Інструкція щодо заповнення форми звітності № 20 «Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно-правової форми та фізичної особи - підприємця, які провадять господарську діяльність із медичної практики, за 20___ рік"

До інших акушерських операцій належать: амніотомія, ушивання вагіни, операція Поро (видалення матки з плодом), епізіотомія, перинетомія, ушивання шийки матки, розсічення перегородки вагіни, поворот на ніжку, екстирпація матки під час кровотеч, ревізія порожнини матки, органозберігаючі операції під час кровотеч, перев’язка клубових артерій під час кровотеч тощо.

Дані рядка 14.0 мають бути більшими за підсумок даних рядків 14.1-14.8.

2.10.70. У рядку 14.5 "Штучне переривання вагітності" (далі - аборт) вказується кількість абортів, що їх проведено кюреточним методом. Дані щодо кількості вакуум-аспірацій (рядок 14.7) порівнюються з даними рядка 13 форми № 13 "Звіт про штучне переривання вагітності за 20__ рік" (далі - форма № 13), а саме: підсумок даних рядка 14.7 (граф 1, 5) та кількість вакуум-аспірацій в поліклініці (жіночі консультації - рядок 1 граф 1, 2 табл. 2140 форми № 21) має збігатися з даними рядка 11 граф 1, 6 форми № 13.

2.10.71. Із рядка 15.1 "Операції на кістках та суглобах" вказуються дані щодо кількості ампутацій кінцівок (рядок 15.2), у тому числі при судинних захворюваннях (рядок 15.3), з них при цукровому діабеті (рядок 15.4), та операцій з приводу ендопротезування суглобів (рядок 15.5).

2.10.72. Дані про кількість всіх операцій на молочній залозі відображаються у рядку 16.0 із зазначенням у рядку 16.1 радикального вилучення молочної залози у зв'язку із злоякісними пухлинами.

2.10.73. У рядку 18.1 указується кількість операцій, які проведені хворим з приводу хвороб ротової порожнини, залоз та щелеп, а саме: уроджені вади розвитку (щілина губи та піднебіння), переломи вилиці, верхньої і нижньої щелеп та інші множинні травми щелепно-лицьової ділянки.

2.10.74. Якщо одному й тому самому хворому проведено декілька операцій, то кількість операцій буде вказана в табл. 3500 стільки разів, скільки операцій йому було проведено, незалежно від того, одномоментно чи в різні строки були проведені ці операції.

2.10.75. Операції, які проведені в декілька етапів у випадках, якщо хворий не виписувався із стаціонару в проміжку між етапами операцій, ураховуються як одна операція.

2.10.76. У графах 3, 4 табл. 3500 указується кількість померлих, які були оперовані, незалежно від того, що було причиною смерті: захворювання, з приводу якого була проведена операція, ускладнення в період операції чи після неї або інші захворювання.

Наприклад: хворий, прооперований з приводу хронічного апендициту, помер від інсульту, який розвинувся після операції. Випадок смерті прооперованого хворого вказується в рядку 9.3, графі 3 табл. 3500, а в табл. 3220 хворий буде зазначений з причиною смерті в рядку 10.8 "Цереброваскулярні хвороби" (графа 3) і в рядку 10.11 "Інсульти" (графа 3).

2.10.77. Якщо хворий переніс декілька операцій, то як померлого його слід зазначати за оперативним втручанням, яке проводилось за основним захворюванням.

2.10.78. У графі 5 за кожним з рядків указується кількість операцій, які проведені сільським жителям. Дані графи 5 мають бути меншими за дані графи 1.

2.10.79. У пункті 1 табл. 3501 указується загальна кількість оперованих хворих у стаціонарі, у тому числі в пункті 2 - дітей віком 0-17 років включно, у пункті 3 - сільських жителів. Хворий, якому проведено декілька операцій, обліковується лише один раз як одна особа та за найбільш радикальною операцією. Кількість проведених операцій в табл. 3500, у рядку 1 графи 1 може бути більшою за кількість оперованих хворих - (табл. 3501, пункт 1).

2.10.80. У таблиці 3501 із загальної кількості операцій (рядок 1 графи 1 таблиці 3500) зазначаються операції, проведені з використанням лазерної апаратури (пункт 4), у тому числі під час операцій на сітківці (пункт 5); кріогенної (пункт 6); ендоскопічної із застосуванням як жорстких, так і гнучких апаратів (пункт 7); ангіографічної (пункт 8) та рентгенівської (пункт 9).

2.10.81. Кількість загальних анестезій, проведених оперованим хворим, зазначається у відповідних пунктах таблиці 3501: пункт 10 - усього; пункт 11 - у тому числі дітям віком 0-17 років включно; пункт 12 - кількість хворих, які померли в результаті загальної анестезії; пункт 13 - у тому числі дітей віком 0-17 років включно.

2.10.82. Кількість операцій, а саме: мікрохірургічних (на органах зору), слухополіпшувальних (на вусі), органозберігальних (на шлунку з приводу виразкової хвороби), зазначається в таблиці 3502. Під час заповнення таблиці слід врахувати, що підсумок даних рядків 4.1, 4.2, 4.3, 4.5, 4.6 за графою 1 таблиці 3500 має бути меншим, ніж дані пункту 1 таблиці 3502. У пункті 2 таблиці 3502 виділяється кількість слухополіпшувальних операцій, а саме: тимпанопластика, стапедопластика тощо. У пункті 3 вказується кількість ваготомій: стволові, селективні, проксимальні селективні, ваготомії з доповненням дренувальної операції.

2.10.83. У пункті 1 таблиці 3502 операції "мікрохірургічні" із рядка 4.0 графи 1 таблиці 3500 "Операції на органах зору" вказуються операції з приводу: екстракції катаракти та всіх видів ускладнених і повторних катаракт; патогенетичні операції при глаукомі; операції на рогівці; операції з приводу відшарування сітківки, її рецидивів та ряду ускладнень після раніше проведених операцій; операції на склоподібному тілі; операції при проникних пораненнях ока; оптикоконструктивні та пластичні операції при важких травмах органу зору й орбіти; операції при пухлинах ока та орбіти; реконструктивні операції на повіках тощо.

2.10.84. Табл. 3600 "Термінова хірургічна допомога хворим, які вибули із стаціонару за звітний період", заповнюється на підставі облікової форми № 066/о за даними пункту 11.

2.10.85. У табл. 3600 указується кількість всіх випадків доставки хворих (дорослих та дітей), які потребують термінової хірургічної допомоги в зв'язку зі станами, які зазначені в таблиці.

2.10.86. У графах 1, 2 вказуються дані щодо кількості неоперованих хворих, у графах 5, 6 - оперованих хворих; у графах 3, 4, 7, 8 указуються дані щодо померлих.

2.10.87. У рядках 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17 відображається кількість госпіталізованих хворих - усього, у рядках 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18 - пізніше 24 годин.

2.10.88. У рядках 1, 2 зазначається кількість всіх випадків гострої непрохідності кишок незалежно від етіології, у тому числі непрохідність при злоякісних новоутвореннях.

2.10.89. У рядках 7, 8 указується кількість всіх видів шлунково-кишкових кровотеч, а саме: при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки, гастроєюнальній виразці, синдромі Маллорі-Вейса, при злоякісних новоутвореннях шлунка і 12-палої кишки, кишечнику, кишкових кровотечах при виразковому коліті, черевному тифі тощо. Не входить у рядок 7 кількість кровотеч, які пов'язані з варикозним розширенням вен стравоходу, кровотечі з прямої кишки, при цирозах печінки.

2.10.90. У рядках з 11 до 14 зазначається кількість випадків гострого холециститу та гострого панкреатиту.

2.10.91. У рядках 17, 18 зазначається кількість "Травм внутрішніх органів грудної та черевної порожнини й таза", тобто стани, що відображені в рубриках S26, S27, S36, S37.

2.10.92. У табл. 3600 не вказуються дані щодо кількості хворих, які переведені для операції в інші стаціонари.

2.10.93. Кількість операцій та оперованих хворих, які зазначені в табл. 3600, зазначається в табл. 3500 у відповідних рядках і графах.

2.10.94. Дані щодо кількості оперованих і померлих хворих у відповідних рядках і графах табл. 3600 необхідно порівнювати з відповідними рядками і графами табл. 3220. Різницю необхідно пояснювати письмово.

2.11. Заповнення розділу IV "Робота діагностичних відділень"

2.11.1. У розділі зазначається діяльність рентгенологічного, радіологічного відділень, дистанційно-діагностичних кабінетів, відділень (кабінетів) функціональної діагностики, ультразвукових кабінетів, лабораторій, патолого-анатомічного бюро (відділення).

2.11.2. Таблиці цього розділу заповнюються в лікувально-профілактичних закладах, які мають відповідні діагностичні служби.

2.11.3. У розділі не вказуються дані щодо кількості досліджень та аналізів, які проводились в інших закладах тим хворим, що обслуговуються даним закладом. У роботу діагностичного відділення лікувально-профілактичного закладу входить повний обсяг проведеної роботи незалежно від того, яким хворим була надана допомога.

2.11.4. У табл. 4100 "Діяльність рентгенологічного відділення (кабінету)" вказується кількість рентгенодіагностичних апаратів у рентгенологічному відділенні (кабінеті) на кінець звітного року.

2.11.5. Дані графи 1 за рядками 1-6 можуть бути більшими за підсумок граф 2-7 за рахунок інших апаратів, які не зазначено в таблиці 4100.

2.11.6. Дані щодо кількості рентгено-терапевтичних апаратів указуються в табл. 4201 розділу V.

2.11.7. У графі 1 табл. 4100 зазначається загальна кількість рентгенодіагностичних апаратів, які перебувають на балансі закладу.

2.11.8. У графі 2 вказується кількість рентгенодіагностичних апаратів з посилювачами рентгенівського зображення (ПРЗ).

2.11.9. Уграфах 3-5 зазначається кількість ангіографічних, мамографічних апаратів та комп’ютерних томографів, у графі 6 - кількість флюорографів, у графі 7 - загальна кількість рентгенівських апаратів усіх марок, що використовуються у стоматології. Дані графи 7 можуть бути більшими за підсумок граф 8-10 за рахунок інших рентгенівських апаратів для стоматології, які не зазначено в таблиці 4100.

2.11.10. У рядку 2 за відповідними графами вказуються дані щодо кількості діючих апаратів на кінець звітного року. Діючими вважаються апарати, які за технічним станом не підлягають списанню, повністю змонтовані (у приміщенні або на шасі) і готові виконувати відповідні дослідження, а також апарати, які потребують дрібного поточного ремонту, та ті, що тимчасово не використовуються на кінець звітного періоду через відсутність відповідних спеціалістів.

2.11.11. У рядку 3 за всіма графами зазначається кількість стаціонарних апаратів, які змонтовані та діють у приміщенні (включно з дентальними та мамографічними). Трифазні рентгенодіагностичні апарати без посилювачів рентгенівського зображення належать до стаціонарних. Палатні, операційні, переносні апарати до стаціонарних не належать. У рядку 4 за відповідними графами вказується кількість палатних (мобільних) рентгенівських апаратів. До таких належать апарати, які дають змогу зробити обстеження за межами рентгенологічного кабінету (палатні, операційні, переносні).

2.11.12. У рядку 5 зазначається кількість пересувних апаратів, які змонтовано на шасі в автофургонах та інших видах транспорту.

У рядку 6 за відповідними графами вказується кількість цифрових рентгенівських апаратів. До таких належать апарати, які оснащено цифровим приймачем рентгенівського опромінення. Оцифровувачі (пристрої для перетворення рентгенівського зображення аналогового типу в цифрове) до рентгенівських апаратів не належать.

2.11.13. Дані щодо кількості апаратів ультразвукової діагностики та магнітно-резонансних томографів відображаються у таблиці 4101. У пункті 1 зазначається кількість усіх апаратів УЗД, у пункті 2 - у тому числі діючих, у пункті 3 - кількість магнітно-резонансних томографів, у пункті 4 - у тому числі діючих, у пункті 5 - з них із напруженістю 1.0 та більше Тесла.

2.11.14. У табл. 4110 "Рентгенодіагностична робота (включно з профілактичними оглядами)" зазначається обсяг діагностичної роботи та рентгенологічних профілактичних досліджень (крім профілактичних флюорографічних оглядів, які вказані в табл. 4114).

2.11.15. Дані заповнюються на підставі форм первинної облікової документації: № 039-5/о "Щоденник обліку роботи рентгенодіагностичного відділення (кабінету)" та № 050/о "Журнал запису рентгенологічних досліджень, магніторезонансних томографій", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

2.11.16. У графі 1 табл. 4110 вказується загальна кількість виконаних досліджень, у графах 2-4 - досліджень органів грудної клітки, травлення, кістково-суглобної системи.

2.11.17. Дані щодо кількості досліджень інших органів вказуються в графі 5 табл. 4110, тому підсумок даних граф 2-5 за всіма рядками має збігатися з даними графи 1.

2.11.18. До кількості інших досліджень враховуються оглядові знімки черевної порожнини та позачеревного простору (крім знімків шлунково-кишкового тракту), знімки м'яких тканин і молочних залоз, контрастні дослідження сечовивідних шляхів, жіночих статевих органів, знімки щелепно-лицьової області та зубів, дослідження ЛОР-органів (уключно зі знімками гортані, придатків пазух носа, внутрішнього вуха), дослідження головного та спинного мозку.

2.11.19. У графі 4 табл. 4110 вказуються дані щодо кількості досліджень кістково-суглобної системи включно зі знімками ребер, хребта, дискографії та артрографії. Усі знімки кістково-суглобної системи, які проводяться за один візит хворого, уважаються як одне дослідження.

2.11.20. Як одне дослідження вважається просвічування і рентгенографія грудної клітки.

2.11.21. Дослідження стравоходу, шлунка й дванадцятипалої кишки та огляд кишечника також уважається як одне дослідження.

2.11.22. Якщо одному хворому водночас проведено рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, гортані та органів травлення (крім оглядових досліджень), то дослідження кожної системи органів уважається самостійним і зазначається у графі 1 як 3 рентгенологічних дослідження, у тому числі в графах 2, 3, 5.

2.11.23. Рентгенологічне дослідження хворого може включати: просвічування, одну або декілька рентгенограм, діагностичні флюорограми, спеціальні методики, а може складатися з кожного виду дослідження окремо або в комбінації один з іншим. У зв’язку з цим підсумок даних рядків 2-6 за графами 1-5 може перевищувати дані рядка 1 за відповідними графами, але не може бути меншим.

2.11.24. У рядку 1 зазначається загальна кількість рентгенологічних досліджень, у рядку 2 - кількість просвічувань, у рядку 3 - кількість рентгенограм включно з томограмами.

2.11.25. У рядку 4 таблиці 4110 за відповідними графами слід зазначати кількість флюорограм, зроблених з діагностичною метою за клінічними показаннями у разі підозри на захворювання.

2.11.26. У рядку 5 таблиці 4110 "Спеціальні дослідження (методики)" зазначається кількість складних і трудомістких рентгенологічних досліджень: контрастних, судинних, пункційних, катетеризаційних, зондових досліджень, які супроводжуються внутрішньосудинним, внутрішньопротоковим, внутрішньопорожнинним, внутрішньотканинним уведенням контрастної речовини. Такими дослідженнями є: ангіографія, лімфографія, бронхоскопія, зондова дуоденографія, мамографія із застосуванням контрастних речовин, метросальпінгографія, парієтографія, пельвіографія, урографія, внутрішньовенна пієлографія висхідна, дискографія, пункційна кісткографія, пневмомедіастинографія, рентгенографія скроневих кісток із застосуванням спеціальних укладок, рентгенографія придатків пазух носа з використанням контрастних речовин, рентгенокімографія (серця, діафрагми), холецистографія пероральна, внутрішньовенна холангіохолецистографія, холангіографія інтраопераційна, ретроградна холецистохолангіопанкреатографія, сіалографія, фістулографія, артрографія, енцефалографія і мієлографія, лінійна томографія та інші дослідження у спеціальних укладках, аналогічні до вищезазначених за складністю виконання.

2.11.27. До спеціальних рентгенологічних досліджень належать лінійні томографії, дослідження, пов’язані з контрастуванням, у спеціальних укладках та інші аналогічні до вищезазначених за складністю їх виконання. Комп’ютерна томографія є самостійним методом дослідження і до спеціальних рентгенологічних досліджень (методик) не належить.

2.11.28. Дослідження серця з контрастованим стравоходом, подвійне контрастування травного тракту без використання зонду до спеціальних методик не належать.

2.11.29. У рядку 5 графи 1 таблиці 4110 вказується загальна кількість спеціальних досліджень (методик), а в графах 2-5 - кількість таких методик, проведених на відповідних органах.

У рядку 6 таблиці 4110 за відповідними графами слід зазначати кількість комп’ютерних томографій. У рядку 7 за відповідними графами зазначається кількість комп’ютерних томографій з внутрішньовенним введенням контрастної речовини. До обстежень органів травлення належать обстеження органів черевної порожнини. Подвійне контрастування (внутрішньовенне введення контрастної речовини та пероральне контрастування кишечника) належить до обстежень із внутрішньовенним введенням контрастної речовини.

2.11.30. Із загальної кількості спеціальних досліджень (методик) (рядок 5 графи 1 таблиці 4110) у таблиці 4113 виокремлюються дані щодо кількості: ангіографій (пункт 1), досліджень жовчовивідних шляхів (пункт 2), сечовивідних шляхів (пункт 3).

2.11.31. Методики спеціальних досліджень, як правило, проводяться додатково, після звичайного рентгенологічного дослідження (просвічування, рентгенограми тощо). Якщо спеціальні методики призначаються в день дослідження хворого, якого вже враховано в графі 1 та у відповідних графах і рядках, дані щодо спеціальної методики як дослідження включаються тільки в рядок 5, а в рядку 1 вони не дублюються.

2.11.32. Якщо спеціальна методика призначається наступного дня після звичайного рентгенологічного дослідження або взагалі самостійно, вона враховується як у рядку 5, так і в рядку 1 графи 1 таблиці 4110, а також у відповідних графах за органами та системами.

2.11.33. У рядку 8 зазначається кількість магнітно-резонансних томографій. Оскільки такі обстеження вважаються самостійним методом дослідження, отож в рядки 1, 6 таблиці 4110 не включаються. У рядку 9 за відповідними графами зазначається кількість магнітно-резонансних томографій із внутрішньовенним введенням контрастної речовини (із загальної кількості магнітно-резонансних томографій).

2.11.34. У табл. 4111 із загальної кількості рентгенограм (з рядка 3 табл. 4110) виділяється кількість рентгенограм зубів та мамографій.

2.11.35. Із загальної кількості рентгенодіагностичних досліджень (рядок 1 графи 1 таблиці 4110) виокремлюються дослідження, проведені амбулаторним хворим (пункт 1 таблиці 4112).

Із загальної кількості магнітно-резонансних томографій (рядок 8 графи 1 таблиці 4110) виокремлюються дослідження, проведені амбулаторним хворим (пункт 2 таблиці 4112).

У таблиці 4113/1 із кількості магнітно-резонансних томографій інших органів і систем (рядок 8 графи 5 таблиці 4110) відображається кількість досліджень головного мозку, молочних залоз, сечостатевої системи.

2.11.36. У таблиці 4114 "Рентгенологічні профілактичні дослідження" відображається кількість проведених профілактичних рентгенографічних досліджень органів грудної клітки, усього (пункт 1), у тому числі дітям віком 15-17 років включно (пункт 2), кількість профілактичних флюорографій, усього (пункт 3), у тому числі дітям віком 15-17 років включно (пункт 4).

2.11.37. У таблиці вказується не кількість обстежених фізичних осіб (на відміну від табл. 2510), а число досліджень, які можуть проводитись декілька разів.

2.11.38. У рядку 1 графи 1 таблиці 4115 "Ультразвукові дослідження" зазначаються дані щодо загальної кількості ультразвукових досліджень, усього, у тому числі у рядках 2.0-15.0 - кількість досліджень: нейросонографій (дітям до року) (рядок 2.0), щитоподібної залози (рядок 3.0), молочної залози (рядок 4.0), ехокардіографій (рядок 5.0), органів черевної порожнини (рядок 6.0), нирок (рядок 7.0), передміхурової залози (рядок 8.0), сечового міхура (рядок 9.0), жіночих статевих органів (рядок 10.0), у тому числі під час вагітності (рядок 10.1), з них до 22 тижнів вагітності (рядок 10.2), у тому числі виявлено вроджених вад розвитку (рядок 10.3), кістково-суглобної системи (рядок 11.0), доплерівське дослідження периферичних судин (рядок 12.0), пункційна біопсія та дренування за ультразвуковим променем (рядок 13.0), інтраопераційні ультразвукові дослідження (рядок 14.0), інші (рядок 15.0).

У графі 2 з графи 1 відображається кількість проведених ультразвукових досліджень дітям віком 0-17 років включно, з них у графі 3 зазначається кількість проведених досліджень дітям віком 0-2 роки включно за такими самими рядками.

2.11.39. Таблиця заповнюється на підставі форм первинної облікової документації: № 048/о "Журнал реєстрації ультразвукових досліджень" та № 039-8/о "Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) ультразвукової діагностики", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

2.11.40. У пункті 1 табл. 4116 "Діяльність дистанційно-діагностичних кабінетів" указується кількість електрокардіографічних досліджень, проведених у дистанційно-діагностичних кабінетах.

2.11.41. У табл. 4117 "Діяльність лабораторій радіоізотопної діагностики" відображаються дані щодо роботи підрозділів, які застосовують радіоактивні препарати з діагностичною метою.

2.11.42. У пункті 1 указується загальна кількість радіодіагностичних досліджень включно з методами як in vivo, так і in vitro, які мають збігатися з підсумком даних пунктів 2-6.

2.11.43. До кількості сканувань (пункт 2) зазначаються тільки ті дослідження, які зроблені на різного типу сканерах (ГСГ-2 тощо).

2.11.44. До кількості функціональних досліджень (пункт 3) зазначаються як динамічні, так і статичні функціональні дослідження, які виконані: на багатоканальних (типу КПРДІ, УР тощо) і одноканальних (типу ГТРМ, УРЗ-2 та інших) діагностичних установках.

2.11.45. До кількості гамма-сцинтиграфій (пункт 4) включаються дослідження, виконані на гамма-камерах.

2.11.46. У пункті 5 відображаються дані щодо кількості радіологічних досліджень (in vitro), тобто РІА (радіоімунологічний аналіз); у пункті 6 - інші дослідження (радіометричні).

2.11.47. У пунктах 7 і 8 указується кількість обстежених хворих, у тому числі амбулаторних.

2.11.48. Таблиця заповнюється на підставі форм первинної облікової документації № 039-9/о "Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) радіоізотопної діагностики", № 049-1/о "Журнал реєстрації радіоізотопних досліджень", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 травня 2013 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 990/23522 (далі - наказ МОЗ від 29 травня 2013 року № 435).

2.11.49. У табл. 4118 "Діяльність ендоскопічного відділення (кабінету)", у рядку 1, зазначається загальна кількість ендоскопічних апаратів (фіброволокнистих та відеоендоскопів), у тому числі гастродуоденоскопів, дуоденоскопів, колоноскопів, бронхоскопів та інших (ентероскопів, холедохоскопів, ендоскопічних сонографів тощо).

У рядку 2 указується кількість діючих зазначених ендоскопічних апаратів.

2.11.50. Підсумок даних граф 2-6 таблиці має збігатися з даними графи 1 у рядках 1, 2.

2.11.51. Табл. 4119 відображає як загальну кількість ендоскопічних досліджень (рядок 1), так і діагностичні (рядок 2), ендоскопічні маніпуляції (рядок 3), у тому числі із забором матеріалу на цитоморфологічне дослідження (рядок 4), ендоскопічні операції (рядок 5) та розподіл їх за окремими видами.

2.11.52. У рядку 2 зазначається кількість діагностичних досліджень (езофагогастродуоденоскопія, дуоденоскопія, що проведена дуоденоскопом, колоноскопія, бронхоскопія, холедохоскопія, ентероскопія тощо).

У рядку 3 вказується загальна кількість ендоскопічних маніпуляцій (взяття матеріалу на цитоморфологічне дослідження (один відділ), уведення лікарських препаратів, хромоскопія, уреазний тест, рН-метрія, введення зонду для ентерального харчування, ретроградна холангіопанкреатографія, ретроградне стентування, санаційна бронхоскопія, пункційна біопсія, фотодинамічна терапія, видалення стентів, дренажів та протезів, ендоскопічна лазерна спектрофлоскопія, постановка та видалення інтрагастрального балона для лікування ожиріння).

У рядку 4 вказуються із загальної кількості маніпуляцій ендоскопічні дослідження з узяттям матеріалу на цитоморфологічне дослідження.

У рядку 5 зазначається загальна кількість ендоскопічних операцій, а саме: видалення сторонніх тіл; балонна дилатація звужень стравоходу, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, анастомозів, трахеї, бронхів; поліпектомія, абляція аденом; склеротерапія, кліпування, лігування варикознорозширених вен стравоходу та шлунка; зупинка кровотечі із застосуванням: діатермокоагуляції, радіочастотної коагуляції, аргоноплазмової коагуляції, лазерної фотокоагуляції, кліпування, лігування; абляція судинних аномалій; реканалізація шлунково-кишкового тракту чи дихальних шляхів при пухлинах та стриктурах; стентування, протезування; папілосфінктеротомія, балонна дилатація папіли, видалення конкрементів з холедоху, ретроградне дренування, літотрипсія; ендоскопічна гастростомія, дуоденостомія, єюностомія; гастроцистостомія, дуоденоцистостомія; видалення підслизової пухлини; ендоскопічна резекція слизової оболонки, ендоскопічна дисекція слизової оболонки; антирефлюксні ендоскопічні операції при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі.

2.11.53. Підсумок даних за графами 2-6 табл. 4119 має збігатися з даними графи 1 у рядках 1-6.

2.11.54. Таблиця заповнюється на підставі форм первинної облікової документації: № 046/о "Журнал реєстрації ендоскопічних досліджень" та № 039-6/о "Щоденник обліку роботи ендоскопічного відділення (кабінету)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

2.11.55. У табл. 4120 "Діяльність лабораторій" вказуються дані щодо оснащення лабораторій устаткуванням (пункти 1-35). Якщо в лікувальному закладі є декілька лабораторій (клініко-діагностична, бактеріологічна, біохімічна тощо), то дані щодо їх роботи та устаткування відображаються сумарно.

2.11.56. Під час заповнення табл. 4120 слід мати на увазі, що в пункті 7 "гемоглобінометри" гемометри Салі для візуального визначення гемоглобіну не зазначаються.

2.11.57. У табл. 4121 (графи 1-9) відображається загальна кількість проведених аналізів, у тому числі амбулаторним хворим включно з хворими вдома. Підставою для заповнення таблиці є облікова форма № 262/о "Журнал обліку кількості виконаних аналізів у лабораторії", затверджена наказом МОЗ від 04.01.2001 № 1, де за відповідними графами підраховується загальна кількість проведених за рік досліджень кожного виду: загальноклінічних, гематологічних, цитологічних, біохімічних, мікробіологічних, імунологічних, генетичних, токсикологічних.

2.11.58. Підсумок даних за графами 2-9 табл. 4121 має збігатися з даними графи 1 у рядках 1, 2.

2.11.59. Дані щодо загальної кількості клінічних аналізів сечі, калу тощо, а також гематологічні враховуються за кількістю окремих видів досліджень (одиниць статистичного обліку), які до них входять.

2.11.60. 1. До гематологічних досліджень належать:

1) визначення ШОЕ;

2) визначення гемоглобіну;

3) підрахунок кількості лейкоцитів;

4) підрахунок кількості еритроцитів;

5) підрахунок кількості тромбоцитів;

6) підрахунок лейкоцитарної формули з описом морфології формених елементів крові;

7) визначення гематокритної величини;

8) визначення тромбокриту;

9) визначення середнього об'єму еритроцитів (МСV);

10) визначення середнього об'єму тромбоцитів (МРV);

11) визначення середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (МСН);

12) визначення вмісту гемоглобіну в еритроцитарній масі (МСНС);

13) визначення індексу варіацій розміру еритроцитів (RDW);

14) визначення індексу варіацій розміру тромбоцитів (PDW);

15) підрахунок кількості ретикулоцитів;

16) визначення часу кровотечі;

17) визначення часу згортання цільної крові;

18) дослідження крові на наявність малярійного плазмодія;

19) дослідження крові на наявність LE клітин;

20) тромбоцитограма;

21) підрахунок клітин кісткового мозку;

22) визначення осмотичної резистентності еритроцитів тощо.

2.11.61. 2. До досліджень сечі (клінічних) належать:

1) опис фізичних властивостей (кількість, колір, прозорість);

2) визначення відносної щільності;

3) визначення pH сечі;

4) реакція на кров;

5) виявлення білка;

6) виявлення глюкози;

7) мікроскопічне дослідження осаду сечі;

8) виявлення кетонових тіл;

9) виявлення уробіліноїдів (уробіліну, уробіліногену);

10) виявлення білірубіну;

11) виявлення жовчних кислот;

12) виявлення індикану;

13) визначення білка;

14) визначення глюкози;

15) визначення білка Бенс-Джонса тощо.

2.11.62. 3. До досліджень калу (клінічних) належать:

1) опис фізичних властивостей (форма, колір, консистенція);

2) виявлення прихованої крові;

3) виявлення стеркобіліну;

4) виявлення білірубіну;

5) мікроскопічне дослідження калу (копрологічне дослідження);

6) виявлення найпростіших;

7) виявлення гельмінтів (яйця та личинки) тощо.

2.11.63. 4. До досліджень харкотиння (клінічних) належать:

1) опис фізичних властивостей (кількість, колір, характер, консистенція, запах);

2) мікроскопія нативного препарату;

3) мікроскопія забарвленого препарату;

4) дослідження на мікобактерії туберкульозу тощо.

2.11.64. 5. Дослідження блювотних мас передбачає:

1) опис фізичних властивостей;

2) дослідження на приховану кров;

3) визначення соляної кислоти;

4) мікроскопію.

2.11.65. 6. До досліджень спинномозкової рідини (клінічних) належать:

1) опис фізичних властивостей (колір, прозорість, рН, відносна щільність);

2) підрахунок кількості формених елементів (лейкоцитів, еритроцитів);

3) диференціація клітинних елементів (у лічильній камері, забарвленому препараті);

4) визначення білка;

5) визначення глюкози;

6) визначення хлору тощо.

2.11.66. 7. До досліджень ексудатів, транссудатів (клінічних) належать:

1) опис фізичних властивостей (характер, колір, прозорість, відносна щільність);

2) визначення білка;

3) проба Рівальта;

4) мікроскопічне дослідження нативного препарату;

5) мікроскопічне дослідження забарвленого препарату.

2.11.67. 8. При аналізі шлункового та дуоденального вмісту кожне мікроскопічне, біохімічне та інше дослідження в окремій порції вважається як одне дослідження.

2.11.68. Мікроскопічне дослідження на виявлення кислотостійкої бактерії (КСБ) зазначається в графі 2 табл. 4121 (загальноклінічні дослідження) та в пункті 6 табл. 4122.

2.11.69. У таблиці 4122 (пункти 1 - 20) відображаються дані щодо кількості основних видів біохімічних, мікробіологічних, імунологічних, генетичних, токсикологічних досліджень.

2.11.70. З кількості біохімічних аналізів (з графи 5 табл. 4121) виділяються дані щодо аналізів на гормони (пункт 1), ферменти (пункт 2), показники згортувальної та протизгортувальної систем (пункт 3), водно-сольового обміну (пункт 4), кислотно-лужного стану (пункт 5).

2.11.71. До показників водно-сольового обміну належать дослідження щодо визначення іонів калію, натрію, кальцію, хлору, магнію, загального кальцію, неорганічного фосфору.

2.11.72. З лабораторної діагностики туберкульозу в табл. 4122 виділяється кількість бактеріоскопій (мікроскопій) - пункт 6 (з граф 2 і 6 табл. 4121), посівів - пункт 7 та чутливість до бактеріальних препаратів - пункт 8 (з графи 6 табл. 4121).

2.11.73. Із кількості імунологічних аналізів (із графи 7 таблиці 4121) виокремлюються дані щодо комплексу серологічних реакцій на сифіліс, а саме: мікрореакція з кардіоліпіновим антигеном, реакція зв’язування комплементу, реакція Кана, постановка реакцій із сироваткою крові і спинномозковою рідиною (пункт 9); у тому числі специфічні реакції для серо- та ліквородіагностики сифілісу, а саме: РІБТ, РІФ, ІФА, РПГА (пункт 10). Також із кількості імунологічних аналізів (із графи 7 таблиці 4121) виокремлюються дослідження на ВІЛ-інфекцію (пункт 11), гепатити (пункт 12), інші ТОRСH-інфекції (токсоплазмоз, краснуха, цитомегалія, хламідіоз, урео- та мікоплазмоз, папіломатоз, герпетична та стрептококова інфекції тощо) (пункт 13), визначення групи крові за системою АВО і резус-належність (пункт 14) та імунні антитіла (пункт 15).

2.11.74. До генетичних досліджень (графа 8, табл. 4121) належать:

1) молекулярно-генетичні;

2) цитогенетичні (у тому числі визначення статевого хроматину, каріотипу тощо);

3) біохімічні (визначення спектра амінокислот у біологічному матеріалі методом тонкошарової хроматографії (ТШХ), визначення лізосомних ферментів тощо);

4) масовий скринінг новонароджених.

2.11.75. Із кількості генетичних досліджень у таблиці 4122 виділяються аналізи на: фенілкетонурію (пункт 16), уроджений гіпотиреоз (пункт 17), туберкульоз (пункт 18).

2.11.76. До токсикологічних досліджень (графа 9 табл. 4121) належать дослідження для визначення:

1) побутової та сільськогосподарської отрути;

2) промислової отрути та розчинників;

3) медичної отрути (ліків);

4) наркотичних та психотропних речовин.

2.11.77. До групи токсикологічних досліджень не належать дослідження щодо визначення концентрації лікарських засобів при терапевтичному моніторингу ліків. Їх відносять до групи біохімічних досліджень.

2.11.78. З кількості токсикологічних досліджень у таблиці 4122 виділяються аналізи на наявність: наркотичних речовин (пункт 19) та етилового спирту (пункт 20).

2.11.79. У табл. 4123 "Діяльність кабінету функціональної діагностики" вказується робота кабінету функціональної діагностики, де враховуються дослідження, а саме: енцефалографічні, осцилографічні, фонокардіографічні, ангіографічні, визначення основного обміну, велоергометричні та інші, а також електрокардіографічного кабінету, за його наявності в закладі.

2.11.80. У таблиці відображається загальна кількість обстежених осіб (пункт 1), у тому числі в поліклініці та вдома (пункт 2), а також кількість обстежених дітей віком 0-17 років включно (пункт 3), у тому числі в поліклініці та вдома (пункт 4).

2.11.81. Якщо одному хворому зроблено декілька різних досліджень (наприклад, електрокардіографію, фонокардіографію, осцилографію тощо), то як обстежена особа він враховується лише один раз.

2.11.82. У таблиці 4123 зазначається загальна кількість виконаних досліджень (пункт 5), у тому числі амбулаторним хворим у поліклініці (пункт 6) і вдома (пункт 7). Із загальної кількості досліджень виокремлюються ЕКГ-дослідження (пункт 8), велоергометрії (пункт 9), реографії (пункт 10), реовазографії (пункт 11), електроенцефалографії (пункт 12), реоенцефалографії (пункт 13), спірографії (пункт 14), електроміографії (пункт 15), інші дослідження (пункт 16).

2.11.83. Якщо одному хворому зроблено декілька різних досліджень, то дані щодо таких досліджень як підсумок відображають у загальній кількості всіх видів досліджень.

2.11.84. Таблиця заповнюється на підставі форм первинної облікової документації № 039-7/о "Щоденник обліку роботи кабінету (відділення) функціональної діагностики", № 047/о "Журнал реєстрації функціональних досліджень", затверджених наказом МОЗ від 29 травня 2013 року № 435.

2.12. Заповнення розділу V "Робота лікувально-допоміжних відділень (кабінетів)"

2.12.1. Розділ щодо діяльності лікувально-допоміжних підрозділів заповнюється в звіті за наявності в структурі закладу відповідних відділень (кабінетів).

2.12.2. У розділі відображається робота радіологічного, фізіотерапевтичного відділень, кабінетів ЛФК, рефлексотерапії, логопедичного, а також відділень гемодіалізу, гемосорбції та гіпербаричної оксигенації. Робота відділень (кабінетів) указується сумарно щодо поліклініки і стаціонару.

2.12.3. У табл. 4201 "Діяльність радіологічного відділення (кабінету) променевої терапії" зазначаються дані щодо кількості апаратури відділення (кабінету) променевої терапії, яка є на кінець звітного року.

2.12.4. До рентгенотерапевтичних апаратів належать: довгофокусні апарати (пункт 1) - типу РУМ-17 та інші, короткофокусні (пункт 2) - типу РУМ-21 тощо.

2.12.5. До дистанційних гамма-терапевтичних апаратів (пункт 3) належать апарати типів "Промінь-1", АГАТ-С, РОКУС; шлангові - типів АГАТ-В, АГАТ-Вт, АГАТ-ВУ, "Селектрон", "Мікроселектрон" Gamma-Med, Gyne Source, Multi Source (пункт 5).

2.12.6. У табл. 4202 відображається загальна кількість хворих, які закінчили променеве лікування з приводу злоякісних новоутворень та непухлинних захворювань (пункт 1), у тому числі короткофокусною (пункт 2), дистанційною гамма-терапією (пункт 3), з лінійними прискорювачами (пункт 4) та радіоактивними препаратами: закритими (пункт 5), відкритими (пункт 6).

2.12.7. До даних щодо кількості хворих, які закінчили лікування закритими радіоактивними препаратами (пункт 5), входять дані щодо лікування хворих за допомогою голок та аплікаторів з кобальту - 60, іридію - 192, відкритими радіоактивними препаратами (пункт 6) - за допомогою радіофармацевтичних препаратів: йоду - 131, фосфору - 32, стронцію - 89 та самарію - 153 Sm оксабіфору.

2.12.8. Окремо (пункт 7) із загальної кількості хворих, які закінчили лікування, виділяються дані щодо кількості хворих, які лікувалися з приводу непухлинних захворювань.

2.12.9. Дані щодо кількості осіб, які закінчили лікування рентгенотерапією, гамма-терапією та радіоактивними препаратами, зазначаються на підставі форми первинної облікової документації № 051/о "Карта хворого, який підлягає лікуванню променевою терапією", затвердженої наказом МОЗ від 29 травня 2013 року № 435.

2.12.10. Таблиця 4203 "Діяльність фізіотерапевтичного відділення (кабінету)" заповнюється на підставі форми первинної облікової документації № 044/о "Карта хворого, який лікується у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті)" (далі - форма № 044/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974. У таблиці відображаються дані щодо кількості осіб, які закінчили лікування, - усього (пункт 1), у тому числі в поліклініці та вдома (пункт 2), з пункту 1 - дітей віком 0-17 років включно (пункт 3), у тому числі в поліклініці та вдома (пункт 4). Враховуються тільки ті особи, які закінчили лікування повністю, тобто в картах яких кількість відпущених процедур відповідає кількості призначених процедур, а також є відмітка лікаря-фізіотерапевта про результат лікування.

2.12.11. Загальна кількість відпущених процедур підраховується включно з процедурами хворим, які вже закінчили лікування, так і тим, що продовжують його (пункт 5).

2.12.12. Із загальної кількості процедур виділяються процедури хворим, які лікувалися амбулаторно: у поліклініці (пункт 6) та вдома (пункт 7).

2.12.13. Дані таблиці 4204 "Діяльність кабінету ЛФК" заповнюються на підставі форми первинної облікової документації № 042/о "Карта хворого, який лікується в кабінеті лікувальної фізкультури", затвердженої наказом МОЗ від 29 травня 2013 року № 435.

2.12.14. Кількість осіб, які закінчили лікування (пункти 1-4), і кількість процедур, що їх було відпущено (пункти 5-7), заповнюється аналогічно до табл. 4203. Дані в пунктах 1-4 підраховуються на хворих, які повністю закінчили лікування, а в пунктах 5-7 відображається кількість процедур, проведених як хворим, які вже закінчили лікування, так і тим, що продовжують лікуватися.

2.12.15. Дані таблиці 4205 "Діяльність кабінету рефлексотерапії" щодо кількості осіб, які закінчили лікування, і кількості проведених процедур у кабінеті рефлексотерапії відображаються з форми первинної облікової документації № 044/о "Карта хворого, який лікується у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті)", затвердженої наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110, аналогічно до карт хворих, які проходили лікування у фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті).

2.12.16. Табл. 4206 "Діяльність відділень нефрології та діалізу" заповнюється на підставі даних облікових форм: № 150/о "Карта обліку процедур гемодіалізу", затвердженої наказом МОЗ від 29.12.2000 № 369 (далі - форма № 150/о), № 167/о "Реєстраційна карта хворого з хронічною хворобою нирок (ХХН) та трансплантованою ниркою", затвердженої наказом АМН та МОЗ від 10.07.2006 № 43/454.

У таблиці відображаються дані щодо кількості гемодіалізних апаратів (пункт 1); кількості проведених гемодіалізів - усього (пункт 2); кількості хворих на гемодіалізі (пункт 3); кількості хворих з перитонеальним діалізом (пункт 4); кількості хворих з трансплантованою ниркою (пункт 5).

Проведення хворим гемодіалізу чи перитонеального діалізу має фіксуватись в облікових формах: № 025/о або № 003/о залежно від того, який був діаліз - амбулаторний чи стаціонарний.