Про затвердження Методологічних положень з організації державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії

Відповідно до статей 8, 12, 14, 18 Закону України "Про державну статистику" та з метою забезпечення доступності, гласності та відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання

1. Затвердити схвалені Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Держкомстату Методологічні положення з організації державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії (далі - Методологічні положення), що додаються.

2. Департаменту статистики торгівлі (Фризоренко А.О.):

2.1. Здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці Методологічних положень, затверджених цим наказом.

2.2. Забезпечити оприлюднення Методологічних положень, затверджених цим наказом, на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Метою розроблення Методологічних положень з організації державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії (далі - Методологічні положення) є визначення порядку організації та проведення державних статистичних спостережень із зазначеного питання, розробки та поширення їхніх результатів. Також вони вміщують порядок і принципи формування сукупностей звітних одиниць, які використовують енергетичні матеріали, продукти перероблення нафти, теплоенергію, електроенергію та охоплюються державними статистичними спостереженнями з цих питань.

Значне місце в Методологічних положеннях відведено опису погоджених визначень джерел енергії та енергоносіїв для використання при збиранні й обробці даних, характеристиці взаємовідносин цих визначень. Визначення енергоносіїв будується на обліку їхніх фізичних або хімічних характеристик, уключаючи енергомісткість як головний класифікаційний критерій.

Методологічні положення складаються з передмови, чотирьох розділів, додатків і переліку використаної літератури. Вони містять опис термінів і основних характеристик державних статистичних спостережень, загальних принципів, критеріїв та схем організації робіт із формування сукупностей звітних одиниць, які використовують енергетичні матеріали, продукти перероблення нафти, теплоенергію та електроенергію.

Методологічні положення призначені для використання працівниками органів державної статистики всіх рівнів, міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також можуть бути корисні для фахівців наукових організацій та установ, що проводять дослідження у сфері енергетики, енергоефективності, навколишнього середовища, інших зацікавлених користувачів.

Методологічні положення підготовлені відповідно до чинної в Україні національної системи обліку виробництва, транспортування, споживання і зберігання паливно-енергетичних ресурсів для інформаційного забезпечення й обґрунтування рішень у сфері формування і реалізації ефективної державної політики надійного забезпечення потреб економіки та населення держави в паливі, тепловій і електричній енергії, виявлення та усунення диспропорцій і недоліків у енергозабезпеченні країни.

Зазначені Методологічні положення встановлюють спільні рамки для проведення робіт зі створення, передачі, оцінки та розповсюдження співставної статистики в галузі енергетики.

Ці Методологічні положення визначають порядок організації та методологію проведення державних статистичних спостережень щодо використання енергетичних матеріалів, продуктів перероблення нафти, теплоенергії, електроенергії, порядок розробки і поширення їхніх результатів, принципи формування сукупностей звітних одиниць, які охоплюють державні статистичні спостереження за формами 4-мтп (річна) , № 4-мтп (св) (річна) , № 4-мтп (місячна) , № 11-мтп (річна) , № 11-ер (річна) , № 11-мтп (паливо) (річна) , № 11-мтп (вер) (річна) .

Методологічні положення ґрунтуються на нормах Господарського кодексу України , Цивільного кодексу України , законів України "Про інформацію" , "Про державну статистику" , "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 499 ) "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України", наказів Держкомстату від 16.12.2009 № 481 "Про затвердження Положення про Реєстр статистичних одиниць та формування основ сукупностей одиниць статистичних спостережень за діяльністю підприємств" і від 29.12.2009 № 498 "Про затвердження структури плану статистичного спостереження та глосарія до нього".

Правовою та методологічною основою робіт з розроблення Методологічних положень із організації державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії також є:

Закони України:

"Про енергозбереження" ;

"Про альтернативні джерела енергії" ;

"Про альтернативні види палива" ;

"Про електроенергетику" ;

"Про газ (метан) вугільних родовищ" ;

"Про теплопостачання" ;

"Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного потенціалу" .

Укази Президента України:

"Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення" від 27.12.2005 № 1863/2005 .

"Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" від 28.02.2008 № 174 .

"Про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" від 28.07.2008 № 679/2008 .

"Про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 10 лютого 2009 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки України" від 11.02.2009 № 82/2009 .

Постанови Кабінету Міністрів України:

"Про організацію розробки системи балансів національної економіки" від 12.11.93 № 922 .

"Про Комплексну державну програму енергозбереження України" від 05.02.97 № 148 .

"Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" від 15.07.97 № 786 .

"Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики" від 31.12.97 № 1505 .

"Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів" від 22.10.2008 № 935 .

Розпорядження Кабінету Міністрів України:

"Енергетична стратегія України до 2030 року" від 15.03.2006 № 145-р.

"Про схвалення Концепції формування енергетичного балансу" від 28.11.2007 № 1058-р .

"Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції формування енергетичного балансу" від 30.10.2008 № 1376-р .

"Про схвалення Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року" від 05.11.2008 № 1413-р .

"Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів" від 17.12.2008 № 1567-р .

"Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку виробництва та використання біологічних видів палива" від 12.02.2009 № 276-р .

"Про звітний та прогнозний енергетичні баланси" від 11.03.2011 № 203-р .

Міжнародні документи:

Керівництво з енергетичної статистики, OECD/IEA 2007 р.

Регламент Європейського парламенту та Європейської ради № 1099/2008 від 22 жовтня 2008 р. про статистику в галузі енергетики.

Директива Європейського парламенту та Європейської ради від 5 квітня 2006 року про ефективність кінцевого використання енергії та енергетичні послуги.

Необхідність розроблення Методологічних положень з організації державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії також викликана прийняттям останніх нормативно-правових актів з відповідними дорученнями органам державної статистики.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2007 р. № 1058-р "Про схвалення Концепції формування енергетичного балансу" схвалена Концепція формування енергетичного балансу , згідно з якою функції з формування звітного енергетичного балансу, створення методичної бази для проведення його аналізу та відповідних робіт покладаються на Держкомстат. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1376-р затверджено План заходів з реалізації зазначеної Концепції.

Необхідність у енергетичних балансах викликана потребою отримання надійних статистичних даних для моніторингу енергетичної ситуації як на національному, так і на міжнародному рівнях, створення інформаційної бази для проведення аналізу та прогнозування стабільного функціонування економіки країни, можливості порівняння енергетичних показників різних держав і визначення їхнього місця у світовому споживанні палива, уникнення розбіжностей щодо оцінок сучасного стану енергетики.

Методологічні положення підготовлені відповідно до чинних міжнародних рекомендацій Статистичної комісії ООН, Міжнародного енергетичного агентства та Євростату, які застосовуються в практиці статистики енергетики.

Використання Методологічних положень створює нормативну базу для проведення порівнювального аналізу структури та обсягу енергетичних продуктів у межах Європейської статистики усіх видів економічної діяльності, у тому числі Європейської енергетичної статистики, а також порівнювального аналізу послуг, пов'язаних з енергією, на міжгалузевому, державному, міждержавному рівнях.

Для цілей Методологічних положень терміни вживаються у тлумаченнях, визначених Глосарієм до плану статистичного спостереження, а також відповідно до чинного законодавства та міжнародних норм у сфері енергетичної статистики.

Юридична особа - організація, створена і зареєстрована в порядку, встановленому законодавством.

Відокремлений підрозділ юридичної особи - філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням і виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи або представництва, що здійснює представництво та захист інтересів юридичної особи.

Реєстр статистичних одиниць (РСО) - автоматизована інформаційна система, призначена для збирання, накопичення, захисту, опрацювання, поширення, використання та зберігання даних щодо статистичних одиниць.

Ідентифікаційні показники - ідентифікаційний код суб'єкта відповідно до реєстрації юридичних та неюридичних осіб в ЄДРПОУ.

Класифікаційні показники - реквізити суб'єкта щодо його належності до певного виду економічної діяльності, території, організаційно-правової форми господарювання та інше згідно з чинними національними класифікаціями.

Рік звітний - календарний період, який розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня включно, в якому здійснюється формування сукупностей звітних одиниць.

Рік минулий - календарний період, який розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня включно та який передує звітному року.

Обсяг запасів (залишки) - дані про обсяги наявних запасів палива за станом на початок і кінець року. Значення запасів на початок та кінець звітного періоду називаються відповідно величиною запасів на початок періоду та величиною запасів на кінець періоду.

Перетворення палива - процес, у результаті якого змінюється первинне паливо за допомогою фізичних і/або хімічних методів, перетворюючи його на вторинний енергетичний продукт, більш зручний, ніж первинний, для використання в умовах, для яких він призначений.

Енергетичний сектор - власне споживання енергетичним сектором: показується кількість енергетичних продуктів, спожитих на паливних та енергетичних підприємствах таким чином, що вони зникають з рахунків, а не повертаються у вигляді іншого енергетичного продукту. Спожиті у такий спосіб енергетичні продукти використовуються для забезпечення діяльності підприємств із видобування, перетворення або виробництва енергії, але вони не беруть участі в процесах перетворення.

Використання для неенергетичних цілей (як сировина, матеріал) - витрата енергоносіїв як сировини в різних сферах промисловості, тобто не використовуваних як паливо і не перероблених в інший вид палива.

Кінцеве споживання енергії - постачання енергетичних продуктів споживачам для процесів, які не є процесами їхнього перетворення або трансформації, за винятком витрат палива, врахованих енергетичним сектором і використаних для неенергетичних цілей. При цьому енергетичні продукти вважаються спожитими, а не перетвореними в інші види енергії.

Втрати паливно-енергетичних ресурсів прямі - втрати паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).

Втрати при передачі та транспортуванні - це всі втрати, які відбуваються при транспортуванні та перерозподілі палива та енергії.

Використано - всього в натуральному вимірі - фактичні сумарні об'єми енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти, витрачених за всіма напрямами споживання: в процесі перетворення, на неенергетичні потреби (як сировина або матеріал), безпосередньо з метою кінцевого споживання незалежно від джерел їх надходження (чи закуплені вони за власні кошти, чи надійшли як давальницька сировина), а також об'єми втрат енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти при транспортуванні, розподілі та зберіганні.

Валове споживання енергії (розрахункове) визначають у такий спосіб: Внутрішнє виробництво + з інших джерел + імпорт - експорт - міжнародне морське бункерування + зміни запасів (різниця запасів на початок і кінець звітного періоду).

Споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж і купівлю.

Енергоресурси в натуральному вимірі / натуральне паливо - вираження кількостей палива та енергії в одиницях, що належать до обсягу, маси й енергії. Одиницею маси для твердих палив у системі СІ є кілограм, газоподібного - кубічний метр, теплоенергії - гігакалорія, електроенергії - тисяча кіловат-годин.

Коефіцієнт перерахування / теплотворна спроможність палива / калорійний еквівалент - виражає кількість тепла, одержуваного з однієї одиниці палива, розраховується як відношення нижчої теплотворної спроможності окремого виду палива до теплотворної спроможності 1 кг умовного палива, тобто 7000 ккал/кг.

Енергоресурси в умовному вимірі / умовне паливо - вираження кількостей палива та енергії в загальній енергетичній одиниці. У національній практиці в Україні як одиницю енергії застосовують тонну умовного палива (т у. п.), що відповідає тонні умовного палива по вугільному еквіваленту (ТВЕ).

Питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії - фактичні середні витрати окремих видів ресурсів на одиницю продукції (робіт, послуг), які обчислюють як частку від ділення даних про кількість фактично витрачених ресурсів на кількість фактично виготовленої продукції або виконаної роботи. Фактичні питомі витрати палива на електростанціях, в котельних, які виробляють теплоенергію та електроенергію, вказують не на вироблену, а на одну відпущену з шин кіловат-годину електроенергії та на одну відпущену гігакалорію теплоенергії.

Фактичні витрати - витрати палива, теплоенергії та електроенергії на всю вироблену продукцію (виконану роботу) і на всі інші потреби підприємства. До фактичних витрат палива на виробництво продукції (роботи) враховують витрати тільки на основні та допоміжні технологічні процеси виробництва цього виду продукції.

Когенераційна установка - комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної та теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів у електричну та теплову енергію.

Вторинні енергетичні ресурси (ВЕР) - енергетичний потенціал продукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, який утворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах) і не використовується в самому агрегаті, але може бути частково або повністю використаний для енергопостачання інших агрегатів (процесів) на самому підприємстві або за його межами. Вторинні ВЕР поділяються на горючі (паливні) та теплові.

3.1. Мета й основні характеристики державних статистичних спостережень

Метою проведення державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії є отримання статистичної інформації про загальні обсяги і структуру використання всіх видів палива та енергії, про їх залишки у виробників, споживачів та постачальників енергоресурсів, про питомі витрати палива та енергії на виробництво основних видів продукції та робіт, про обсяги утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів у країні в цілому й окремих її регіонах.

Основні принципи організації державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії базуються на єдиних методологічних підходах, що забезпечує співставну динаміку інформації про використання (включаючи втрати і залишки) усіх джерел енергії в економіці в цілому або в окремих її складових (вид діяльності, регіон) за певний інтервал часу. У показниках державних статистичних спостережень ураховані міжнародні вимоги до ведення статистики енергетики на базі використання європейських стандартів енергетичної статистики, встановлених Регламентом Європейського парламенту та Європейської ради № 1099/2008 від 22 жовтня 2008 року про статистику в галузі енергетики.

Державними статистичними спостереженнями щодо використання палива та енергії є спостереження:

Про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (за формою № 4-мтп);

Про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії (за формою № 11-мтп).

Результатом проведення державних статистичних спостережень щодо використання палива та енергії є первинна та узагальнена інформація, яку використовують для відстеження обсягів і динаміки загальних обсягів та структури використання всіх видів палива та енергії в країні та окремих регіонах, їх залишків у виробників, споживачів і постачальників енергоресурсів, питомих витрат палива та енергії на виробництво основних видів продукції і робіт, обсягів утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів тощо, а також визначення питомої ваги окремих регіонів у загальному обсязі споживання палива та енергії в країні, встановлення рівнів споживання палива та енергії в економіці в цілому та за окремими видами діяльності, а також за основними цільовими напрямами; визначення характеру економічних зв'язків між районами-виробниками та споживачами різних паливно-енергетичних ресурсів. Отримані дані є основою для формування енергетичного балансу країни та розрахунку показників енергоефективності.

Державні статистичні спостереження щодо використання палива й енергії мають такі основні характеристики:

- Вид державних статистичних спостережень:

за ступенем охоплення одиниць: комбіноване (суцільне основного масиву, згідно зі встановленим цензом);

за часом реєстрації даних: поточне.

- Організаційна форма державних статистичних спостережень: статистична звітність.

- Спосіб державних статистичних спостережень: документальний облік.

- Одиниця державних статистичних спостережень: місцева одиниця.

- Респондент державних статистичних спостережень: суб'єкт господарювання - юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи.

- Органи, які здійснюють державні статистичні спостереження:

- Держкомстат, ГМУС у м. Києві, територіальні органи державної статистики.

- Місце проведення державних статистичних спостережень:

Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь за територіальним розташуванням респондентів.

Національні класифікації, що використовуються при проведенні державних статистичних спостережень:

КВЕД - Класифікація видів економічної діяльності;

КОПФГ - Класифікація організаційно-правових форм господарювання;

КОАТУУ - Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України;

НПП - Номенклатура продукції промисловості ;

КСПОВО - Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку;

КОДУ - Класифікатор органів державного управління;

ЦСК - Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності;

УКТЗЕД - Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності;

ДКПП - Державний класифікатор продукції та послуг.

3.2. Інструментарій, програма, процедури організації та проведення, розробки та поширення результатів державних статистичних спостережень

3.2.1. Інструментарій і програма державних статистичних спостережень

Державне статистичне спостереження за формами № 4-мтп (річна) , № 4-мтп (св) (річна) і № 4-мтп (місячна) "Про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти" поширюються на суб'єкти господарювання - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб (далі - підприємства) усіх видів економічної діяльності, незалежно від розміру, організаційно-правової форми господарювання та підпорядкування, які використовують і мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти.

Підставою для заповнення вказаних форм є дані первинної документації та вивірені дані бухгалтерського обліку палива та енергії.

Звіт за формою № 4-мтп (річна) складають підприємства, які мають у своїй господарській діяльності сектори перетворення палива та енергії в інші види палива та енергію.

Форма № 4-мтп (св) (річна) є спрощеним варіантом форми № 4-мтп (річна) і передбачена для підприємств-споживачів первинних видів палива та продуктів їх перероблення, які не мають секторів з перетворення палива та енергії в інші види палива та енергію.

Форми № 4-мтп (річна) та № 4-мтп (св) (річна) подають респонденти за рік наростаючим підсумком з початку року.

Бланк державного статистичного спостереження за формою № 4-мтп (річна) складається з п'яти розділів; за формою № 4-мтп (св) (річна) - з чотирьох розділів.

У розділі 1 обох бланків показують обсяги залишків усіх видів енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти у споживачів та в постачальників на початок і кінець звітного періоду.

У розділі 2 записують сумарні обсяги енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти, витрачених за всіма напрямами споживання. Обсяги витрат за окремими видами господарської діяльності розшифровують у розділах 3, 4 та 5:

- до розділу 3 форми № 4-мтп (річна) включено показники, які характеризують використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти енергетичним сектором на перетворення в інші види енергії або паливних продуктів з розшифровкою за видами перетворення, а також на власне споживання енергетичним сектором;

- до розділу 4 форми № 4-мтп (річна) та розділу 3 форми № 4-мтп (св) (річна) - кінцеве споживання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти з розшифровкою за окремими напрямами, а також використання енергоресурсів для неенергетичних цілей як сировини на виробництво хімічної, нафтохімічної та іншої непаливної продукції та матеріалу для непаливних потреб;

- до розділу 5 форми № 4-мтп (річна) та розділу 4 форми № 4-мтп (св) (річна) - втрати енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за видами втрат.

Звіт за формою № 4-мтп (місячна) подають підприємства - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб (далі - підприємства) усіх видів економічної діяльності, незалежно від розміру, організаційно-правової форми господарювання та підпорядкування, які використовують і мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти.

Форму № 4-мтп (місячна) респондент подає 12 разів на рік.

Показники форми № 4-мтп (місячна) характеризують сумарні обсяги вугілля, нафти (включаючи газовий конденсат), природного газу та окремих нафтопродуктів, витрачених за всіма напрямами споживання: в процесі перетворення, на неенергетичні потреби (як сировина або матеріал), безпосередньо з метою кінцевого споживання з урахуванням технологічних втрат, втрат при транспортуванні, розподілі та зберіганні, а також обсягів реалізації (відпуску) населенню, незалежно від джерел їх надходження. Також до бланка включено сумарні обсяги залишків вугілля, нафти (включаючи газовий конденсат), природного газу та окремих нафтопродуктів як у споживачів, так і постачальників, на кінець звітного періоду.

У перелічених формах за № 4-мтп не враховують обсяги реалізації населенню бензину моторного та газойлів (палива дизельного). Ці обсяги відображають у звіті "Про продаж світлих нафтопродуктів" за формою № 1-торг (нафтопродукти) . При формуванні зведеної інформації щодо використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти до даних форм за № 4-мтп додають дані форми № 1-торг (нафтопродукти) по відповідних графах і рядках.

Державне статистичне спостереження за формами № 11-мтп (річна) "Про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії" , № 11-ер (річна) "Про витрати палива, теплоенергії та електроенергії" , № 11-мтп (паливо) (річна) "Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт" , № 11-мтп (вер) (річна) "Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів" здійснюють як несуцільні основного масиву згідно з установленим цензом з річною періодичністю і поширюють на підприємства - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб (далі - підприємства) усіх видів економічної діяльності незалежно від розміру, організаційно-правової форми господарювання та підпорядкування.

Форми № 11-мтп (річна) та № 11-ер (річна) подаються респондентами за рік наростаючим підсумком з початку року.

Звіт за формою № 11-мтп (річна) складають підприємства із середньодобовими витратами умовного палива від 2 т і вище, або теплоенергії 15 Гкал і більше, або з приєднаною електричною потужністю 100 кВт і більше, які використовують паливо та енергію на виробництво окремих видів продукції та робіт і комунально-побутові потреби підприємства. При цьому, якщо підприємство або його відокремлений підрозділ відповідає одному із указаних цензів, то воно повинне звітувати за формою № 11-мтп (річна) і заповнювати всі розділи та рядки звітів, навіть якщо у звітному періоді деякі з наведених показників будуть нижчими від установленого цензу.

Бланк державного статистичного спостереження за формою № 11-мтп (річна) складається із трьох розділів: перший розділ - "Паливо", другий розділ - "Теплоенергія", третій розділ - "Електроенергія". У цих розділах показують фактичні обсяги, а також питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії на одиницю продукції (роботи) за кожним видом виробленої продукції (виконаної роботи) за встановленим Держкомстатом переліком, що наводиться у додатку 1.

У розділі I "Паливо" форми № 11-мтп ураховують:

а) природні паливні ресурси: вугілля кам'яне та буре, сланці, торф неагломерований паливний, дрова для опалення, нафта, газовий конденсат, газ природний і супутній, інші види природного палива (торф'яна крихта, солома, комиш, хмиз, костра, качани та стебла кукурудзи, стебла бавовнику, лушпиння і відходи лісозаготівлі та деревообробки (суччя, кора, пні, хвоя, щепка, тирса та відходи деревні, стружка, обрізки), а також використані як паливо демонтовані непотрібні дерев'яні шпали, рудникові стійки, стовпи зв'язку, дерев'яна тара тощо;

б) продукти переробки палива: кокс та напівкокс із вугілля кам'яного, кокс газовий, напівкокс із вугілля бурого, вугільні та торф'яні брикети, продукти нафтопереробки рідкі (бензини, паливо дизельне, паливо бензинове реактивне, фракції легкі інші, мазути топкові важкі, масла та мастила тощо), зріджений газ, штучний газ із сланців, газ коксовий, газ нафтопереробки (сухий), кокс нафтовий та інші продукти переробки палива (деревне вугілля, напівкокс, кокс торф'яний, кам'яновугільна смола тощо);

в) горючі (паливні) вторинні енергоресурси: горючі гази плавильних печей (доменний газ, колошниковий, шахтних печей і вагранок, конвертерний тощо), горючі відходи процесів хімічної та термохімічної переробки вуглецевої і вуглеводневої сировини (синтез-газ, відходящий газ виробництва технічного вуглецю, абгаз виробництва синтетичного каучуку, відходи електродного виробництва тощо), невикористані (непридатні) для подальшої технологічної переробки відходи шкіряного виробництва, згар, відходи (луг) целюлозно-паперового виробництва та інші відходи технологічних процесів виробництва, які використовують як котельно-пічне паливо.

У розділі II "Теплоенергія" записують теплоенергію (пара і гаряча вода), одержану як від власних електростанцій, котельних установок, електрокотлів, теплоутилізаційних та інших установок, так і від інших підприємств (за винятком тепла, повернутого на електростанцію або котельну з конденсатом, м'ятою парою і зворотною мережевою водою), і використану на всі потреби звітуючого підприємства, а також реалізовану іншим підприємствам і організаціям, населенню, робітникам і службовцям виробника теплової енергії.

Під відпуском тепла з електростанції (котельної) слід розуміти все відпущене за договором тепло за відрахуванням тепла, повернутого споживачам на електростанцію з конденсатом виробничої пари, зворотною мережевою водою і м'ятою парою (від молотів, пресів тощо).

Усю теплоенергію, яка надійшла на підприємство, вказують у гігакалоріях (Гкал) і розшифровують у графі 1 розділу II за джерелами надходження:

- від власного виробництва: від електростанцій (рядок 9710), котельних установок (рядок 9720), електрокотлів (рядок 9730), теплоутилізаційних установок (рядок 9740) та інших установок (рядок 9760) (вентвикидів, геотермальних, геліоустановок тощо);

- від інших підприємств і організацій (рядок 9810).

У розділі III "Електроенергія" враховують усю електроенергію, отриману від власних електростанцій (стаціонарних і пересувних) та яка надійшла від інших підприємств і витрачена на всі потреби звітуючого підприємства, а також відпущена іншим підприємствам.

Усю електроенергію, що надійшла на підприємство, вказують у тис. кВт·г і розшифровують у графі 1 розділу III за джерелами надходження:

- у рядку 9700 "від власного виробництва" відображають електроенергію, відпущену станціями, що працюють на базі палива, гідроенергії, геотермальної й атомної енергії, а також на базі м'ятої пари і горючих відходів технологічних процесів виробництва;

- у рядку 9800 "від інших підприємств і організацій".

У графі 1 звіту вказують кількість виробленої продукції (виконаної роботи) за звітний період у натуральному вимірі.

У графі 2 записують фактичні питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії на одиницю продукції (роботи) за відповідний період попереднього року за кожним видом виробленої продукції (виконаної роботи); при цьому питомі витрати приводять у структурі фактичного обсягу продукції відповідного періоду попереднього року. Дані цієї графи повинні відповідати аналогічним даним (графа 3) звіту за формою № 11-мтп за відповідний період попереднього року.

Якщо продукція виготовлена вперше у звітному періоді, то фактичні питомі витрати палива та енергії за відповідний період попереднього року умовно приймаються на рівні питомих витрат звітного періоду.

У графі 3 указують фактичні питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії, одержані як частка від ділення даних графи 5 (фактичні витрати палива й енергії за звітний період) на дані графи 1 (обсяг виробленої продукції або виконаної роботи за звітний період) і помножена на 1000.

У графі 4 записують витрати палива, теплоенергії та електроенергії на всю вироблену продукцію (виконану роботу) у звітному періоді за фактичними питомими витратами відповідного періоду попереднього року, які розраховують шляхом множення фактично виробленої продукції (роботи) за звітний період (графа 1) на фактичні питомі витрати палива й енергії за відповідний період минулого року (графа 2) і поділеної на 1000.

У графі 5 відображають фактичні витрати палива, теплоенергії та електроенергії на всю вироблену продукцію (виконану роботу) і на всі інші потреби підприємства за звітний період. При цьому до фактичних витрат палива на виробництво продукції (роботи) повинні враховуватись витрати тільки на основні та допоміжні технологічні процеси виробництва цього виду продукції; до фактичних витрат теплової та електричної енергії повинні включатись також витрати на допоміжні потреби виробництва і втрати енергії в перетворювачах, у теплових і електричних мережах підприємства (цеху), які віднесені на виробництво цієї продукції (роботи). Якщо окремі допоміжні потреби (подання води, вентиляція, виробництво кисню, холоду, стисненого повітря тощо) є складовою частиною технологічного процесу виробництва продукції, витрати енергії на них відносять до технологічних витрат.

Звіт за формою № 11-ер (річна) поширюється на підприємства із середньодобовими витратами умовного палива менше 2 т у. п., або теплоенергії менше 15 Гкал, або з приєднаною електричною потужністю менше 100 кВт, які використовують паливо та енергію на комунально-побутові потреби підприємства.

Звіти підприємств та організацій, що звітують за формою № 11-ер, згідно з постановкою задачі на програмне забезпечення за формами № 11-мтп та № 11-ер, перекладають на форму № 11-мтп і на державний рівень передають у вигляді зведеного звіту по території.

Форму № 11-мтп (паливо) (річна) складає і подає підприємство разом зі звітом за формою № 11-мтп (піврічна) за рік. Дані цієї форми показують детальний розподіл використаного на виробництво продукції та робіт первинного і вторинного палива за його конкретними видами, які у формі № 11-мтп показують у графі 5 розділу I в узагальненому умовному визначенні. Крім того, у формі визначають середні калорійні еквіваленти кожного виду палива, які в статистичній практиці використовують для перерахування палива з натуральних одиниць вимірювання в умовні.

Для оцінки енергоресурсів і проведення порівняння в різних регіонах за різні періоди і в різних секторах споживання в національній практиці використовують тонну умовного палива (т у. п.).

Для перерахування кількості палива з натуральних одиниць або якихось проміжних одиниць (таких як маса) в енергетичні одиниці необхідний коефіцієнт перерахунку, який виражає кількість тепла, одержуваного з однієї одиниці палива. Цей коефіцієнт перерахунку називається теплотворною спроможністю палива або калорійністю.

Точність значення перерахунку натурального палива в умовне значною мірою залежить від точності визначення величини теплоти згоряння палива. Теплотворну спроможність палива одержують шляхом виміру в лабораторії, що спеціалізується на визначенні якості палива. Тому необхідно чітко визначити природу енергетичного продукту та використовувати спеціальні коефіцієнти перетворення для їх порівняння. Так, у міжнародній практиці для перерахунку природного газу використовують найвищу теплоту його згоряння. Для перерахунку нафтопродуктів енергетичний вміст усіх продуктів переробки нафти визначений і затверджений міжнародними стандартами.

Показники статистики енергетики відображають в основному в натуральних одиницях виміру.

Окремі види палива та енергії вимірюють природним способом у спеціальних одиницях (тонни, кіловат-години, калорії, джоулі, кубічні метри тощо). Такий облік є основою для роботи бази даних. Збирання даних здійснюють у зазначених одиницях.

Міжнародна статистика пропонує для всіх видів палива та енергії єдину одиницю обчислення - джоуль або його кратні (МДж, ГДж, ТДж, ПДж).

Ступінь еквівалентності між різними джерелами енергії залежить від власних фізичних властивостей джерел енергії та частково від видів їхнього використання.

У статистичних цілях органи статистики перераховують окремі види палива з натуральних величин в умовні за середніми калорійними еквівалентами палива, які розраховують за фактичними даними підприємств і організацій, що звітують за формою № 11-мтп (паливо) .

У графах 2 і 4 форми № 11-мтп (паливо) відображають витрати вугілля відповідно кам'яного і бурого, враховуючи витрати паливних продуктів, отриманих у результаті збагачення вугілля на збагачувальних фабриках (концентрат, промпродукт і шлам).

Обсяги вугілля енергетичного іншого (концентрату, промпродукту і шламу (у вазі, приведеній до вологи рядового вугілля), отримані підприємствами від збагачувальних фабрик, відображають у графі 7 додатка, а в графах 2 і 4 не вказують.

У рядку 9580 дрова враховують у щільних кубічних метрах. Якщо на підприємстві облік дров проводять у складських кубометрах, то необхідно перерахувати складські кубометри в щільні, помноживши кількість складських кубометрів на коефіцієнт 0,7.

У графі 6 записують витрати торфу неагломерованого паливного.

У графі 7 записують витрати брикетів, окатишів з вугілля кам'яного та бурого, а також брикетів і напівбрикетів торф'яних.

У графі 8 указують загальні витрати коксу та напівкоксу з вугілля кам'яного, коксу газового.

У графі 12 відображають витрати світлих нафтових продуктів: бензину (авіаційного, моторного), палива реактивного, гасу та ін.

У графі 15 указують витрати інших важких нафтопродуктів: мазуту флотського, палива газотурбінного і моторного та ін.

Підсумок даних граф із 2 до 21 (без графи 3) за кожним рядком, крім рядків 9570, 9580 і 9590, повинен дорівнювати даним графи 1.

У рядку 9590 записують середні калорійні еквіваленти кожного виду палива, що розраховують як частку від ділення даних рядків 9300 на дані рядків 9580. Показники рядка 9590 заповнюють із трьома десятковими знаками.

Форму № 11-мтп (вер) (річна) разом зі звітом за формою № 11-мтп (річна) подають підприємства, у яких утворюються і використовуються теплові та горючі вторинні ресурси. Бланк указаного державного статистичного спостереження складається з трьох розділів. У розділі 1 показують річний вихід і використання окремих видів горючих вторинних ресурсів та дані щодо їхніх втрат. У розділі 2 показують річний вихід і використання теплових вторинних ресурсів за окремими типами теплоутилізаційних установок та дані щодо кількості цих установок. До розділу 3 включено показники, які характеризують використання скидного енергетичного потенціалу технологічних процесів за типами когенераційних установок, які використовують вторинні енергетичні ресурси для виробництва електричної та теплової енергії.

Енергетичний потенціал, що характеризує запас енергії, для теплових вторинних ресурсів визначають у гігакалоріях, а горючих вторинних ресурсів - калорійністю.

Тверді, рідкі та газовидні горючі вторинні енергоресурси обліковують при будь-якому режимі їх виходу.

Обліку підлягають теплові вторинні ресурси за таких умов:

а) відходящі гази печей з температурою від 200° C і вище при витратах палива від 0,1 т у. п. за годину на агрегат і вище;

б) гаряча (охолоджувальна) вода і забруднений конденсат при безперервних витратах 1 м /год. і більше;

в) інші теплові види ВЕР обліковують при виході з агрегату-джерела ВЕР не менше 0,05 Гкал/год.

У графі Б розділів I і II форми № 11-мтп (вер) указують окремі види відповідно горючих вторинних ресурсів, утворених на підприємстві, а для теплових ВЕР - окремі типи теплоутилізаційних установок.

У розділі I відображають горючі вторинні ресурси, до яких належать доменний, конвертерний і феросплавний гази, чорний луг, відходи лісозаготівлі, відходи деревообробки й інші види горючих вторинних ресурсів.

У розділі II враховують вторинні теплові ресурси, вироблені такими типами теплоутилізаційних установок, як енерготехнологічні установки, котли- утилізатори, котли сухого гасіння коксу, котли охолодження конвертерного газу, системи випарного охолодження, контактні теплообмінники, теплонасосні установки й інші установки виробництва тепла.

У розділі III враховують енергетичний потенціал, вироблений такими когенераційними установками, як турбоагрегати, газові утилізаційні безкомпресорні турбіни (ГУБТ), теплоутилізаційні станції (ТУЕС), утилізаційні котельні та інші когенераційні установки.

У графі 1 розділу I і графі 2 розділу II записують річний вихід відповідно горючих (т у. п.) і теплових (Гкал) вторинних ресурсів, тобто кількість вторинних енергетичних ресурсів, утворених у процесі виробництва в цьому технологічному агрегаті за звітний рік.

У графі 2 розділу I і в графі 5 розділу II записують кількість фактично використаних на підприємств у звітному році відповідно горючих і теплових вторинних ресурсів, а в графі 3 розділу 1 - кількість горючих ВЕР, відпущених іншим підприємствам (для використання як паливо і на непаливні потреби).

У графі 4 розділу I записують дані про втрати горючих вторинних ресурсів у результаті їх невикористання (вивезено на звалище, спалено у факелах, відпущено в атмосферу тощо).

У графі 3 розділу II записують можливу виробку тепла за рахунок ВЕР, тобто максимальну кількість теплоенергії (пара і гаряча вода), яка може бути практично отримана за рахунок цього виду ВЕР при оснащенні агрегату - джерела ВЕР відповідною утилізаційною установкою з обліком режиму її роботи.

У графі 4 розділу II указують кількість теплоенергії фактично отриманої за рахунок ВЕР на діючих утилізаційних установках за звітний період.

Фактичну виробку пари і гарячої води утилізаційними установками у звітному році визначають за кількістю та параметрами пари, отриманої в котлах-утилізаторах і системах випарного охолодження з урахуванням температури поживної води, отриманої в економайзерах і холодильниках.

При отриманні теплових ВЕР у вигляді пари та гарячої води без застосування теплоутилізаційних установок, придатних до безпосереднього використання, їх вихід прирівнюють до фактичної виробки енергії за рахунок ВЕР.

У графі 2 розділу III записують кількість когенераційних установок за їх типами за звітний період.

У графах 3, 4 розділу III записують тривалість експлуатації за термінами експлуатації (до 10 років, 10 років і більше) та за типами когенераційних установок на підприємстві.

У графах 5, 6 розділу III відображають обсяг виробництва теплової та електричної енергії відповідно на підприємстві за типами когенераційних установок.

Проводити аналіз використання енергії, визначати і контролювати реалізацію національних і міжнародних задач із питань енергоефективності на національному або регіональному рівнях дозволяє використання енергетичних індикаторів, які необхідні для розрахунків попиту на енергоресурси. Індикатори надають можливість аналізувати і розуміти причини змін, які відбуваються з часом у використанні енергоресурсів, а також можливість здійснення порівнянь між країнами. До енергетичних індикаторів відносять такі показники, як питомі витрати.

3.2.2. Процедури проведення та розробки державних статистичних спостережень, поширення їхніх результатів

Форми № 4-мтп (річна) , № 4-мтп (св) (річна) , № 4-мтп (місячна) , № 11-мтп (річна) , № 11-ер (річна) , № 11-мтп (паливо) (річна) , № 11-мтп (вер) (річна) складають суб'єкти господарювання - юридичні особи чи відокремлені підрозділи юридичної особи всіх видів економічної діяльності за таких умов:

№ 4-мтп (річна), № 4-мтп (св) (річна), № 4-мтп (місячна) - які використовують і мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти;

№ 11-мтп (річна), № 11-ер (річна), № 11-мтп (паливо) (річна) - які використовують паливо та енергію на виробництво окремих видів продукції та робіт і комунально-побутові потреби підприємства відповідно до цензу споживання;

№ 11-мтп (вер) (річна) - у яких утворюються і використовуються теплові та горючі вторинні ресурси.

Зазначені форми подають на паперових носіях органу державної статистики за місцем здійснення діяльності респондента в терміни, визначені на бланках форм. Якщо респондент подає форми звітності, як електронні звіти, то їхнє подання органам державної статистики здійснюють відповідно до затвердженого Держкомстатом Порядку подання електронної звітності до органів державної статистики .

На всіх рівнях обробки після отримання вказаних вище форм у розрізі респондентів здійснюють їх аналіз, уведення у відповідний комплекс електронної обробки статистичної інформації, логічний і арифметичний контролі (як вхідного, так і вихідного масиву даних) та передачу вивіреної інформації на вищий рівень розробки.

Розроблення форм № 4-мтп (св) (річна) і № 11-ер (річна) окремо не здійснюють. Під час уведення їхніх даних у відповідний комплекс електронної обробки статистичної інформації на регіональному рівні звіт за ф. № 4-мтп (св) перекладають на бланк форми № 4-мтп, звіт за формою № 11-ер - на бланк форми № 11-мтп і на державний рівень їх передають у перетвореному вигляді.

Електронна обробка статистичної інформації передбачена для двох рівнів: державного та регіонального. Результати державних статистичних спостережень щодо використання енергетичних матеріалів, продуктів перероблення нафти, теплоенергії, електроенергії формують у розрізах:

- на регіональному рівні: зведена інформація за територією регіону загалом, у розрізі районів, видів економічної діяльності, видів палива й енергії, основних організаційно-правових форм господарювання, напрямів використання палива та енергії, за групами суб'єктів господарювання згідно з указаними вище умовами;

- на державному рівні: зведена інформація по країні загалом, за регіонами (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь); за видами економічної діяльності, видами палива та енергії, основними організаційно-правовими формами господарювання, напрямами використання палива та енергії, за групами суб'єктів господарювання згідно з указаними вище умовами.