Про використання інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у 2003/04 навчальному році

Основним завданням уроків ОБЖД або "Основ здоров'я" є формування життєвих навичок, що за визначенням ВООЗ (1993 р.) означає здатність людини до позитивної поведінки і подолання труднощів. На уроках біології, фізики, хімії та інших шкільних предметів надається інформація про ризики, яка є необхідною, але недостатньою для вироблення чи зміни поведінки, звичок, ставлення до проблемних питань або загальнолюдських цінностей. Навички краще за все засвоюються під час їх відпрацювання, практичного виконання певних вправ, спрямованих на формування переконань, моделей поведінки тощо. Вчителі мають створювати відповідні умови для надання учням можливості апробувати необхідні вміння. Дослідження свідчать, якщо учні будуть мати можливість практично застосовувати ці навички у безпечних класних умовах, скоріше за все, вони будуть готові використати їх і за стінами школи.

Отже, роль вчителя на уроках ОБЖД полягає не у читанні лекцій, а в організації умов для запровадження активних форм навчання для кожного учня. Вчитель повинен намагатися моделювати або створювати ситуації, наближені до реальних. Тому уроки з ОБЖД мають проводитися у класній кімнаті, на природі, у спортивному залі, на шкільному майданчику тощо.

Предмет ОБЖД за своєю сутністю є інтеграційним, отже аналіз будь-якої небезпечної ситуації потребує застосування знань з географії, біології, фізики, хімії, фізкультури, допризовної підготовки та життєвого досвіду, що є неодмінною умовою продуктивного навчання.

Ефективність навчання залежить від якості навчально-методичного забезпечення. За останні роки значно збільшилася кількість навчально-методичної літератури з предмета, проте інколи вона нагадує енциклопедичні словники, користуючись якими можна розраховувати лише на одержання учнями теоретичних знань та репродуктивного стилю роботи вчителя. Тому при відборі необхідної літератури вчитель має звертати увагу на її якість та відповідність основним цілям предмета.

У початковій школі уроки може проводити вчитель-класовод, вчитель з безпеки життєдіяльності або вчитель фізичної культури. В основній та старшій школі викладання здійснюють вчителі, які навчалися на курсах вдосконалення (перепідготовки) в інститутах післядипломної педагогічної освіти або беруть участь в постійно діючих семінарах, що організовуються опорними (базовими) школами, регіональними центрами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, інститутами післядипломної педагогічної освіти тощо.

Не дозволяється використовувати години, відведені на цей предмет, для довантаження вчителів або класних керівників, що не мають відповідної підготовки для викладання ОБЖД.

Навчальна інформація, що надається у навчальних посібниках і підручниках, несе у собі життєво важливе навантаження. Не можна допускати, щоб на шкільних уроках учень отримав неправильну інформацію, яка у майбутньому призвела б до нещасного випадку. Вчитель має бути обережним у відборі інформації, яку використовує на уроках. Застосування у навчальному процесі літератури, що не має відповідного грифу Міністерства освіти і науки України, може виявитися небезпечним для життя і здоров'я учнів.

Трудове навчання як навчальний предмет відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.

Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професії до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань.

Вирішення цих завдань забезпечується специфічністю змісту трудового навчання. Залучення до участі у різних видах конструкторсько-технологічної діяльності є ефективним засобом розумового розвитку школярів; фізіологічно обґрунтовані норми фізичного навантаження у процесі практичної діяльності сприяють загальному розвитку організму, вдосконаленню координації рухів та інших сенсомоторних якостей особистості. Заняття художніми промислами стимулюють культурний розвиток учнів через виховання естетичного смаку та розуміння прекрасного.

Трудова підготовка здійснюється у всіх типах загальноосвітніх навчальних закладів на всіх ступенях навчання згідно з наказом Міністерства освіти і науки України "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2002/03 - 2004/05 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342.

При цьому перехідні типові навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів I - III ступенів за 5-денним навчальним тижнем. Якщо ж навчальний заклад працює за 6-денним робочим тижнем, навчальні предмети можуть вивчатися в обсягах попередніх років з урахуванням годин варіативної складової.

Освітня галузь "Технології" у початковій школі представлена предметами "Художня праця" і "Трудове навчання". Наступність у навчанні зазначених предметів забезпечена програмами основної школи.

У основній та старшій школі трудове навчання в новому навчальному році може здійснюватися за такими варіантами:

I. Коли на трудове навчання у 5 - 11 класах відводиться 2 години на тиждень (інваріантна частина).

II. Трудове навчання як поглиблене або профільне з 8 або 10 класу. При цьому години, передбачені на трудове навчання інваріантною частиною, доповнюються за рахунок годин варіативної частини. У такому разі максимально враховуються інтереси дітей, їх готовність до вибору професії, перспективи продовження навчання, працевлаштування і стає можливою початкова професійна підготовка.

III. Якщо у школі вивчається поглиблено один із предметів Державного компонента (крім самого трудового навчання), зміст трудового навчання має наближатися (адаптуватися) до цього предмета, тобто: трудове навчання здійснюється у формі спецкурсу. Наприклад, у школі з поглибленим вивченням мови та літератури - оволодіння машинопису або стенографії; з поглибленим вивченням математики - електрообчислювальної техніки; фізики - радіоелектроніки і електротехніки; географії - основ економіки і екології тощо. Години трудового навчання не можуть використовуватися для вивчення профільних предметів.

IV. Технологічний напрям. Коли на трудове навчання виділяється 5 годин. Технологічний напрям передбачає поглиблене вивчення трудового навчання, профільної та професійної підготовки. При необхідності, збільшення годин можливе за рахунок варіативної частини. В робочих навчальних планах технологічний напрям може трансформуватися у профілі: технологія обробки матеріалів (дерево, метал, тканини, вишивка, в'язання, харчові продукти тощо), креслення, автотракторна справа тощо.

Профільну та професійну підготовку можна здійснювати на базі загальноосвітніх шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, технічних ліцеїв, професійно-технічних училищ, де створена належна матеріальна база.

Зміст трудового навчання може бути доповнений на 25 відсотків вчителем за рахунок годин варіативної частини.

Професійна підготовка старшокласників проводиться в закладах освіти згідно з ліцензійними вимогами до зазначеного напряму навчальної діяльності.

Трудова підготовка учнів 5 - 11 класів здійснюється за програмами, виданими Міністерством освіти і науки України в 1998 та 2001 рр. Всі програми, підручники, навчальні посібники повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.

Для реалізації змісту трудового навчання в 5 - 9 класах використовується програма "Трудове навчання. 5 - 9 класи" видавництва "Шкільний світ" 2001 р. Програма "Трудове навчання. 5 - 7 класи" видавництва "Перун" 1998 р. залишається діючою лише в 7 класах. Програма для 5 - 9 класів складається з інваріантної (50 год.) і варіативної (18 год.). Вивчення предмета починають із стабільної частини програми і лише після цього обирають вид діяльності з варіативної частини. Програми забезпечуються підручниками "Трудове навчання" для 5, 6, 7 класів (за ред. В. М. Мадзігона), навчальними посібниками "Трудове навчання" (тематична атестація) для 5, 6, 7, 8, 9 класів (авт. Б. М. Терещук, В. І. Туташинський) вид-ва "Абетка-Нова" 2003 р., а також робочими зошитами з технічних і обслуговуючих видів праці видавництва "Сакцент", "Махаон-Україна" і "АСК".

Широка диференціація навчання у старшій школі спонукає до створення в загальноосвітніх навчальних закладах відповідних умов для трудової підготовки старшокласників, творчої співпраці з міжшкільними навчально-виробничими комбінатами (МНВК) та іншими закладами освіти, що здійснюють допрофесійну та професійну підготовку старшокласників.

Основні програми, за якими здійснюється підготовка учнів в старших класах, видані видавництвом "Перун" в 1998 р. і видавництвом "Шкільний світ" в 2001 р. "Трудове навчання" 8 - 11 кл., "Трудове навчання" 10 - 11 кл., а також регіональні програми, схвалені комісією з трудового навчання і креслення Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

Разом з тим на сьогодні залишається актуальними питання надання старшокласникам початкової професійної підготовки з основних робітничих професій, всебічного вдосконалення профорієнтаційної роботи, яка в умовах сьогодення має враховувати освітні запити дітей та потреби регіонального ринку праці. Позитивне вирішення цих питань сприятиме оптимальному працевлаштуванню молоді та скороченню витрат від нераціонального професійного самовизначення молодого громадянина.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Згідно з інваріантною частиною навчального плану в технологічному та природничо-математичному напрямах навчання передбачено вивчення курсу креслення (10 клас, 1 година на тиждень).

У перехідних навчальних планах передбачено також можливість вивчення креслення окремо або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення викладається у 8 - 9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовується час з варіативної складової навчального плану (в обсягах, передбачених навчальними програмами). У 8 - 11 класах креслення може також вивчатися поглиблено (як профіль трудового навчання). Міністерством освіти і науки України рекомендовано програма "Креслення. 8 - 11 класи" (авт. В.К.Сидоренко) видавництва "Шкільний світ" 2001 р., що забезпечена підручниками "Креслення для професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів" (авт. В.К.Сидоренко) видавництва "Світ" 2003 р. Для реалізації курсу креслення в даних закладах Міністерством освіти і науки України рекомендовано також відповідні програми за ред. В.І.Галіної вид-ва "Навчальні посібники", К., 2001 р.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128. Трудове навчання хлопців і дівчат здійснюється, як правило, окремо. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Тому в змісті навчальних програм для 5 - 9 класів передбачено варіанти для класів, де здійснюється такий поділ на підгрупи, і такий, де здійснити такий поділ на підгрупи немає можливості.

У разі, якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на підгрупи на гендерній основі, то можливий варіант формування змішаної групи хлопців і дівчат паралельних або наступних класів. При організації навчально-трудової діяльності учнів необхідно враховувати фізіологічні особливості хлопців і дівчат.

Однією з головних передумов реалізації завдань трудового навчання є наявність матеріально-технічної бази шкільних майстерень. Створюється вона відповідно до Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 06.06.94 р. N 184.

Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовується відповідно до інструктивно-методичного листа Міносвіти і науки України від 07.03.2001 р. N 1/9-97.

З метою розширення тематики екскурсій та навчальної практики учнів у кожному конкретному регіоні слід вишукувати можливості для використання наявної матеріальної бази (цехів, дільниць, майданчиків, техніки тощо) підприємств, господарств з обов'язковим дотриманням санітарно-гігієнічних норм та безпеки життєдіяльності учнів.

Особливу увагу слід звернути на організацію робіт у районах, що зазнали радіоактивного забруднення. В цих районах робота на відкритому ґрунті категорично забороняється.

У навчальних закладах системи середньої освіти, які здійснюють професійну підготовку старшокласників, навчально-виробнича практика проводиться згідно з вимогами професійних програм та відповідно до навчального плану.

Вивчення предметів художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти (музика, візуальне (образотворче) мистецтво, художня культура, основи естетики) є важливим чинником безперервного духовного розвитку, естетичної та загальної культури підростаючого покоління, гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу. Як зазначено в проекті Державного стандарту загальної середньої освіти, зміст шкільної художньо-естетичної освіти розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті культуротворчих процесів людства, основи естетичних знань, прилучає учнів до творчої діяльності в окремих видах мистецького самовираження.

Основні вимоги до організації навчального процесу з предметів художньо-естетичного циклу є стабільними: використання творчих форм роботи, забезпечення цілісності уроку мистецтва та побудова його за принципами педагогіки мистецтв (цілісності, образності, асоціативності, варіативності, імпровізаційності, інтонаційності), дотримання принципу тематизму, передбаченому програмами, розкриття життєвого змісту творів мистецтва та орієнтація на особистісне його сприйняття.

У початковій школі є недоцільною заміна предмета "Образотворче мистецтво" на предмет "Художня праця", оскільки останній не вирішує усього комплексу дидактичних завдань, спрямованих на вивчення образотворчого мистецтва.

Усі навчальні програми, за якими здійснюється викладання предметів художньо-естетичного циклу, повинні мати гриф міністерства (Наказ N 170 від 02.06.97 р.). Вибір навчальної програми здійснює вчитель, який викладає даний предмет. Відповідно до профілю класу чи школи вчителі мають право вибору підручників та посібників з грифом міністерства, який дозволяє чи рекомендує їх використання в процесі навчання.

Для забезпечення неперервності художньо-естетичної освіти та реалізації змісту навчальних програм рекомендуємо використовувати додаткові години на предмети циклу з варіативної частини навчального плану.

Ефективність естетичного виховання учнів багато в чому залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і громадянської позиції. Вчитель не є каталізатором інформації, а є організатором художньо-творчої діяльності учнів і повинен спрямовувати свою діяльність у русло постійного творчого пошуку. Запропоновані програми передбачають варіантну множинність шляхів їх практичної реалізації.

На допомогу вчителям у фаховому часописі "Мистецтво та освіта" постійно висвітлюються нові педагогічні розробки, друкуються навчальні та виховні програми, матеріали з мистецтвознавства, теорії та методики викладання предметів художньо-естетичного циклу.

Акцентуємо увагу на тому, що уроки і тематична атестація з предметів художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Учень має право на переатестацію для підвищення атестаційного бала.

Ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Художньо-естетична освіта завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому як у певно визначених історичних умовах, так і в умовах його власного самовідтворення.

Предмет "Допризовна підготовка" має на меті надання учням основ знань про нормативно-правову базу України з питань підготовки до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством, захисту Вітчизни; збереження життя і здоров'я у надзвичайних ситуаціях та військових конфліктах з урахуванням власних особливостей; надання першої допомоги. У процесі вивчення предмета учні набувають практичних вмінь і навичок, необхідних у природних, техногенних та соціальних умовах, які постійно змінюються.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України "Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 - 2004/05 навчальні роки" від 25.04.2001 р. N 342 допризовна підготовка є обов'язковим навчальним предметом у 10 - 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Типовими навчальними планами на 2001 - 2005 роки передбачено два варіанти здійснення допризовної підготовки:

1) Предмет вивчається в обсязі однієї години на тиждень за рахунок годин інваріантної складової навчального плану.

Рекомендується такий розподіл годин на вивчення окремих розділів учнями 10 - 11 класів у 2003/04 навчальному році*:

2) До зазначеної в п. 1 кількості часу може додаватися одна година за рахунок варіативної складової навчального плану.

При цьому рекомендується такий розподіл годин на вивчення окремих розділів:

3) Юнаки, які за станом здоров'я та за віросповіданням не проходять допризовної підготовки, залучаються до занять з основ медико-санітарної підготовки та основ цивільного захисту, що проводяться з дівчатами 10 - 11 класів.

Рекомендується такий розподіл годин на вивчення окремих розділів:

Зважаючи на те, що загальноосвітніми дисциплінами "Фізична культура", "Основи безпеки життєдіяльності", "Біологія", "Географія", "Правознавство", "Історія" тощо в основній і старшій школі передбачено вивчення окремих тем з розділів "Основи військової справи", "Основи цивільного захисту", "Основи медико-санітарної підготовки", тому з метою більш якісного вивчення допризовної підготовки необхідно оптимально використовувати міжпредметні зв'язки.

Здійснення військово-патріотичного виховання у навчальному закладі повинно включати в себе, крім опрацювання основних розділів, також вивчення традицій, історії, духовної спадщини, символіки, звичаїв українського народу; національної гідності, культури міжнаціональних відносин, морально-психологічних якостей громадянина, патріота, захисника Вітчизни. Ці завдання реалізовуються також на уроках історії та географії України, української мови і літератури, інших предметів, у системі позаурочної та позашкільної освіти.

У спеціалізованих класах, військових ліцеях, ліцеях з посиленою військово-патріотичною підготовкою, центрах допризовної підготовки поглиблене вивчення предмета здійснюється за рахунок годин інваріантної та необхідної кількості годин варіативної складової навчального плану.

Організація і проведення навчально-польових занять планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.

Навчально-польові заняття можна проводити поетапно (по мірі вивчення тем (розділів)) по суботах, у кінці чвертей, першого семестру та навчального року.

Особливу увагу слід звернути на організацію навчально-польових занять у районах, що зазнали радіоактивного забруднення і вимагають дотримання відповідних заходів безпеки.

Оцінювання рівня засвоєння учнями програмового матеріалу з допризовної підготовки здійснюється відповідно Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, розроблених на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 17.08.2000 р., спільного наказу Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України "Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" від 04.09.2000 р. N 428/48.

Протягом навчального семестру вчитель повинен провести не менше трьох тематичних обліків, за результатами яких виставляється підсумковий бал. Підсумковий бал не є середнім арифметичним, він залежить від вагомості кожного тематичного бала. Форми і методи тематичних обліків визначаються вчителем.

Фізична культура у загальноосвітніх навчальних закладах має на меті збереження і зміцнення здоров'я учнів, розвиток рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості, формування ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя.

Цей предмет на загальноосвітньому рівні надає учням можливість:

створити цілісну уяву про вплив занять фізичною культурою на розвиток особистості, формування основних систем організму і репродуктивної його функції, попередження професійних захворювань і профілактику шкідливих звичок;

підвищити фізичну підготовленість засобами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем, що грунтуються на базових видах спорту, оволодіти технікою та набути навички з основних руховий дій;

набути навички організації та методики проведення самостійних занять фізичною культурою.

На виконання Закону України "Про фізичну культуру і спорт", Указів Президента України (від 01.09.98 р. N 963/98, від 09.10.2001 р. N 941/2001, постанов Кабінету Міністрів України (від 11.03.99 N 348, від 16.11.2000 р. N 1717 та постанови спільного засідання Колегії Міністерства освіти і науки України і Президії Академії педагогічних наук України від 22.11.2001 N 12/5-2 починаючи з 2002/03 н. р. на вивчення предмета "Основи здоров'я і фізична культура" у початковій школі відведено 3 години на тиждень.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів 2003/04 та 2004/05 навчальні роки на вивчення предмета в основній і старшій школі в інваріантній складовій передбачено по 2 години на тиждень (наказ МОН від 25.04.2001 р. N 342).

Водночас на виконання Закону України "Про фізичну культуру і спорт", Указу Президента України від 09.10.2001 р. N 941/2001 "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.99 N 348 та згідно з Концепцією загальної середньої освіти місцеві органи управління освітою та педагогічні колективи мають здійснити заходи щодо створення умов для введення обов'язкової третьої години на тиждень занять з фізичної культури. Залежно від специфіки роботи та можливостей навчального закладу реалізація цього завдання може здійснюватися за рахунок варіативної складової навчального плану або додатково залучених коштів. Враховуючи складність введення третього уроку з фізичної культури та згідно з договором між Міністерством освіти і науки України та Федерацією футболу України, закладам освіти рекомендується також впроваджувати як один із варіантів третій урок фізичної культури з елементами футболу як розвантажувальний від розумової діяльності учнів (лист МОНУ від 23.07.2001 р. N 1/9-264.

Типові навчальні плани також передбачають поглиблене та профільне вивчення предмета.

Викладання предмета за спортивним профілем здійснюється згідно з Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 20.05.2003 р. N 306 (додаток 1, 2) та за навчальними програмами з видів спорту для дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Основною організаційною формою фізичного виховання в усіх типах навчальних закладів є урок (заняття), що проводиться фахівцем з фізичного виховання згідно з навчальним планом і програмою. При викладанні предмета не використовується його поділ на окремі теоретичні та практичні уроки в зв'язку з тим, що головними критеріями у виставленні оцінки є комплексне оцінювання знань, техніки виконання руховий дій та нормативних показників.

Крім уроків (занять), в школі доцільно використовувати різноманітні позаурочні форми навчання та засоби залучення школярів до занять фізичною культурою: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня, домашні завдання, заняття у фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізичної культури, спеціальних медичних групах, спортивних класах, позашкільних спортивних закладах, клубах за інтересами тощо.

Вивчення фізичної культури з учнями 1 - 11 класів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, здійснюється на основі рекомендованих програм, що мають відповідний гриф МОН України. Головним завданням у роботі вчителя з цією категорією учнів є послідовна підготовка їх для переведення до підготовчої, а згодом - до основної медичної групи. Формування медичних груп відбувається на підставі поглиблених щорічних медичних оглядів учнів. Адміністрація навчальних закладів спільно з органами охорони здоров'я здійснюють контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм, проведенням лікувально-профілактичних заходів та організацією харчування учнів.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів всіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. N 229/6517.

Оцінюючи показники учнів з фізичної культури, вчитель має керуватися Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, розробленими на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 17.08.2000 р., спільного наказу Міністерства освіти і науки України та Академією педагогічних наук України "Про затвердження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" від 04.09.2000 р. N 428/48.

Важливим результатом фізичного виховання є фізична підготовленість. Складання Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості учнів загальноосвітніх закладів є обов'язковою (постанова Кабінету Міністрів України "Про Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України" від 15.01.96 р. N 80).