2. Оцінювач має право:
1) на вільний доступ до об’єкта оцінки, інформації, документів та матеріалів, необхідних або суттєвих для здійснення професійної оцінювальної діяльності;
2) отримувати від замовника оцінки майна чи замовника рецензування, а також інших осіб пояснення та додаткову інформацію, необхідні для здійснення оцінки майна, складення звіту про оцінку майна та рецензування, у тому числі інформацію з обмеженим доступом, за наявності в оцінювача відповідного дозволу власника такої інформації на її отримання;
3) отримувати доступ до відомостей та функціональних можливостей Єдиного реєстру оцінювачів України через електронний кабінет користувача у порядку, визначеному цим Законом;
4) страхувати свою цивільно-правову відповідальність, пов’язану з провадженням професійної оцінювальної діяльності;
5) брати участь у розгляді Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів та апеляційним комітетом питань, що стосуються його прав та професійної діяльності, зокрема бути завчасно повідомленим про підстави, час і місце розгляду, ознайомлюватися з матеріалами справи та отримувати їхні копії, подавати докази, письмові та усні пояснення, заяви, заперечення і клопотання, користуватися правовою допомогою або послугами представника, отримувати копію прийнятого рішення та оскаржувати його в порядку, встановленому цим Законом;
6) звертатися до апеляційного комітету Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів для розгляду спорів, що виникають у зв’язку з рецензуванням звітів про оцінку майна, а також для досудового врегулювання спорів у сфері оцінки майна;
7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів та апеляційного комітету, що порушують його права та/або законні інтереси, перешкоджають провадженню професійної оцінювальної діяльності;
8) здійснювати інші права, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства України.
3. Оцінювач має право відмовитися від виконання завдання на здійснення оцінки майна або в односторонньому порядку припинити його виконання у разі:
1) ненадання замовником доступу до об’єкта оцінки, документів, інформації чи інших матеріалів, необхідних для належного виконання завдання на здійснення оцінки майна відповідно до вимог цього Закону, застосовної системи міжнародних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна;
2) висунення замовником, роботодавцем або іншою особою вимог щодо викривлення результатів оцінки чи вчинення інших дій, що можуть призвести до порушення вимог законодавства України, застосовної системи міжнародних стандартів оцінки або Кодексу професійної етики оцінювача;
3) відсутності в оцінювача необхідного рівня професійної компетентності для належного виконання завдання на здійснення оцінки майна або рецензування звіту про оцінку майна;
4) в інших випадках, передбачених законом, застосовною системою міжнародних стандартів оцінки, Кодексом професійної етики оцінювача або договором.
Стаття 30. Обов’язки оцінювача
1. Оцінювач зобов’язаний:
1) здійснювати професійну оцінювальну діяльність незалежно, об’єктивно та неупереджено, самостійно формувати професійне судження про вартість майна та не допускати впливу особистого інтересу, замовника, роботодавця чи інших осіб на результати оцінки або результати рецензування;
2) дотримуватися під час здійснення професійної оцінювальної діяльності вимог цього Закону, застосовної системи міжнародних стандартів оцінки, Кодексу професійної етики оцінювача, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна, а також правил саморегулівної організації оцінювачів, членом якої він є;
3) невідкладно повідомляти замовника про неможливість належного виконання завдання на здійснення оцінки майна або рецензування звіту про оцінку майна та відмовлятися від його прийняття або подальшого виконання у разі виникнення конфлікту інтересів, загрози незалежності оцінювача, а також здійснення щодо нього примусу чи тиску;
4) особисто здійснювати обстеження (огляд) об’єкта оцінки, а у разі неможливості проведення такого огляду або відсутності необхідності в його проведенні відповідно до застосовної системи міжнародних стандартів оцінки, інших нормативно правових актів у сфері оцінки майна – зазначати у звіті про оцінку майна відповідні обґрунтування, застереження та припущення щодо використання результатів оцінки;
5) постійно підвищувати кваліфікацію та підтверджувати її підвищення у порядку та строки, визначені статтями 21 і 22 цього Закону;
6) подавати до Фонду державного майна України достовірні відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру оцінювачів України, та своєчасно повідомляти про їх зміну через особистий електронний кабінет;
7) забезпечувати формування та зберігання робочої документації (робочих файлів) щодо кожного виконаного завдання на здійснення оцінки майна у порядку та строки, визначені частиною другою цієї статті;
8) забезпечувати дотримання встановленого законом режиму інформації з обмеженим доступом, отриманої під час здійснення професійної оцінювальної діяльності, у тому числі комерційної, банківської таємниці та професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках, персональних даних та іншої інформації з обмеженим доступом;
9) надавати на запит Фонду державного майна України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, апеляційного комітету або саморегулівної організації оцінювачів відповідні звіти про оцінку майна та рецензії у встановлений строк. Надання таких документів на запити, подані відповідно до цього Закону, здійснюється з дотриманням вимог законів України, що регулюють порядок розкриття інформації з обмеженим доступом;
10) виконувати інші обов’язки, передбачені законом.
2. Оцінювач зобов’язаний зберігати робочу документацію (робочі файли) щодо кожного виконаного завдання з оцінки майна або рецензування не менше п’яти років з дня складення відповідного звіту про оцінку майна чи рецензії, крім випадків, передбачених цим Законом.
3. Надання оцінювачем робочої документації (робочих файлів), звітів про оцінку майна, рецензій та інформації з обмеженим доступом на запити Фонду державного майна України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, апеляційного комітету або саморегулівної організації оцінювачів здійснюється виключно в межах дисциплінарного, судового чи іншого провадження, передбаченого законом, та в обсязі, необхідному для розслідування або розгляду відповідної справи.
Надання документів та інформації на вимогу зазначених органів та організацій у випадках, прямо передбачених цим Законом, не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом. Органи та особи, які отримали такі документи та інформацію, зобов’язані забезпечити дотримання встановленого законом режиму доступу до них.
Розділ VIII. РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 31. Регулювання професійної оцінювальної діяльності
1. Регулювання професійної оцінювальної діяльності здійснюється з метою створення умов для формування висококваліфікованого, незалежного та доброчесного середовища оцінювачів, стимулювання економічної конкуренції серед суб’єктів оцінки, забезпечення захисту прав замовників та споживачів послуг з оцінки майна, а також надання послуг з оцінки майна національним та іноземним замовникам відповідно до міжнародних стандартів оцінки.
2. Регулювання професійної оцінювальної діяльності засноване на принципах:
1) верховенства права;
2) пропорційності;
3) незалежності оцінювача та недопустимості втручання у формування його професійного судження;
4) ефективності;
5) автономності і самоврядності спільноти оцінювачів;
6) гнучкості та адаптивності до сучасних економічних умов;
7) всеохопного міжнародного співробітництва;
8) відкритості, прозорості та підзвітності.
3. Система регулювання професійної оцінювальної діяльності утворюється на державному та самоврядному рівнях в особі:
1) Фонду державного майна України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оцінки майна та професійної оцінювальної діяльності;
2) органів професійного самоврядування:
Національної палати оцінювачів України;
саморегулівних організацій оцінювачів, що діють відповідно до цього Закону.
Стаття 32. Державне регулювання професійної оцінювальної діяльності
1. Фонд державного майна України:
1) приймає інші нормативно-правові акти у сфері оцінки майна;
2) здійснює контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення професійної оцінювальної діяльності;
3) надає інформаційно-рекомендаційні роз’яснення щодо застосування нормативно-правових актів у сфері оцінки майна;
4) формує та веде Єдиний реєстр оцінювачів України і Реєстр звітів та рецензій, встановлює порядок подання інформації, необхідної для ведення зазначених реєстрів;
5) здійснює нагляд за забезпеченням належної якості базової кваліфікаційної підготовки у встановленому ним порядку;
6) здійснює контроль за дотриманням іншими суб’єктами законодавства у сфері оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки;
7) утворює та організаційно забезпечує діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів;
8) на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про присвоєння кваліфікації оцінювача приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та видає відповідне свідоцтво;
9) приймає рішення про зупинення або припинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача у випадках, передбачених цим Законом;
10) приймає рішення про присвоєння статусу саморегулівної організації оцінювачів та про відкликання такого статусу;
11) оприлюднює офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки;
12) здійснює міжнародне співробітництво з іноземними державними та недержавними органами у сфері оцінки майна;
13) здійснює стандартизовану оцінку майна;
14) забезпечує рецензування звітів про оцінку майна у випадках, передбачених цим Законом;
15) укладає договори про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів;
16) затверджує:
програми базової кваліфікаційної підготовки у випадках, передбачених цим Законом;
порядок складання кваліфікаційного іспиту;
Загальні вимоги до професійної підготовки оцінювачів;
перелік тестових завдань для підтвердження оцінювачем підвищення кваліфікації;
Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів;
17) визначає:
порядок забезпечення Фондом державного майна України рецензування звітів про оцінку майна;
порядок набуття іноземними оцінювачами права на здійснення професійної оцінювальної діяльності в Україні;
порядок формування та ведення Реєстру звітів та рецензій;
порядок формування та ведення Єдиного реєстру оцінювачів України;
порядок видачі (відмови у видачі) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;
порядок перевірки звіту про відповідність та результати діяльності;
18) встановлює:
порядок зупинення, поновлення і припинення професійної оцінювальної діяльності;
порядок обліку та перевірки заходів з безперервного навчання у сфері оцінки майна та викладання у сфері оцінки майна;
мінімальну кількість балів, необхідну для набрання оцінювачем під час складання тесту, з метою підтвердження підвищення кваліфікації;
19) бере участь у складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів та методичного комітету Національної палати оцінювачів України через своїх представників;
20) забезпечує представництво Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, їхніми посадовими і службовими особами, фізичними та юридичними особами, а також у судовому процесі, крім випадків, передбачених цим Законом;
21) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Фонд державного майна України щороку готує та оприлюднює на своєму офіційному вебсайті звіт про стан справ у сфері оцінки майна, в якому зазначає:
1) кількість оцінювачів, які здійснюють професійну оцінювальну діяльність;
2) кількість оцінювачів, професійну оцінювальну діяльність яких зупинено (у розрізі підстав для такого зупинення);
3) кількість оцінювачів, професійну оцінювальну діяльність яких припинено (у розрізі підстав припинення);
4) узагальнену практику розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів дисциплінарних справ (з наведенням кількісних даних);
5) проблеми у сфері оцінки майна станом на початок звітного року та на завершення звітного року;
6) заходи, вжиті Фондом державного майна України, для усунення проблем у сфері оцінки майна;
7) заходи Фонду державного майна України з міжнародного співробітництва у сфері оцінки майна;
8) планування діяльності Фонду державного майна України у сфері оцінки майна на наступний звітний рік.
Стаття 33. Засади самоврядування оцінювачів
1. Самоврядування оцінювачів ґрунтується на принципах виборності, відкритості, підзвітності, професійної незалежності та обов’язковості виконання оцінювачами рішень органів самоврядування оцінювачів.
2. Брати участь у роботі органу самоврядування оцінювачів та бути обраним до його складу може лише оцінювач, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру оцінювачів України та професійну оцінювальну діяльність якого не зупинено чи не припинено у встановленому цим Законом порядку (оцінювач з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача).
Стаття 34. Національна палата оцінювачів України
1. Національна палата оцінювачів України є неприбутковою юридичною особою, що виконує функцію вищого представницького органу саморегулівних організацій оцінювачів.
2. Засновниками та учасниками Національної палати оцінювачів України є саморегулівні організації оцінювачів.
Учасниками Національної палати оцінювачів України також можуть бути фізичні особи, які відповідають вимогам, встановленим конференцією саморегулівних організацій оцінювачів.
3. Національна палата оцінювачів України провадить свою діяльність відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна та актів законодавства України, а також Статуту Національної палати оцінювачів України, затвердженого конференцією саморегулівних організацій оцінювачів.
4. Національна палата оцінювачів України:
1) представляє саморегулівні організації оцінювачів у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, їхніми посадовими і службовими особами, фізичними та юридичними особами, а також організаціями, що затверджують міжнародні стандарти оцінки, зокрема Європейською групою асоціацій оцінювачів та Радою з міжнародних стандартів оцінки;
2) регулює відносини між саморегулівними організаціями оцінювачів, сприяє врегулюванню спорів, що виникають між такими організаціями;
3) бере участь у складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів через своїх представників;
4) затверджує Кодекс професійної етики оцінювача;
5) затверджує стратегію розвитку професійної оцінювальної діяльності;
6) сприяє впровадженню найкращих практик доброчесності, освітньої діяльності, управління фінансами у діяльності саморегулівних організацій оцінювачів;
7) створює умови для підвищення якості послуг з оцінки майна в Україні;
8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
5. Національна палата оцінювачів України здійснює покладені на неї повноваження через утворені у її складі органи:
1) конференцію саморегулівних організацій оцінювачів;
2) Раду Національної палати оцінювачів України;
3) методичний комітет;
4) бюджетний комітет.
Національна палата оцінювачів України може утворювати також інші органи, у тому числі регіонального рівня, необхідні для виконання повноважень, визначених цим Законом. Повноваження, склад та порядок формування інших органів Національної палати оцінювачів України визначаються Статутом Національної палати оцінювачів України.
6. Фінансування діяльності Національної палати оцінювачів України здійснюється за рахунок коштів з джерел, не заборонених законом.
Саморегулівні організації оцінювачів мають сплачувати членські внески Національній палаті оцінювачів України.
Базовий розмір членського внеску, що підлягає сплаті саморегулівною організацією оцінювачів, та періодичність його сплати визначає конференція саморегулівних організацій оцінювачів.
Саморегулівна організація оцінювачів сплачує членський внесок у сумі базового розміру, визначеного конференцією саморегулівних організацій оцінювачів, пропорційно до частки оцінювачів – членів такої організації у загальній кількості оцінювачів, відомості про яких містяться в Єдиному реєстрі оцінювачів України, на дату здійснення сплати.
7. Діяльність Національної палати оцінювачів України є публічною.
Звіт про діяльність Національної палати оцінювачів України, фінансова звітність, кошторис Національної палати оцінювачів України та звіт про його виконання підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Національної палати оцінювачів України протягом трьох місяців після закінчення календарного року.
Стаття 35. Конференція саморегулівних організацій оцінювачів
1. Конференція саморегулівних організацій оцінювачів є вищим органом управління Національної палати оцінювачів України.
2. До виключної компетенції конференції саморегулівних організацій оцінювачів належить:
1) утворення Ради Національної палати оцінювачів України, обрання її членів, дострокове припинення повноважень цього органу чи його окремого члена;
2) утворення методичного комітету, призначення його членів – представників саморегулівних організацій оцінювачів, дострокове припинення їхніх повноважень;
3) утворення бюджетного комітету, призначення його членів, дострокове припинення їхніх повноважень;
4) призначення членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів – представників Національної палати оцінювачів України;
5) прийняття рішень про вступ Національної палати оцінювачів України до міжнародних та інших організацій, про вихід із цих організацій;
6) обрання представників Національної палати оцінювачів України у міжнародних та інших організаціях;
7) затвердження та внесення змін до:
Статуту Національної палати оцінювачів України;
Кодексу професійної етики оцінювача;
стратегії розвитку професійної оцінювальної діяльності;
Положення про конференцію саморегулівних організацій оцінювачів;
Положення про Раду Національної палати оцінювачів України;
Положення про методичний комітет;
Положення про бюджетний комітет;
кошторису Національної палати оцінювачів України;
8) розгляд і затвердження звіту про виконання кошторису та висновку бюджетного комітету із зазначеного питання, звітів Ради Національної палати оцінювачів України, звітів методичного комітету та інших органів, утворених Національною палатою оцінювачів України;
9) встановлення базового розміру членського внеску Національної палати оцінювачів України;
10) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції конференції саморегулівних організацій оцінювачів згідно з цим Законом та/або Статутом Національної палати оцінювачів України.
3. На розгляд конференції саморегулівних організацій оцінювачів можуть бути передані також інші питання, що мають значення для сфери оцінки майна, крім питань, які цим Законом віднесені до компетенції інших органів.
4. Рада Національної палати оцінювачів України щороку скликає конференцію саморегулівних організацій оцінювачів (чергова конференція саморегулівних організацій оцінювачів).
Конференцію саморегулівних організацій оцінювачів може бути скликано позачергово на вимогу:
1) Фонду державного майна України;
2) Ради Національної палати оцінювачів України;
3) саморегулівної організації оцінювачів.
Рада Національної палати оцінювачів України скликає та організовує проведення конференції саморегулівних організацій оцінювачів протягом 30 днів з дня отримання вимоги про скликання конференції.
5. Делегатами конференції саморегулівних організацій оцінювачів є представники саморегулівних організацій оцінювачів.
Кількість представників саморегулівної організації оцінювачів на конференції саморегулівних організацій оцінювачів визначає Рада Національної палати оцінювачів України пропорційно до частки оцінювачів – членів такої організації у загальній кількості оцінювачів, відомості про яких містяться в Єдиному реєстрі оцінювачів України, на дату скликання конференції.
У випадках, передбачених Статутом Національної палати оцінювачів України, делегатами конференції саморегулівних організацій оцінювачів можуть бути фізичні особи – оцінювачі (самопредставництво) у кількості, визначеній Радою Національної палати оцінювачів України відповідно до Статуту Національної палати оцінювачів України на дату скликання конференції.
6. Делегати беруть участь у конференції саморегулівних організацій оцінювачів особисто.
Конференція саморегулівних організацій оцінювачів є правочинною, якщо у її роботі беруть участь більше половини загальної кількості делегатів, визначеної Радою Національної палати оцінювачів України відповідно до абзацу другого частини п’ятої цієї статті.
У випадку, передбаченому абзацом третім частини п’ятої цієї статті, конференція саморегулівних організацій оцінювачів є правочинною, якщо у її роботі беруть участь не менше 20 відсотків загальної кількості оцінювачів, відомості про яких містяться у Єдиному реєстрі оцінювачів України, на дату скликання конференції.
У разі відсутності кворуму конференція саморегулівних організацій оцінювачів визнається такою, що не відбулася. Протягом 30 календарних днів від призначеної дати проведення конференції, що не відбулася, Рада Національної палати оцінювачів України повторно скликає конференцію саморегулівних організацій оцінювачів.
7. Якщо інше не вирішено конференцією саморегулівних організацій оцінювачів, головуючим на конференції є Голова Національної палати оцінювачів України, а секретарем – заступник Голови.
8. Рішення конференції саморегулівних організацій оцінювачів приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь у конференції, крім випадків, передбачених Статутом Національної палати оцінювачів України.
Під час голосування кожному делегату конференції саморегулівних організацій оцінювачів належить один голос.
9. Порядок скликання і проведення конференції саморегулівних організацій оцінювачів визначається Положенням про конференцію саморегулівних організацій оцінювачів.
Положенням про конференцію саморегулівних організацій оцінювачів може бути передбачено електронне голосування на конференції саморегулівних організацій оцінювачів з використанням засобів електронної ідентифікації.
Стаття 36. Рада Національної палати оцінювачів України
1. Рада Національної палати оцінювачів України є виконавчим органом зазначеної організації.
Рада Національної палати оцінювачів України підконтрольна і підзвітна конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
Рада Національної палати оцінювачів України представляє інтереси саморегулівних організацій оцінювачів у період між конференціями саморегулівних організацій оцінювачів.
2. Членом Ради Національної палати оцінювачів України може бути особа із визнаним рівнем компетентності у сфері оцінки майна, належною діловою репутацією і стажем професійної оцінювальної діяльності не менше п’яти років.
Термін "належна ділова репутація" для цілей цієї частини вживається у значенні, наведеному в абзаці третьому частини другої статті 25 цього Закону.
3. Конференція саморегулівних організацій оцінювачів обирає членів Ради Національної палати оцінювачів України шляхом таємного рейтингового голосування з використанням єдиного бюлетеня, до якого включені всі кандидати.
Висування кандидатів у члени Ради Національної палати оцінювачів України здійснюється саморегулівними організаціями оцінювачів або шляхом самовисування у порядку та строки, визначені Положенням про конференцію саморегулівних організацій оцінювачів.
Голову Ради Національної палати оцінювачів України, його заступників та секретаря Національної палати оцінювачів України обирає Рада Національної палати оцінювачів України зі складу членів цього органу.
4. Строк повноважень члена Ради Національної палати оцінювачів України становить три роки.
Одна й та сама особа не може бути Головою, заступником Голови, секретарем або членом Ради Національної палати оцінювачів України більше двох строків поспіль.
5. Члени Ради Національної палати оцінювачів України виконують свої обов’язки на громадських засадах, якщо інше не передбачено рішенням конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
6. Рада Національної палати оцінювачів України:
1) визначає кількість делегатів конференції саморегулівних організацій оцінювачів, формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення конференції саморегулівних організацій оцінювачів;
2) забезпечує виконання рішень конференції саморегулівних організацій оцінювачів;
3) забезпечує діяльність органів Національної палати оцінювачів України;
4) визначає порядок сплати членського внеску Національній палаті оцінювачів України;
5) бере участь у розробленні інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна;
6) сприяє забезпеченню гарантій діяльності оцінювачів;
7) приймає рішення про розпорядження майном, у тому числі грошовими коштами, Національної палати оцінювачів України відповідно до кошторису, затвердженого конференцією саморегулівних організацій оцінювачів;
8) готує і подає на розгляд конференції саморегулівних організацій оцінювачів звіт про виконання кошторису;
9) забезпечує створення і ведення вебсайту Національної палати оцінювачів України;
10) здійснює інші повноваження, покладені на Національну палату оцінювачів України, крім повноважень інших органів Національної палати оцінювачів України;
11) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та/або Положенням про Раду Національної палати оцінювачів України.
7. Засідання Ради Національної палати оцінювачів України скликає її Голова, а в разі його відсутності – один із заступників Голови не менше одного разу на два місяці.
Засідання Ради Національної палати оцінювачів України може бути скликано на вимогу Фонду державного майна України або саморегулівної організації оцінювачів.
8. Рада Національної палати оцінювачів України приймає рішення від імені Національної палати оцінювачів України.
Рішення Ради Національної палати оцінювачів України приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів членів Ради Національної палати оцінювачів України, крім випадків, передбачених Положенням про Раду Національної палати оцінювачів України.
9. Повноваження члена Ради Національної палати оцінювачів України припиняються достроково у разі:
1) подання особистої письмової заяви про складення повноважень;
2) припинення провадження професійної оцінювальної діяльності;
3) недовіри або неналежного виконання посадових обов’язків;
4) неспроможності виконання посадових обов’язків за станом здоров’я;
5) смерті.
У випадках, передбачених пунктами 2 і 5 цієї частини, повноваження члена Ради Національної палати оцінювачів України припиняються автоматично.
10. Порядок роботи Ради Національної палати оцінювачів України визначається Положенням про Раду Національної палати оцінювачів України.
Стаття 37. Голова Ради Національної палати оцінювачів України
1. Голова Ради Національної палати оцінювачів України за посадою є головою Національної палати оцінювачів України та уповноважений діяти від її імені та в її інтересах.
2. Голова Ради Національної палати оцінювачів України:
1) скликає та забезпечує проведення засідань Ради Національної палати оцінювачів України, головує на таких засіданнях;
2) здійснює контроль за виконанням рішень Ради Національної палати оцінювачів України;
3) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;
4) організовує і забезпечує ведення діловодства в Раді Національної палати оцінювачів України;
5) у порядку, встановленому Радою Національної палати оцінювачів України, розпоряджається майном, у тому числі грошовими коштами, Національної палати оцінювачів України відповідно до затвердженого кошторису;
6) організовує і забезпечує роботу секретаріату Національної палати оцінювачів України;
7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та/або Статутом Національної палати оцінювачів України.
Стаття 38. Методичний комітет
1. Методичний комітет є органом Національної палати оцінювачів України, що здійснює експертне, методичне та інформаційне забезпечення діяльності Національної палати оцінювачів України у сфері оцінки майна, підготовку методичних рекомендацій, розроблення екзаменаційних матеріалів, забезпечення перекладу міжнародних стандартів оцінки, а також надання консультативно-методичної допомоги з питань оцінки майна.
2. До складу методичного комітету входять представники:
1) саморегулівних організацій оцінювачів, призначені конференцією саморегулівних організацій оцінювачів;
2) Фонду державного майна України;
3) Національного банку України;
4) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику;
6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну економічну політику;
7) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
8) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
До складу методичного комітету можуть бути включені за їхньою згодою фахівці, які мають досвід та професійні знання у сферах, пов’язаних з виконанням завдань методичного комітету.
Кількість членів методичного комітету визначає конференція саморегулівних організацій оцінювачів.
3. Членом методичного комітету, призначеним конференцією саморегулівних організацій оцінювачів, може бути особа з визнаним рівнем компетентності у сфері оцінки майна, належною діловою репутацією і стажем професійної оцінювальної діяльності не менше 10 років.
Термін "належна ділова репутація" для цілей цієї частини вживається у значенні, наведеному в абзаці третьому частини другої статті 25 цього Закону.
4. Строк повноважень члена методичного комітету – представника саморегулівних організацій оцінювачів становить три роки.
5. Члени методичного комітету – представники держави призначаються і відкликаються суб’єктами, зазначеними у пунктах 2–8 частини другої цієї статті, з числа працівників таких суб’єктів.
Особи, зазначені в абзаці десятому частини другої цієї статті, призначаються методичним комітетом за їхньою заявою та виключаються методичним комітетом зі свого складу у випадках, визначених Положенням про методичний комітет.
6. Голова методичного комітету, його заступники обираються методичним комітетом зі складу членів цього органу.
7. Члени методичного комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах, якщо інше не передбачено рішенням конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
8. Методичний комітет:
1) розробляє:
програми базової кваліфікаційної підготовки;
завдання кваліфікаційного іспиту;
перелік тестових завдань для підтвердження підвищення кваліфікації;
проект Кодексу професійної етики оцінювача;
навчальні та довідкові матеріали щодо професійної оцінювальної діяльності;
офіційний переклад міжнародних стандартів оцінки;
2) надає консультації та методичні рекомендації з питань методології оцінки майна та рецензування звітів про оцінку майна, професійної етики оцінювачів та застосування найкращих практик у професійній оцінювальній діяльності;
3) на запит Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, апеляційного комітету надає консультативні висновки щодо застосування міжнародних стандартів оцінки, з питань професійної етики оцінювачів, а також щодо наявності чи відсутності у діях чи бездіяльності оцінювача ознак складу професійного проступку;
4) узагальнює практику застосування цього Закону, міжнародних стандартів оцінки, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна;
5) надає пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері оцінки майна;
6) надає рекомендації щодо освітніх заходів для оцінювачів, їх кількості та тематики з метою підвищення кваліфікації;
7) забезпечує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію оцінювачів;
8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та/або Положенням про методичний комітет.
9. Повноваження члена методичного комітету, призначеного конференцією саморегулівних організацій оцінювачів, припиняються достроково у разі:
1) подання особистої письмової заяви про складення повноважень;
2) припинення провадження професійної оцінювальної діяльності;
3) недовіри або неналежного виконання посадових обов’язків;
4) неспроможності виконання посадових обов’язків за станом здоров’я;
5) смерті.
У випадках, передбачених пунктами 2 і 5 цієї частини, повноваження члена методичного комітету припиняються автоматично.
10. Порядок роботи методичного комітету визначається Положенням про методичний комітет.
Стаття 39. Бюджетний комітет
1. Бюджетний комітет є органом Національної палати оцінювачів України, що здійснює складення кошторису зазначеної організації та контроль за його виконанням.
Бюджетний комітет підконтрольний і підзвітний конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
2. Членів бюджетного комітету призначає конференція саморегулівних організацій оцінювачів строком на три роки.
Кількість членів бюджетного комітету визначає конференція саморегулівних організацій оцінювачів.
3. Голову бюджетного комітету, його заступників обирає бюджетний комітет зі складу членів цього органу.
4. Члени бюджетного комітету не можуть входити до складу інших органів Національної палати оцінювачів України.
5. Бюджетний комітет надає висновки щодо звітів про виконання кошторису та за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності Національної палати оцінювачів України.
Висновок щодо звіту про виконання кошторису бюджетний комітет подає для затвердження конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
6. Члени бюджетного комітету виконують свої обов’язки на громадських засадах, якщо інше не передбачено рішенням конференції саморегулівних організацій оцінювачів.
7. Повноваження члена бюджетного комітету припиняються достроково у разі:
1) подання особистої письмової заяви про складення повноважень;
2) недовіри або неналежного виконання посадових обов’язків;
3) неспроможності виконання посадових обов’язків за станом здоров’я;
4) смерті.
У випадку, передбаченому пунктом 4 цієї частини, повноваження члена бюджетного комітету припиняються автоматично.
8. Повноваження і порядок роботи бюджетного комітету визначаються Положенням про бюджетний комітет.
Стаття 40. Саморегулівна організація оцінювачів
1. Саморегулівною організацією оцінювачів є неприбуткова юридична особа, що об’єднує за професійною ознакою оцінювачів, правовий статус якої визнано на підставі і у спосіб, встановлені цим Законом, з метою виконання функцій з регулювання сфери оцінки майна в обсязі, визначеному цим Законом.
2. Саморегулівною організацією оцінювачів може бути неприбуткова юридична особа, зареєстрована в Україні у встановленому законодавством України порядку, яка відповідає всім таким вимогам:
1) має правовий статус всеукраїнського громадського об’єднання відповідно до Закону України "Про громадські об’єднання";
2) кількість оцінювачів з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача – членів саморегулівної організації становить не менше 15 відсотків загальної кількості оцінювачів з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, відомості про яких містяться у Єдиному реєстрі оцінювачів України;
3) у якій створені та функціонують відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України:
інспекція з контролю якості оцінки майна, яку виконують оцінювачі – члени саморегулівної організації;
експертна рада з рецензування звітів про оцінку майна;
дисциплінарна комісія з контролю за дотриманням оцінювачами – членами саморегулівної організації Кодексу професійної етики оцінювача та внутрішніх правил саморегулівної організації оцінювачів;
4) ресурсна база саморегулівної організації, зокрема матеріально-технічні та інформаційні ресурси, мінімально необхідні для виконання функцій, передбачених цим Законом, відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України;
5) вебсайт саморегулівної організації відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України.
3. Присвоєння юридичним особам статусу саморегулівної організації оцінювачів та відкликання цього статусу здійснює Фонд державного майна України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Інформація про саморегулівні організації оцінювачів та їхніх членів оприлюднюється на офіційному вебсайті Фонду державного майна України.
5. Саморегулівна організація оцінювачів:
1) забезпечує захист прав та/або законних інтересів оцінювачів;
2) у межах дисциплінарного провадження щодо своїх членів може брати участь у засіданнях Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів та апеляційного комітету, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення комісії (комітету), наводити свої доводи, міркування з питань, які виникають під час розгляду;
3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток оцінювачів;
4) розробляє та затверджує обов’язкові для виконання оцінювачами – членами саморегулівної організації внутрішні правила (стандарти) провадження професійної оцінювальної діяльності, крім правил (стандартів), встановлених законом або передбачених міжнародними стандартами оцінки;
5) створює умови для забезпечення виконання програм підвищення кваліфікації у спосіб, визначений цим Законом;
6) сприяє піднесенню престижності професії оцінювача;
7) організовує викладання у сфері оцінки майна;
8) створює умови для науково-методичної діяльності у сфері оцінки майна;
9) бере участь у Національній палаті оцінювачів України;
10) вносить на розгляд конференції саморегулівних організацій оцінювачів кандидатури для обрання членів Ради Національної палати оцінювачів України;
11) вносить на розгляд конференції саморегулівних організацій оцінювачів кандидатури для призначення членів методичного комітету з боку саморегулівних організацій оцінювачів;
12) вносить на розгляд конференції саморегулівних організацій оцінювачів кандидатури для призначення членів бюджетного комітету та інших органів Національної палати оцінювачів України;
13) здійснює контроль якості оцінки майна, яку виконують оцінювачі – члени саморегулівної організації, та контролює дотримання оцінювачами – членами саморегулівної організації Кодексу професійної етики оцінювача, внутрішніх правил саморегулівної організації оцінювачів;
14) на запит Фонду державного майна України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів або на замовлення заінтересованої особи забезпечує рецензування звітів про оцінку майна, складених оцінювачами – членами саморегулівної організації;
15) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.
6. Оцінювач зобов’язаний бути членом саморегулівної організації оцінювачів, обраної ним самостійно.
Оцінювач має право бути членом двох або більше саморегулівних організацій оцінювачів одночасно.
Для цілей визначення кількості членів саморегулівної організації оцінювачів відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті оцінювач враховується як член лише однієї саморегулівної організації оцінювачів, яку він визначив як основну та відомості про яку внесені до Єдиного реєстру оцінювачів України.
7. Саморегулівні організації оцінювачів мають забезпечувати безперервну та повну відповідність усім вимогам, визначеним частиною другою цієї статті, протягом усього строку перебування у такому статусі.
Саморегулівні організації оцінювачів щороку, не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подають до Фонду державного майна України звіт про відповідність та результати діяльності за попередній календарний рік (з 1 січня до 31 грудня).
Перший звіт про відповідність та результати діяльності подається за період з першого числа календарного місяця, наступного за місяцем набуття статусу саморегулівної організації оцінювачів, до 31 грудня відповідного календарного року.
Звіт про відповідність та результати діяльності має містити інформацію про відповідність саморегулівної організації вимогам, визначеним частиною другою цієї статті, станом на 31 грудня звітного року та про вжиті протягом звітного року заходи з виконання повноважень, покладених на саморегулівні організації оцінювачів відповідно до частини п’ятої цієї статті, та їхні результати.
До звіту про відповідність та результати діяльності додаються матеріали, що підтверджують інформацію, викладену у звіті, та аудиторський звіт щодо річної фінансової звітності саморегулівної організації оцінювачів за звітний рік.
Порядок подання саморегулівними організаціями оцінювачів звіту про відповідність та результати діяльності визначає Фонд державного майна України.
8. Фонд державного майна України здійснює перевірку поданих саморегулівними організаціями оцінювачів звітів про відповідність та результати діяльності з додатками протягом двох місяців з дня отримання таких документів.
У разі виявлення невідповідності саморегулівної організації оцінювачів вимогам, визначеним частиною другою цієї статті, Фонд державного майна України протягом строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, направляє такій організації повідомлення про невідповідність.
Саморегулівна організація оцінювачів має усунути виявлену невідповідність протягом двох місяців з дня отримання повідомлення та у межах зазначеного строку надати Фонду державного майна України інформацію про усунення виявленого порушення.
Фонд державного майна України приймає рішення про відкликання статусу саморегулівної організації оцінювачів, якщо виявлену невідповідність не усунуто у встановлений строк.
9. Звіти саморегулівних організацій оцінювачів про відповідність та результати діяльності підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Фонду державного майна України.
10. Порядок перевірки звіту про відповідність та результати діяльності визначає Фонд державного майна України.
Стаття 41. Єдина саморегулівна організація оцінювачів
1. З’їзд оцінювачів України може утворити єдину саморегулівну організацію оцінювачів, якщо таке рішення підтримано більшістю голосів оцінювачів з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, відомості про яких містяться в Єдиному реєстрі оцінювачів України.
Порядок утворення єдиної саморегулівної організації оцінювачів встановлює Кабінет Міністрів України.
2. Єдина саморегулівна організація оцінювачів є неприбутковою професійною організацією, що об’єднує всіх оцінювачів та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування оцінювачів.
Єдина саморегулівна організація оцінювачів є юридичною особою та діє через організаційні форми самоврядування оцінювачів, передбачені цим Законом та статутом саморегулівної організації оцінювачів.
Організаційна структура та повноваження єдиної саморегулівної організації оцінювачів визначаються статутом зазначеної організації, що затверджується з’їздом оцінювачів України та є установчим документом такої організації, з урахуванням приписів цього Закону.
3. З моменту державної реєстрації єдиної саморегулівної організації оцінювачів її членами стають усі оцінювачі з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру оцінювачів України.
Оцінювач стає членом єдиної саморегулівної організації оцінювачів з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру оцінювачів України.
4. Єдина саморегулівна організація оцінювачів здійснює передбачені цим Законом повноваження, покладені на Національну палату оцінювачів України, саморегулівні організації оцінювачів, їхні органи.
Розподіл повноважень, зазначених в абзаці першому цієї частини, між органами єдиної саморегулівної організації оцінювачів визначається статутом такої організації з дотриманням вимог цього Закону.
Саморегулівна організація оцінювачів може здійснювати базову кваліфікаційну підготовку без набуття статусу закладу освіти, утворення закладів освіти та укладення договорів про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів.
5. Вищим органом самоврядування оцінювачів є з’їзд оцінювачів України.
Делегатами з’їзду оцінювачів України є оцінювачі з чинним кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, інформація про яких міститься в Єдиному реєстрі оцінювачів України.
Оцінювач бере участь у з’їзді оцінювачів України особисто.
До виключної компетенції з’їзду оцінювачів України належать питання, віднесені до виключної компетенції конференції саморегулівних організацій оцінювачів, з урахуванням особливостей, передбачених статутом саморегулівної організації оцінювачів.
З’їзд оцінювачів України скликає виконавчий орган саморегулівної організації оцінювачів не менше одного разу на три роки.
З’їзд оцінювачів України може бути скликаний позачергово на вимогу:
1) Фонду державного майна України;
2) членів саморегулівної організації оцінювачів, якщо їхня кількість становить 10 і більше відсотків загальної кількості членів;
3) професійної організації оцінювачів.
Виконавчий орган саморегулівної організації оцінювачів зобов’язаний скликати та організувати проведення з’їзду оцінювачів України протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги про скликання з’їзду оцінювачів України.
Порядок скликання і проведення з’їзду оцінювачів України визначається Положенням про з’їзд оцінювачів України, затвердженим з’їздом оцінювачів України.
Положенням про з’їзд оцінювачів України може бути передбачено електронне голосування на з’їзді оцінювачів України з використанням засобів електронної ідентифікації.
6. Оцінювач зобов’язаний сплачувати членський внесок саморегулівній організації оцінювачів у розмірі, встановленому з’їздом оцінювачів України.
Встановлення інших внесків, не передбачених цим Законом, заборонено.
