3. Кожна Сторона, наскільки це відповідає основним принципам її правової системи, розглядає можливість встановлення процедур, за допомогою яких державний службовець, звинувачений у правопорушенні, зазначеному в Статті 15.8.1, може, якщо це вбачається Стороною доречним, бути звільненим, тимчасово відстороненим або перепризначеним відповідним органом, пам’ятаючи про дотримання принципу презумпції невинуватості.
4. Кожна Сторона, відповідно до основних принципів своєї правової системи та без шкоди для незалежності судової влади, приймає або зберігає заходи для зміцнення доброчесності та запобігання можливостям для корупції серед членів судової системи у справах, які впливають на міжнародну торгівлю або інвестиції. Ці заходи можуть включати правила щодо поведінки представників судової влади.
Стаття 15.11: Участь приватного сектору та суспільства
1. Кожна Сторона вживає відповідних заходів у межах своїх можливостей та відповідно до основних принципів своєї правової системи для сприяння активної участі та безпеці осіб, груп та інституцій поза державним сектором, таких як підприємства, засоби масової інформації, громадянське суспільство, неурядові організації, жіночі та громадські організації, у запобіганні та протидії корупції в питаннях, що стосуються міжнародної торгівлі чи інвестицій, а також для підвищення обізнаності громадськості щодо існування, причин, серйозності корупції та загрози, яку вона створює. З цією метою Сторона може, наприклад:
(a) здійснювати інклюзивні заходи з інформування громадськості та інклюзивні освітні програми для громадськості, які сприяють нетолерантності до корупції;
(b) приймати або зберігати заходи для заохочення професійних асоціацій та інших неурядових організацій, якщо це доцільно, у їхніх зусиллях заохочувати та допомагати підприємствам, зокрема малим і середнім підприємствам (МСП), у розвитку внутрішнього контролю, етики та відповідності програм або заходів щодо запобігання та виявлення хабарництва та корупції в міжнародній торгівлі та інвестиціях;
(c) приймати або зберігати заходи для заохочення керівництва компанії робити заяви у своїх річних звітах або іншим чином публічно оприлюднювати свої програми або заходи внутрішнього контролю, етики та відповідності, включно з тими, що сприяють запобіганню та виявленню хабарництва та корупції в міжнародній торгівлі та інвестиціях; і
(d) приймати або зберігати заходи, які поважають, просувають і захищають свободу пошуку, отримання, публікації та поширення інформації про корупцію.
2. Кожна Сторона намагається заохочувати приватні підприємства, беручи до уваги їхні структуру та розмір, до:
(a) запровадження або збереження достатніх засобів внутрішнього аудиторського контролю для сприяння запобіганню та виявленню правопорушень, описаних у Статті 15.8.1 або 15.8.5 у питаннях, що впливають на міжнародну торгівлю чи інвестиції; і
(b) забезпечення того, щоб їхні рахунки та необхідні фінансові звіти підлягали відповідним процедурам аудиту та сертифікації.
3. Кожна Сторона вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб її відповідні органи щодо протидії корупції були відомі громадськості, і надає доступ до цих органів, у разі необхідності, для повідомлення, у тому числі анонімного, про будь-який інцидент, який може вважатися таким, що становить злочин, описаний у Статті 15.8.1.
4. Сторони визнають переваги внутрішніх програм відповідності на підприємствах для протидії корупції. Кожна Сторона заохочує підприємства, беручи до уваги їх розмір, правову структуру та сектори, у яких вони працюють, створювати програми відповідності з метою запобігання та виявлення правопорушень, описаних у Статті 15.8.1 або 15.8.5.
Стаття 15.12: Застосування та забезпечення виконання антикорупційного законодавства
1. Відповідно до основних принципів своєї правової системи, кожна Сторона забезпечує ефективне дотримання своїх законів чи інших заходів, прийнятих або збережених для дотримання Статті 15.8 шляхом постійних або повторюваних дій або бездіяльності після дати набрання чинності цією Угодою, як заохочення торгівлі та інвестицій. Сторони визнають, що окремі випадки або конкретні дискреційні рішення, пов’язані із застосуванням антикорупційних законів, регулюються власними законами та правовими процедурами кожної зі Сторін.
2. Відповідно до основних принципів своєї правової системи, кожна Сторона зберігає за правоохоронними, прокурорськими та судовими органами право діяти на власний розсуд щодо застосування її антикорупційного законодавства. Кожна Сторона зберігає за собою право приймати рішення щодо розподілу своїх ресурсів.
3. Сторони підтверджують свої зобов’язання за відповідними міжнародними угодами або домовленостями співпрацювати одна з одною, відповідно до своїх відповідних правових та адміністративних систем, для підвищення ефективності дій правоохоронних органів для боротьби з правопорушеннями, описаними в Статті 15.8.
Стаття 15.13: Взаємозв’язок з іншими угодами
Ніщо в цій Угоді не впливає на права та зобов’язання Сторін згідно з UNCAC , Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, вчиненою 15 листопада 2000 року в м. Нью-Йорку, і Міжамериканською конвенцією проти корупції, вчиненою 29 березня 1996 року в м. Каракасі, або Конвенцією ОБСЄ про боротьбу з хабарництвом.
Частина D - Відповідальна ділова поведінка
Стаття 15.14: Відповідальна ділова поведінка
1. Кожна Сторона визнає важливість відповідальної ділової поведінки та зобов’язується співпрацювати з відповідними зацікавленими сторонами для розробки, прийняття, просування, зміцнення та реалізації політики, яка підтримує відповідальне бізнес-середовище.
2. Кожна Сторона визнає важливість заохочення підприємств до публічного оприлюднення своєчасної та точної інформації про фактичний або потенційний несприятливий вплив їхньої діяльності на людей і навколишнє середовище, приділяючи особливу увагу активній взаємодії з маргіналізованими групами з метою зменшення або запобігання негативному впливу на них.
3. Кожна Сторона підтверджує, що підприємства, які працюють у межах її юрисдикції, зобов’язані дотримуватися всіх чинних законів, зокрема законів, що стосуються прав людини, прав корінних народів, ґендерної рівності, захисту навколишнього середовища та праці.
4. Кожна Сторона заохочує підприємства, організовані або засновані відповідно до її законодавства або діють на її території, включаючи МСП, включати у свою ділову практику та внутрішню політику міжнародно визнані стандарти, керівні принципи та принципи відповідального ведення бізнесу, які були схвалені або підтримуються цією Стороною, включаючи Керівні принципи ОЕСР щодо багатонаціональних підприємств (зі змінами) і Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини (зі змінами). Такі стандарти, настанови та принципи можуть стосуватися таких питань, як праця, навколишнє середовище, ґендерна рівність, права людини та корупція.
ГЛАВА 16
СПІВРОБІТНИЦТВО З ПИТАНЬ ТОРГІВЛІ
Стаття 16.1: Співробітництв о з питань торгівлі
1. Визнаючи, що співробітництво з питань торгівлі є каталізатором реформ та інвестицій, необхідних для стимулювання економічного розвитку через торгівлю та її лібералізацію, Сторони зобов’язуються сприяти співробітництву з питань торгівлі для таких цілей:
(a) зміцнення потенціалу Сторін для максимального збільшення використання можливостей та переваг від цієї Угоди;
(b) зміцнення і розвиток співробітництва на двосторонньому, регіональному та багатосторонньому рівнях;
(c) сприяння новим торговим та інвестиційним можливостям у сферах взаємного інтересу, зокрема тих, що стосуються науки, технологій та інновацій; та
(d) стимулювання сталого економічного розвитку, з основною увагою на малих і середніх підприємствах.
2. Співробітництво з питань торгівлі може включати:
(a) обмін інформацією, передачу та обмін досвідом та знаннями, у тому числі через сприяння обміну візитами дослідників, експертів, фахівців та представників приватного сектору;
(b) спільні заходи, такі як спільні дослідження та науково-дослідна діяльність з питань, що стосуються цієї Угоди;
(c) передачу технологій, вмінь та практик;
(d) інституційну допомогу та нарощування потенціалу, зокрема шляхом проведення семінарів, тренінгів, конференцій та стажування;
(e) участь у міжнародних заходах; та
(f) будь-які інші способи співробітництва, визначені за взаємною згодою Сторін.
3. Співробітництво з питань торгівлі може базуватися на використовуваних раніше способах співробітництва та може охоплювати сфери, визначені в орієнтовному переліку у Додатку 16-A.
4. Положення цієї Глави є узгодженими та не підпадають під дію положень про вирішення спорів відповідно до Глави 28 цієї Угоди (Вирішення спорів).
Стаття 16.2: Контактні пункти
1. Кожна Сторона призначає контактний пункт для полегшення зв'язку щодо виконання цієї Глави.
2. Контактні пункти можуть спільно працювати над визначенням основних принципів своєї роботи та, у разі необхідності, здійснювати координацію з іншими контактними пунктами і комітетами, створеними або подовженими відповідно до цієї Угоди, щодо пов’язаних з торгівлею питань на виконання цілей цієї Глави.
3. Контактні пункти можуть спілкуватися у формі обміну електронними повідомленнями, відеоконференцій або за допомогою інших засобів, визначених Сторонами.
4. Контактними пунктами є:
(a) для України:
Директор, Департамент торговельних угод та розвитку експорту (або правонаступник)
Міністерство економіки України
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна
(b) для Канади:
Директор, Голова з питань розвитку співробітництва
м. Київ, Україна
Посольство Канади в Україні
Уряд Канади
Додаток 16-A
Орієнтовний перелік потенційних сфер співробітництва з питань торгівлі
1. Підтримка малих і середніх підприємств (МСП)
2. Сільське господарство
3. Визначення стандартів
ГЛАВА 17
ІНВЕСТИЦІЇ
Частина A - Визначення
Стаття 17.1: Визначення
Для цілей цієї Глави:
алгоритм означає певну послідовність кроків, які виконуються для вирішення проблеми або отримання результату;
позивач означає інвестора Сторони, який звертається із позовом відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу);
конфіденційна інформація означає конфіденційну ділову інформацію або інформацію, яка є закритою або іншим чином захищеною від розголошення відповідно до законодавства Сторони;
охоплені інвестиції означає, стосовно Сторони, інвестиції:
(a) на власній території;
(b) здійснені відповідно до національного законодавства Сторони, чинного на момент здійснення інвестицій;
(c) які прямо чи опосередковано належать або контролюються інвестором іншої Сторони; і
(d) існуючі на дату набрання чинності цією Угодою, або здійснені чи набуті пізніше;
сторони спору означає позивача та Сторону-відповідача;
сторона спору означає або позивача, або Сторону-відповідача;
підприємство означає підприємство, як визначено в Статті 1.5 (Визначення термінів загального застосування), і філію підприємства;
існуючий означає чинний на дату набрання чинності цією Угодою;
МЦВІС означає Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, створений відповідно до Конвенції МЦВІС.
Додаткові правила МЦВІС означає Правила, якими регулюються додаткові процедури проваджень, які може застосовувати Секретаріат Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів;
Конвенція МЦВІС означає Конвенцію про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, вчинену 18 березня 1965 року у Вашингтоні, округ Колумбія;
права інтелектуальної власності означає авторське право та суміжні права, права на торговельні марки, географічні зазначення, промислові зразки, патентні права, права на компонування інтегральних схем, права щодо захисту нерозкритої інформації та права селекціонерів;
інвестиції означає:
(а) будь-що з наступного:
(i) підприємство;
(ii) частки, акції або інші форми участі в капіталі підприємства;
(iii) облігації, боргові зобов’язання або інші боргові інструменти підприємства;
(iv) кредит підприємству;
(v) частка в підприємстві, яка дає право власнику на частку доходу або прибутку підприємства;
(vi) частка в підприємстві, яка дає право власнику на частку в активах цього підприємства у випадку ліквідації;
(vii) права стосовно капіталу або інших активів на території Сторони, які виникають у зв’язку із здійсненням економічної діяльності на такій території, зокрема відповідно до:
(A) контракту, який передбачає наявність майна інвестора на території Сторони, включаючи контракт "під ключ" або будівельний контракт, або концесію, або
(B) контракту, за яким винагорода значною мірою залежить від обсягів виробництва, доходів або прибутку підприємства;
(viii) права інтелектуальної власності, та
(ix) будь-які інші матеріальні або нематеріальні, рухомі або нерухомі майнові та суміжні майнові права, набуті задля або використані з метою отримання економічної вигоди або з іншими підприємницькими цілями;
(b) у кожному випадку передбачає залучення капіталу чи інших ресурсів, очікування доходу чи прибутку, внеску в економіку приймаючої Сторони, певну тривалість або прийняття ризику-1; і
(c) для цілей цього визначення інвестиція не включає:
(i) грошову вимогу, яка виникає виключно внаслідок:
(A) комерційного контракту щодо купівлі-продажу товару або послуги підданим або підприємством на території однієї Сторони підприємству на території іншої Сторони; або
(B) надання кредиту у зв'язку з комерційною операцією, такою як фінансування торгівлі;
(ii) постанову або рішення, видані в судовому або адміністративному порядку, або
(iii) будь-які інші грошові вимоги, які не стосуються вимог, перелічених в підпунктах (a)(i) - (a)(ix);
інвестор Сторони означає підданого або підприємство Сторони, яке має намір здійснити, здійснює або здійснив інвестицію. Для цілей цього визначення:
підприємство Сторони означає:
(a) підприємство, яке засноване або організоване відповідно до законодавства відповідної Сторони і яке здійснює суттєву підприємницьку діяльність на території цієї Сторони. Визначення того, чи здійснює підприємство суттєву підприємницьку діяльність на території Сторони, підлягає оцінці у кожній конкретній ситуації на основі дослідження фактичних даних; або
(b) підприємство, яке засноване або організоване відповідно до законодавства відповідної Сторони, і яке прямо чи опосередковано належить або контролюється підданим цієї Сторони або підприємством, зазначеним у підпункті (a);
підданий означає підданого, визначеного Статтею 1.5 (Визначення термінів загального застосування), за винятком фізичних осіб, які мають подвійне громадянство України та Канади; в останньому випадку відповідна фізична особа вважається виключно громадянином Сторони, з якою вона має основний стійкий правовий зв’язок;
Нью-Йоркська конвенція означає Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, вчинену в Нью-Йорку 10 червня 1958 року;
Сторона, що не є стороною спору означає Сторону, яка не є стороною в інвестиційному спорі;
Сторона-відповідач означає Сторону, проти якої подано позов відповідно до Статті 17.23 (Подання позову до арбітражу);
фінансування третьої сторони означає будь-яке фінансування або іншу рівнозначну підтримку, надану особою, яка не є стороною спору, з метою фінансування витрат на провадження повністю або частково, зокрема у формі пожертвування або гранту, або в обмін на винагороду, виплата якої залежить від результату розгляду спору;
Трибунал означає арбітражний суд, створений відповідно до Частини D (Вирішення спорів між інвестором і державою) або Частини E (Прискорений арбітраж);
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ означає арбітражний регламент Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі; та
Правила прозорості ЮНСІТРАЛ означає Правила ЮНСІТРАЛ про прозорість в контексті арбітражних проваджень між інвестором і державою на підставі міжнародних договорів, вчинені ум. Нью-Йорк 10 грудня 2014 року.
__________
-1Оцінка відповідності таким критеріям здійснюється у кожній конкретній справі на підставі фактичних даних.
Частина В - Захист інвестицій
Стаття 17.2: Сфера застосування
1. Ця Глава застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною щодо:
(a) інвестора іншої Сторони;
(b) охоплених інвестицій; і
(c) Статті 17.5 (Неухилення від дотримання законодавства), Статті 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) та Статті 17.15 (Відповідальна ділова поведінка), інвестицій на її території.
2. Зобов'язання Сторони за цією Главою застосовуються до заходів, прийнятих або підтримуваних:
(a) центральним, регіональним або іншим органом влади цієї Сторони; і
(b) будь-якою особою, включаючи державне підприємство або будь-який інший орган, який здійснює будь-які державні повноваження, делеговані центральними, регіональними чи іншими органами виконавчої влади цієї Сторони.
3. Ця Глава не є обов 'язковою для Сторони стосовно дії чи факту, які мали місце або ситуації, яка завершилася, до дати набрання чинності цією Угодою для відповідної Сторони.
Стаття 17.3: Зв'язок з іншими Главами
1. У разі будь-якої невідповідності між цією Главою та будь-якою іншою Главою цієї Угоди, інша Глава має переважну силу з питань, щодо яких виникає невідповідність.
2. Вимога Сторони щодо розміщення постачальником послуг іншої Сторони облігацій або застосування інших форм фінансового забезпечення як умови для транскордонного постачання послуг, сама по собі не означає, що ця Глава застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною щодо такого транскордонного надання послуг. Ця Глава застосовується до заходів, прийнятих або збережених Стороною щодо розміщених облігацій або іншого фінансового забезпечення, у тій мірі, в якій облігації чи фінансове забезпечення є охопленою інвестицією.
3. Ця Глава не застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною з питань, що охоплюються Главою 20 (Фінансові послуги).
4. Стаття 18.5 (Доступ до ринку)-2 включена до цієї глави та є невід’ємною частиною цієї Глави та застосовується до заходів, прийнятих або підтримуваних Стороною щодо надання послуг на її території шляхом здійснення охопленої інвестиції.
__________
-2Сторони зауважують, що будь-які застереження Сторін в порядку Додатку I (Невідповідні заходи щодо транскордонної торгівлі послугами та інвестицій) щодо Статті 18.5 (Доступ до ринку) застосовуються до заходів такої Сторони, визначених пунктом 4.
Стаття 17.4: Право здійснювати регулювання
Сторони підтверджують право кожної зі Сторін здійснювати правове регулювання на своїй території для досягнення законних цілей політики, зокрема щодо захисту навколишнього середовища та вирішення проблеми зміни клімату; забезпечення національної безпеки та територіальної цілісності; виконання вимог національного законодавства; забезпечення соціального захисту або захисту прав споживачів; або охорони та захисту здоров'я, безпеки, прав корінних народів, забезпечення ґендерної рівності або культурного розмаїття.
Стаття 17.5: Неухилення від дотримання законодавства
Сторони визнають неприйнятними будь-які дії щодо заохочення інвестиції шляхом послаблення національного правового регулювання питань, пов’язаних зі здоров’ям, безпекою, охороною навколишнього середовища, правами корінних народів або іншими цілями регуляторної політики. Відповідно, жодна зі Сторін не має права послаблювати, відмовлятися чи іншим чином відступати від таких заходів, або пропонувати послабити, відмовитися або іншим чином відступити від таких заходів з метою сприяння встановленню, придбанню, розширенню чи управлінню інвестиціями інвестора на своїй території. Якщо Сторона вважає, що інша Сторона здійснили зазначені дії, вона може вимагати консультацій з такою Стороною, і обидві Сторони повинні провести консультації з метою уникнення ситуації, яка створює умови для такого сприяння.
Стаття 17.6: Національний режим
1. Кожна Сторона надає інвестору іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за аналогічних умов своїм власним інвесторам щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.
2. Кожна Сторона надає охопленій інвестиції режим, не менш сприятливий, ніж той, який вона надає за аналогічних умов інвестиціям своїх власних інвесторів щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.
3. Режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2 в особі органу виконавчої влади, за винятком органу виконавчої влади центрального рівня, означає режим, наданий за аналогічних умов, таким органом національним інвесторам та інвестиціям Сторони, яку він представляє.
4. Питання, чи режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2, надається за аналогічних умов, залежить від сукупності факторів, у тому числі від того, чи відповідний режим передбачає розмежування інвесторів та інвестицій з точки зору досягнення законних цілей державної політики.
5. Пункти 1 і 2 забороняють дискримінацію за ознакою національності. Різниця в ставленні до інвестора або охопленої інвестиції та до власного інвестора або інвестиції Сторони сама по собі не становить дискримінації за ознакою національності.
Стаття 17.7: Режим найбільшого сприяння
1. Кожна Сторона надає інвестору іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за аналогічних умов інвесторам країни, які не є Стороною, щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.
2. Кожна Сторона надає охопленій інвестиції режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає за аналогічних умов інвестиціям інвесторів країни, які не є Стороною, щодо встановлення, придбання, збільшення, управління, здійснення, користування, або продажу або іншого розпоряджання інвестицією на своїй території.
3. Режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2 в особі органу виконавчої влади, за винятком центрального органу виконавчої влади, означає режим, який за аналогічних умов надається цим органом інвесторам та інвестиціям інвесторів країн, які не є Стороною.
4. Питання, чи режим, наданий Стороною відповідно до пунктів 1 і 2, надається за аналогічних умов, залежить від сукупності факторів, у тому числі від того, чи відповідний режим передбачає розмежування інвесторів та інвестицій з точки зору досягнення законних цілей державної політики.
5. Пункти 1 і 2 забороняють дискримінацію за національною ознакою. Різниця в ставленні до інвестора або охопленої інвестиції та інвесторів або інвестиції інвесторів країни, що не є Стороною, сама по собі не становить дискримінації за ознакою національності.
6. "Режим" згаданий у пунктах 1 і 2, не включає процедури вирішення інвестиційних спорів між інвесторами та державами, які передбачені іншими міжнародними інвестиційними договорами та іншими торговельними угодами.
7. Істотні зобов’язання, передбачені іншими міжнародними інвестиційними договорами та іншими торговельними угодами, самі по собі не становлять "режим" і, відтак, не можуть призвести до порушення цієї Статті за відсутності заходів, прийнятих або збережених Стороною щодо таких зобов’язань.
Стаття 17.8: Режим на випадок збройного конфлікту, громадянського протистояння чи стихійного лиха
1. Незважаючи на Статтю 17.18(5)(b) (Невідповідні заходи), кожна Сторона надає інвестору та охопленій інвестиції іншої Сторони режим, не менш сприятливий, ніж вона надає своїм власним інвесторам чи інвестиціям, або інвесторам або інвестиціям країни, яка не є Стороною, залежно від того, який із них є більш сприятливим, стосовно заходів, які вона приймає або зберігає щодо повернення, покриття, компенсації чи іншого відшкодування збитків, яких зазнали інвестиції на її території в результаті збройного конфлікту, громадянського протистояння чи стихійного лиха.
2. Незважаючи на пункт 1, якщо інвестор Сторони у випадках, перелічених у пункті 1, зазнає збитків на території іншої Сторони внаслідок:
(a) реквізиції його охопленої інвестиції або її частини силами або органами влади іншої Сторони; або
(b) знищення його охопленої інвестиції або її частини силами або органами влади іншої Сторони, що не було продиктовано необхідністю у конкретній ситуації;
така інша Сторона надає інвестору відшкодування або компенсацію таких збитків, або те й інше, залежно від обставин конкретної справи.
3. Пункт 1 не застосовується до існуючої субсидії чи гранту, наданих Стороною, включаючи позику забезпечену державою, гарантію або страхування, які суперечать Статті 17.6 (Національний режим), але застосовуватимуться до положень Статті 17.18(5)(b) (Невідповідні заходи).
Стаття 17.9: Мінімальний стандарт поводження
1. Кожна Сторона надає на своїй території охопленим інвестиціям іншої Сторони та інвестору щодо його охопленої інвестиції, режим відповідно до мінімальних стандартів поводження звичаєвого міжнародного права щодо іноземців. Сторона може порушити це зобов’язання, лише якщо захід становить:
(a) відмову в правосудді в кримінальному, цивільному чи адміністративному провадженні;
(b) суттєве порушення належного процесуального порядку під час судових або адміністративних проваджень;
(c) явне свавілля-3;
(d) цілеспрямовану дискримінацію за явно протиправними ознаками, такими як стать, раса чи релігійні переконання;
(e) жорстоке ставлення до інвесторів, таке як фізичний примус, насильство та переслідування; або
(f) неспроможність забезпечити повний захист і безпеку-4.
2. Встановлення наявності порушення іншого положення цієї Угоди або окремої міжнародної угоди, не означає, що мало місце порушення цієї Статті.
3. Факт того, що захід порушує національне законодавство, не встановлює порушення цієї Статті.
Стаття 17.10: Експропріація
1. Сторона не має права експропріювати охоплені інвестиції, прямо чи опосередковано, за винятком, якщо це відбувається:
(a) для досягнення суспільних цілей-5;
(b) відповідно до належної законної процедури;
(c) у недискримінаційний спосіб; і
(d) за умови виплати компенсації відповідно до пункту 5.
2. Пряма експропріація згідно з пунктом 1 відбувається лише тоді, коли Сторона набуває охоплену інвестицію шляхом офіційної передачі права власності або конфіскації.
3. Непряма експропріація згідно з пунктом 1 може мати місце, коли захід або низка заходів Сторони має наслідки, еквівалентні прямій експропріації, без офіційної передачі права власності або конфіскації. Недискримінаційні заходи Сторони, які належно приймаються та підтримуються з метою захисту законних цілей суспільного добробуту, таких як здоров’я, безпека та охорона навколишнього середовища не є непрямою експропріацією, навіть якщо вона має наслідки, еквівалентні прямій експропріації. Визначення того, чи має захід або низка заходів Сторони ефект, еквівалентний прямій експропріації, потребує дослідження фактів у кожному конкретному випадку, та має враховувати:
(a) економічний вплив заходу чи низки заходів. Факт того, що захід або низка заходів Сторони негативно впливають на економічну цінність охоплених інвестицій не є доказом того, що мала місце непряма експропріація;
(b) тривалість заходу чи низки заходів Сторони;
(c) ступінь, до якого захід чи низка заходів перешкоджають чітким, обґрунтованим очікуванням щодо здійснення та результатів інвестиції; і
(d) характер заходу чи низки заходів.
4. Захід Сторони не є порушенням цієї Статті, якщо він не експропріює охоплену інвестицію, яка становить матеріальне чи нематеріальне майнове право відповідно до національного законодавства Сторони, в якій було здійснено інвестицію. Встановлення наявності такого права вимагає врахування відповідних факторів, таких як характер і обсяг матеріального чи нематеріального майнового права відповідно до чинного національного законодавства Сторони, в якій було здійснено інвестицію.
5. Компенсація, зазначена в пункті 1 повинна:
(a) виплачуватись без затримки у вільно конвертованій валюті;
(b) бути еквівалентною справедливій ринковій вартості експропрійованих інвестицій безпосередньо перед експропріацією ("дата експропріації"). Відповідні критерії оцінки включають вартість безперервної діяльності, вартість активів, включаючи заявлену податкову вартість майна, та інші критерії, які можуть бути належними або доречними у конкретному випадку для визначення справедливої ринкової вартості;
(c) не відображати жодних змін у вартості, що відбуваються через те, що про заплановану експропріацію стало відомо раніше;
(d) включати відсотки за комерційно обґрунтованою ставкою у відповідній валюті, які нараховуються з дати експропріації до дати платежу; і
(е) вільно перераховуватися.
6. Захід Сторони, який інакше означав би експропріацію права інтелектуальної власності згідно з цією Статтею, не є порушенням цієї Статті, якщо він узгоджується з Главою 12 (Інтелектуальна власність), Угодою ТРІПС та будь-якою відмовою або поправкою до Угоди ТРІПС, прийнятою відповідною Стороною.
__________
-3Захід є явно свавільним, коли очевидно, що він не має раціонального зв'язку із законною суспільною метою; наприклад, якщо захід ґрунтується на упередженнях або необ’єкгивності, а не на розумінні чи фактах.
-4Для більшої визначеності, повний захист та безпека стосується лише фізичної безпеки інвестора та його охоплених інвестицій.
-5Сторони визнають, що значення "суспільної мети" може застосовуватися у інший спосіб для досягнення цілей уряду корінних народів.
Стаття 17.11: Переказ коштів
1. Кожна Сторона дозволяє вільно та без затримки здійснювати всі перекази коштів, пов’язані з охопленими інвестиціями на/з її території. Такі перекази включають:
(a) внески до капіталу;
(b) прибуток, дивіденди, відсотки, приріст капіталу, виплати роялті, комісію за управління, технічну допомогу та інші комісії;
(c) надходження від продажу або ліквідації всієї або частини охопленої інвестиції;
(d) платежі, здійснені за контрактом, укладеним інвестором, або охопленими інвестиціями, включаючи платежі, здійснені відповідно до кредитної угоди;
(e) виплати коштів, здійснені відповідно до Статті 17.8 (Режим на випадок збройного конфлікту, громадянського протистояння чи стихійного лиха) та Статті 17.10 (Експропріація);
(f) заробіток та іншу винагороду іноземного персоналу, який залучено до роботи з інвестицією; і
(g) платежі, що виникають внаслідок спору.
2. Кожна Сторона дозволяє здійснювати перекази коштів, пов’язані з охопленими інвестиціями у вільно конвертованій валюті за ринковим обмінним курсом, що діє на момент переказу.
3. Кожна Сторона дозволяє здійснювати перекази доходів, пов’язаних з охопленими інвестиціями, у відповідній формі як це дозволено або визначено письмовою угодою між Стороною та інвестором або охопленою інвестицією іншої Сторони.
4. Сторона не повинна вимагати від своїх інвесторів здійснення переказу або накладати штрафи на будь-кого зі своїх інвесторів за неспроможність здійснити відповідний переказ стосовно доходу, заробітку, прибутку або іншої суми, отриманої від інвестиції на території іншої Сторони або пов’язаною з нею.
5. Незважаючи на пункти 1-4 цієї Статті, Сторона може запобігти або обмежити переказ шляхом справедливого, недискримінаційного та добросовісного застосування свого національного законодавства з питань:
(a) банкрутства, неплатоспроможності або захисту прав кредитора;
(b) випуску цінних паперів, торгівлі чи операцій з ними;
(c) кримінальних або карних злочинів;
(d) фінансової звітності або ведення обліку платежів, якщо це необхідно для допомоги правоохоронним органам або органам фінансового регулювання;
(e) забезпечення дотримання постанови чи рішення суду або адміністративного органу; або
(f) програм соціального забезпечення, державного пенсійного забезпечення або обов’язкових накопичувальних програм.
6. Незважаючи на пункт 3, Сторона може обмежити переказ доходів у відповідній формі за обставин, за яких вона могла б обмежити такі перекази згідно з Угодою СОТ та як зазначено в пункті 5.
Стаття 17.12: Вимоги до результатів діяльності
1. Сторона у зв’язку зі встановленням, придбанням, розширенням, управлінням, проведенням, користуванням, продажем чи іншим розпорядженням інвестиціями на своїй території не встановлює та не вимагає виконання вимог, зобов’язань чи гарантій щодо:
(a) експорту певного рівня або відсотку товару чи послуги;
(b) досягнення певного рівня або частини від внутрішнього обігу;
(c) купівлі, використання чи надання переваги товару, виробленому чи послугам, що надаються, на її території або купівлі товару чи послуги в особи на її території;
(d) співвідношення обсягу або вартості імпорту з обсягом або вартістю експорту або сумою надходження іноземної валюти, пов’язаної з такою інвестицією;
(e) обмеження продажу товару чи послуги на своїй території, які виробляє або надає інвестиція, пов’язуючи ці продажі з обсягом або вартістю його експорту чи надходжень в іноземній валюті;
(f) переказу технології, виробничого процесу, вихідного коду програмного забезпечення або інших власних знань особи на своїй території;
(g) (i) купівлі, використання або надання переваги на своїй території технології Сторони або особи Сторони-6, або
(ii) перешкоджання купівлі, використанню або наданню переваги технології на її території;
(h) постачання виключно з території Сторони товару, який виробляє інвестиція, або послуги, яку вона надає, на конкретний регіональний ринок або на світовий ринок.
2. Сторона не обумовлює отримання або продовження отримання переваг у зв’язку зі встановленням, придбанням, розширенням, управлінням, здійсненням, користуванням, продажем чи іншим розпоряджанням інвестицією на своїй території дотриманням вимог щодо:
(a) досягнення певного рівня або частини від внутрішнього обігу;
(b) купівлі, використання або надання переваги товару, виробленому на її території, або купівлі товару у виробника на її території;
(c) співвідношення обсягу або вартості імпорту з обсягом або вартістю експорту або сумою надходжень іноземної валюти, пов'язаної з цими інвестиціями; або
(d) обмеження продажу товару чи послуги на своїй території, які виробляє або надає інвестиція, пов’язуючи ці продажі з обсягом або вартістю експорту чи надходжень в іноземній валюті.
3. Положення:
(a) пункту 2 не перешкоджають Стороні обумовлювати отримання або продовження отримання переваг у зв’язку з будь-якими інвестиціями дотриманням вимог щодо розміщення виробництва, надання послуги, навчання чи найму працівників, будівництва або розширення певних об’єктів або проведення дослідження та розробки на своїй території;
(b) пунктів 1(а), 1(b), 1(с), 2(а) і 2(b) не застосовуються до кваліфікаційних вимог стосовно товару чи послуги в частині програм просування експорту та іноземної допомоги;
(c) пунктів 1 (b), 1(с), 1(f), 1 (g), 1 (h), 2(а) та 2(b) не застосовуються до закупівель Стороною;
(d) пунктів 2(а) та 2(b) не застосовуються до вимог, які висуває Сторона-імпортер стосовно компонентів товару, необхідного для отримання пільгового тарифу або пільгової квоти;
(e) пунктів 1(f) та 1(g) не застосовуються:
(i) якщо Сторона дозволяє використання права інтелектуальної власності відповідно до Статті 31 Угоди ТРІПС-7 або до заходу, що вимагає розкриття конфіденційної інформації, яка підпадає під сферу дії Статті 39 Угоди ТРІПС та відповідає їй, або
(ii) якщо вимога висувається або вимога, зобов’язання чи гарантія виконується судом, адміністративним трибуналом або органом з питань конкуренції для усунення імовірного порушення національного законодавства про конкуренцію;
(f) пунктів 1 (b), 1(с), 1 (f), l(g), 2(а) і 2(b) не перешкоджають Стороні прийняти або зберегти захід для досягнення законної мети державної політики за умови, що захід:
(i) не застосовується у спосіб, який становитиме довільну чи невиправдану дискримінацію чи приховане обмеження торгівлі, і
(ii) не накладає обмежень, більших, ніж є необхідні для досягнення мети;
(g) пункт 1 (f) не перешкоджає регулюючому органу чи судовому органу Сторони вимагати від особи іншої Сторони зберегти та надати вихідний код програмного забезпечення або алгоритм, виражений у цьому вихідному коді, регулюючому органу для конкретного розслідування, інспекції, перевірки, здійснення заходів примусового характеру або судового провадження-8 з урахуванням гарантій убезпечення від несанкціонованого розголошення.
__________
-6Для цілей цієї Статті термін "технологія Сторони або особи Сторони" включає технологію, яка є власністю Сторони або особи Сторони, а також технологію, на яку Сторона або особа Сторони має виключну ліцензію.
-7Посилання на "Статтю 31" включає будь-яку відмову від або поправку до Угоди ТРІПС на виконання пункту 6 Дохійської декларації про Угоду ТРІПС та охорону здоров'я (WT/MIN(01)/DEC/2).
-8 Таке розкриття інформації не повинно тлумачитися як таке, що негативно впливає на статус вихідного коду програмного забезпечення як комерційної таємниці, якщо про такий статус заявляє власник комерційної таємниці.
Стаття 17.13: Вище керівництво та Ради директорів
1. Сторона не вимагатиме від підприємства іншої Сторони, що становить охоплену інвестицію, призначити на посаду вищого керівництва осіб будь-якої конкретної національності.
2. Сторона може вимагати, щоби більшість членів ради директорів (її комітету) підприємства, що є охопленою інвестицією, належали до певної національної групи або мали право постійного проживання на території Сторони, за умови, що така вимога суттєво не погіршує здатність інвестора здійснювати контроль над своїми інвестиціями.
3. Сторона повинна заохочувати підприємства розглядати можливість досягнення більшої різноманітності на посадах вищого керівництва або в раді директорів, що, зокрема, може включати вимоги щодо призначення жінок.
Стаття 17.14: Суброгація
1. Якщо Сторона або агентство Сторони здійснює виплату одному зі своїх інвесторів згідно з гарантією чи договором страхування чи іншою формою відшкодування, яку вони уклали щодо охопленої інвестиції:
(a) інша Сторона, на чиїй території було здійснено охоплену інвестицію визнає дійсність суброгації або передачі будь-яких прав, якими володів би інвестор щодо охопленої інвестиції якби суброгація або передача не мали місця; та
(b) інвестору забороняється використовувати права, які виникають внаслідок суброгації або передачі, якщо Сторона або агентство Сторони не уповноважить інвестора діяти від її імені.
Стаття 17.15: Відповідальна ділова поведінка
1. Сторони підтверджують, що інвестори та їхні інвестиції повинні відповідати національним законам та нормативним актам приймаючої держави, включаючи закони та нормативні акти щодо прав людини, прав корінних народів, ґендерної рівності, охорони навколишнього середовища та праці, антикорупційного та податкового законодавства.
2. Кожна Сторона підтверджує важливість міжнародно визнаних стандартів, настанов і принципів відповідальної ділової поведінки, які були схвалені або підтримані такою Стороною, включаючи Керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств і Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй з питань бізнесу та прав людини, а також заохочуватиме інвесторів та підприємства, які працюють на її території або під її юрисдикцією, добровільно включати такі стандарти, настанови та принципи у свою ділову практику та внутрішню політику. Відповідні стандарти, настанови та принципи стосуються таких сфер, як праця, навколишнє середовище, ґендерна рівність, права людини, відносини з громадськістю та боротьба з корупцією.
3. Кожна Сторона повинна заохочувати інвесторів або підприємства, які працюють на її території, до здійснення та підтримки змістовної взаємодії та діалогу з корінними народами та місцевими громадами відповідно до міжнародних стандартів відповідальної ділової поведінки, настанов і принципів, які були схвалені або підтримані цією Стороною.
Стаття 17.16: Відмова у перевагах
1. Сторона може протягом обґрунтованого періоду часу та не пізніше свого основного подання по суті (зокрема, у формі відзиву на позов) в арбітражному провадженні згідно з цією Главою, відмовити у наданні переваг цієї Глави інвестору іншої Сторони, який є підприємством, або інвестиції цього інвестора, якщо:
(a) інвестор країни, що не є Стороною, володіє підприємством або контролює його; та
(b) Сторона, яка відмовляє, приймає або дотримується заходів щодо країн, які не є Стороною, або інвесторів країн, які не є Стороною, які забороняють операції з підприємством або були би порушені або не застосовані, якби переваги цієї Угоди були надані такому підприємству або його інвестицій.
Стаття 17.17: Особливі формальності та вимоги до інформації
1. Стаття 17.6 (Національний режим) не повинна тлумачитися як перешкода Стороні приймати або зберігати будь-який захід, який передбачає виконання спеціальних формальностей пов’язаних з охопленими інвестиціями, таких як вимога, за якою інвестор повинен мати право на постійне проживання в країні Сторони, реєструвати або іншим чином повідомляти відповідні органи влади про свої охоплені інвестиції, або вимагати, щоб охоплені інвестиції, були юридично оформлені відповідно до законів чи правил Сторони, за умови, що такі формальності суттєво не погіршують захист, який Сторона надає інвесторам іншої Сторони та охопленим інвестиціям, відповідно до цієї Глави.
2. Незважаючи на Статтю 17.6(Національний режим) і 17.7 (Режим найбільшого сприяння), Сторона може вимагати від інвестора або охопленої інвестиції іншої Сторони, надавати інформацію щодо відповідної інвестиції виключно для інформаційних або статистичних цілей. Сторона розглядає таку інформацію як конфіденційну та захищає її від будь-якого розголошення, яке завдало б шкоди конкурентній позиції інвестора або охопленій інвестиції. Цей пункт не повинен тлумачитися як перешкода Стороні отримати або розкрити інформацію у зв’язку зі справедливим і належним застосуванням її законодавства.
Частина C - Застереження, винятки, виключення
Стаття 17.18: Невідповідні заходи
1. Статті 17.6 (Національний режим), 17.7 (Режим найбільшого сприяння), 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) і 17.13 (Вище керівництво та Ради директорів), не застосовуються до:
(a) будь-яких існуючих невідповідних заходів, що зберігаються на території Сторони на:
(i) рівні центрального органу виконавчої влади, як зазначено такою Стороною в її Переліку до Додатку I;
(ii) рівні регіонального органу виконавчої влади, як визначено такою Стороною в її Переліку до Додатку I; або
(iii) рівні іншого органу виконавчої влади, відмінного від центрального чи регіонального;
(b) продовження або швидкого поновлення будь-яких невідповідних заходів, згаданих у підпункті (а); або
(c) поправок до будь-яких невідповідних заходів, зазначених у підпункті (a) тією мірою, в якій поправка не зменшує відповідність заходу, який існував безпосередньо перед внесенням поправки Статті 17.6 (Національний режим), Статті 17.7(Режим найбільшого сприяння),Статті 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) та Статті 17.13 (Вище керівництво, Ради директорів).
2. Статті 17.6 (Національний режим), 17.7 (Режим найбільшого сприяння), 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) і 17.13 (Вище керівництво, Рада директорів) не застосовуються до заходів, які Сторона приймає або зберігає щодо секторів, підсекторів або видів діяльності, зазначених в її Переліку до Додатку II (Застереження щодо майбутніх заходів).
3. Сторона, згідно з будь-яким заходом, прийнятим після дати вступу в дію цієї Угоди та в рамках переліку до Додатка II (Застереження щодо майбутніх заходів), не вимагає від інвестора іншої Сторони на підставі його національності продавати чи іншим чином розпоряджатися інвестицією, що існує на момент набуття чинності заходом.
4. Статті 17.6 (Національний режим) і 17.7 (Режим найбільшого сприяння) не застосовуються до заходу, який стосується захисту прав інтелектуальної власності-9 та узгоджується з угодою ТРІПС , включаючи будь-яку відмову від або поправку до Угоди ТРІПС, яка є чинною для обох Сторін.
5.Статті 17.6 (Національний режим), 17.7 (Режим найбільшого сприяння) і 17.13 (Вище керівництво та Ради директорів) не застосовуються до:
(a) закупівель Сторони; або
(b) субсидії чи ґранту, наданого Стороною, включаючи державну позику, гарантію чи страхування.
__________
-9Для цілей цього пункту "захист прав інтелектуальної власності" включає аспекти, що впливають на існування, набуття, обсяг, підтримку, використання та забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності.
Стаття 17.19: Винятки
Частина D (Вирішення спорів між інвестором і державою), Частина E (Прискорений арбітраж) та Глава 28(Вирішення спорів) не застосовуються до питань, викладених у Додатку 17-A (Винятки з положень про вирішення спорів).
Частина D - Вирішення спорів між інвестором і державою
Стаття 17.20: Сфера застосування та мета
1. Без шкоди правам і обов’язкам Сторін згідно з Главою 28 (Вирішення спорів), Сторони встановлюють у цій Частині механізм для вирішення інвестиційних спорів.
2. Відповідно до цієї Частини інвестор Сторони може подати позов щодо порушення іншою Стороною зобов’язання згідно з Частиною В (Захист інвестицій), крім Статтей 17.3(4) (Зв’язок з іншими Главами), 17.5 (Неухилення від дотримання законодавства), 17.12 (Вимоги до результатів діяльності), 17.13(3) (Вище керівництво та Ради директорів) або 17.15 (Відповідальна ділова поведінка).
3. Слід звернути увагу, що інвестор не може подавати позов в порядку цієї Частини, якщо інвестиції були здійснені шляхом шахрайського введення в оману, приховування, корупції або поведінки, що становить зловживання процесом.
Стаття 17.21: Запит на консультації
1. У разі виникнення інвестиційного спору за цією Угодою інвестор Сторони намагатиметься вирішити спір шляхом консультацій, які можуть включати такі необов’язкові до виконання способи вирішення спорів, забезпечені третіми сторонами, як посередництво, примирення або медіація.
2. Інвестор Сторони повинен надіслати іншій Стороні письмовий запит на проведення консультацій, у якому вказується:
(a) чи має намір інвестор подати позов згідно зі Статтями 17.23(1) або 17.23(2) (Подання позову до арбітражу);
(b) ім’я та адреса інвестора та докази того, що інвестор є інвестором іншої Сторони;
(c) інформація про спірну інвестицію та докази того, що інвестор володіє або контролює інвестицію; зокрема, якщо інвестиція є підприємством - надається назва, адреса та місце реєстрації підприємства;
