ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну допомогу сім'ям з дітьми
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 5, ст.21)( Вводиться в дію Постановою ВР № 2812-XII від 21.11.92, ВВР, 1993, № 5, ст. 22 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3779-XII від 23.12.93, ВВР, 1994, № 11, ст. 47 № 563-XIV від 25.03.99, ВВР, 1999, № 19, ст.174 № 1628-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, № 25, ст.199 № 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст.38 )( В редакції Закону № 2334-III від 22.03.2001, ВВР, 2001, № 20, ст.102 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 49-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, № 35, ст. 261 № 177-IV від 26.09.2002, ВВР, 2002, № 46, ст.347 № 208-IV від 24.10.2002, ВВР, 2002, № 50, ст.367 № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 № 972-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, № 45. ст.362 № 2164-IV від 04.11.2004, ВВР, 2005, № 3, ст.79 )( Зміни по Закону № 2415-IV від 03.02.2005 не внесені )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267 № 2625-IV від 02.06.2005, ВВР, 2005, № 26, ст.356 № 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116 № 3372-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.185 № 3428-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.215 № 3446-IV від 21.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.217 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440 )( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року № 269-VI від 15.04.2008, ВВР, 2008, № 24, ст.235 № 573-VI від 23.09.2008, ВВР, 2009, № 7, ст.70 № 1180-VI від 19.03.2009, ВВР, 2009, № 32-33, ст.485 № 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511 № 1390-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, № 39, ст.559 № 1723-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 8, ст.53 № 3164-VI від 17.03.2011, ВВР, 2011, № 38, ст.383 № 3526-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 4, ст.21 № 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 244-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.141 № 371-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 14, ст.249 № 644-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.775 № 1166-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 20-21, ст.745 № 120-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.62 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50 )( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 3-рп/2016 від 08.06.2016 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2249-VIII від 19.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.43 № 2476-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 34, ст.258 № 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119 № 293-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 6, ст.32 № 341-IX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № 13, ст.68 № 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123 № 646-IX від 02.06.2020, ВВР, 2020, № 40, ст.316 № 930-IX від 30.09.2020 № 1176-IX від 02.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.168 № 1359-IX від 30.03.2021 № 1871-IX від 05.11.2021 № 2471-IX від 28.07.2022, ВВР, 2023, № 19, ст.82 № 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35 № 4574-IX від 21.08.2025 № 4681-ІХ від 05.11.2025 )( Встановити на 2002 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу згідно із Законом № 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92 )( Установити на 2003 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону у сумі 80 гривень у розрахунку на одну особу згідно із Законом № 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86 )( Установити на 2004 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону у сумі 85 гривень у розрахунку на одну особу згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250 )( Установити на 2005 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до цього Закону у сумі 90 гривень у розрахунку на одну особу згідно із Законами № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162, № 2505-IV від 25.03.2005 )( Установити, що у 2005 році: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років надається незастрахованим особам у розмірі 100 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму; розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більшим ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї згідно із Законами № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162, № 2505-IV від 25.03.2005 )( Установити, що у 2007 році: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 )( У тексті Закону слова "які перебувають під опікою чи піклуванням" замінено словами "над якими встановлено опіку чи піклування" згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007 )( У тексті Закону слово "усиновитель" в усіх відмінках і числах замінено словом "усиновлювач" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 573-VI від 23.09.2008 )
Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право сімей з дітьми на державну допомогу
Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, інші іноземці у випадках, встановлених законом, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
( Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 177-IV від 26.09.2002, № 5290-VI від 18.09.2012, № 2471-IX від 28.07.2022 )
У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Статтю 1 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 341-IX від 05.12.2019 )
Стаття 2. Поняття і терміни, що вживаються у цьому Законі
У цьому Законі поняття і терміни вживаються у такому значенні:
дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;
сім’я з дітьми - поєднане родинними зв’язками та зобов’язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу;
середньомісячний сукупний дохід сім’ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" - одноразова допомога, яка надається у натуральній формі або у виді грошової компенсації вартості одноразової допомоги, що відноситься до допомоги при народженні дитини;
( Частину першу статті 2 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 930-IX від 30.09.2020; в редакції Закону № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
допомога для догляду за дитиною "єЯсла" - додаткова допомога, яка надається матері або іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників) з метою підтримки сім’ї та сприяння поєднанню роботи та догляду за дитиною;
( Частину першу статті 2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
одноразова грошова допомога учням першого класу "пакунок школяра" - одноразова грошова допомога, що виплачується для придбання необхідного учню шкільного приладдя (канцелярських товарів), книжок, дитячого одягу та взуття передусім вітчизняних виробників для задоволення базових потреб у проходженні освітнього процесу;
( Частину першу статті 2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
догляд за дитиною - комплекс дій, спрямованих на забезпечення безпеки та здоров’я дитини, сприяння розвитку дитини, належного перебування дитини за місцем догляду.
( Частину першу статті 2 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів, а також інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 244-VII від 16.05.2013, № 2476-VIII від 03.07.2018; в редакції Закону № 646-IX від 02.06.2020 )
Стаття 2-1. Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми
Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми складається із Закону України "Про прожитковий мінімум", цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної допомоги сім’ям з дітьми.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання державної допомоги сім’ям з дітьми регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Закон доповнено статтею 2-1 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Стаття 3. Види державної допомоги сім'ям з дітьми
Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:
1) у період вагітності, пологів та післяпологовий період (у порядку черговості залежно від етапу життєвого циклу):
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
допомога при народженні дитини, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка";
2) у період догляду за дитиною:
допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку;
допомога для догляду за дитиною "єЯсла";
3) допомога при усиновленні дитини;
4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
5) допомога на дітей одиноким матерям;
6) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;
7) одноразова грошова допомога учням першого класу "пакунок школяра".
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 49-IV від 04.07.2002, № 107-VI від 28.12.2007, № 573-VI від 23.09.2008, № 1166-VII від 27.03.2014, № 2476-VIII від 03.07.2018, № 930-IX від 30.09.2020; в редакції Закону № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.
Стаття 4. Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми
Покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
( Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 )
Порядок покриття витрат, передбачений частиною першою цієї статті, не стосується виплат допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби України. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.
( Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, № 3200-IV від 15.12.2005, № 3428-IV від 09.02.2006, № 1180-VI від 19.03.2009, № 1254-VI від 14.04.2009, № 901-VIII від 23.12.2015 )
Стаття 5. Органи (заклади), що призначають та здійснюють виплату та надання державної допомоги
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомога для догляду за дитиною "єЯсла", допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, одноразова натуральна допомога "пакунок малюка", одноразова грошова допомога учням першого класу "пакунок школяра" призначається і виплачується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (далі - орган, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми).
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).
Надання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" у натуральній формі отримувачу проводиться в закладі охорони здоров’я (пологовому будинку або пологовому відділенні, перинатальному центрі, неонатальному центрі) незалежно від форми власності (далі - заклад охорони здоров’я) працівником, уповноваженим на це адміністрацією такого закладу, або органом соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) отримувача на підставі його письмової заяви (в паперовій або електронній формі) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За відсутності в закладі охорони здоров’я одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" у натуральній формі надання такої допомоги проводиться органом соціального захисту населення протягом 30 днів з дня народження дитини на підставі письмової заяви отримувача (у паперовій або електронній формі) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я отримувач одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" має право звернутися за отриманням такої допомоги протягом трьох місяців з дня народження дитини до органу соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем його проживання (перебування).
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 930-IX від 30.09.2020, № 1359-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
Стаття 6. Порядок подання та розгляду документів для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються отримувачем в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо отримувач подав заяву про призначення допомоги, передбаченої цим Законом, але за станом здоров’я чи з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, отримання таких документів покладається на орган, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми.
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, протягом 10 днів з дня звернення.
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 930-IX від 30.09.2020, № 4017-IX від 10.10.2024; в редакції Закону № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
Розділ II
ДОПОМОГА У ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД
( Щодо набрання чинності окремих положень розділу II див. абзац другий пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" )
Стаття 7. Право на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами
Право на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають всі жінки (зокрема неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Стаття 8. Умови надання та розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Порядок та умови надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами визначаються Кабінетом Міністрів України.
Жінкам (зокрема неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за 180 календарних днів відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам (зокрема неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та отримують грошове забезпечення, з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України виплачується в розмірі 100 відсотків середньомісячного грошового забезпечення.
( Розділ II із змінами, внесеними згідно із Законом № 3526-VI від 16.06.2011; в редакції Закону № 4681-ІХ від 05.11.2025 - щодо набрання чинності окремих положень розділу II див. абзац другий пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" )
Розділ III
ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ
( Щодо набрання чинності окремих положень розділу III див. абзац другий пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" )
Стаття 9. Право на допомогу при народженні дитини
Право на допомогу при народженні дитини має один із батьків дитини, опікун (у разі встановлення опіки над дитиною), з яким дитина постійно проживає та який подав заяву про призначення такої допомоги (далі в цьому розділі - отримувач).
Допомога при народженні дитини є власністю дитини.
Стаття 10. Умови надання допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні дитини призначається на підставі заяви про її призначення, форма якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, поданої отримувачем до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми.
До заяви додаються:
копія свідоцтва про народження дитини - у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною;
копія рішення про встановлення опіки - у разі подання заяви опікуном дитини.
Допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Зазначений перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається отримувачу без подання документів, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, у яких допомога при народженні дитини не надається/не виплачується.
Для призначення допомоги при народженні дитини може використовуватися електронна форма подання заяви через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі народження, встановлення опіки над двома і більше дітьми допомога надається на кожну дитину.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, що заява про її призначення надійшла до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Допомога при народженні дитини не надається/не виплачується у разі:
позбавлення отримувача батьківських прав, припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав, тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.
Стаття 11. Розмір допомоги при народженні дитини
Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50000 гривень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Порядок надання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"
Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" є безповоротною адресною соціальною допомогою, яка надається отримувачу в натуральній формі або у виді грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" за вибором одного з батьків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" надається за бажанням жінки починаючи з 36 тижня вагітності або в закладі охорони здоров’я - наступного дня після народження дитини, або не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та не зараховується до розміру допомоги, передбаченої частиною одинадцятою статті 10 цього Закону.
Комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" у натуральній формі здійснюється згідно з переліком дитячих товарів передусім вітчизняного виробництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
( Розділ III із змінами, внесеними згідно із Законами № 972-IV від 19.06.2003, № 2505-IV від 25.03.2005, № 107-VI від 28.12.2007, № 573-VI від 23.09.2008, № 1390-VI від 21.05.2009, № 1723-VI від 17.11.2009, № 644-VII від 10.10.2013, № 3164-VI від 17.03.2011, № 1166-VII від 27.03.2014, № 120-VIII від 15.01.2015, № 341-IX від 05.12.2019, № 646-IX від 02.06.2020, № 930-IX від 30.09.2020, № 1359-IX від 30.03.2021, № 1871-IX від 05.11.2021; в редакції Закону № 4681-ІХ від 05.11.2025 - щодо набрання чинності окремих положень розділу III див. абзац другий пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" )
Розділ III-А
ДОПОМОГА ПРИ УСИНОВЛЕННІ ДИТИНИ
Стаття 12-1. Право на допомогу при усиновленні дитини
Право на допомогу при усиновленні дитини має особа, яка є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновила дитину з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, або дитину, батьки якої надали згоду на її усиновлення, крім випадку усиновлення одним із подружжя дитини іншого подружжя (якщо усиновлювачами є подружжя - один з них на їх розсуд).
( Стаття 12-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 646-IX від 02.06.2020 )
Стаття 12-2. Умови призначення допомоги при усиновленні дитини
Допомога при усиновленні дитини призначається на підставі рішення про усиновлення дитини.
У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Допомога при усиновленні дитини призначається незалежно від одержання на дитину інших видів допомоги.
Стаття 12-3. Розмір допомоги при усиновленні дитини
Допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні дитини. Порядок і умови виплати допомоги при усиновленні дитини та підстави для припинення виплати такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
( Закон доповнено розділом III-А згідно із Законом № 573-VI від 23.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014 )
Розділ III-Б
ПІДТРИМКА У ПЕРІОД ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ
( Щодо набрання чинності окремих положень розділу III-Б див. абзаци другий, третій пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" )
Стаття 12-4. Право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку
Право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку має мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку.
Стаття 12-5. Умови призначення та розмір допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку
Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку призначається з наступного дня після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами до досягнення дитиною однорічного віку.
Порядок, умови виплати та підстави припинення виплати допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку визначаються Кабінетом Міністрів України.
Розмір допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Розмір допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, яка призначається для догляду за дитиною з інвалідністю, визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Стаття 12-6. Право на допомогу, умови виплати та розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла"
Право на допомогу для догляду за дитиною "єЯсла" має мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів, представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснювали догляд за дитиною та приступили до роботи у режимі повного робочого часу.
Допомога для догляду за дитиною "єЯсла" призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною однорічного віку, до досягнення дитиною трирічного віку.
Порядок, умови виплати та підстави припинення виплати допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" визначаються Кабінетом Міністрів України.
Розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла", яка призначається для догляду за дитиною з інвалідністю, визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Стаття 12-7. Щомісячна грошова виплата "єСадок"
Щомісячна грошова виплата "єСадок" призначається для забезпечення догляду за дітьми віком від трьох до шести років, а для дітей з особливими освітніми потребами - до семи (восьми) років, у випадках та порядку, встановлених статтею 50 Закону України "Про дошкільну освіту", якщо мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів, представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснювали догляд за дитиною, приступили до роботи в режимі повного робочого часу.
( Закон доповнено розділом III-Б згідно із Законом № 4681-ІХ від 05.11.2025 - щодо набрання чинності окремих положень розділу III-Б див. абзаци другий, третій пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" )( Розділ IV виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014 )
Розділ V
ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ, НАД ЯКИМИ ВСТАНОВЛЕНО ОПІКУ ЧИ ПІКЛУВАННЯ
Стаття 16. Право на допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини.
( Стаття 16 в редакції Законів № 997-V від 27.04.2007, № 1390-VI від 21.05.2009 )
Стаття 17. Підстави призначення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування.
( Стаття 17 в редакції Закону № 269-VI від 15.04.2008 )
Стаття 18. Розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.
( Стаття 18 в редакції Закону № 269-VI від 15.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 371-VII від 02.07.2013, № 2249-VIII від 19.12.2017; в редакції Закону № 646-IX від 02.06.2020 - застосовується з 1 січня 2020 року )
Розділ V-A
ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКИМ МАТЕРЯМ
Стаття 18-1. Право на допомогу на дітей одиноким матерям
Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
( Частина перша статті 18-1 в редакції Законів № 2164-IV від 04.11.2004, № 3526-VI від 16.06.2011 )
Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
( Частина друга статті 18-1 в редакції Законів № 2505-IV від 25.03.2005, № 3526-VI від 16.06.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2148-VIII від 03.10.2017, № 2249-VIII від 19.12.2017 )
Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
( Частина третя статті 18-1 в редакції Закону № 2164-IV від 04.11.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505-IV від 25.03.2005; Закону № 3526-VI від 16.06.2011 )
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Стаття 18-2. Умови призначення допомоги на дітей одиноким матерям
Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
( Частина перша статті 18-2 в редакції Законів № 2164-IV від 04.11.2004, № 3526-VI від 16.06.2011 )
Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.
Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 18-2 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 646-IX від 02.06.2020 )
Стаття 18-3. Розмір допомоги на дітей одиноким матерям
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
( Частина перша статті 18-3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2625-IV від 02.06.2005, № 3372-IV від 19.01.2006, № 3526-VI від 16.06.2011, № 911-VIII від 24.12.2015, № 2745-VIII від 06.06.2019, № 4574-IX від 21.08.2025 )
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.
( Частина друга статті 18-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3526-VI від 16.06.2011 )( Стаття 18-3 в редакції Закону № 2505-IV від 25.03.2005 )
Стаття 18-4. Умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
смерті дитини;
смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі:
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового працевлаштування дитини.
У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.
( Частина третя статті 18-4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4681-ІХ від 05.11.2025 )
Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі документів, що містять відомості про обставини, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, після забезпечення можливості реалізації одинокими матерями (батьками) права на надання пояснень відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру", з місяця, що настає за місяцем, у якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми.
( Частина четверта статті 18-4 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4681-ІХ від 05.11.2025 )( Розділ V-А доповнено статтею 18-4 згідно із Законом № 3526-VI від 16.06.2011 )( Закон доповнено розділом V-А згідно із Законом № 49-IV від 04.07.2002 - набирає чинності з 1 січня 2003 року )
Розділ V-Б
ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ТЯЖКІ ПЕРИНАТАЛЬНІ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ТЯЖКІ ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ, РІДКІСНІ ОРФАННІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ОНКОЛОГІЧНІ, ОНКОГЕМАТОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ, ТЯЖКІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ, ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ I ТИПУ (ІНСУЛІНОЗАЛЕЖНИЙ), ГОСТРІ АБО ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК IV СТУПЕНЯ, НА ДИТИНУ, ЯКА ОТРИМАЛА ТЯЖКУ ТРАВМУ, ПОТРЕБУЄ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНА, ПОТРЕБУЄ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ, ЯКИМ НЕ ВСТАНОВЛЕНО ІНВАЛІДНІСТЬ
Стаття 18-5. Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлена інвалідність
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України.