Про гуманітарну допомогу

Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяє гласності і прозорості цього процесу.

У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:

1) безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам гуманітарної допомоги;

2) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту;

2-1) гуманітарне реагування - це комплекс дій і заходів, що здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, гуманітарними організаціями з метою забезпечення життєдіяльності населення, подолання або мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин, захисту життя і здоров’я населення, проведення евакуації, надання гуманітарної допомоги, соціальних послуг, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, а також для подолання та усунення наслідків збройної агресії або збройного конфлікту, відновлення стану навколишнього природного середовища, об’єктів та споруд систем життєзабезпечення та майна;

3) донори гуманітарної допомоги (далі - донори) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України або іноземної держави, та фізичні особи, що перебувають в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами;

4) заходи офіційного контролю - фітосанітарний контроль, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що здійснюються згідно із законодавством України;

5) отримувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги:

а) громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України "Про громадські об’єднання", - для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку;

б) неприбуткові державні та комунальні підприємства, установи, організації та органи місцевого самоврядування;

в) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або інший уповноважений центральний орган виконавчої влади - для забезпечення сил цивільного захисту, що підпорядковані таким органам;

г) Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";

ґ) благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації";

д) релігійні організації, зареєстровані у порядку, визначеному Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";

е) установи, підприємства, заклади незалежно від форми власності, що здійснюють реабілітацію осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, надавачі соціальних послуг, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

є) надавачі медичних та/або реабілітаційних послуг незалежно від форми власності, що уклали договір про медичне обслуговування населення з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони;

ж) відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, акредитовані в Україні;

з) представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні (без створення юридичної особи);

и) дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні;

і) органи і установи Державної кримінально-виконавчої служби України;

6) набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е","є", "і" пункту 5 цієї статті;

7) гуманітарні організації - громадські об’єднання із статусом юридичної особи, благодійні організації, релігійні організації - юридичні особи, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також акредитовані представництва іноземних держав, відокремлені підрозділи (представництва, філії) міжнародних та іноземних гуманітарних організацій (без утворення юридичної особи), що провадять діяльність у сфері гуманітарного реагування в Україні, Товариство Червоного Хреста України та його місцеві організації із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";

8) верифікована гуманітарна організація - гуманітарна організація, яка здійснює гуманітарне реагування, відповідає встановленим законом вимогам та включена до переліку верифікованих гуманітарних організацій.

Законодавство України про гуманітарну допомогу складається з Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", цього Закону, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.

Зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором такої допомоги, крім випадків, якщо таке погодження було надано донором під час його пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо здійснення гуманітарної допомоги.

Отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором. Набувачі гуманітарної допомоги - юридичні особи, визначені підпунктами "а", "б", "в", "г", "ґ","д", "е", "є", "і" пункту 5 статті 1 цього Закону, мають право здійснювати передачу одержаної від отримувача гуманітарної допомоги іншим набувачам за погодженням з отримувачем такої допомоги, наданим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з дотриманням її цільового призначення.

У період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування Кабінет Міністрів України має право:

встановлювати спрощений порядок визнання допомоги гуманітарною за декларативним принципом, без прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим державним органом з питань гуманітарної допомоги;

розглядати та приймати рішення про розширення переліку отримувачів гуманітарної допомоги.

Гуманітарна організація має право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, заяву про надання статусу верифікованої гуманітарної організації.

Гуманітарна організація набуває статусу верифікованої гуманітарної організації з моменту включення її до переліку верифікованих гуманітарних організацій.

Для набуття статусу верифікованої гуманітарної організації гуманітарна організація має відповідати таким вимогам:

наявність фінансування протягом попереднього календарного року;

наявність найманих працівників, необхідних для забезпечення гуманітарного реагування;

наявність внутрішніх стандартів діяльності, розроблених на засадах неупередженості, відкритості, прозорості та відповідно до принципів ділової та професійної етики;

наявність публічної веб-сторінки для оприлюднення інформації про діяльність гуманітарної організації;

оприлюднення публічних та фінансових річних звітів про діяльність гуманітарної організації за останні два роки.

Порядок набуття та позбавлення статусу верифікованої гуманітарної організації, включення до переліку верифікованих гуманітарних організацій та виключення із зазначеного переліку, підтвердження вимог для набуття статусу верифікованої гуманітарної організації, визначення мінімального обсягу необхідних фінансових ресурсів для набуття статусу верифікованої гуманітарної організації затверджується Кабінетом Міністрів України.

До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать:

центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги приймають рішення за погодженням із митними органами, податковими органами, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я, у сфері економічного розвитку, державну фінансову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Міністерством внутрішніх справ України, органами Національної поліції України, органами і установами Державної кримінально-виконавчої служби України, Національним банком України чи його філіями (територіальними управліннями).

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, здійснює:

визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;

контроль за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги;

контроль за діяльністю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що діють у межах наданих їм цим Законом повноважень;

забезпечення ведення автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

заходи щодо формування і ведення переліку верифікованих гуманітарних організацій;

контроль за набуттям статусу верифікованої гуманітарної організації;

інші повноваження, визначені цим Законом.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють визнання гуманітарною допомогою для отримувачів та набувачів, місцезнаходження яких визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

легкових автомобілів для забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для їх отримання, та транспортних засобів спеціального і спеціалізованого призначення (крім таксі та автомобілів інкасації) для забезпечення ними підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування;

вантажів вагою до 5 тонн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вантажів вагою до 22 тонн, якщо вони складаються виключно з товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів епідемій, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, або призначених для подолання інших надзвичайних ситуацій, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

контроль за отриманням, збереженням, складуванням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги, стосовно отримувачів такої допомоги, місцезнаходження яких визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

У разі незгоди отримувача гуманітарної допомоги або іноземного донора з рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій рішення приймає центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги.

У випадках стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкої хвороби конкретних фізичних осіб центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, може встановлювати спрощений порядок надання та розподілу гуманітарної допомоги.

Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги забезпечують широку гласність у висвітленні через медіа всіх аспектів своєї діяльності щодо отримання, розподілу та використання гуманітарної допомоги.

Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги зобов’язані:

у день прийняття рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою розмістити його на своєму офіційному веб-сайті, що є підставою для його використання органами, які проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги;

внести до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, на який накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою в день прийняття такого рішення;

в одноденний строк після прийняття рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою направити таке рішення в електронній формі до інших державних органів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За нерозміщення та/або несвоєчасне розміщення рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на офіційному веб-сайті, а також за ненаправлення та/або несвоєчасне направлення рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до митних органів, податкових органів та інших державних органів посадові особи спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги несуть відповідальність відповідно до закону.

Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням таких особливостей.

Не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім:

автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції України, органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України;

транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, Державною кримінально-виконавчою службою України, комунальними організаціями (установами) підготовки громадян до національного спротиву, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також органи і установи Державної кримінально-виконавчої служби України, комунальні організації (установи) підготовки громадян до національного спротиву мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів - статус набувача гуманітарної допомоги;

транспортних засобів, призначених для перевезення більше восьми осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення, що передаються для використання установам соціального захисту населення, надавачам соціальних послуг, внесеним до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу, закладам охорони здоров’я, реабілітаційним закладам незалежно від форми власності чи фізичним особам - підприємцям, які у встановленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги, з якими головний розпорядник бюджетних коштів уклав договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, закладам охорони здоров’я, що належать до сфери управління суб’єктів сектору безпеки і оборони, закладам освіти, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни, а також транспортних засобів, призначених для Товариства Червоного Хреста України, його обласних і місцевих організацій із статусом юридичної особи, через які це товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Товариства Червоного Хреста України та Закону України "Про Товариство Червоного Хреста України";

легкових автомобілів, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством. У такому випадку зазначені органи виконавчої влади мають статус отримувача гуманітарної допомоги;

транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації) для підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад;

транспортних засобів верифікованих гуманітарних організацій, призначених для здійснення гуманітарного реагування.

До товарів гуманітарної допомоги спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги також можуть бути віднесені:

аудіо- та відеотехніка, призначена відповідно для сліпих і глухих, аудіо- та відеокасети з навчальними, соціальними, реабілітаційними програмами, інформацією з фізичної культури та спорту осіб з інвалідністю, програмами для формування здорового способу життя, з лекціями нобелівських лауреатів;

шоколад з начинкою та без неї, інші шоколадні вироби, що входять до новорічних і різдвяних подарунків, отриманих у термін за два місяці до відповідних свят;

меблі, що передаються виключно для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров’я та навчальним закладам, громадським організаціям осіб з інвалідністю, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, релігійним організаціям, що зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації";

медико-соціальне обладнання та оснащення, що передається виключно реабілітаційним установам для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на надання реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності, за обов’язкової умови заборони його подальшого продажу.

Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, що встановлена Митним кодексом України, не справляється при ввезенні на митну територію України товарів гуманітарної допомоги.

На підставі рішення про надання гуманітарної допомоги отримувачам гуманітарної допомоги за межами України держава забезпечує донорам України повернення податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги здійснюється без ліцензій (спеціального дозволу) Національного банку України за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, про визнання цих коштів гуманітарною допомогою на основі зазначеного іноземним донором напряму використання. У дорученні на перерахування коштів на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги має бути визначено напрям використання гуманітарної допомоги.

Гуманітарна допомога у вигляді іноземної валюти, що зараховується на рахунок в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги, не підлягає обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку і має бути використана виключно за цільовим призначенням.

Гуманітарна допомога у вигляді іноземної валюти не підлягає списанню у безспірному порядку з рахунків в іноземній валюті отримувача гуманітарної допомоги уповноваженими на це органами.

Відсотки, які нараховуються на залишки коштів гуманітарної допомоги, мають статус гуманітарної допомоги і використовуються виключно за цільовим призначенням.

Надходження гуманітарної допомоги на рахунки в іноземній валюті здійснюється у спеціальному порядку, визначеному Національним банком України.

Використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги у межах цілей, визначених іноземним донором, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України.

Транспортні засоби верифікованих гуманітарних організацій, ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога, використовуються виключно з метою здійснення гуманітарного реагування, без права надання в оренду, лізинг чи передачі в користування третім особам на будь-яких інших умовах, без права відчуження таких транспортних засобів протягом десяти років з дня взяття їх на баланс верифікованої гуманітарної організації за будь-якими цивільно-правовими угодами, крім безоплатного відчуження або передачі у користування іншим набувачам гуманітарної допомоги - верифікованим гуманітарним організаціям або особам, визначеним частиною другою статті 6 цього Закону, а у разі припинення юридичної особи шляхом її ліквідації - виключно з метою передачі верифікованим гуманітарним організаціям або безоплатної передачі для потреб держави.

Вимоги до транспортних засобів верифікованих гуманітарних організацій, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога, та особливості їх обліку визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення вимог цього Закону щодо цільового використання транспортних засобів, призначених для здійснення гуманітарного реагування, гуманітарна організація втрачає статус верифікованої гуманітарної організації та виключається з переліку верифікованих гуманітарних організацій.

З дня втрати статусу верифікованої гуманітарної організації така організація не має права використовувати транспортні засоби, що перебувають на її балансі та ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога.

За гуманітарною організацією, що втратила статус верифікованої гуманітарної організації, протягом двох місяців зберігається транспортний засіб, ввезений на митну територію України як гуманітарна допомога. Якщо протягом двох місяців статус верифікованої гуманітарної організації не поновлено, гуманітарна організація повинна безоплатно передати транспортний засіб особам, визначеним частиною другою статті 6 цього Закону, верифікованим гуманітарним організаціям або передати транспортний засіб для потреб держави.

Митне оформлення вантажів (товарів) без справляння плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, здійснюється митними органами за наявності рішення відповідних спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги про визнання таких вантажів (товарів) гуманітарною допомогою, а в період дії воєнного або надзвичайного стану, під час виникнення надзвичайної ситуації та протягом трьох місяців після їх припинення чи скасування - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Випуск у вільний обіг на митній території України вантажів, визнаних гуманітарною допомогою, здійснюється митними органами на підставі відповідного рішення, отриманого від спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

У разі виникнення спору рішення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, про визнання вантажів (товарів) гуманітарною допомогою є остаточним для митного оформлення та виконання відповідних митних процедур.

Товари (предмети), що ввозяться (пересилаються) як гуманітарна допомога, підлягають першочерговому безкоштовному спрощеному декларуванню митним органам відповідними установами та організаціями незалежно від форми власності, з обов’язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено", завіреного печаткою митника. Установи та організації незалежно від форми власності, що здійснюють декларування митним органам, у разі відмови декларування вантажів гуманітарної допомоги позбавляються права на декларування митних вантажів. Інструкція про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарної допомоги затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Строк перебування вантажів гуманітарної допомоги під митним контролем без митного оформлення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення гуманітарної допомоги, визнаної такою рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, здійснюється на території адміністративно-територіальної одиниці органу, який прийняв таке рішення, а митне оформлення гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, - за місцем, визначеним відповідно до Митного кодексу України.

На митну територію України дозволяється ввезення лише таких товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які, задовольняючи відповідні потреби набувачів гуманітарної допомоги в Україні, не створюють загрози життю чи здоров’ю фізичних осіб - набувачів гуманітарної допомоги та довкіллю України.

Товари (предмети) гуманітарної допомоги, що ввозяться на митну територію України, підлягають заходам офіційного контролю згідно зі статтею 319 Митного кодексу України в установленому законодавством порядку. Зазначені заходи офіційного контролю проводяться першочергово та безкоштовно.

Відповідальність за якість і безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, на підставі висновків відповідних експертиз несе отримувач гуманітарної допомоги.

Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які не можуть бути використані за цільовим призначенням, можуть бути повернуті донору у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів донора.

У разі відмови у документальному підтвердженні якості, безпеки та можливості споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги вони повинні бути вивезені за межі України або знищені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги, що ввозяться на митну територію України, завершується тільки після проведення необхідних заходів офіційного контролю.

Органи, які безпосередньо проводять заходи офіційного контролю щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги, забезпечують оперативне безкоштовне та якісне проведення таких заходів. Кожен такий орган в одноденний строк після звернення до нього отримувача гуманітарної допомоги з товаросупровідними документами щодо проведення відповідних заходів для митного оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги зобов’язаний, за потреби, здійснити відбір зразків товарів (предметів) та не пізніше чотирьох днів безкоштовно оформити всі документи, передбачені законодавством під час здійснення та за результатами здійснення зазначених заходів щодо товарів (предметів) гуманітарної допомоги. Керівник органу, який безпосередньо здійснює відповідні заходи, може прийняти мотивоване рішення (із зазначенням конкретних підстав) про подовження зазначеного строку, але не більш як на 30 днів. Митні органи зобов’язані забезпечити оперативне безкоштовне проведення митного оформлення гуманітарних вантажів, а також їх цілісність під час перетину митного кордону України. За порушення вимог, передбачених цією частиною щодо митного оформлення та проведення необхідних заходів офіційного контролю, у тому числі строків їх проведення, посадові особи відповідних органів несуть відповідальність згідно із законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань охорони державного кордону, митні органи забезпечують першочергове проведення контролю гуманітарних вантажів під час перетину державного кордону України. Органи Національної поліції забезпечують підтримку транспортування гуманітарних вантажів до місця призначення на території України.

У разі надання органами, що проводили контроль гуманітарної допомоги, висновків про непридатність до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, приймає рішення щодо подальшого використання зазначеної гуманітарної допомоги.

Керуючись принципами гуманності, з метою подолання наслідків воєнного або надзвичайного стану, а також наслідків надзвичайних ситуацій Україна може надавати гуманітарну допомогу іншим державам.

Рішення про надання Україною гуманітарної допомоги приймає Президент України.

Гуманітарна допомога може надаватися в натуральній або грошовій формі, у вигляді надання послуг або виконання робіт, зокрема, у вигляді залучення сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, для життєзабезпечення постраждалих та/або залучення формувань служби медицини катастроф для надання медичної допомоги постраждалим.

Гуманітарна допомога іншим державам надається Україною без прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим державним органом з питань гуманітарної допомоги.

Порядок надання Україною гуманітарної допомоги іншим державам встановлюється Кабінетом Міністрів України.