Про затвердження Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року

Туристично-рекреаційний напрям передбачає створення щонайменше трьох рекреаційних кластерів, а саме: "Лимано-Кремінська дестинація", "Святогірська дестинація", "Приазовська дестинація". Кожний із зазначених туристичних кластерів потребує формування окремого бачення з чіткими параметрами спеціалізації. Окремим напрямом розвитку туризму може стати постіндустріальний туризм, що включає такі напрями, як шахти Соледару, виробництво ігристих вин у Бахмуті, металургійні виробництва та вугільні копальні. За прикладом проведеного експерименту із створення унікального туристичного, інфраструктурного, освітнього та IT-кластера на базі Святогірської та Лиманської громад Донецької області Emerland (національний природний парк "Святі гори"), існує потреба у розбудові аналогічного кластера у Луганській області.

Важливою складовою туристичного напряму є збереження та популяризація культурної спадщини. Необхідно спрямувати додаткові ресурси на відновлення облікової документації на об’єкти культурної спадщини, яка залишилася на тимчасово окупованих територіях, а також на реставрацію таких об’єктів для можливості їх подальшого включення в туристичні маршрути регіону

Проекти можуть реалізуватися громадами на умовах співфінансування за рахунок коштів бюджетів різних рівнів, міжнародної технічної допомоги, в рамках конкурсів Українського культурного фонду, секторальної підтримки ЄС, Державного фонду регіонального розвитку. Додатково можна розвивати такі напрями для розвитку туризму в регіоні:

створення спільних туристичних продуктів та туристичних маршрутів;

розвиток сезонного туризму на базі кам’яних могил (Донецька область);

розвиток зеленого туризму через центри підтримки підприємництва за рахунок співфінансування з місцевих бюджетів;

розбудова інфраструктури туризму на базі Деркульського та Лимарівського державних кінних заводів (Біловодська селищна громада, Луганська область);

створення приморської рекреаційної зони у м. Маріуполі. Розбудова інфраструктури відпочинку та дозвілля.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація ініціативи сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів за рахунок розвитку малого та середнього підприємництва в сфері ресторанного, готельного, транспортного бізнесу, сфері побутового обслуговування тощо.

Витрати може бути здійснено за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, секторальної підтримки ЄС, міжнародної технічної допомоги, приватних інвестицій.

Туристичний сектор приносить Україні загалом близько 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Ураховуючи те, що, за даними Держстату, Донецька та Луганська область станом на 2019 рік разом реалізували всього 0,57 відсотка туроднів, то, за приблизними оцінками, туризм у Донецькій та Луганській області становить близько 0,14 відсотка сукупного валового регіонального продукту.

За аналогічними оцінками, Донецьку та Луганську області у 2019 році відвідало близько 78 тис. туристів. Якщо у 2023 році вдасться прийняти 200 тис. туристів, а у 2030 році - 600 тис., то туризм зможе приносити майже у 2,5 раза більше валового регіонального продукту (додатково 0,21 відсотка валового регіонального продукту) у 2023 році, а у 2030 році - майже у 7,5 раза більше валового регіонального продукту (додатково 0,9 відсотка валового регіонального продукту).

При цьому додатковий позитивний ефект від посилення іміджу регіону може позитивно вплинути на рівень бізнес-активності в інших секторах економіки.

Джерела фінансування - бюджети різних рівнів, кошти партнерів з розвитку, приватні кошти.

4.2.7. Захід - розбудова ефективного врядування в громадах Донецької та Луганської областей.

Завдання заходу - розвиток у територіальних громадах ефективної системи управління, орієнтованої на потреби населення, впровадження сучасних форм громадської участі, в тому числі електронного врядування.

Показники:

З метою виконання завдання заходу передбачається:

створення ефективної системи управління новоутворених громад. Основними принципами управління повинні стати: рівний доступ населення до якісних послуг, ґендерна рівність та інклюзія, залучення громадян до прийняття управлінських рішень у громадах;

автономізація комунальних закладів, впровадження нових підходів до їх управління, запровадження стандартів клієнтського сервісу та безбар’єрний доступ до приміщень соціальної інфраструктури, цифровізація послуг та дистанційні форми роботи забезпечать високий рівень задоволеності споживачів якістю послуг;

створення та підтримка муніципальних реєстрів (баз даних) з використанням геоінформаційних технологій - електронних реєстрів громад та нерухомості, земельних кадастрів, мап інженерних комунікацій, соціальних об’єктів тощо;

запровадження у громадах різноманітних форм безпосередньої демократії (громадські обговорення, громадські ініціативи, звернення та запити громадян, електронні петиції, консультативно-дорадчі органи, діалогові платформи тощо). Застосування бюджету участі як інструменту прямої демократії сприятиме участі громадян у прийнятті рішень з розподілу бюджетних коштів;

впровадження ґендерного аналізу в систему управління громадами шляхом підвищення ґендерної компетентності місцевого персоналу;

забезпечення ефективних комунікацій у громаді шляхом застосування системного принципу відкритості влади, впровадження інформаційних центрів та платформ взаємодії органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій із громадськістю та засобами масової інформації;

розбудова партнерств у громадах між владою територіальної громади та бізнесом, міжмуніципальна та міжрегіональна співпраця та підтримка кластерних ініціатив пожвавлять місцевий економічний розвиток;

створення місцевих проектних команд у структурі органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій у партнерстві з агенціями економічного розвитку, агенціями регіонального розвитку, центрами підтримки бізнесу підвищить спроможність громад залучати зовнішні ресурси в рамках міжнародних та національних конкурсів та програм;

поширення програм технічної підтримки коштом партнерів з розвитку на органи місцевої влади, які братимуть участь у розробленні пропозицій для залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, інших фінансових ресурсів, а також працюватимуть із загальнодержавними програмами та організаціями.

Захід реалізується на всій території громад Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Заходи здійснюються в рамках поточної діяльності органів місцевого самоврядування та проектів міжнародної технічної допомоги.

Загалом у рамках цієї ініціативи давати економічний ефект можуть ті заходи, що підвищують прозорість урядування, поліпшують комунікацію та зменшують витрати жителів територіальної громади на отримання соціальної послуги. Такі заходи можуть підвищити ефективність видатків місцевих бюджетів.

Джерела фінансування - в межах існуючих бюджетних програм.

4.3. Ініціатива - покращення якості довкілля.

4.3.1. Захід - розроблення та впровадження планів сталої міської мобільності.

Завдання заходу - зменшення викидів забруднювальних речовин від пересувних джерел.

Показники:

З метою зменшення викидів шкідливих речовин від пересувних джерел територіальні громади Донецької та Луганської областей потребують розроблення та впровадження планів сталої міської мобільності. Плани мають розроблятися та впроваджуватися органами місцевого самоврядування для великих міст Донецької та Луганської областей згідно з настановами щодо розроблення та виконання плану сталої міської мобільності, підготовленими Європейською комісією. Суттєвого скорочення викидів забруднювальних речовин та рівня шуму можна досягти завдяки:

впровадженню сучасних методів планування та управління міським рухом для збільшення перевезень громадським транспортом та зменшення заторів на автошляхах;

сприянню розвитку немоторизованих засобів пересування;

заміні рухомого складу громадського транспорту на двигунах внутрішнього згоряння на транспорт на електродвигунах, розвитку та реконструкції міського електричного транспорту, зокрема трамваїв та тролейбусів.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Розроблення та впровадження регіональних планів сталої міської мобільності позитивно вплине на показники соціально-економічного розвитку регіону. Поступова заміна застарілого рухомого складу громадського транспорту із двигунами внутрішнього згоряння на електричні засоби пересування потребує інвестицій. Новий транспорт буде екологічнішим, що сприятиме зменшенню викидів забруднювальних речовин у атмосферу в міських агломераціях регіону.

Витрати на розроблення та впровадження планів сталої міської мобільності фінансуватимуться з державного або обласних фондів охорони навколишнього природного середовища в разі внесення відповідних змін до переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147 (ЗП України, 1996 р., № 18, ст. 505).

Джерела фінансування - державний бюджет, місцеві бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій.

4.3.2. Захід - розбудова систем моніторингу довкілля.

Завдання заходу - розроблення та впровадження на території Донецької та Луганської областей сучасних систем моніторингу довкілля.

Показники:

Для інформаційної підтримки управлінських рішень щодо керування якістю довкілля та екологічної безпеки у регіоні існує нагальна потреба у розбудові систем моніторингу довкілля.

Розбудова систем моніторингу довкілля здійснюється з метою виконання вимог Директиви 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 р. "Про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи" та Директиви 2004/107/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 р. "Про арсен, кадмій, ртуть, нікель та поліциклічні ароматичні вуглеводні в атмосферному повітрі", Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 р. "Про затвердження меж діяльності Співтовариства щодо водної політики" тощо.

Розбудова систем моніторингу довкілля сприятиме:

вдосконаленню управління якістю довкілля на регіональному рівні через інформаційне забезпечення ухвалення управлінських рішень;

посиленню контролю забруднення довкілля;

поліпшенню якості атмосферного повітря у зонах та агломераціях Донецької та Луганської областей, поверхневих та ґрунтових вод, стану ґрунтів, показників біологічного різноманіття тощо;

зменшенню негативного впливу на здоров’я та покращенню якості життя населення Донецької та Луганської областей.

Моніторинг довкілля та розбудова систем моніторингу довкілля забезпечується органами місцевого самоврядування та відповідно до пункту 4 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 39 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 13, ст. 495), Мінагрополітики, Міндовкіллям, ДАЗВ, Держгеонадрами, Мінрегіоном, ДКА, ДСНС, Держлісагентством, Держводагентством, Держгеокадастром та їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів державного та обласних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, зокрема на території громад, прилеглих до лінії розмежування.

Витрати на розбудову систем моніторингу довкілля розраховуються Міндовкіллям та органами місцевого самоврядування згідно з обсягами спостережень та завданнями Програми державного моніторингу вод, програм державного моніторингу щодо охорони атмосферного повітря зон та агломерацій, регіональних програм моніторингу довкілля тощо.

Джерела фінансування - державний та обласні фонди охорони навколишнього природного середовища, кошти міжнародних фінансових організацій.

4.3.3. Захід - збирання та утилізація промислових і побутових відходів.

Завдання заходу - збільшення частки утилізованих відходів шляхом розбудови регіональних систем управління побутовими та промисловими відходами.

Показники:

Розбудова регіональних систем управління побутовими та промисловими відходами здійснюється на виконання вимог Директиви 2008/98/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. "Про відходи та скасування деяких директив", Директиви 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. "Про захоронення відходів", Директиви 2006/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 р. "Про управління відходами видобувних підприємств", яка вносить зміни до Директиви 2004/35/ЄС, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820 "Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 94, ст. 2859), розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 117 "Про затвердження Національного плану управління відходами до 2030 року" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 22, ст. 783) та згідно з Методичними рекомендаціями з розроблення регіональних планів управління відходами, затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 12 квітня 2019 р. № 142.

Успішний досвід м. Маріуполя з використання кредитних коштів для осучаснення та підвищення ефективності системи поводження з відходами може бути запозичений іншими великими містами регіону.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, зокрема на території громад, прилеглих до лінії розмежування.

Впровадження комплексного підходу щодо управління побутовими та промисловими відходами сприятиме приросту інвестицій та підвищуватиме якість життя у регіоні.

Джерела фінансування - державний бюджет, місцеві бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій.

4.3.4. Захід - адаптація до зміни клімату, охорона та стале використання земель, збереження біорізноманіття, відновлення екосистем, зменшення викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел.

Завдання заходу - зменшення викидів парникових газів та забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

Показники:

Зміна клімату призводить до зростання загрози опустелювання степів та сільськогосподарських земель, нестачі питної води у регіоні, зниження продуктивності лісів, затоплення прибережних частин та руйнування морських берегів у Донецькій області тощо. З метою мінімізації екологічних, економічних та соціальних ризиків зміни клімату потрібно розробити та впровадити регіональні і місцеві плани дій з адаптації до наслідків зміни клімату та плани дій з пом’якшення наслідків зміни клімату.

Заходи з адаптації до зміни клімату та пом’якшення наслідків зміни клімату розробляються з урахуванням цілей Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, Паризької угоди, політичних ініціатив Європейської комісії "European Green Deal" тощо та мають включати:

модернізацію обладнання та встановлення високоефективного пилогазоочисного устаткування на промислових підприємствах, впровадження нових екологічних технологій;

стимулювання суб’єктів господарювання щодо розроблення та реалізації заходів з охорони атмосферного повітря за несприятливих метеорологічних умов;

збереження біорізноманіття, зокрема шляхом створення нових та розширення існуючих територій природно-заповідного фонду, визначення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

розроблення місцевих схем екологічної мережі Донецької та Луганської областей;

відновлення порушених внаслідок збройного конфлікту природних комплексів та об’єктів на території об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема лісів і цілинного степу;

упорядкування орних земель шляхом виведення з їх складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших не придатних для розорювання угідь;

відтворення лісів, створення нових та реконструкції існуючих полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень;

відновлення деградованих земель, антропогенно змінених екосистем, створення і відновлення сіножатей та пасовищ;

реалізацію завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель;

збереження природного біорізноманіття, що збільшує стійкість екосистем до змін клімату.

Впровадження заходів з адаптації до зміни клімату щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря сприятиме:

підвищенню стійкості сільськогосподарського виробництва до зміни клімату та врожайності сільськогосподарських культур завдяки застосуванню систем зрошування, використанню стійких до зміни клімату посівних культур, відновленню лісосмуг;

збільшенню обсягів заліснення та, як наслідок, виробництва деревини, зменшенню втрат деревини через впровадження регіональних систем боротьби з лісовими пожежами, сповільненню процесів вітрової ерозії ґрунтів;

розвитку виробництва відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива з урахуванням потенціалу регіону;

зменшенню енергоспоживання завдяки санації житлових, адміністративних та виробничих будівель;

збереженню конкурентного доступу підприємств енергетичної, хімічної, металургійної галузей тощо до ринку ЄС та інших держав після впровадження податку на імпорт товарів з вуглецевим слідом;

скороченню викидів забруднювальних речовин та парникових газів від промисловості та, як наслідок, зменшенню негативного впливу на здоров’я та покращенню якості життя населення Донецької та Луганської областей.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Інвестиції у зрошування, розвиток альтернативної енергетики, енергоефективність як у побуті, так і у промисловості сприятиме декарбонізації економіки. Реалізація інвестиційних ініціатив, описаних у цій Стратегії, позитивно впливатиме на економічний розвиток, а після впровадження податку на імпорт товарів з вуглецевим слідом розширить доступ промислових підприємств регіону до ринку ЄС та інших держав. Також це сприятиме підвищенню рівня валового регіонального продукту в розрахунку на 1 тонну викидів діоксиду вуглецю.

Джерела фінансування - державний бюджет, місцеві бюджети, кошти міжнародних фінансових організацій.

4.3.5. Захід - підтримання рівня та очищення шахтних вод.

Завдання заходу - забезпечення збереження систем очищення та водовідливу шахтних вод під час розроблення та впровадження проектів ліквідації гірничих підприємств.

Показники:

Затоплення шахт на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей призводить до підтоплення прилеглих територій, засолення ґрунтів і забруднення підземних та поверхневих вод регіону, а також до активізації процесів накопичення метану і радону в підвалах житлових та виробничих приміщень та просідання земної поверхні, що спричиняє виведення з експлуатації будівель, споруд та комунікацій, зокрема газогонів, каналізаційних та водопровідних мереж. Крім того, додаткові ризики несе процедура закриття шахт. Через неконтрольоване підтоплення ряду шахт у Донецькій та Луганській областях існує нагальна потреба у збереженні систем очищення та водовідливу шахтних вод під час розробки та впровадження проектів ліквідації гірничих підприємств, зокрема шляхом створення систем очищення та використання шахтних вод, наприклад: будівництво заводів з опріснення шахтних вод шахти "Золоте" (м. Золоте), раніше закритих шахт "Кремінна" (м. Кремінна), "Черноморка" (м. Лисичанськ), а також будівництво підвідних водогонів до мереж питного водопостачання цих міст, за рахунок коштів державного бюджету та інвесторів.

Підтримання рівня шахтних вод та збереження або реконструкція систем їх очищення сприятиме:

підвищенню безпеки житлових, адміністративних та виробничих будівель, транспортних, водопровідних, каналізаційних, газових, електричних мереж тощо шляхом зменшення накопичування метану в підвальних приміщеннях та уповільнення процесів просідання земної поверхні;

скороченню площ підтоплення та засолення ґрунтів, зокрема сільськогосподарських земель;

підвищенню якості поверхневих та підземних вод, запобіганню надзвичайних ситуацій та транскордонного забруднення;

зменшенню негативного впливу на здоров’я та покращенню якості життя населення Донецької та Луганської областей шляхом підвищення якості питної води.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація ініціативи як інтегральна частина трансформації вугільних регіонів позитивно вплине на економіку, зокрема на сільське господарство. Витрати на заходи з ліквідації гірничих підприємств та підтримання рівня шахтних вод фінансуються з державного бюджету згідно з проектами ліквідації гірничих підприємств.

Джерела фінансування - державний бюджет, кошти міжнародних фінансових організацій, Фонд консорціумного фінансування.

5. Стратегічний напрям - налагодження комунікацій.

Завдання напряму - формування позитивного сприйняття регіону та відновлення довіри до влади з метою здійснення реінтеграційних процесів; протистояння впливу російських засобів масової інформації на формування свідомості мешканців на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Показники:

5.1. Ініціатива - створення комунікаційної стратегії.

5.1.1. Захід - створення єдиної комунікаційної рамки та ефективної комунікації між державними інституціями і громадами.

Завдання заходу - формування комплексної стратегії та єдиних стандартів комунікації між державними інституціями і громадянами, які залучені до розроблення проекту Стратегії, а також довгострокового плану комунікацій.

Показники заходу:

Для налагодження ефективної комунікації між державними органами та органами місцевого самоврядування потрібні комунікаційна рамка та єдині стандарти комунікації, які використовуватимуть на всіх етапах реалізації Стратегії. Центром комунікації процесу реалізації Стратегії стануть органи управління територіями пріоритетного розвитку та Мінреінтеграції. Тому для забезпечення формування такої комунікаційної рамки створюватимуться робочі групи, до складу яких входитимуть представники Мінекономіки, Мінфіну, Мінрегіону, Луганської та Донецької обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування м. Маріуполя та інших територіальних громад Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

З метою виконання завдання будуть створені інструменти внутрішньої комунікації, протоколи та стратегія комунікації із зазначенням та опрацюванням ключових напрямів комунікації для кожної з цільових аудиторій.

Відповідно до розробленої Стратегії має бути запроваджений стандартний набір комунікаційних інструментів, а саме: формування регулярних інформаційних повідомлень, регулярне проведення медіа-заходів, забезпечення оперативного обміну інформацією між усіма комунікаційними службами основних стейкхолдерів.

Крім наявних засобів комунікації необхідні нові ефективні власні інструменти, якими оперуватимуть інституції, залучені до реалізації Стратегії. Головна мета - зробити максимально ефективними прямі комунікації з аудиторіями та групами стейкхолдерів. Серед таких інструментів - власні інформаційні канали у месенджерах, зокрема у Viber та Telegram, сторінки та групи у соціальних мережах, канал на YouTube, чат-боти, спеціальний веб-портал та, можливо, друковане видання.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація заходу дасть змогу систематизувати роботу з координації комунікаційних служб органів, відповідальних за реалізацію Стратегії, та сприятиме ефективному використанню коштів державного та місцевих бюджетів. Захід не потребує додаткового фінансування.

Джерела фінансування - не потребує додаткового фінансування.

5.1.2. Захід - створення єдиного інформаційного центру.

Завдання заходу - створення інформаційного центру для збирання та поширення інформації щодо реалізації цієї Стратегії.

Показники:

Мета заходу - створення єдиного інформаційного центру щодо висвітлення процесу реалізації Стратегії, який матиме власні інструменти комунікації. До його компетенції відноситься також корекція інформаційної рамки для інституцій, комунікація з медіа, лідерами суспільної думки, інформаційними агентствами тощо.

Окремим напрямом діяльності центру є створення власного медіапродукту для соціальних мереж, телебачення, радіо з метою формування нового українського контенту (аудіо- та відеоконтент, банери, інфографіка тощо).

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація заходу не матиме прямого економічного впливу, але дасть змогу ефективніше використовувати інформаційний компонент розвитку Донецької та Луганської областей. Наявність єдиного інформаційного центру допоможе уникати ризиків, зумовлених поширенням неправдивої інформації, та протистояти інформаційним загрозам країни-агресора. Реалізація заходу не потребує додаткового бюджетного фінансування.

5.2. Ініціатива - забезпечення безперешкодного доступу до українського інформаційного поля.

5.2.1. Захід - забезпечення повного доступу до Інтернету як базової потреби людини.

Завдання заходу - забезпечити можливість підключення всіх домогосподарств регіону до Інтернету завдяки використанню українських платформ IPTV/OTT.

Показники:

Доступ до інформаційних ресурсів - одна з ознак активного громадянства у більшості демократій світу, однак використання обмеженої кількості джерел спотворює інформацію, що відбувається в умовах гібридної війни, яку веде Росія проти України. З обох боків лінії розмежування жителі Донецької та Луганської областей перебувають у дезінформаційному полі.

Забезпечення Інтернетом уможливлює доступ до українського інформаційного та культурного простору, а також забезпечує можливість користуватися усіма адміністративними, соціальними та державними послугами, що значно покращує сприйняття дій влади та підвищує обізнаність щодо позитивних змін, які відбуваються в Україні та у регіоні.

Особливо важливим доступ до Інтернету стає в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та зростання попиту на отримання додаткової освіти, що зумовлено зміною потреб економіки в робочій силі.

Під час оцінки результатів реалізації Стратегії окрім зазначеного в таблиці індексу доступу до Інтернету доцільно враховувати індикатор моніторингу Цілей сталого розвитку "Рівень охоплення населення інтернет-послугами, абонентів на 100 жителів".