Про затвердження Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року

Пріоритетними об’єктами дорожньої інфраструктури, що потребують будівництва/відновлення, є:

будівництво ділянок автомобільної дороги категорії 1Б у разі потреби (об’їзд населених пунктів; наявна інтенсивність руху) та підвищення категорії існуючих ділянок за напрямком Маріуполь - Сєвєродонецьк через Краматорськ, оновлення існуючих паралельних маршрутів (305 кілометрів через Курахове, 330 кілометрів через Великі Новосілки);

будівництво автомобільної дороги, що з’єднає Маріуполь з Бердянськом через Урзуф (близько 70 кілометрів);

капітальний ремонт найважливіших ділянок у найбільших агломераціях, наприклад капітальний ремонт ділянки автомобільної дороги Маріуполь - Сартана - Чермалик (близько 16 кілометрів);

оновлення 183 кілометрів автошляхів Луганської області за рахунок кредитної угоди "Східна Україна: возз’єднання, відновлення та відродження (Проект 3В)", зокрема, капітальний і поточний середній ремонт ділянок автошляхів: Чугуїв - Мілове, Демино - Олександрівка - Сватове - Лисичанськ - Луганськ, Танюшівка - Старобільськ - Бахмут тощо;

відновлення пошкоджених мостів та шляхопроводів - 56 споруд (13 відсотків).

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відновлення дорожньої інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, є передумовою ефективної та дешевої логістики продукції сільського господарства, сільськогосподарської техніки та працівників під час польових робіт. З точки зору пасажирських перевезень відновлення автошляхів і створення автомобільного коридору з півночі на південь регіону сприятиме підвищенню мобільності робочої сили та збільшенню туристичного потенціалу. Загалом ініціатива сприятиме зменшенню витрат часових, фінансових і енергетичних ресурсів під час перевезень та відповідно вивільненню ресурсу на розвиток економіки регіону.

З урахуванням витрат на ремонт різної категорії доріг (за інформацією публічного модуля аналітики "Прозора інфраструктура") та припущень щодо локалізації закупівель і мультиплікаційних ефектів будівництва на суміжні галузі індикативний обсяг витрат на пріоритетні проекти автодорожньої інфраструктури регіону становить 19,2 млрд. гривень, що еквівалентно 7,4 відсотка сукупного валового регіонального продукту обох областей. Фінансування витрат на передбачені ініціативою проекти здійснюватиметься як за державний кошт, так і за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій та в рамках реалізації проектів державно-приватного партнерства (згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство"). На даний час Європейський інвестиційний банк затвердив виділення 100 млн. євро для модернізації 183 кілометрів автомобільних доріг у Луганській області.

Реалізація запропонованих інвестиційних проектів в автодорожню інфраструктуру регіону матиме значний економічний вплив як на етапі будівництва та ремонту, так і на етапі її експлуатації у довгостроковій перспективі. Виходячи із сукупної оціночної вартості запропонованих проектів та за припущення їх реалізації протягом трьох років і з локалізацією закупівель на рівні 35-50 відсотків, можна очікувати щорічний приріст валового регіонального продукту на рівні 0,15 відсотка у Луганській області та 0,4 відсотка у Донецькій області (за рахунок мультиплікаційного ефекту від будівництва на суміжні галузі). Поліпшення транспортної інфраструктури матиме позитивний вплив на економічний розвиток регіону у довгостроковій перспективі, але кількісна оцінка довгострокового ефекту від реалізації інфраструктурних інвестицій на даному етапі потребує більш глибокого аналізу.

Джерела фінансування: Дорожній фонд, кошти міжнародних фінансових організацій.

3.2.2. Захід - будівництво та модернізація залізничної інфраструктури у Донецькій та Луганській областях.

Завдання заходу - забезпечення модернізації залізничної мережі, необхідної для розвитку регіону, та здешевлення і спрощення логістики.

Показники:

У рамках цього заходу будуть виконані такі завдання (в порядку пріоритетності):

будівництво залізничної лінії, яка з’єднає ділянку Лантратівка - Кіндрашівська-Нова із залізничною мережею України.

До складу колії Кіндрашівська-Нова - Лантратівка входять залізничні станції Новий Айдар та Старобільськ з достатньо розвинутою інфраструктурою, придатні до стикування з новою гілкою. На колії Попасна - Сватове - Куп’янськ цим критеріям відповідають станції Рубіжне та Сватове.

Варіанти проходження гілки (за даними облдержадміністрації):

Новий Айдар - Рубіжне (близько 43 кілометрів);

Старобільськ - Сватове (близько 62 кілометрів);

Рубіжне - Старобільськ (близько 59 кілометрів);

Білокуракіне - Сватове (60 кілометрів).

Виконання зазначеного завдання дасть змогу отримати такі вигоди:

безперешкодна доставка вугілля залізницею на Луганську теплову електростанцію з території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, як наслідок - зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації (для доставки 3 тис. тонн вугілля на добу необхідно завантажити 50 піввагонів);

зменшення обсягу споживання імпортованого природного газу та перспектива заміщення газу та антрациту вугіллям газової групи в обсязі до 1 Мт, що добувається в Україні;

підвищення надійності енергопостачання півдня Луганської області;

впровадження нових маршрутів, якими зможуть скористатися мешканці регіону, у тому числі внутрішньо переміщені особи та громадяни України на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження в повному обсязі;

зменшення транспортних витрат місцевих товаровиробників;

зниження навантаження на мережу автомобільних доріг загального користування;

відновлення транзитного потенціалу регіону і підвищення транзитного рейтингу держави;

поштовх для розвитку міст (зокрема, Старобільська як центру місцевого економічного розвитку в сільськогосподарському субрегіоні).

У довгостроковій перспективі можливе створення в регіоні "поясу урбанізації" у Слов’янському районі. У межах цієї зони може здійснюватися формування промислових вузлів, які продовжать Лисичансько-Рубіжанську агломерацію;

електрифікація і модернізація залізничної гілки Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря - Волноваха.

Головний коридор, що пов’язує м. Маріуполь з рештою регіонів України, це Запоріжжя - Пологи - Комиш-Зоря - Волноваха - Маріуполь. Його довжина становить приблизно 320 кілометрів. Його ділянки перебувають у різному стані: електрифіковані і неелектрифіковані, одноколійні і двоколійні. За попередні роки Укрзалізниця поліпшила ситуацію: збудувала другу колію Волноваха - Комиш-Зоря і ввела в експлуатацію нову розв’язку ПК327 між Пологами і Комиш-Зорею. Стратегічний план АТ "Укрзалізниця" передбачав електрифікацію цього маршруту. Станом на 2020 рік пропускної спроможності лінії достатньо для наявного вантажопотоку (49 пар поїздів у 2019 році, з яких - 42 вантажних, 5 пасажирських, 2 приміських).

Неелектрифікованою залишається ділянка завдовжки близько 240 кілометрів. Тому на даний час через брак пропускної спроможності на одноколійних ділянках пасажирські поїзди далекого сполучення пускають в об’їзд, який на 27 кілометрів довший.

Згідно з попередніми розрахунками пропускної спроможності та електрифікації залізниці Запоріжжя - Маріуполь, витрати на електрифікацію та модернізацію становлять близько 380 млн. євро і включають такі компоненти: технічне переоснащення колії, додаткові роз’їзди, бетонні опори контактної мережі, під’єднання лініями високої напруги до енергосистеми; електрифікація залізничної лінії, встановлення підстанцій, контактної мережі тощо (відповідно до вимог Транс’європейського транспортного коридору).

З огляду на це виконання зазначеного завдання дасть змогу отримати такі вигоди:

скорочення часу для пасажирських залізничних перевезень на ділянці Запоріжжя - Маріуполь на 1,5 години;

зниження вартості вантажних перевезень ділянкою (через використання електровозної тяги замість тепловозної);

перспектива запуску високошвидкісного сполучення між Маріуполем і Запоріжжям;

приведення технічного стану у відповідність з високими стандартами у межах Транс’європейського транспортного коридору.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Запропоновані інвестиційні проекти у залізничну інфраструктуру є важливими елементами для економічного розвитку регіону. Їх реалізація матиме значний економічний вплив як на етапі будівництва, так і у довгостроковій перспективі - завдяки скороченню транспортних витрат підприємств, вищій мобільності населення. Наприклад, за відсутності залізничного сполучення у сільськогосподарських районах Луганської області додаткові витрати агровиробників становили близько 1,3 млрд. гривень у 2017 році, тобто приблизно третину річних матеріальних витрат агровиробників регіону.

Сукупна вартість запропонованих проектів становить 16,6 млрд. гривень, з яких 2,4 млрд. гривень припадає на будівництво залізничної гілки у Луганській області. За умови їх реалізації протягом трьох-п’яти років та із локалізацією закупівель на рівні не нижче 30-40 відсотків можна очікувати приросту валового регіонального продукту на рівні 0,12 відсотка у Луганській області та 0,1 відсотка у Донецькій області.

Джерела фінансування: Фонд консорціумного фінансування, кошти міжнародних фінансових організацій.

3.2.3. Захід - реформа системи приміського залізничного сполучення.

Завдання заходу - підвищення рівня мобільності населення населених пунктів, що мають залізничне сполучення з індустріальними центрами.

Показники:

Основним аспектом модернізації повинно стати виконання функції замовника на місцеві залізничні перевезення в регіоні (Донецька і Луганська області) органами місцевого самоврядування. Така практика відповідає європейській моделі організації залізничного транспорту. Подібний проект повинен бути запроваджений на Придніпровській залізниці за підтримки Європейського інвестиційного банку, але з 2017 року виконана лише частина заходів. Одним із завдань реформи є напрацювання механізму сплати органами місцевого самоврядування за надану залізницею послугу соціально важливих приміських перевезень, що включає акумуляцію коштів на обласному рівні та відповідну передачу джерел фінансування. Реформа повинна передбачати інші важливі елементи, зокрема створення регіональної залізничної пасажирської компанії з часткою в капіталі приватного капіталу, яка б за підтримки міжнародних фінансових організацій здійснила оновлення рухомого складу, строк експлуатації якого закінчується. Подібні елементи передбачені проектом модернізації регіональних пасажирських перевезень на Придніпровській залізниці за підтримки Європейського інвестиційного банку.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Апробація нової моделі організації приміських залізничних перевезень для подальшого поширення на всю територію України.

Визначення пріоритетних напрямів перевезень і створення цілісної моделі регіональної мобільності в приміському сполученні для досягнення їх беззбитковості за рахунок компенсації з місцевих бюджетів.

Оновлення рухомого складу приміських електропоїздів та підвищення екологічної та економічної ефективності перевезень.

На фазі ініціювання перебуває проект з фінансування аналогічного проекту на Придніпровській залізниці за рахунок позики Європейського інвестиційного банку. Обсяг інвестицій у проект у Дніпропетровській і Запорізькій областях становить 100 млн. євро (позика Європейського інвестиційного банку). Донецька залізниця має в 4 рази менший від Придніпровської пасажиропотік. Відповідно попередньо можна визначити витрати проекту у сумі близько 30 млн. євро.

Витрати на покриття різниці між вартістю перевезень і доходів від вартості квитків повинні перейти від АТ "Укрзалізниця" (крос-субсидіювання) і частково місцевих рад на рівень обласних бюджетів за наявності джерел відповідного фінансування, які повинні бути визначені у консультаціях із Мінфіном та обласними органами влади.

Джерела фінансування: кошти міжнародних фінансових організацій.

3.2.4. Захід - відновлення повітряного сполучення.

Завдання заходу - відновити цивільне повітряне сполучення з регіоном.

Показники:

Необхідно визначити шляхи відновлення пасажирського повітряного сполучення регіону, враховуючи безпекові питання. Можливі варіанти шляхів повітряного сполучення регіону:

аеропорт в Маріуполі розташований ближче до лінії розмежування, в зоні впливу засобів радіоелектронної боротьби збройних сил Російської Федерації;

Краматорський аеропорт потребує реконструкції приміщення та передислокації військових частин, проте його розташування більш безпечне і дасть змогу запустити польоти швидше;

також розглядається можливість будівництва нового аеропорту для Донецької і Луганської областей. Локацію для такого об’єкта ще не визначено, але пріоритетом можна вважати будівництво нового аеропорту у Святогірську.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відновлення повітряного сполучення в регіоні потребуватиме значних інвестицій, зокрема за рахунок державних коштів та запуску страхування військово-політичних ризиків. Тому для оцінки впровадження цього заходу необхідний ретельний аналіз вигод та витрат, особливо з урахуванням динаміки населення регіону та пасажиропотоків, обтяжених не лише військово-політичними ризиками, але і наслідками, у зв’язку із запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Позитивом є те, що відновлення пасажирського повітряного сполучення збільшить інвестиційну привабливість регіону (зокрема, для іноземних інвесторів), посилить розвиток туризму та змінить сприйняття регіону в безпековому аспекті.

Витрати на відновлення і реконструкцію аеропортової інфраструктури оцінюються виконавцями робіт на етапі складення проектно-кошторисної документації для окремих заходів.

На даний час наявна така оцінка вартості альтернатив:

альтернатива 1: аеропорт Бердянськ, близько 122 млн. доларів США (3,5 млрд. гривень);

альтернатива 2: аеропорт Краматорськ, близько 35 млн. доларів США (1 млрд. гривень);

альтернатива 3: аеропорт Маріуполь, близько 100 млн. доларів США;

альтернатива 4: побудова нового аеропорту (оцінка вартості проекту відсутня, орієнтовно 4-5 млрд. гривень).

Джерела фінансування: приватні інвестиції, кошти міжнародних фінансових організацій (Європейський інвестиційний банк).

3.2.5. Захід - забезпечення розвитку Маріупольського морського торговельного порту.

Завдання заходу - збільшити перевалку порту за рахунок зміни структури та модернізації виробничого процесу.

Показники:

Стратегічним напрямом розвитку порту може стати диверсифікація вантажообороту - в тому числі зернові та інші групи вантажів, крім металу як найбільшої групи вантажів. Важливим завданням для порту є днопоглиблення акваторії Азовського моря. Порт може приймати судна з осадкою 8 метрів, але через інтенсивне замулення глибини зменшилися, що негативно позначилося на його конкурентоспроможності. Реалізація даного напряму повинна здійснюватися відповідно до Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року, а також стратегічного плану розвитку порту на 2018-2022 роки.

Захід реалізується на території, в акваторії і навколо Маріупольського морського торговельного порту.

Залучення суден з більшою осадкою.

Диверсифікація груп перевалки вантажів.

Орієнтовні витрати на днопоглиблення можуть становити 500 млн. гривень і бути профінансовані коштом інвестиційної програми порту.

Джерела фінансування: державний бюджет, приватні інвестиції, інструменти державно-приватного партнерства.

3.2.6. Захід - забезпечення всеосяжного доступу до широкосмугового Інтернету.

Завдання заходу - забезпечення доступу населення до волоконно-оптичної мережі (Інтернет).

Показники:

Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), необхідно запровадити першочергове виконання заходів у Донецькій та Луганській областях, зокрема:

забезпечення безперешкодного доступу до високошвидкісного Інтернету всіх населених пунктів;

забезпечення підключення до грудня 2021 р. 100 відсотків державних установ та соціальних закладів до широкосмугового Інтернету із швидкістю від 100 Мбіт/с;

створення каналів для прокладення волоконно-оптичних кабелів зв’язку під час капітального ремонту доріг, будівель, будівництва нових житлових та виробничих об’єктів, зовнішнього освітлення тощо;

запровадження механізму зменшення витрат операторів, не порушуючи законодавства про конкуренцію;

забезпечення цільового фінансування поширення Інтернету в державних установах, соціальних закладах, розташованих у віддалених населених пунктах або за їх межами.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, але насамперед мережа повинна покрити територіальні громади поблизу лінії розмежування.

Доступ населення та бізнесу до високошвидкісного Інтернету є важливою передумовою прискорення соціально-економічного розвитку, оскільки полегшує для малого бізнесу - вихід на нові ринки, для широких верств населення - доступ до освіти, державних та інших послуг. За дослідженнями Світового банку, зростання проникнення швидкісного Інтернету на 10 відсотків приводить до зростання валового внутрішнього продукту країни на 1-2 відсотки. На даний час частка населення, яке не користувалося Інтернетом в Луганській та Донецькій областях у 2019 році, за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, становила 5 та 6 відсотків відповідно, причому здебільшого це характерно для сільської місцевості. Відсутність якісного швидкісного інтернет-доступу відзначено у 55 відсотків сіл та селищ регіону, що значно знижує можливості щодо освіти та бізнесу для їх мешканців.

У Державному бюджеті України на 2021 рік передбачено 500 млн. гривень на підключення до волоконно-оптичних ліній зв’язку закладів соціальної інфраструктури у віддалених селах всієї України, де підключення досі немає. Для регіону витрати на забезпечення волоконно-оптичними мережами всіх населених пунктів становитимуть близько 300 млн. гривень, які розподіляться між державним бюджетом і приватним сектором.

Джерела фінансування: державний бюджет.

4. Стратегічний напрям - формування регіонального ринку праці та захист навколишнього природнього середовища.

Завдання напряму - зростання кількості нових робочих місць, зниження безробіття, зменшення професійно-кваліфікаційних дисбалансів та підвищення гнучкості ринку праці.

Показники:

Завдання напряму - підвищення якості життя населення на територіях Донецької та Луганської областей та запобігання відпливу з регіону трудових ресурсів.

Показники:

Завдання напряму - запобігти екологічним катастрофам та покращити стан навколишнього природнього середовища в регіоні.

Показники:

4.1. Ініціатива - сприяння розвитку людського капіталу.

4.1.1. Захід - розширення ваучерних програм на навчання працездатного населення.

Завдання заходу - збільшити мотивацію та фінансову можливість для навчання у працездатному віці.

Показники:

Ураховуючи необхідність значної професійної переорієнтації дорослого населення, підняття рівня адаптації до зміни структури економіки, необхідно ініціювати запровадження місцевих програм ваучерів на навчання дорослого населення віком 25-49 років за рахунок бюджетів різних рівнів та програм партнерів з розвитку.

Навчання за ваучером може здійснюватися за будь-яким напрямом, не обов’язково пов’язаним із поточною спеціалізацією працівника. Програми навчання можуть виконуватися як у державних, так і у приватних закладах освіти, в офлайн- або онлайн-режимі.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Протягом наступного десятиріччя робоча сила Луганської та Донецької областей буде скорочуватись. За найоптимістичнішими оцінками, регіон втратить 1,6 відсотка робочої сили, песимістичні оцінки прогнозують втрати робочої сили близько 14 відсотків.

Вартість програми за умови високої участі (від 10 відсотків робочої сили) та якісного навчання може бути доволі високою. Максимальний поріг прямих витрат державного та місцевих бюджетів на такі ваучери можна оцінити приблизно у 965 млн. гривень за дев’ять років.

Джерела фінансування: державний бюджет, місцеві бюджети та кошти партнерів з розвитку.

4.1.2. Захід - переведення програм перепідготовки безробітних для потреб роботодавців на засади кооперації держави та бізнесу.

Завдання напряму - зменшення кваліфікаційного розриву між потребами ринку праці та можливостями шукачів роботи.

Показники:

Пропонується перевести програми з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних Донецької та Луганської областей на систему, що ставитиме на перше місце потреби роботодавців, та розширити масштаб таких програм. Перелік та зміст освітніх програм, за якими проводиться підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних, повинні бути переглянуті на основі переваг локальних роботодавців за їх безпосередньою участю як у розробленні переліку спеціальностей, необхідних навичок та компетенцій, так і у виборі закладу освіти, у тому числі приватного.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Програми з перепідготовки та перенавчання безробітних скорочують середній час на пошук нової роботи, а також мають позитивний вплив на заробітну плату на новому місці. Для того щоб досягти цільових показників безробіття у регіоні на рівні 8 відсотків протягом дев’яти років дії програми (до 2030 року включно), кількість безробітних осіб, що пройшли перенавчання за програмою, повинна становити не менше 7607 осіб на рік (5391 особа у Донецькій області, 2216 осіб у Луганській області).

Максимальні розрахункові витрати на перенавчання однієї особи становлять 30 тис. гривень (оцінку взято з постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 39 "Про реалізацію в м. Києві експерименту з професійного навчання зареєстрованих безробітних для потреб роботодавців сфери інформаційних технологій" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 9, ст. 411), яка є прототипом для даної ініціативи). За цільового показника у 7,6 тис. осіб на рік та горизонту планування дев’ять років (до 2030 року включно) витрати на перенавчання з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України становлять 2,1 млрд. гривень (в середньому 228 млн. гривень на рік).

Серед позитивних економічних ефектів ініціативи можна виділити такі:

задоволення потреби роботодавців у кваліфікованих працівниках;

загальне підвищення кваліфікації робочої сили в регіоні та скорочення професійно-кваліфікаційного дисбалансу;

краще задоволення потреб місцевих роботодавців та підвищення рівня укомплектування вакансій;

більш ефективне використання коштів Фонду соціального страхування України;

підвищення ефективності роботи обласних центрів зайнятості Донецької та Луганської області.

Джерела фінансування: не потребує додаткових коштів, крім вже передбачених Фондом загальнообов’язкового страхування та місцевими бюджетами.

4.1.3. Захід - врахування Державною службою зайнятості можливостей для трудової мобільності та дистанційної роботи.

Завдання заходу - підвищення трудової мобільності та дистанційної зайнятості.

Показники:

Пропонується включити до існуючої форми № 3-ПН пункт про готовність роботодавця прийняти на роботу людину на умовах дистанційної зайнятості, про надання роботодавцем житла (із повним або частковим покриттям витрат), компенсацію витрат на проїзд до робочого місця (повну або часткову) та/або сприяння працевлаштуванню інших членів родини у разі переїзду. Центри зайнятості обмежені у можливостях пропонувати вакансії в інших районах та областях. Пропонується зобов’язати працівників Державної служби зайнятості пропонувати шукачеві поряд із вакансіями за місцем проживання додатково підходящі вакансії в інших районах областей.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Позитивний ефект від реалізації ініціативи на економіку забезпечується завдяки зниженню безробіття, підвищенню доходів громадян, що отримають більше опцій для працевлаштування. Підвищення трудової мобільності осіб, зареєстрованих у місцевих центрах зайнятості, може привести до значного скорочення безробіття в регіоні та кращого задоволення потреб місцевих роботодавців. Ініціатива передбачає, що підвищення ефективності працевлаштування безробітних осіб центрами зайнятості буде досягнуто шляхом розширення можливостей для трудової мобільності.

Якщо припустити, що кількість осіб, які звертаються до центрів зайнятості, залишиться на тому самому рівні протягом дев’яти років дії програми (до 2030 року включно), тобто 63 тис. осіб на рік, то для досягнення цільового показника безробіття на рівні 8 відсотків ефективність працевлаштування зареєстрованих безробітних повинна зрости з поточних 33,5 відсотка до 46 відсотків.

Якщо припустити, що в результаті трудової міграції продуктивність праці працівника не зросте, а центри зайнятості будуть збільшувати кількість працевлаштованих безробітних в середньому на 7600 осіб на рік, разом вони потенційно зможуть принести додану вартість на суму близько 236,6 млн. гривень на рік. Завдяки виконанню ініціативи валовий регіональний продукт може щороку зростати на додаткових 0,1 відсотка для Донецької та Луганської областей.

Серед позитивних економічних результатів ініціативи можна виділити такі:

ініціатива сприятиме підвищенню трудової мобільності, швидшому працевлаштуванню, більш ефективному заповненню вакансій;

скорочення професійно-географічного дисбалансу;

краще задоволення потреб місцевих роботодавців та підвищення рівня укомплектування вакансій;

скорочення рівня безробіття.