Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Світязької сільської ради Шацького району Волинської області про офіційне тлумачення терміна "передача", який вживається у підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (справа про тлумачення терміна "передача земельних ділянок")

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича - суддя-доповідач,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув на пленарному засіданні справу про офіційне тлумачення терміна "передача", який вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання Світязької сільської ради Шацького району Волинської області.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність у з'ясуванні змісту терміна "передача", який вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон).

Заслухавши суддю-доповідача Савенка М.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Світязька сільська рада Шацького району Волинської області - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення терміна "передача", що вживається у підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону, і роз'яснити, чи охоплює передача земельних ділянок продаж або передачу в оренду зазначених у підпункті земельних ділянок.

У конституційному поданні стверджується, що відповідно до цієї норми звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі у разі, коли така передача дозволена Земельним кодексом України (далі - Кодекс).

Необхідність в офіційному тлумаченні терміна "передача" суб'єкт права на конституційне подання обгрунтовує неоднозначним застосуванням органами державної влади положень підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону.

2. У листі до Конституційного Суду України Голова Верховної Ради України наголошує на тому, що термін "передача", застосований у підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону, включає операції платників податку щодо об'єктів оподаткування податком на додану вартість, передбачені Кодексом. Цей термін не стосується операцій, які не є об'єктом оподаткування відповідно до Закону, та операцій з купівлі-продажу земельних ділянок, що регулюються підзаконними актами.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин стверджує, що термін "передача", який вживається в Законі, охоплює випадки відчуження земельної ділянки із земель державної та комунальної власності у приватну власність, якщо така передача здійснюється відповідно до положень Кодексу.

Державна податкова адміністрація України у своєму поясненні зазначає, що передача земельних ділянок згідно зі статтями 121, 124, 128, 129 Кодексу "підпадає під визначення терміна "передача" підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону".

Позиція Державного комітету України по земельних ресурсах полягає в тому, що не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість операції з передачі земельних ділянок та операції з продажу земельних ділянок, суб'єктом яких є фізичні особи, які не займаються діяльністю, віднесеною до підприємницької.

Під передачею земельних ділянок, як зазначають фахівці інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, слід розуміти набуття громадянами та юридичними особами права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності шляхом передачі їх у приватну власність будь-яким дозволеним Кодексом способом. Закріплені в Кодексі види і форми набуття громадянами та юридичними особами права на землю із земель державної і комунальної власності є передачею земельної ділянки згідно з підпунктом 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону.

Фахівці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії державної податкової служби України додержуються думки, що передача земельних ділянок на платній чи безоплатній основі є операцією, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість. Передбачені Законом податкові пільги обмежуються сферою дії Кодексу, тому передача земельних ділянок поза межами його чинності повинна оподатковуватися податком на додану вартість.

3. Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" дію підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону зупинено на 2004 рік (пункт 49 частини першої статті 80).

4. Вирішуючи порушене в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходить із того, що відповідно до статей 78, 80 Кодексу земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, а суб'єктами права власності на землю відповідно є: громадяни та юридичні особи; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Кодекс встановлює підстави та порядок набуття права на землю у власність або в користування.

Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій тощо. До об'єктів оподаткування Законом віднесено, зокрема, операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця (стаття 3). За змістом Закону до об'єктів оподаткування віднесено також операції, пов'язані із земельними ділянками.

Поняттям "продаж товарів" охоплюються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (пункт 1.4 статті 1 Закону.

5. Конституційний Суд України вважає, що порушене в конституційному поданні питання про офіційне тлумачення терміна "передача" має розглядатися у словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" у контексті статті 5 Закону, яка містить перелік операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Підпункт 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону звільняє від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі у випадках, передбачених Кодексом.

Слово "передача" у загальному розумінні означає: віддавати, вручати щось кому-небудь у чиєсь відання, володіння; передавати у власність і т. ін.

У Кодексі термін "передача" вживається в багатьох нормах і пов'язується з набуттям (виникненням) права на землю. Зокрема, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (стаття 116), в постійне користування (статті 122, 123), в оренду (стаття 124), шляхом продажу земельних ділянок державної та комунальної власності (стаття 127), а також на підставі інших цивільно-правових угод - міни, дарування, успадкування тощо (стаття 131). Отже, вживаний у Кодексі термін "передача" охоплює всі види набуття права на землю як у власність на підставі відповідних рішень власника землі, цивільно-правових угод, договорів купівлі-продажу, в тому числі на конкурентних засадах, міни, безоплатної приватизації земельних ділянок та земельних паїв, так і надання у користування (постійне або тимчасове), за договорами оренди тощо.

Виходячи з того, що в підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону немає застережень щодо конкретних операцій з передачі земельних ділянок і міститься відсилання до Кодексу, терміном "передача", який вживається у Законі, охоплюється набуття (виникнення) права власності, права користування земельними ділянками у випадках, передбачених Кодексом, зокрема на підставі рішення власника, договору купівлі-продажу, міни, інших цивільно-правових угод.

Разом з тим терміном "передача", який вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону, не охоплюється передача землі в оренду, оскільки Закон не відніс операції з оренди землі до об'єктів оподаткування податком на додану вартість (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 статті 3), безоплатна приватизація присадибних земельних ділянок та земельних паїв, а також надання послуг (робіт), операції з яких звільнені від податку на додану вартість підпунктом 5.1.19 пункту 5.1 статті 5 Закону.

Таким чином, термін "передача", який вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", необхідно розуміти як набуття (перехід) права на вказані земельні ділянки (права власності, права користування) на підставі відповідних юридичних актів, у тому числі за договорами купівлі-продажу, коли така передача дозволена Кодексом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 63, 65, 67 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України в и р і ш и в:

1. В аспекті конституційного подання термін "передача", який вживається у словосполученні "звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі" підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", означає набуття (перехід) права на вказані земельні ділянки (права власності, права користування) на підставі відповідних юридичних актів, у тому числі за договорами купівлі-продажу, коли така передача дозволена Земельним кодексом України.

2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.