Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю

Кабінет Міністрів України

2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 p., № 76, ст. 2561; 2010 р., № 86, ст. 3018; 2014 р., № 93, ст. 2684; 2015 р., № 64, ст. 2119; 2016 р., № 56, ст. 1942, № 93, ст. 3041; 2017 р., № 26, ст. 739, № 66, ст. 1958, № 95, ст. 2899; 2018 р., № 36, ст. 1267, № 68, ст. 2287) зміни, що додаються.

1. У Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженому зазначеною постановою:

1) пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов’язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів:

забезпечення найкращих інтересів дитини;

недопущення дискримінації дітей;

конфіденційності інформації про дитину.

Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).";

2) пункт 3-1 викласти в такій редакції:

"3-1. З метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім’ях органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зокрема служби у справах дітей, структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, органи Національної поліції (органи ювенальної превенції), заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення (далі - уповноважені суб’єкти), забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб’єктів у разі потреби здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім’ям (у разі наявності) відповідно до Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати життю та здоров’ю дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 800.";

3) пункти 3-2 і 3-3 виключити;

4) у пункті 8:

абзаци другий - п’ятий замінити абзацами такого змісту:

"Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров’ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров’я проводить оцінку рівня безпеки дитини згідно з додатком 10. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені уповноважені суб’єкти в межах своїх повноважень.

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров’ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована відповідно до пункту 31 цього Порядку.

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільській, селищній раді об’єднаної територіальної громади клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

У разі надходження та підтвердження інформації про загрозу життю або здоров’ю дитини, яка проживає на території села, селища, виконавчий орган відповідної сільської, селищної ради протягом одного календарного дня приймає рішення про невідкладне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, забезпечує її тимчасове влаштування та в день відібрання дитини письмово повідомляє про це службі у справах дітей.

Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, про відібрання дитини в матері, батька без позбавлення батьківських прав.".

У зв’язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами сьомим - дев’ятим;

5) пункт 14 доповнити абзацами такого змісту:

"Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план), за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Для забезпечення розроблення та виконання індивідуального плану протягом двох тижнів після взяття дитини на первинний облік службою у справах дітей утворюється міждисциплінарна команда з числа працівників уповноважених суб’єктів, до компетенції яких належить питання надання послуг дітям і сім’ям і захист їх прав, - відповідального за ведення справи дитини спеціаліста служби у справах дітей; фахівця із соціальної роботи, який надає соціальні послуги сім’ї дитини (у разі наявності); працівника закладу освіти, до якого дитина зарахована для здобуття відповідного рівня освіти (соціальний педагог, класний керівник, практичний психолог, вихователь); лікаря загальної практики - сімейного лікаря; представника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції та інших працівників відповідно до пропозицій керівників цих уповноважених суб’єктів. Персональний склад міждисциплінарної команди затверджується на засіданні комісії з питань захисту прав дитини за поданням служби у справах дітей.

У разі коли дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, проживає (перебуває) не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається з урахуванням пропозицій органу опіки та піклування, інших уповноважених суб’єктів за місцем її проживання (перебування) щодо заходів, які будуть ними виконуватися.";

6) у підпункті 8 пункту 24 слова "ухиленням від сплати аліментів та" виключити;

7) абзац другий підпункту 14 пункту 27 після слів "складає відповідний акт" доповнити словами ", звертається до закладу, установи чи організації, що надає соціальні послуги дітям і сім’ям з дітьми (далі - соціальний заклад), та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки їх потреб з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею";

8) абзаци третій - сьомий пункту 31 замінити абзацами такого змісту:

"сім’ю родичів, знайомих;

сім’ю патронатного вихователя;

притулок для дітей служби у справах дітей;

центр соціально-психологічної реабілітації дітей;

центр соціальної підтримки дітей та сімей;

соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко);

спеціалізований будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення.".

У зв’язку з цим абзаци восьмий - п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами десятим - сімнадцятим;

9) у пункті 35:

абзац другий замінити абзацами такого змісту:

"До закладів охорони здоров’я, освіти, інших закладів або установ (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитина може бути влаштована у разі, коли з певних причин відсутня можливість влаштування її на виховання у сім’ю.

Матеріали, підготовлені службою у справах дітей, в яких обґрунтовано підстави для влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у сімейні форми виховання, розглядаються на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.".

У зв’язку з цим абзаци третій - дев’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - десятим;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"Рішення про влаштування дитини до закладу охорони здоров’я, освіти, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання (перебування) дитини. У цьому рішенні обов’язково зазначається найменування закладу або установи та строк перебування в них дитини, який не може перевищувати одного навчального року. Продовження строку перебування дитини в закладі або установі визначається рішенням органу опіки та піклування після розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини стану виконання індивідуального плану соціального захисту дитини в частині забезпечення її права на виховання у сім’ї.";

в абзаці восьмому слова "медичного, навчального, виховного закладу" замінити словами "закладу охорони здоров’я, освіти";

10) в абзаці шостому пункту 40 слова ", і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних" виключити;

11) пункт 47 доповнити абзацом такого змісту:

"щороку з моменту призначення подавати службі у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) висновок про стан здоров’я опікуна, піклувальника, складений за формою згідно з додатком 5.";

12) абзаци дев’ятий - одинадцятий пункту 54 замінити абзацами такого змісту:

"у разі відсутності в дитини житла - копія рішення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради про взяття дитини на облік громадян України, які потребують поліпшення житлових умов;

документи про освіту (у разі наявності);

договір про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);

особисті речі дитини.";

13) абзаци перший - п’ятий пункту 72 викласти в такій редакції:

"72. Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов’язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.";

14) абзаци перший і другий пункту 73 викласти в такій редакції:

"73. У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов’язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.".

2. Типове положення про комісію з питань захисту прав дитини, затверджене зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

1. Комісія з питань захисту прав дитини (далі - комісія) є органом, що утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади.

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

3. Основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

1) затверджує персональний склад міждисциплінарної команди із числа працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зокрема служби у справах дітей, структурних підрозділів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, уповноважених підрозділів органів Національної поліції (органів ювенальної превенції), закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення (далі - уповноважені суб’єкти);

2) розглядає питання щодо:

подання службою у справах дітей заяви та документів для реєстрації народження дитини, батьки якої невідомі;

доцільності надання дозволу органом опіки та піклування бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробили батьки дитини;

доцільності підготовки та подання до суду позову чи висновку органу опіки та піклування про позбавлення, поновлення батьківських прав, відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;

вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини;

вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини;

вирішення спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та визначення способів такої участі;

підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;

доцільності побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав;

визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

доцільності встановлення, припинення опіки, піклування;

стану утримання і виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків;

стану збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

розгляду звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов’язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами;

доцільності продовження строку перебування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі охорони здоров’я, освіти, іншому закладі або установі, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток;

3) розглядає підготовлені суб’єктами соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю матеріали про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі сім’ї, в якій існує ризик відібрання дитини чи дитину вже відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських прав, сім’ї, дитина з якої влаштовується до закладу інституційного догляду та виховання дітей на цілодобове перебування за заявою батьків і за результатами розгляду цих матеріалів подає уповноваженим суб’єктам рекомендації щодо:

взяття під соціальний супровід сімей, в яких порушуються права дитини (завершення або продовження у разі потреби строку соціального супроводу);

направлення (в разі потреби) батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до уповноважених суб’єктів, які відповідно до компетенції розробляють і виконують такі програми;

4) розглядає питання щодо обґрунтованості обставин, за яких відсутні можливості для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за місцем проживання (перебування), та приймає рішення про доцільність влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступеня за заявою батьків із визначенням строку її перебування в школі-інтернаті.

Під час ухвалення рішення про доцільність влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступеня враховується думка дитини у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

5. Комісія має право:

одержувати в установленому законодавством порядку необхідну для її діяльності інформацію від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

подавати пропозиції щодо вжиття заходів до посадових осіб у разі недотримання ними вимог законодавства про захист прав дітей, у тому числі дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

утворювати робочі групи, залучати до їх роботи уповноважених суб’єктів, громадські об’єднання (за згодою) для підготовки пропозицій з питань, які розглядає комісія;

залучати до розв’язання актуальних проблем дітей благодійні організації, громадські об’єднання, суб’єктів підприємницької діяльності (за згодою).

6. Комісію очолює голова районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади.

Організація діяльності комісії забезпечується відповідною службою у справах дітей.

Заступник голови районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади може виконувати повноваження заступника голови комісії.

7. До складу комісії на громадських засадах входять керівники структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, заступники керівників органів Національної поліції (органів ювенальної превенції) та Мін’юсту, закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення.

8. Основною організаційною формою діяльності комісії є засідання, які проводяться в разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини загальної кількості її членів.

До участі в засіданнях комісії обов’язково запрошуються повнолітні особи, стосовно яких приймається рішення або складається висновок органу опіки та піклування. Ці особи повинні бути належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання.

У разі неявки таких осіб на засідання та неповідомлення про поважні причини відсутності рішення або висновок можуть бути прийняті без їх участі на наступному засіданні комісії, про час та місце проведення якого такі особи повинні бути попередженні письмово.

На засідання можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, що беруть безпосередню участь у розв’язанні проблем конкретної дитини, з правом дорадчого голосу, дитина, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

9. Комісія відповідно до компетенції приймає рішення, організовує їх виконання, подає рекомендації органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення або підготовки висновку для подання його до суду.

10. Рішення або рекомендації комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

11. Окрема думка члена комісії, який голосував проти прийняття рішення або рекомендацій, викладається у письмовій формі та додається до нього (них).

12. Голова, його заступник і члени комісії беруть участь у її роботі на громадських засадах.".