За отримання інформації з Реєстру звітів та рецензій справляється плата у такому розмірі:
0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за отримання витягу в паперовій формі;
0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за отримання витягу в електронній формі.
Плата за надання інформації з Реєстру звітів та рецензій справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано запит про надання інформації з Реєстру звітів та рецензій.
Звільняються від справляння плати за надання інформації з Реєстру звітів та рецензій органи державної влади, органи місцевого самоврядування, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, їхні посадові та службові особи, а також саморегулівні організації оцінювачів.
11. Держателем та адміністратором Реєстру звітів та рецензій є Фонд державного майна України.
12. Ведення Реєстру звітів та рецензій здійснюється державною мовою з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
13. Реєстр звітів та рецензій та його програмно-технічні засоби перебувають у власності держави в особі Фонду державного майна України.
14. Фінансування створення та функціонування Реєстру звітів та рецензій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, фінансової допомоги міжнародних організацій та з інших джерел, не заборонених законом.
15. Порядок формування та ведення Реєстру звітів та рецензій визначає Фонд державного майна України.
Розділ III. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 15. Оцінювач
1. Правовий статус оцінювача набуває фізична особа, яка має вищу освіту щонайменше першого (бакалаврського) рівня, пройшла базову кваліфікаційну підготовку осіб, які мають намір набути кваліфікацію оцінювача (далі – базова кваліфікаційна підготовка), склала кваліфікаційний іспит, отримала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру оцінювачів України.
2. Оцінювач провадить професійну оцінювальну діяльність як суб’єкт незалежної професійної діяльності, як фізична особа – підприємець чи у складі юридичної особи.
3. Оцінювачем не може бути особа:
1) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;
2) яка має судимість, що не знята або не погашена у встановленому законом порядку;
3) яка притягалася до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, – протягом одного року з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;
4) до якої застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на провадження професійної оцінювальної діяльності та з дня застосування якого минуло менше трьох років;
5) до якої застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
6) яка є громадянином (підданим) держави, що здійснила або здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України", крім особи, яка перебуває на території України на законних підставах.
4. Оцінювачу заборонено використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
5. Оцінювач здійснює незалежну оцінку майна та рецензування за напрямом оцінки майна, зазначеним у його кваліфікаційному свідоцтві оцінювача. Здійснення незалежної оцінки майна чи рецензування за напрямом оцінки майна, не зазначеним у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, заборонено.
Стаття 16. Базова кваліфікаційна підготовка
1. Базова кваліфікаційна підготовка полягає в опануванні особою навчальної програми, що складається з теоретичного та практичного навчання, у тому числі у формі стажування, що включає складання навчальних звітів про оцінку майна за відповідними видами майна у межах напрямів оцінки майна.
2. Тривалість базової кваліфікаційної підготовки становить не менше 12 місяців з дати початку навчання за відповідним напрямом незалежної оцінки майна.
3. Базову кваліфікаційну підготовку здійснюють заклади освіти, з якими Фонд державного майна України уклав договори про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів, крім випадку, визначеного абзацом третім частини четвертої статті 41 цього Закону.
4. Програми базової кваліфікаційної підготовки розробляє методичний комітет Національної палати оцінювачів України та затверджує Фонд державного майна України.
У випадку, визначеному абзацом третім частини четвертої статті 41 цього Закону, програми базової кваліфікаційної підготовки розробляє саморегулівна організація оцінювачів та погоджує Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів.
5. Єдині вимоги до програм базової кваліфікаційної підготовки, кваліфікації викладацького складу, а також до відповідних закладів освіти встановлюють Загальні вимоги до професійної підготовки оцінювачів, затверджені Фондом державного майна України.
6. Нагляд за забезпеченням закладами освіти належної якості базової кваліфікаційної підготовки здійснює Фонд державного майна України із залученням уповноваженого представника Національної палати оцінювачів України шляхом проведення перевірки рівня організації, забезпечення та реалізації навчального процесу на відповідність вимогам цього Закону, Загальним вимогам до професійної підготовки оцінювачів, затвердженим навчальним програмам та умовам договору про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів.
У разі виявлення порушення Фонд державного майна України звертається до відповідного закладу освіти з вимогою про усунення виявленого порушення у встановлений строк, а в разі неусунення порушення та в інших випадках, визначених договором про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів, – вживає передбачених законом і договором заходів для його розірвання.
7. Нагляд за забезпеченням належної якості базової кваліфікаційної підготовки саморегулівною організацією оцінювачів у випадку, визначеному абзацом третім частини четвертої статті 41 цього Закону, та вжиття заходів реагування на виявлені порушення здійснює Фонд державного майна України у встановленому ним порядку.
Стаття 17. Кваліфікаційний іспит
1. Особа, яка має намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, після проходження базової кваліфікаційної підготовки подає засобами Єдиного реєстру оцінювачів України до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту разом із документами, що підтверджують відповідність особи вимогам, встановленим цим Законом.
2. У разі нескладення кваліфікаційного іспиту протягом трьох років з дати завершення базової кваліфікаційної підготовки така особа повторно проходить базову кваліфікаційну підготовку для допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів проводить перевірку достовірності документів та відомостей, наданих особою, яка має намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, та приймає рішення про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, яке направляє такій особі засобами Єдиного реєстру оцінювачів України.
4. Кваліфікаційний іспит проводиться у формі, визначеній Порядком складання кваліфікаційного іспиту.
Завдання кваліфікаційного іспиту розробляє методичний комітет Національної палати оцінювачів України та затверджує Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів.
5. Порядок складання кваліфікаційного іспиту затверджує Фонд державного майна України.
6. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може оскаржити результати іспиту до апеляційного комітету Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів у спосіб і строк, передбачені частиною дев’ятою статті 25 цього Закону.
7. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може подати до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів заяву про повторне складання іспиту не менше ніж через три місяці з дати визначення результатів попереднього іспиту.
Стаття 18. Присвоєння кваліфікації оцінювача і кваліфікаційне свідоцтво
1. За результатами кваліфікаційного іспиту, успішно складеного особою, яка має намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів протягом п’яти робочих днів з дати складення особою кваліфікаційного іспиту приймає рішення про присвоєння такій особі кваліфікації оцінювача.
2. Фонд державного майна України приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача за відповідним напрямом незалежної оцінки майна на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про присвоєння кваліфікації оцінювача.
Фонд державного майна України приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідної заяви, поданої особою засобами Єдиного реєстру оцінювачів, та внесення інформації до Єдиного реєстру оцінювачів України.
Фонд державного майна України відмовляє у видачі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача у разі невідповідності особи хоча б одній із вимог, визначених частиною третьою статті 15 цього Закону, або встановлення недійсності, недостовірності чи неповноти відомостей, зазначених у заяві про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та внесення відомостей до Єдиного реєстру оцінювачів України, чи документах, поданих разом із такою заявою.
3. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача видається в електронній формі без обмеження строку його дії.
У разі зміни прізвища, імені або по батькові оцінювача, іншої інформації, зазначеної у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, таке кваліфікаційне свідоцтво підлягає повторній видачі (переоформленню).
4. Оцінювач набуває право на здійснення професійної оцінювальної діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру оцінювачів України.
5. Порядок видачі (відмови у видачі) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача визначає Фонд державного майна України.
Стаття 19. Іноземний оцінювач
1. Іноземні оцінювачі, які перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами та мають такі самі обов’язки у сфері оцінки майна, що й громадяни України, за умови відповідності вимогам цього Закону.
2. Іноземний оцінювач може набути право на здійснення професійної оцінювальної діяльності на підставі та у спосіб, передбачені статтями 15–18 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
3. Іноземний оцінювач, за умови підтвердження свого правового статусу оцінювача у відповідній іноземній державі, може набути кваліфікацію оцінювача в Україні шляхом складання кваліфікаційного іспиту без проходження базової кваліфікаційної підготовки.
4. Іноземний оцінювач з держави, у якій визнається кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане відповідно до цього Закону, та оцінювачам, які мають таке свідоцтво, забезпечено право провадити професійну оцінювальну діяльність на умовах, не гірших ніж ті, що застосовуються до оцінювачів такої іноземної держави, може набути кваліфікацію оцінювача в Україні без складання кваліфікаційного іспиту та проходження базової кваліфікаційної підготовки.
5. Порядок набуття іноземними оцінювачами права на здійснення професійної оцінювальної діяльності в Україні визначає Фонд державного майна України.
Стаття 20. Єдиний реєстр оцінювачів України
1. Фонд державного майна України формує та веде Єдиний реєстр оцінювачів України з метою створення єдиної цифрової системи обліку, інформаційної взаємодії та забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про оцінювачів, які здійснюють професійну оцінювальну діяльність в Україні.
2. Об’єктом Єдиного реєстру оцінювачів України є інформація про спеціальний правовий статус фізичної особи як оцінювача або особи, яка має намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, а також пов’язані з цим відомості про професійну підготовку та членство у саморегулівній організації оцінювачів.
3. У Єдиному реєстрі оцінювачів України міститься така інформація про оцінювача:
1) унікальний реєстровий номер запису;
2) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) оцінювача;
3) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
4) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
5) відомості про проходження базової кваліфікаційної підготовки;
6) відомості про проходження стажування;
7) дата та номер рішення про присвоєння кваліфікації оцінювача;
8) напрям (напрями) оцінки майна, за якими присвоєно кваліфікацію оцінювача;
9) відомості про членство в саморегулівній організації оцінювачів;
10) відомості про підтвердження та підвищення кваліфікації оцінювача;
11) адреса місця провадження професійної оцінювальної діяльності та офіційний канал зв’язку;
12) найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження юридичної особи, у складі якої оцінювач провадить професійну оцінювальну діяльність (для суб’єктів оцінки, визначених пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону);
13) відомості про зупинення, поновлення чи припинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;
14) відомості про застосування дисциплінарних стягнень;
15) інші відомості, перелік яких визначено Порядком формування та ведення Єдиного реєстру оцінювачів України.
4. Якщо інше не передбачено іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна, подання та внесення відомостей до Єдиного реєстру оцінювачів України здійснюються автоматизовано через електронний кабінет користувача з використанням кваліфікованого електронного підпису в такому порядку:
1) Фондом державного майна України – щодо рішень про видачу, зупинення, поновлення та припинення дії кваліфікаційного свідоцтва та застосування дисциплінарних стягнень;
2) закладами освіти – щодо відомостей про осіб, які зараховані, проходять або завершили базову кваліфікаційну підготовку чи програми підвищення кваліфікації;
3) суб’єктами освітньої діяльності – щодо відомостей про осіб, які зараховані, проходять або завершили програми підвищення кваліфікації;
4) саморегулівними організаціями оцінювачів – щодо набуття, зупинення чи припинення членства оцінювача в такій організації;
5) оцінювачами та особами, які мають намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, – щодо зміни персональних даних та офіційного каналу зв’язку.
5. У разі зміни відомостей, що згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру оцінювачів України, оцінювач зобов’язаний протягом 10 календарних днів після настання таких змін повідомити про це Фонд державного майна України засобами Єдиного реєстру оцінювачів України або окремим паперовим чи електронним документом, крім відомостей, що змінюються в Єдиному реєстрі оцінювачів України за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.
6. Фонд державного майна України вносить інформацію до Єдиного реєстру оцінювачів України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації, яка згідно з цим Законом підлягає внесенню до зазначеного реєстру.
7. Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі оцінювачів України (крім інформації з обмеженим доступом), є відкритою і загальнодоступною відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Інформацією з обмеженим доступом у Єдиному реєстрі оцінювачів України є реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, серія та номер паспорта, а також адреса місця проживання фізичної особи.
Загальний доступ до відкритих реєстрових даних є безоплатним, здійснюється цілодобово через офіційний вебсайт Фонду державного майна України у формі відкритих даних із забезпеченням можливості пошуку інформації за прізвищем оцінювача, реєстраційним номером або номером кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та її перегляду.
Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі оцінювачів України, може надаватися у формі витягу.
Витяг з Єдиного реєстру оцінювачів України формується автоматично програмними засобами зазначеного реєстру за запитом особи.
Форма та зміст витягу з Єдиного реєстру оцінювачів України визначаються Порядком формування та ведення Єдиного реєстру оцінювачів України.
8. Плата за внесення інформації до Єдиного реєстру оцінювачів України не справляється.
За отримання витягу з Єдиного реєстру оцінювачів України справляється плата у такому розмірі:
1) 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за отримання витягу в паперовій формі;
2) 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб – за отримання витягу в електронній формі.
Плата за надання інформації з Єдиного реєстру оцінювачів України справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано запит про надання інформації.
Звільняються від справляння плати за отримання витягу з Єдиного реєстру оцінювачів України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, їхні посадові та службові особи, а також саморегулівні організації оцінювачів.
9. Інформаційна взаємодія, зокрема обмін документами та повідомленнями, між Фондом державного майна України та оцінювачами, особами, які мають намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, закладами освіти, суб’єктами освітньої діяльності, саморегулівними організаціями оцінювачів здійснюється засобами Єдиного реєстру оцінювачів України через електронний кабінет користувача або через офіційний канал зв’язку.
10. Електронна інформаційна взаємодія Єдиного реєстру оцінювачів України з іншими публічними електронними реєстрами здійснюється за допомогою Системи електронної взаємодії національних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11. Ведення Єдиного реєстру оцінювачів України здійснюється державною мовою з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.
12. Фінансування створення та функціонування Єдиного реєстру оцінювачів України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, фінансової допомоги міжнародних організацій та з інших джерел, не заборонених законом.
13. Держателем та адміністратором Єдиного реєстру оцінювачів України є Фонд державного майна України.
14. Єдиний реєстр оцінювачів України та його програмно-технічні засоби перебувають у власності держави в особі Фонду державного майна України.
15. Порядок формування та ведення Єдиного реєстру оцінювачів України визначає Фонд державного майна України.
Розділ IV. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ОЦІНЮВАЧА
Стаття 21. Способи підвищення кваліфікації
1. Оцінювач зобов’язаний постійно підвищувати свою кваліфікацію за кожним напрямом оцінки майна, зазначеним у його кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, з метою опанування законодавства України, міжнародних стандартів оцінки та набуття нових професійних компетентностей.
2. Підвищення кваліфікації здійснюється за напрямами незалежної оцінки майна за одним чи декількома (за бажанням) способами:
1) безперервне навчання у сфері оцінки майна;
2) викладання у сфері оцінки майна;
3) науково-методична діяльність у сфері оцінки майна.
3. Безперервне навчання у сфері оцінки майна передбачає виконання оцінювачем програм підвищення кваліфікації в Україні та/або участь оцінювача в освітніх (професійних, науково-практичних) заходах у сфері оцінки майна, що проводяться за кордоном, в обсязі не менше мінімальної кількості таких заходів та/або навчальних годин, визначених Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.
Виконання програм підвищення кваліфікації забезпечують заклади освіти, суб’єкти освітньої діяльності, створені саморегулівними організаціями оцінювачів або які здійснюють зазначену діяльність на підставі договору, укладеного з саморегулівною організацією оцінювачів (далі – організатори підвищення кваліфікації).
Організатори підвищення кваліфікації забезпечують виконання програм підвищення кваліфікації на підставі договору про співробітництво у сфері професійної підготовки оцінювачів, укладеного з Фондом державного майна України.
Єдині вимоги до програм підвищення кваліфікації, кваліфікації викладацького складу та організаторів підвищення кваліфікації визначаються Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.
4. Викладання у сфері оцінки майна передбачає проведення оцінювачем лекцій, семінарів, інших освітніх (професійних, науково-практичних) заходів у межах базової кваліфікаційної підготовки та/або виконання програм підвищення кваліфікації в обсязі не менше мінімальної кількості таких заходів та/або навчальних годин, визначених Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.
5. Науково-методична діяльність у сфері оцінки майна передбачає підготовку оцінювачем одноосібно або у співавторстві наукових досліджень та/або методичних розробок у сфері оцінки майна у формі наукових статей, монографій, підручників, посібників, методичних рекомендацій та інших фахових публікацій та їх оприлюднення у вітчизняних та/або міжнародних фахових виданнях.
Вимоги до науково-методичної діяльності у сфері оцінки майна для зарахування такої діяльності як підвищення кваліфікації визначаються Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.
6. Облік та перевірка заходів безперервного навчання у сфері оцінки майна та викладання у сфері оцінки майна здійснюються автоматизовано за накопичувальною системою за допомогою засобів Єдиного реєстру оцінювачів України у порядку, встановленому Фондом державного майна України.
Стаття 22. Підтвердження оцінювачем підвищення кваліфікації
1. Оцінювач повинен один раз на три роки з дати отримання кваліфікаційного свідоцтва або дати останнього підтвердження підвищення кваліфікації підтверджувати підвищення кваліфікації у межах напрямів незалежної оцінки майна, зазначених у його кваліфікаційному свідоцтві.
2. Оцінювач підтверджує підвищення кваліфікації шляхом успішного проходження тестування за допомогою засобів Єдиного реєстру оцінювачів України.
Перелік тестових завдань розробляє методичний комітет Національної палати оцінювачів України та затверджує Фонд державного майна України.
3. Оцінювач допускається до тестування у межах підтвердження підвищення кваліфікації у разі виконання ним у відповідному трирічному періоді підвищення кваліфікації в обсязі не менше встановленого Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.
4. Оцінювач вважається таким, що підтвердив підвищення кваліфікації, у разі складення тесту з результатом не менше мінімальної кількості балів, встановленої Фондом державного майна України.
В інших випадках, у тому числі у разі ненабрання необхідної кількості балів, оцінювач вважається таким, що не підтвердив підвищення кваліфікації.
5. Засобами Єдиного реєстру оцінювачів України в режимі реального часу формується електронне повідомлення про підтвердження або непідтвердження підвищення кваліфікації оцінювачем, яке передається до електронного кабінету користувача. Інформація про підтвердження або непідтвердження підвищення кваліфікації оцінювача відображається в Єдиному реєстрі оцінювачів України.
6. Дія кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, який не підтвердив підвищення кваліфікації відповідно до цієї статті, зупиняється з дня внесення до Єдиного реєстру оцінювачів України запису про зупинення дії такого свідоцтва. Такий запис вноситься автоматично з моменту надходження до електронного кабінету користувача повідомлення про непідтвердження підвищення кваліфікації, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.
7. Оцінювач, дія кваліфікаційного свідоцтва якого зупинена через непідтвердження підвищення кваліфікації, може пройти тестування, передбачене цією статтею, протягом шести місяців з дати зупинення професійної оцінювальної діяльності.
У разі непідтвердження підвищення кваліфікації протягом шестимісячного строку оцінювач може поновити здійснення професійної оцінювальної діяльності, за умови повторного підвищення кваліфікації відповідно до статті 21 цього Закону та успішного проходження тестування у порядку, визначеному цією статтею.
8. Порядок підтвердження оцінювачем підвищення кваліфікації оцінювачем визначається Загальними вимогами до професійної підготовки оцінювачів, затвердженими Фондом державного майна України.
Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЦІНЮВАЧА
Стаття 23. Відповідальність оцінювача
1. Оцінювач несе цивільно-правову, адміністративну, кримінальну та професійну відповідальність за рішення, дії чи бездіяльність під час провадження професійної оцінювальної діяльності у випадках, на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оцінювач несе персональну професійну відповідальність за дотримання вимог цього Закону, міжнародних стандартів оцінки та Кодексу професійної етики оцінювача, за належне виконання завдання щодо здійснення оцінки майна і за сформоване професійне судження про вартість майна, а також за складені та підписані ним звіт про оцінку майна чи рецензію незалежно від форми провадження професійної оцінювальної діяльності.
2. Оцінювач може бути притягнутий до професійної відповідальності за вчинення професійного проступку протягом п’яти років з дня його вчинення.
3. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймає Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів протягом 90 календарних днів з дня відкриття дисциплінарного провадження, крім випадків продовження строку дисциплінарного провадження відповідно до частини десятої статті 24 цього Закону, але не пізніше строку, зазначеного у частині другій цієї статті.
4. Інформація про притягнення оцінювача до професійної відповідальності вноситься Фондом державного майна України до Єдиного реєстру оцінювачів України протягом п’яти робочих днів з дня набрання чинності рішенням про застосування дисциплінарного стягнення.
5. Оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суду не зупиняє його дії та не перешкоджає внесенню відповідного запису до Єдиного реєстру оцінювачів України, крім випадку, якщо суд у встановленому процесуальним законом порядку вжив заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення.
Стаття 24. Професійна відповідальність оцінювача
1. Підставою для притягнення оцінювача до професійної відповідальності є вчинення ним професійного проступку.
2. Професійним проступком оцінювача є:
1) невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків оцінювача, визначених цим Законом;
2) порушення обмежень щодо проведення оцінки майна, встановлених цим Законом;
3) порушення вимог нормативно-правових актів з оцінки майна та застосовних міжнародних стандартів оцінки, що призвело до складення неякісного (недостовірного) звіту про оцінку майна або звіту про оцінку майна з істотними недоліками та вплинуло на результат оцінки;
4) порушення вимог цього Закону під час проведення рецензування звітів про оцінку майна;
5) порушення норм Кодексу професійної етики оцінювача;
6) невиконання рішень Фонду державного майна України та/або Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, прийнятих у межах повноважень;
7) неподання, недотримання строків подання, внесення завідомо недостовірних або неповних відомостей до Єдиного реєстру оцінювачів України, Реєстру звітів та рецензій або інших державних реєстрів.
3. До оцінювача можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
1) попередження;
2) позачергове підтвердження кваліфікації оцінювача шляхом складання іспиту;
3) зупинення права на здійснення професійної оцінювальної діяльності строком від трьох місяців до одного року (з обов’язковим позачерговим підтвердженням кваліфікації оцінювача або без нього);
4) позбавлення права на провадження професійної оцінювальної діяльності.
4. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки, ступінь вини оцінювача, притягнення оцінювача до професійної відповідальності та інші обставини, що мають значення для розгляду справи.
5. За один професійний проступок може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення.
6. Позбавлення права на провадження професійної оцінювальної діяльності є винятковим дисциплінарним стягненням, що накладається виключно у разі систематичного вчинення професійних проступків або разового вчинення грубого порушення, що спричинило тяжкі наслідки.
7. Особа, до якої застосовано дисциплінарне стягнення, вважається такою, що не притягалася до професійної відповідальності, якщо вона не вчинила нового професійного проступку протягом трьох років з дня закінчення виконання такого стягнення, а в разі застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження – протягом одного року.
8. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів у межах дисциплінарного провадження розглядає питання про притягнення оцінювача до професійної відповідальності за поданням Фонду державного майна України.
9. Дисциплінарне провадження здійснюється на засадах:
1) верховенства права;
2) рівності учасників провадження;
3) прозорості і відкритості;
4) повного, всебічного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи;
5) забезпечення права на перегляд рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.
10. Дисциплінарне провадження включає:
1) розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи;
2) розгляд питання та прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Строк дисциплінарного провадження, визначений частиною третьою статті 23 цього Закону, може бути продовжений за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, але не більш як на 45 календарних днів.
11. Витрати, понесені у зв’язку з дисциплінарним провадженням, підлягають відшкодуванню оцінювачем, до якого застосовано дисциплінарне стягнення за результатами дисциплінарного провадження.
До витрат, пов’язаних із здійсненням дисциплінарного провадження, належать витрати на рецензування звітів про оцінку майна, залучення експертів і спеціалістів, оплату послуг перекладу, а також поштові витрати. Витрати, пов’язані з поточним забезпеченням діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, відшкодуванню не підлягають.
Перелік, граничні розміри, порядок обчислення та відшкодування зазначених витрат визначаються Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів, затвердженим Фондом державного майна України.
12. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначається Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів, затвердженим Фондом державного майна України.
Стаття 25. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів
1. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів є постійно діючим колегіальним органом, що утворюється при Фонді державного майна України для визначення рівня професійних знань та компетентностей осіб, необхідних для здійснення професійної оцінювальної діяльності, а також розгляду питань щодо притягнення оцінювачів до професійної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів формується з представників Фонду державного майна України та Національної палати оцінювачів України, а також (за згодою) представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Національного банку України і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, призначеним Національною палатою оцінювачів України, може бути особа із визнаним рівнем компетентності у сфері оцінки майна, належною діловою репутацією і досвідом здійснення професійної оцінювальної діяльності не менше 10 років.
Особа вважається такою, що має належну ділову репутацію, якщо відсутні відомості, що обґрунтовано ставлять під сумнів порядність, професійні та управлінські здібності особи.
Кількісний та персональний склад Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів та зміни до нього визначає Фонд державного майна України. Представники Національної палати оцінювачів України мають становити більшість від загального складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.
3. Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів очолює Голова Фонду державного майна України або уповноважена ним посадова особа Фонду державного майна України.
Заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів обирається членами комісії з їх числа більшістю голосів відповідно до частини шостої цієї статті.
З метою організаційного забезпечення своєї діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів призначає секретаря комісії з числа працівників Фонду державного майна України.
Секретар Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів забезпечує направлення до Фонду державного майна України звернень фізичних і юридичних осіб щодо діяльності оцінювачів, що надійшли до комісії, для перевірки, підготовку проведення засідань, матеріалів, що підлягають розгляду, та оформлення протоколів засідань комісії.
4. Строк повноважень членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, призначених Національною палатою оцінювачів України, становить три роки.
5. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів:
1) розглядає документи, подані особами, які мають намір здійснювати професійну оцінювальну діяльність, на відповідність вимогам, встановленим законодавством України;
2) затверджує завдання кваліфікаційного іспиту;
3) формує графік складання кваліфікаційного іспиту;
4) проводить кваліфікаційний іспит, затверджує його результати;
5) приймає рішення про присвоєння кваліфікації оцінювача;
6) розглядає подання Фонду державного майна України про притягнення оцінювача до професійної відповідальності;
7) у разі надходження звернень фізичних чи юридичних осіб щодо діяльності оцінювачів направляє відповідні звернення на перевірку до Фонду державного майна України;
8) приймає рішення про застосування до оцінювача дисциплінарного стягнення на підставі подання Фонду державного майна України про притягнення оцінювача до професійної відповідальності;
9) формує апеляційний комітет для розгляду окремих справ та здійснення досудового врегулювання спорів у сфері оцінки майна;
10) погоджує програми базової кваліфікаційної підготовки у випадках, визначених цим Законом;
11) здійснює інші повноваження, визначені законодавством України.
6. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів приймає рішення на своїх засіданнях шляхом голосування, більшістю голосів від загального складу комісії.
7. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів оформлюється протоколом, який підписують голова та секретар комісії.
Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів набирає чинності з дня його ухвалення, крім рішення про застосування дисциплінарного стягнення, яке набирає чинності після спливу строку, встановленого цим Законом для подання скарги на таке рішення до апеляційного комітету комісії, а в разі подання такої скарги, якщо рішення не скасовано, – з дня прийняття апеляційним комітетом комісії рішення за результатами розгляду скарги.
Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів оприлюднюються на офіційному вебсайті Фонду державного майна України.
8. Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів є відкритими та публічними, транслюються у режимі реального часу на офіційному вебсайті Фонду державного майна України, крім випадків, визначених цим Законом.
Інформація про час, місце та порядок денний засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів оприлюднюється на офіційному вебсайті Фонду державного майна України не пізніше ніж за два робочі дні до його проведення.
Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів проводиться в закритому режимі у випадках, якщо відкрите засідання може мати наслідком розголошення інформації з обмеженим доступом, а також у разі необхідності захисту особистого чи сімейного життя людини та в інших випадках, визначених законом.
Про проведення закритого засідання Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів приймає рішення.
9. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів формує апеляційний комітет для розгляду окремих справ та здійснення досудового врегулювання спорів у сфері оцінки майна.
Апеляційний комітет Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів (далі – апеляційний комітет):
1) розглядає справи щодо рецензій, які містять протилежні висновки щодо одного звіту про оцінку майна;
2) здійснює досудове врегулювання спорів у сфері оцінки майна;
3) розглядає скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів протягом 15 робочих днів з дати надходження відповідної заяви щодо рецензій або досудового врегулювання спору, скарги на рішення комісії формує склад апеляційного комітету для розгляду такої справи (скарги).
Склад апеляційного комітету призначається рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів з числа оцінювачів із визнаним рівнем компетентності та інших фахівців, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для розгляду справи (скарги), необхідні спеціальні знання, за умови відсутності у таких осіб обставин, що викликають обґрунтований сумнів у їхній неупередженості або об’єктивності, у кількості не менше трьох членів.
Справи, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, розглядаються апеляційним комітетом за зверненням Фонду державного майна України, оцінювачів та інших заінтересованих осіб, а також за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.
Рішення апеляційного комітету, прийняте у справі, передбаченій пунктом 1 цієї частини, яким визначено рецензію, що підлягає застосуванню, є остаточним і оскарженню не підлягає.
У межах розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів рішення апеляційного комітету, зазначене в абзаці дев’ятому цієї частини, не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється комісією разом з іншими документами і матеріалами дисциплінарної справи.
Справи, передбачені пунктом 3 цієї частини, розглядаються апеляційним комітетом за зверненням особи, на права та обов’язки якої впливає оспорюване рішення. Скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів подається протягом 30 днів з дня отримання такого рішення особою, яка подає скаргу. Цей строк не може бути поновлено. Порядок вручення рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів визначається Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів.
За результатами розгляду справ, передбачених цією частиною, апеляційний комітет приймає рішення, що оформлюється протоколом, який підписують усі члени комітету, які брали участь у його засіданні.
Рішення апеляційного комітету про задоволення скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів повністю або частково скасовує чи змінює у відповідній частині оспорюване рішення.
Рішення апеляційного комітету оприлюднює Фонд державного майна України на своєму офіційному вебсайті.
Порядок формування апеляційного комітету та розгляду справ (скарг) визначається Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів.
10. Матеріально-технічне, документальне та інформаційне забезпечення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів здійснює Фонд державного майна України.
11. Якщо інше не визначено рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, представництво комісії у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, їхніми посадовими і службовими особами, фізичними та юридичними особами, а також у судовому процесі забезпечує Фонд державного майна України.
12. Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів затверджує Фонд державного майна України.
Розділ VI. ЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОЦІНЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 26. Зупинення професійної оцінювальної діяльності
1. Професійна оцінювальна діяльність зупиняється у таких випадках:
1) за власним бажанням оцінювача на підставі заяви про зупинення діяльності, поданої в електронній формі;
2) застосування до оцінювача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на провадження професійної оцінювальної діяльності – на строк, визначений у рішенні про застосування дисциплінарного стягнення;
3) непідтвердження підвищення кваліфікації оцінювача у встановлений цим Законом строк – до підтвердження підвищення кваліфікації у порядку, визначеному статтею 22 цього Закону.
2. Зупинення професійної оцінювальної діяльності здійснюється шляхом внесення до Єдиного реєстру оцінювачів України відомостей про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача:
1) автоматично програмними засобами зазначеного реєстру – у випадках, передбачених пунктами 1 і 3 частини першої цієї статті;
2) на підставі рішення про застосування дисциплінарного стягнення – у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, у строк, передбачений частиною четвертою статті 23 цього Закону.
3. Професійна оцінювальна діяльність зупиняється з дня внесення до Єдиного реєстру оцінювачів України запису про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
З дня зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювач не має права провадити професійну оцінювальну діяльність, зокрема складати та підписувати звіти про оцінку майна і рецензії.
4. Повідомлення про зупинення професійної оцінювальної діяльності формується засобами Єдиного реєстру оцінювачів України та передається до електронного кабінету користувача в режимі реального часу в день зупинення професійної оцінювальної діяльності.
5. Подання оцінювачем заяви про зупинення професійної оцінювальної діяльності за власним бажанням не зупиняє та не перериває дисциплінарного провадження, відкритого стосовно такого оцінювача, і не звільняє його від професійної відповідальності.
6. Зупинення професійної оцінювальної діяльності не звільняє оцінювача від обов’язку підвищувати кваліфікацію та підтверджувати її підвищення у порядку та строки, встановлені цим Законом.
7. Порядок зупинення професійної оцінювальної діяльності встановлює Фонд державного майна України.
Стаття 27. Поновлення професійної оцінювальної діяльності
1. Професійна оцінювальна діяльність, зупинена на підставі статті 26 цього Закону, поновлюється шляхом внесення відповідного запису до Єдиного реєстру оцінювачів України.
2. Поновлення професійної оцінювальної діяльності, зупиненої за власним бажанням оцінювача відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 цього Закону, здійснюється за його заявою, поданою в електронній формі через електронний кабінет користувача у Єдиному реєстрі оцінювачів України, крім випадків непідтвердження оцінювачем підвищення кваліфікації у порядку і строки, встановлені цим Законом.
Поновлення професійної оцінювальної діяльності, зупиненої за власним бажанням оцінювача, у разі непідтвердження оцінювачем підвищення кваліфікації здійснюється за правилами, визначеними частиною сьомою статті 22 цього Закону.
3. Поновлення професійної оцінювальної діяльності, зупиненої у зв’язку із застосуванням дисциплінарного стягнення відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 цього Закону, здійснюється автоматично програмними засобами Єдиного реєстру оцінювачів України:
1) з дня, наступного за останнім днем строку зупинення, – якщо рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів не встановлено вимоги щодо позачергового підтвердження кваліфікації;
2) в день успішного проходження тестування, передбаченого частиною другою статті 22 цього Закону, але не раніше дня, наступного за останнім днем строку зупинення, – якщо рішенням про застосування дисциплінарного стягнення встановлено вимогу щодо позачергового підтвердження кваліфікації.
4. Поновлення професійної оцінювальної діяльності, зупиненої у зв’язку із непідтвердженням підвищення кваліфікації відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 цього Закону, здійснюється автоматично програмними засобами Єдиного реєстру оцінювачів України в день підтвердження підвищення кваліфікації відповідно до частини сьомої статті 22 цього Закону.
5. Професійна оцінювальна діяльність поновлюється з дня внесення до Єдиного реєстру оцінювачів України запису про поновлення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
6. Повідомлення про поновлення професійної оцінювальної діяльності формується засобами Єдиного реєстру оцінювачів України та передається до електронного кабінету користувача в режимі реального часу у день поновлення професійної оцінювальної діяльності.
7. Порядок поновлення професійної оцінювальної діяльності встановлює Фонд державного майна України.
Стаття 28. Припинення професійної оцінювальної діяльності
1. Підставами для припинення професійної оцінювальної діяльності є:
1) заява оцінювача про припинення професійної оцінювальної діяльності, подана в електронній формі через електронний кабінет користувача в Єдиному реєстрі оцінювачів України;
2) невідповідність оцінювача вимогам статті 15 цього Закону;
3) застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права здійснювати професійну оцінювальну діяльність;
4) неподання оцінювачем заяви про поновлення професійної оцінювальної діяльності протягом п’яти років з дня її зупинення за власним бажанням оцінювача відповідно до частини другої статті 27 цього Закону;
5) подання недостовірної інформації та/або підроблених документів для отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;
6) смерть оцінювача, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.
2. Припинення професійної оцінювальної діяльності здійснюється шляхом внесення до Єдиного реєстру оцінювачів України відомостей про припинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача:
1) автоматично програмними засобами зазначеного реєстру – у випадках, передбачених пунктами 1, 4 і 6 частини першої цієї статті;
2) на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів – у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті;
3) на підставі рішення Фонду державного майна України – у випадках, передбачених пунктами 2 і 5 частини першої цієї статті.
3. Професійна оцінювальна діяльність припиняється з дня внесення до Єдиного реєстру оцінювачів України запису про припинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
З дня припинення дії кваліфікаційного свідоцтва особа втрачає статус оцінювача та право на провадження професійної оцінювальної діяльності.
4. Повідомлення про припинення професійної оцінювальної діяльності формується засобами Єдиного реєстру оцінювачів України та передається до електронного кабінету користувача в режимі реального часу в день припинення професійної оцінювальної діяльності та на офіційний канал зв’язку оцінювача.
5. Оскарження рішення про припинення професійної оцінювальної діяльності до суду не зупиняє його дії та не перешкоджає внесенню відповідного запису до Єдиного реєстру оцінювачів України, крім випадку, якщо суд у встановленому процесуальним законом порядку вжив заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення.
6. Порядок припинення професійної оцінювальної діяльності встановлює Фонд державного майна України.
Розділ VII. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ОЦІНЮВАЧА
Стаття 29. Права оцінювача
1. Оцінювач під час здійснення професійної оцінювальної діяльності є незалежним. Оцінювач має право самостійно та незалежно обирати методичні підходи і процедури оцінки та формувати професійне судження про вартість майна відповідно до цього Закону, застосовної системи міжнародних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна.
Під час рецензування звіту про оцінку майна оцінювач є незалежним у проведенні такого рецензування та формуванні його результатів і висновків відповідно до цього Закону, застосовної системи міжнародних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів у сфері оцінки майна.
Втручання замовника, роботодавця, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, саморегулівних організацій оцінювачів та інших осіб у формування професійного судження про вартість майна під час здійснення оцінки майна, а також у проведення рецензування та формування його результатів і висновків, включно з вимогою визначити, змінити або погодити заздалегідь обумовлений результат оцінки майна чи висновок рецензування, забороняється.
