Роттердамська конвенція про процедуру Попередньої обгрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі

усвідомлюючи шкідливий вплив на здоров'я людини та довкілля окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі,

посилаючись на відповідні положення Ріо-де-Жанейрської декларації з довкілля та розвитку та главу 19 Порядку денного XXI сторіччя про "Екологічно безпечне управління використанням токсичних хімічних речовин, в тому числі попередження незаконного міжнародного обігу токсичних та небезпечних продуктів",

враховуючи роботу, проведену Програмою Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП) та Продовольчою і сільськогосподарською організацією Об'єднаних Націй (ФАО) щодо застосування добровільної процедури попередньої обгрунтованої згоди, як це викладено в змінених Лондонських керівних принципах ЮНЕП щодо обміну інформацією про хімічні речовини в міжнародній торгівлі (далі - "змінені Лондонські керівні принципи"), а також у Міжнародному кодексі поведінки ФАО в галузі розподілу та застосування пестицидів (далі - "Міжнародний кодекс поведінки"),

беручи до уваги умови та особливі потреби країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, особливо необхідність посилення національних можливостей і потенціалу в галузі раціонального використання хімічних речовин, в тому числі передачу технологій, забезпечення фінансової і технічної допомоги та сприяння співробітництву між Сторонами,

беручи до відома особливі потреби деяких держав в інформації про транзитні перевезення,

визнаючи необхідність сприяння запровадженню практики раціонального застосування хімічних речовин у всіх країнах з урахуванням, зокрема, добровільних стандартів, викладених в Міжнародному кодексі поведінки та Кодексі етики ЮНЕП в галузі міжнародної торгівлі хімічними речовинами,

бажаючи забезпечити, щоб небезпечні хімічні речовини, які експортуються з їхніх територій, були запаковані та промаркіровані у такий спосіб, який забезпечує надійну охорону здоров'я людини і довкілля та відповідає положенням змінених Лондонських керівних принципів та Міжнародного кодексу поведінки,

визнаючи, що основні напрямки діяльності в галузі торгівлі та навколишнього середовища мають бути взаємодоповнюючими з метою досягнення цілей сталого розвитку,

наголошуючи, що жодне з положень цієї Конвенції не повинно тлумачитись як таке, що означає зміну прав та обов'язків будь-якої зі Сторін за будь-якими існуючими міжнародними угодами, які стосуються хімічних речовин у міжнародній торгівлі або охорони навколишнього середовища,

усвідомлюючи, що вищевикладена декларативна частина не має на меті надати перевагу цій Конвенції над іншими міжнародними угодами,

сповнені рішучості забезпечити охорону здоров'я людини, в тому числі здоров'я споживачів та робітників, а також навколишнього середовища від потенційно шкідливого впливу окремих хімічних речовин і пестицидів в міжнародній торгівлі,

домовились про таке:

Мета

Мета цієї Конвенції - сприяти запровадженню спільної відповідальності та узгоджених зусиль Сторін у міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами з метою охорони здоров'я людини та навколишнього середовища від потенційного шкідливого впливу та заохочувати їх екологічно обгрунтоване використання шляхом сприяння обміну інформацією щодо їхніх властивостей, запровадження процедури прийняття рішень щодо їхнього імпорту та експорту на національному рівні і розповсюдження цих рішень серед Сторін.

Визначення

Для цілей цієї Конвенції:

(a) "хімічна речовина" означає або окрему речовину, або складову суміші чи препарату, виготовлену промисловим способом або отриману природним шляхом, яка, однак, не містить жодних живих організмів. Цей термін охоплює такі категорії: пестициди (в тому числі особливо небезпечні пестицидні сполуки) та промислові хімікати;

(b) "заборонена хімічна речовина" означає хімічну речовину, всі види застосування якої в межах однієї або декількох категорій були заборонені кінцевою регламентаційною постановою з метою охорони здоров'я людини або навколишнього середовища. Сюди відносяться хімічні речовини, у дозволі на перше використання яких було відмовлено, або такі, які були вилучені промисловістю, або такі, які в подальшому не розглядатимуться щодо можливості видачі дозволу на їх продаж у цій країні; при цьому існує наявне підтвердження того, що такі заходи були вжиті з метою охорони здоров'я людини або навколишнього середовища;

(c) "суворо обмежена хімічна речовина" означає хімічну речовину, фактично будь-яке використання якої в межах однієї або декількох категорій було заборонене кінцевою регламентаційною постановою з метою охорони здоров'я людини або навколишнього середовища, але по відношенню до якої окремі конкретні види застосування все ж таки дозволені. Сюди відносяться хімічні речовини, у дозволі майже на всі види використання яких було відмовлено, або які були вилучені промисловістю з продажу на внутрішньому ринку, або такі, які в подальшому не розглядатимуться щодо можливості видачі дозволу на їх продаж в цій країні; при цьому існує наявне підтвердження того, що такі заходи були вжиті з метою охорони здоров'я людини або навколишнього середовища;

(d) "особливо небезпечна пестицидна сполука" означає хімічну речовину, отриману для використання в якості пестициду, яка викликає серйозні наслідки для здоров'я людини або навколишнього середовища, що стають очевидними протягом короткого періоду часу після її одноразового або багаторазового використання;

(e) "кінцева регламентаційна постанова" означає постанову, яка приймається Стороною і не вимагає подальшої регламентаційної постанови, метою якої є заборона або суворе обмеження хімічної речовини;

(f) "експорт" та "імпорт" означають в межах їхніх відповідних значень переміщення хімічної речовини з території однієї Сторони до території іншої Сторони, за виключенням суто транзитних операцій;

(g) "Сторона" означає державу або регіональну організацію економічної інтеграції, яка дала згоду на обов'язковість для неї цієї Конвенції та для якої ця Конвенція набула чинності;

(h) "регіональна організація економічної інтеграції" означає організацію, створену суверенними державами певного регіону, до компетенції якої її держави-учасниці передали питання, що регулюються цією Конвенцією, і яка відповідним чином уповноважена, відповідно до своїх внутрішніх процедур, підписувати, ратифіковувати, приймати та схвалювати цю Конвенцію або приєднуватися до неї;

(i) "Комітет з розгляду хімічних речовин" означає допоміжний орган, про який йдеться в пункті 6 статті 18.

Сфера дії Конвенції

1. Ця Конвенція застосовується по відношенню до:

(a) заборонених або суворо обмежених хімічних речовин; і

(b) особливо небезпечних пестицидних сполук.

2. Ця Конвенція не застосовується по відношенню до:

(a) наркотичних засобів та психотропних речовин;

(b) радіоактивних матеріалів;

(c) відходів;

(d) хімічної зброї;

(e) фармацевтичних препаратів, в т.ч. ліків для людей та ветеринарних засобів;

(f) хімічних речовин, які використовуються як харчові домішки;

(g) продовольчих продуктів;

(h) хімічних речовин у таких обсягах, в яких вони навряд чи зможуть вплинути на здоров'я людини або навколишнє середовище, за умови, що вони імпортуються:

(i) з метою проведення досліджень або аналізу; або

(ii) окремими особами для особистого користування в розумних кількостях для такого виду використання.

Призначені національні органи

1. Кожна Сторона призначає один або декілька національних органів, які уповноважені виступати від її імені при виконанні адміністративних функцій, передбачених цією Конвенцією.

2. Кожна Сторона намагається забезпечити, щоб такий орган чи органи володіли достатніми ресурсами для ефективного виконання своїх завдань.

3. Кожна Сторона не пізніше дати набуття чинності цією Конвенцією для неї повідомляє Секретаріату назву та адресу такого органу або органів. Вона негайно інформує Секретаріат про будь-які зміни назви або адреси такого органу або органів.

4. Секретаріат негайно інформує Сторони про повідомлення, які отримуються ним відповідно до пункту 3.

Процедури, які стосуються заборонених або суворо обмежених хімічних речовин

1. Кожна Сторона, яка прийняла кінцеву регламентаційну постанову, надсилає Секретаріату письмове повідомлення про таку постанову. Таке повідомлення надсилається якнайшвидше, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 90 днів після дати набуття чинності кінцевою регламентаційною постановою, та включає інформацію, яка вимагається відповідно до Додатка 1, якщо така інформація наявна.

2. Кожна Сторона в день набуття чинності цією Конвенцією для неї письмово повідомляє Секретаріат про чинні на цей час кінцеві регламентаційні постанови. Однак всі ті Сторони, які надіслали повідомлення про кінцеві регламентаційні постанови згідно зі зміненими Лондонськими керівними принципами чи Міжнародним кодексом поведінки, не повинні повторно надавати такі повідомлення.

3. Секретаріат якнайшвидше, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 6 місяців після отримання повідомлення відповідно до пунктів 1 та 2, визначає, чи містить повідомлення інформацію, яка вимагається згідно з Додатком I. Якщо повідомлення містить таку інформацію, Секретаріат негайно надсилає всім Сторонам резюме отриманої інформації. У тому випадку, коли повідомлення не містить потрібної інформації, він відповідним чином інформує Сторону, яка надіслала повідомлення.

4. Кожні 6 місяців Секретаріат направляє Сторонам стислий виклад інформації, отриманої відповідно до пунктів 1 і 2, в тому числі інформацію, яка стосується тих повідомлень, в яких не викладена вся інформація, яка вимагається Додатком I.

5. Після того, як Секретаріат отримав принаймні одне повідомлення від кожного з двох регіонів, що застосовують процедуру Попередньої обгрунтованої згоди, відносно конкретної хімічної речовини, яке, як він пересвідчився, відповідає вимогам Додатка I, він надсилає їх до Комітету з розгляду хімічних речовин. Склад регіонів, які охоплюються процедурою Попередньої обгрунтованої згоди, визначається рішенням, яке буде прийнято шляхом консенсусу на першій нараді Конференції Сторін.

6. Комітет з розгляду хімічних речовин розглядає інформацію, яка надається в таких повідомленнях, та відповідно до критеріїв, викладених у Додатку II, надає Конференції Сторін рекомендацію про те, чи повинна ця хімічна речовина підпадати під процедуру Попередньої обгрунтованої згоди і відповідно вноситися до Додатка III.

Процедури, які стосуються особливо небезпечних пестицидних сполук

1. Кожна зі Сторін, яка є країною, що розвивається, або країною з перехідною економікою та стикається з проблемами, викликаними застосуванням якої-небудь особливо небезпечної пестицидної сполуки на її території, може подати Секретаріату пропозицію включити цю особливо небезпечну пестицидну сполуку до Додатка III. При підготовці пропозиції Сторона може спиратися на технічні експертні дані з будь-якого відповідного джерела. Ця пропозиція повинна включати необхідну інформацію, передбачену частиною 1 Додатка IV.

2. Секретаріат якнайшвидше, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 6 місяців після отримання пропозиції, передбаченої пунктом 1, перевіряє наявність в ній інформації, яка вимагається відповідно до частини 1 Додатка IV. Якщо в пропозиції міститься згадана інформація, Секретаріат негайно надсилає всім Сторонам резюме отриманої інформації. Якщо така інформація відсутня, він інформує про це Сторону, яка вносила пропозицію.

3. Секретаріат збирає додаткову інформацію, визначену частиною 2 Додатка IV, стосовно пропозиції, яка направляється згідно з пунктом 2.

4. Після того, як передбачені пунктами 2 і 3 вимоги стосовно конкретної особливо небезпечної пестицидної сполуки були виконані, Секретаріат надсилає пропозицію та відповідну інформацію до Комітету з розгляду хімічних речовин.

5. Комітет з розгляду хімічних речовин розглядає інформацію, яка міститься в пропозиції, а також зібрану додаткову інформацію та відповідно до критеріїв, визначених в частині 3 Додатка IV, надає Конференції Сторін рекомендацію стосовно необхідності включення цієї особливо небезпечної пестицидної сполуки до процедури Попередньої обгрунтованої згоди та відповідно до Додатка III.

Включення хімічних речовин до Додатка III

1. Щодо кожної хімічної речовини, яку Комітет з розгляду хімічних речовин постановив рекомендувати для внесення до Додатка III, він готує проект документа зі сприяння прийняттю рішення. Документ зі сприяння прийняттю рішення повинен як мінімум базуватися на інформації, наведеній у Додатку I або, залежно від обставин, у Додатку IV, та включати дані про види застосування хімічної речовини в будь-якій іншій категорії, ніж категорія, до якої застосовується кінцева регламентаційна постанова.

2. Рекомендація, згадана в пункті 1, та проект документа зі сприяння прийняттю рішення надаються Конференції Сторін. Конференція Сторін приймає рішення відносно того, чи повинна ця хімічна речовина охоплюватися процедурою Попередньої обгрунтованої згоди і відповідно бути включеною до Додатка III, та затверджує проект документа зі сприяння прийняттю рішення.

3. Коли Конференція Сторін приймає рішення про включення хімічних речовин до Додатка III та затверджує відповідний документ зі сприяння прийняттю рішення, Секретаріат негайно розповсюджує цю інформацію серед усіх Сторін.

Хімічні речовини, які охоплюються добровільною процедурою Попередньої обгрунтованої згоди

Щодо будь-якої хімічної речовини, крім перелічених у Додатку III, включеної до добровільної процедури Попередньої обгрунтованої згоди до проведення першої наради Конференції Сторін, Конференція Сторін приймає на своїй першій нараді рішення про внесення цієї хімічної речовини до Додатка III за умови, що вона пересвідчилася в тому, що були виконані всі вимоги для включення цієї хімічної речовини до Додатка.

Виключення хімічних речовин з Додатка III

1. Якщо Сторона надає Секретаріату інформацію, яка була відсутня на момент прийняття рішення щодо включення тієї чи іншої хімічної речовини до Додатка III і якщо така інформація вказує на те, що включення конкретної хімічної речовини не може більше вважатися обгрунтованим згідно з критеріями, які містяться в Додатку II, або, залежно від обставин, в Додатку IV, Секретаріат направляє цю інформацію Комітету з розгляду хімічних речовин.

2. Комітет з розгляду хімічних речовин розглядає інформацію, яку він отримує відповідно до пункту 1. Для кожної хімічної речовини, щодо якої Комітет з розгляду хімічних речовин приймає рішення рекомендувати її виключення з Додатка III, згідно з діючими критеріями, викладеними в Додатку II, або, залежно від обставин, в Додатку IV, він готує переглянутий проект документа зі сприяння прийняттю рішення.

3. Рекомендація, згадана в пункті 2, направляється Конференції Сторін та супроводжується переглянутим проектом документа зі сприяння прийняттю рішення. Конференція Сторін приймає рішення про те, чи слід виключити цю хімічну речовину з Додатка III та схвалити переглянутий проект документа зі сприяння прийняттю рішення.

4. Після того, як Конференція Сторін прийняла рішення про виключення хімічної речовини з Додатка III та схвалила переглянутий документ зі сприяння прийняттю рішення, Секретаріат негайно направляє цю інформацію всім Сторонам.

Зобов'язання щодо імпорту хімічних речовин, включених до Додатка III

1. Кожна Сторона вживає відповідних законодавчих або адміністративних заходів для забезпечення своєчасного прийняття рішення щодо імпорту хімічних речовин, перелічених у Додатку III.

2. Кожна Сторона якнайшвидше, але в будь-якому разі не пізніше дев'яти місяців після дати направлення документа зі сприяння прийняттю рішення, згаданого в пункті 3 статті 7, направляє Секретаріату відповідь стосовно майбутнього імпорту конкретної хімічної речовини. Якщо Сторона вносить зміни до такої відповіді, вона негайно надає змінену відповідь Секретаріату.

3. Після закінчення періоду, визначеного в пункті 2, Секретаріат негайно направляє Стороні, яка не надіслала таку відповідь, письмове прохання зробити це. Якщо Сторона не в змозі направити відповідь, Секретаріат у відповідних випадках сприяє їй у наданні відповіді в терміни, вказані в останньому реченні пункту 2 статті 11.

4. Відповідь, передбачена в пункті 2, надається в одній з таких форм:

(a) кінцеве рішення, яке приймається з метою виконання законодавчих або адміністративних заходів:

(b) проміжна відповідь, яка може включати:

5. Відповіді, наведені в підпунктах (a) або (b) пункту 4, відносяться до категорії або категорій, визначених для хімічних речовин, включених до Додатка III.

6. Кінцеве рішення повинно супроводжуватися викладом будь-яких законодавчих або адміністративних заходів, на яких воно грунтується.

7. Кожна Сторона не пізніше дати набуття чинності цієї Конвенцією для неї надсилає Секретаріату відповіді стосовно кожної хімічної речовини, внесеної до Додатка III. Сторона, яка надіслала такі відповіді згідно зі зміненими Лондонськими керівними принципами або Міжнародним кодексом поведінки, не повинна надсилати ці відповіді повторно.

8. Кожна Сторона відповідно до своїх законодавчих або адміністративних заходів доводить свої відповіді, подані згідно з положеннями цієї статті, до відома заінтересованих осіб, які підпадають під її юрисдикцію.

9. Сторона, яка відповідно до вищенаведених пунктів 2 і 4 та пункту 2 статті 11 приймає рішення не дозволяти імпорт тієї чи іншої хімічної речовини або дозволити імпорт лише за відповідних умов, якщо вона ще не зробила цього, одночасно не дозволяє або поширює аналогічні умови на:

(a) імпорт цієї хімічної речовини з будь-якого джерела; та

(b) її вітчизняне виробництво для внутрішнього застосування.

10. Кожні шість місяців Секретаріат інформує всі Сторони про отримані ним відповіді. Ця інформація включає дані стосовно законодавчих або адміністративних заходів, на яких грунтуються рішення, якщо такі дані існують. Крім того, Секретаріат інформує Сторони про всі випадки ненадання відповіді.

Зобов'язання щодо експорту хімічних речовин, включених до Додатка III

1. Кожна Сторона, яка експортує:

(a) вживає відповідних законодавчих або адміністративних заходів для поінформування заінтересованих суб'єктів, які підпадають під її юрисдикцію, про відповіді, які направлені Секретаріатом згідно з пунктом 10 статті 10;

(b) вживає відповідних законодавчих або адміністративних заходів для забезпечення того, щоб експортери, які підпадають під її юрисдикцію, виконували рішення, які містяться в кожній з таких відповідей, не пізніше ніж через шість місяців після дати, коли Секретаріат вперше поінформує Сторони про таку відповідь згідно з пунктом 10 статті 10;

(c) надає Сторонам, які імпортують, на їхнє прохання і у відповідних випадках, консультативні послуги та сприяння:

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб хімічна речовина, включена до Додатка III, не експортувалася з її території на територію будь-якої Сторони, яка імпортує та яка, в силу виключних обставин, не направила відповідь або направила проміжну відповідь, яка не містить попереднього рішення, за винятком випадків, коли:

(a) це хімічна речовина, яка на час здійснення імпортної поставки зареєстрована в країні, яка імпортує, як хімічна речовина;

(b) це хімічна речовина, щодо якої існує інформація, яка свідчить про те, що вона раніше застосовувалась на території Сторони, яка імпортує, або імпортувалася до неї, та по відношенню до якої не вживалося жодних регламентаційних заходів щодо заборони її застосування; або

(c) на запит експортера через національний орган Сторони, яка імпортує, було отримано чітко висловлену згоду на здійснення імпортної поставки. Сторона, яка імпортує, направляє відповідь на такий запит протягом 60-ти днів і негайно повідомляє Секретаріат про своє рішення.

Зобов'язання Сторін, які експортують, відповідно до цього пункту застосовуються після закінчення шестимісячного терміну з дня, коли Секретаріат вперше поінформував Сторони згідно з пунктом 10 статті 10 про те, що Сторона не направила відповідь або ж направила проміжну відповідь, яка не містила попереднього рішення, і діють протягом одного року.

Повідомлення про експорт

1. У разі, коли яка-небудь хімічна речовина, заборонена або суворо обмежена Стороною, експортується з її території, ця Сторона направляє повідомлення про експорт Стороні, яка імпортує. Повідомлення про експорт повинно містити інформацію, передбачену в Додатку V.

2. Повідомлення про експорт хімічної речовини подається до першої експортної поставки після прийняття відповідної кінцевої регламентаційної постанови. Згодом повідомлення про експорт направляється до здійснення першої експортної поставки в будь-якому календарному році. Вимога щодо подання повідомлення до здійснення експорту може бути скасована призначеним національним органом Сторони, яка імпортує.

3. Сторона, яка експортує, направляє оновлене повідомлення про експорт після того, як вона прийняла кінцеву регламентаційну постанову, з якої випливають суттєві зміни, що стосуються заборони або суворого обмеження певної хімічної речовини.

4. Сторона, яка імпортує, підтверджує отримання першого повідомлення про експорт, одержаного після прийняття кінцевої регламентаційної постанови. Якщо Сторона, яка експортує, не отримує підтвердження протягом 30-ти днів після направлення повідомлення про експорт, вона направляє друге повідомлення про експорт. Сторона, яка експортує, докладає достатніх зусиль для того, щоб забезпечити одержання наступного повідомлення Стороною, яка імпортує.

5. Зобов'язання кожної із Сторін, визначені в пункті 1, перестають діяти, якщо:

(a) хімічна речовина була включена до Додатка III;

(b) Сторона, яка імпортує, надала Секретаріату відповідь щодо хімічної речовини згідно з пунктом 2 статті 10; і

(c) Секретаріат розповсюдив відповідь серед Сторін згідно з пунктом 10 статті 10.

Супровідна інформація під час експорту хімічних речовин

1. Конференція Сторін рекомендує Всесвітній митній організації присвоїти конкретні митні коди в межах Погодженої системи кожній з хімічних речовин або кожній групі хімічних речовин, які включені до Додатка III, виходячи з доцільності. В усіх випадках, коли такій хімічній речовині присвоєно відповідний код, кожна Сторона вимагає, щоб під час експорту цієї хімічної речовини цей код вказувався у супровідних документах.

2. Без шкоди для будь-яких вимог з боку Сторони, яка імпортує, кожна Сторона вимагає, щоб під час експорту як хімічних речовин, включених до Додатка III, так і речовин, які заборонені або суворо обмежені на її території, дотримувалися вимоги щодо маркірування, які адекватно забезпечують наявність достатньої інформації стосовно ризику і/або небезпеки для здоров'я людини чи навколишнього середовища, з урахуванням відповідних міжнародних норм.

3. Без шкоди для будь-яких вимог Сторони, яка імпортує, кожна Сторона може вимагати, щоб під час експорту хімічних речовин, щодо яких на її території діють вимоги відносно екологічного або медичного маркірування, дотримувались вимоги, які забезпечують наявність достатньої інформації стосовно ризику і/або небезпеки для здоров'я людини чи навколишнього середовища, з урахуванням відповідних міжнародних норм.

4. По відношенню до згаданих в пункті 2 хімічних речовин, призначених для застосування в професійних цілях, кожна Сторона, яка експортує, вимагає, щоб дані про безпеку подавались у міжнародно визнаній формі, містили останню наявну інформацію та направлялися кожному імпортеру.

5. Інформація на маркірувальній етикетці та у формі даних про безпеку повинна бути наведена, наскільки це практично можливо, однією або кількома офіційними мовами Сторони, яка імпортує.

Обмін інформацією

1. Сторони відповідним чином та згідно з метою цієї Конвенції сприяють:

(a) обміну науковою, технічною, економічною та правовою інформацією щодо хімічних речовин, в межах сфери дії цієї Конвенції, включаючи інформацію про результати токсикологічних та екотоксикологічних перевірок, а також інформацію про безпеку;

(b) наданню загальнодоступної інформації щодо національних регламентаційних постанов, які мають актуальне значення для реалізації мети цієї Концепції; і

(c) наданню у відповідних випадках іншим Сторонам безпосередньо або через Секретаріат інформації про внутрішні регламентаційні заходи, які суттєво обмежують один чи декілька видів застосування хімічної речовини.

2. Сторони, які здійснюють обмін інформацією на виконання цієї Конвенції, забезпечують охорону будь-якої конфіденційної інформації на взаємній основі.

3. Для цілей цієї Конвенції конфіденційною не вважається така інформація:

(a) інформація, згадана в Додатках I і IV, яка надана на виконання статей 5 і 6 відповідно;

(b) інформація, яка міститься в формі даних про безпеку, згаданій в пункті 4 статті 13;

(c) дата закінчення терміну придатності хімічної речовини;

(d) інформація про запобіжні заходи, в тому числі про ступінь небезпеки, характер ризику та відповідні рекомендації щодо безпеки; і

(e) резюме результатів токсикологічних та екотоксикологічних перевірок.

4. Для цілей цієї Конвенції дата виготовлення хімічної речовини, як правило, не вважається конфіденційною інформацією.

5. Будь-яка Сторона, яка має потребу в інформації про транзитні перевезення хімічних речовин, включених до Додатка III, її територією, інформує про цю необхідність Секретаріат, який відповідним чином інформує всі Сторони.

Виконання Конвенції

1. Кожна Сторона вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для створення та зміцнення її національних інфраструктур та установ з метою ефективного виконання цієї Конвенції. Ці заходи в разі необхідності включають прийняття чи зміну національного законодавства або реалізацію дій адміністративного характеру і можуть також передбачати:

(a) створення національних реєстрів та баз даних, які включають інформацію про безпеку хімічних речовин;

(b) заохочення ініціатив, які висуваються промисловістю, з метою сприяння забезпеченню хімічної безпеки; і

(c) сприяння укладанню добровільних угод з урахуванням положень статті 16.

2. Кожна Сторона забезпечує, наскільки це практично можливо, щоб громадськість мала відповідний доступ до інформації про поводження з хімічними речовинами та вжиття заходів у разі виникнення аварій та про альтернативи, які є безпечнішими для здоров'я людини або навколишнього середовища, ніж хімічні речовини, перераховані в Додатку III.

3. Сторони погоджуються співробітничати безпосередньо або там, де це є доцільним, через компетентні міжнародні організації для виконання цієї Конвенції на субрегіональному, регіональному та глобальному рівнях.

4. Жодне з положень цієї Конвенції не тлумачиться як таке, що обмежує права Сторін вживати жорсткіших, ніж передбачені цією Конвенцією, заходів, спрямованих на забезпечення охорони здоров'я людини та навколишнього середовища, за умови, що ці заходи відповідають положенням цієї Конвенції та міжнародного права.

Технічна допомога

Беручи до уваги потреби країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, Сторони співробітничають у сфері розширення технічної допомоги у розвитку необхідної інфраструктури та потенціалу в галузі раціонального використання хімічних речовин в інтересах виконання цієї Конвенції. Сторони, які мають більш досконалі програми регулювання використання хімічних речовин, повинні надавати технічну допомогу, включаючи професійну підготовку, іншим Сторонам у справі розвитку їхньої інфраструктури та потенціалу в галузі раціонального використання хімічних речовин протягом їхнього життєвого циклу.

Невиконання

Конференція Сторін якнайшвидше, наскільки це практично можливо, розробляє і затверджує процедури та організаційні механізми для визначення факту невиконання положень цієї Конвенції і прийняття заходів по відношенню до Сторін, які визнані як такі, що не виконують ці положення.

Конференція Сторін

1. Цим засновується Конференція Сторін.

2. Перша нарада Конференції Сторін скликається Виконавчим директором ЮНЕП та Генеральним директором ФАО, які діють разом, не пізніше ніж через один рік після набуття чинності цією Конвенцією. Згодом чергові наради Конференції Сторін скликаються з періодичністю, яка буде визначена Конференцією.

3. Позачергові наради Конференції Сторін скликаються у випадках, коли Конференція визнає це необхідним, або ж на письмове прохання будь-якої Сторони, за умови, що це прохання буде підтримано принаймні третиною Сторін.

4. Конференція Сторін на своїй першій нараді шляхом консенсусу погоджує та приймає правила процедури і фінансові правила як свої, так і будь-яких допоміжних органів, а також фінансові положення, що регулюють функціонування Секретаріату.

5. Конференція Сторін постійно слідкує за ходом виконання цієї Конвенції і дає йому відповідну оцінку. Вона виконує функції, покладені на неї Конвенцією, і з цією метою:

(a) засновує, крім передбаченого у пункті 6 нижче, такі інші допоміжні органи, які вона вважає необхідними для виконання Конвенції;

(b) співробітничає у відповідних випадках з компетентними міжнародними організаціями, а також міжурядовими та неурядовими органами; і

(c) розглядає та вживає будь-яких додаткових заходів, які можуть знадобитися для досягнення мети цієї Конвенції.

6. Конференція Сторін на своїй першій нараді засновує допоміжний орган, який буде називатися Комітетом з розгляду хімічних речовин, для виконання функцій, покладених на нього згідно з цією Конвенцією. В зв'язку з цим:

(a) члени Комітету з розгляду хімічних речовин призначаються Конференцією Сторін. Комітет складається з обмеженої кількості призначених урядами експертів в галузі регулювання використання хімічних речовин. Члени Комітету призначаються на основі справедливого географічного розподілу, при цьому має бути забезпечене збалансоване представництво Сторін, які є розвиненими країнами та країнами, що розвиваються;

(b) Конференція Сторін вирішує питання стосовно сфери відання, організації роботи та функціонування Комітету;

(c) Комітет вживає всіх необхідних заходів для прийняття своїх рекомендацій шляхом консенсусу. Якщо всі можливості дійти консенсусу вичерпані, то така рекомендація, як останній захід, приймається більшістю в дві третини голосів членів, які присутні та беруть участь у голосуванні.

7. Організація Об'єднаних Націй, її спеціалізовані установи та Міжнародне агентство з атомної енергії, а також будь-яка держава, яка не є Стороною цієї Конвенції, можуть бути представлені на нарадах Конференції Сторін як спостерігачі. Будь-які інші органи або установи, національні або міжнародні, урядові або неурядові, які мають досвід роботи в галузях, що відносяться до сфери дії Конвенції, які сповістили Секретаріат про своє бажання бути присутніми на нараді Конференції Сторін як спостерігачі, можуть бути допущені до участі в ній, якщо принаймні третина присутніх на нараді Сторін не мають заперечень проти цього. Допуск та участь спостерігачів регулюються правилами процедури, прийнятими Конференцією Сторін.

Секретаріат

1. Цим засновується Секретаріат.

2. На Секретаріат покладаються такі функції:

(a) організація нарад Конференції Сторін та її допоміжних органів і їх обслуговування згідно з існуючими вимогами;

(b) сприяння у виконанні цієї Конвенції Сторонам, у першу чергу Сторонам, які є країнами, що розвиваються, та Сторонам з перехідною економікою, на їхнє прохання;

(c) забезпечення необхідної координації з секретаріатами інших відповідних міжнародних органів;

(d) укладання під загальним керівництвом Конференції Сторін таких адміністративних та договірних угод, які можуть знадобитися для ефективного виконання її функцій; і

(e) виконання інших функцій, передбачених цією Конвенцією, і таких інших функцій, які можуть бути визначені Конференцією Сторін.

3. Функції Секретаріату, в межах цієї Конвенції, виконуються спільно Виконавчим директором ЮНЕП і Генеральним директором ФАО з урахуванням тих домовленостей, які узгоджуються між ними та затверджуються Конференцією Сторін.

4. Конференція Сторін може більшістю в три чверті Сторін, які присутні та беруть участь у голосуванні, прийняти рішення доручити виконання функцій Секретаріату одній або декільком іншим компетентним міжнародним організаціям, якщо вона дійде висновку, що Секретаріат не здійснює свою діяльність належним чином.

Врегулювання спорів

1. Сторони врегульовують будь-які спори, що виникають між ними щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, шляхом переговорів або у будь-який інший мирний спосіб за власним вибором.

2. При ратифікації, прийнятті, схваленні цієї Конвенції чи приєднанні до неї або в будь-який час після цього Сторона, яка не є регіональною організацією економічної інтеграції, може подати депозитарію письмову заяву про те, що в будь-якому спорі щодо тлумачення або застосування Конвенції вона визнає обов'язковим один чи обидва з наведених нижче засобів врегулювання спору щодо будь-якої Сторони, що бере на себе таке ж зобов'язання:

(a) арбітражний розгляд, як тільки це буде практично можливо, відповідно до процедур, які будуть прийняті Конференцією Сторін у додатку; та

(b) передача спору до Міжнародного суду.

3. Сторона, яка є регіональною організацією економічної інтеграції, може зробити заяву аналогічного характеру щодо арбітражного розгляду відповідно до процедури, згаданої в пункті 2 (a).

4. Заява, зроблена відповідно до пункту 2, є чинною до закінчення терміну її дії згідно з умовами цієї заяви або до закінчення трьох місяців після того, як письмове повідомлення про її відкликання було здано на зберігання депозитарію.

5. Закінчення терміну дії заяви, повідомлення про відкликання чи така нова заява жодним чином не зачіпають справ, які знаходяться на розгляді арбітражного суду або Міжнародного суду, якщо сторони в спорі не домовляться про інше.

6. Якщо сторони в спорі, згідно з пунктом 2 не прийняли ту ж або будь-яку процедуру та якщо через 12 місяців після повідомлення однією стороною іншої сторони про те, що між ними виник спір, Сторони не змогли врегулювати свій спір, цей спір на прохання будь-якої сторони в спорі передається до комісії з примирення. Комісія з примирення подає доповідь з рекомендаціями. Додаткові процедури, що стосуються комісії з примирення, вносяться до додатка, який буде прийнятий Конференцією Сторін не пізніше ніж на другій нараді Конференції.

Зміни та доповнення до Конвенції

1. Кожна зі Сторін може пропонувати зміни та доповнення до цієї Конвенції.

2. Зміни та доповнення до цієї Конвенції приймаються на нараді Конференції Сторін. Текст будь-якої запропонованої зміни або доповнення направляється Секретаріатом Сторонам не пізніше ніж за шість місяців до проведення наради, на якій її/його пропонується прийняти. Секретаріат також надсилає текст запропонованої зміни або доповнення країнам, які підписали цю Конвенцію, та депозитарію для інформації.

3. Сторони докладають всіх зусиль для досягнення згоди щодо прийняття будь-якої запропонованої зміни або доповнення до цієї Конвенції шляхом консенсусу. Якщо вичерпані всі способи для досягнення консенсусу, а згоди не досягнуто, то як останній спосіб зміна або доповнення приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, які присутні та беруть участь у голосуванні.

4. Зміна або доповнення направляється депозитарієм всім Сторонам для ратифікації, прийняття або схвалення.

5. Депозитарію направляються письмові повідомлення про ратифікацію, прийняття або схвалення зміни або доповнення. Зміна або доповнення, прийняті відповідно до пункту 3, набувають чинності для тих Сторін, які її/його прийняли, на дев'яностий день після здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або схвалення зміни або доповнення принаймні трьома чвертями Сторін. В подальшому для будь-якої іншої Сторони зміна або доповнення набуває чинності на дев'яностий день після здачі цією Стороною на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або схвалення зміни чи доповнення.

Прийняття додатків і внесення змін та доповнень до них

1. Додатки до цієї Конвенції є її невід'ємною частиною, та, якщо прямо не передбачено інше, посилання на цю Конвенцію являє собою в той же час посилання на будь-які додатки до неї.

2. Зміст додатків обмежується процедурними, науковими, технічними або адміністративними питаннями.

3. Застосовується така процедура пропозиції, прийняття та набуття чинності додатками до цієї Конвенції:

(a) додатки пропонуються та приймаються відповідно до процедури, викладеної в пунктах 1, 2 та 3 статті 21;

(b) будь-яка Сторона, яка не може прийняти додаток, письмово повідомляє про це депозитарія протягом одного року з дня повідомлення депозитарієм про прийняття такого додатка. Депозитарій негайно повідомляє всі Сторони про будь-яке таке отримане ним повідомлення. Кожна Сторона може в будь-який час відкликати направлене раніше повідомлення про прийняття будь-якого додатка, після чого додаток набуває чинності для цієї Сторони відповідно до підпункту (c) нижче; та

(c) після закінчення одного року від дня повідомлення депозитарієм про прийняття додатка, цей додаток набуває чинності для всіх Сторін, які не подали повідомлення відповідно до положень підпункту (b) вище.

4. За винятком Додатка III пропозиція, прийняття та набуття чинності змінами та доповненнями до додатків цієї Конвенції регулюються процедурою, аналогічною тій, що встановлена для пропозиції, прийняття та набуття чинності додатками до Конвенції.

5. До пропозиції, прийняття та набуття чинності змінами та доповненнями до Додатка III застосовується така процедура:

(a) зміни та доповнення до Додатка III пропонуються та приймаються згідно з процедурою, викладеною в статтях 5-9 та пункті 2 статті 21;

(b) Конференція Сторін виносить свої рішення про прийняття шляхом консенсусу;

(c) депозитарій негайно повідомляє Сторони про рішення щодо внесення змін та доповнень до Додатка III. Зміни та доповнення набувають чинності для всіх Сторін, починаючи з дати, вказаної у рішенні.

6. Якщо додаток або зміна та доповнення до додатка пов'язані з внесенням зміни або доповнення до цієї Конвенції, то такий додаток або зміна та доповнення набувають чинності тільки після набуття чинності зміною або доповненням до цієї Конвенції.

Голосування

1. За винятком випадку, передбаченого в пункті 2 нижче, кожна Сторона цієї Конвенції має один голос.

2. Регіональна організація економічної інтеграції з питань, які входять до сфери її компетенції, користується своїм правом голосу, якщо вона має таке число голосів, яке є рівним числу її держав-учасниць, які є Сторонами цієї Конвенції. Така організація не користується своїм правом голосу, якщо її держави-учасниці користуються своїм правом голосу, і навпаки.

3. Для цілей цієї Конвенції "Сторони, які присутні та беруть участь у голосуванні" означає Сторони, які присутні та голосують "за" чи "проти".

Підписання

Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами та регіональними організаціями економічної інтеграції в Роттердамі 11 вересня 1998 року та в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку з 12 вересня 1998 року до 10 вересня 1999 року.

Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню державами та регіональними організаціями економічної інтеграції. Вона відкрита для приєднання держав та регіональних організацій економічної інтеграції, починаючи з дня, що наступає після дати закриття Конвенції для підписання. Ратифікаційні грамоти та документи про прийняття, схвалення або приєднання здаються на зберігання депозитарію.

2. Будь-яка регіональна організація економічної інтеграції, яка стає Стороною цієї Конвенції, в той час як жодна з її держав-учасниць не є Стороною, пов'язана всіма зобов'язаннями, що випливають з Конвенції. У разі, коли одна чи декілька держав-учасниць такої організації є Сторонами Конвенції, ця організація та її держави-учасниці вирішують питання стосовно їх відповідних обов'язків з виконання своїх зобов'язань, які випливають з Конвенції. У таких випадках організація та її держави-учасниці не можуть одночасно здійснювати права, які випливають з цієї Конвенції.

3. У своїй ратифікаційній грамоті або документі про прийняття, схвалення або приєднання регіональна організація економічної інтеграції повідомляє про сферу своєї компетенції щодо питань, які регулюються цією Конвенцією. Будь-яка така організація також повідомляє депозитарія, який, в свою чергу, інформує Сторони про будь-яку відповідну зміну сфери її компетенції.

Набуття чинності

1. Ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після дати здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання.

2. Для кожної держави або регіональної організації економічної інтеграції, яка ратифікує, приймає або схвалює цю Конвенцію або приєднується до неї після здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання, Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання такою державою або регіональною організацією економічної інтеграції її ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання.

3. Для цілей пунктів 1 та 2 будь-який документ, зданий на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не розглядається як додатковий до документів, зданих на зберігання державами-учасницями цієї організації.

Застереження

Жодні застереження до цієї Конвенції не допускаються.

Вихід

1. У будь-який час після закінчення трьох років з дня набуття чинності цією Конвенцією для будь-якої зі Сторін ця Сторона може вийти з Конвенції, надіславши письмове повідомлення депозитарію.

2. Будь-який такий вихід набуває чинності після закінчення одного року з дня отримання депозитарієм повідомлення або в такий пізніший термін, який може бути вказаний у повідомленні про вихід.

Депозитарій

Депозитарієм цієї Конвенції є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

Автентичні тексти

Оригінал цієї Конвенції, тексти якої англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані належним чином на це уповноважені представники підписали цю Конвенцію.

Вчинено в Роттердамі десятого дня вересня місяця одна тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року.

Повідомлення містять таку інформацію:

(a) загальна назва;

(b) хімічна назва в межах номенклатури, визнаної на міжнародному рівні (наприклад, Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (МСТПХ)), у тих випадках, коли така номенклатура існує;

(c) торговельні назви та назви препаратів;

(d) кодові номери: номери Служби підготовки аналітичних оглядів з хімії (КАС), Погоджена система митних кодів та інші номери;

(e) інформація про ступінь ризику в тих випадках, коли хімічна речовина підлягає класифікації за степенем ризику;

(f) вид чи види застосування;

(g) фізико-хімічні, токсикологічні та екотоксикологічні властивості.

(a) Інформація, яка стосується остаточної регламентаційної постанови:

(b) категорія або категорії застосування, в яких прийняті остаточні регламентаційні постанови; для кожної категорії: