Документ підготовлено в системі iplex
Верховна Рада України | Закон від 14.10.2026 № 5020-IX
"7-1) незалежна оцінка – визначення вартості майна та акцій банку, що здійснюється суб’єктом оцінки;";
пункт 3 частини п’ятої статті 18 виключити;
в абзаці восьмому частини шістнадцятої статті 41-1 слово "вартості" виключити;
у частині дванадцятій статті 42 слова "незалежної оцінки ціни перехідного банку суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами)." замінити словами "незалежної оцінки акцій перехідного банку суб’єктами оцінки.";
у статті 51:
частину шосту доповнити новим абзацом такого змісту:
"Продаж майна (активів) Фондом є ефективним, якщо він здійснений відповідно до вимог цього Закону із застосуванням відкритої конкурентної процедури продажу, у тому числі через ЕТС, що забезпечує рівний доступ потенційних покупців та умови для формування ринкової ціни. Ефективність такого продажу не визначається співвідношенням ціни продажу з балансовою, залишковою вартістю майна (активів) банку чи вартістю зазначеного майна (активів), визначеною шляхом оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна".";
у пункті 1 частини тринадцятої слово "оціночна" виключити;
в абзаці першому частини третьої статті 52 слова "суб’єктом оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом у порядку, передбаченому правилами Фонду." замінити словами "суб’єктом оцінки відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна".";
у розділі X "Прикінцеві та перехідні положення":
у пункті 16 слова "за сумою оціночної вартості майна (активу)" замінити словами "за балансовою вартістю майна (активу)";
у пункті 23:
в абзаці сороковому слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";
в абзаці сорок четвертому слово "вартості" виключити;
у тексті слова "суб’єкт оціночної діяльності" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;
12) частину другу статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами) доповнити новим абзацом такого змісту:
"методики оцінки майна та інших нормативно-правових актів, що регулюють процедури визначення вартості (ціни), прийнятих Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України відповідно до Закону України "Про оцінку майна".".
У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці абзацу двадцять третього замінити розділовим знаком ";";
13) в абзаці дев’ятнадцятому частини другої статті 9 Закону України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 30, ст. 238 із наступними змінами) слова "суб’єктом оціночної діяльності" замінити словами "суб’єктом оцінки";
14) у тексті Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68 із наступними змінами) слова "суб’єкт оціночної діяльності", "суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;
15) у тексті Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 18–19, ст. 81 із наступними змінами):
слова "законодавство про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" в усіх відмінках замінити словами "законодавство про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність" у відповідному відмінку;
слова "суб’єкт оціночної діяльності", крім підпункту 28 пункту 3 розділу XIX "Прикінцеві та перехідні положення", та "суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання" в усіх відмінках замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку;
16) у частині четвертій статті 22 та частині дванадцятій статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69 із наступними змінами) слова "суб’єкт оціночної діяльності" в усіх відмінках замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку;
17) пункт 2 частини третьої статті 37 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" в редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738–IX викласти в такій редакції:
"2) за вартістю, визначеною суб’єктом оцінки відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність, – для цінних паперів, не допущених до торгів на організованих ринках капіталу.";
18) у тексті Закону України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313 із наступними змінами) слова "суб’єктом оціночної діяльності" замінити словами "суб’єктом оцінки";
19) у Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):
абзац другий частини першої статті 3 виключити;
пункт 18 частини другої статті 5 доповнити підпунктами "о-1" і "о-2" такого змісту:
"о-1) перетворення державного підприємства в державне некомерційне товариство;
о-2) перетворення державної установи в державне некомерційне товариство;";
частину першу статті 9-6 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
"Термін "дочірнє підприємство" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб".".
У зв’язку з цим абзаци четвертий і п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим і шостим;
у статті 9-7:
частину першу доповнити новими абзацами такого змісту:
"Державне некомерційне товариство може бути створене в результаті реорганізації юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є держава. Державне майно (його частина), що перебуває в користуванні юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є держава, за рішенням уповноваженого органу управління такої юридичної особи може бути передане у власність державного некомерційного товариства шляхом внесення його до статутного капіталу такого державного некомерційного товариства.
Майно, права та обов’язки юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є держава, що припиняється в результаті перетворення в державне некомерційне товариство, переходять до правонаступника такої юридичної особи – державного некомерційного товариства, крім випадків передбачених законом.";
частину шосту доповнити новим абзацом першим такого змісту:
"6. Майно, внесене до статутного капіталу державного некомерційного товариства, належить такому державному некомерційному товариству на праві власності.".
У зв’язку з цим абзац перший вважати абзацом другим;
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Відчуження та передача в користування державного майна, що перебуває на балансі державного некомерційного товариства, здійснюються за попереднім погодженням з органом, до сфери управління якого належить таке державне некомерційне товариство, та лише на конкурентних засадах шляхом продажу або передачі в користування на електронному аукціоні у дворівневій електронній торговій системі з урахуванням вимог цього Закону та особливостей, визначених законом.
Відчуження нерухомого майна, що належить державі та перебуває на балансі державного некомерційного товариства, здійснюється за попереднім погодженням з Фондом державного майна України, крім випадків, передбачених законом. Фонд державного майна України виступає організатором продажу такого нерухомого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відчуження та передача в користування майна, що є власністю державного некомерційного товариства, здійснюються на конкурентних засадах шляхом продажу або передачі в користування на електронному аукціоні у дворівневій електронній торговій системі.";
частину десяту після пункту 5 доповнити новими пунктами такого змісту:
"6) майно, внесене до статутного капіталу;
7) майно, набуте товариством у результаті діяльності, передбаченої статутом;".
У зв’язку з цим пункт 6 вважати пунктом 8;
статті 9-8–9-10 викласти в такій редакції:
"Стаття 9-8. Значний правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі
1. Значний правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства – це правочин, ринкова вартість предмета якого становить 10 і більше відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
2. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством значного правочину, ринкова вартість предмета якого становить від 10 до 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, приймається наглядовою радою (радою директорів).
3. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством значного правочину, ринкова вартість предмета якого перевищує 25 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, приймається уповноваженим органом управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням наглядової ради (ради директорів) або виконавчого органу, якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною.
4. Наглядова рада (рада директорів) державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства має право приймати рішення про вчинення значного правочину, ринкова вартість предмета якого перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, за умови що склад наглядової ради (ради директорів) відповідає вимогам частини другої статті 11-2 цього Закону і такий порядок прийняття рішення про вчинення значного правочину передбачено статутом такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
5. У разі неприйняття наглядовою радою (радою директорів) державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства рішення про вчинення значного правочину або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону, або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною, питання про вчинення такого правочину може бути винесено на розгляд уповноваженого органу управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням виконавчого органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
6. Якщо на дату прийняття уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства рішення про вчинення значного правочину неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, уповноважений орган управління може прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом не більш як одного календарного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їхньої граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів застосовуються відповідні положення частин третьої та четвертої цієї статті.
7. Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.
8. Положення цієї статті не застосовуються у разі:
1) вчинення правочинів за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до законодавства;
2) вчинення правочинів у рамках провадження звичайної господарської діяльності, за умови їх вчинення на ринкових умовах.
9. Значний правочин може бути вчинено державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством з відкладальною умовою отримання згоди на його вчинення в порядку, встановленому цим Законом.
10. Порядок вчинення значного правочину господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".
Стаття 9-9. Правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, щодо вчинення якого є заінтересованість
1. Правочин державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі – правочин із заінтересованістю), – це правочин, у вчиненні якого хоча б одна із зазначених у частині другій цієї статті осіб має заінтересованість відповідно до частини третьої цієї статті, а також правочин, вчинений між афілійованою особою державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства та юридичною особою, що перебуває під контролем такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
2. Особою, заінтересованою у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину, може бути особа, яка є:
1) посадовою особою органу державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства або її афілійованою особою;
2) юридичною особою, в якій особа, передбачена пунктом 1 цієї частини, є посадовою особою або контролером такої юридичної особи;
3) афілійованою особою державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства;
4) однією з інших осіб, додатково визначених статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
3. Особа, визначена частиною другою цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину, якщо вона:
1) є стороною такого правочину або членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину, або здійснює контроль над юридичною особою, яка є стороною правочину;
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства (посадових осіб органів такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) відповідно до умов такого правочину набуває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства посадовими особами).
4. Порядок вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину із заінтересованістю, який є одночасно значним правочином (далі – значний правочин із заінтересованістю), встановлюється цією статтею.
5. Рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину із заінтересованістю приймається наглядовою радою (радою директорів), якщо ринкова вартість предмета правочину із заінтересованістю не перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
Якщо ринкова вартість предмета правочину із заінтересованістю перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства (значний правочин із заінтересованістю), рішення про вчинення такого правочину приймається уповноваженим органом управління державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням наглядової ради (ради директорів) або виконавчого органу, якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону або якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною.
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину із заінтересованістю або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не є обов’язковим відповідно до закону, або якщо утворення наглядової ради (ради директорів) не передбачено статутом, або якщо наглядова рада (рада директорів) є неправомочною, або якщо всі члени наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні правочину, питання про вчинення такого правочину може бути внесено на розгляд уповноваженого органу управління такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства за поданням виконавчого органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства.
6. Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства можуть визначатися додаткові умови віднесення правочину до правочину із заінтересованістю та може бути встановлено нижнє граничне значення співвідношення між ринковою вартістю предмета правочину із заінтересованістю та вартістю активів за даними останньої річної фінансової звітності такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства з метою отримання згоди відповідного органу такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства на вчинення правочинів із заінтересованістю.
7. Рішення органу державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства про вчинення правочину із заінтересованістю може передбачати умови проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу під час вчинення такого правочину із заінтересованістю. У разі відсутності таких умов правочин має вчинятися відповідно до умов проекту правочину, поданого відповідно до частини восьмої цієї статті.
8. Особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством правочину, зобов’язана завчасно поінформувати таке державне унітарне підприємство, державне некомерційне товариство про наявність у неї заінтересованості шляхом подання до виконавчого органу такої інформації:
1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину;
2) проект правочину.
Виконавчий орган державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства протягом п’яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов’язаний подати її з поясненням щодо ознак заінтересованості до наглядової ради (ради директорів).
9. Наглядова рада державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства з метою проведення оцінки правочину із заінтересованістю на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучає незалежного суб’єкта аудиторської діяльності, суб’єкта оцінювальної діяльності або іншу особу, яка має відповідну кваліфікацію.
Якщо в державному унітарному підприємстві, державному некомерційному товаристві утворено комітет з питань аудиту, наглядова рада може отримати висновок такого комітету та не залучати осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, для проведення оцінки правочину із заінтересованістю на відповідність його умов звичайним ринковим умовам.
10. Якщо член наглядової ради (ради директорів) є особою, заінтересованою у вчиненні правочину (представником особи, заінтересованої у вчиненні правочину), він не має права голосу з питання вчинення такого правочину.
Рішення про вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів наглядової ради (ради директорів), які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі – незаінтересовані члени наглядової ради). Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради (ради директорів), рішення про вчинення правочину із заінтересованістю може прийматися таким членом одноосібно.
Статутом державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх чи більшості незаінтересованих членів наглядової ради (ради директорів) на засіданні, на якому розглядається питання про вчинення правочину із заінтересованістю, або інші вимоги щодо порядку прийняття рішення про вчинення правочину із заінтересованістю.
11. Для цілей цієї статті вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством протягом одного року кількох правочинів з одним контрагентом та/або з афілійованими особами такого контрагента щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину.
12. Державне унітарне підприємство, державне некомерційне товариство, господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зобов’язане оприлюднити інформацію про прийняття рішення про вчинення правочину із заінтересованістю у передбаченому законодавством порядку.
13. Положення цієї статті не застосовуються у разі:
1) вчинення правочину на суму менше 1 відсотка вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства, якщо менша сума не визначена статутом такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства;
2) припинення державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства;
3) надання посадовою особою органу державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки такому державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству або особам, які надають такому державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству позику;
4) вчинення правочину за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до вимог законодавства;
5) вчинення правочинів у рамках провадження звичайної господарської діяльності, за умови їх вчинення на ринкових умовах;
6) вчинення правочинів з метою реалізації положення про винагороду членів наглядової ради (ради директорів).
14. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству правочином із заінтересованістю, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону щодо порядку надання згоди на вчинення такого правочину, та особа, заінтересована у вчиненні державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством такого правочину.
15. Порядок вчинення правочину із заінтересованістю господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначається Законом України "Про акціонерні товариства".
Стаття 9-10. Вчинення державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством, господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, значного правочину, правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення або правочину, вчиненого на гірших умовах, ніж ринкові
1. Значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину таким державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про його вчинення.
2. Подальше схвалення правочину державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки такого державного унітарного підприємства, державного некомерційного товариства з дня вчинення такого правочину.
3. Особа, заінтересована у вчиненні правочину, вчиненого з порушенням порядку отримання згоди на його вчинення, несе відповідальність перед державним унітарним підприємством, державним некомерційним товариством у розмірі збитків, заподіяних такому державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству вчиненням такого правочину.
4. Особа, заінтересована у вчиненні правочину із заінтересованістю, у разі вчинення такого правочину на гірших умовах, ніж ринкові, зобов’язана повернути державному унітарному підприємству, державному некомерційному товариству кошти у розмірі прибутку, отриманого такою особою прямо або опосередковано в результаті вчинення такого правочину.
5. Наслідки вчинення господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, значного правочину, правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення або правочину, вчиненого на гірших умовах, ніж ринкові, визначаються Законом України "Про акціонерні товариства".";
у частині п’ятій статті 11:
абзац п’ятий після слів "У такому разі сплата дивідендів" доповнити словами ", нарахованих за акціями (часткою), що належать державі,";
абзац сьомий після слів "сплачують дивіденди" доповнити словами ", нараховані за акціями (часткою), що набуті державою в результаті примусового відчуження або вилучення,";
у пункті 10 частини першої статті 11-4 слова "суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання" замінити словами "суб’єкта оцінки";
у частині четвертій статті 13 слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність." замінити словами "законодавством про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність.";
20) у Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 12–13, ст. 28 із наступними змінами):
частину сімнадцяту статті 18 викласти в такій редакції:
"17. Ринкова вартість майна у разі його оцінки, зокрема у зв’язку з набуттям або збільшенням істотної участі у страховику та в інших випадках, передбачених цим Законом, визначається на підставі незалежної оцінки майна, що проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність або в іншому порядку, передбаченому законом.
Рішення про залучення суб’єкта оцінки приймає Рада страховика (у процесі створення товариства – збори засновників, а в разі створення страховика однією особою – засновником особисто).
Рада страховика затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами). Затверджена вартість майна не може відрізнятися більш як на 10 відсотків від вартості, визначеної суб’єктом оцінки. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність, Рада страховика (у процесі створення страховика – установчі збори) повинна мотивувати своє рішення.";
у пункті 2 частини четвертої статті 67 слова "оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності;" замінити словами "суб’єктами оцінки;";
21) у тексті Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., №№ 37–38, ст. 238 із наступними змінами):
слова "законодавство про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" замінити словами "законодавство про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність";
слова "суб’єкт оціночної діяльності," і "суб’єкт професійної оціночної діяльності," в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки," у відповідному відмінку і числі;
слово "оцінювач," в усіх відмінках і числах виключити;
22) абзац другий частини п’ятої статті 12 Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., № 6, ст. 13 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"До визначення вартості пакетів акцій банків згідно з цим Законом положення Закону України "Про оцінку майна" (у тому числі щодо здійснення незалежної оцінки майна) не застосовуються. Аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності), екологічний аудит та інвентаризація майна банку у зв’язку з продажем пакета акцій банку не проводяться.";
23) у Законі України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 68, ст. 234 із наступними змінами):
у пункті 4 частини першої статті 7 слова "суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання" замінити словами "суб’єктів оцінки";
абзац третій частини четвертої статті 19 викласти в такій редакції:
"Початкова вартість майна об’єкта припинення визначається на підставі ринкової вартості такого майна, визначеної за результатами незалежної оцінки майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна".";
24) у Законі України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 60, ст. 191 із наступними змінами):
в абзаці п’ятому частини другої статті 1 слова ""Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами ""Про оцінку майна"";
у статті 3:
в абзаці другому частини третьої слово "оцінювачі," виключити, а слова "суб’єкти оціночної діяльності," замінити словами "суб’єкти оцінки,";
у пункті 3 частини четвертої слово "оцінювачів," виключити, а слова "суб’єктів оціночної діяльності," замінити словами "суб’єктів оцінки,";
у пункті 17 частини восьмої статті 14 слова "суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі);" замінити словами "суб’єкти оцінки;";
25) у частині п’ятій статті 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 46, ст. 378) слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";
26) у частинах другій і третій статті 22 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 52, ст. 497 із наступними змінами) слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" замінити словами "законодавством про оцінку майна та професійну оцінювальну діяльність";
27) у частині першій статті 7 і частині шостій статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 47, ст. 313 із наступними змінами) слова "суб’єкт оціночної діяльності" в усіх відмінках і числах замінити словами "суб’єкт оцінки" у відповідному відмінку і числі;
28) у частині першій статті 72 Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337) слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та" замінити словами "законодавством про оцінку майна та";
29) у Законі України "Про особливості передачі в оренду об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 11, ст. 71 із наступними змінами):
в абзаці четвертому частини другої статті 6 слова "і майнових прав" виключити;
в абзаці першому частини дев’ятої статті 11 слова "законодавством про оцінку майна, майнових прав та" замінити словами "законодавством про оцінку майна та";
30) у Законі України "Про іпотечні облігації" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 16, ст. 134 із наступними змінами):
у пункті 9 частини другої статті 7 слова "оціночної діяльності" замінити словом "оцінки";
у тексті Закону слово "оціночна" в усіх відмінках виключити;
31) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5–6, ст. 30 із наступними змінами):
статтю 61 доповнити новою частиною такого змісту:
"Оцінювач, який є працівником банку, надає інформацію, що становить банківську таємницю, що міститься у відповідних звітах про оцінку майна і рецензіях, на запити Фонду державного майна України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, апеляційного комітету Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, саморегулівної організації оцінювачів у випадку, передбаченому статтею 30 Закону України "Про оцінку майна".";
у частині тринадцятій статті 79-1 слова "Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність"" замінити словами "Закону України "Про оцінку майна"";
32) у частині першій статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):
пункт 21 викласти в такій редакції:
"21) визначає за погодженням з Фондом державного майна України перелік випадків обов’язкового рецензування рецензентами Фонду державного майна України звітів про оцінку майна, складених суб’єктами оцінки за результатами проведення ними незалежної оцінки майна у випадках, передбачених профільним законодавством;";
у підпункті "и" пункту 57 слова "оціночної діяльності," замінити словом "оцінки,";
33) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):
у статті 6:
частину другу доповнити пунктом 3-5 такого змісту:
"3-5) перевіряє наявність правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи;";
після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:
"8. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації створення юридичної особи обов’язково здійснює перевірку наявності у засновника чи у одного із засновників такої юридичної особи правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи, шляхом встановлення відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно факту належності такого об’єкта нерухомого майна на праві власності чи на іншому речовому праві, похідному від права власності.
Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною місцезнаходження такої юридичної особи, обов’язково здійснює перевірку наявності у такої юридичної особи правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи, шляхом встановлення відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно факту належності такого об’єкта нерухомого майна на праві власності чи на іншому речовому праві, похідному від права власності.
У випадку коли правовою підставою користування об’єктом нерухомого майна є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, що відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню, перевірка здійснюється на підставі договору найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди та відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо факту належності такого об’єкта нерухомого майна на праві власності особі, що є наймодавцем (позичкодавцем).
Дія цієї частини не поширюється на проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування.".
У зв’язку з цим частини восьму – одинадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою – дванадцятою;
у частині дев’ятій слова "Єдиним реєстром довіреностей, Єдиним державним" замінити словами "Єдиним реєстром довіреностей, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним";
у статті 17:
частину першу доповнити пунктом 20 такого змісту:
"20) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) договору найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, адресу якої зазначено як місцезнаходження юридичної особи, – у разі коли правовою підставою користування об’єктом нерухомого майна є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, що відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню.".
У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці пункту 19 замінити розділовим знаком ";";
частину четверту доповнити пунктом 17 такого змісту:
"17) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) договору найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, адресу якої зазначено як нове місцезнаходження юридичної особи, – у разі державної реєстрації змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування) та коли правовою підставою користування об’єктом нерухомого майна є договір найму (піднайму) чи позички будівлі або іншої капітальної споруди, що відповідно до закону не підлягає нотаріальному посвідченню.".
У зв’язку з цим розділовий знак "." в кінці пункту 16 замінити розділовим знаком ";";
частину першу статті 28 доповнити пунктом 13-1 такого змісту:
"13-1) з поданих документів або відомостей, отриманих у порядку, передбаченому цим Законом, не встановлено правових підстав користування об’єктом нерухомого майна, адреса якого зазначена як місцезнаходження юридичної особи;";
у частині третій статті 34:
абзац перший викласти в такій редакції:
"3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.";
абзац третій виключити;
34) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
у статті 17:
назву доповнити словами ", спільній власності територіальних громад району, області";
частину першу після слів "територіальних громад" доповнити словами ", спільній власності територіальних громад району, області";
частину другу після слів "відповідної територіальної громади" доповнити словами ", спільній власності територіальних громад району, області";
частину третю після слів "непідприємницьких товариств" доповнити словами "через сільські, селищні, міські ради, а також через районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст";
у частині четвертій:
в абзаці другому слова "територіальна громада" замінити словами "одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області";
в абзаці третьому слова "Територіальна громада" замінити словами "Територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
доповнити новими абзацами такого змісту:
"Комунальне некомерційне товариство може бути створене в результаті реорганізації юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області. Комунальне майно (його частина), що перебуває в користуванні юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області, за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування, може бути передане у власність комунального некомерційного товариства шляхом внесення його до статутного капіталу такого комунального некомерційного товариства.
Майно, права та обов’язки юридичної особи, єдиним учасником (засновником) якої є одна або кілька територіальних громад, територіальні громади району, області, що припиняється в результаті перетворення в комунальне некомерційне товариство, переходять до правонаступника такої юридичної особи – комунального некомерційного товариства, крім випадків, передбачених законом.
Майно, внесене до статутного капіталу комунального некомерційного товариства, належить такому комунальному некомерційному товариству на праві власності.";
у частині першій статті 60-2:
в абзаці першому слова "Комунальне унітарне підприємство створюється" замінити словами "Комунальним унітарним підприємством є юридична особа, створена";
в абзаці другому слово "створюються" замінити словом "функціонують";
35) у статті 14 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2025 р., №№ 28–29, ст. 94 із наступними змінами):
в абзаці другому частини першої слова "єдиним учасником (засновником) якого є територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "учасниками (засновниками) яких є територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
у частині другій:
в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці другому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
у частині четвертій:
в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці третьому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці четвертому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці шостому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)", а слова "крім випадку, визначеного абзацом сьомим цієї частини" – словами "крім випадків, передбачених абзацами сьомим – десятим цієї частини";
доповнити новими абзацами такого змісту:
"Об’єкт державної або комунальної власності, що підлягає внесенню до статутного капіталу юридичної особи – правонаступника підприємства, єдиним учасником (засновником) якої є держава або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області), підлягає переоцінці, у разі якщо:
у об’єкта оренди відсутня балансова вартість;
залишкова балансова вартість об’єкта дорівнює нулю;
залишкова балансова вартість об’єкта становить менше 10 відсотків його первісної балансової вартості (балансової вартості за результатами останньої переоцінки).
Розмір статутного капіталу юридичної особи – правонаступника підприємства, єдиним учасником (засновником) якої є держава або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області), складається із сукупної вартості активів єдиного майнового комплексу такого підприємства за вирахуванням вартості майна, що не передається до статутного капіталу. Під час визначення розміру статутного капіталу вартість довгострокових та поточних зобов’язань і забезпечень не враховується.";
у частині восьмій:
в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці четвертому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці п’ятому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
в абзаці другому слова "або територіальна громада (територіальні громади)" замінити словами "або територіальна громада (кілька територіальних громад, територіальні громади району, області)";
36) статтю 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139 із наступними змінами) доповнити частинами другою і третьою такого змісту:
"Термін "дочірнє підприємство" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб".
Заснованим підприємством у значенні цього Закону є юридична особа, незалежно від її організаційно-правової форми, єдиним учасником (засновником) якої є інше підприємство або підприємницьке товариство.";
37) у частині третій статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 1, ст. 9 із наступними змінами):
абзац перший викласти в такій редакції:
"3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, територіального органу Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.";
абзац третій виключити.
4. З метою створення Національної палати оцінювачів України відповідно до вимог цього Закону не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом проводиться установча конференція саморегулівних організацій оцінювачів.
Оцінювачі з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, виданим відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", подають до Фонду державного майна України інформацію щодо членства у саморегулівних організаціях оцінювачів протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом.
Здійснення організаційних заходів щодо скликання установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів покладається на Організаційний комітет з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
До складу Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів по одному представнику делегують Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну економічну політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, а також саморегулівні організації оцінювачів, статус яких визнано відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Про делегування представників до Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів особи, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, повідомляють Фонд державного майна України.
Делегування представників до Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів здійснюється протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Організаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення Організаційного комітету з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів покладається на Фонд державного майна України.
Делегатами установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів є представники саморегулівних організацій оцінювачів, статус яких визнано відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Кількість представників саморегулівної організації оцінювачів на установчій конференції саморегулівних організацій оцінювачів визначається Організаційним комітетом з проведення установчої конференції саморегулівних організацій оцінювачів пропорційно частці оцінювачів – членів такої організації у загальній кількості оцінювачів, відомості про яких містяться у Державному реєстрі оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, на дату скликання конференції.
На установчій конференції саморегулівних організацій оцінювачів обирається голова установчої конференції, який організовує роботу конференції та головує на ній.
Установча конференція саморегулівних організацій оцінювачів утворює Національну палату оцінювачів України та затверджує її статут, утворює та формує органи Національної палати оцінювачів України, затверджує положення про ці органи.
Після утворення органів самоврядування оцінювачів зміна їхнього складу можлива в порядку, передбаченому цим Законом.
Реєстрація Національної палати оцінювачів України здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань".
Методичний комітет Національної палати оцінювачів України розробляє перший офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки не пізніше шести місяців з дня створення Національної палати оцінювачів України.
Фонд державного майна України не пізніше дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом оприлюднює перший офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки на своєму офіційному вебсайті та визначає дату початку їх застосування, яка не може передувати даті початку застосування, зазначеній у відповідних стандартах.
5. Установити, що скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів прав на нерухоме майно, державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань суб’єктів державної реєстрації, а також територіальних органів Міністерства юстиції України, які подано до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діяли до набрання ним чинності.
6. Установити, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, оцінювачі, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України або інших сил оборони, звільняються від обов’язків, передбачених статтями 21 і 22 цього Закону, при цьому пункт 4 частини першої статті 28 цього Закону на зазначених осіб не поширюється.
7. Фонду державного майна України протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) утворити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів у порядку та у складі, що визначені цим Законом;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
8. Кабінету Міністрів України протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙм. Київ
14 жовтня 2026 року
№ 5020-IX

