З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 )
Про податок на додану вартість
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 21, ст.156 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 403/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 37, ст.239 N 460/97-ВР від 16.07.97, ВВР, 1997, N 38, ст.250 N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294 N 550/97-ВР від 26.09.97, ВВР, 1997, N 51, ст.305 N 573/97-ВР від 15.10.97, ВВР, 1997, N 51, ст.307 N 644/97-ВР від 19.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 37 N 698/97-ВР від 05.12.97, ВВР, 1998, N 14, ст. 55 N 770/97-ВР від 23.12.97, ВВР, 1998, N 17, ст. 83 N 794/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 18, ст. 95 N 799/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 20, ст.100 N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 N 169/98-ВР від 04.03.98, ВВР, 1998, N 33, ст.224 N 208/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, N 36-37, ст.244 N 163-XIV від 06.10.98, ВВР, 1998, N 48, ст.292 N 277-XIV від 20.11.98, ВВР, 1998, N 52, ст.328 N 285-XIV від 01.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.21 N 309-XIV від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 33 N 362-XIV від 24.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст. 53 N 368-XIV від 25.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.54 N 403-XIV від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83 N 442-XIV від 18.02.99, ВВР, 1999, N 15, ст.88 N 515-XIV від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140 N 522-XIV від 19.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.142 N 624-XIV від 06.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.214 N 645-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.216 N 714-XIV від 02.06.99, ВВР, 1999, N 31, ст.250 N 722-XIV від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264 N 854-XIV від 07.07.99, ВВР, 1999, N 35, ст.302 N 932-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 37, ст.334 N 934-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.338 - Закон діє до 01.01.2002 року N 942-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.340 N 943-XIV від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.341 N 946-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.343 N 971-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352 N 973-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356 N 977-XIV від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.357 N 1172-XIV від 20.10.99, ВВР, 1999, N 51, ст.446 N 1242-XIV від 18.11.99, ВВР, 2000, N 3, ст.20 - набирає чинності з 01.01.2000 N 1274-XIV від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.14 - набирає чинності з 01.01.2000 N 1278-XIV від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст.16 N 1288-XIV від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34 N 1330-XIV від 21.12.99, ВВР, 2000, N 4, ст.29 N 1375-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78 N 1460-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.103 N 1523-III від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149 N 1559-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172 N 1561-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.177 N 1606-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.197 N 1608-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 26, ст.209 N 1712-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.258 N 1715-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260 N 1749-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.283 N 1783-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 36, ст.300 N 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 1841-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.393 N 1874-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 40, ст.339 N 1926-III від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.363 N 1954-III від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.370 N 1955-III від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.371 N 1969-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377 N 1991-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 48, ст.406 - набирає чинності з 01.01.2001 N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2133-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.15 - набирає чинності з 01.01.2001 N 2181-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 10, ст.44 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року N 2199-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36 N 2211-III від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.46 N 2233-III від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.50 N 2323-III від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.96 N 2355-III від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.114 N 2410-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.143 N 2649-III від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 45, ст.238 N 2660-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.261 - набуває чинності з 01.01.2002 року N 2744-III від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 31 N 2779-III від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 9, ст. 68 N 2831-III від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст. 63 N 2899-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 15, ст.100 N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 3045-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.192 N 3073-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214 N 3118-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.238 N 40-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.266 - набуває чинності з 01.01.2003 року N 346-IV від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 6, ст. 49 - набуває чинності з 01.01.2003 року N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 440-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.99 N 469-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.103 N 601-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.162 - набуває чинності з 01.01.2004 року N 856-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.280 N 857-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.281 N 1028-IV від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст. 23 N 1218-IV від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.105 N 1240-IV від 23.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.110 N 1300-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.195 N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1352-IV від 28.11.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.219 ) ( Офіційне тлумачення Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 2-рп/2004 від 05.02.2004 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1595-IV від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.346 N 1701-IV від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412 N 1702-IV від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.393 N 1766-IV від 15.06.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.77 N 1779-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.457 N 1782-IV від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.460 N 1801-IV від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493 N 1878-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 49, ст.528 N 1924-IV від 29.06.2004, ВВР, 2004, N 51, ст.549 N 1965-IV від 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.4 N 2188-IV від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.110 N 2264-IV від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.122 N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2287-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.137 N 2470-IV від 15.03.2005, ВВР, 2005, N 14, ст.242 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2642-IV від 03.06.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.363 N 2711-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.430 N 2771-IV від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.441 N 2772-IV від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.442 N 2960-IV від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35 N 2987-IV від 18.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.38 N 3333-IV від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.182 N 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 N 273-V від 19.10.2006, ВВР, 2006, N 50, ст.502 N 398-V від 30.11.2006, ВВР, 2007, N 3, ст.31 N 463-V від 14.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.75 N 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 N 535-V від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 12, ст.101 N 760-V від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 23, ст.301 N 931-V від 13.04.2007, ВВР, 2007, N 26, ст.358 N 1112-V від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.513 N 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 N 521-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.20 N 639-VI від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року N 694-VI від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 16, ст.219 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 18-рп/2009 від 14.07.2009 N 922-VI від 04.02.2009, ВВР, 2009, N 26, ст.323 - Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 від 24.11.2009 N 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511 N 1342-VI від 19.05.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.537 N 1388-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.557 N 1391-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 40, ст.577 N 1403-VI від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 41, ст.599 N 1451-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, N 43, ст.641 N 1474-VI від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.656 - зміни діють до 1 вересня 2012 року N 1533-VI від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763 N 1617-VI від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11 N 1782-VI від 22.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.85 N 1814-VI від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 N 1909-VI від 18.02.2010, ВВР, 2010, N 20, ст.199 N 2275-VI від 20.05.2010, ВВР, 2010, N 30, ст.398 N 2284-VI від 21.05.2010, ВВР, 2010, N 31, ст.420 N 2372-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.492 - зміни діють до 1 вересня 2012 року ) ( З дня набрання чинності Законом N 2505-IV від 25.03.2005 запроваджується на 5 років мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг - див. п.13 "Перехідні положення" розділу 2 Закону N 2505-IV від 25.03.2005 ) ( Слова "податковий орган" у всіх відмінках замінено словами "орган державної податкової служби" у відповідному відмінку згідно із Законом N 1955-III від 14.09.2000 ) ( У тексті Закону слова "продаж" та "надання" замінено словом "поставка", слова "послуги (роботи)" та "послуги (результати робіт)" замінено словом "послуги" у відповідних відмінках згідно із Законом N 1782-IV від 15.06.2004 ) ( У тексті Закону слова "вивезення (експортування) товарів (послуг) за межі митної території України" або "вивезення (пересилання) товарів (послуг) за межі митної території України" у будь-яких комбінаціях замінено словом "експорт" у відповідних відмінках та часі, а слова "ввезення (імпортування) товарів (послуг) на митну територію України" або "ввезення (пересилання) товарів (послуг) на митну територію України" у будь-яких комбінаціях замінено словом "імпорт" у відповідних відмінках та часі згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1.1. Податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція (у відповідних відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість, операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
( Пункт 1.1 статті 1 в редакції Закону N 2505-IV від25.03.2005 )
1.2. Особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:
суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;
( Абзац другий пункту 1.2 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2899-III від 20.12.2001 )
інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;
фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
( Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
( Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
( Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної (сумісної) діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
( Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
Порядок податкового обліку та звітності результатів спільної (сумісної) діяльності встановлюється центральним податковим органом.
( Пункт 1.2 статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
1.3. Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
1.4. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
( Абзац перший пункту 1.4 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 469-IV від 16.01.2003; в редакції Закону N 2642-IV від 03.06.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2771-IV від 07.07.2005 )
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
( Абзац другий пункту 1.4 статті 1 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 469-IV від 16.01.2003; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
( Абзац третій пункту 1.4 статті 1 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2771-IV від 07.07.2005 )( Пункт 1.4 статті 1 в редакції Закону N 550/97-ВР від 26.09.97 )
1.5. Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
1.6. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
1.7. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
1.8. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
1.9. Інкасація боргових вимог - банківська послуга з отримання за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту по векселях, чеках, інших розрахункових і товарних документах.
1.10. Факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.
1.11. Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.11 згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
1.12. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) - пункт роздрібної торгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митним режимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння ввізного мита, цього податку, а також інших податків і зборів, базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніх послуг), заходів нетарифного регулювання та ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі товарами (супутніми такому продажу послугами), у тому числі підакцизними.
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.12 згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )( Пункт 1.13 статті 1 виключено на підставі Закону N 2642-IV від 03.06.2005 )( Підпункт 1.13.1 пункту 1.13 статті 1 виключено на підставі Закону N 2642-IV від 03.06.2005 )( Підпункт 1.13.2 пункту 1.13 статті 1 виключено на підставі Закону N 2642-IV від 03.06.2005 )( Підпункт 1.13.3 пункту 1.13 статті 1 виключено на підставі Закону N 2642-IV від 03.06.2005 )( Підпункт 1.13.4 пункту 1.13 статті 1 виключено на підставі Закону N 2642-IV від 03.06.2005 )( Підпункт 1.13.5 пункту 1.13 статті 1 виключено на підставі Закону N 2642-IV від 03.06.2005 )
1.14. Супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.14 згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
1.15. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.15 згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
1.16. Податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
( Статтю 1 доповнено пунктом 1.16 згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005 )
1.17. Корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
( Пункт статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1523-III від 02.03.2000, N 346-IV від24.12.2002 - набуває чинності з 01.01.2003 року )
1.18. Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
( Статтю 1 доповнено пунктом згідно із Законом N 346-IVвід 24.12.2002 - набуває чинності з 01.01.2003 року )
1.19. Послуга з міжнародного перевезення - послуга з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень будь-яким транспортним засобом, якщо таке перевезення здійснюється територією двох чи більше країн і при цьому пункт відправлення або пункт призначення, або той і той знаходяться на території України. При цьому з метою оподаткування резидентський статус сторін договору про такі перевезення не береться до уваги.
( Статтю 1 доповнено пунктом 19 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.20. Послуга з міжнародного перевезення пасажирів та їхнього багажу автомобільним транспортом - транспортні послуги платника цього податку з перевезення пасажирів та їхнього багажу за винагороду або безоплатно, якщо до такого договору про перевезення застосовуються норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу від 1 березня 1973 року.
( Статтю 1 доповнено пунктом 20 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.21. Послуга з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом - транспортні послуги платника цього податку з перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, якщо зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для його доставки, знаходяться у різних країнах, з яких одна є Україною, та до такого договору про перевезення застосовуються норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.
( Статтю 1 доповнено пунктом 21 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.22. Суцільна (неподільна) послуга з міжнародного перевезення пасажирів, багажу, вантажів та міжнародних відправлень - послуга з перевезення (доставки) пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) на території України до пункту митного оформлення, від пункту митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України та/або між пунктами за межами митного кордону України, а також від пункту відправлення (прийняття вантажу або міжнародного відправлення для перевезення) за межами території України до пункту митного оформлення у межах державного кордону України, від пункту митного оформлення до пункту призначення (доставки) у межах митного кордону України.
Якщо платник податку надає суцільну (неподільну) послугу з міжнародного перевезення автомобільним транспортом пасажирів, їхнього багажу або вантажів, то для цілей оподаткування вартість такої послуги поділяється пропорційно відрізкам перевезення, щодо яких встановлено різні ставки оподаткування цим податком чи звільнення від оподаткування.
( Статтю 1 доповнено пунктом 22 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.23. Міжнародне експрес-відправлення (далі - міжнародне відправлення) - належним чином упаковані товари та інші предмети, що переміщуються (пересилаються) експрес-перевізником будь-яким видом транспорту через митний кордон України з метою доставки одержувачу в обумовлений сторонами строк. Митний та податковий режими міжнародного експрес-відправлення є тотожними митному та податковому режимам міжнародного поштового відправлення.
( Статтю 1 доповнено пунктом 23 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.24. Міжнародне поштове відправлення (далі - міжнародне відправлення) - товари та інші предмети, які класифікуються такими згідно із Законом України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", у тому числі за правилами Всесвітнього поштового союзу.
( Статтю 1 доповнено пунктом 24 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.25. Транспортний засіб - наземний, підземний, водний, підводний, повітряний та космічний моторизований засіб, призначений для перевезення пасажирів та їх багажу, вантажів і міжнародних відправлень.
( Статтю 1 доповнено пунктом 25 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
1.26. Ремонт - операції з надання послуг з усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або їх характеристик.
Міжнародним вважається ремонт, який підпадає під визначення пункту 42 статті 1 Митного кодексу України.
( Статтю 1 доповнено пунктом 26 згідно із Законом N 1451-VI від 04.06.2009 )
Стаття 2. Платники податку
Платником податку є:
2.1. Будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
2.2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
( Пункт 2.2 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2642-IV від 03.06.2005 )
2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:
2.3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
( Сума, визначена підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Законузастосовується з метою зняття осіб з їх реєстрації як платниківцього податку, починаючи з 1 січня 2006 року - див. п.13"Перехідні положення" розділу 2 Закону N 2505-IV від25.03.2005 )( Підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 2642-IV від 03.06.2005 )
2.3.2. Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2.3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.
2.3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
2.4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВРвід 26.09.97, N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від20.11.98, N 1955-III від 14.09.2000; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
Стаття 3. Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування
3.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
3.1.1. поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:
передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;
передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;
поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;
поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;
в інших випадках, визначених цим Законом;
( Підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 в редакції Закону N 1451-VI від 04.06.2009 )
3.1.2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.
З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України:
об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України) ;
об'єкта майнової застави на користь заставодержателя (іншої особи за його дорученням);
майна, переданого у схов (відповідальне зберігання) або в користування чи розпорядження;
товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України для їх подальшого вільного обігу на території України (крім поставки на територію іншого магазину безмитної торгівлі, митного складу та спеціальної митної зони (тільки для спеціальних митних зон, які відповідно до закону мають тотожні умови оподаткування цим податком);
продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки на митній території України згідно з положеннями глави 38 Митного кодексу України;
продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки за межами митної території України згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України (крім транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу);
товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;
в інших випадках, визначених цим Законом.
Не вважаються імпортом та звільняються від оподаткування цим податком операції з поставки товарів (супутніх послуг) на митну територію України під митним режимом знищення або зруйнування згідно з положеннями глави 40 Митного кодексу України чи під митним режимом відмови на користь держави згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України . Подальші операції з поставки таких товарів (супутніх послуг) на митній території України оподатковуються у загальному порядку;
( Підпункт 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 в редакції Закону N 1451-VI від 04.06.2009 )
3.1.3. поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту) згідно з положеннями глав 31 - 32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди).
З метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюються:
поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів, а також міжнародних відправлень у випадках, визначених підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закону;
поставка товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;
поставка об'єкта фінансового лізингу за межі митного кордону України;
в інших випадках, визначених цим Законом.
Не вважаються експортом операції з поставки товарів або послуг за межі митного або державного кордону України, які не є об'єктом оподаткування цим податком згідно з пунктом 3.2 статті 3 цього Закону або звільняються від оподаткування цим податком згідно з пунктом 5 статті 5 цього Закону (крім підпунктів 5.1.2 і 5.1.7 пункту 5.1 та пункту 5.2 статті 5 цього Закону).
( Підпункт 3.1.3 пункту 3.1 статті 3 в редакції Закону N 1451-VI від 04.06.2009 )( Пункт 3.1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV від 20.11.98, N 469-IV від 16.01.2003; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
3.2. Не є об'єктом оподаткування операції з:
3.2.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.
Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток;
( Підпункт 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідноіз Законами N 977-XIV від 15.07.99, N 2831-III від 29.11.2001; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
3.2.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;
нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати;
передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;
грошових виплат основної суми консолідованої іпотечної заборгованості та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівлі (продажу) консолідованої іпотечної заборгованості, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на його користь;
( Підпункт 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 469-IV від 16.01.2003; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
3.2.3. надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
надання послуг із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів;
( Підпункт 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )
3.2.4. обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні, призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні, поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість;
( Підпункт 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 932-XIV від 14.07.99, в редакції Закону N 977-XIV від 15.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1969-III від 21.09.2000 )
3.2.5. надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства;
( Абзац перший підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005 )