Про схвалення Концепції формування енергетичного балансу

1. Схвалити Концепцію формування енергетичного балансу, що додається.

2. Мінекономіки разом з Мінпаливенерго, НАЕР, Мінвуглепромом, Мінфіном, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Держкомстатом, іншими центральними органами виконавчої влади, до компетенції яких належать питання, передбачені схваленою цим розпорядженням Концепцією, розробити та подати протягом місяця Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з її реалізації.

Ефективне управління процесами, що відбуваються в економічній і соціальній сфері держави, забезпечення її енергетичної безпеки неможливе без сучасної статистики енергетики з урахуванням вітчизняного досвіду і міжнародних методологій, яка оперативно та об'єктивно відображає тенденції розвитку у сфері енергетики.

Концепцію розроблено з метою реалізації положень Указу Президента України від 27 грудня 2005 р. N 1863 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення", а також підвищення надійності та якості показників енергетичного балансу для задоволення внутрішньодержавних та міжнародних вимог.

Концепцією визначаються узгоджені дії органів виконавчої влади, спрямовані на проведення робіт з формування енергетичного балансу.

Оперативні та достовірні дані статистики енергетики підвищують якість проведення моніторингу енергетичної безпеки держави на регіональному, національному і міжнародному рівні та створюють сприятливі умови для прийняття стратегічних рішень.

Енергетичний баланс є основою взаємоузгодженої та прозорої системи обліку виробництва (добування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу та споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворення, зберігання і залишки) для обґрунтованого прийняття рішень під час формування і реалізації ефективної державної політики для задоволення потреб національної економіки в паливно-енергетичних ресурсах.

Формування енергетичного балансу потребує координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади із забезпечення енергетичної безпеки та створення інформаційної бази для проведення аналізу і прогнозування розвитку економіки.

Результати аналізу інформаційних потоків у сфері енергетики щодо обліку виробництва (добування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу та споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворення, зберігання і залишки) свідчать про те, що якісні характеристики енергетичної інформаційної бази потребують поліпшення.

Наявні методи формування окремих балансів основних паливно-енергетичних ресурсів не повною мірою відображають реальний стан енергоємності національної економіки, її потенційних можливостей та конкурентоспроможності.

Зазначені проблеми не можуть бути розв'язані лише шляхом галузевого управління. Потребує вдосконалення методична база статистики енергетики, а також її відповідне організаційно-технічне забезпечення.

Під час формування енергетичного балансу слід враховувати досвід розвинутих держав, рекомендації міжнародних організацій (ООН, Євростат, Міжнародне енергетичне агентство), а також національні особливості та інтереси України.

Метою Концепції є визначення необхідних організаційних та нормативно-правових засад формування енергетичного балансу з урахуванням особливостей держави, а також рекомендацій міжнародних організацій. Це дасть змогу:

забезпечити формування енергетичного балансу та проведення моніторингу його показників;

об'єднати статистичні та адміністративні інформаційні потоки органів виконавчої влади і зосередити спільні зусилля на ключових напрямах створення умов для формування енергетичного балансу;

застосувати стратегічний підхід до організації такої роботи.

Показники енергетичного балансу повинні відображати інформацію, необхідну органам виконавчої влади для:

аналізу і прогнозування розвитку економіки;

здійснення заходів щодо забезпечення стабільності на енергетичному ринку;

забезпечення порівнянності статистичних показників енергетичного балансу України з аналогічними даними інших держав;

створення системи забезпечення належного рівня енергетичної безпеки держави, захисту національних зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інтересів з урахуванням світових тенденцій розвитку енергетики.

Основними завданнями Концепції є:

обґрунтування доцільності та створення умов для розроблення і прийняття нормативно-правових актів, методологічних, організаційних та інших документів, необхідних для формування енергетичного балансу і проведення моніторингу його показників;

удосконалення методичної бази статистики енергетики та адаптація її до міжнародних рекомендацій;

удосконалення діючих та впровадження нових державних статистичних спостережень;

створення системи стратегічного планування розвитку паливно-енергетичного комплексу відповідно до статистичних показників з питань енергетики;

проведення оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів;

створення інформаційної бази для проведення аналізу і прогнозування розвитку економіки;

реалізація ефективної державної політики у сфері енергетичної безпеки в контексті євроінтеграційних процесів;

інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики держави у сфері енергетики.

Формування енергетичного балансу може бути здійснене одним з таких варіантів:

орієнтація на використання методології складення паливно-енергетичного балансу, що застосовувалася до 90-х років;

використання зазначеної вище методології разом із створенням сучасної системи статистичних показників з питань енергетики;

удосконалення існуючих та введення нових статистичних показників з питань енергетики з урахуванням національних особливостей та досвіду розвинутих держав, а також рекомендацій міжнародних організацій з енергетики.

У разі обрання першого варіанта формування енергетичного балансу потребуватиме проведення всіх методологічно-організаційних робіт та за рівнем витрат не відрізнятиметься від інших. Водночас вибір зазначеного варіанта не сприятиме переходу на міжнародну систему обліку та статистики.

Другий варіант передбачає зростання трудомісткості робіт у зв'язку з необхідністю ведення подвійного обліку - на базі раніше діючої методології та створеної сучасної системи статистичних показників з питань енергетики. За умови обрання цього варіанта залишається необхідність відновлення інформаційної бази та проведення методологічно-організаційних робіт, які притаманні першому варіантові.

Третій варіант передбачає найбільш комплексний підхід до організації робіт з формування енергетичного балансу. При цьому забезпечується поєднане використання міжнародних рекомендацій, розвиток державної системи моніторингу показників енергетичного балансу та підвищення рівня енергетичної безпеки, що дасть можливість проводити міжнародні порівняння статистичних показників з питань енергетики для виявлення реальних темпів і тенденцій економічного і соціального розвитку у світовій системі міждержавних відносин.

Енергетичний баланс складається із звітного і прогнозного енергетичного балансу.

Функції з формування звітного енергетичного балансу, створення методичної бази для проведення його аналізу та відповідних робіт покладаються на Держкомстат із залученням галузевих науково-дослідних установ відповідного профілю.

Звітний енергетичний баланс формується щороку Держкомстатом за участю інших заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади з використанням статистичної інформації, зібраної в установленому порядку, та адміністративних даних про запаси і потоки усіх видів енергоресурсів від виробництва (добування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу до кінцевого споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворення, зберігання і залишки). У такому балансі всі види енергії виражені в загальній одиниці обліку і відображають взаємозв'язок між витратами.

Прогнозний енергетичний баланс є науково обґрунтованим визначенням показників, що характеризують імовірний стан внутрішнього і зовнішнього ринку енергоресурсів, напрями економічного та соціального розвитку, і формується щороку Мінекономіки разом з Мінпаливенерго, Мінвуглепромом і НАЕР за участю інших заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади із залученням науково-дослідних установ на підставі даних звітного енергетичного балансу, статистичної інформації та адміністративних даних про виробництво, споживання, експорт та імпорт енергоресурсів з урахуванням потреби, прогнозів їх постачання та споживання і використанням сучасних технологій прогнозування економічного і соціального розвитку держави відповідно до законодавства. У разі потреби може встановлюватись інша періодичність його формування.

Проведення моніторингу показників енергетичного балансу є процесом системного довгострокового спостереження за динамікою його показників, який проводиться НАЕР та спрямовується на розв'язання таких завдань:

визначення шляхів оптимізацїї енергетичного балансу;

підвищення ефективності використання усіх видів паливно-енергетичних ресурсів;

визначення механізму координації роботи та контролю за виконанням Національної енергетичної програми України до 2010 року, Комплексної державної програми енергозбереження;

підготовка обґрунтованого визначення і проведення оцінки перспективних шляхів розвитку економіки та першочергових заходів, пов'язаних із захистом національних інтересів у сфері енергозабезпечення держави;

оптимізація структури первинного енергоспоживання із заходами щодо зменшення втрат і питомих витрат енергоресурсів та послаблення залежності від їх імпорту, збільшення частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в структурі енергетичного балансу держави;

подання інформації для прийняття рішень у сфері забезпечення національної безпеки, формування державної політики економічного розвитку та державної енергетичної політики;

створення інформаційної бази для прогнозування тенденцій та закономірностей зміни рівня ефективності використання енергоресурсів, енергетичної безпеки держави, розвитку економіки, зокрема паливно-енергетичного комплексу.

Для організації робіт з формування енергетичного балансу з урахуванням міжнародних рекомендацій слід:

затвердити схему енергетичного балансу;

розробити бланки форм, інструкції для складення звітного енергетичного балансу та форм державних статистичних спостережень з питань енергетики;

забезпечити розроблення нормативних документів стосовно порядку перерахування обсягів паливно-енергетичних ресурсів з натуральних одиниць в умовні та механізму доведення зазначеного порядку до підприємств та організацій;

розробити методичні вказівки з формування (складення) звітного енергетичного балансу і передбачати щороку в проекті державного бюджету кошти для проведення робіт з його формування (складення).

Інформаційна база, необхідна для формування енергетичного балансу, створюється на підставі даних державних статистичних спостережень, вантажно-митних декларацій про пересування енергетичних потоків через державний кордон, адміністративної інформації, поданої центральними та місцевими органами виконавчої влади, науково обґрунтованих розрахунків та експертних оцінок.

Відповідно до узгоджених визначень, термінів, одиниць вимірювання та методології, енергетичний баланс повинен враховувати потоки за напрямами використання, секторами, видами економічної діяльності та всі види енергоресурсів.

Як основа для міжнародних порівнянь використовується кілька форматів (схем) енергетичних балансів. Кожній державі рекомендовано самостійно визначитися з форматом (схемою) відповідно до своїх національних особливостей.

Загальнодержавний рівень проблеми зумовлює необхідність бюджетного фінансування заходів, що здійснюються в рамках цієї Концепції. Обсяг фінансового забезпечення виконання робіт з формування енергетичного балансу за рахунок коштів державного бюджету орієнтовно становить 13 млн. гривень.

Використання зазначених коштів здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Формування енергетичного балансу та проведення моніторингу його показників відповідно до міжнародних рекомендацій і ведення статистики енергетики дасть змогу:

установити відповідність стану енергозабезпечення потребам національної економіки в енергоресурсах;

підвищити рівень підготовки та прозорості прийняття рішень у сфері функціонування галузей національної економіки та забезпечення енергетичної безпеки;

забезпечити обґрунтоване визначення і проведення оцінки перспективних шляхів розвитку енергетики та першочергових заходів із забезпечення захисту національних інтересів у сфері енергозабезпечення держави;

оптимізувати структуру первинного енергоспоживання із зменшенням питомих витрат енергії та залежності від імпортованих енергоресурсів і підвищенням частки нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії;

створити інформаційну базу для визначення шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції, поліпшення стану навколишнього природного середовища та умов життєдіяльності населення України;

сприяти реалізації євроінтеграційної стратегії України, зокрема створити умови для:

- раціоналізації виробничої структури паливно-енергетичного комплексу України з приведенням її у відповідність з європейськими стандартами за умови забезпечення її економічної ефективності та прийнятності для енергозабезпечення держави;

- проведення міжнародних порівнянь у процесі взаємодії в рамках світової господарської системи та провадження відповідної зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності.