ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
| 24.02.2026 № 197/2/99-00-21-01-01-02 |
Збірник відповідей ДПСУ на питання платників податків
Державна податкова служба України на звернення Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв, податкової та митної полiтики вiд 26.01.2026 №04-32/10-2026/16749 з урахуванням звернення вiд 27.01.2026 №04-32/10-2026/17417 розглянула питання щодо застосування окремих норм податкового законодавства України та з урахуванням листа ДПС вiд 29.01.2026 №107/2/99-00-21-01-01-02 надає вiдповiдi.
Розмiщення таких відповідей на Загальнодоступному iнформацiйно-довiдковому pecypci (далi - ЗIР), за винятком аналогiчних питань, вiдповiдi на які вже розмiщено в ЗIР, буде здiйснено в належнiй рубрицi в загальному порядку, встановленому для такого розмiщення, за покликанням.
Додаток: на 52 арк. 1 прим.
| Заступник Голови | Т. ЧЕРНЕЦЬКА |
Додаток
до листа ДПС 24.02.2026 №197/2/99-00-21-01-01-02
1. "Ситуація: Підприємство є резидентом Дія Сіті у 2024 році та перебувало на таких режимах оподаткування:
з 01.01.2024 по 30.09.2024 - платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах;
з 01.10.2024 по 31.12.2024 - платник податку на прибуток підприємств з особливостями оподаткування (податок на виведений капітал).
Починаючи з 01.01.2025, підприємство знову перебуває на оподаткуванні податком на прибуток підприємств на загальних підставах.
Питання: Чи має право підприємство перенести до річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2025 рік від'ємне значення рядка 04 декларації з податку на прибуток за 2024 рік, яке сформувалося за період з 01.01.2024 по 30.09.2024, тобто за період перебування на загальній системі оподаткування до переходу на податок на виведений капітал?"
Відповідь: Згідно із підпунктом 14.1.282-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) резидент Дія Сіті - платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі - резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах), - резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому пунктом 141.10 статті 141 Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135 Кодексу, пунктом 137.10 статті 137 Кодексу та пунктом 141.9-1 статті 141 Кодексу.
Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах не визначають окремо об'єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу (підпункт 137.10.1 пункту 137.10 статті 137 Кодексу).
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року №1667-IX "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (далі - Закон №1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та п. 141.9-1 (крім підпунктів 141.9-1.3 і 141.9-1.4) статті 141 Кодексу (пункт 136.8 статті 136 Кодексу).
Підпунктом 135.2 статті 135 Кодексу встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є грошове вираження об'єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними пунктом 135.2 статті 135 та підпунктом 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 Кодексу.
У разі здійснення операцій, які є об'єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Отже, у разі якщо платник податку набув статусу резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, то такий платник податку переходить на спеціальний режим оподаткування зі ставкою податку на прибуток у розмірі 9% і формує базу оподаткування відповідно до норм пункту 135.2 статті 135 Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1667 уповноважений орган приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, зокрема, у разі отримання від резидента Дія Сіті заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті.
Уповноважений орган приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті (пункт 1 частини другої статті 9 Закону №1667).
Відповідно до підпункту 137.10.8 пункту 137.10 статті 137 Кодексу платник податку, який був резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, зобов'язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:
а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам пункту 4 частини першої статті 5 Закону №1667, незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;
б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом №1667. При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.
Відповідно до підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Перехідних положень щодо перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, яке було сформоване до набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах Кодексом не передбачено.
2. "Ситуація: Під час заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за формою J0200126 в Електронному кабінеті виникає технічна помилка такого змісту:
Форма: J0200126
Поле: R71GA[0]. Текст помилки: "Ряд. 7.1 кол. А >= кол. 6 рядка "Усього за звітний (податковий) період" табл. 1.2 додатка Д1"
Форма: J0200126
Поле: R71GB[0]. Текст помилки: "Ряд. 7.1 кол. Б >= кол. 7 + кол. 8 + кол. 9 рядка "Усього за звітний (податковий) період" табл. 1.2 додатка Д1"
Питання: Яким чином платнику податків діяти у разі виникнення в Електронному кабінеті технічної помилки під час подання податкової декларації з ПДВ за формою J0200126, коли система вимагає заповнення показників таблиці 1.2 додатка Д1, хоча всі розрахунки коригування зареєстровані та відповідна таблиця об'єктивно не формується, а рядок 7.1 декларації заповнений коректно?
Уточнення: Просимо розглянути зазначену ситуацію та, за можливості, усунути технічну помилку в роботі Електронного кабінету."
Відповідь: В Електронному кабінеті арифметично-логічні контролі щодо заповнення декларації з податку на додану вартість (ф. J0200126) реалізовані відповідно до узгодженого Опису алгоритму контролю форми Податкової декларації з податку на додану вартість для арифметично-логічної перевірки даних документа звітності у процесі його автоматичної обробки та відображення показників в інтегрованих картках платників.
Наразі в Електронному кабінеті технічних помилок в арифметично-логічних контролях заповнення декларації з податку на додану вартість (ф. J0200126) немає.
3. "Ситуація: У відповіді ДПС на запит №04-32/10-2025/296175 від 22.12.2025 щодо надання позиції стосовно застосування окремих норм податкового законодавства України в частині питання: "Ситуація: ФОП на єдиному податку, 3 група (ставка 5%), надав певні послуги у серпні 2025 року.
На момент надання цих послуг відповідний КВЕД у ФОП був відсутній. Оплата за надані послуги надійшла у грудні 2025 року. На момент надходження коштів ФОП уже додав відповідний КВЕД.
Питання: Чи було порушено правила перебування на спрощеній системі оподаткування?
Уточнення: Якщо так, то яка відповідальність за це передбачена?".
Разом з тим, наведена відповідь обмежується цитуванням норм Податкового кодексу України та не містить застосування цих норм до конкретної ситуації, яка була предметом запиту, а саме не визначає момент, на який оцінюється дотримання умов перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування.
Зокрема, у відповіді відсутня правова оцінка, чи має значення:
дата надання послуг (виконання робіт),
дата фактичного отримання доходу (грошових коштів),
необхідність одночасної наявності відповідного КВЕД на обидві дати.
Таким чином, у наданій відповіді залишаються невизначеними правові підходи до оцінки описаної ситуації, що зумовлює необхідність надання чіткої та однозначної позиції контролюючого органу щодо зазначених питань.
Питання 1: Чи вважається порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо ФОП - платник єдиного податку 3 групи здійснив надання послуг (виконання робіт) за видом діяльності, КВЕД за яким був відсутній на дату їх фактичного надання, але був внесений до реєстру платників єдиного податку до дати отримання доходу (грошових коштів)?
Питання 2: Просимо надати чітке роз'яснення, яка саме дата є визначальною для оцінки дотримання ФОП - платником єдиного податку вимог щодо здійснення діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕДів.
Питання 3: Чи правильно розуміти, що за умови наявності відповідного КВЕД на дату отримання доходу, підстав для визнання порушення умов перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування не виникає?"
Відповідь на питання 1: Спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу ХІV Кодексу.
Згідно з підпунктом 5 пункту 298.3 статті 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Відповідно до підпункту 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 Кодексу платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим пункту 298.6 статті 298 Кодексу визначено, що у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Підпунктом 298.2.3 пунктом 298.2 статті 298 Кодексу зазначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - у термін з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Відповідно до абзаців першого - другого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Водночас, з урахуванням підпункту 16.1.5 пункту 16.5 статті 16 та пункту 85.4 статті 85 Кодексу контролюючий орган має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.
Абзацом першим пункту 299.11 статті 299 Кодексу передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, ФОП - платником єдиного податку третьої групи були порушені умови спрощеної системи оподаткування і він зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.
Відповідь на питання 2: Згідно з підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 Кодексу платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим пункту 298.6 статті 298 Кодексу визначено, що у разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів)), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексу, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Також у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший пункту 299.11 статті 299 Кодексу).
Отже датою дотримання ФОП - платником єдиного податку вимог обрання видів діяльності відповідно до зареєстрованих КВЕДів є дата внесення до Реєстру платників єдиного податку видів господарської діяльності.
Відповідь на питання 3: Кодексом визначено умови перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування та передбачено чіткий алгоритм подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування в якій платник податків зазначає обрані види діяльності, також Кодексом є можливість внесення змін до цієї заяви щодо виду діяльності, включення до Реєстру платників єдиного податку, а лише потім дій з надання (виконання) послуг та отриманням доходу ФОП.
У разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу зазначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів)) - у термін з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
4. "Ситуація: У відповіді ДПС на запит від 07.11.2025 №04-32/10-2025/257668 наведено роз'яснення щодо застосування граничних строків розрахунків у разі якщо сума експортної операції перевищує 400 000 грн, протее не надано правової оцінки ситуації, коли сума такої операції не перевищує зазначений поріг, як це прямо визначено в описі ситуації, що зумовлює необхідність надання чіткої та однозначної позиції контролюючого органу.
Питання: Якою є позиція контролюючого органу щодо можливості проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією, сума якої не перевищує 400 000 грн, із заборгованістю товариства перед цим самим нерезидентом щодо виплати дивідендів?"
Відповідь: У Законі України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту та валютні операції" (далі - Закон №2473) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Метою Закону №2473 є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
У Законі №2473 визначено, що валютним наглядом є система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у пункті 1 частини першої статті 1 Закону №2473.
До поточних торговельних операцій відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу І Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, належать операції, за якими проводяться розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв'язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв'язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Водночас платежі у вигляді дивідендів за корпоративними правами, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів (прибутків) за об'єктами інвестиційної діяльності, що не пов'язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією, зменшенням статутного капіталу, належать до поточних неторговельних операцій.
Питання щодо обмежень на проведення валютних операцій, пов'язаних із рухом капіталу, зокрема при виплаті нерезиденту дивідендів, а також стосовно обмежень на поточні торговельні операції з експорту товарів та поширення граничних строків розрахунків на такі операції регулюються Національним банком України.
У частині першій статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України наділений правом встановлення:
граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;
мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У частині другій статті 13 Закону №2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - із дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Враховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону №2473 за експортовані резидентом товари їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.
При цьому слід врахувати, що у пункті 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення №5), визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у статті 20 Закону України від 06 грудня 2019 року №361 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терроризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон №361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Аналогічна норма визначена і в пункті 14-3 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", а саме: граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у статті 20 Закону №361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
У пункті 2 Положення №5 також визначено, що незначний розмір валютної операції - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений у статті 20 Закону №361.
Таким чином, якщо сума операції з експорту товарів, здійсненої резидентом України, не перевищує незначний розмір (є меншою за 400 000 гривень), то на таку операцію не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів, та, відповідно, така операція не підлягає валютному нагляду в банку.
З урахуванням положень Закону №2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та тим самим нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов'язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експортної операції не перевищує еквівалент 400 000 гривень та така операція не підлягає валютному нагляду. При цьому, така можливість може застосовуватись лише за відсутності ознак штучного дроблення і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.
Водночас звертаємо увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. Разом із тим при оподаткуванні таких доходів необхідно враховувати положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила оподаткування, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору за умови дотримання вимог статті 103 Кодексу щодо підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу та надання довідки про резидентність.
Крім того, слід врахувати, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 було запроваджено деякі валютні обмеження, серед яких - фактична заборона на здійснення валютних переказів за кордон, у тому числі з виплати дивідендів, за винятком випадків, прямо передбачених у пункті 14 зазначеної постанови.
Постановою Правління НБУ від 13.05.2024 №56 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18" внесені зміни до Постанови №18 в частині доповнення підпунктом 46 пункту, яким розширено перелік дозволених валютних операцій, у тому числі щодо виплати дивідендів нерезидентам, але за визначених певних умов. Так, дозволено репатріацію дивідендів, нарахованих за результатами діяльності починаючи з 1 січня 2024 року, за умови їх виплати безпосередньо на рахунки нерезидентів через автоматизовану систему НБУ "Е-ліміти" з дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
Надалі постановою Правління НБУ від 05.08.2025 №95 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18", що набрала чинності 06.08.2025, розширено можливість виплати дивідендів, нарахованих починаючи з 1 січня 2023 року (раніше - лише з 1 січня 2024 року). Виплата дивідендів здійснюється на тих самих умовах: через систему "Е-ліміти" із дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.
5. "Ситуація: Підприємство є резидентом Дія Сіті та у 2025 році перебуває на різних режимах оподаткування, а саме:
у І півріччі 2025 року - платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах (звітний період - квартал);
у ІІ півріччі 2025 року - платник податку на прибуток підприємств на особливих умовах (податок на виведений капітал).
Згідно з даними фінансової звітності за 2024 рік, сума витрат підприємства становить 1 000 000 грн, у зв'язку з чим граничний розмір операцій з платниками єдиного податку, визначений на рівні 20%, становить 200 000 грн.
Питання 1: Чи застосовується граничний розмір операцій у сумі 200 000 грн окремо до кожного періоду перебування на різних режимах оподаткування (для І півріччя та ІІ півріччя, тобто фактично 400 000 грн за 2025 рік.
Уточнення: Чи зазначений ліміт застосовується сукупно за весь 2025 рік незалежно від зміни режиму оподаткування?
Питання 2: Чи правильно розуміти, що за період перебування підприємства на загальній системі оподаткування (І півріччя 2025 року) при визначенні перевищення граничного розміру операцій з платниками єдиного податку враховується вартість придбань (нараховані витрати) у таких платників, без урахування факту оплати, відповідно до вимог п. 140.5.17 Податкового кодексу України?
Питання 3: Чи правильно розуміти, що за період перебування підприємства на режимі оподаткування з особливими умовами (ІІ півріччя 2025 року) при визначенні перевищення граничного розміру операцій з платниками єдиного податку враховується більша з двох величин - сума оплати або вартість придбань у таких платників, відповідно до пп. 135.2.1.15 Податкового кодексу України?"
Відповідь на питання 1: Згідно з підпунктом 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Кодексу база оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах визначається як сума коштів та/або вартості майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), виплачених (переданого) у зв'язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов'язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим підпункту 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Кодексу, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату виплати коштів та/або передачі майна як попередньої оплати за майно (роботи, послуги) постачальник не був платником єдиного податку, положення підпункту 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Кодексу застосовуються до таких операцій за результатами податкового (звітного) періоду, в якому резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах отримав майно (роботи, послуги), за умови що на дату такого отримання постачальник є платником єдиного податку.
Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності за звітний період підприємства наводиться у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід).
Форма Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) складається, зокрема, згідно з вимогами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 (далі - форма №2), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 №25) (далі - форма №2-м), в залежності від категорії підприємства для цілей бухгалтерського обліку.
При цьому таке перевищення визначається при розрахунку різниці згідно з підпунктом 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу для резидентів Дія Сіті, що перебували на загальній системі оподаткування, так і для бази оподаткування згідно з підпунктом 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Кодексу резидента Дія Сіті під час перебування на особливих умовах оподаткування податку на прибуток.
Вказані суми розраховуються окремо за період перебування платника податку на відповідному режимі оподаткування.
Тобто, при розрахунку суми перевищення 20 відсотків по операціям із контрагентами, що сплачують єдиний податок, вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування на спеціальному режимі Дія Сіті не враховується вартість операцій з придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку під час перебування резидента Дія Сіті на загальній системі оподаткування.
При цьому сума витрат від будь якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) береться за 2024 рік.
Відповідь на питання 2: Підпунктом 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті - платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов'язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті - платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим цього підпункту, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
Пунктом 62 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу вказано, що положення підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2024 року.
При цьому абзацом другим пункту 62 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені підпунктом 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов'язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Отже, при заповненні декларації з податку на прибуток обсяг придбання у платників єдиного податку для розрахунку різниці згідно з підпунктом 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу (з урахуванням обмежень згідно з абзацом другим пункту 62 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу) враховується за період перебування платника в статусі резидента Дія Сіті, тобто починаючи з дати набрання такого статусу.
Обсяг придбання у платників єдиного податку визначається, виходячи із сум операцій з такими платниками, нарахованих у бухгалтерському обліку та визнаних у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Відповідь на питання 3:
При здійсненні розрахунку суми перевищення зазначеного у підпункті 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Кодексу враховуються суми коштів, виплачені платникам єдиного податку, або вартість майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), передана платникам єдиного податку, починаючи з дати переходу платника податку на особливий режим оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті.
6. "Ситуація: Підприємство є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на особливих умовах (податок на виведений капітал).
Дохід підприємства за 2024 рік перевищує 150 млн грн, у зв'язку з чим у 2024 році здійснювалися контрольовані операції з нерезидентами.
За результатами визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, встановлено:
заниження ціни експортних операцій на суму 100 000 грн;
завищення ціни імпортних операцій на суму 300 000 грн.
Зазначені відхилення були виявлені у вересні 2025 року після підготовки та подання Звіту про контрольовані операції за 2024 рік.
Питання 1: Яким чином у такій ситуації слід відобразити суми коригувань контрольованих операцій, що призводять до виникнення "конструктивних" дивідендів, у:
додатку Дія (зокрема у рядках 37 та 38);
додатку ПН у частині відображення "конструктивних" дивідендів?
Питання 2: У якому звітному (податковому) періоді зазначені операції підлягають відображенню для цілей оподаткування податком на виведений капітал: у 2025 році - у періоді виявлення відхилень та подання декларації за відповідний звітний період, чи шляхом подання уточнюючої декларації за 2024 рік, у якому здійснювалися відповідні контрольовані операції?
Уточнення: Відповідно до пп. 14.1.49 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема:
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного у підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях у частині перевищення над сумою, що відповідає принципу "витягнутої руки";
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у такого нерезидента, у контрольованих операціях у частині перевищення над рівнем, що відповідає принципу "витягнутої руки"."
Відповідь на питання 1:
Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
База оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах визначається як сума, зокрема, дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи - емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (підпункт 135.2.1.1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 Кодексу).
Відповідно до підпункту 141.9-1.2.15 підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 Кодексу об'єктом оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є господарські операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 Кодексу.
Згідно з підпунктом 141.9-1.3. пункту 141.9-1 статті 141 Кодексу у разі якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах здійснює контрольовані операції, визначені статтею 39 Кодексу, умови яких не відповідають принципу "витягнутої руки", база оподаткування податком на прибуток підприємств за такими операціями, що оподатковується за ставкою, визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 Кодексу, визначається окремо на рівні:
перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг);
перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки".
У разі якщо сума (її частина), визначена як база оподаткування за окремою контрольованою операцією:
а) була оподаткована податком на доходи нерезидента, відповідна сума нарахованого (сплаченого) податку на доходи нерезидента зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією за базовою (основною) ставкою;
б) у попередніх податкових (звітних) періодах була включена до бази оподаткування сума податку, нарахована (сплачена) в попередніх податкових (звітних) періодах на таку суму (її частину) за ставкою 9 відсотків, зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією за базовою (основною) ставкою.
Резидент Дія Сіті суми - платник податку на особливих умовах коригування контрольованих операцій, що призводять до виникнення "конструктивних дивідендів" відображає у додатку ДІЯ до Декларації:
суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг) - рядок 37;
суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки" - рядок 38.
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу "витягнутої руки", або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
У додатку ПН до рядка 23 ПН до Декларації відповідні операції відображаються у рядках 30 та 31, а саме:
сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки" - рядок 30;
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки" - рядок 31.
Відповідь на питання 2:
Відповідно до абзацу "а" пункту 50.1 статті 50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 статті 50 Кодексу надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.
Таким чином, операції щодо заниження ціни експортних операцій (завищення ціни імпортних операцій) та відповідні суми податку підлягають відображенню в уточнюючій Декларації за 2024 рік, яка має бути подана не пізніше 01.10.2025.
7. "Ситуація: У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю безоплатно передало товари військовій частині на суму 300 000 грн. Відповідно до п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), така операція не є постачанням товарів для цілей оподаткування ПДВ. Акти приймання-передачі між ТОВ та військовою частиною оформлені належним чином.
У грудні 2025 року ТОВ отримало бюджетний грант у сумі 300 000 грн від міської територіальної громади. Зазначений грант має характер відшкодування вартості товарів, безоплатно переданих військовій частині у листопаді 2025 року.
Питання 1: З урахуванням того, що відповідно до п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі товарів Збройним Силам України, чи зберігається у ТОВ право не нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ, з огляду на те, що передача товарів військовій частині відбулася на безоплатній основі для ЗСУ, а бюджетний грант отримано від третьої особи (органу місцевого самоврядування) вже після здійснення такої передачі?"
Відповідь: Якщо ТОВ здійснюється безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача/надання товарів/послуг зазначеній у пункті 32-1 підрозділу 2 Кодексу категорії суб'єктів, то така операція не є постачанням товарів/послуг згідно з вказаним вище пунктом Кодексу і, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Водночас якщо ТОВ за такі безоплатно передані товари надалі отримує компенсацію у вигляді бюджетного гранту від міської територіальної громади, то на дату зміни обставин здійснення операції (а саме отримання бюджетних коштів в оплату вартості переданих товарів, у звјязку з чим операція з безоплатної передачі стає оплачуваною) така операція з передачі товарів змінює статус на оподатковувану ПДВ операцію з постачання, яка:
звільняється від оподаткування ПДВ у разі, якщо передавалися товари категоріям субјєктів, визначені/им підпунктами 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 Кодексу;
підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, якщо передавалися інші категорії товарів та іншим категоріям субјєктів. У цьому випадку, з урахуванням норм пункту 187.7 статті 187 Кодексу, на дату отримання таких бюджетних коштів (бюджетного гранту) ТОВ зобовјязане нарахувати податкові зобовјязання з ПДВ.
8. "Ситуація: Підприємство є резидентом Дія Сіті з жовтня 2022 року та платником податку підприємств на особливих умовах (податок на виведений капітал) з 01.04.2023 року.
Остання виплата дивідендів була здійснена 25.01.2024 року. У лютому 2026 року планується виплата дивідендів за результатами діяльності за 2024 - 2025 роки.
Питання: Чи має право резидент Дія Сіті - платник податку на прибуток підприємств на особливих умовах (ПнВК) застосовувати пільгове оподаткування ПДФО та військовим збором при виплаті дивідендів у лютому 2026 року за 2024 - 2025 роки, з урахуванням дати попередньої виплати дивідендів (25.01.2024) та періоду перебування на режимі ПнВК?"
