Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів

Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття.

Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів водних біоресурсів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.

Не можуть передаватися у приватну власність водні біоресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або в передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).

Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не можуть набувати право власності на водні біоресурси.

Право власності на водні біоресурси припиняється у разі:

порушення порядку їх спеціального використання;

порушення установленого порядку переселення, схрещування водних біоресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів;

створення власником водних біоресурсів умов, що призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистеми;

встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів водних біоресурсів;

добровільної відмови власника від права власності на водні біоресурси.

Право власності суб'єктів господарювання на водні біоресурси може припинятися відповідно до рішення суду.

Права суб'єктів рибного господарства охороняються законом.

Припинення права користування або права власності на водні біоресурси застосовується лише у випадках, передбачених цим Законом.

Шкода, заподіяна суб'єктам рибного господарства неправомірними діями центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів рибоохорони, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Штучне відтворення водних біоресурсів здійснюють суб'єкти рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення водних біоресурсів для здійснення рибогосподарської діяльності.

Суб'єкти аквакультури здійснюють діяльність у сфері аквакультури відповідно до закону.

Облік рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, які надані в користування для цілей аквакультури, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Переробка водних біоресурсів здійснюється шляхом їх розбирання, охолодження, заморожування, копчення, соління, маринування, сушіння, в'ялення, консервування, фасування, нагрівання чи поєднання цих процесів та інших видів переробки та технологій.

З метою збереження здоров'я населення виробник зобов'язаний здійснювати постійний контроль якості та безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки з дотриманням закріплених у законодавстві норм щодо якості продукції, що виробляється.

У галузі рибного господарства діють морські рибні порти, портопункти та інші місця базування риболовних суден.

Перелік морських рибних портів, портопунктів затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Місця базування риболовних суден відкривають місцеві державні адміністрації у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та оприлюднюють інформацію про відкриті бази на своїх офіційних веб-сайтах. Щодо баз, розташованих на внутрішніх водних шляхах, таке рішення приймається за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, а щодо баз, розташованих на морських водних шляхах, - за погодженням із капітаном морського порту, в зоні державного нагляду за безпекою мореплавства якого знаходиться цей морський шлях. Рішення щодо базування риболовних суден приймається за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Вхід, вихід і перебування малих і спортивних суден, водних мотоциклів в акваторії морського порту здійснюються відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України "Про морські порти України".

Морські рибні порти, портопункти та місця базування риболовних суден мають забезпечувати безпечну стоянку риболовних суден та дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі відповідно до визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання риболовними суднами забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування риболовних суден.

Порядок взаємодії адміністрації морських рибних портів, портопунктів, місць базування риболовних суден та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування риболовних суден встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Морський рибний порт належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.

Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та органами місцевого самоврядування.

Рибоприймальний пункт розташовується на землях водного фонду, на яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України.

Рибоприймальний пункт може розташовуватися безпосередньо на риболовному судні, що здійснює добування (вилов) водних біоресурсів у внутрішніх морських водах, територіальному морі та у зоні юрисдикції України, з веденням відповідного обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів та продукції з них.

Вимоги до рибоприймального пункту визначаються наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості.

Класифікація суден флоту рибної промисловості та технічний нагляд за ними здійснюються в порядку, встановленому Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України "Про внутрішній водний транспорт".

Плавання риболовних суден допускається залежно від району плавання та висоти мінімального надводного борту, а саме:

риболовні судна 1 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,2 метра, що експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею до 200 гектарів;

риболовні судна 2 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,3 метра, що експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею понад 200 гектарів та в частинах судноплавних річок;

риболовні судна 3 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,4 метра, що експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - річках, мілководних частинах водосховищ;

риболовні судна 4 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,5 метра, що експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - річках, відкритих частинах водосховищ, прибережних частинах Азовського та Чорного морів (20 миль від берега).

Реєстрація риболовних суден здійснюється у порядку, встановленому Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України "Про внутрішній водний транспорт".

Міжнародне співробітництво в галузі рибного господарства здійснюється шляхом:

участі в розробленні проектів міжнародних договорів;

участі в роботі міжнародних організацій.

Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила та положення, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила цих міжнародних договорів.

Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за рибогосподарську діяльність на риболовних суднах під Державним Прапором України за межами України встановлюється на підставі міжнародних договорів України. У разі такої діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідальність встановлюється законодавством цих держав.

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:

формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;

сприяння будівництву та модернізації риболовних суден, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення будівництва риболовних суден та рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення;

визнання суб’єктів рибогосподарського комплексу, діяльність яких пов’язана з промисловим рибальством на водних об’єктах загальнодержавного значення, розведенням, вирощуванням та переробкою власної продукції, товаровиробниками сільськогосподарської продукції;

пріоритетне надання в оренду водних об'єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України від 19 травня 2011 року "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", пунктами 136-143 такого змісту:

"

".

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.