Про використання інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у 2003/04 навчальному році

Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2003/04 навчальному році.

Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Організаційна та навчально-виховна робота в 1 - 4 класах має бути спрямована на формування у молодших школярів вміння вчитися, на інтелектуальний, моральний, соціальний та фізичний розвиток кожної особистості відповідно до вимог, зазначених у Державному стандарті початкової загальної освіти.

Робочі навчальні плани для 1, 2, 3 класів загальноосвітніх навчальних закладів складаються на основі Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання та мовами навчання національних меншин (наказ Міносвіти і науки України від 28.02.2001 р. N 96, опублікованих в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" N 6 за 2001 рік та в журналі "Початкова школа" N 4 за 2001 р.), для 4 класу - на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки (наказ Міносвіти і науки від 25.04.2001 р. N 342, "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України", N 9, 2001 р.). Крім того, при складанні робочого навчального плану може використовуватися варіант Типового навчального плану для початкової школи з українською мовою навчання, затвердженого листом МОН від 10.05.2002 р. N 1/9-235, а для шкіл з навчанням мовами національних меншин - варіантом плану (4-річна початкова школа) (лист МОН від 27.06.2002 р. N 1/9-315.

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів реалізуються в режимі 5-денного навчального тижня, спеціалізовані школи (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів можуть працювати і за 6-денним робочим тижнем.

Зазначаємо, що повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної так і варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

У загальноосвітніх навчальних закладах та спеціалізованих школах з українською мовою навчання мови національних меншин можуть вивчатися за рахунок часу варіативної складової.

Вивчення предметів "Музика" (1 год.) та "Образотворче мистецтво" (1 год.) проводиться за відповідними програмами та підручниками. На інтегрований курс "Мистецтво" відводиться 2 години (години музики та образотворчого мистецтва), вивчення якого здійснюється за однойменною програмою.

Реалізація завдань освітньої галузі "Основи здоров'я і фізична культура" здійснюється за рахунок годин відповідного навчального предмета. На інтегрований курс "Основи здоров'я і фізична культура" відводиться 3 години. "Основи здоров'я" та "Основи безпеки життєдіяльності" відповідно до навчальних програм можуть вивчатися і окремо за рахунок годин інваріантної та варіативної складових навчального плану.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу визначаються предмети варіативної складової та години на їх вивчення в межах сумарного гранично допустимого навантаження. Доцільно у спеціалізованих школах збільшити кількість годин на вивчення навчального предмета "Я і Україна", трудового навчання, художньої праці та інших предметів за рахунок варіативної складової, а у спеціалізованих школах з навчанням мовами національних меншин - ще і на вивчення державної мови.

Додаткові години на освітні послуги визначаються за рішенням батьків та педагогічної ради закладу відповідно до чинного законодавства.

Для складання робочого навчального плану загальноосвітній навчальний заклад може використати зведені таблиці Типових навчальних планів для початкової школи (додатки 1, 2 - для загальноосвітніх навчальних закладів з українською та іншими мовами навчання; додатки 3, 4 - для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови (з українською та іншими мовами навчання)).

Примітка. Іноземна мова вивчається за рахунок варіативної складової за визначеною кількістю годин (2 клас - 1 год., 3 - 4 класи - по 2 год.).

Робочі навчальні плани у початкових класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу розробляються на основі Типових навчальних планів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 р. N 516). Оскільки з 2003/04 навчального року функціонує лише 4-річна початкова школа, тому розподіл навчальних годин для 3-річної школи не береться до уваги.

Структура 2003/04 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Типових навчальних планів для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" від 20.05.2003 р. N 306.

Зокрема: навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах розпочинається 1 вересня святом Дня знань і закінчується в 1 - 4 класах, включаючи проведення навчальних екскурсій та підсумкового оцінювання, 31 травня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: I семестр - з 1 вересня по 27 грудня, II семестр - з 12 січня по 31 травня.

Тривалість навчального року - 35 тижнів.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули орієнтовно: осінні - з 3 по 9 листопада, зимові - з 29 грудня по 11 січня, весняні - з 15 по 21 березня та протягом 2 днів у травні (термін визначає навчальний заклад).

Для учнів початкових класів з 27 по 31 травня організовуються навчальні екскурсії в природу, на виробництво, заняття на навчально-дослідних ділянках, суспільно-корисна праця (тривалістю не більше 3 годин на день).

З урахуванням регіональних особливостей, кліматичних умов, специфіки роботи навчального закладу за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватися структура навчального року, графік учнівських канікул, в т. ч. впровадження додаткових тижневих канікул для учнів 1 класу, організація та проведення навчальної практики. Зауважимо, що при цьому необхідно залишити незмінною загальну кількість навчальних годин, що обумовлюється виконанням навчальних програм.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" (ст. 14, п. 1). Зауважимо, що наповнюваність класів більше 30 осіб є недоцільною. За рішенням місцевих органів виконавчої влади допускається зменшення наповнюваності учнів в класах початкової школи.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів та наповнюваність груп подовженого дня здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128. Зокрема, відповідно до п. 2 додатка 2 даного наказу, при вивченні державної мови (незалежно від мови навчання) та інших мов (включаючи іноземну мову), які не є мовами навчання, а вивчаються як предмет, поділ на групи здійснюється у класі, кількість учнів якого перевищує 27. Отже такий поділ здійснюється, починаючи з 1 класу з предмета українська мова, складовим якого є мова й читання.

За відповідним рішенням органів місцевої виконавчої влади допускається поділ класів на групи при меншій кількості учнів. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1 класу клас ділиться на групи, по 8 - 10 осіб у кожній (але не більше трьох груп).

Наповнюваність групи подовженого дня не повинна перевищувати 30 (наказом МОН від 20.02.2002 р. N 128, додаток 1, п. 7).

Мінімальна наповнюваність групи при вивченні курсу за вибором становить у загальноосвітніх навчальних закладах міської місцевості - 8 чол., сільської - 4 чол.

Прийом та зарахування дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до правил прийому дітей (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 р. N 365). Наголошуємо про неприпустимість проведення тестування, співбесід, вступних випробувань з метою перевірки знань дітей з навчальних предметів.

Конкурсний відбір дітей (учнів) до спеціалізованої школи здійснюється згідно з Інструкцією про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затверджених Міністерством освіти і науки України.

Навчально-виховна робота у 1 класі організовується відповідно до рекомендацій, зазначених у листі Міністерства освіти і науки "Про організацію навчально-виховного процесу в 1 класі" від 24.07.2001 р. N 1/9-266. Звертаємо увагу на деякі зміни і доповнення до цього листа. Зокрема, з метою полегшення процесу адаптації учнів до умов шкільного навчання протягом перших двох тижнів навчання рекомендується обмежувати навчальний процес проведенням трьох уроків в класній кімнаті. Один із чотирьох уроків протягом дня бажано проводити поза межами класної кімнати, в тому числі і на свіжому повітрі.

Для забезпечення оптимальних умов для навчання учнів 1 класу їх навчання може здійснюватися на базі дошкільного навчального закладу (лист Міністерства освіти і науки України від 18.06.2001 року N 1/9-231).

Особлива увага та контроль з боку адміністрації школи та органів управління освітою мають спрямовуватись на дотримання режимних моментів та виконання вимог щодо тривалості уроків у класах початкової школи. Нагадуємо, що Законом України "Про загальну середню освіту" (ст. 16, п. 5) встановлено таку тривалість уроків: у 1 класі - 35 хвилин, у 2 - 4 класах - 40 хвилин. Роз'яснення положень цієї статті Закону подано в листі Міністерства освіти "Про тривалість уроків у початковій школі" від 27.10.99 р. N 1/9-419. Контроль і відповідальність за їх дотримання несе адміністрація загальноосвітнього навчального закладу.

Роз'яснення щодо обліку та проведення додаткових годин на індивідуальні та групові заняття подано в листі Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 р. N 1/9-267.

Навчальні досягнення учнів початкових класів з предметів інваріантної складової оцінюються відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 12.07.2002 р. N 401/52), надрукованих у журналі "Початкова школа" N 8 за 2002 р., та Методичних рекомендацій щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (К., Початкова школа, 2002 р.). Особливу увагу слід звернути на дотримання вимог інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки України "Про методику здійснення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи" від 21.10.2002 р. N 1/9-468 та "Про дотримання вимог нормативно-правових документів з оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи" від 18.04.2003 р. N 1/9-192.

Оцінюються за 12-бальною шкалою навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової (незалежно від кількості годин, відведених на їх вивчення з інваріантної та варіативної складової). Предмети варіативної складової оцінюються вербально.

Оцінювати навчальні досягнення в балах та задавати домашні завдання учням 1 класу не дозволяється. Не допускається перевантаження учнів початкової школи на уроках та домашніми роботами з усіх навчальних предметів, особливо з іноземної мови. Основні завдання, мета, обсяг та характер домашніх завдань подано у листі Міносвіти і науки України "Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи" від 29.12.2001 р. N 1/9-468.

Звертаємо увагу керівників органів управління освітою, загальноосвітніх навчальних закладів, вчителів про недопустимість перенесення загальних вимог з питань проведення державної підсумкової атестації та тематичного оцінювання з основної та старшої школи на початкову.

У початковій школі важливо зберегти моральне та фізичне здоров'я молодших школярів. Тому у навчальному процесі варто використовувати шкільні зошити, стандарти яких визначені нормативними документами, зазначеними у листі Міносвіти і науки України "Про використання шкільних зошитів у навчальному процесі" від 03.07.2002 р. N 1/9-320.

Організація навчання у початкових класах може здійснюватися в загальноосвітньому навчальному закладі або навчально-виховному комплексі "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", а в 1 класі - ще на базі дошкільного навчального закладу.

Організація навчального процесу та виконання режимних моментів здійснюється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (2001 р.).

Планування та організація вивчення навчальних предметів.

Планування роботи в 1 та 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з предметів: українська мова (мова та читання), російська мова, математика, Я і Україна (Навколишній світ. Довкілля. Я і світ), музика, образотворче мистецтво, інтегрований курс "Мистецтво", трудове навчання, художня праця, основи здоров'я і фізична культура проводиться відповідно до кількості годин, зазначених у робочих навчальних планах, за програмами "Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1 - 2 класи" (К., видавництво "Початкова школа", 2001 р.) та за відповідними підручниками з предметів.

У 3 класах - за програмами "Програми для середньої загальноосвітньої школи, 3 - 4 класи" (К., видавництво "Початкова школа", 2003 р.). У 4 класах - за програмами "Програми середньої загальноосвітньої школи 1 - 4 (1 - 3) класи" (К., видавництво "Бліц", 1997 рік) для шкіл з українською мовою навчання.

У 1 та 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою планування з предметів: математика, Я і Україна (Навколишній світ. Довкілля. Я і світ), основи здоров'я і фізична культура, трудове навчання, художня праця, мистецтво (інтегрований курс), музика, образотворче мистецтво здійснюється відповідно до кількості годин, зазначених у робочих навчальних планах та за програмами "Программы для средней общеобразовательной школы, 1 - 2 классы" (К., видавництво "Початкова школа", 2001 р.); у 3 класах - за програмами "Програми для середньої загальноосвітньої школи, 3 - 4 класи" (К., видавництво "Початкова школа", 2003 р.) та з предметів українська мова як державна (мова й читання), російська мова, класне та позакласне читання проводиться відповідно до кількості годин та за програмами "Программы для средней общеобразовательной школы, 3 - 4 классы" (К., видавництво "Початкова школа", 2003 р.). У 4 класах - за програмами "Программы средней общеобразовательной школы 1 - 4 (1 - 3) классы" (К., видавництво "Бліц", 1997 р.) для шкіл з навчанням мовами національних меншин.

Основні цілі та завдання вивчення навчальних предметів в кожному класі визначено відповідними навчальними програмами.

Орієнтовні зразки календарно-тематичного планування з кожного предмета для кожного класу подаються у фахових журналах, газетах. Враховуючи особливості класу та власний методичний досвід, вчитель вносить корективи до них або складає власний календарно-тематичний план за програмами та підручниками.

Реалізація змісту навчальних програм здійснюється за відповідними підручниками та посібниками. У 2003/2004 навчальному році 1, 2 продовжують, а 3 класи почнуть працювати за новими підручниками та навчальними посібниками, зміст яких оновлено та удосконалено відповідно до програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Використовувати у навчальному процесі потрібно лише ті підручники та навчальні посібники, які подано в Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в 2003/2004 навчальному році.

У зазначеному Переліку подано назви основних та додаткових навчальних книг, назви варіативних програм та підручників. Вчителі матимуть можливість добирати варіативні підручники та навчальні посібники з читання, української та російської мов, мов національних меншин, іноземної мови, математики, "Я і Україна", музики, трудового навчання тощо.

Вивчення курсу української мови в початковій школі забезпечує загальноосвітній розвиток учнів, їхню загальну мовленнєву культуру, сприяє формуванню та розвитку загальнонавчальних умінь, опануванню різними видами мовленнєвої діяльності, мовними уміннями та знаннями, є засобом засвоєння шкільної програми з інших предметів.

Виконання основних завдань курсу з української мови здійснюється на уроках мови та читання.

У 1 класі вивчається єдиний курс (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання - 8 год. на тиждень, у спеціалізованих школах з українською мовою навчання - 7 годин на тиждень) з навчання грамоти, розвитку мовлення за букварем. Для навчання письма вчитель повинен використовувати лише ті зразки написання букв українського та російського алфавітів, цифр, що затверджені Міністерством освіти і науки України для використання в школах України. Зошити з друкованою основою, якими користуються учні, повинні мати відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

У 2 - 3 класах вивчення української мови (у загальноосвітніх та спеціалізованих школах - 7 годин на тиждень) забезпечується курсами мови й читання; на мову відводиться в I семестрі 4 години, в II - 3 години, на читання відповідно - 3 та 4 години.

На уроках читання формуються уміння і навички, які є важливим засобом розвитку і самовираження особистості учня. Вони мають загальнонавчальний характер, читацькі навички є засобом засвоєння програмового матеріалу у початкових і наступних класах загальноосвітньої школи.

У 1 - 2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос. Паралельно з цим в учнів формуються уміння слухати, сприймати, розуміти та володіти зв'язним усним й писемним мовленням. З другого півріччя 2 класу застосовується методика навчання читати мовчки.

У 3 класах продовжується розвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос; продовжується формування та розвиток уміння вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності, продуктивні способи читання мовчки не лише на уроках читання, а й на уроках мови, математики, природознавства, громадянської освіти, довкілля, трудового навчання, художньої праці, образотворчого мистецтва, музики тощо. Розширюється коло читання за жанрами та персоналіями.

Позакласне читання є невід'ємною складовою курсу читання.

У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку з навчання грамоти (1 раз на тиждень). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити заняття упродовж усього уроку, узгодивши по можливості літературний матеріал з темою уроку за букварем.

У 2 - 4 класах уроки позакласного читання проводяться один раз на два тижні (17 годин на рік). Вчитель виділяє час на такі заняття із загальної кількості годин, відведених на уроки читання.

Вивчення української мови як державної розпочинається з 1 класу усним курсом, завдання якого сформувати початкові уміння мовленнєвої діяльності (усне мовлення).

Протягом другого року навчання української мови (2 клас) здійснюється за інтегрованим підручником, основна мета якого - допомогти учням удосконалювати уміння усного мовлення і формувати уміння писемного: учні мають засвоїти букви української мови, навчитися читати і писати українською.

У 3 класі навчання української мови й читання відбувається за окремими підручниками "Українська мова" (Мова і мовлення. Правопис) та "Українська мова" (Читання і розвиток мовлення). Відповідно до навчального плану на уроки мови та читання відводиться по 2 години (всього 4 години на тиждень).

Специфічні особливості цих уроків розкриті в "Пояснювальній записці" до Програми з української мови як державної (3 - 4 кл.).

Навчання російської мови та інших мов меншин у школах з українською мовою навчання може здійснюватися, починаючи з 2 класу.

Навчальні програми розроблено з розрахунку: у 2 класі - 1 година на тиждень протягом навчального року; у 3 - 4 класах - 2 години на тиждень протягом року.

У разі, коли школа на вивчення російської мови відводить меншу кількість годин, рекомендується спланувати навчальний матеріал таким чином, щоб основна увага приділялась розвитку уміння:

слухати, розуміти усне висловлювання (при цьому слід добирати для слухання класичні твори дитячої літератури);

говорити (ініціювати, підтримувати діалог, складати невелике зв'язне висловлювання).

Навчання читання слід розпочинати лише тоді, коли в учнів певною мірою сформовані навички усного мовлення. Основну увагу необхідно приділяти засвоєнню букв, що відрізняють російську графічну систему від української, а також розуміння прочитаного. При необхідності можливе скорочення роботи, спрямованої на розвиток орфоепічних навичок при читання.

Відповідним чином відбирається матеріал підручника, що підлягає опрацюванню.

На вивчення предмета "Я і Україна" у 1, 2 класах виділено по 1 годині на тиждень. Навчання здійснюється за відповідними програмами та підручниками. У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання в 3 класі вивчення курсу здійснюється за навчальними програмами з природознавства (1 год.) та "Громадянська освіта" (1 год.) або за програмою "Я і Україна" (Довкілля) - 2 год. чи за програмою "Я і Україна" (Я і світ) - 2 год.

У школах з навчанням мовами національних меншин реалізація завдань курсу "Я і Україна" у 3 класі здійснюється відповідно до двох навчальних програм (природознавство, громадянська освіта) або за навчальними програмами "Я і Україна" (Довкілля), або "Я і Україна" (Я і світ) - 1 година на тиждень. Рекомендується вивчення соціальної та природничої складових курсу через тиждень (по 1 год. на тиждень). Для використання чинних програм і підручників необхідно вивчення матеріалу проводити ущільнено, орієнтуючись на вимоги до основних навчальних досягнень учнів на кінець навчального року. У 4 класі навчання здійснюється за програмами "Природознавство" або "Довкілля".

Зміст освітньої галузі "Технології" реалізується у програмах з двох навчальних предметів: "Художня праця", "Трудове навчання", які є самостійними курсами і викладаються за вибором вчителів.

Реалізація основних цілей та завдань програми з художньої праці здійснюється методом художніх проектів, які синтезують словесні, ілюстративні методи та методи практичних робіт.

Ведення ділової документації, записи в класних журналах, особових справах здійснюються відповідно до визначених вимог. Контроль та відповідальність за їх ведення несе адміністрація загальноосвітнього навчального закладу.

В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової соціальної демократичної держави вивчення дисциплін суспільно-гуманітарного циклу є досить важливим чинником у формуванні в учнів суспільно значущих компетенцій.

На виконання статей 15 і 16 Закону України "Про загальну середню освіту" та положень Концепції загальної середньої освіти в 2003/04 навчальному році старша школа переводиться на профільне навчання. В залежності від профільності кількість годин на вивчення курсів в різних класах варіюється. При цьому історія України та всесвітня історія, незалежно від профільності, й надалі викладатимуться як самостійні курси.

На поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів та предметів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття у класах суспільно-гуманітарного профілю відводиться в 10 і 11 класах відповідно по 7 годин. Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал "Історія в школах України", N 4, 2003), всесвітньої історії (журнал "Історія в школах України", N 2, 2002).

Для класів універсального, філологічного, художньо-естетичного профілю чинними є навчальні програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами в 2001 році (Київ, "Шкільний світ", 2001 р.).

Для класів фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів буде видрукувано програми з історії України та всесвітньої історії в журналі "Історія в школах України", N 5 за 2003 рік. Програми для всіх профілів будуть також видані окремою брошурою видавництвом "Прем'єр" (Запоріжжя, 2003 р.).

По можливості курси історії України і всесвітньої історії варто синхронізувати. Перенесення вивчення окремих тем, періодів з одного класу в інший небажано.

Тематичне оцінювання, передбачене програмою, є основною формою оцінювання, а поточне оцінювання - справою кожного конкретного вчителя, який приймає рішення про його доцільність чи недоцільність. Тематичне оцінювання може проводитись як усний залік, письмова робота, конференція, дискусія тощо. Обласні, районні та міські методичні кабінети (центри) не вповноважені регламентувати конкретні дати і форми проведення тематичного оцінювання.

Варто приділити особливу увагу вивченню тем, присвячених Великій Вітчизняній війні. Планувати проведення уроків мужності, тематичних вечорів, виховних заходів за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Традиційно вивчення історії було сконцентровано на передачі знань і історичних фактів. Нині варто акцентувати увагу на здобуття учнями історичних знань, оволодіння методами історичних досліджень, навчати їх інтерпретувати історичні джерела і виявляти різницю між різними точками зору.

Існує чимало ефективних методів з інтеграції досвіду учнів у процесі вивчення історії. Учнів слід заохочувати займатись (залежно від рівня підготовки та умов) індивідуальними та груповими дослідженнями, щоб стимулювати їх допитливість та ініціативу у збиранні інформації. Учні можуть збирати дані з історії власних родин, які дозволяють проілюструвати різні аспекти історії останнього століття в даному регіоні, створити умови для діалогу та відкритого толерантного порівняння поглядів.

Чинними з основ правознавства і надалі є програми за ред. Усенка І.Б. та Котюка І.І. (Київ, "Шкільний світ", 2001 р.), а для класів з поглибленим вивченням основ правознавства - Програми "Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства" (ав. Котюк І.І., журнал "Історія в школах України", N 5, 2002, ав. Усенко І.Б., "Конституція України і основи правознавства в школі: книга для вчителя. К., 1999"). При вивченні основ правознавства варто звертати увагу на процеси, що постійно відбуваються в політичному житті країни, зокрема на хід та результати політичної реформи, зміни, що вже відбулися та заплановані у правовій системі та у кожному нормативному акті.

При розгляді таких галузей права як цивільне, господарське, сімейне необхідно брати до уваги те, що хоча нові кодекси у цих галузях права вже прийняті, але вони наберуть чинності з 1 січня 2004 року, що зобов'язує з одного боку орієнтувати учнів на чинні норми у сфері цих відносин, а з іншого - на ті зміни, які в них мають відбутися.

З метою формування мотивації до пізнання цих процесів доцільно пов'язувати їх вивчення з тими подіями, які відбуваються у країні в цілому та у конкретних регіонах і мають практичне значення для людини.

Згідно з Типовими навчальними планами для профільного навчання в класах суспільно-гуманітарного профілю курс "Основи філософії" вивчається в 10 (2 години) і 11 (2 години) класах. Програма буде надрукована в журналі "Історія в школах України".

Для інших профілів і надалі рекомендуємо на вибір дві програми: "Людина і суспільство" (за ред. Р. Арцишевського) та "Людина і світ" (за ред. В. Приятельчука). Курс має повне навчально-методичне забезпечення і використовувати години, відведені на нього, на інші предмети є неприпустимим.

Курси "Практичне право" (8 клас), "Ми - громадяни" (9, 10 класи) та "Громадянська освіта" (9 - 11 класи) і надалі вивчатимуться за рахунок годин варіативної складової Типового навчального плану. Ці предмети покликані дати юному громадянину знання, вміння, ціннісні орієнтації, необхідні для відповідальної та компетентної участі в житті суспільства в умовах демократії, навички практичного застосування набутих знань в найтиповіших життєвих ситуаціях.

В 2003/04 навчальному році планується проведення I Всеукраїнського учнівського турніру з основ правознавства у м. Харкові.

У процесі навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України може використовуватись лише література, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Суттєву допомогу для підготовки до уроків з соціально-гуманітарних дисциплін учителям надає журнал "Історія в школах України", засновником якого є Міносвіти і науки України.

Необхідність посилення виховного впливу навчання мови зумовлено не лише міркуваннями національної і загальноцивілізаційної потреби збереження і розвитку культурних надбань українського народу, але й є об'єктивною потребою піднесення духовного рівня молоді, запрагматизованість якої є гальмом суспільного розвитку.

Визначений освітній зміст, зокрема культурологічна змістова лінія чинної програми, дозволяє реалізувати цю потребу з допомогою підручників нового типу, в яких реалізована ідея навчання мови на текстовій основі, що дає змогу оптимально поєднувати навчання і різнобічне виховання. Саме такий підручник рідної мови для 5 класу, виданий видавництвом "Абрис" у 2000 році і апробований упродовж двох років в різних регіонах України, уже другий рік чекає на видання масовим накладом. Аналогічний підручник для 6 класу підготовлено до апробації видавництвом "Генеза". Такі ж підручники для 7 і 8 класів готуються до видання.

Культурологічна змістова лінія містить великий простір також для здійснення творчих задумів педагогів, які можуть широко використовувати з виховною метою літературу рідного краю, розкривати з допомогою художнього слова, музики й живопису красу рідної землі, ставити за взірець вірних синів і дочок України, які своїм життям довели беззавітну відданість Вітчизні. А краса взаємин українців, відображена в нормах етикету, у звичаях і традиціях, сповнених взаємоповаги, взаємопідтримки, добросусідства, доброчинності, великодушності, мудрості, доброзичливості і душевної щедрості!

Істотний, ще не використаний належною мірою виховний потенціал є в аналізі мови творів художньої літератури та фольклору і заучуванні найяскравіших фрагментів цих творів, а також крилатих висловів, прислів'їв і приказок, які можна багаторазово використовувати для самодиктантів, взаємодиктантів, для цитування під час написання творчих робіт, для використання в усних виступах і доповідях, у діалогах, для організації роздумів над проблемами, тією чи іншою мірою в них відображеними тощо.

Є й інші резерви виховного впливу на учнів, які поки що використовуються не повною мірою. До них передусім належать:

виховний вплив особистості вчителя;

формування світоглядних переконань, що базуються на засадах синергетичної філософії і загальнолюдських цінностях;

залучення учнів до активної участі у підготовці і проведенні уроку;

підготовка і проведення позакласних і позашкільних виховних заходів та ін.

Відомо, що чим яскравіша особистість учителя, тим потужніший виховний вплив вона справляє на учнів і не лише на учнів. Головне - мати ідеал і прагнути бути на нього схожим, бути весь час у дорозі, у духовному пошуку усе життя, любити учнів як прекрасний, неповторний його прояв. Лише за цієї умови людина не мертвіє, уникає долі репродуктора загальновідомих завчених істин, залишається живою, притягальною і цікавою для учнів, може повести їх за собою.

Потужний виховний вплив справляє навчання і тоді, коли в ньому учень бере активну участь, особливо тоді, коли готується до уроку як співдоповідач, рецензент, учасник інсценізації певного навчально-виховного сюжету, уривку художнього твору чи як учасник дискусії з певної морально-етичної, суспільно-політичної, естетичної, житейської чи навчальної проблем, розв'язання яких вимагає мобілізації усього життєвого досвіду учня, його світоглядних переконань, формує відвертість, щирість, бажання встановити істину.

Часто незабутні враження залишаються в учнів від вдало проведених позакласних і позашкільних заходів, знову ж за умови, якщо вони беруть активну участь у їх підготовці і проведенні, таких як участь у сценаріях, присвячених дню рідної мови, вечорах в честь відзначення ювілеїв українських письменників тощо.

Реалізація виховної мети на уроках рідної мови дуже тісно пов'язана із здійсненням ще одного важливого пріоритету - досягненням розвивальної мети і формуванням в учнів творчого потенціалу. Цей зв'язок має глибинні корені, бо досягнення виховної мети здійснюється за умови досягнення особистістю високого рівня інтелектуального і духовного розвитку і навпаки: високий рівень розумового розвитку неминуче приводить до усвідомлення учнем істини, що кожна справжня людина шанує рідну мову і культуру, що їхній розвиток є прогресивною тенденцією еволюції земної цивілізації, обов'язком висхідного поступу кожної особистості і зневажати їх ганебно.