Про особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України, що додається.

2. Внести до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 p., № 76, ст. 2561; 2010 р., № 86, ст. 3018; 2014 р., № 93, ст. 2684; 2015 р., № 64, ст. 2119; 2016 р., № 56, ст. 1942) зміни, що додаються.

1. Цим Порядком визначається механізм взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час роботи з розлученими із сім’єю дітьми, які є іноземцями або особами без громадянства та виявили бажання особисто чи через інших осіб набути статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (далі - діти, розлучені із сім’єю).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" , "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" і "Про соціальні послуги".

3. Робота державних органів та органів місцевого самоврядування з дитиною, розлученою із сім’єю, проводиться з дотриманням таких принципів:

1) забезпечення захисту прав та інтересів дитини;

2) недопущення дискримінації дітей;

3) урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя;

4) забезпечення конфіденційності інформації про дитину.

4. У роботі з дітьми, розлученими із сім’єю, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть співпрацювати з Представництвом Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та міжнародними організаціями з урахуванням Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних".

5. У разі виявлення посадовою особою органу охорони державного кордону чи загону морської охорони Держприкордонслужби в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон, контрольному пункті в’їзду-виїзду, контрольованому прикордонному районі чи виключній (морській) економічній зоні України дитини, розлученої із сім’єю, така посадова особа:

1) роз’яснює дитині з урахуванням її віку та індивідуальних особливостей зрозумілою для неї мовою із залученням у разі потреби перекладача, в тому числі з використанням засобів дистанційного перекладу, можливість подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і порядок такого подання;

2) невідкладно повідомляє про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, територіальному органу ДМС і органу опіки та піклування за місцем її виявлення;

3) складає акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 (до акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, вносяться відомості, які містяться в наявних документах, що посвідчують особу дитини, в разі їх відсутності відомості вносяться із слів дитини та за результатами її візуального огляду. В акт можуть вноситися отримані від іншої особи відомості про дитину, які засвідчуються підписом такої особи);

4) забезпечує протягом 24 годин передачу дитини, розлученої із сім’єю, представникам органу опіки та піклування і територіального органу ДМС, про що складається акт про приймання-передачу дитини, розлученої із сім’єю, у трьох примірниках за формою згідно з додатком 2. Попередньо погоджується час і місце передачі дитини, розлученої із сім’єю.

6. У разі виявлення дитини, розлученої із сім’єю, представниками інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, юридичними та фізичними особами зазначені органи та особи невідкладно повідомляють про такий факт територіальному органу ДМС і органу опіки та піклування за місцем виявлення дитини.

При цьому представник територіального органу ДМС у присутності представника органу опіки та піклування за місцем виявлення дитини:

роз’яснює дитині можливість і порядок подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням її віку та індивідуальних особливостей зрозумілою для неї мовою із залученням у разі потреби перекладача, в тому числі з використанням засобів дистанційного перекладу;

складає акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, у трьох примірниках. Третій примірник зазначеного акта не складається, якщо дитина, розлучена із сім’єю, виявлена фізичними особами або самостійно звернулася до територіального органу ДМС або органу опіки та піклування.

До акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, вносяться відомості, які містяться в наявних документах, що посвідчують особу дитини, в разі їх відсутності відомості вносяться із слів дитини та за результатами її візуального огляду. В акт можуть вноситися отримані від іншої особи відомості про дитину, які засвідчуються підписом такої особи.

7. Керівник органу опіки та піклування видає довіреність на представництво інтересів дітей, розлучених із сім’єю, від імені органу опіки та піклування працівнику служби у справах дітей (далі - представник служби у справах дітей).

У разі надходження повідомлення про неможливість здійснення представником служби у справах дітей заходів щодо представництва інтересів дитини, розлученої із сім’єю, керівник органу опіки та піклування невідкладно видає довіреність іншому працівнику служби у справах дітей.

8. У разі отримання повідомлення про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, у випадках, передбачених пунктом 6 цього Порядку, представник служби у справах дітей та представник територіального органу ДМС невідкладно виїжджають до місця виявлення такої дитини.

9. Після виявлення дитини, розлученої із сім’єю, представник служби у справах дітей за сприяння представника територіального органу ДМС невідкладно забезпечує:

1) супроводження дитини до закладу охорони здоров’я за місцем її виявлення для проведення медичного обстеження та надання в разі потреби невідкладної медичної допомоги;

2) вжиття на підставі отриманої від закладу охорони здоров’я довідки про стан здоров’я дитини, розлученої із сім’єю, акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, акта про приймання-передачу дитини, розлученої із сім’єю (в разі наявності), та інших документів заходів для тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім’єю, відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561).

10. Передачу дитини, розлученої із сім’єю, для тимчасового влаштування проводять представник служби у справах дітей та представник територіального органу ДМС протягом доби після виявлення такої дитини. При цьому представник територіального органу ДМС забезпечує в разі потреби присутність перекладача та використання засобів дистанційного перекладу.

Під час тимчасового влаштування дитини передаються копія акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, та акта про приймання-передачу дитини, розлученої із сім’єю (в разі наявності), довідка про стан здоров’я дитини, наказ/направлення служби у справах дітей.

11. Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, після її тимчасового влаштування невідкладно залучає центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для проведення оцінки потреб дитини.

Про результати оцінки потреб дитини, а також про подальші заходи щодо соціальної підтримки дитини центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді повідомляє не пізніше ніж через сім робочих днів службу у справах дітей за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Зазначена інформація може враховуватися під час складання індивідуального плану соціального захисту дитини.

Якщо місце перебування дитини, розлученої із сім’єю, після вирішення питання її тимчасового влаштування не є місцем її виявлення, служба у справах дітей за місцем виявлення дитини надсилає повідомлення центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та службі у справах дітей за її місцем перебування.

12. Законним представником дитини, розлученої із сім’єю, до набуття нею статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, є:

1) орган опіки та піклування, керівник якого видає працівнику служби у справах дітей довіреність на представництво інтересів такої дитини;

2) патронатний вихователь, керівник закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, до якого тимчасово влаштовано дитину, розлучену із сім’єю.

13. Законний представник дитини, розлученої із сім’єю:

1) у разі отримання повідомлення про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, невідкладно виїжджає на місце виявлення такої дитини;

2) бере участь у складенні акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю;

3) вживає заходів щодо тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім’єю;

4) подає до територіального органу ДМС заяву дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не пізніше ніж через три робочих дні після тимчасового влаштування дитини;

5) бере участь у заходах, які проводяться територіальним органом ДМС під час розгляду заяви дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

6) забезпечує захист прав та інтересів дитини, доступ дитини до безоплатної правової допомоги, представляє її інтереси в судах та інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, закладах, установах та організаціях незалежно від форми власності;

7) вживає не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати надходження письмового повідомлення про прийняття ДМС рішення про відмову у визнанні дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заходів для оскарження такого рішення в установленому законом порядку;

8) забезпечує реєстрацію дитини, розлученої із сім’єю, в установленому законодавством порядку після отримання посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

9) має право взаємодіяти із представниками Представництва Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та його виконавчими партнерами (за згодою) з питань соціального захисту дитини, розлученої із сім’єю, сприяючи при цьому спілкуванню дитини з ними з урахуванням принципу конфіденційності;

10) подає на запит служби у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, інформацію про заходи, вжиті щодо її соціального захисту;

11) повідомляє не пізніше ніж через сім робочих днів службі у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, та відповідному територіальному органу ДМС про зміну місця її проживання (перебування) та інші обставини, що мають істотне значення.

14. У разі коли дитину, розлучену із сім’єю, тимчасово влаштовано у сім’ю родичів, знайомих, законним представником такої дитини залишається орган опіки та піклування. При цьому повноваження, визначені у пункті 13 цього Порядку, покладаються на представника служби у справах дітей.

Представник служби у справах дітей, патронатний вихователь, керівник закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, до якого тимчасово влаштовано дитину, розлучену із сім’єю, зобов’язані враховувати думку дитини під час вирішення питань, що стосуються захисту її прав та інтересів.

15. Підставою для припинення повноважень законного представника щодо представництва інтересів дитини, розлученої із сім’єю, є:

1) рішення служби у справах дітей за місцем виявлення дитини про її повернення на виховання батькам чи особам, що їх замінюють, прийняте на підставі заяви батьків чи осіб, що їх замінюють;

2) досягнення дитиною, розлученою із сім’єю, вісімнадцяти років (повноліття), набуття нею повної цивільної дієздатності;

3) закінчення шестимісячного строку розшуку дитини, пов’язаного із відсутністю відомостей про її місцезнаходження;

4) надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та вирішення питання її влаштування;

5) зміна форми влаштування дитини;

6) смерть дитини;

7) припинення представництва інтересів дитини з підстав, визначених статтею 248 Цивільного кодексу України.

16. Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю:

1) приймає рішення, яке оформляється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

2) здійснює контроль за умовами утримання, навчання, виховання дитини, дотриманням її прав.

Якщо місце перебування дитини, розлученої із сім’єю, не є місцем її виявлення, після вирішення питання тимчасового влаштування дитини такий контроль здійснює служба у справах дітей за місцем її проживання, яка інформує про результати контролю службу у справах дітей за місцем виявлення дитини;

3) готує після визнання дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та отримання від територіального органу ДМС письмової інформації про розшук батьків/законних представників дитини та відсутність відомостей про їх місцезнаходження документи для надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

4) сприяє влаштуванню дитини-біженця або дитини, яка потребує додаткового захисту, якій надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, під опіку, піклування, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, до медичних, навчальних, виховних закладів, інших закладів або установ, у яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, з урахуванням інтересів дитини.

17. Територіальний орган ДМС:

1) забезпечує реєстрацію та розгляд заяви дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у порядку, встановленому МВС;

2) видає дитині, розлученій із сім’єю, довідку про звернення за захистом в Україні;

3) направляє дитину, розлучену із сім’єю, у разі виникнення обґрунтованого сумніву щодо її віку із залученням перекладача за згодою дитини та її законного представника на обстеження для встановлення її віку в порядку, встановленому МОЗ, МОН та Мінсоцполітики.

Дитині, розлученій із сім’єю, яка направляється на обстеження з метою встановлення віку, через перекладача в присутності законного представника роз’яснюються причини такого обстеження;

4) проводить разом із міжнародними організаціями заходи, пов’язані з розшуком батьків або інших законних представників дитини, розлученої із сім’єю;

5) інформує у разі встановлення місця проживання/перебування батьків або інших законних представників дитини, розлученої із сім’єю, орган опіки та піклування за місцем виявлення дитини для розгляду питання щодо повернення дитини на виховання до них відповідно до вимог законодавства;

6) забезпечує надання послуг перекладача в процесі вирішення питання про визнання дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

7) інформує представника служби у справах дітей про прийняття ДМС рішення про визнання або про відмову у визнанні дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не пізніше ніж через три робочих дні з дати надходження повідомлення про прийняття такого рішення;

8) продовжує в установленому законодавством порядку строк дії довідки про звернення за захистом в Україні;

9) видає дитині, розлученій із сім’єю, посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

10) надсилає в разі, коли дитину, розлучену із сім’єю, визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а місце проживання/перебування батьків або інших законних представників такої дитини не встановлено, службі у справах дітей за місцем виявлення дитини копію рішення ДМС про визнання дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також інформацію про розшук батьків/законних представників дитини та відсутність відомостей про їх місцезнаходження.

1. Доповнити Порядок пунктом 4-1 такого змісту:

"4-1. Виявлення розлучених із сім’єю дітей, які є іноземцями або особами без громадянства та виявили бажання особисто чи через інших осіб набути статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту (далі - діти, розлучені із сім’єю), відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" , а також взаємодія державних органів та органів місцевого самоврядування проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.".

2. Пункт 9 доповнити абзацом такого змісту:

"Строки підготовки документів для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлюються з урахуванням строків, визначених Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.".

3. Пункт 13 доповнити абзацом такого змісту:

"Облік дітей, розлучених із сім’єю, веде служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.".

4. Пункт 14 доповнити абзацом такого змісту:

"Підставою для прийняття рішення про взяття дитини, розлученої із сім’єю, на первинний облік є акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.".

5. Пункт 20 доповнити абзацами такого змісту:

"Рішення про зняття з первинного обліку дитини, розлученої із сім’єю, приймається також на підставі:

рішення суду про відмову у визнанні дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

рішення ДМС про втрату чи позбавлення дитини статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, чи про скасування рішення про визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, крім випадку, коли вона втратила статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у зв’язку з набуттям громадянства України.".

6. Пункт 21 доповнити абзацом такого змісту:

"Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.".

7. Пункт 24 доповнити підпунктом 12 такого змісту:

"12) розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).".

8. У підпункті 13 пункту 27 слово і цифри "підпункту 11" замінити словами і цифрами "підпунктів 11 і 12".

9. Пункт 30 доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не приймається в разі її смерті.".

10. Пункти 31 і 33 викласти в такій редакції:

"31. Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім’єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім’єю, тимчасово може бути влаштована у:

сім’ю громадян України;

притулок для дітей служби у справах дітей (далі - притулок);

центр соціально-психологічної реабілітації дітей (далі - центр);

соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко);

будинок дитини, навчальний або інший дитячий заклад (крім дитячого будинку та загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування).

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, може перебувати в їх сім’ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім’ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі:

заяви особи про надання згоди на тимчасове влаштування в її сім’ю дитини, а також копія паспортного документа або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або довідки про звернення за захистом в Україні. У разі подання копії паспортного документа іноземця до неї додається копія посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні;

акта обстеження умов проживання особи;

згоди дитини (якщо вона може висловити свою думку) у вигляді її письмової заяви, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться відмітка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо дитина не може дати письмової згоди, про форму та зміст такої згоди посадова особа, яка приймає документи, складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики;

письмової згоди всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом із особою, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім’ю дитини для проживання на одній житловій площі, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що на заяві робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо місце проживання особи, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім’ю дитини, не є місцем виявлення дитини, обстеження умов проживання такої особи проводить служба у справах дітей за місцем проживання особи.";

"33. Тимчасове влаштування підкинутої чи знайденої дитини, дитини з ознаками насильства або жорстокого поводження, а також дитини, розлученої із сім’єю, проводиться після надання їй необхідної медичної допомоги, завершення медичного обстеження чи лікування.

Медичне обстеження підкинутої чи знайденої дитини, дитини з ознаками насильства або жорстокого поводження у медичному закладі або її влаштування до нього в разі виникнення потреби в наданні їй медичної допомоги чи лікуванні проводиться за клопотанням служби у справах дітей чи уповноваженого органу Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Медичне обстеження дитини, розлученої із сім’єю, у медичному закладі або її влаштування до нього в разі виникнення потреби в наданні їй медичної допомоги чи лікуванні проводиться за клопотанням служби у справах дітей за місцем виявлення дитини за сприяння територіального органу ДМС.".

11. У пункті 37:

абзац другий доповнити словами "або посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видане відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" ;

доповнити пункт абзацами такого змісту:

"У разі влаштування дитини, розлученої із сім’єю, яка набула статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до її особової справи додаються:

акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;

посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

письмова інформація територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників та відсутність відомостей про їх місцезнаходження.".