Навчанню біології передує вивчення інтегрованого курсу Природознавство, в основу якого покладено ідеї цілісності природи. У діючих навчальних програмах (Природознавство, 5 клас, Київ: "Шкільний світ", 2001) відображені систематизовані знання про живу і неживу природу, про місце і роль у ній людини, взаємозв'язок з географічних, фізичних та хімічних знань. Пропедевтичний характер цього курсу дає можливість підготувати учнів до вивчення систематичних курсів природничих дисциплін, зокрема і біології.
Шкільний предмет "Біологія" є цілісним курсом, зміст якого розподіляється за роками навчання:
у 6-му класі вивчаються розділи 1 - 4 - "Царство Рослини", "Царство Гриби", "Царство Дроб'янки", "Організми і довкілля";
у 7-му - розділ 5 - "Царство Тварини";
у 8 - 9-х - розділ 6 - Біологія людини;
у 10 - 11-х - розділи 7 - 9: "Універсальні властивості організмів", "Надорганізмові рівні організації живої природи", "Історичний розвиток органічного світу".
На вивчення цих розділів у 2003/04 навчальному році, як і у попередньому, відводиться відповідно:
6 - 8 класи - по 68 годин (2 години на тиждень);
9 клас - 51 година (I півріччя - 1 година на тиждень і II півріччя - 2 години на тиждень);
10 клас - 34 години (1 година на тиждень);
11 клас - 68 годин (2 години на тиждень).
У 2003/04 навчальному році вивчення біології буде здійснюватися відповідно до навчальної програми (Біологія. 6 - 11 класи. К.: Шкільний світ, 2001).
З метою оптимізації навчального навантаження учнів під час розроблення названої програми була проведена робота щодо її удосконалення. У результаті було переглянуто кожну тему курсу, вилучені другорядні питання, надто складний матеріал; розвантажена також практична частина навчальної програми.
До кожної теми програми були визначені обов'язкові результати навчання: вимоги до знань та умінь учнів, що можуть виражатися різними видами навчальної діяльності (інтелектуальними, практичними тощо).
Практичну частину програми складають лабораторні і практичні роботи, що є важливою, обов'язковою складовою уроку біології.
Водночас, як свідчить практика, інформаційне навантаження школярів з біології все ще залишається значним. Серед причин можна назвати, з одного боку, надмірність інформаційного матеріалу в шкільних підручниках, зайву деталізацію у викладенні окремих тем, наявність матеріалу, термінів та понять, не передбачених чинною навчальною програмою.
З іншого боку, потребує впровадження сучасних підходів організація навчального процесу на уроках біології. Важливе місце тут належить реалізації ідеї особистісно зорієнтованої освіти. Вона ґрунтується на повному врахуванні вікових та індивідуальних особливостей і виявляється у всіх складових якості освіти: доборі змісту, педагогічних технологіях, управлінських процедурах, критеріях і оцінюванні результатів. Врахування цього створює сприятливу атмосферу для навчання. Однак дотепер цьому процесу ще бракує цілеспрямованості та системності; значно ускладнює цей процес відсутність відповідних сучасних методик вивчення біології.
Вже зараз є можливості зробити конкретні кроки для упорядкування навчального навантаження школярів з біології.
Так, шкільний підручник необхідно використовувати, узгоджуючи його з вимогами навчальної програми. Відповідно до програми деякий навчальний матеріал повинен вивчатися на рівні ознайомлення. Учень, наприклад, повинен мати лише уявлення про надорганізмовий рівень організації живого, історичний розвиток органічного світу тощо. Визначаючи зміст уроку, вчителю важливо звернути на це увагу учнів і відповідно будувати урок, концентруючи увагу на основному.
Для упорядкування навчального навантаження важливе значення має використання міжпредметних зв'язків. На практиці нерідко трапляється так, що учням пропонується повторити значний обсяг навчального матеріалу за попередні курси біології або з інших предметів. При цьому не враховується, що учні не завжди мають ці підручники, а на їх пошук витрачається багато часу. Щоб уникнути цього, необхідно обмежитись повторенням тільки найнеобхіднішого матеріалу, на основі якого можна найбільш повно розкрити біологічні поняття нової теми. Важливо, щоб на уроках біології не повторювався матеріал про певні закономірності з курсу фізики або хімії, а використовувалися як опорні вже набуті школярами знання для розкриття сутності біологічних явищ.
Одним з шляхів зменшення навантаження школярів є інтеграція змісту природничих дисциплін. Вона передбачає суттєве скорочення обсягу фактичного матеріалу, дає можливість перерозподілити навчальний час для вивчення того матеріалу, який більше цікавить школярів, сприяє їх професійному становленню, формуванню цілісного уявлення про наукову картину світу.
Регулюванню навантаження та переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня сприяє також тематичний облік навчальних досягнень учнів. Більшої ваги набуває не здійснюване час від часу оцінювання окремих фрагментарних досягнень учня, а його системні знання, уміння, навички, компетенції, власне досвід творчої діяльності учнів, їх емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Нові можливості щодо розвантаження школярів та збереження і зміцнення їх здоров'я розкриваються із запровадженням у навчальних закладах системи загальної середньої освіти позитивної 12-бальної системи оцінювання досягнень у навчанні. Відповідно до цього змінюються підходи до оцінювання навчальних результатів школярів. Воно ґрунтується на позитивному принципі і передбачає врахування рівня досягнень учня, а не його невдач, що врешті-решт створює умови для повноцінного проживання кожною дитиною шкільного життя, збереження її гідності, вибору темпу навчання.
Уникненню перевантаження школярів сприяє диференціація навчання, що спрямована на створення оптимальних умов для виявлення та розвитку інтересів і здібностей учнів, формування у них умінь застосовувати набуті знання на практиці.
В сучасній школі найбільш поширеними формами профільної диференціації є навчання біології в класах з поглибленим вивченням предмета та профільне навчання.
При поглибленому вивченні біології саме цей предмет з 8 по 11 класи вивчається більш глибоко, а інші - вивчаються на загальноосвітньому рівні.
У програмі для поглибленого вивчення біології (Київ, "Шкільний світ", 2001) широко розкриті питання біохімії, екології, еволюції, походження органічного світу тощо. Це дає змогу підготувати випускника школи до засвоєння програми природничого спрямування вищого навчального закладу. Розширено також практичну частину програми.
Профільне навчання організується в старшій школі (10 - 11 кл.). У цей час в учнів уже сформований стійкий інтерес до певної галузі знань. Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно зорієнтованого навчального процесу. При цьому значно розширюються можливості учня будувати свою індивідуальну освітню траєкторію. Перехід до профільного навчання має на меті:
поліпшити якість загальної освіти школярів;
забезпечити глибоку, спеціалізовану загальноосвітню підготовку школярів в декількох освітніх галузях;
сприяти забезпеченню рівного доступу школярів до якісної освіти у відповідності до їх індивідуальних нахилів і потреб;
розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальною і фаховою освітою.
Реалізувати це можливо лише за умови роботи загальноосвітнього навчального закладу за відповідними навчальними планами, в яких інваріантною частиною передбачено скорочення часу на вивчення непрофілюючих предметів, що вивчаються з метою завершення базової загальноосвітньої підготовки школярів та розширення можливостей вивчення профілюючих предметів. Найбільш поширені профілі навчання визначені типовими навчальними планами, затвердженими Міністерством освіти і науки України ("Інформаційний збірник МОН", N 10, 2003).
На відміну від поглибленого, профільне навчання біології забезпечується поглибленим, власне - розширеним вивченням також і суміжних з біологією предметів, а саме: хімії, фізики, географії. Як свідчить практика, природничий профіль може розгалужуватися на такі підпрофілі: біолого-хімічний, медичний, екологічний тощо. Зміст біологічної освіти в профільних класах реалізується через курс загальної біології, що утворює інваріантну частину навчального плану, та численних так званих курсів за вибором, які є обов'язковою складовою варіативної частини навчального плану. Рівень обсягу та змісту курсу загальної біології залежить від профілю навчання: філологічного, загальноосвітнього, технологічного, спортивного, природничого тощо.
Курси за вибором виконують дві функції: одні з них підтримують вивчення профільних предметів на достатньому рівні, а інші можуть здійснювати внутрішню профілізацію навчання.
Профільне навчання здійснюється також за рахунок факультативних курсів, що обираються вчителем в залежності від того, якого спрямування він хоче надати профілю. Курси за вибором та факультативні заняття є найбільш масовою формою підтримки диференційованого навчання з біології. Вони мають на меті поглибити і розширити знання школярів з різних питань біологічної науки, розвивати інтерес до біології, готувати до біологічних олімпіад, сприяти свідомому вибору учнями старших класів шляху подальшого здобуття освіти. Загальні функції цих форм навчання співпадають з функціями обов'язкового навчання: розвивальною, освітньою, виховною.
Між курсами за вибором та факультативними курсами існують відмінності як організаційного, так і змістового характеру. Організація профільного навчання передбачає обов'язковий вибір курсу за вибором, включеного до розкладу як звичайний урок. Факультативні заняття, як і гуртки, є вільними для відвідування школярів, адже зазвичай на початку року факультативні заняття відвідують багато учнів, а потім їх кількість поступово скорочується.
Курси за вибором з біології відрізняються від факультативів також за змістом, хоча ці відмінності не є значними. Якщо на факультативних заняттях поглиблюються біологічні знання учнів, то на курсах за вибором акцент робиться на надання допомоги учню у визначенні питань, що його цікавлять. Відповідно зміст курсів за вибором з біології не стільки поглиблює знання, скільки розширює їх, трансформуючи наукові знання у практичний досвід школяра. Це сприяє особистісній орієнтації навчання, адже учень самостійно робить вибір напрямку, в якому він буде збагачувати свої знання, розвивати свої інтереси та нахили.
Курси за вибором з біології являють собою завершені навчальні цикли, що в поєднанні з факультативними заняттями стимулюють розвиток пізнавальних інтересів школярів.
Наприклад, для посилення екологічної спрямованості навчання в класах біолого-хімічного профілю поряд з інваріантним курсом загальної біології зміст освіти може реалізовуватися також через курси за вибором з радіоекології, екології та факультативи "Екологічні проблеми сільського господарства", "Екологічні проблеми міста" тощо. У разі потреби у посиленні медико-біологічної спрямованості доцільно використовувати курси за вибором "Основи здорового способу життя", "Валеологія", "Біологічні та соціально-психологічні основи підготовки до шлюбу", факультативи "Загальна генетика", "Медична географія", "Радіобіологія" та інші.
Найбільш поширені факультативні курси з біології подано в таблиці N 1.
Таблиця N 1
Програми названих вище факультативів та курсів за вибором будуть надруковані в "Інформаційному збірнику МОН", N 15 - 16, 2003.
Зміст біологічної освіти для філологічного, суспільно-історичного, художньо-естетичного профілів (К.: "Шкільний світ", 2001) передбачає формування в учнів мінімуму біологічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Зміст програми порівняно з чинною скорочений, але передбачає звернення уваги до питань генетики людини, методів її вивчення, пізнання природи засобами мистецтва, посилення народознавчого та екологічного аспекту під час вивчення процесів і явищ живої природи, практичної спрямованості вивчення розділів біології.
Зміст програми для природничого профілю (К.: "Шкільний світ", 2001) націлений на розвиток в учнів стійких інтересів і творчих здібностей до вивчення біології, формування спеціальних умінь вивчення живої природи. З цією метою збільшено кількість лабораторних і практичних робіт, передбачено навчальні години для семінарських занять, екскурсій, польового практикуму, використання матеріальної бази навчальних закладів і науково-дослідних інститутів. Цією програмою можуть користуватися загальноосвітні навчальні заклади медичного, біолого-хімічного, екологічного профілів навчання тощо.
У класах фізико-математичного та технологічного профілів біологія вивчається за діючими програмами для загальноосвітніх навчальних закладів. Водночас варто звернути увагу на логіко-математичний аналіз загальних принципів класифікації живих організмів, на математичні методи систематики. Доцільно практикувати роботи учнів дослідницького характеру з екологічного моніторингу, досліди з моделювання біологічних об'єктів тощо.
Аналіз статистичних даних свідчить, що профільне навчання та поглиблене вивчення біології потребують інтенсивного впровадження. Шкіл та класів з поглибленим вивченням біології, природничого, біолого-хімічного, медичного та інших підпрофілів ще небагато. Вони охоплюють лише відповідно 0,2 та 0,35 відсотків школярів від загальної кількості учнів, і тому є підстави вести мову про те, що питання диференційованого навчання з біології вирішується досить повільно. Причин цьому декілька: недостатня підготовка вчителів біології, відсутність у багатьох випадках відповідної матеріальної бази, незадовільне навчально-методичне забезпечення, інертність окремих керівників загальноосвітніх навчальних закладів тощо.
Потребує перегляду і організація навчально-виховного процесу з біології. У школах з поглибленим вивченням біології, у профільних класах, на факультативних заняттях, при вивченні курсів за вибором значну питому вагу повинні складати лабораторні, практичні роботи, польова практика, самостійна робота учнів з навчальною та науково-популярною літературою, розв'язування вправ та задач, навчання з використанням комп'ютерних технологій. Вчитель вже фактично перестав бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в організації самостійної пізнавальної діяльності школярів, у її навчанні вчитися, у вмінні трансформувати набуті знання у важливу життєву компетентність. Поширеною формою роботи в таких класах повинні бути семінарські заняття. Під час підготовки до них та у ході занять школярі вчаться готувати доповіді, виступати перед аудиторією, вступати у дискусію тощо.
На допомогу вчителю та учням до нового навчального року продовжують видаватися підручники, навчальні посібники та робочі зошити. Відповідно до профілю класу чи школи вчителі біології мають право вибору підручників та посібників з грифом Міністерства освіти та науки України, що рекомендує їх використання в процесі навчання.
Окрім того, звертаємо увагу на загострення негативних явищ щодо поширення небезпечної поведінки серед дітей шкільного віку та молоді.
Зміст шкільних дисциплін біології, географії, основ здоров'я, фізики, літератури, історії, екології, ОБЖ та інші мають суттєвий потенціал для формування знань, умінь і навичок здорового способу життя.
Шкільною програмою з біології передбачено вивчення питань щодо профілактики вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління, поширення ВІЛ/СНІДу тощо. Вчителю біології належить визначальна роль у навчанні школярів бути здоровими. Майже кожну тему предмета можна використати для формування здорового способу життя. Так, наприклад, при вивченні функцій систем органів людини у курсі "Біологія людини" (8 - 9 кл.) варто зосередити увагу школярів на шкідливості впливу алкоголю та наркотичних речовин на організм людини. Щодо профілактики зараження СНІДом, то на цих питаннях доцільно зупинитися при вивченні теми "Кров та кровообіг", пояснюючи механізм імунітету. При вивченні теми "Розмноження і розвиток" можна розглянути шляхи зараження людини ВІЛ інфекцією. Водночас, цим розділом програми передбачено вивчення питань профілактики туберкульозу, онкологічних, венеричних захворювань тощо.
Курс "Загальної біології" (10 - 11 кл.) також містить навчальний матеріал, досить сприятливий для розширеного вивчення питань профілактики та розповсюдження ВІЛ/СНІДу, прищеплення навичок відповідної статевої поведінки. Так, при вивченні теми "Неклітинні форми життя" доцільно зосередити увагу на природі вірусу СНІДу. У темі "Розмноження та індивідуальний розвиток організмів" поглиблюються знання про шляхи зараження вірусом СНІД, гігієну і профілактику захворювання. При вивченні основ генетики необхідно звернути увагу школярів на значення вірусу СНІД як фактора, що впливає на функції генома клітини-господаря, при вивченні основних напрямків сучасної біотехнології - на можливості біотехнології у промислових умовах одержати препарати для діагностування і лікування різних вірусних захворювань.
Для детального вивчення зазначених вище питань можна частково використати резервні години чинної навчальної програми. Але, як свідчить практика, ефективність навчання здоров'ю залежить від використання вчителем різноманітних методичних прийомів. Вчитель має стати організатором обміну різних точок зору, думок, позицій; вчити школярів робити вибір, спілкуватися та діяти. Для привернення уваги до цих питань, вони включені до державної підсумкової атестації з біології за основну та старшу школу, до збірників завдань державної підсумкової атестації.
Хімія
У новому навчальному році триватиме модернізація освітньої галузі на засадах, сформульованих у Національній доктрині розвитку освіти та "Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)".
Сучасна школа стала на шлях, який веде "від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного типу" (В. Кремінь). Це цілком стосується і шкільної хімічної освіти. Зокрема, нового тлумачення набуває мета навчання хімії: нині вона полягає у формуванні в учнів засобами навчального предмета системи знань про речовини, необхідні для соціалізації та творчої самореалізації особистості, створення уявлення про природничо-наукову картину світу, інтелектуального розвитку, вироблення екологічного стилю мислення й поведінки учня, виховання громадянина демократичного суспільства.
Утвердження педагогіки особистості потребує нових підходів до організації навчально-виховного процесу, пов'язаних зі змінами у трактуванні ролей учителя і учня та зміною акцентів у змісті освіти й методиці навчання.
Учитель і учень спільно працюють у режимі діалогу, взаємоповаги та рівності сторін над досягненням мети - формуванням самодостатньої, відповідальної особистості. Учень - не пасивний, а активний учасник навчального процесу, здатний до самонавчання. Учитель організує пізнавальну діяльність учня, керує нею та перевіряє відповідність її результатів поставленій меті. Сам навчальний процес стає більш технологічним - від задуму, мети через систему засобів навчання до створення якісного освітнього продукту.
Хімічні знання нині перестають бути самоціллю процесу навчання хімії, але стають засобом набуття учнями компетентностей, залучення до культури та загальнолюдських цінностей, розвитку особистості. Її визначальною рисою в сучасному суспільстві є не лише "сума знань", якою вона володіє, а уміння використовувати набуті знання та бажання і здатність поповнювати їх самостійно, оскільки без цього людина не має шансів адаптуватися до динамічних умов середовища.
Отже, відповідь на запитання "чого навчати в курсі хімії?" передбачає не лише самі по собі знання про речовини, їхню будову, перетворення тощо, а формування здатності грамотно поводитися з речовинами, розуміти їх вплив на довкілля, роль в організмі тощо.
Вивчення хімії робить внесок у формування культури і світогляду особистості незалежно від того, яку професію обирає випускник школи, оскільки хімія пов'язана з різними галузями діяльності людини. Курс хімії значною мірою грунтується на знаннях з фізики, математики і, у свою чергу, є основою для формування знань з біології. Зважаючи на те, що зв'язки між цими науками розширюються й міцніють, значення хімічної освіти в перспективі зростатиме.
Протягом останніх років шкільний курс хімії та методика навчання предмета зазнали певної трансформації. Було генералізовано основні змістові лінії, вилучено другорядний матеріал; чіткіше окреслено екологічну складову змісту; урізноманітнено навчальні, тренувальні, контрольні завдання, зокрема, за рахунок використання тестової форми; розроблено варіативні завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів; робляться спроби узгодити зміст курсу хімії з іншими природничими курсами; виклад матеріалу в підручниках усе більше набуває діалогічного характеру, а методичні рекомендації позбавляються рецептурності.
Чинний курс хімії загальноосвітніх шкіл нині повністю забезпечений навчально-методичним супроводом. Видано комплект з навчальних програм, підручників для 8 - 11 кл., які пройшли державну апробацію та доопрацьовані, навчального посібника з практичних робіт, збірників тестових завдань, довідника для учнів, посібників з методики навчання хімії у 8 - 9 та 10 - 11 кл., дидактичних матеріалів (авторський колектив лабораторії хімічної і біологічної освіти АПН України). Проходять апробацію експериментальні альтернативні підручники, створено кілька комплектів робочих зошитів, збірники задач тощо.
Міністерство освіти і науки України проголосило курс на прискорене впровадження профільної освіти. Особливість профільного навчання хімії полягає не лише в обсязі знань, а і в тому, що ці знання, крім засобу розвитку учнів, становлять і мету навчання, оскільки профільна школа безпосередньо пов'язана з їхньою майбутньою професією.
В Україні накопичено значний досвід вивчення хімії як профільного предмета. Протягом тривалого часу відпрацьовувався зміст навчальних програм, якими нині забезпечені хіміко-біологічний, хіміко-технологічний, агрохімічний профілі та поглиблений курс хімії. Для класів хімічних профілів створено підручники з органічної, загальної, аналітичної, біоорганічної хімії, агрохімії.
Список програм, підручників та методичних посібників для профільного навчання, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, наводиться в додатку.
Реалізацію мети і завдань навчання хімії в школі покладено на вчителя, який має не лише володіти науковими знаннями з хімії, а й усвідомлювати сучасні пріоритети в освіті, орієнтуватись у новітніх освітніх технологіях, бути обізнаним із психологією дитини, досконало володіти мовою науки й державною мовою. А ще на вчителя покладається надзвичайно актуальне й водночас важке завдання перехідного періоду: узгодити можливості змісту освіти, закладені в чинних навчальних програмах, з тими ідеями, на яких ґрунтується 12-річна школа. У зв'язку з цим можна виокремити деякі важливі аспекти навчання хімії, на які слід звернути увагу в 2003/2004 навчальному році.
У нових умовах функціонування школи, упровадження профільного навчання не всі вчителі готові позбутися щоденного, щоурочного, незалежного від інтересів учнів обстоювання "суми хімічних знань", за яку десятиліттями трималася вся методика навчання хімії. Деякі вчителі вважають, що всі учні мають знати з хімії все те, що знають вони самі. Як відомо, саме звідси починається перевантаження дітей, яке спричинює відторгнення предмета, втрату інтересу до його вивчення.
Подекуди складається парадоксальна ситуація: останніми роками скорочено години на вивчення хімії, відповідно укладено навчальні програми, створено підручники. Проте зміст уроків хімії в деяких школах залишився тим самим, що й десятиліття тому. З одного боку, вчителі висловлюють стурбованість скороченням курсу хімії, з іншого - скаржаться на брак навчального часу. На практиці виявляється, що вони намагаються втиснути в обмежений час традиційний курс, що відійшов у минуле. Через це й не вистачає часу на осмислення учнями змісту, для повторення, узагальнення. "Конвеєрне" викладання нового матеріалу породжує зубріння і списування. Про індивідуальний підхід у цьому разі годі й говорити, бо в такому темпі і з таким обсягом інформації вимушений працювати весь клас.
Державні вимоги передбачають обов'язкове навчання всіх учнів на загальноосвітньому рівні, а ті, хто виявляє підвищений інтерес до предмета й володіє відповідними навчальними можливостями, мають право навчатися на вищому рівні, але в цьому разі передбачається індивідуальна робота з дітьми, залучення їх до факультативних, гурткових занять, а також навчання у профільних класах.
Особливої уваги вчителів потребує контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів. З цією метою нерідко використовують різнорівневі завдання, зміст яких, на жаль, не відповідає визначеним критеріям. Передусім це стосується завдань початкового рівня, які виявляються значно складнішими. Іноді пропонуються завдання середнього рівня, які слід віднести до достатнього рівня і навпаки. Щоб уникнути помилок, визначаючи рівень складності завдання, й об'єктивно оцінити досягнення учня, доцільно до кожного завдання зазначити максимальну кількість балів, які можна отримати за його правильне виконання, а потім перераховувати суму набраних балів у оцінку за 12-бальною системою. Відповідні рекомендації надаються в методичному посібнику для вчителів (Буринська Н. М., Величко Л. П. Викладання хімії у 10 - 11 класах). Таблиця перерахунку відсотка набраних балів у оцінку наводиться в додатку.
Не завжди прийнятними є завдання, що використовуються для оцінювання під виглядом популярних нині тестів. Часто друкуються довільні набори завдань, які нічого спільного з тестами не мають, оскільки не відповідають науковим вимогам до тестів, прийнятим у всьому світі. Варто нагадати, що у навчальному процесі з хімії дозволено використовувати лише видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Іноді має місце спрощене тлумачення вчителями деяких новацій. Зокрема, це стосується інтегрованих уроків, коли у клас приходять двоє чи троє вчителів з різних предметів, кожен з них виголошує свою частину лекції з теми уроку, учні за сценарієм роблять повідомлення. При цьому навчальна інформація як була розрізненою, так нею і залишається. У кращому разі учні встигають виконати завдання на знання суміжних предметів. Інший приклад - проведення рольових ігор. Методика, яка за означенням передбачає виявлення творчості учнів, обмежується приговорюванням заздалегідь розучених ролей. Водночас учителі ще рідко використовують такі продуктивні види роботи на уроці, як групова й індивідуальна.
Хоча традиційний комбінований урок уже не є домінуючим, дотримання логіки уроку, в якій би формі він не проводився, перевірка досягнення мети - ці вимоги залишаються в методиці непорушними.
Джерелом новацій у педагогічному процесі є передовий педагогічний досвід. Минулорічний конкурс "Учитель року" в номінації "Хімія" на всіх етапах засвідчив, що це джерело невичерпне. Проте передовий досвід має особистісний характер і його відтворення не завжди буває результативним. Найпоширеніша причина цього - фрагментарне копіювання. Водночас у педагогічній науці утвердилася думка, що впроваджувати доцільно не індивідуальний досвід, а педагогічну ідею. Обов'язковою умовою впровадження досвіду має бути його наукова експертиза, яка є завданням методичних служб.
Останні на всіх рівнях традиційно виконують ще й інспекційну функцію. Є приклади, коли методичні проблеми вчителя трактуються в адміністративному дусі радянської педагогіки, а саме як недоліки викладання предмета, в той час як вони потребують аналізу і пошуку шляхів розв'язання. Принципи педагогіки співробітництва, демократизм і гуманний характер перетворень в освіті цілком стосуються і цього боку освітянського життя.
В умовах, коли спростився доступ учнів до інформації й учитель перестав для них бути її єдиним джерелом, актуальною є проблема самоосвіти вчителя, його фахового зростання. До того ж він має орієнтуватись у змінах соціального, культурного, природного середовища, уміти здобувати новітню інформацію, використовувати її у своїй професійній діяльності. У цьому йому сприятиме науково-методичний часопис "Біологія і хімія в школі", в якому друкуються матеріали з методики, дидактики, педагогічних досліджень, досвіду вчителів, новин науки тощо.
Фізика та астрономія
У 2003/04 навчальному році вимоги до вивчення шкільних курсів фізики та астрономії, що були передбачені листами Міністерства освіти і науки України на 2002/03 навчальний рік, залишаються чинними. Кількість годин на вивчення відповідно фізики, астрономії та природознавства визначена наказом Міністерства освіти і науки України "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342.
Відповідно до цього наказу передбачено таку мінімальну кількість годин на вивчення:
в основній школі "Природознавства" (5 клас) та "Фізики" (7 - 9 класи)
| 5 клас | 7 клас | 8 клас | 9 клас | |
| Природознавство | Фізика | |||
| Кількість годин | 1 | 2 | 2 | 2,5 |
у старшій школі "Фізики" (10 - 11 класи):
У кожному профілі кількість годин на вивчення предметів може бути збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану. Додаткові години можна використовувати як на збільшення часу на опанування змістом обраної програми, так і на вивчення певних спецкурсів та факультативів відповідно до обраного профілю. Вчитель має право перерозподіляти години на вивчення окремих тем у межах річної кількості годин.
До початку навчального року буде надруковано збірку навчальних програм спецкурсів і факультативів з фізики та астрономії для різних класів і профілів навчання.
Астрономія. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 N 342 "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки" у 2002/03 навчальному році астрономія вивчається в 11-х класах. Бал за навчальні досягнення учнів з астрономії заноситься до атестату про загальну середню освіту. У класному журналі для предмета "Астрономія" відводиться окрема сторінка. До атестату про загальну середню освіту виставляються дві окремі оцінки.
В 11-х класах філологічного, художньо-естетичного і суспільно-гуманітарного профілів вивчення фізики та астрономії відбувається за програмами окремо з фізики та окремо з астрономії (крім авторських та експериментальних програм, що мають гриф Міністерства освіти і науки України). На вивчення астрономії використовуються години варіативної складової навчального плану.
В класах технологічного, загальноосвітнього, спортивного профілів на вивчення астрономії відводиться не менше 17 годин на рік, для класів природничо-математичного та фізико-математичного профілів - не менше 34 годин на рік за одним із двох варіантів навчальних програм.
Курс астрономії рекомендується вивчати у II-му семестрі з огляду на такі причини:
вивчення окремих питань з астрономії ґрунтується на знаннях з курсу фізики, з якими учні знайомляться у II-му семестрі. Тому деякі теми з астрономії мають вивчатися або пізніше, або паралельно з відповідними темами курсу фізики;
астрономія має невеличкий обсяг годин, тому її доцільно викладати концентровано.
Якщо на вивчення астрономії у школі (класі) відведено 17 годин, то її краще вивчати в одному семестрі, якщо 34 години, тоді протягом року по годині або протягом семестру по 2 години щотижня.
Звертаємо увагу директорів загальноосвітніх навчальних закладів на неприпустимість вивчення фізики та астрономії за інтегрованими програмами, не затвердженими Міністерством освіти і науки України.
Фізика. Чинні навчальні програми з фізики забезпечують всі базові профілі. Для класів філологічного, суспільно-гуманітарного профілів використовується програма рівня A, для технологічного, загальноосвітнього, природничо-математичного, спортивного - рівня B. У класах природничо-математичного профілю можна за вибором загальноосвітніх навчальних закладів та наявності умов користуватися програмою для поглибленого вивчення фізики. Для класів з поглибленим вивченням фізики застосовуються лише програми для поглибленого вивчення фізики.
Інтегровані програми. У 2003/04 навчальному році для класів філологічного, суспільно-гуманітарного профілів продовжується апробація експериментальної інтегрованої навчальної програми "Фізика. Астрономія. 9 - 11" за ред. Коростеліної Т. А. Робота за зазначеною програмою передбачає вивчення фізики й астрономії протягом трьох років і починається з 9-го класу.
У цьому році планується запровадити експериментальну навчальну програму "Фізика. Астрономія. 10 - 11", розраховану на 2 роки вивчення фізики та астрономії. Робота за нею розпочнеться у 10-х класах навчальних закладів, що братимуть участь в експерименті.
Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Згідно з нормативно-правовими документами та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України основними видами оцінювання є тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Необхідність поточного оцінювання визначається вчителем.
Перед початком вивчення теми вчитель обов'язково має повідомити учням про:
тематику і кількість обов'язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо);
питання, що виносяться на тематичне оцінювання;
приклади орієнтовних завдань тощо.
Для складання завдань тематичного оцінювання вчитель фізики має орієнтуватися на Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії та на завдання "Збірника різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з фізики".
При організації тематичного оцінювання з фізики має бути враховано, що тематичний бал включає результати навчальних досягнень учнів з трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв'язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. Відповідно до зазначених вимог тематичне оцінювання може проводитися різними способами. Так,
тематичний бал може виставлятися за результатами двох видів робіт: контрольної роботи, яка включає теоретичні питання і задачі, та виконання практичної частини теми (враховуються усі поточні оцінки за виконання лабораторних і експериментальних робіт або проводиться підсумкова лабораторна або експериментальна робота);
тематичний бал може бути виставлений за результатами заліку, проведеного у письмовій, усній чи комбінованій формі, завдання до якого включають питання з теорії, задачу і експериментальне завдання;
тематичний бал за згодою учня може бути виставлений за поточними оцінками по всіх трьох напрямах.
Тематичне оцінювання проводиться по закінченню вивчення теми або її частини. У листі визначено мінімальну кількість тематичних оцінювань. Вчитель може збільшувати кількість тематичних робіт. Наприклад, якщо на вивчення теми відводиться значна кількість годин, її доцільно поділити на частини і провести декілька тематичних оцінювань. Обсяг і зміст навчального матеріалу, що виноситься на тематичне оцінювання, його форми і тривалість визначаються вчителем. До тематичного оцінювання допускаються учні, які виконали всі обов'язкові види робіт, визначені навчальною програмою. Якщо учень не був на уроці, на якому відбувалася лабораторна чи експериментальна робота, він має виконати її у школі в час, призначений вчителем, або вдома - за спеціальним завданням.
Результати перевірки робочих зошитів з фізики не враховуються при виставленні тематичного бала. Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листом Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5 - 11 класах" від 27.12.2000 р. N 1/9-529.
Зміст контрольних робіт, замірів навчальних досягнень учнів, що проводяться органами управління освітою, мають включати навчальний матеріал з тем, вивчення яких закінчено. З метою недопущення перевантаження учнів та раціонального використання часу інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), що організуються керівництвом навчального закладу, мають проводитися під час запланованого вчителем тематичного оцінювання.
Учень має право підвищувати бал за тему, що вивчалася. Підвищення тематичного бала відбувається наприкінці семестру перед виставленням семестрових балів.
Бал за семестр виставляється за результатами тематичних оцінювань. При цьому кожен тематичний бал враховується лише один раз. Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться. Семестровий бал не є середнім арифметичним, він виставляється з урахуванням взаємозв'язку між темами (підтемами), що вивчалися у семестрі.
Річний бал включає результати двох семестрів та навчальної практики, якщо вона передбачена навчальним планом. Річна робота як окрема підсумкова робота не проводиться.
Основи безпеки життєдіяльності
Основним завданням навчальних предметів "Основи безпеки життєдіяльності" (1 - 11 класи) та "Основи здоров'я" (1 - 4 класи) є формування здорового способу життя і навичок безпечної поведінки. Посилення уваги до цих предметів викликано усвідомленням того, що кожна людина не лише хоче і має право жити у здоровому і безпечному суспільстві, а й повинна цьому навчитися. Для реалізації цього завдання потрібно спрямувати всі наявні ресурси на виховання в учнів певної соціокультурної поведінки. До необхідних умов щодо реалізації поставленого завдання відносяться наявність підготовлених кадрів і проведення систематичного підвищення рівня кваліфікації вчителів, наявність у навчальних закладах навчально-методичної літератури, виділення необхідної кількості годин на вивчення цих предметів, організація позакласної роботи.
Серед багатьох критеріїв, за якими можна оцінювати результативність впровадження навчального предмета, найважливішим для "Основ безпеки життєдіяльності" є динаміка рівня травматизму і смертності з вини учнів.
Проведений аналіз стану травматизму серед учнів віком до 14 років свідчить про зменшення загальної кількості нещасних випадків з дітьми з вини як дорослих, так і з вини учнів. Для педагогічних колективів навчальних закладів, які намагаються оцінити результативність навчання за програмою, потрібно відокремлювати нещасні випадки, які трапилися з вини учнів.
Такий аналіз, наприклад, було проведено працівниками науково-дослідного інституту безпеки дорожнього руху МВС України.
Показники аварійності з дітьми в Україні на час розробки програми ОБЖД (1988 р.) та на час її впровадження (2000 - 2001 рр.)
Вчитель ОБЖД на основі аналізу ситуацій, що склалася у навчальному закладі, районі, місті, має внести корективи до календарного плану. Це стосується розподілу годин по темах, порядку їх вивчення, необхідності їх повторного вивчення.
Визначальними чинниками ефективності навчального процесу з безпеки життєдіяльності є впевненість вчителя у необхідності цього предмета та рівень його готовності співпрацювати з учнями. Під час підготовки до уроків вчитель має враховувати багато різноманітних чинників, таких як:
тип нервової системи школярів (для аналізу дій конкретного учня у НС);
наявність в учнів інформації щодо способів і засобів формування власного здоров'я та уникнення небезпек (досвід та знання учнів);
життєвий досвід (набуті навички (моделі) поведінки щодо здорового і безпечного способу життя);
наявні переконання учнів, психологічні установки, джерела подібної інформації (від вчителів, батьків, однолітків, засобів масової інформації) та інше.
Завдання, які має вирішувати вчитель на уроках, потребують вдосконалення форм і методів викладання, переходу від інформаційних і репродуктивних методів навчання до пошукових і діяльнісних, спрямованих на формування переконань учнів.
На перехідний період (2001/02 - 2004/05 навчальні роки) предмет "Основи безпеки життєдіяльності" включено до інваріантної складової навчальних планів.
У 5 - 11 класах на нього, як і раніше, відводиться 0,5 год. на тиждень. Листами Міністерства освіти і науки України про тижневий розподіл годин у початковій школі від 15.08.2001 N 1/9-287 та "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2002 - 2003 навчальний рік та його структуру" від 10.05.2002 N 1/9-235 встановлено, що форми і порядок вивчення основ безпеки життєдіяльності визначають місцеві органи управління освіти з урахуванням реального стану навчально-методичного забезпечення. Колегія Міністерства освіти і науки України своїм рішенням від 13 грудня 2002 року N 12/4-10, п. 6.2 рекомендує Міністерству Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій "...домогтися ефективності навчання основам безпеки життєдіяльності учнів за рахунок підвищення науково-методичного рівня фахівців, а також максимального виділення годин на вивчення предмета, особливо в молодших класах".
Міністерство освіти і науки України, враховуючи перехід на 12-річний термін навчання, пропонує вивчення предмета за різними підходами.
У 1 - 4-х класах зміст навчальної галузі "Здоров'я і фізична культура" включає три складових: фізична культура, основи здоров'я та основи безпеки життєдіяльності", який може реалізовуватися через різні навчальні програми.
1 варіант. У навчальному закладі можна працювати за інтегрованою навчальною програмою "Основи здоров'я і фізична культура" (3 години на тиждень), в якій мають бути включені всі питання з основ здоров'я і основ безпеки життєдіяльності. Вивчення питань з основ безпеки і здоров'я має бути систематичним і послідовним, тому рекомендується 15 хвилин на кожному уроці фізичної культури приділяти зазначеним питанням. У календарно-тематичному плануванні вчителя фізичної культури має бути відображено зміст з усіх трьох складових.
2 варіант. Зміст галузі може бути реалізований через навчальну програму "Основи здоров'я і фізична культура" (2 години на тиждень з інваріантної складової навчального плану) без урахування змісту з основ здоров'я і безпеки та навчальних програм "Основи здоров'я" або "Основи безпеки життєдіяльності" (1 година на тиждень з інваріантної складової навчального плану).
У 5 - 11-х класах викладання відбувається без змін за програмою "Основи безпеки життєдіяльності" (0,5 год. на тиждень з інваріантної складової навчального плану).
Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану, що в свою чергу надає можливість поширення і поглиблення змісту тем, що вивчаються. Зміни у програмі мають бути погоджені педагогічною радою навчального закладу.
Предмет "ОБЖД" у 1 - 8-х класах включається до розкладу занять протягом всього навчального року, в 9 - 11-х класах заняття можна проводити протягом одного семестру по 1-ій годині щотижня.
Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з безпеки життєдіяльності. Крім того, в 1 - 4-х класах враховуються особливості оцінювання у початковій школі.
У 2003/04 навчальному році рекомендується внести незначні зміни до змісту програми. Обговорення проекту державного стандарту загальної середньої освіти (основна та старша школа) виявили необхідність посилити викладання у старшій школі блоку питань, що стосуються шляхів поліпшення здоров'я, у т. ч. репродуктивного здоров'я; основ формування сімейних стосунків.
У темах основної школи ввести класифікацію лікарських засобів.
У старшій школі (10 - 11 класи) з метою усунення дублювання питань, що вивчаються у курсі "Допризовна підготовка" (Цивільна оборона) дозволяється скоротити час на вивчення питань тем "Надзвичайні ситуації природного походження", "Надзвичайні ситуації техногенного походження". Вивільнений час рекомендується спрямувати на вивчення питань, пов'язаних з репродуктивним здоров'ям підлітків, підготовки до створення сім'ї та народжування здорової дитини, створення психологічного комфорту у стосунках між подружжям. Більш детальна інформація щодо зазначених змін буде надрукована у газеті "Директор школи".