• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про систему гарантування вкладів фізичних осіб

Верховна Рада України  | Закон від 23.02.2012 № 4452-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.02.2012
  • Номер: 4452-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 23.02.2012
  • Номер: 4452-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
( Абзац третій частини статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 78-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015, із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
За порушення зобов’язань, визначених договором інвестор сплачує Фонду штраф у розмірі, визначеному умовами відкритого конкурсу.
( Абзац четвертий частини статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 629-VIII від 16.07.2015, № 590-IX від 13.05.2020 )
14. Перехідному банку передаються всі або визначені відповідно до плану врегулювання майно (активи) та зобов’язання неплатоспроможного банку/іншого перехідного банку, передача яких не заборонена відповідно до законодавства.
( Абзац перший частини чотирнадцятої статті 42 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Під час передачі зобов’язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, а також особливостей, встановлених статтею 41- 1 цього Закону (у разі участі держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку), при цьому зобов’язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути передані частково.
( Абзац другий частини чотирнадцятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Передача всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов’язань неплатоспроможного банку до перехідного банку/від перехідного банку до перехідного банку не потребує отримання Фондом дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію.
( Частину чотирнадцяту статті 42 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
15. Перехідний банк звільняється від сплати будь-яких платежів (податків, зборів, державного мита), пов’язаних з отриманням від неплатоспроможного банку/іншого перехідного банку або передачею іншому перехідному банку всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов’язань, плати за внесення змін до державних реєстрів, плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з такою передачею.
( Частина п’ятнадцята статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
16. Перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданим йому майном (активами) (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов’язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов’язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів. Фонд зобов’язаний повідомити боржників і кредиторів про передачу майна (активів) та зобов’язань неплатоспроможного банку перехідному банку шляхом розміщення узагальненої інформації на офіційних веб-сайтах Фонду, неплатоспроможного та перехідного банку. Кожний боржник та/або кредитор має право отримати інформацію про себе у приміщенні неплатоспроможного та перехідного банків або за телефоном (після ідентифікації).
Перехідний банк є правонаступником неплатоспроможного банку за переданими правочинами та договорами, які забезпечували операційну та господарську діяльність неплатоспроможного банку, зокрема договорів, укладених з працівниками банку, договорів про оренду нерухомого майна, ліцензійних договорів на нематеріальні активи, надання комунальних послуг, послуг зв’язку, охорони тощо. У разі припинення, розірвання або порушення умов таких договорів з боку контрагентів банку перехідний банк має право вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законодавством України.
Передача всіх або частини майна (активів) та зобов’язань банку може здійснюватися на підставі акта (актів) приймання-передачі, що не підлягають нотаріальному посвідченню, незалежно від того, чи укладалися договори, права та обов’язки за якими передаються в нотаріальній формі.
З моменту підписання акта (актів) приймання-передачі перехідний банк набуває всіх прав на майно (активи) неплатоспроможного банку, які належали йому на момент передачі.
Орган, який проводить державну реєстрацію прав на майно (активи), у тому числі обтяжень на таке майно або обмеження на розпорядження (у тому числі арешт), здійснює державну реєстрацію на підставі акта (актів) приймання-передачі майна (активів) та зобов’язань або витягу з нього, засвідченого керівником перехідного банку. Орган, який проводить державну реєстрацію прав на майно (активи), не має права вимагати для реєстрації інші документи, що підтверджують набуття прав на майно (активи), ніж ті, які визначені цим Законом.
Після укладення договору купівлі-продажу акцій перехідного банку, якому передані майно (активи) та зобов’язання неплатоспроможного банку/іншого перехідного банку, та передачі таких акцій інвестору:
1) інвестор не може бути позбавлений права власності на придбані ним акції перехідного банку;
2) учасники, боржники, кредитори (крім Фонду) неплатоспроможного банку або його контрагенти за будь-якими договорами, у тому числі права і обов’язки щодо яких не передані перехідному банку, банку, який втратив статус перехідного, не можуть вимагати позбавлення такого банку прав на передані йому майно (активи) або зменшення обсягу таких прав;
3) власник акцій неплатоспроможного банку і неплатоспроможний банк не мають права вимагати від інвестора та/або перехідного банку або банку, який втратив статус перехідного, відшкодування будь-яких збитків, понесених у результаті передачі на користь перехідного банку майна (активів) та зобов’язань неплатоспроможного банку, з підстав недійсності, скасування, анулювання або визнання протиправними та нечинними будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих або вчинених у процесі визнання банку неплатоспроможним та його виведення з ринку.
( Частина статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015, в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
17. Перехідний банк, утворений у спосіб, передбачений пунктом 4 частини другої статті 39 цього Закону, з метою, визначеною пунктом 1 частини двадцятої статті 42 цього Закону, втрачає статус перехідного після виконання інвестором усіх умов договору купівлі-продажу акцій перехідного банку (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону), а у разі продажу перехідного банку, утвореного як приймаючий, у спосіб, передбачений пунктами 2, 3 або 4 частини другої статті 39 цього Закону, з метою, визначеною пунктом 2 частини двадцятої статті 42 Закону, - у день повідомлення Фонду про набуття права власності на акції перехідного банку інвестором. Національний банк України протягом шести місяців з дня втрати банком статусу перехідного здійснює за ним банківський нагляд з урахуванням особливостей, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Протягом місяця банк, що втратив статус перехідного, зобов’язаний забезпечити подання до Національного банку України документів щодо погодження статуту (змін до статуту) перехідного банку, його керівників, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, відповідно до вимог законодавства.
( Частина статті 42 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015, із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
18. Фонд наступного дня після підписання акта (актів) приймання-передачі майна (активів) та зобов’язань на користь перехідного банку подає Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку.
( Частина вісімнадцята статті 42 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
19. Вклади, передані перехідному банку, гарантуються Фондом на тих самих умовах, що існували до дня їх передачі.
20. Утворення перехідного банку здійснюється з метою:
1) реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на три місяці;
( Пункт 1 частини статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
2) утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2, 3 або 4 частини другої статті 39 цього Закону, на строк не більше ніж на один рік з можливістю продовження строку до одного року.
( Пункт 2 частини двадцятої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
21. У разі створення перехідного банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 39 цього Закону, такий банк діє з такими особливостями:
1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу акціонерного товариства;
2) на нього не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України щодо обов’язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, порядку формування та зберігання обов’язкових резервів, формування резервів на покриття збитків за активними банківськими операціями та визначення величини кредитного ризику за всіма активними банківськими операціями;
3) його утворення здійснюється після отримання письмового зобов’язання інвестора щодо придбання перехідного банку та зарахування інвестором - переможцем конкурсу коштів у вигляді додаткового гарантійного внеску на рахунок Фонду, відкритий у Національному банку України, у розмірі, визначеному Фондом (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону).
Після укладення зазначеного договору Фонд повертає кошти у вигляді додаткового гарантійного внеску або його залишок. Фонд може зараховувати кошти у вигляді додаткового гарантійного внеску в рахунок виконання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку;
4) перехідний банк звільняється від сплати початкового внеску та регулярних внесків до Фонду. Після продажу перехідного банку інвестору цей банк сплачує регулярні внески до Фонду на загальних підставах;
5) переможцем відкритого конкурсу є інвестор, конкурсна пропозиція якого відповідає принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку у найменш витратний для Фонду спосіб та який взяв на себе зобов’язання здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності або здійснити приєднання перехідного банку до існуючого платоспроможного банку (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону);
6) після завершення процедури створення, видачі банківської ліцензії та передачі йому майна (активів) та зобов’язань Фонд укладає з інвестором договір купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку. Цей договір є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції перехідного банку та здійснення інших облікових операцій з акціями банку в депозитарній системі;
7) інвестор зобов’язаний виконувати план заходів з приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, поданий до Фонду разом з конкурсною пропозицією, що передбачає придбання ним перехідного банку (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону);
8) умовою договору купівлі-продажу акцій перехідного банку є зобов’язання інвестора у визначені договором терміни (але у будь-якому разі не більше строку, на який його створено) здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону). Договір має передбачати штрафні санкції за неналежне виконання інвестором цієї умови. Її невиконання є підставою для розірвання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку на вимогу Фонду.
Фонд зобов’язаний здійснити продаж перехідного банку, створеного відповідно до пункту 1 частини двадцятої цієї статті, протягом одного місяця після передачі майна (активів) та зобов’язань неплатоспроможного банку (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону).
Якщо протягом зазначених у цій частині строків або строків, зазначених у статті 41- 1 цього Закону (у разі виведення банку з ринку за участю держави), перехідний банк не продано інвестору, Фонд має право передати все або частину майна (активів) та всі або частину зобов’язань такого банку іншому перехідному банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Передача майна (активів) та зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.
Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.
Фонд зобов’язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону). Фонд зобов’язаний забезпечити безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов’язань перехідного банку до дня його продажу, відповідне управління, формування та подання звітності у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
Після реєстрації інвестором прав власності на акції такого банку в депозитарній системі Фонд припиняє керівництво в такому банку.
Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1цього Закону).
Куратор Фонду здійснює свої функції, передбачені цією частиною, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення.
Куратор Фонду має право зупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються перехідним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій, без необхідності отримання на це згоди керівників, органів управління та контролю перехідного банку, проданого інвестору, а також контролює відповідність всіх операцій перехідного банку вимогам законодавства.
Вимоги куратора Фонду є обов’язковими до виконання інвестором, керівниками, органами управління та контролю такого банку, а також працівниками банку.
Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.
Інвестор, керівники, органи управління та контролю, працівники перехідного банку, проданого інвестору, є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.
Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій такий банк діє відповідно до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначені частинами п’ятою і шостою статті 36 цього Закону.
Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності Фонд повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Банк надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.
Національний банк України проводить інспекційну перевірку перехідного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність її проведення.
Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.
У разі якщо результати інспекційної перевірки Національного банку України не підтвердили приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, Фонд вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.
Після прийняття Національним банком України такого рішення Фонд має право передати все або частину майна (активів) та всі або частину зобов’язань іншому перехідному банку. У такому випадку передача всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.
( Частина статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 78-VIII від 28.12.2014, № 629-VIII від 16.07.2015, в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
22. У разі утворення перехідного банку як приймаючого з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2, 3 або 4 частини другої статті 39 цього Закону, такий банк діє з такими особливостями:
1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає вимогам Національного банку України до статутного капіталу банку;
2) перехідний банк утворюється за рішенням виконавчої дирекції Фонду;
3) перехідний банк має забезпечити дотримання вимог, встановлених Національним банком України щодо нормативів капіталу та ліквідності, через три місяці після його створення;
4) банківський нагляд за таким банком здійснює Національний банк України з урахуванням особливостей та в порядку, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України;
5) до перехідного банку передаються все або частина майна (активів) та всі або частина зобов’язань неплатоспроможного/іншого перехідного банку без надання фінансової підтримки з боку Фонду;
6) сума переданих перехідному банку майна (активів) та зобов’язань неплатоспроможного банку є тотожними (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону), а зобов’язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути передані частково;
7) перехідному банку не передаються (крім випадків передачі майна (активів) та зобов’язань іншому перехідному банку) майно (активи) та зобов’язання пов’язаних з неплатоспроможним банком осіб за переліком, наданим Національним банком України;
8) перехідний банк звільняється від сплати початкового та регулярного зборів до Фонду. З дня втрати статусу перехідного банку такий банк сплачує збори до Фонду на загальних підставах.
До перехідного банку додатково на підставі планів їх врегулювання у порядку та за умов, визначених цією частиною, можуть передаватися все або частина майна (активів) та всі або частина зобов’язань системно важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції - інших банків, що не мають статусу системно важливих.
Фонд зобов’язаний здійснити продаж перехідного банку протягом року з дня його створення. За наявності обґрунтованих підстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцією Фонду до одного року.
Якщо протягом зазначених у цій частині строків не виявлено наміру інвестора купити перехідний банк, Фонд має право передати все або частину майна (активів) та всі або частину зобов’язань такого банку іншому приймаючому банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку.
Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через п’ять днів з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.
( Частина статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015, в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
23. Фонд як власник перехідного банку не несе відповідальності за нанесення збитків, моральної шкоди або інших збитків кредиторам такого банку, а також за дії або бездіяльність, що були здійснені відповідно до плану врегулювання неплатоспроможного банку.
Фонд зобов’язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41- 1 цього Закону). Фонд зобов’язаний забезпечити безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов’язань перехідного банку до дня його продажу, відповідне управління, формування та подання звітності у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
( Абзац другий частини двадцять третьої статті 42 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
24. Банк зобов’язаний надати доступ куратору Фонду до всієї інформації (у тому числі до баз даних) для виконання Фондом його функцій, визначених законодавством. Перешкоджання доступу куратора Фонду до будь-якої інформації щодо перехідного банку, його учасників, пов’язаних з банком осіб, контрагентів тощо є підставою для звернення Фонду до Національного банку України з пропозицією прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
( Абзац перший частини двадцять четвертої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Особи, які навмисно перешкоджають доступу куратора Фонду до банку, його приміщень, інформації (операційних систем, активів, книг, записів, документів тощо), несуть відповідальність, визначену частиною четвертою статті 37 цього Закону.
( Статтю 42 доповнено частиною згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )( Стаття 42 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 )( Статтю 42-1 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
Стаття 43. Фінансова підтримка з боку Фонду
1. За рішенням виконавчої дирекції Фонд може надати приймаючому або перехідному банку фінансову підтримку у формі компенсації за прийняті зобов’язання або у вигляді позики. Спосіб, розмір та умови надання фінансової підтримки визначаються відповідно до нормативно-правових актів Фонду.
( Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1586-VII від 04.07.2014, № 629-VIII від 16.07.2015, № 2180-IX від 01.04.2022 )
2. Розмір компенсації приймаючому або перехідному банку має ґрунтуватися на аналізі найменш витратного для Фонду способу виведення банку з ринку, визначеного планом врегулювання неплатоспроможного банку, і не може перевищувати суми переданих приймаючому або перехідному банку зобов’язань перед вкладниками у межах сум гарантованого відшкодування коштів за вкладами, зменшеної на вартість переданих приймаючому або перехідному банку активів.
3. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом передачі частини або всіх активів та зобов’язань приймаючому або перехідному банку Фонд може надати такому банку фінансову підтримку у вигляді позики на умовах строковості та із сплатою процентів у розмірі не нижче облікової ставки Національного банку України.
Розмір позики, наданої Фондом приймаючому або перехідному банку, не може перевищувати загальний розмір вкладів, що гарантуються Фондом та передані неплатоспроможним банком такому приймаючому або перехідному банку.
( Статтю 43 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 2180-IX від 01.04.2022 )
4. Фінансова підтримка не може надаватися будь-якому проблемному або неплатоспроможному банку чи на користь учасників таких банків.
( Стаття 43 в редакції Закону № 5411-VI від 02.10.2012; текст статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
Розділ VIII
ЛІКВІДАЦІЯ БАНКІВ
Стаття 44. Ліквідація банку і призначення уповноваженої особи Фонду
1. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
2. Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:
1) відповідно до плану врегулювання;
2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання;
3) в інших випадках, передбачених цим Законом.
3. Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п’яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
4. Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
( Частина четверта статті 44 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
5. Фонд з дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п’яти років) забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів.
Фонд має право прийняти рішення про продовження строку управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів у разі виникнення обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів, на весь час існування таких обставин.
Підставами продовження Фондом строку є такі обставини:
неможливість доступу Фонду або уповноваженої особи Фонду до банку при здійсненні ліквідації, до його майна (активів), книг, записів, документів, баз даних;
набрання законної сили судовим рішенням про скасування або визнання нечинним рішення виконавчої дирекції Фонду про початок процедури ліквідації банку, якщо Фонд оскаржує таке судове рішення;
незадоволення вимог усіх кредиторів банку за наявності майна (активів) банку, нереалізованого з причин рішень суду або іншого компетентного органу, яке мало наслідком неможливість продажу майна (активів) в порядку, визначеному частинами шостою - тринадцятою статті 51 цього Закону, або з причини відмови в наданні таких, що вимагаються законом, дозволу або згоди на вчинення правочину щодо відчуження майна (активів).
( Частина п'ята статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 590-IX від 13.05.2020 )
6. Фонд у разі відсутності майна (активів) або задоволення всіх вимог кредиторів у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, затверджує ліквідаційний баланс і звіт про виконання ліквідаційної процедури.
( Статтю 44 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
7. У двомісячний строк з дня затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури Фонд подає документи для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Фонд має право прийняти рішення про продовження строку подання документів для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на час, необхідний для повного здійснення:
( Абзац другий частини сьомої статті 44 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
заходів щодо стягнення шкоди (збитків), завданої рішеннями, діями або бездіяльністю осіб, зазначених у частині п’ятій статті 52 цього Закону;
( Абзац частини сьомої статті 44 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
заходів щодо ініціювання процесів, позовів чи проваджень та одержання відшкодування (компенсації) шкоди (збитків), що була заподіяна банку внаслідок:
( Абзац частини сьомої статті 44 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
прямої чи непрямої націоналізації або експропріації майна (інвестицій) банку, здійснення щодо таких інвестицій заходів, що за наслідками дорівнюють експропріації;
( Абзац частини сьомої статті 44 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
реквізиції, руйнування, заподіяння шкоди або знецінення майна (інвестицій) банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень або інших подібних дій.
( Абзац частини сьомої статті 44 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )( Статтю 44 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 )
Стаття 45. Оголошення про ліквідацію банку
1. Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
2. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
( Частина друга статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
3. Відомості про ліквідацію банку повинні містити:
1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;
2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про початок процедури ліквідації банку;
4) інформацію про місце та строк прийняття вимог кредиторів.
( Частина третя статті 45 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
4. Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
( Частина четверта статті 45 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
5. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
( Абзац перший частини п'ятої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
У випадку ліквідації банку, який має зобов’язання за облігаціями, адміністратор за випуском облігацій, що є кредитором для цілей цього Закону, заявляє Фонду про вимогу до такого банку в інтересах всіх власників облігацій відповідного випуску. Така вимога адміністратора за випуском облігацій в інтересах всіх власників облігацій одного випуску розглядається як єдина вимога кредитора. При цьому ідентифікація кожного власника облігацій не вимагається.
( Частину п'яту статті 45 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
( Частину п'яту статті 45 доповнено абзацом згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Стаття 46. Наслідки початку процедури ліквідації банку
( Назва статті 46 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )( Частину першу статті 46 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. З дня початку процедури ліквідації банку:
( Абзац перший частини другої статті 46 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку;
( Пункт 1 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2465-IX від 27.07.2022 )
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав;
( Пункт 4 частини другої статті 46 виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
5) відомості про фінансовий стан банку, боржників, які прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком, а також про вимоги банку до таких боржників перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
( Пункт 5 частини другої статті 46 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) Фонд здійснює заходи із виконання плану врегулювання, що передбачає виведення банку з ринку у спосіб, передбачений пунктом 2 частини другої статті 39 цього Закону, та відчужує майно (активи) та зобов’язання відповідно до статті 40 цього Закону на користь приймаючого банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Вчинення правочинів, пов’язаних з відчуженням майна (активів) банку чи передачею його майна третім особам (крім приймаючого банку), допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
( Пункт 6 частини другої статті 46 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається;
( Пункт 7 частини другої статті 46 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов’язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54- 1 цього Закону, та припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується.
Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку;
( Пункт 8 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )( Абзац десятий частини другої статті 46 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Абзац одинадцятий частини другої статті 46 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Абзац дванадцятий частини другої статті 46 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Абзац тринадцятий частини другої статті 46 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
9) заміна кредитора у зобов’язанні банку не змінює черговості задоволення акцептованих вимог кредиторів, визначених статтею 52 цього Закону.
( Частину другу статті 46 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1588-IX від 30.06.2021 )
3. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред’являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
( Абзац другий частини третьої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015; в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )( Частина третя статті 46 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 )
4. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку (якщо в банку не здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку Фонду/уповноваженій особі Фонду. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
( Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014; в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
5. Особа, яка навмисно перешкоджає доступу Фонду/уповноваженої особи Фонду до банку, його приміщень, засобів зв’язку, операційних систем, активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно із законодавством України.
( Частина п'ята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Стаття 47. Організація роботи уповноваженої особи Фонду
1. Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону.
2. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов’язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.
3. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується, та звернення з вимогами та позовами про відшкодування шкоди (збитків), зазначеними у частинах п’ятій та десятій статті 52 цього Закону. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає межі повноважень кожної з них.
( Частина третя статті 47 в редакції Законів № 629-VIII від 16.07.2015, № 1588-IX від 30.06.2021 )( Частину четверту статті 47 виключено на підставі Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )( Стаття 47 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
Стаття 48. Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку
1. Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:
1) здійснює повноваження органів управління банку;
2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;
4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України;
( Пункт 4 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2277-VIII від 06.02.2018 )
5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;
6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Цей пункт не застосовується до правочинів, зобов’язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54- 1 цього Закону;
( Пункт 6 частини першої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов’язковому зберіганню;
8) здійснює повноваження, визначені частиною другою статті 37 та статтею 38 цього Закону;
( Пункт 8 частини першої статті 48 в редакції Закону № 1588-IX від 30.06.2021 )
9) здійснює відчуження активів та/або зобов’язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом;
10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов’язань перед банком).
2. Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.
3. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
4. Фонд має право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.
5. Фонд має право здійснювати реструктуризацію заборгованості клієнта банку, що ліквідується, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, у тому числі шляхом:
1) зміни строку користування майном (активом) клієнтом (клієнтами) банку, у тому числі на строк, що перевищує строк ліквідації банку;
2) часткового виконання зобов’язань;
3) зміни процентної ставки за кредитом;
4) зміни виду забезпечення, що збільшить вартість майна (активу), що є забезпеченням виконання умов договору;
5) незастосування штрафних санкцій/пені, неустойки.
( Частина п’ята статті 48 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 )( Стаття 48 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
Стаття 49. Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів
1. Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
( Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
2. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
( Абзац перший частини другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
( Пункт 2 частини другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
3. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
( Частина третя статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1586-VII від 04.07.2014 )
4. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
( Частина п'ята статті 49 в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
6. Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.
( Частина шоста статті 49 в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015 )
7. Фонд зобов’язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.
( Частина сьома статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )