Про внесення змін до деяких законів України щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2009 р., № 7, ст. 70; 2010 р., № 8, ст. 53):

1) частину першу статті 10 доповнити словами "який постійно проживає разом з дитиною";

2) у статті 11:

після частини першої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:

"Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина.

Заява складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини після звернення одного з батьків (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини:

самостійно отримує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, з державних реєстрів та в порядку обміну інформацією всі необхідні відомості для призначення такої допомоги;

направляє центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, дані для реєстрації місця проживання дитини, що зазначила особа, яка звертається за допомогою".

У зв’язку з цим частини другу - п’яту вважати відповідно частинами шостою - дев’ятою.

2. Статтю 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232; із змінами, внесеними Законом України від 5 липня 2012 року № 5088-VI) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини".

У зв’язку з цим частини п’яту - восьму вважати відповідно частинами шостою - дев’ятою.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.