Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення"

Відповідно до статті 107 Конституції України

Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення".

У зв'язку з рішенням Ради національної безпеки і оборони України:

1. Схвалити Основні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України (додаються).

2. Визначити пріоритетними завданнями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України:

1) реалізацію енергоефективних інвестиційних проектів, спрямованих на:

скорочення питомих витрат енергетичних ресурсів у паливно-енергетичному комплексі, промисловості, сільському господарстві, житлово-комунальному господарстві та соціально-побутовій сфері;

збільшення видобування власних паливно-енергетичних ресурсів, зокрема нафти, газу, газового конденсату, кам'яного та бурого вугілля;

підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема на основі впровадження вітчизняних технологій циркулярного киплячого шару у вугільних котлоагрегатах, арочної топки;

використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, збільшення видобування метану вугільних родовищ;

2) приведення цін і тарифів на енергоносії для всіх категорій споживачів до економічно обгрунтованого рівня;

3) диверсифікацію джерел постачання та шляхів транспортування енергоносіїв, зокрема на основі реалізації проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору, добудови нафтопроводу "Одеса - Броди" до м. Плоцька, забезпечення європейського напряму його використання, залучення до виконання зазначеного проекту міжнародних нафтовидобувних компаній;

4) інтеграцію об'єднаної енергетичної системи України до транс'європейської, дальший розвиток магістральних нафтогазотранспортних систем;

5) створення ядерно-паливного циклу;

6) будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива належної ємності;

7) добудову Дністровської та Ташлицької гідроакумулюючих станцій;

8) створення сучасного нафтопереробного виробництва з глибокою переробкою нафти, зокрема каспійської.

3. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити за участю Національної академії наук України доопрацювання проекту Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, передбачивши впровадження енергозберігаючої моделі економіки, варіанти її реалізації залежно від темпів економічного зростання, фінансових можливостей держави та змін у зовнішньоекономічній кон'юнктурі, та подати його на розгляд до 1 червня 2006 року;

2) розробити та затвердити:

до 1 лютого 2006 року баланси основних видів паливно-енергетичних ресурсів на 2006 і 2007 роки;

протягом 2006-2007 років порядок формування єдиного енергетичного балансу і проведення моніторингу його показників;

3) вжити невідкладних заходів щодо:

укладення довгострокової угоди з Туркменістаном про поставку природного газу до України та вирішення питань його транспортування;

розв'язання проблем у сфері товарних розрахунків за туркменський природний газ;

вирішення питання про умови та обсяги транспортування російського природного газу територією України;

4) опрацювати та внести у двомісячний строк у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

переоцінки основних фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу;

енергоефективності та стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій;

обліку паливно-енергетичних ресурсів в Україні, зокрема обліку енергетичних ресурсів, передача яких здійснюється відповідними мережами;

сертифікації основних видів енергоспоживаючого обладнання;

вдосконалення державного регулювання у сфері викидів і поглинання парникових газів відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї;

органу державного регулювання в енергетиці України;

формування фонду поводження з радіоактивними відходами;

віднесення витрат з підвищення безпеки атомних енергоблоків до валових витрат атомних електростанцій та встановлення окремих нормативів амортизаційних відрахувань на об'єкти основних фондів, важливі для забезпечення безпеки ядерних установок;

посилення відповідальності за правопорушення в енергетичній сфері;

5) забезпечити в установленому порядку вирішення питання щодо утворення центрального органу виконавчої влади з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

6) затвердити у тижневий строк новий склад:

спостережної ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

Міжвідомчої комісії з координації роботи, пов'язаної з реалізацією положень Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, та невідкладно вжити заходів щодо активізації її роботи;

7) у двотижневий строк:

а) прийняти нормативно-правові акти для запровадження ефективних механізмів реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", визначивши, зокрема:

порядок ведення Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування даними цього Реєстру;

порядок підтвердження заборгованості при застосуванні різних механізмів її погашення;

порядок проведення взаєморозрахунків із погашення заборгованості за енергоносії за участю бюджетів усіх рівнів шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників розрахунків;

б) розглянути стан реалізації Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України та визначити заходи щодо:

розроблення та впровадження системи антиінфляційних заходів у паливно-енергетичному комплексі;

вдосконалення ринкових принципів ціноутворення на оптовому ринку електричної енергії;

поступового впровадження прямих договорів між виробниками і споживачами електроенергії та моделі балансуючого енергоринку;

8) визначити заходи щодо:

забезпечення реалізації програми створення ядерно-паливного циклу, її належного фінансування;

прискорення вирішення в установленому порядку питання щодо створення вертикально інтегрованої схеми управління корпоративними правами, що належать державі у статутних фондах нафтових і нафтопереробних компаній;

прискорення реалізації пріоритетних міжнародних проектів, зокрема дальшого розвитку морського нафтового терміналу "Південний", а також залучення вітчизняних нафтовидобувних компаній до розробки покладів нафти й газу, насамперед в Росії, Туркменістані, країнах Близького Сходу та Північної Африки;

9) врегулювати до 1 лютого 2006 року питання щодо формування відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" фінансового резерву для фінансування заходів, спрямованих на зняття з експлуатації ядерних установок;

10) розглянути питання щодо правомірності створення та доцільності дальшої діяльності Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України";

11) забезпечити вдосконалення правових засад діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

12) затвердити програму створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів з урахуванням практики держав - членів ЄС та забезпечити її реалізацію;

13) забезпечити визначення в установленому порядку умов приватизації підприємств паливно-енергетичного комплексу та розроблення у тримісячний строк планів їх приватизації, залучивши до підготовки відповідних пропозицій представників Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, заінтересованих державних органів;

14) опрацювати питання щодо можливості оподаткування за нульовою ставкою податку на прибуток підприємств частини прибутку, отриманої за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів;

15) забезпечити розроблення до 1 квітня 2006 року механізму визначення на конкурсних засадах покупців при укладенні договорів експорту електричної енергії.

4. Міністерству палива та енергетики України подати в установленому порядку пропозиції щодо:

стимулювання залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у реалізацію енергозберігаючих проектів шляхом усунення перешкод у використанні електроенергії, виробленої за рахунок використання вторинних енергетичних ресурсів виробничих підприємств та поновлюваних джерел енергії;

врегулювання порядку проведення енергогенеруючими та енергопостачальними компаніями закупівель за тендерними процедурами.

5. Міністерству промислової політики України, Міністерству палива та енергетики України розробити у тримісячний строк проект програми виготовлення на вітчизняних підприємствах котлів, модернізованих на основі сучасних технологій спалювання твердого палива, з метою їх використання для реконструкції існуючих та будівництва нових блоків теплоелектростанцій.

6. Міністерству охорони навколишнього природного середовища України:

1) забезпечити підготовку пропозицій щодо вдосконалення, з метою стимулювання інвестиційних проектів у сфері видобування корисних копалин, зокрема нафти і газу на шельфі Чорного моря, порядку доступу інвесторів до геологічної інформації, процедури отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та інших дозвільних документів;

2) розробити разом із відповідними центральними органами виконавчої влади пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання порядку позбавлення спеціальних дозволів на користування надрами надрокористувачів, які не приступили до роботи на наданих їм ділянках протягом встановленого законом терміну, та визначити заходи щодо забезпечення ефективного розроблення відповідних ресурсів надр у подальшому.

7. Національній комісії регулювання електроенергетики України:

1) розглянути порядок розрахунку роздрібних тарифів на електричну енергію з метою поступового обмеження практики перехресного субсидіювання, необгрунтованого перерозподілу коштів, одержаних внаслідок коригування платежів, та уникнення завдання збитків суб'єктам господарювання, які здійснюють постачання електроенергії за нерегульованим тарифом;

2) забезпечити, починаючи з січня 2006 року, поетапне збільшення до економічно обгрунтованого рівня граничних відпускних цін на природний газ та тарифів на електричну енергію для всіх категорій споживачів.

8. Міністерству економіки України, Міністерству палива та енергетики України, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, Службі безпеки України проаналізувати у двомісячний строк ефективність використання кредитів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для реалізації проектів у паливно-енергетичному комплексі, внести пропозиції щодо її підвищення.

9. Службі безпеки України, Головному контрольно-ревізійному управлінню України здійснити у двомісячний строк перевірку ефективності використання Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" кредитних коштів, внести в установленому порядку пропозиції щодо запобігання погіршенню фінансового стану Компанії.

10. Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, Державній податковій адміністрації України затвердити за участю Генеральної прокуратури України план заходів щодо протидії проявам корупції та організованої злочинності у паливно-енергетичному комплексі та забезпечити його реалізацію.

11. Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службі безпеки України вжити додаткових заходів щодо запобігання актам тероризму, надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру на атомних електростанціях та інших об'єктах паливно-енергетичного комплексу.

12. Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати цикли телерадіопередач, спрямовані на усвідомлення суспільством необхідності докорінного поліпшення використання паливно-енергетичних ресурсів.

13. Затвердити План заходів щодо забезпечення енергетичної безпеки України (додається).

Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Плану та контроль за неухильним додержанням визначених ним строків реалізації відповідних заходів.

14. Утворити Міжвідомчу комісію з питань енергетичної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

Секретареві Ради національної безпеки і оборони України подати проект положення про зазначену Комісію та пропозиції щодо її персонального складу.

15. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Енергетична безпека є однією з найважливіших складових національної безпеки, необхідною умовою забезпечення сталого розвитку держави. Енергетична безпека передбачає досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно безпечного забезпечення енергетичними ресурсами економіки і соціальної сфери держави.

Головними загрозами енергетичній безпеці України на сучасному етапі є:

відсутність довгострокової науково обгрунтованої стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу;

надмірна енергоємність економіки, неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, нераціональна структура паливно-енергетичного комплексу держави;

неефективність політики енергозбереження;

надмірна залежність економіки України від зовнішніх монопольних джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів, відсутність суттєвих позитивних зрушень у диверсифікації джерел енергопостачання;

невідповідність цінової та тарифної політики умовам постійного зростання світових цін на енергоносії;

високий рівень зношеності основних виробничих фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу, що спричиняє надмірне споживання енергоресурсів та створює передумови для техногенних катастроф;

руйнація науково-технологічного потенціалу паливно-енергетичного комплексу та низька інноваційна активність енергетичних підприємств;

платіжна криза та незадовільний фінансовий стан підприємств паливно-енергетичного комплексу;

непослідовність ринкових перетворень, нерозвиненість ринку паливно-енергетичних ресурсів та його інфраструктури, неефективність системи управління паливно-енергетичним комплексом, насамперед корпоративними частками держави у статутних фондах його підприємств;

відсутність належних державних резервів паливно-енергетичних ресурсів;

тіньовий перерозподіл прав власності, тінізація обігу фінансових та матеріально-технічних ресурсів у паливно-енергетичному комплексі.

Основними напрямами державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України визначаються:

1) підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, реалізація державної політики енергозбереження шляхом:

впровадження економічних, правових та інших механізмів раціонального використання енергетичних ресурсів в інтересах забезпечення національної безпеки України та збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь;

здійснення структурних змін у виробництві та споживанні енергоресурсів на основі зменшення частки енергоємних виробництв;

розвитку ринкових засад функціонування паливно-енергетичного комплексу, підвищення рівня конкуренції на внутрішньому ринку паливно-енергетичних ресурсів, впровадження ефективних механізмів його антимонопольного регулювання;

визначення показників оцінки рівня енергетичної безпеки держави, формування єдиного паливно-енергетичного балансу і проведення систематичного моніторингу відповідних показників з метою оптимізації цього балансу;

послідовного скорочення рівня питомих витрат енергетичних ресурсів на базі використання новітніх технологій;

впровадження економічно обгрунтованих тарифів на енергоресурси для всіх категорій споживачів;

розширення сфери використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії;

стимулювання енергозбереження та запровадження дієвих економічних санкцій за неефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів;

утвердження енергозберігаючих принципів у суспільній свідомості;

2) зменшення енергетичної залежності України на засадах:

збільшення власного виробництва паливно-енергетичних ресурсів шляхом підвищення рівня їх видобування, зменшення абсолютного і відносного рівнів імпорту, стимулювання ефективного та оптимального енергоспоживання;

диверсифікації джерел зовнішнього постачання паливно-енергетичних ресурсів (насамперед природного газу, нафти та ядерного палива), виходячи з необхідності постачання таких ресурсів не менше як з трьох основних джерел, кожне з яких має задовольняти 25-30 відсотків загального обсягу потреб України;

забезпечення створення з урахуванням практики держав - членів ЄС державного стратегічного резерву паливно-енергетичних ресурсів;

збереження та розвиток власної наукової, науково-технічної та технологічної бази паливно-енергетичного комплексу;

3) модернізація на основі впровадження новітніх технологій енергетичної системи України та підвищення стійкості її функціонування шляхом:

державного стимулювання реалізації інвестиційних проектів із модернізації виробничих потужностей та транспортних мереж паливно-енергетичного комплексу;

вдосконалення системи державної підтримки розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу;

розвитку вітчизняного енергетичного машинобудування, проектних і будівельно-монтажних комплексів енергетики України;

участі в розробленні та впровадженні ядерних реакторів нового покоління;

4) підвищення ефективності реалізації транзитного та експортного потенціалу України через:

поліпшення використання стратегічного положення України у міжнародній системі транспортування енергоносіїв та активізацію її участі в реалізації міжнародних енергетичних проектів;

прискорення інтеграції України до європейського та світового енергетичних ринків;

створення сприятливих умов для поліпшення використання транспортних потужностей паливно-енергетичного комплексу України;

проведення активної зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної політики, спрямованої на забезпечення національних інтересів України в енергетичній сфері та належне виконання міжнародних зобов'язань України;

5) зниження негативного впливу проблем функціонування паливно-енергетичного комплексу на умови життєдіяльності людини шляхом:

підвищення рівня безпеки, стійкості та живучості енергетичних об'єктів з метою забезпечення сталого енергопостачання, запобігання екологічним катастрофам, зменшення рівня техногенного впливу енергетичних об'єктів на довкілля;

удосконалення еколого-економічних механізмів відшкодування шкоди, заподіяної об'єктами енергетики навколишньому природному середовищу;

підвищення якості палива та зменшення шкідливих викидів об'єктів паливно-енергетичного комплексу в навколишнє природне середовище;

6) підвищення ефективності системи управління паливно-енергетичним комплексом через:

розширення впровадження ринкових механізмів управління в енергетичній сфері для досягнення міжнародних стандартів надання послуг;

удосконалення системи управління паливно-енергетичним комплексом та кадрової політики у галузі з урахуванням досвіду іноземних держав та рекомендацій міжнародних організацій;

збереження у державній власності об'єктів паливно-енергетичного комплексу, які є визначальними для забезпечення енергетичної безпеки (атомні електростанції, гідроелектростанції, магістральні нафто- та газопроводи, магістральні лінії електропередач тощо);

запобігання та усунення проявів корупції, криміналізації у паливно-енергетичному комплексі;

7) відвернення і нейтралізація реальних і потенційних зовнішніх загроз національним інтересам України у сфері енергетичної безпеки шляхом:

забезпечення координації дій органів виконавчої влади щодо додержання національних інтересів України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в енергетичній сфері;

створення умов для розвитку та підвищення ефективності функціонування паливно-енергетичного комплексу України;

створення стабільних, передбачуваних і прозорих умов залучення інвестицій у паливно-енергетичний комплекс через удосконалення законодавства з урахуванням міжнародних стандартів.

1. У сфері енергозбереження:

1) затвердження графіка економічно обгрунтованого впорядкування граничних відпускних цін на електроенергію та природний газ для всіх категорій споживачів;

2) розроблення пропозицій щодо вдосконалення систем обліку та засобів регулювання споживання енергетичних ресурсів;

3) перегляд і конкретизація заходів Комплексної державної програми енергозбереження України, зокрема щодо істотного зменшення газової складової в енергоспоживанні підприємств металургійної, хімічної промисловості, житлово-комунального господарства;

4) розроблення галузевих та регіональних програм підвищення енергоефективності;

5) реалізація Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики.

2. У нафтогазовій галузі:

1) облаштування на території України вхідних станцій контролю обсягів імпортованого та транзитного природного газу, реконструкція та переоснащення прикордонних вихідних газовимірювальних станцій, реалізація Програми дооснащення витратовимірювальних дільниць системами високоточного обліку природного газу;

2) оснащення компресорних станцій приладами поагрегатного обліку паливного газу;

3) заміна газоперекачувальних агрегатів на компресорних станціях системи магістральних газопроводів;

4) завершення оснащення лічильниками газу житлового фонду, де газ використовується для опалення, запровадження будинкового обліку газу у багатоквартирних будинках, заміна застарілих вузлів обліку газу промислових підприємств та підприємств теплопостачання, застарілих побутових лічильників газу, що вилучені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, сучасними засобами вимірювання;

5) заміна побутових опалювальних котлів з низьким коефіцієнтом корисної дії та кахельних печей на сучасні опалювальні прилади;

6) підготовка пропозицій щодо збільшення обсягів та вдосконалення механізмів фінансування геологорозвідувальних робіт з метою забезпечення приросту запасів нафти й газу;

7) забезпечення фінансування державного замовлення з приросту запасів нафти і природного газу;

8) опрацювання питання щодо передачі в установленому порядку майнових комплексів нафтогазорозвідувальних підприємств Національної акціонерної компанії "Надра України" до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

9) залучення додаткових вітчизняних та іноземних інвестицій для освоєння нафтогазових ресурсів Чорного моря;

10) підготовка Генеральної угоди між Україною та Азербайджанською Республікою про співробітництво у нафтовій та газовій сфері;

11) проведення переговорів щодо участі української сторони в проекті газопроводу "Набукко";

12) аналіз проектів транспортування іранського газу в Європу територією України та розроблення пропозицій щодо участі України в таких проектах;

13) підготовка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення виконання угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації щодо забезпечення стратегічного співробітництва в газовій галузі;

14) будівництво газопроводу "Богородчани - Ужгород";

15) впровадження нових стандартів виміру якості і кількості нафти (нафтопродуктів) у магістральних нафтопроводах з урахуванням вимог Європейського Союзу та обладнання їх сучасними вузлами обліку в місцях перетину державного кордону України та на експортних терміналах;

16) підготовка змін до нормативної бази з питань закладання до державного резерву нафти власного видобутку;

17) забезпечення фінансування закупівлі нафти та моторних палив у нормативно визначених обсягах;

18) підготовка техніко-економічного обгрунтування будівництва дільниці нафтопроводу "Броди - Плоцьк";

19) підготовка проекту протоколу про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про транзит нафти територією України;

20) підготовка проекту протоколу про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Казахстан про співробітництво щодо поставок казахстанської нафти в Україну та її транзиту територією України;

21) забезпечення реалізації міжнародних проектів освоєння перспективних нафтогазових об'єктів в Республіці Калмикія (Російська Федерація), Лівії, Єгипті, Об'єднаних Арабських Еміратах;

22) оновлення в установленому порядку складу Наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Укрнафта".

3. У галузі електроенергетики:

1) виконання організаційно-технічних заходів із зниження до нормативних технологічних витрат електричної енергії на її транспортування електричними мережами;

2) виконання організаційно-технічних заходів із зниження питомих витрат умовного палива на виробництво електроенергії на теплових електростанціях;

3) реконструкція існуючих і початок будівництва нових енергогенеруючих потужностей (13 енергоблоків теплових електричних станцій загальною потужністю 2700 Мвт на Придніпровській, Слов'янській, Добротвірській, Трипільській, Зміївській, Старобешівській, Курахівській, Криворізькій теплових електричних станціях);

4) будівництво та введення в експлуатацію парогазової електричної станції у м. Болград;

5) будівництво на Київській теплоелектроцентралі N 6 блока N 3 потужністю 250 Мвт;

6) реконструкція гідравлічних електричних станцій відкритого акціонерного товариства "Укргідроенерго";

7) введення в експлуатацію на Ташлицькій гідроакумулюючій електростанції двох гідроагрегатів потужністю 150 Мвт кожний;

8) введення в експлуатацію на Дністровській гідроакумулюючій електростанції гідроагрегата потужністю 324 Мвт;

9) реконструкція підстанції "Джанкой";

10) будівництво підстанції "Київська" і повітряної лінії електропередачі Рівненська атомна електрична станція - підстанція "Київська" напругою 750 кв;

11) будівництво повітряної лінії електропередачі Дністровська гідроакумулююча електрична станція - Бар напругою 330 кв;

12) реконструкція, модернізація та будівництво розподільних електричних мереж напругою 0,4 - 150 кв;

13) вжиття додаткових заходів для забезпечення реалізації Комплексної програми розвитку вітроенергетики та програми розвитку малих гідравлічних електричних станцій;

14) реконструкція та модернізація блоків N 1, N 5, N 7, N 9 Бурштинської теплової електростанції;

15) розроблення проекту реконструкції Теребля-Ріцької гідравлічної електричної станції потужністю 30 Мвт;

16) будівництво другої повітряної лінії електропередачі Аджалик - Усатове напругою 330 кв;

17) будівництво повітряної лінії електропередачі Новоодеська - Арциз напругою 330 кв з кабельним переходом через Дністровський лиман;