Питання діяльності органів опіки та піклування, повязаної із захистом прав дитини

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини;

Типове положення про комісію з питань захисту прав дитини.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 1228 "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 79, ст. 2946).

3. Районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям утворити у двомісячний строк комісії з питань захисту прав дитини та затвердити положення про них.

Рекомендувати виконавчим органам міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад утворити комісії з питань захисту прав дитини.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади привести у двомісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

1. Цей Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, застосовуються у значеннях, наведених у Законах України "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про соціальні послуги" і "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

3. Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов’язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів:

забезпечення найкращих інтересів дитини;

недопущення дискримінації дітей;

конфіденційності інформації про дитину.

Для здійснення визначених законодавством повноважень щодо захисту прав дітей районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міські, районні у містах (у разі утворення), селищні, сільські ради забезпечують:

утворення служб у справах дітей;

розроблення та затвердження положення про службу у справах дітей з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1068 "Про затвердження типових положень про службу у справах дітей" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 66, ст. 2541);

роботу єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

приймання від райдержадміністрацій особових справ дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які походять з відповідної територіальної громади, дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, усиновлених дітей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають (перебувають) на території відповідної територіальної громади, кандидатів в усиновлювачі, потенційних прийомних батьків, батьків-вихователів, документів, що стосуються функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, згідно з примірним порядком, затвердженим Мінсоцполітики. Якщо анкети та документи дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, втрачені у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації, оточення (блокування) території, складаються та передаються списки таких дітей. Служби у справах дітей сільських, селищних рад забезпечують відновлення документів дітей, зокрема шляхом отримання від служб у справах дітей облдержадміністрацій (військових адміністрацій) засвідчених копій анкет та документів дітей, які перебувають на регіональному обліку.

Служби у справах дітей районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - служби у справах дітей) здійснюють:

безпосереднє ведення справ і координацію діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітей, евакуйованих у примусовий спосіб із населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 р. № 376, без супроводу батьків (одного з батьків), іншого члена сім’ї, родича (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи), інших законних представників дитини (далі — евакуйована дитина), а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;

облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей, які можуть бути усиновлені; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; дітей, влаштованих під опіку, піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, сім’ї патронатних вихователів; дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; кандидатів в усиновлювачі, патронатні вихователі та їх помічники; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема дітей, які до утворення служб у справах дітей міськими, районними у містах (у разі утворення), селищними, сільськими радами перебували на відповідному обліку в службах у справах дітей райдержадміністрацій;

приймання та опрацювання заяв і документів, передбачених цим Порядком. Заяви, передбачені цим Порядком, подаються заявниками у паперовій формі під час особистого прийому у службі у справах дітей, крім випадків, коли цим Порядком передбачено подання заяви в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або в інший спосіб.

3-1. З метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім’ях органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, інші заклади та установи, зокрема структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо, служби у справах дітей, центри соціальних служб, фахівці із соціальної роботи або інші надавачі соціальних послуг, органи Національної поліції, територіальні органи ДСНС та підпорядковані підрозділи, спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, суди, органи прокуратури, уповноважені органи з питань пробації, інші загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - уповноважені суб’єкти) забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб’єктів у разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім’ям (у разі наявності) відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

4. Особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Служба у справах дітей, до якої надійшло повідомлення про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, повинна з’ясувати місце перебування дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.

Служба у справах дітей у разі потреби подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради відомості про дитину, її батьків або осіб, які їх замінюють, та інформацію про обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування, для надання необхідних соціальних послуг.

4-1. Виявлення розлучених із сім’єю дітей, які є іноземцями або особами без громадянства та виявили бажання особисто чи через інших осіб набути статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту (далі - діти, розлучені із сім’єю), відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а також взаємодія державних органів та органів місцевого самоврядування проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4-2. У разі прийняття обласною, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей із населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 р. № 376 (далі — перелік), у безпечні райони та відмови батьків (одного з батьків), іншого члена сім’ї, родича (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи), інших законних представників дитини (далі — законний представник або уповноважена особа) здійснювати її супровід під час евакуації, проводиться обов’язкова евакуація дитини у примусовий спосіб без супроводу таких осіб шляхом її відібрання без позбавлення батьківських прав у зв’язку із наявністю обставин, що загрожують життю та здоров’ю дитини.

Евакуйована дитина з території активних та можливих воєнних (бойових) дій, включених до переліку, доставляється до місця тимчасового розміщення дитини, визначеного Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утвореним Кабінетом Міністрів України, за поданням обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) для тимчасового розміщення евакуйованого в примусовий спосіб населення (далі — заклад тимчасового розміщення дитини).

Відмова законного представника або уповноваженої особи супроводжувати дитину під час обов’язкової евакуації у примусовий спосіб з населеного пункту, розташованого на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, включених до переліку, фіксується уповноваженим поліцейським відповідного органу або підрозділу Національної поліції (далі — поліцейський) за допомогою технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису.

Обов’язкова евакуація у примусовий спосіб дітей з територій можливих воєнних (бойових) дій, включених до переліку, здійснюється представником органу опіки та піклування, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації, із залученням поліцейського для забезпечення публічної безпеки і порядку.

Під час проведення евакуації у примусовий спосіб з територій можливих воєнних (бойових) дій, включених до переліку, законний представник або уповноважена особа мають право подати представнику органу опіки та піклування письмову згоду в довільній формі про евакуацію дитини без їх супроводу або в супроводі іншої особи.

У разі відмови законного представника або уповноваженої особи супроводжувати дитину представник органу опіки та піклування, який здійснює евакуацію, зобов’язаний повідомити таким особам підстави проведення обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб та вручити інформаційну пам’ятку за формою згідно з додатком 17 (далі — пам’ятка).

Під час евакуації дитини у примусовий спосіб з територій можливих воєнних (бойових) дій, включених до переліку, без супроводу законного представника або уповноваженої особи (за їх згодою або без їх згоди) посадовою особою органу опіки та піклування складається акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб без супроводу законного представника або уповноваженої особи з території можливих та активних воєнних (бойових) дій та передачі дитини за формою згідно з додатком 18 (далі — акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб), в якому зазначається інформація про наявність відеозапису та можливі варіанти подальшого тимчасового влаштування евакуйованої дитини.

Акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб підписується представниками органу опіки та піклування за місцем проведення евакуації, закладу тимчасового розміщення дитини, поліцейським, законним представником або уповноваженою особою та складається у чотирьох примірниках. Перший примірник вручається законному представнику або уповноваженій особі, другий — передається службі у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації (зберігається в особовій справі дитини), третій — передається до відповідного органу або підрозділу Національної поліції, четвертий — передається закладу тимчасового розміщення дитини.

Евакуйована дитина з території можливих воєнних (бойових) дій, включеної до переліку, доставляється посадовою особою органу опіки та піклування до закладу тимчасового розміщення дитини.

У закладі тимчасового розміщення дитини проводиться оцінювання потреб евакуйованої дитини, обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах (у разі потреби) та вживаються заходи щодо задоволення першочергових потреб дитини, а також надання сім’ї дитини соціальної послуги соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем тимчасового розміщення дитини, та повернення евакуйованої дитини до її батьків або інших законних представників.

Орган опіки та піклування через службу у справах дітей за місцем тимчасового розміщення евакуйованої дитини протягом однієї доби з дня прибуття евакуйованої дитини до закладу тимчасового розміщення дитини інформує про таку дитину службу у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації) за місцем тимчасового розміщення дитини та службу у справах дітей обласної держадміністрації (військової адміністрації), юрисдикція якої поширюється на територію, з якої здійснено евакуацію дитини, якій передає акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовій спосіб.

Служба у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації), юрисдикція якої поширюється на територію, з якої здійснено евакуацію дитини, протягом однієї доби з дня отримання інформації про прибуття дитини до закладу тимчасового розміщення дитини за допомогою засобів електронних комунікацій інформує службу у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації, про прибуття дитини до закладу тимчасового розміщення дитини і передає їй акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб.

У день прибуття евакуйованої дитини до закладу тимчасового розміщення дитини орган опіки та піклування за місцем проведення евакуації вживає заходів щодо відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відповідно до частини другої статті 170 Сімейного кодексу України.

Служба у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації, реєструє повідомлення про евакуйовану дитину в журналі обліку повідомлень про дітей, які залишились без батьківського піклування, що ведеться за формою згідно з додатком 1, вживає заходів щодо тимчасового влаштування дитини відповідно до пункту 31 цього Порядку та повідомляє про вжиті заходи законному представнику дитини або уповноваженій особі у доступний спосіб (за можливості).

Протягом шести місяців з дня складення акта про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб батьки або інші законні представники мають право звернутися до служби у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації, з клопотанням про повернення дитини та надати документи, що підтверджують їх місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці або територіальної громади, яка не належить до територій активних бойових дій та/або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку.

Обов’язкова евакуація дитини в примусовий спосіб з територій активних воєнних (бойових) дій, включених до переліку, здійснюється поліцейським.

У разі відмови законного представника або уповноваженої особи супроводжувати дитину поліцейський, який здійснює евакуацію, зобов’язаний повідомити таким особам підстави проведення обов’язкової евакуації дитини в примусовий спосіб та вручити пам’ятку.

Факт відмови від супроводу дитини фіксується поліцейським за допомогою технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису, про що зазначається в акті про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб.

Евакуйована дитина з території активних воєнних (бойових) дій, включеної до переліку, доставляється поліцейським до закладу тимчасового розміщення дитини та передається представнику органу опіки та піклування для подальшої передачі другому з батьків, іншому законному представнику, які проживають на безпечній території, або вжиття інших заходів, передбачених законодавством.

У закладі тимчасового розміщення дитини проводяться заходи, передбачені абзацом чотирнадцятим цього пункту.

У закладі тимчасового розміщення дитини представником органу опіки та піклування за місцем тимчасового розміщення дитини складається акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб, який підписується поліцейським, який доставив дитину, представниками органу опіки та піклування за місцем тимчасового розміщення дитини та закладу тимчасового розміщення дитини.

Акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб складається у трьох примірниках. Перший примірник передається службі у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації та релокована у безпечні райони, другий — передається до відповідного органу або підрозділу Національної поліції, третій — передається до закладу тимчасового розміщення дитини.

Орган опіки та піклування через службу у справах дітей за місцем тимчасового розміщення евакуйованої дитини протягом доби з дня прибуття евакуйованої дитини до закладу тимчасового розміщення дитини інформує про таку дитину службу у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації) за місцем тимчасового розміщення дитини та службу у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації), юрисдикція якої поширюється на територію, з якої здійснено евакуацію дитини, та яка релокована у безпечні райони і якій передає акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб.

Служба у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації), юрисдикція якої поширюється на територію, з якої здійснено евакуацію дитини, та яка релокована у безпечні райони, протягом однієї доби з дня отримання за допомогою засобів електронних комунікацій інформації про прибуття дитини до закладу тимчасового розміщення дитини інформує службу у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем примусової евакуації та яка релокована у безпечні райони, про прибуття дитини до закладу тимчасового розміщення дитини і передає їй акт про факт обов’язкової евакуації дитини у примусовий спосіб.

У день прибуття дитини до закладу тимчасового розміщення дитини орган опіки та піклування за місцем розміщення евакуйованої дитини вживає заходів, передбачених абзацом сімнадцятим цього пункту.

Служба у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації та яка релокована у безпечні райони, вживає заходи, передбачені абзацом вісімнадцятим цього пункту.

Протягом шести місяців батьки або інші законні представники вживають заходів, передбачених абзацом дев’ятнадцятим цього пункту.

4-3. Орган опіки та піклування через службу у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем тимчасового розміщення евакуйованої дитини, протягом одного робочого дня інформує Державну службу у справах дітей про евакуйовану дитину та разом із органами опіки та піклування за місцем проведення примусової евакуації вживають заходів до передачі дитини другому з батьків, іншому законному представнику, або її тимчасового влаштування до сім’ї родичів, знайомих, які проживають в безпечних районах.

У разі неможливості влаштування дитини у безпечному районі до сім’ї родичів, знайомих, її тимчасово влаштовують до сім’ї патронатного вихователя у безпечному районі, яка перебуває у процесі очікування дітей або готова на влаштування евакуйованої дитини (за згодою патронатного вихователя), до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу (за згодою прийомних батьків, батьків-вихователів) або до закладу соціального захисту дітей відповідно до пункту 31 цього Порядку.

Служба у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації, протягом трьох діб з дня здійснення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дитини з території можливих та активних воєнних (бойових) дій, включених до переліку, надсилає запит до відповідного органу або підрозділу Національної поліції щодо отримання відеозапису, в якому зафіксовано факт відмови від супроводу дитини.

Такий відеозапис долучається до особової справи дитини та вноситься до Єдиного банку даних, що ведеться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі "Діти" і зберігається в електронній обліково-статистичній картці дитини в установленому порядку.

Служба у справах дітей, що виконує свої повноваження за місцем проведення примусової евакуації, зобов’язана повідомити у доступний спосіб законному представнику або уповноваженій особі, службі у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації), юрисдикція якої поширюється на територію, з якої здійснено евакуацію дитини та яка релокована у безпечні райони, Державній службі у справах дітей про влаштування дитини (адресу місця її перебування та контактні дані особи, яка здійснює догляд і виховання дитини, або керівника закладу, до якого влаштовано/зараховано дитину на цілодобове перебування).

5. У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, до районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради така інформація невідкладно передається до служби у справах дітей.

6. Усі повідомлення про дітей, залишених без батьківського піклування, служба у справах дітей реєструє в журналі обліку повідомлень про дітей, які залишились без батьківського піклування, що ведеться за формою згідно з додатком 1.

Служба у справах дітей разом з працівниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та охорони здоров'я протягом доби після надходження повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, проводять обстеження умов її перебування, стану здоров'я та з'ясовують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

За результатами обстеження умов перебування дитини складається акт, в якому зазначається дата, місце проведення обстеження, відомості про дитину, її батьків, інших осіб, з якими вона проживає, умови утримання дитини та стан її здоров'я, за яких обставин та з яких причин дитина залишилась без батьківського піклування, а також заходи, що були вжиті для захисту прав дитини.

Обстеження умов перебування не проводиться у разі, коли дитина перебуває у закладі охорони здоров'я, притулку для дітей служби у справах дітей, центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

Тимчасове влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, проводиться відповідно до пункту 31 цього Порядку.

7. У разі коли дитина покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, або її відмовилися забрати батьки чи інші родичі, підкинута чи знайдена, складається акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

7-1. У разі коли мати, яка не перебуває у шлюбі, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, адміністрація закладу охорони здоров’я негайно повідомляє про таку дитину службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання матері, а якщо місце проживання матері невідоме, - службу у справах дітей за місцем розташування закладу охорони здоров’я.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зобов’язаний з’ясувати обставини відмови матері забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, провести у разі потреби відповідну роботу із соціальної підтримки матері з метою зміни її намірів і створення сприятливих умов для виконання нею обов’язків з виховання та утримання дитини та поінформувати у двомісячний строк службу у справах дітей про результати проведеної роботи.

Служба у справах дітей надсилає протягом семи днів з дня надходження такого повідомлення запит до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем державної реєстрації народження дитини з метою отримання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини.

Після надходження від відділу державної реєстрації актів цивільного стану повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька, записаних на підставі статей 126 і 128 Сімейного кодексу України, служба у справах дітей вживає заходів до з'ясування його фактичного місцезнаходження та надсилає (вручає) йому письмове повідомлення про обов'язок забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

У повідомленні служба у справах дітей зазначає відомості про дитину, адресу закладу охорони здоров'я, у якому перебуває дитина, строк, протягом якого необхідно забрати дитину, а також правові наслідки у разі, якщо батько відмовиться забрати або не забере дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я у визначений строк.

8. Якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров’ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров’я проводить оцінку рівня безпеки дитини згідно з додатком 10. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені уповноважені суб’єкти в межах своїх повноважень.

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров’ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована відповідно до пункту 31 цього Порядку.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, про відібрання дитини в матері, батька без позбавлення батьківських прав.

Служба у справах дітей за участю інших структурних підрозділів районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради здійснює підготовку документів для звернення органу опіки та піклування до суду про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

У разі прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав служба у справах дітей протягом тижня інформує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем проживання сім’ї для надання соціальних послуг сім’ї. Результати проведеної роботи щодо надання соціальних послуг сім’ї враховуються службою у справах дітей під час підготовки висновку про доцільність поновлення або позбавлення батьків батьківських прав.

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

9. Протягом двох місяців після виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем виявлення дитини разом з адміністрацією закладу, до якого тимчасово її влаштовано, органами Національної поліції, охорони здоров'я вживає заходів до встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх проживання (перебування) та організовує роботу з повернення дитини на виховання в сім'ю чи заклад, який вона самовільно залишила, або забезпечує підготовку документів для надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

У разі коли дитина деякий час перебувала поза сімейним оточенням і місце проживання (перебування) її батьків не встановлено, її влаштування і встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, забезпечує служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Строки підготовки документів для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлюються з урахуванням строків, визначених Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

10. Після встановлення особи дитини та місця її проживання служба у справах дітей письмово повідомляє батьків або осіб, які їх замінюють, службу у справах дітей за місцем проживання дитини, а у разі, коли дитині надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - службу у справах дітей за місцем її походження, про місце знаходження дитини.

11. Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини:

протягом 15 календарних днів після надходження повідомлення вивчає умови проживання та утримання дитини батьками або особами, які їх замінюють, розглядає питання про доцільність (недоцільність) повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу (якщо встановлено, що дитина самовільно залишила медичний, навчальний, виховний заклад, інший заклад або установу, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування), готує відповідний висновок з урахуванням інтересів дитини, надсилає його керівникові закладу, в якому тимчасово перебуває дитина;

не пізніше ніж протягом одного місяця з дня надходження повідомлення забезпечує повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу, який вона самовільно залишила (у разі прийняття рішення про доцільність повернення дитини);

не пізніше ніж протягом одного місяця з дня надходження повідомлення вирішує питання щодо подальшого влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (у разі прийняття рішення про недоцільність повернення дитини до опікуна/піклувальника, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу або до закладу, який вона самовільно залишила);

готує документи відповідно до пунктів 13-25 цього Порядку (в разі прийняття рішення про недоцільність повернення дитини до батьків).

У разі коли дитина тимчасово перебуває в сім'ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі), висновок про доцільність (недоцільність) повернення її до батьків або закладу, який вона самовільно залишила, надсилається службі у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Під час вирішення питання про повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу, який вона самовільно залишила, враховується думка дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Думка дитини має бути зазначена у висновку про доцільність (недоцільність) її повернення.

12. Передача дитини батькам, особам, які їх замінюють, адміністрації закладу, який вона самовільно залишила, здійснюється у присутності працівника служби у справах дітей за місцем розташування закладу, в якому тимчасово перебувала дитина, про що складається акт за формою згідно з додатком 2 у трьох примірниках, перший з яких зберігається у такому закладі, другий - у службі у справах дітей і третій - у батьків або осіб, які їх замінюють.

13. Облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини.

У разі коли батьки дитини або місце їх проживання невідомі, дитина, яка залишилась без батьківського піклування, береться на облік у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров'я, в якому дитину залишили.

Облік дітей, розлучених із сім’єю, веде служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.

14. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину. Зазначений строк може бути продовжений за рішенням керівника служби у справах дітей, але не більше ніж на 25 днів.

Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку, яка ведеться за формою згідно з додатком 3. Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення.

Підставою для прийняття рішення про взяття дитини на первинний облік є акт обстеження умов перебування дитини, в якому зазначається факт відсутності батьківського піклування, або інші документи, що підтверджують факт залишення дитини без батьківського піклування.