(a) докладати зусиль для надання одна одній достатньої інформації, яка дозволяє у повному обсязі вивчити відповідне питання; та
(b) забезпечувати конфіденційність інформації, наданої іншою Стороною під час консультацій.
3. Консультації у рамках Комітету проводяться упродовж 60 днів з моменту надходження запиту про консультації.
4. Якщо Сторони не можуть досягти взаємно прийнятного рішення в результаті консультацій відповідно до пункту 2, будь-яка Сторона вправі передати питання на розгляд Спільної комісії, створеної відповідно до Статті 27.1(Спільна комісія).
Стаття 12.16: Незастосування процедури вирішення спорів
Сторона не вдаватися до вирішення спору відповідно до Глави 28 (Вирішення спорів) з будь-якого питання, що виникає за цією Главою.
Додаток 12-A
Перелік вин і спиртних напоїв, що охороняються як географічні зазначення на територіях Сторін
Частина A - Географічні зазначення Канади
(a) для вин:
ВС Gulf Islands / БіСі Галф Aйленд
Beamsville Bench / Бімсвіль Бенч
British Columbia / Брітіш Коламбія
Creek Shores / Крік Шорз
Fraser Valley / Фрейзер Веллей
Four Mile Creek / Фор Майл Крік
Lake Erie North Shore / Лейк Epi Норс Шор
Lincoln Lakeshore / Лінкольн Лейкшор
Niagara Escarpment / Найегера Іскарпмент
Niagara Lakeshore / Найегера Лейкшор
Niagara Peninsula / Найегера Пенінсьюла
Niagara River / Найегера Рівер
Niagara-on-the-Lake / Найегера-он-зе-Лейк
Okanagan Valley / Окенаган Веллей
Ontario / Онтаріо
Ontario Icewine / Онтаріо Aйсвайн
Prince Edward County / Принс Едвард Каунті
Similkameen Valley / Сімілкамін Веллей
Short Hills Bench / Шорт Хіллз Бенч
St. David’s Bench /Сент Девід’з Бенч
Twenty Mile Bench / Твенті Майл Бенч
Vancouver Island / Ванкувер Aйленд
Vinemount Ridge / Вайнмаунт Рідж
(b) для спиртних напоїв:
Canadian Rye Whisky / Кенедіан Рай Віскі
Canadian Whisky / Кенедіан Віскі
Частина B - Географічні зазначення України
(a) для вин:
Таврія / Tavriya
Сонячна долина / Sonyachna dolyna
Новий світ / Novyi svit
Меганом / Meganom
Магарач / Magarach
Золота Балка / Zolota Balka
Балаклава / Balaklava
(b) для спиртних напоїв:
Таврія / Tavriya
ГЛАВА 13
НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Стаття 13.1: Визначення
Для цілей цієї Глави:
законодавство про охорону навколишнього природного середовища означає будь-який закон або нормативний акт Сторони, або його положення, включно тими, які імплементують зобов’язання Сторони за багатосторонньою екологічною угодою, основною метою якої є захист навколишнього природного середовища або недопущення шкоди життю чи здоров’ю населення шляхом:
(a) запобігання, зменшення чи контролю над поширенням, викидами або випромінюванням токсичних або забруднюючих довкілля речовин
(b) контролю над екологічно небезпечними або токсичними хімічними речовинами, субстанціями, матеріалами чи відходами, а також поширення пов’язаної з ними інформації; або
(c) охорони та збереження-1 видів дикої фауни або флори, у тому числі видів, що знаходяться під загрозою зникнення, їх середовищ існування та природоохоронних територій,
але не включає закон або нормативний акт чи їх положення, що безпосередньо пов’язані з безпекою праці й охороною здоров’я працівників, та не включає закон або нормативний акт чи будь-яке їх положення, основною метою яких є регулювання користування природними ресурсами для власного споживання чи корінними народами;
природоохоронні території означає території, визначені Стороною в її законодавстві; і
закон або нормативний акт означає для Канади - акт парламенту Канади або нормативний акт, прийнятий згідно з актом парламенту Канади, який підлягає виконанню за рішенням центрального органу виконавчої влади.
__________
-1Сторони визнають, що "охорона або збереження" може включати охорону або збереження біологічного різноманіття.
Стаття 13.2: Контекст і цілі
1. Сторони визнають, що здорове довкілля є невід’ємним елементом сталого розвитку, і визнають внесок торгівлі в сприянні сталому розвитку.
2. Сторони визнають, що завданнями цієї Глави є:
(a) сприяння взаємній підтримці торгової та екологічної політики та практики;
(b) сприяння високому рівню охорони навколишнього природного середовища та ефективному забезпеченню виконання законодавства про охорону навколишнього природного середовища; а також
(c) посилення потенціалу Сторін для вирішення пов’язаних з торгівлею екологічних питань, у тому числі шляхом співпраці задля подальшого сприяння сталого розвитку.
3. Беручи до уваги свої відповідні національні пріоритети та обставини, Сторони визнають, що поглиблене співробітництво з метою охорони та збереження навколишнього природного середовища та сталого використання та управління природними ресурсами приносить користь, яка може сприяти сталому розвитку, зміцнювати екологічне врядування, підтримувати виконання багатосторонніх екологічних угод, стороною яких вони є, і які доповнюють цілі цієї Угоди.
4. Сторони визнають, що навколишнє природне середовище відіграє важливу роль в економічному, соціальному та культурному добробуті корінних народів і сільських або віддалених громад, і визнають важливість взаємодії з цими групами в рамках довгострокового збереження навколишнього природного середовища.
5. Сторони також визнають, що неприйнятно встановлювати або використовувати своє законодавство про охорону навколишнього природного середовища чи інші заходи у спосіб, який становив би приховане обмеження торгівлі чи інвестицій між Сторонами.
Стаття 13.3: Право на регулювання та рівні охорони
1. Сторони визнають суверенне право кожної Сторони встановлювати власні рівні національної охорони навколишнього природного середовища та власні екологічні пріоритети, а також відповідно визначати, приймати або змінювати своє законодавство про охорону навколишнього природного середовища та політику.
2. Кожна Сторона докладає зусиль для забезпечення того, щоб її законодавство про охорону навколишнього природного середовища та політика передбачали та заохочували високий рівень охорони навколишнього природного середовища, а також намагатиметься продовжувати покращувати свої рівні охорони навколишнього природного середовища.
3. Сторони визнають, що ключовим принципом, який лежить в основі їхнього законодавства про охорону навколишнього природного середовища і політики, є те, що ті, хто забруднює навколишнє природне середовище, повинні нести витрати за це забруднення.
Стаття 13.4: Забезпечення виконання законодавства про охорону навколишнього природного середовища
1. Сторона забезпечує ефективне виконання свого законодавства про охорону навколишнього природного середовища через систематичне або періодичне здійснення плану заходів-2 чи утримання від здійснення дій, що впливають на торгівлю або інвестиції між Сторонами.-3,4
2. Кожна Сторона зберігає за собою право на власний розсуд ухвалювати рішення щодо: (а) питань розслідування, обвинувачення, регулювання та відповідності вимогам законодавства; та (b) розподілу ресурсів правозастосування щодо охорони навколишнього природного середовища стосовно іншого законодавства про охорону навколишнього природного середовища, визначеного таким, що має пріоритет. Відповідно, Сторони розуміють, що в рамках дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища кожна Сторона дотримується пункту 1, якщо здійснення плану заходів чи утримання від здійснення дій відображає розумне використання права приймати рішення на власний розсуд або є результатом добросовісного рішення щодо розподілу цих ресурсів відповідно до пріоритетів забезпечення дотримання свого законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
3. Без шкоди положенням Статті 13.3(1), Сторони визнають, що заохочувати торгівлю чи інвестиції шляхом послаблення або зменшення захисту, передбаченого їх законодавством про охорону навколишнього природного середовища, є недоцільним. Відповідно, Сторона не має права відмовлятися від свого законодавства про охорону навколишнього природного середовища або іншим чином відступати від нього або пропонувати відступати від свого законодавства про охорону навколишнього природного середовища таким чином, щоб послабити або зменшити захист, передбачений таким законодавством, з метою заохочення торгівлі чи інвестицій між Сторонами.
4. Ніщо в цій Главі не повинно тлумачитися як дозвіл Стороні застосовувати своє законодавство про охорону навколишнього природного середовища на території іншої Сторони.
__________
-2Для більшої впевненості, "систематичне або періодичне здійснення плану заходів чи утримання від здійснення дій" є "систематичним", якщо здійснення плану заходів чи утримання від здійснення дій є послідовним або триває, і "періодичним" - якщо здійснення плану заходів чи утримання від здійснення дій відбувається періодично чи неодноразово та коли йдеться про події пов’язані або однакові за своєю природою. Здійснення плану заходів чи утримання від здійснення дій не включає одиничний приклад чи випадки
-3Для більшої впевненості, "здійснення плану заходів чи утримання від здійснення дій" є такими "що впливають на торгівлю між Сторонами або здійснення ними інвестицій", якщо стосуються: (i) особи чи галузі, яка виробляє товар або надає послуги, якими торгують Сторони, або має інвестиції на території Сторони, та яка не виконала таке зобов'язання; або (ii) особи або галузі, яка виробляє товар або надає послугу, що конкурує на території Сторони з товаром або послугою іншої Сторони.
-4Для цілей вирішення спору припускається, що невиконання зобов’язання впливає на торгівлю чи інвестиції між Сторонами, якщо Сторона-відповідач не доведе протилежне.
Стаття 13.5: Інформування та участь громадськості
1. Кожна Сторона повинна сприяти підвищенню обізнаності громадськості щодо свого законодавства про охорону навколишнього природного середовища і політики, включаючи процедури забезпечення виконання та дотримання законодавства, шляхом забезпечення доступу громадськості до такої інформації.
2. Кожна Сторона забезпечує отримання та розгляд письмових запитань або коментарів від осіб такої Сторони щодо виконання нею цієї Глави. Кожна Сторона своєчасно відповідає на запитання чи коментарі в письмовій формі відповідно до своїх процедур, а також надає доступ громадськості до таких запитань чи коментарів у тому числі шляхом їх публікації на відповідному веб-сайті у загальному доступі.
3. Кожна Сторона використовує існуючі або створює нові консультативні механізми, включаючи національний консультативний комітет, для отримання коментарів з питань, пов’язаних із впровадженням цієї Глави. Такі механізми можуть включати осіб із потрібним досвідом, включаючи досвід у сфері бізнесу, щодо збереження та управління природними ресурсами або з інших екологічних питань.
Стаття 13.6: Процедурні питання
1. Кожна Сторона забезпечує можливість зацікавленій особі вимагати від компетентних органів Сторони розслідування заявлених порушень її законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також обов’язок компетентних органів належним чином розглядати такі запити відповідно до її законодавства.
2. Кожна Сторона забезпечує особам, які відповідно до її законодавства мають визнаний інтерес у певному питанні, належний доступ до адміністративних, квазі-судових або судових проваджень з метою забезпечення дотримання законодавства Сторони про охорону навколишнього природного середовища, а також право вимагати застосування відповідних засобів правового захисту або санкцій за порушення такого законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
3. Кожна Сторона повинна забезпечити доступність адміністративних, квазі-судових або судових проваджень в рамках забезпечення дотримання законодавства Сторони про охорону навколишнього природного середовища. Сторона повинна забезпечити, щоби такі провадження були чесними, справедливими, прозорими та здійснювалися у належному процесуальному порядку, включаючи надання можливості сторонам процесу здійснювати підтримку або захист своїх позицій. Сторони визнають, що такі процедури не повинні бути надмірно складними, а також передбачати необґрунтовані витрати або часові обмеження.
4. Кожна Сторона забезпечує, щоб будь-які слухання в такому провадженні здійснювалися неупередженими та незалежними особами, які не зацікавлені в результаті справи. Слухання в такому провадженні є відкритими, за винятком випадків, коли здійснення правосуд дя вимагає іншого, і повинні відповідати вимогам законодавства.
5. Кожна Сторона гарантує, що остаточні рішення по суті таких проваджень:
(a) вчинятимуться письмово та, якщо доцільно, зазначатимуть підстави, на яких вони ґрунтуються;
(b) надаватимуться без невиправданої затримки учасникам провадження та, відповідно до національного законодавства, громадськості; і
(c) ґрунтуватимуться на інформації та доказах, наданих сторонами провадження або отриманих з інших джерел, відповідно до її законодавства.
6. Кожна Сторона також гарантує, якщо застосовно, що учасники провадження мають право, відповідно до національного законодавства, вимагати перегляду рішення та, якщо така можливість надана, виправлення чи перегляду остаточного рішення у такому провадженні.
7. Кожна Сторона гарантує застосування відповідних санкцій або засобів правового захисту за порушення свого законодавства про охорону навколишнього природного середовища і забезпечує врахування відповідних факторів, в тому числі враховувати характер і тяжкість порушення, шкоду завдану навколишньому природному середовищу, і будь-яку економічну вигоду отриману порушником при визначенні санкцій або обранні способу правового захисту.
Стаття 13.7: Наукова та технічна інформація
1. Під час підготовки та впровадження заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, які можуть вплинути на торгівлю чи інвестиції між Сторонами, кожна Сторона бере до уваги відповідну наукову та технічну інформацію, а також відповідні міжнародні стандарти, вказівки чи рекомендації.
2. Для цілей цієї Глави Сторони визнають, що у випадках, коли існують загрози серйозної або незворотної шкоди навколишньому природному середовищу, відсутність повної наукової визначеності не повинна використовуватися як причина для відкладення економічно ефективних заходів для запобігання погіршенню стану навколишнього природного середовища.
Стаття 13.8: Оцінка впливу на навколишнє природне середовище
1. Кожна Сторона повинна підтримувати відповідні процедури оцінки впливу запропонованих проектів, які підлягають регулюванню на рівні центрального органу виконавчої влади відповідної Сторони, та які можуть спричинити значний вплив на навколишнє природне середовище, з метою усунення, уникнення, мінімізації або пом’якшення негативних наслідків.
2. Кожна Сторона забезпечує, щоб такі процедури передбачали оцінку впливу на навколишнє природне середовище, економіку, здоров’я, соціальних чи кумулятивний ефект, брали до уваги найкращу наявну наукову інформацію та, якщо застосовно, традиційні знання корінних народів, сільських або віддалених громад, а також дозволяли залучення громадськості в межах і порядку, встановлених національним законодавством.
Стаття 13.9: Багатосторонні екологічні угоди
1. Сторони визнають важливу роль, яку можуть відігравати багатосторонні екологічні угоди в питаннях охорони навколишнього природного середовища та які становлять собою відповідь міжнародної спільноти на глобальні або регіональні екологічні проблеми.
2. Кожна Сторона підтверджує своє зобов’язання виконувати багатосторонні екологічні угоди, стороною яких вона є.
3. Сторони проводять консультації та співпрацюють з екологічних питань, що становлять спільний інтерес, зокрема з питань, пов’язаних з торгівлею, та які стосуються відповідних багатосторонніх екологічних угод. Це включає обмін інформацією про виконання багатосторонніх екологічних угод, стороною яких є Сторона; поточні переговори щодо нових багатосторонніх екологічних угод; а також відповідні прагнення кожної зі Сторін щодо приєднання до додаткових багатосторонніх екологічних угод.
4. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Стороні вживати або підтримувати заходи реалізації багатосторонньої екологічної угоди, стороною якої вона є, за умови, що такі заходи не є засобом довільної або невиправданої дискримінації між країнами, де переважають однакові умови, або не становлять прихованого обмеження міжнародної торгівлі чи інвестицій.
Стаття 13.10: Зміна клімату
1. Сторони визнають, що зміна клімату є зростаючою загрозою, яка вимагає термінових і колективних дій. Відповідно, Сторони сповнені рішучості продемонструвати міжнародне лідерство та працювати разом для підтримки національних та міжнародних зусиль щодо обмеження зростання температури до 1,5 градусів Цельсія понад доіндустріального рівня та досягнення нульових викидів парникових газів до 2050 року.
2. Сторони визнають важливість природо-орієнтованих кліматичних рішень, оскільки дії, які забезпечують стале управління, захист і відновлення природних і змінених екосистем, включаючи ліси та інші наземні та морські екосистеми, пом’якшують зміну клімату та адаптують до наслідків зміни клімату, одночасно забезпечуючи добробут людей і переваги для біорізноманіття.
3. Кожна Сторона повинна ефективно виконувати свої зобов'язання за Паризькою угодою, вчиненої в м. Париж 12 грудня 2015 року, зі змінами.
4. Сторони визнають важливий внесок регіональних урядів, жінок, корінних народів, сільських або віддалених громад, а також приватного сектору та інших зацікавлених осіб у вирішення проблеми зміни клімату та реагування на неї.
5. Кожна Сторона сприятиме позитивному внеску торгівлі в перехід до низьковуглецевої та кліматично стійкої економіки, визнаючи важливість взаємної підтримки політик щодо торгівлі та зміни клімату.
6. Кожна Сторона повинна знайти інноваційні рішення для пом’якшення та адаптації до зміни клімату, у тому числі за допомогою ринкових механізмів і пов’язаних із торгівлею кліматичних заходів, які матимуть на меті досягнення загальних цілей "зеленого" зростання.
7. Сторони визнають, що скорочення антропогенних викидів метану є одним із найшвидших шляхів скорочення глобального потепління у найближчій перспективі та може зробити значний внесок у глобальні зусилля з обмеження потепління до 1,5 градусів Цельсія. Сторони підтверджують свій намір скоротити глобальні антропогенні викиди метану в усіх секторах щонайменше на 30 відсотків нижче рівня 2020 року до 2030 року в рамках Глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану, погодженої в м. Ґлазґо 12 листопада 2021 року.
8. Відповідно до Статті 13.24, Сторони співпрацюватимуть на двосторонній основі та на міжнародних форумах для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес, у сферах:
(a) активізації зусиль щодо імплементації Паризької угоди;
(b) підвищення прозорості, у тому числі шляхом вимірювання, звітності та верифікації викидів парникових газів;
(c) підвищення енергоефективності;
(d) сприяння швидкому переходу від використання вугільної енергетики до чистих джерел енергії;
(e) заохочення розробки та впровадження економічно ефективних технологій та альтернатив із низьким рівнем викидів;
(f) сприяння екологічній стійкості, у тому числі шляхом сприяння розвитку сталого транспорту, міської інфраструктури, сільського господарства та управління лісами з метою зменшення вирубки лісів;
(g) зменшення викидів короткоживучих забруднювачів клімату, включаючи метан;
(h) сприяння ціноутворенню на вуглець та, заходами щодо запобігання ризиків витоку вуглецю;
(i) зменшення впливу і ризиків, пов’язаних зі зміною клімату, за допомогою адаптаційних заходів, включаючи природоорієнтовані кліматичні рішення.
Стаття 13.11: Захист озонового шару
1. Сторони визнають, що викиди певних речовин можуть суттєво руйнувати та іншим чином змінювати озоновий шар у спосіб, який може призвести до негативних наслідків для здоров’я людини та навколишнього природного середовища. Сторони також відзначають, що певні речовини, які руйнують озоновий шар, і деякі їх альтернативи сприяють зміні клімату, Сторони вказують на можливість узгодженого контролю над цими речовинами для мінімізації впливу як на озоновий шар, так і на клімат. Відповідно, кожна Сторона визнає важливість виконання своїх зобов’язань за Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар, який було вчинено в м. Мотрьо 16 вересня 1987 року, зі змінами та доповненнями.
2. Відповідно до Статті 13.24, Сторони співпрацюють для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес щодо таких речовин, як зазначено в пункті 1. Співпраця може включати обмін інформацією та досвідом у сферах, пов’язаних із:
(a) екологічно чистими альтернативами таким речовинам;
(b) практикою, політикою та програмами управління холодоагентом;
(c) методологіями вимірювання стратосферного озону; і
(d) боротьбою з незаконною торгівлею такими речовинами.
Стаття 13.12: Захист морського середовища від забруднення суден
1. Сторони визнають важливість захисту та збереження морського середовища. З цією метою кожна Сторона визнає важливість виконання своїх зобов’язань за Міжнародною Конвенцією по запобіганню забрудненню з суден, вчиненою в м. Лондон 2 листопада 1973 року (Конвенція МАРПОЛ)-5 та вжиття заходів для запобігання забрудненню морського середовища з суден.
2. Відповідно до Статті 13.24, Сторони співпрацюють для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес щодо забруднення морського середовища з суден. Сфери співпраці можуть включати:
(a) розгляд випадкового та навмисного забруднення з суден, а також забруднення внаслідок звичайних операцій суден;
(b) розробку технологій для мінімізації відходів, що утворюються на суднах;
(c) вирішення проблеми шуму підводних суден для зменшення впливу на морські екосистеми;
(d) оцінку відповідності портових установок для прийому відходів;
(e) посилення захисту в особливих географічних зонах; і
(f) здійснення виконавчих заходів, включно з повідомленням держав прапора та, у відповідних випадках, держав порту.
__________
-5 Для більшої визначеності, це положення стосується забруднення, що регулюється Міжнародною конвенцією по запобіганню забрудненню з суден, вчиненою в м. Лондон 2 листопада 1973 року, зі змінами, внесеними Протоколом 1978 року до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден, вчиненою в м. Лондон 17 лютого 1978 року, та Протоколу 1997 року про внесення змін до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї, вчиненої в м, Лондон 26 вересня 1997 року (Конвенція МАРПОЛ), а також будь-яких існуючих та майбутніх поправок до Конвенції МАРПОЛ, сторонами яких є Сторони.
Стаття 13.13: Циркулярна економіка
1. Сторони визнають, що циркулярна економіка пропонує системний підхід до впровадження моделей сталого споживання та виробництва. Сторони також визнають роль, яку може відігравати міжнародна торгівля в переході до економіки замкнутого циклу, включаючи сприяння переміщенню вторинних матеріалів і пов’язаних товарів і послуг через глобальні ланцюги поставок.
2. Згідно зі Статтею 13.24, Сторони співпрацюватимуть, якщо це доцільно, для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес, для розвитку більш ресурсоефективної циркулярної економіки.
Стаття 13.14: Якість повітря
1. Сторони визнають, що забруднення повітря є глобальною проблемою, яка має далекосяжні наслідки для здоров’я, економіки та навколишнього природного середовища, і підтверджують необхідність сприяння політикам сталого розвитку, які спрямовані на покращення якості повітря. Також, Сторони також визнають, що забруднення повітря сприяє зміні клімату, і відзначають важливість узгодженого вирішення викликів у зв’язку із забрудненням повітря і зміною клімату. Сторони також визнають важливість скорочення викидів короткочасних кліматичних факторів, таких як метан і сажа, для покращення якості повітря та пом’якшення зміни клімату.
2. Сторони також визнають важливість міжнародних угод та інших міжнародних зусиль для покращення якості повітря та контролю над забруднювачами повітря, включаючи забруднювачі, які можуть переноситися на великі відстані. Сторони також визнають, що більш широке співробітництво може бути корисним для досягнення цих цілей. Відповідно, Сторони підтверджують своє зобов'язання сприяти досягненню відповідних завдань в рамках таких зусиль.
3. Згідно зі Статтею 13.24, Сторони співпрацюють, де це доцільно, для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес щодо якості повітря. Ця співпраця може включати обмін інформацією та досвідом у таких сферах, як: управління якістю атмосферного повітря та стандарти якості повітря; найкращі практики, пов’язані з раціональним управлінням хімічними речовинами, які є забруднювачами повітря; а також технології та практики зменшення забруднювачів повітря, контролю за ними та запобігання їхньому розповсюдженню.
Стаття 13.15: Управління хімічними речовинами
1. Сторони визнають важливість дотримання раціонального поводження з хімічними речовинами протягом їхнього повного життєвого циклу з метою покращення захисту здоров’я людини та навколишнього природного середовища, а також його внесок у досягнення Цілей сталого розвитку відповідно до Порядку денного у сфері Сталого Розвитку ООН до 2030 року.
2. Сторони також визнають важливість виконання своїх зобов’язань за Базельською конвенцією про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, вчиненої в м. Базель 22 березня 1999 року, Роттердамською конвенцією про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі, вчиненої в м. Роттердам 10 вересня 1998 року, Стокгольмською конвенцією про стійкі органічні забруднювачі, вчиненої в м. Стокгольм 22 травня 2004 року, та Мінаматською конвенцією про ртуть, вчиненої в м. Женева 19 січня 2013 року.
3. Згідно зі Статтею 13.24, Сторони співпрацюють у відповідних випадках для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес щодо управління хімічними речовинами. Ця співпраця може включати обмін інформацією та досвідом у таких сферах, як: методологія, інструменти та моделі оцінки та управління ризиками; наукові дані та оцінка; екологічний моніторинг; реєстри викидів і перенесення забруднюючих речовин; виконання відповідних міжнародних договорів; і структури управління для керування хімічними речовинами.
Стаття 13.16: Забруднення пластиком і відходами
1. Сторони визнають важливість вжиття заходів для запобігання та зменшення пластикового забруднення та відходів, у тому числі мікропластику, з метою збереження здоров’я людини та навколишнього природного середовища, запобігання втраті біорізноманіття та зменшення відповідних витрат і впливу забруднення пластиком та відходів.
2. Визнаючи глобальний характер цієї проблеми відповідно до пункту 1(а), кожна Сторона вживає або підтримує заходи для запобігання та зменшення забруднення пластиком і відходами, включаючи мікропластик.
3. Визнаючи, що Сторони вживають заходів для вирішення проблеми пластикового забруднення та відходів в рамках інших ініціатив, відповідно до Статті 13.24, Сторони співпрацюють для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес щодо вирішення проблем пластикового забруднення та відходів, включаючи мікропластик, наприклад як вирішення проблеми забруднення на суші та в морі, сприяння зменшенню відходів, покращення поводження з відходами, вирішення проблеми пластикових відходів протягом усього життєвого циклу, сприяння переходу до циркулярної економіки у та активізація зусиль, пов’язаних із покинутими, втраченими чи іншим чином втраченими знаряддями лову.
Стаття 13.17: Корпоративна соціальна відповідальність і відповідальна бізнес-поведінка
1. Сторони визнають важливість просування корпоративної соціальної відповідальності та відповідальної ділової практики.
2. Кожна Сторона повинна заохочувати підприємства, організовані або засновані відповідно до її законодавства або діючі на її території, приймати та впроваджувати принципи та стандарти відповідальної бізнес-поведінки та корпоративної соціальної відповідальності, які стосуються довкілля. Ці принципи та стандарти повинні узгоджуватися з міжнародно визнаними стандартами та керівними принципами, які були прийняті цією Стороною для посилення узгодженості між економічними та екологічними цілями.
Стаття 13.18: Добровільні механізми покращення екологічних показників
1. Сторони визнають, що гнучкі, добровільні механізми, такі як добровільний аудит і звітність, ринкові механізми, добровільний обмін інформацією та досвідом, а також державно-приватні партнерства, можуть сприяти досягненню та підтримці високого рівня охорони навколишнього природного середовища та доповнювати заходи регулювання. Сторони також визнають, що відповідні механізми мають бути розроблені таким чином, щоб максимізувати їхні переваги для навколишнього природного середовища та уникнути створення непотрібних бар’єрів для торгівлі.
2. Таким чином, відповідно до своїх законів або політики, кожна Сторона заохочує, у відповідних випадках:
(a) використання таких механізмів охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів на своїй території; і
(b) відповідні органи, установи приватного сектору, неурядові організації та інших зацікавлених осіб, які беруть участь у розробці критеріїв, що використовуються для оцінки екологічної ефективності з метою подальшого розвитку та вдосконалення критеріїв, які використовуються в таких механізмах.
3. Якщо суб’єкти господарювання приватного сектору або неурядові організації розробляють механізми просування продуктів на основі їх екологічних якостей, ці механізми не повинні вводити в оману або бути недостовірними згідно з відповідними законами відповідної Сторони.
4. Кожна Сторона повинна заохочувати свої установи приватного сектору та неурядові організації до розробки механізмів, які, серед іншого:
(a) ґрунтуються на відповідній науковій та технічній інформації;
(b) ґрунтуються на відповідних міжнародних стандартах, рекомендаціях, керівних принципах або передовій практиці, у відповідних випадках;
(c) сприяють конкуренції та інноваціям; і
(d) не ставитимуться до товару менш сприятливо на основі походження.
Стаття 13.19: Торгівля та біологічне різноманіття
1. Сторони визнають важливість збереження та сталого використання біологічного різноманіття, включно з відповідними екосистемними послугами, які вона надає. Сторони також визнають ключову роль збереження та сталого використання біологічного різноманіття у досягненні сталого розвитку.
2. Сторони визнають важливість поваги, збереження та підтримки знань і практик корінних народів, а також сільських або віддалених громад, що втілюють традиційний спосіб життя, які сприяють збереженню та сталому використанню біологічного різноманіття відповідно до законодавства.
3. Сторони визнають важливість полегшення доступу до генетичних ресурсів у межах своїх відповідних національних юрисдикцій відповідно до їх міжнародних зобов’язань. Сторони також визнають, що кожна Сторона може вимагати, за допомогою національних заходів, попередньої обґрунтованої згоди на доступ до генетичних ресурсів відповідно до національних заходів і, якщо доступ надано, встановлення взаємоузгоджених умов, у тому числі щодо спільного використання вигід від використання генетичних ресурсів між користувачами та постачальниками.
4. Сторони визнають, що переміщення наземних і водних інвазивних чужорідних видів торговими шляхами через кордон може негативно вплинути на навколишнє природне середовище, економічну діяльність і розвиток, а також здоров'я людини. Сторони також визнають, що запобігання, виявлення, раннє реагування та управління та, якщо доцільно, викорінення інвазивних чужорідних видів є критично важливими стратегіями для запобігання або пом’якшення таких несприятливих впливів.
5. Сторони підтверджують важливість усунення впливу міжнародної торгівлі видами дикої фауни і флори на їх виживання у дикій природі, а також - боротьби з незаконним вилученням і незаконною торгівлею видами дикої фауни і флори-6. Крім того, Сторони визнають, що незаконна торгівля підриває зусилля щодо збереження та сталого управління дикою фауною і флорою, має соціальні наслідки, спотворює законну торгівлю дикою фауною і флорою та знижує економічну та екологічну цінність видів дикої фауни і флори.
6. Кожна Сторона:
(a) сприяє та заохочує збереження та стале використання біологічного різноманіття відповідно до свого законодавства чи політики;
(b) приймає, підтримує та впроваджує закони, нормативні акти та будь-які інші заходи для виконання своїх зобов’язань згідно з Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення, вчиненої в м. Вашингтон, Округ Колумбія, 3 березня 1973 року, (CITES)-7, 8, 9;
(c) докладає зусиль для виконання резолюцій CITES, спрямованих на захист і збереження видів дикої фауни та флори, виживанню яких загрожує міжнародна торгівля;
(d) повинна підтримувати або зміцнювати спроможність уряду та інституційних структур для сприяння збереження дикої фауни та флори, а також докладати зусиль для посилення участі громадськості та прозорості інституційних структур;
(e) ухвалює або підтримує відповідні заходи щодо охорони та збереження видів дикої фауни та флори, які вона визначила як такі, що знаходяться під загрозою зникнення на своїй території, включаючи заходи для збереження екологічної цілісності природоохоронних територій, таких як луки і водно-болотні угіддя;
(f) приймає або підтримує заходи для боротьби та співпрацює для запобігання торгівлі видами дикої фауни та флори, яка, на підставі достовірних доказів-10, була вилучена або набута у власність з порушенням її закону або іншого застосовного закону-11, основна мета якого полягає у збереженні, захисті або управлінні дикою фауною чи флорою;
(g) докладає зусиль для вжиття заходів для боротьби з торгівлею видами дикої фауни та флори, що перевозяться через її територію, та які, на підставі достовірних доказів, були незаконно вилучені чи набуті у власність, включаючи санкції, покарання або інші ефективні заходи, такі як адміністративні заходи, які можуть слугувати стримуючим фактором для такої торгівлі;
(h) докладає зусиль для збереження або зміцнення механізмів правозастосування з метою сприяння збільшення випадків виявлення незаконних вантажів, що містять зразки видів дикої фауни чи флори, включаючи частини та продукти з них, у портах в’їзду; і
(і) розглядає умисну транснаціональну торгівлю дикими тваринами, які існують в дикій природі, та які охороняються її законами-12, як серйозний злочин, в розумінні Конвенції ООН про транснаціональну організовану злочинність, вчинену в м. Нью-Йорк 15 листопада 2000 року-13.
7. В рамках виконання положень пунктів 6(f) та(g) Сторони визнають, що кожна Сторона:
(a) зберігає за собою право здійснювати адміністративні, слідчі та правоохоронні повноваження, зокрема, з урахуванням у кожній ситуації силу наявних доказів та серйозність підозрюваного порушення; та
(b) зберігає за собою право приймати рішення щодо розподілу адміністративних, слідчих і правоохоронних ресурсів.
8. Відповідно до Статті 13.24, Сторони співпрацюють для вирішення питань, що становлять взаємний інтерес щодо торгівлі та біологічного різноманіття, та можуть включати:
(a) збереження та стале використання біологічного різноманіття та його інтеграцію у відповідні сектори;
(b) захист і підтримку екосистем і екосистемних послуг;
(c) доступ до генетичних ресурсів і розподіл отриманих вигід від їх використання;
(d) обмін інформацією та досвідом з питань, пов’язаних з боротьбою з незаконним вилученням та незаконною торгівлею видами дикої фауни та флори, а також сприяння легальній торгівлі супутніми продуктами;
(е) здійснення, у відповідних випадках, спільної діяльності з питань збереження, у тому числі через відповідні регіональні та міжнародні форуми; і
(f) визначення можливостей для посилення співпраці правоохоронних органів та обміну інформацією, наприклад, шляхом посилення участі у мережах правоохоронних органів та, у відповідних випадках, шляхом створення нових мереж з метою розвитку сильної та ефективної глобальної міжнародної мережі.
__________
-6 Для цілей цієї Статті термін "вилучення" означає спійманий, убитий або підібраний з природного середовища, а щодо рослини також означає зібраний, зрізаний, вирубаний або вилучений з природного середовища,
-7 Для цілей цієї Статті зобов’язання Сторони CITES включають існуючі та майбутні поправки, сторонами яких є Сторони, а також будь-які існуючі та майбутні застереження чи винятки, застосовні до Сторони.
-8 Щоб встановити порушення пункту 6(b), Сторона повинна продемонструвати, що інша Сторона не прийняла, не підтримувала або не впроваджувала закони, нормативні акти чи інші заходи для виконання своїх зобов’язань згідно з CITES, що вплинуло на торгівлю чи інвестиції між Сторонами.
-9 Якщо Сторона вважає, що інша Сторона не виконує своїх зобов’язань згідно з пунктом 6(b), вона намагається, в першу чергу, вирішити це питання за допомогою консультативної чи іншої процедури відповідно до CITES.
-10 Для більшої визначеності, для цілей цього пункту, кожна Сторона зберігає за собою право визначати, що є "достовірним доказом".
-11 Для більшої впевненості, "інший застосовний закон" означає закон території, де відбулося вилучення або торгівля, і має відношення лише до питання про те, чи дика фауна і флора була вилучена або продана з порушенням цього закону.
-12 Для більшої визначеності термін "дика природа" включає всі види дикої фауни та флори, включаючи тварин, деревину та морські види, а також їх пов’язані частини та продукти. Крім того, для цілей цієї Статті термін "охоронюваний" означає вид, занесений до списку CITEC, або вид, який згідно із законодавством Сторони перебуває під загрозою зникнення чи ризику на її території.
-13 Термін "серйозний злочин" має те саме значення, що й у пункті 2(b) Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності.
Стаття 13.20: Стале сільське господарство
1. Сторони зауважують зростаючий вплив глобальних проблем, таких як втрата біорізноманіття, деградація земель, посухи, поява нових шкідників і хвороб, а також зміна клімату, на стале сільське господарство.
2. Враховуючи зростаючий вплив, Сторони визнають важливість посилення політики та розробки програм, які сприяють більш продуктивним, сталим, інклюзивним та стійким методам ведення сільського господарства.
3. Відповідно до Статті 13.24, Сторони, у відповідних випадках, обмінюються інформацією та передовим досвідом у розробці та впровадженні комплексної політики та програм для сприяння економічним, соціальним та екологічним аспектам сталого сільського господарства.
4. Сторони можуть співпрацювати у сферах взаємного інтересу, таких як підвищення продуктивності сільського господарства з урахуванням захисту та сталого використання екосистем і природних ресурсів, адаптації та стійкості до зміни клімату, а також задоволення особливих потреб фермерів і сільських громад.
Стаття 13.21: Стале морське рибальство та аквакультура-14
1. Сторони визнають:
(a) що здоровий океан має вирішальне значення для сталого розвитку океанічної економіки;
(b) свою роль як споживачів, виробників і торговців продукцією рибальства та аквакультури;
(c) важливість секторів рибальства та аквакультури для розвитку та життєдіяльності прибережних громад, у тому числі тих, які займаються кустарним, дрібномасштабним та корінним рибальством;
(d) необхідність індивідуальних і колективних дій у рамках міжнародних майданчиків для вирішення проблеми надмірного вилову риби та нераціонального використання рибних ресурсів, а також їхніх наслідків;
(e) важливість вжиття заходів, спрямованих на збереження та стале управління рибальством, а також внесок цих заходів у екологічні, економічні та соціальні можливості для теперішнього та майбутніх поколінь;
(f) важливість заохочення та сприяння торгівлі продуктами рибальства, виловленими на основі сталого та законного видобутку.
2. Відповідно, Сторони впроваджують заходи щодо збереження та прагнуть запровадити систему управління рибальством, яка ґрунтується на найкращих наявних наукових доказах і міжнародно визнаних передових практиках відповідно до Конвенції ООН з морського права, вчиненої в Монтего Бей 10 грудня 1982 року (ЮНКЛОС) та інших застосовних міжнародних документів.
3. Для сприяння цілям збереження та сталого рибальства кожна Сторона прагне запровадити систему управління рибальством, яка регулює морський вилов риби та призначена для впровадження заходів збереження та управління, які відповідають нормам міжнародного права, включно з тими, що передбачені ЮНКЛОС, та діяти відповідно до принципів Кодексу ФAО щодо ведення відповідального рибальства.
4. Сторони співпрацюють та беруть участь, у разі необхідності, із регіональними організаціями з управління рибальством (RFMOs) та регіональними домовленостями з управління рибальством (RFMAs) у якості членів, спостерігачів або співпрацюючих сторін, що не є Договірними сторонами, з метою досягнення належного управління, в тому числі шляхом відстоювання науково обґрунтованих рішень RFMOs та RFMAs, а також дотримання цих рішень.
5. Кожна Сторона сприятиме довгостроковому збереженню акул, морських черепах, морських птахів і морських ссавців шляхом впровадження та забезпечення виконання заходів щодо збереження та управління. Такі заходи повинні включати, у відповідних випадках:
(a) моніторинг, дослідження та оцінку впливу рибальства та аквакультури на нецільові види та їх морські середовища існування;
(b) дослідження окремих знарядь лову та збір даних щодо впливу на нецільові види;
(c) заходи щодо запобігання, пом’якшення або зменшення прилову нецільових видів у рибальстві; і,
(d) співпрацю щодо регіональних заходів щодо зменшення прилову, включаючи заходи, застосовні до промислового рибальства транскордонних запасів і запасів у відкритому морі та далеко мігруючих видів.
6. Кожна Сторона приймає або зберігає заходи, спрямовані на заборону практики видалення плавців з акул.
7. Сторони погоджуються продовжувати співпрацю у Світовій організації торгівлі з метою посилення міжнародних правил щодо надання субсидій у секторі рибальства та підвищення прозорості субсидій рибальства-15.
8. Сторони визнають важливість узгоджених міжнародних дій для запобігання, стримування та ліквідації незаконного, незареєстрованого та нерегульованого (ННН) рибальства, як це відображено в регіональних і міжнародних документах-16, і докладатимуть зусиль для покращення міжнародного співробітництва у цьому аспекті, в тому числі разом з компетентними міжнародними організаціями та через них.
9. На підтримку міжнародних зусиль у боротьбі з незаконним, незареєстрованим і нерегульованим рибальством і з метою стримування торгівлі продуктами, отриманими в результаті незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства, кожна Сторона:
(a) впроваджує заходи держави порту відповідно до Угоди про заходи держави порту з недопущення, стримування та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства, вчиненої в м. Рим 23 листопада 2009 року (Угода про заходи держави порту); та
(b) підтримує схеми моніторингу, контролю, нагляду, відповідності та забезпечення виконання, у тому числі шляхом прийняття, підтримки, рецензування або перегляду, у відповідних випадках, заходів з метою:
(i) стримування суден, що плавають під її прапором, та своїх громадян від участі в ННН-рибальстві;
(ii) вирішення питання перевантаження в морі риби, виловленої під час ННН-рибальства, або рибних продуктів, отриманих у результаті ННН-рибальства; та
(iii) впровадження схем вилову або торгових документів відповідно до Добровільних рекомендацій ФAО щодо документування уловів.
10. На підтримку розвитку та управління екологічно відповідальною та економічно конкурентоспроможною галуззю аквакультури Сторони намагатимуться діяти відповідно до принципів Кодексу ФAО щодо ведення відповідального рибальства, які застосовуються до сектору аквакультури.
__________
-14 Пункти 1-9 не застосовуються до аквакультури, за винятком пунктів 1 (b), 1 (с) і 5(а).
-15Субсидії на рибальство означають субсидії на морський вилов риби.
-16До них належать: Міжнародний план дій ФАО 2001 року щодо запобігання, стримування та ліквідації незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства; Римська декларація 2005 року про незаконне, незареестроване та нерегульоване рибальство; Угода ФАО про заходи держави порту щодо запобігання, стримування та ліквідації незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства 2009 року; та інші інструменти, створені та прийняті регіональними організаціями управління рибальством.
Стаття 13.22: Стале управління лісами та торгівля
1. Сторони визнають важливість збереження та сталого управління лісами для сприяння досягненню економічних, екологічних і соціальних цілей, джерел існування та можливостей зайнятості, в тому числі для корінних народів і сільських або віддалених громад.
2. Відповідно, Сторони визнають важливість:
(a) збереження та сталого управління лісами для забезпечення екологічних, економічних і соціальних переваг для нинішнього та майбутніх поколінь;
(b) критичної ролі лісів у наданні численних екосистемних послуг, включаючи накопичення вуглецю, регулювання температури, підтримку кількості та якості води, стабілізацію ґрунтів та забезпечення середовища проживання дикої фауни та флори; і
(c) боротьби з незаконними вирубками та пов’язаною з ними торгівлею.
3. Сторони визнають, що лісова продукція, отримана з екологічно чистих лісів і використана належним чином, зберігає вуглець і допомагає скоротити викиди парникових газів в інших секторах і, таким чином, сприяє досягненню глобальних екологічних цілей, у тому числі тих, що стосуються зміни клімату.
4. Відповідно:
(a) Сторона повинна підтримувати або зміцнювати державний потенціал та інституційні рамки для сприяння сталому управлінню лісами; і
(b) Сторона повинна заохочувати торгівлю лісовою продукцією з лісів, що використовуються для сталого управління, вирубаних відповідно до законодавства країни видобутку; і
(c) Сторони обмінюються інформацією та співпрацюють, у відповідних випадках, щодо ініціатив, спрямованих на сприяння сталому управлінню лісами, включаючи ініціативи, спрямовані на боротьбу з незаконними вирубками та пов’язаною з ними торгівлею.
Стаття 13.23: Екологічні товари та послуги
1. Сторони визнають важливість торгівлі та інвестицій у екологічні товари та послуги, включаючи ті товари та послуги, які мають особливе значення для пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них, і, зокрема, чистих технологій, як засобу покращення екологічних та економічних показників, сприяння зеленому зростанню та створенню робочих місць, а також заохочення сталого розвитку, одночасно вирішуючи глобальні екологічні виклики.
2. Відповідно, кожна Сторона докладе зусиль для сприяння та просування торгівлі та інвестицій у екологічні товари та послуги.
3. Сторони сприятимуть спільній діяльності з підтримки зростання торгівлі та інвестицій у екологічні товари та послуги. Ці види діяльності можуть включати:
(a) обмін інформацією про політику та програми, які можуть підтримувати комерціалізацію, збільшення масштабів і впровадження екологічних товарів і послуг, включаючи товари, що мають особливе значення для пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них;
(b) обмін інформацією про використання екологічних товарів і послуг для сприяння сталому зростанню в усіх секторах економіки, таких як сільське господарство та видобуток природних ресурсів і перехід до більш циклічної економіки;
