врегулювання правової бази для участі міжнародних організацій у розмінуванні відповідно до стандартів International Mine Action Standards (IMAS - Міжнародні стандарти протимінної діяльності);
обмін сільськогосподарських ділянок приватної форми власності під фортифікаційними спорудами Донецької та Луганської областей на аналогічні за площею, родючістю та розташуванням ділянки комунальної форми власності громад; за відсутності еквівалентних ділянок - їх викуп для суспільних потреб (у державну або комунальну власність) або суборенда на період проведення операції Об’єднаних сил;
врегулювання за участю органів місцевого самоврядування питань щодо оподаткування сільськогосподарських земель, що були виведені з обігу у зв’язку з мінним забрудненням та зведенням фортифікаційних споруд, та врегулювання податкового боргу, який з’явився внаслідок оподаткування земель сільськогосподарського призначення, які не можливо використовувати за призначенням, що розташовані на лінії розмежування, у зв’язку з розміщенням на них фортифікаційних споруд для оборони держави або які мінно забруднені;
забезпечити компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів від звільнення таких земель від плати за землю за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету;
забезпечити врегулювання податкового боргу за такими об’єктами;
посилення інформаційної програми - ознайомлення населення на лінії розмежування з правилами мінної безпеки.
Територіальний принцип
Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, але більшість таких територій буде розташована в громадах, прилеглих до лінії розмежування.
Оцінка економічного впливу
Розмінування всіх територій сільськогосподарського призначення Донецької та Луганської областей може мати значний вплив на показники економічного розвитку. Повернення 1 гектара земель до сільськогосподарського обігу забезпечить виробництво сільськогосподарської продукції в обсязі близько 18,862 тис. гривень на гектар (у постійних цінах; без урахування додаткового позитивного ефекту від відновлення іригаційних систем на території Донецької та Луганської областей та інших заходів підтримки сільського господарства регіону). У цінах 2020 року це орієнтовно складає 23-25 тис. гривень на гектар.
Проте процес розмінування та рекультивація земель потребує тривалого часу та фінансового забезпечення. На цей час є необхідність в уточненні площі під таким забрудненням та можливостей і доцільності розмінування з огляду на потреби проведення операції Об’єднаних сил. Повернення значної частини земель до сільськогосподарського обігу дасть змогу відчутно збільшити посівні площі та розраховувати на пропорційний приріст обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.
Враховуючи складний процес очищення земель від мінного забруднення, навіть за умови належного фінансування та прискорення цього процесу вдвічі, до 2030 року потенційно можна повернути в сільськогосподарський обіг близько 110 тис. гектарів в обох областях, тобто приблизно 4 відсотки посівних площ сільськогосподарських культур по Україні у 2020 році. Таке розширення дасть змогу виробляти близько 5 відсотків валового виробництва сільськогосподарських культур у регіоні.
Сукупні витрати на програму можуть бути прораховані за умови уточнення площ угідь, які можуть потребувати розмінування. Відповідно до оцінок Кабінету Міністрів України комплексне розмінування всіх забруднених площ на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, вимагатиме близько 650 млн. євро інвестицій (близько 930 євро, або 31 тис. гривень за 1 гектар) та десятки років. Таким чином, розмінування 110 тис. гектарів сільськогосподарських угідь до 2030 року потребуватиме 2,2 млрд. гривень. Фінансування розмінування здійснюється за рахунок партнерів з розвитку, коштів державного бюджету та приватних компаній (послуги з розмінування на платній основі).
Джерела фінансування - державний бюджет, кошти партнерів з розвитку.
2.2.3. Захід - розширення програми державної підтримки розвитку сільського господарства та переробної промисловості.
Завдання заходу - стимулювання інвестицій у сільське господарство та переробну промисловість Донецької та Луганської областей шляхом їх часткового відшкодування.
Показники:
Захід реалізується переважно в рамках загального підходу Стратегії із адаптації існуючих загальнодержавних програм до потреб регіону. Державні програми підтримки сільського господарства та переробної промисловості України передбачають реалізацію, серед іншого, таких пріоритетних напрямів: підтримка тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції; підтримка фермерських господарств і садівництва; стимулювання вирощування енергетичних культур; розвиток дорадчих служб та сприяння сільськогосподарській кооперації.
Підтримка тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Відповідно до Порядку використання бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 22, ст. 729; 2021 р., № 43, ст. 2624), з метою державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачена підтримка за такими напрямами: дотація за бджолосім’ї (за наявні від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю); відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів (до 50 відсотків вартості); відшкодування вартості тваринницьких об’єктів (до 30 відсотків вартості); відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна (до 30 відсотків вартості). Загальна сума фінансування за зазначеною програмою у 2020 році становила 1 млрд. гривень.
Підтримка фермерських господарств і садівництва. Державним бюджетом на 2020 рік передбачено 380 млн. гривень на державну підтримку фермерських господарств, включаючи бюджетну дотацію на утримання корів (5000 гривень, але не більше ніж 250000 гривень на фермерське господарство, у власності яких перебуває від 5 корів) та бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) - для новостворених фермерських господарств (3000 гривень на 1 гектар, але не більше 60000 гривень на одне фермерське господарство). Окремо державною програмою фінансової підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства (передбачено 400 млн. гривень у Державному бюджеті України на 2020 рік) передбачається відшкодування придбання садивного матеріалу (після закладення насаджень) у розмірі до 80 відсотків вартості; встановлення систем краплинного зрошення у розмірі до 30 відсотків вартості (після завершення монтажних робіт); нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання плодів, ягід у розмірі до 30 відсотків вартості; придбання ліній товарної обробки плодів та ягід виробниками, які вирощують плоди та ягоди, у розмірі до 30 відсотків вартості; відшкодування придбання техніки та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві, хмелярстві згідно з визначеним Мінекономіки переліком, у розмірі до 30 відсотків вартості.
Стимулювання вирощування енергетичних культур. З метою стимулювання використання альтернативних джерел енергії пропонується розглянути можливість відшкодування витрат на посадковий матеріал енергетичних культур. Виробництво енергетичних культур з метою їх переробки на біодизель, біоетанол та пелети забезпечить ефективне використання земельного фонду Донецької та Луганської областей, а також поступову переорієнтацію регіону на використання відновлюваних джерел енергії. З огляду на зазначене пропонується створення програми бюджетної підтримки вирощування енергетичних культур шляхом відшкодування до 80 відсотків витрат на посадковий матеріал (після закладення насаджень; але не більше 1 млн. гривень на одне підприємство або фермерське господарство) із загальним фондом фінансування 30 млн. гривень. З метою реалізації програми Мінагрополітики пропонується затвердити перелік пріоритетних енергетичних культур регіону (наприклад ріпак, сорго цукрове, павловнія тощо).
Розвиток дорадчих служб та сприяння сільськогосподарській кооперації. З метою забезпечення ефективності використання коштів програми підтримки фермерства та садівництва Донецької та Луганської областей доцільним є розвиток менторських (дорадчих) центрів з метою поширення знань та успішної практики фермерства на прикладі фермерських господарств інших областей України, сприяння сільськогосподарській кооперації. У рамках менторських (дорадчих) центрів передбачено надання безкоштовних консультацій представниками Асоціацій фермерів України та Асоціації садівників України, інших асоціативних структур, проведення освітніх зустрічей та конференцій.
З огляду на пріоритетність розвитку Донецької та Луганської областей стимулювання розвитку ланцюгів створення доданої вартості та переробки сільськогосподарської сировини, а також сприяння самозайнятості населення Донецької та Луганської областей пропонується запровадження особливої підтримки розвитку тваринництва, переробної промисловості та фермерства шляхом внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників.
Так, у рамках реалізації програм державної підтримки сільського господарства пропонується збільшити виплати для сільськогосподарських виробників, що провадять свою діяльність на території Донецької та Луганської областей, в обсягах, які мають бути визначені профільним міністерством після консультацій із сільгоспвиробниками та враховуючи поточну та потенційну спеціалізацію регіону.
Загальний бюджет програм підтримки сільського господарства Донецької та Луганської областей пропонується в розмірі 250 млн. гривень на рік, включаючи 150 млн. гривень у рамках програми розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, 30 млн. гривень у рамках програми підтримки вирощування енергетичних культур та 70 млн. гривень у рамках програми підтримки фермерських господарств і садівництва. Фінансування програм може здійснюватися або за рахунок державного бюджету, в рамках існуючих програм державної підтримки напрямів (Фонд консорціумного фінансування), або за рахунок існуючих чи нових місцевих бюджетних програм.
Територіальний принцип
Захід реалізується в громадах, прилеглих до лінії розмежування, а в подальшому реалізовуватиметься на всіх територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Оцінка економічного впливу
Розширення підтримки сільського господарства Донецької та Луганської областей сприятиме реалізації інвестиційних проектів у тваринництві та садівництві на суму до 300 млн. гривень на рік. За умови ефективного використання коштів бюджетної програми підтримки фермерства та садівництва обсяги капітальних інвестицій у сільськогосподарську галузь зростатимуть на 8-10 відсотків щороку. Це дасть змогу наростити поголів’я сільськогосподарської худоби та птиці в регіоні з метою забезпечення населення якісними продуктами харчування (згідно із Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"), а також залучатиме інвестиції у переробку сільськогосподарської продукції шляхом скорочення періоду їх окупності. У результаті приріст валового регіонального продукту регіону може досягти 0,1-0,2 відсоткових пункта.
Реалізація ініціатив з підтримки фермерства позитивно вплине на зайнятість у сільських регіонах завдяки створенню робочих місць у фермерських господарствах та садівництві. Збільшення виробництва аграрної сировини та енергетичних культур, зокрема, сприятиме підвищенню енергетичної незалежності регіону та зростанню частки енергозабезпечення з відновлюваних джерел.
2.2.4. Захід - відновлення сільськогосподарської інфраструктури.
Завдання заходу - забезпечення розвитку сільського господарства і переробної промисловості Донецької та Луганської областей за рахунок відновлення та розширення потужностей сільськогосподарської інфраструктури регіону.
Показники заходу:
Враховуючи, що сільськогосподарська інфраструктура - це переважно приватний сектор, держава може лише створити умови для того, щоб вона з’явилася в регіоні у обсязі, достатньому для покриття потреб сільського господарства. У процесі відновлення сільськогосподарської інфраструктури необхідно враховувати гендерні паспорти Донецької та Луганської областей. Для швидкого забезпечення потреб сільськогосподарських виробників у додаткових об’єктах зберігання сільськогосподарської сировини доцільним є спростити процедури виділення земельних ділянок та отримання дозволів на будівництво об’єктів сільськогосподарської інфраструктури та переробки агропромислової продукції, забезпечити підведення газу та електричної енергії для своєчасного підключення таких об’єктів до енергомереж. Необхідно забезпечити сприяння епідеміологічному та епізоотологічному благополуччю шляхом реконструкції та технологічного оснащення універсальної регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Донецькій та Луганській областях. Необхідно передбачити розвиток ветеринарної медицини та проаналізувати доцільність створення або реконструкції боєнь та забійно-санітарних пунктів у Донецькій та Луганській областях, які на цей час майже не розвинені; стимулювати створення та розвиток сільськогосподарської кооперації, а саме розбудову регіонального гуртового ринку сільськогосподарської продукції та логістичного центру з сучасними виробничими об’єктами, реалізація інвестиційних проектів з використанням наявного потенціалу розвитку кінного господарства Луганської області. Також необхідно вирішити питання щодо передачі земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності громад. Пріоритетні напрями щодо відновлення шляхів транспортування сільськогосподарської продукції зазначені у розділі "Транспортна інфраструктура".
Територіальний принцип
Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Оцінка економічного впливу
Забезпечення сільськогосподарських виробників потужностями із зберігання сільськогосподарської сировини дасть можливість реалізовувати продукцію, виходячи з потреб у поповненні оборотного капіталу, та відповідно планувати фінансовий цикл, а не вирішувати зазначені проблеми безпосередньо в період збору урожаю, за сезонно низькими цінами. Це збільшуватиме прибутковість та інвестиційні можливості сільськогосподарських підприємств регіону, а також сприятиме залученню інвестицій у переробні потужності. Враховуючи потенціал до збільшення урожайності завдяки відновленню іригаційних систем та розширенню посівних площ після розмінування, сільськогосподарська галузь регіону потребуватиме додаткових елеваторних потужностей - 360 та 550 тис. тон у Донецькій та Луганській областях відповідно. Виходячи з середньої потужності сучасного елеваторного комплексу на рівні 100 тис. тон, у середньостроковій перспективі потенційно необхідно буде побудувати 4 та 6 нових елеваторів у Донецькій та Луганській областях відповідно. Така кількість елеваторів забезпечить зберігання 70 відсотків валового врожаю зернових та олійних культур і потребуватиме інвестицій у розмірі 2,8 млрд. гривень та може створити близько 1000 додаткових робочих місць в обох областях.
Відновлення державної лабораторії дасть змогу забезпечити епідеміологічне та епізоотичне благополуччя Донецької та Луганської областей, оперативний контроль у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини і державного ветеринарно-санітарного контролю. Попередній бюджет ініціативи щодо відновлення спеціалізованих і багатопрофільних лабораторій та забійно-санітарних пунктів складає 1-1,2 млрд. гривень. Реалізація ініціативи сприятиме розвитку тваринництва та скоротить витрати виробників.
Джерела фінансування - державний бюджет, кредитні кошти міжнародних фінансових організацій, залучення приватних інвестицій.
3. Стратегічний напрям - розбудова критичної інфраструктури та логістики.
Завдання напряму - забезпечення енергетичних ресурсів, транспортної та енергетичної інфраструктурної мережі, необхідних для розвитку регіону та здешевлення і спрощення логістики.
Показники:
3.1. Ініціатива - відновлення та розвиток енергетики.
Захід - відновлення пошкодженого обладнання та ліквідація вузьких місць у передачі електричної енергії.
Завдання заходу - забезпечити надійне безперешкодне постачання електричної енергії споживачам, скоротити тривалість перерв електропостачання в системі до рівня медіанного по країні або менше.
Показники заходу:
Необхідно відновити пошкоджене обладнання ліній електропередач у Донецькій та Луганській областях та розбудувати інфраструктуру передачі електричної енергії з метою ліквідації вузьких місць енергетичної системи, які накладають обмеження на видачу потужності теплоелектростанцій регіону, та збільшити пропускну здатність електромереж. Враховуючи завдання зменшення тривалості перерв та вартості розподілу в регіоні, НКРЕКП разом з Міненерго та операторами мереж повинні визначити інвестиційні проекти, які потрібні передусім для виконання цього завдання, та розробити тарифну політику для їх здійснення. Приклади деяких проектів:
1) ПрАТ НЕК "Укренерго". Будівництво ПЛ 330 кВ Курахівська ТЕС;
2) ПрАТ НЕК "Укренерго". Реконструкція ПЛ 500 кВ Донська - Донбаська;
3) ПрАТ НЕК "Укренерго". Будівництво ПЛ 330 кВ Куп’янськ - Кремінська;
4) ПрАТ НЕК "Укренерго". Реконструкція ПС 750 кВ "Донбаська";
5) Інвестиційна програма ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання";
6) Інвестиційна програма АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".
Територіальний принцип
Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Оцінка економічного впливу
Відновлення мережевої інфраструктури та будівництво нових підстанцій дасть змогу розблокувати видачу потужності трьох теплоелектростанцій у регіоні, зменшити втрати електричної енергії на передачу, покращити надійність енергопостачання не тільки споживачів Донецької та Луганської областей, а і споживачів прилеглих регіонів.
Відновлення та розбудова системи розподілення електричної енергії дасть змогу поліпшити надійність електропостачання споживачів та знизити тривалість перерв в електропостачанні. Поява нових компаній-споживачів, своєю чергою, призведе до зниження витрат на розподіл електричної енергії, які зараз є одними з найвищих у країні.
Модернізація системи передачі може бути профінансована за рахунок інвестиційної програми Укренерго, кредитних коштів кредитної установи для відбудови (KfW), Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Модернізація системи розподілення фінансується за рахунок інвестиційної програми операторів.
Реалізація інвестиційних програм енергетичних компаній регіону у повному обсязі протягом 2021-2025 років дасть змогу усунути проблеми з електропостачанням споживачів. Потенційний ефект від будівництва нових та реконструкції наявних об’єктів енергетичної інфраструктури в заявлених учасниками ринку обсягах (еквівалентних 0,7-3,2 відсотка валового регіонального продукту обох областей) дасть змогу додати 0,1-0,2 відсотка приросту валового регіонального продукту з урахуванням мультиплікаційних ефектів. Це має позитивно вплинути на інвестиції компаній, вимогливих до якості та стабільності енергопостачання, особливо це стосується висококатегорійних промислових підприємств.
Джерела фінансування - Інвестиційна програма оператора систем розподілу.
3.1.1. Захід - стимулювання виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел.
Завдання заходу - збільшення до 13 відсотків у 2030 році частки електричної енергії, що виробляється із відновлюваних джерел енергії.
Показники:
Збільшити частку відновлюваної енергетики Україна має з екологічних міркувань та згідно із міжнародними договорами. Рекомендований спосіб - шляхом надання негрошових преференцій на підтримку виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у тому числі на території Донецької та Луганської областей, шляхом пропонування річних квот підтримки.
Україна відмовилася від подальшої підтримки нових проектів відновлюваної енергетики за принципом фіксованого на законодавчому рівні тарифу та переходить до ринкових механізмів ціноутворення, що базуються на аукціонах, на яких держава виставляє лоти в межах визначеної річної квоти підтримки.
Водночас для забезпечення подальшого розвитку відновлюваних джерел енергії з непрогнозованим графіком виробництва електричної енергії необхідно впроваджувати заходи із підвищення гнучкості енергосистеми. Одним із рішень є будівництво нових високоманеврових потужностей, у тому числі із застосуванням конкурсних процедур. Необхідно розглянути можливість будівництва таких потужностей на території Донецької та Луганської областей, з урахуванням економічної доцільності та технічної спроможності усієї об’єднаної енергосистеми України.
Також виконання завдання заходу сприятиме:
встановленню на об’єктах бюджетної сфери відновлюваних джерел енергії для додаткового чи резервного живлення;
встановленню світлових або електричних об’єктів, що використовують відновлювані джерела енергії в населених пунктах, які розташовані на лінії розмежування та мають проблеми з електропостачанням.
Територіальний принцип
Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Оцінка економічного впливу
Розвиток відновлюваної енергетики у регіоні матиме позитивний вплив на соціально-економічний розвиток у середньо- та довгостроковій перспективі завдяки збільшенню інвестицій та поліпшенню якості довкілля та якості життя людей. З метою досягнення цільового показника генерації електричної енергії з відновлюваних джерел на рівні 13 відсотків до 2030 року, потрібно проінвестувати у додаткові потужності 300-330 MВт, вартість яких оцінюється у 400 млн. доларів США. За умови щорічних капіталовкладень у будівництво вітрогенеруючих потужностей на рівні 40 млн. доларів США можна очікувати щорічний приріст капітальних інвестицій до 3 відсотків на етапі будівництва. Довгостроковий вплив збільшення частки виробництва відновлюваної електричної енергії на показники соціально-економічного розвитку регіону складно оцінити кількісно у зв’язку з недостатньою кількістю спостережень за діяльністю такого виробництва в умовах регіону.
Джерела фінансування - кошти партнерів з розвитку.
3.1.2. Захід - трансформація вугільних регіонів та пом’якшення її соціальних наслідків.
Завдання заходу - здійснення трансформації вугільних регіонів до 2030 року, забезпечивши модернізацію прибуткових шахт, приватизацію або екологічне закриття решти шахт та соціальну реконверсію монофункціональних міст.
Показники:
Визначенням пріоритетів трансформації вугільних регіонів займається Координаційний центр під головуванням Прем’єр-міністра України. Відповідний документ розробляє Мінрегіон, відповідно до моделі держав - членів ЄС "справедлива трансформація", яка за попередніми оцінками, триватиме до 2030 року.
Під час реалізації Стратегії необхідно керуватися принципами, спільними з іншими стратегічними документами держави, а саме:
декарбонізації економіки областей (підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії, розвиток циркулярної економіки та синхронізація із ініціативою "Європейський зелений курс");
справедливої трансформації областей, де зайнятість переважної чисельності населення пов’язана з підприємствами вугледобувної галузі, обов’язковим забезпеченням усіх соціальних гарантій працівникам зазначених підприємств;
заходами з перепрофілювання економіки шахтарських регіонів на інші галузі економіки (будівельна, переробна, виробництво будматеріалів, машинобудування тощо);
створення нових робочих місць та забезпечення робочими місцями населення, що вивільняється у зв’язку з ліквідацією глибоко збиткових вугледобувних підприємств.
Необхідно оцінити перспективи попиту на вугілля з урахуванням прогнозної частки теплової генерації та попиту із боку інших споживачів, провести фінансовий та технологічний аудит шахт, оцінити їх перспективність та класифікувати на такі, що підлягають закриттю, приватизації чи модернізації, та реалізувати обраний шлях для кожної шахти в рамках комплексного плану трансформації.
Пом’якшення соціальних наслідків (соціальної реконверсії) в рамках проектів з трансформації вугільних монофункціональних міст слід забезпечити шляхом диверсифікації, у разі можливості, економік шахтарських міст або перегляду оптимального розміщення людських та виробничих ресурсів на територіях. Комплекс заходів з пом’якшення соціальних наслідків має бути поетапним, базуватися на широкому соціальному діалозі та включати синхронізацію закриття шахт із відкриттям індустріальних парків чи запуском видобутку природного газу на Юзівській ділянці, розроблення проектів видобутку газу (метану) з вугільних родовищ, де потенційно можуть бути створені робочі місця для колишніх шахтарів. Частина робочих місць залишиться на шахтах, оскільки їх необхідно підтримувати в екологічно безпечному стані.
Територіальний принцип
Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Оцінка економічного впливу
Трансформація вугільної галузі на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, матиме значний економічний вплив та потребуватиме значних інвестиційних ресурсів, які мають бути передбачені в плані реалізації майбутньої концепції трансформації вугільних регіонів.
У довгостроковій перспективі реструктуризація вугільної галузі матиме відчутний фіскальний ефект, оскільки дасть змогу переорієнтувати вугільні дотації на більш нагальні потреби. Збитковість видобутку призводить до неможливості своєчасно розраховуватися з постачальниками, інвестувати в розвиток виробництва, а світова увага до декарбонізації економіки робить залучення зовнішніх інвестицій у вуглевидобування складним, якщо не неможливим. Трансформація вугільних регіонів дасть змогу знизити навантаження на бюджет, а також усуне хибні економічні сигнали, які дадуть можливість видобувати та використовувати вугілля для виробництва електричної енергії тільки за державної підтримки. Це дасть змогу поліпшити екологію регіону та збільшити частку альтернативної енергетики.
Синхронізація заходів трансформації вугільної галузі з іншими ініціативами, передбаченими цією Стратегією, дасть змогу пом’якшити соціальні наслідки закриття шахт та частково зняти соціальну напруженість у районах, на території яких розташовані державні шахти. На даний час на вугільних шахтах Донецької та Луганської областей працює 28 тис. працівників, тобто близько 3 відсотків всього зайнятого населення регіону.
Джерела фінансування: державний бюджет, кошти партнерів з розвитку.
3.1.3. Захід - здійснення пошуку, оцінки та видобутку вуглеводнів у Донецькій області, виконання інших робіт в межах ділянки Юзівська.
Завдання заходу - збільшити обсяги видобутку газу вугільних пластів, забезпечити видобуток газу центрально-басейнового типу (газу щільних порід).
Показники:
Юзівська ділянка є однією з найбільших нафтогазових ділянок в Україні, її площа становить 7886 кв. кілометрів. Розташована на території Донецької та Харківської областей. За оцінками "Надра України", потенціал ділянки перевищує 3 трлн. куб. метрів газу та передбачає видобуток від 10 до 20 млрд. куб. метрів на рік. У 2012 році право на розробку ділянки отримали Royal Dutch Shell та ТОВ "Надра Юзівська" на умовах Угоди про розподіл вуглеводнів, які будуть видобуватися в межах ділянки Юзівська (далі - Угода), але з початком збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях Royal Dutch Shell вийшов із зазначеної Угоди.
У січні 2021 р. НАК "Нафтогаз України" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1574 "Деякі питання придбання акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" частки корпоративних прав" набула 100 відсотків частки у статутному капіталі ТОВ "Надра Юзівська" та здійснила усі необхідні заходи для відновлення ТОВ "Надра Юзівська" в 2021 році робіт за Угодою.
Додатково до розробки газу ущільнених пластів доцільним є також аналіз можливостей видобутку газу (метану) вугільних родовищ. Ресурси газу (метану) на вугільних родовищах становлять близько 500 млрд. куб. метрів, а у бокових породах - до 2 трлн. кубометрів. В Україні видобуток такого газу ускладнений високою щільністю та низькою пористістю вугільних пластів, що вимагає застосування сучасних технологій інтенсифікації видобутку.
Територіальний принцип
Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Оцінка економічного впливу
Економічний ефект від реалізації ініціативи є потенційно значним не лише для розвитку регіону, а і для країни загалом, оскільки оціночні обсяги щорічного видобутку газу співставні із фактичним обсягом видобутку газу в масштабах країни. Кількісна оцінка впливу на показники економічного розвитку регіону потребує вартісних оцінок інвестицій у розробку покладів газу та інфраструктуру видобутку, зберігання та розподілу газу на території регіону. Ініціатива не потребує витрат державного чи місцевих бюджетів.
Джерела фінансування: власні інвестиційні кошти АТ "Укргазвидобування".
3.2. Ініціатива - створення сучасної транспортної інфраструктури.
3.2.1. Захід - відновлення автошляхів регіону, створення автомобільного коридору "Маріуполь - Сєвєродонецьк", ліквідація "вузьких місць" в аграрній логістиці.
Завдання заходу - забезпечення автомобільної мережі, необхідної для розвитку регіону, та здешевлення і спрощення логістики.
Показники: