Область __________________________________________
Район ____________________________________________
Парувальний пункт ________________________________
(найменування суб'єкта племінної
справи у тваринництві)
Свідоцтво про народження лошати N _______
------------------------------------------------------------------
|Кличка | |Стать | |
|-----------------------+--------+-----------------------+-------|
|Дата народження | |Масть, відмітини | |
------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
|Жеребець | | | |
|------------------+---------+-------------------------+---------|
|Кобила | | | |
|----------------------------+-------------------------+---------|
|Дата парування, номер запису| | |
|в журналі | | |
|----------------------------+-------------------------+---------|
|Власник | |Місце проживання | |
------------------------------------------------------------------
Родовід лошати
------------------------------------------------------------------
|М |Б |
|--------------------------------+-------------------------------|
|ММ |БМ |МБ |ББ |
|----------------+---------------+---------------+---------------|
|МММ |БММ |МБМ |ББМ |ММБ |БМБ |МББ |БББ |
------------------------------------------------------------------
"___"_________ 20__ року
Керівник _________________ Головний зоотехнік __________________
М.П.
