Про затвердження Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року

Передбачається, що в такому фонді може бути два напрями залучення фінансування: донорський та кредитний. Кошти грантових проектів використовуватимуться на соціальні ініціативи (медична, освітня галузь, доступ до питної води, будівництво доріг, освітлення та безпека в містах тощо) та такі ініціативи, які матимуть великий вплив, але не можуть бути профінансовані суб’єктами господарювання у зв’язку із значною їх вартістю (наприклад, системи зрошення). Кошти кредитного напряму використовуватимуться на поліпшення доступу до фінансування в регіоні та великі інфраструктурні проекти, що забезпечать зростання валового регіонального продукту та надходжень до бюджетів.

Модель нового Фонду консорціумного фінансування спрямовуватиметься на страхування військово-політичних ризиків. Вона повинна включати внески з Державного бюджету України. Загальний розмір фонду буде залежати від величини внеску України із державного бюджету, що має бути не менше 5 відсотків загального обсягу всіх надходжень фонду (сума, достатня для покриття на першому етапі адміністративних витрат та відсоткових платежів). Розмір внеску визначатиметься у розмірі не більше ніж 25 відсотків обсягу надходжень від податку на доходи фізичних осіб за минулий бюджетний рік, що сплачується на території обох областей разом. Станом на 2020 рік у Донецькій та Луганській областях сплачено 16,7 млрд. гривень (499 млн. євро) податку на доходи фізичних осіб.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Реалізація цього заходу сприятиме захисту інвестицій на території Донецької та Луганської областей, а також залученню додаткових інвестицій на суму орієнтовно 35 млрд. гривень.

Джерело фінансування - Державний бюджет України.

1.2.2. Захід - збільшення фінансування бюджетів громад вздовж лінії розмежування.

Завдання заходу - підвищення власних доходів місцевих бюджетів (покращення їх фіскальної спроможності).

Показники:

Для стимулювання підприємницької діяльності та зайнятості на особливо вразливих територіях вздовж лінії розмежування буде створено необхідні умови для мотивації місцевих територіальних громад. З цією метою передбачається введення спеціальної дотації з державного бюджету для місцевих бюджетів у розмірі податку на доходи фізичних осіб, який надійшов до державного бюджету від перерозподілу податку на доходи фізичних осіб, сплаченого в територіальних громадах вздовж лінії розмежування в минулому році, помноженого на індекс зростання мінімальної заробітної плати. При цьому 80 відсотків обсягу такої дотації спрямовуватиметься в бюджети громад, а 20 відсотків такої дотації - в обласний бюджет. Водночас така дотація не повинна братися до уваги під час розрахунку горизонтального вирівнювання.

На території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, утворено 72 територіальні громади, з них 15 розташовані на лінії розмежування хоча б частково (п’ять - в Луганській області та десять - в Донецькій). Майже всі громади, що розташовані на лінії розмежування, зараз є дотаційними (надходження податку на доходи фізичних осіб на одну людину становить менше 90 відсотків середнього рівня в Україні, громади отримують базову дотацію з державного бюджету в рамках горизонтального вирівнювання). Дві громади в Донецькій області (Вугледарська та Авдіївська) та одна громада в Луганській (Попаснянська) у 2021 році не будуть отримувати базову дотацію, оскільки мають доходи від податку на доходи фізичних осіб на середньому рівні в Україні.

Передбачається врегулювання на законодавчому рівні питання зарахування податку на доходи фізичних осіб за фактичним місцем провадження діяльності юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, виробничих структурних та функціональних структурних підрозділів, а також особливостей виробничої діяльності гірничих підприємств з видобування корисних копалин.

Захід реалізується на територіях поблизу лінії розмежування - у п’яти територіальних громадах в Луганській та десяти територіальних громадах в Донецькій області.

Місцеві бюджети матимуть більше власних доходів, що мотивуватиме їх до стимулювання та підтримки господарської діяльності в регіоні, що сприятиме створенню нових робочих місць.

Більшість проаналізованих досліджень, які відзначають позитивний ефект економічного розвитку регіону, свідчать про такий зв’язок: менше 0,1 відсоткового пункту росту валового регіонального продукту при зростанні фіскальної незалежності на 10 відсотків.

1.2.3. Захід - введення прискореної амортизації як податкового стимулювання інвестицій.

Завдання заходу - стимулювання нових інвестицій в результаті зменшення витрат підприємства в перші роки після його створення.

Показники:

Передбачається внести зміни до Податкового кодексу України щодо розрахунку амортизаційних нарахувань, дозволивши відносити значно більшу частину вартості основних засобів на амортизаційні витрати у перші два - три роки після створення підприємства.

Податковим кодексом України передбачено, що амортизація визначається прямолінійним методом нарахування, при цьому в Податковому кодексі України визначено мінімальний строк корисного використання основних засобів, протягом якого розподіляється їх вартість.

Під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств протягом строку дії спеціального режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій та Луганській областях платники податку на прибуток, які є керуючими компаніями, учасниками індустріальних парків у Донецькій і Луганській областях, або ті, що мають місцезнаходження на території окремих територіальних громад Донецької області (Світлодарська, Торецька, Авдіївська, Мар’їнська, Вугледарська, Волноваська міські територіальні громади, Очеретинська, Ольгинська, Мирненська, Сартанська селищні територіальні громада) та Луганської області (Щастинська, Гірська, Попаснянська міські територіальні громади, Станично-Луганська селищна територіальна громада та Нижньотеплівська сільська територіальна громада) матимуть право під час розрахунку амортизації основних засобів використовувати мінімально допустимі строки амортизації.

Пропоновані мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації):

Основні засоби мають бути введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів протягом строку дії спеціального режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку та не були у використанні або щодо об’єкта основних засобів платник податку після запровадження спеціального режиму господарської діяльності на територіях пріоритетного розвитку здійснив витрати, пов’язані із поліпшенням такого об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) в сумі, що перевищує 50 відсотків балансової вартості відповідного об’єкта на початок звітного податкового року.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності виключно в межах індустріального парку або виключно в межах території громад на лінії розмежування та не можуть бути відчужені у будь-який спосіб або надані в користування іншим особам до закінчення періоду нарахування амортизації, крім випадків примусового відчуження чи іншого припинення права власності на такі основні засоби поза волею їх власника.

Положення пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Цей підхід не поширюється на платників податку, які провадять діяльність з виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Економія може досягати 7,5 відсотка інвестицій залежно від групи основних засобів (середнє значення становить 5,4 відсотка). Слід зауважити, що економія припиниться після закінчення строку повної амортизації, після чого підприємство сплачуватиме податок на прибуток у повному обсязі. Це може створити додатковий позитивний ефект в частині стимулювання реінвестування отриманого прибутку в подальший розвиток підприємства.

Захід планується реалізувати як пілотний проект виключно для індустріальних (промислових) парків та територіальних громад вздовж лінії розмежування. Якщо зміни засвідчать позитивні результати, ініціативу планується поширити на решту підприємств, розташованих на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Маючи можливість прискореної амортизації, підприємство сплачує менше податку на прибуток в перші роки після створення (у разі придбання основних засобів) та може залучити/профінансувати більше капітальних інвестицій.

Якщо зекономлені кошти на виплату податку на виведений капітал зможуть принести хоча б 3 відсотки додаткового реального зростання капітальних інвестицій, то додатковий реальний валовий регіональний продукт становитиме близько 0,42 відсотка на рік для Донецької області та 0,27 відсотка для Луганської області. Імовірно, прямого впливу на залучення робочої сили існуючі підприємства не відчують, оскільки вони будуть переважно використовувати зекономлені кошти на оновлення необоротних активів. Вплив може бути опосередкованим.

1.2.4. Захід - стимулювання територіальних громад Донецької та Луганської областей до запровадження та збільшення бюджетів участі.

Завдання заходу - активізувати участь територіальних громад у розпорядженні коштами місцевих бюджетів шляхом стимулювання збільшення суми та кількості бюджетів участі.

Показники:

В Україні відсутнє централізоване управління чи унормування громадських бюджетів у частині їх величини. Місцеві органи самоврядування самостійно вирішують, яку частку видатків місцевого бюджету формувати за рішенням місцевих жителів через голосування на веб-сайтах таких бюджетів участі. Населення розпоряджається через такі бюджети близько 0,1-1 відсотка коштів місцевого бюджету (обсяг бюджету участі залежить від спроможності бюджету територіальної громади). Пропонується створити законодавчі передумови запровадження механізмів заохочення до поширення бюджетів участі в Донецькій та Луганській областях та передбачити систему додаткового (консолідованого) їх фінансування за рахунок державного бюджету або Фонду консорціумного фінансування. Крім того, передбачається запровадити періодичні публікації звітів про виконання проектів бюджетів участі, які були б доступні для всієї територіальної громади та дали б змогу слідкувати за правомірністю використання бюджетних коштів та станом реалізації проектів, формували б інститут репутації їх виконавців.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Дослідження свідчать, що прямого ефекту на економічне зростання в регіоні від бюджетів участі немає. Вплив може бути опосередкованим в результаті інвестування в проекти у сфері благоустрою, охорони здоров’я, освіти, культури публічного простору та інші. Такі інвестиції можуть збільшити задоволення територіальної громади життям в обраному регіоні та в цілому сприяти розвитку територій. Позитивний ефект від бюджетів участі можна оцінити на рівні до 0,2 відсотка додаткового зростання валового регіонального продукту щороку, зважаючи на невелику частку таких бюджетів у загальних видатках місцевих бюджетів. Запровадження таких бюджетів не потребує додаткових витрат, а передбачає перерозподіл частини видатків. Навчання з адміністрування можуть проводити уже існуючі організації в Україні за підтримки міжнародних партнерів з розвитку.

2. Стратегічний напрям - розвиток реального сектору економіки, індустріалізація та інноваційний розвиток

Завдання - розвиток ланцюгів доданої вартості, міжнародної торгівлі, виробництва та експорту, сучасного сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції.

Показники:

2.1. Ініціатива - розвиток ланцюгів доданої вартості у промисловому виробництві.

2.1.1. Захід - адаптування загальнодержавних та місцевих інструментів підтримки для створення та відновлення ланцюгів доданої вартості.

Завдання заходу - відновлення старих та створення нових ланцюгів доданої вартості для підвищення технологічності виробництва в регіоні.

Показники:

Передбачається більш ефективно використовувати з урахуванням особливостей регіону загальнодержавну підтримку виробництва, яка допоможе створити інвестиційну привабливість, включаючи фінансове стимулювання для розвитку бізнесу, зокрема:

державну підтримку проектів із значними інвестиціями;

індустріальні (промислові) парки;

стимулювання експорту товарів українського походження за сприянням ПрАТ "Експортно-кредитне агентство";

підтримку фінансування суб’єктів малого та середнього підприємництва за рахунок коштів Фонду розвитку підприємництва та Фонду розвитку інновацій.

Інструментами технічної підтримки є, зокрема:

допомога у залученні інвесторів (державна установа "Юкрейнінвест");

допомога у зовнішньоекономічній діяльності (державна установа "Офіс з розвитку підприємництва та експорту", Мінекономіки);

консультаційна підтримка (регіональний підрозділ Ради бізнес-омбудсмена).

Адаптувати інструменти слід з урахуванням пріоритетних секторів із потенціалом зростання доданої вартості та смарт-спеціалізації регіону, а також наявності сировинної бази, можливостей виробництва та логістики.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Здійснення заходу дасть змогу диверсифікувати економіку регіону та збільшити частку переробки сировини, яка видобувається в регіоні, на місцевому рівні. Таким чином, економіка регіону поступово переорієнтовуватиметься на виробництво товарів кінцевого споживання.

2.1.2. Захід - технічна підтримка зовнішньоекономічної діяльності.

Завдання заходу - збільшення та диверсифікація експорту продукції регіону.

Показники:

Комплекс технічних заходів з підтримки бізнесу у провадженні зовнішньоекономічної діяльності:

пріоритетна робота державної установи "Офіс з розвитку підприємництва та експорту" з Донецькою та Луганською областями у сферах, в яких спеціалізується регіон, крім великих галузей (металургії, вирощування зернових та виробництва олії), - за всіма напрямами роботи зазначеного Офісу, але насамперед робота з пошуку партнерів;

пріоритизація регіональних ланцюгів доданої вартості під час підготовки умов нових чи перегляду міжнародних торговельних угод, зокрема під час переговорів про торгові квоти;

інформаційна, юридична та консультативна підтримка щодо виконання вимог технічного регулювання інших держав, зокрема, держав - членів ЄС, та роз’яснення переваг для українських виробників від нових торговельних угод (із Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Державою Ізраїль, Канадою тощо);

гранти та інша фінансова допомога в сертифікації, участі в міжнародних заходах тощо, зокрема через інструмент ваучерів центрів підтримки підприємництва;

популяризація страхових продуктів ПрАТ "Експортно-кредитної агенції" у програмах підтримки експортерів регіону. Необхідно розглянути можливість відкриття центрів навчання та сертифікації за стандартами ISO з метою стимулювання експорту.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Технічна підтримка експортерів дасть змогу збільшити експортну активність мікро-, малого та середнього підприємництва регіону та в середньостроковій перспективі поступово наростити обсяги експорту, заміщуючи втрачені традиційні ринки та диверсифікувати його у галузевому та географічному розрізах.

Джерела фінансування - державний бюджет, Фонд консорціумного фінансування, приватні кошти підприємств.

2.1.3. Захід - розвиток індустріальних (промислових) парків.

Завдання заходу - стимулювання залучення нових інвестиційних проектів у регіон насамперед шляхом зниження первинних витрат для інвестора.

Показники:

З метою стимулювання залучення нових інвестиційних проектів передбачається:

лібералізувати регулювання індустріальних (промислових) парків, спростивши вимоги до керуючої компанії.

На цей час на керуючу компанію покладено всі функції (сплата оренди, пошук інвесторів тощо) та ризики. Необхідний баланс розподілу ризиків та обов’язків між керуючою компанією та ініціатором створення парку;

розвивати індустріальні (промислові) парки в регіоні:

розпочати/прискорити бюджетне фінансування розвитку інфраструктури ключових парків (зокрема через фінансування технічної підтримки партнерами з розвитку, подання проектів до Державного фонду регіонального розвитку для наявних індустріальних (промислових) парків або за рахунок коштів бюджетів різних рівнів та Фонду консорціумного фінансування);

вирішити наявні проблеми із землевідведенням (сприяти приватизації непрацюючих державних підприємств разом із земельними ділянками, дати змогу місцевим органам влади надавати керуючим компаніям парків принаймні тимчасові пільги з орендної плати тощо);

розширити перелік інфраструктури, яка буде створена на території наявних та нових парків за рахунок статутних джерел фінансування (зокрема додати захисні споруди цивільного захисту, системи оповіщення, енергогенеруючі підприємства, створені в межах індустріального (промислового) парку, та іншу інфраструктуру безпеки (у разі потреби в конкретній локації поблизу лінії розмежування), телекомунікації тощо);

надавати резидентам індустріальних (промислових) парків інформаційну та консультаційну підтримку щодо експорту та сертифікації продукції, пошуку іноземних інвесторів тощо;

запровадити цільове бюджетне фінансування чи залучити партнерів з розвитку до фінансування окремих видів витрат (навчання персоналу, сертифікація продукції для експорту тощо);

розпочати створення нових індустріальних (промислових) парків у сферах, які не охоплені діяльністю наявних чи запланованих до створення індустріальних (промислових) парків, або розширити сфери діяльності для існуючих. Сфери обирати, виходячи з таких критеріїв:

- заміщення постачальників та покупців з Російської Федерації;

- імпортозаміщення у галузях, перспективних з точки зору розвитку ланцюгів доданої вартості;

- використання альтернативних джерел енергії;

- створення еко-індустріальних та агро-індустріальних парків;

- обирати майданчики для створення нових індустріальних (промислових) парків, виходячи з таких критеріїв:

- існуючі майданчики з наявною інфраструктурою (зокрема непрацюючі державні підприємства);

- вуглевидобувні підприємства, які будуть реструктуризовані чи вже включені до програми реструктуризації;

- нові майданчики з простим доступом до транспортної та енергетичної інфраструктури для здешевлення логістики і постачання електричної енергії;

- нові майданчики до яких безпосередньо примикають сільськогосподарські угіддя, які залучаються до ланцюгів переробної промисловості в індустріальних (промислових) парках, та вирощування енергетичних культур.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, у межах існуючих або нових індустріальних (промислових) парків.

Індустріальні (промислові) парки стимулюватимуть створення нових підприємств переробної промисловості, збільшення капітальних інвестицій та появу нових робочих місць. Заплановані витрати на розвиток вже зареєстрованих чотирьох індустріальних (промислових) парків становлять близько 146 млн. гривень (36,5 млн. гривень на один індустріальний (промисловий) парк), з яких за рахунок державного, обласних та міських бюджетів - близько 70 млн. гривень, або майже половина загальної суми. Причому на державний бюджет припадає найбільша частина цієї суми - 48,5 млн. гривень. Фінансування подібних проектів передбачено Державним фондом регіонального розвитку. На цей час фінансування індустріальних (промислових) парків у регіоні становить близько 4 млн. гривень, тобто тільки з бюджетів різних рівнів потрібно ще 66 млн. гривень.

Якщо припустити, що до 2030 року кількість резидентів індустріальних (промислових) парків Донецької та Луганської областей у сукупності досягне 140 інвесторів та за умов залучення в середньому 150 млн. гривень інвестицій одним резидентом індустріального (промислового) парку, то додатковий приріст валового регіонального продукту Донецької та Луганської областей за інших рівних умов може скласти близько 0,2-0,5 відсоткових пункта до 2030 року, а зайнятість у промисловості - зрости на 1,5-2 відсотки порівняно з 2020 роком. Таке розширення діяльності індустріальних (промислових) парків до 2030 року може спричинити зростання зайнятості у промисловості на 6-6,5 відсотка порівняно з рівнем 2020 року.

2.2. Ініціатива - розвиток сучасного сільського господарства.

2.2.1. Захід - відновлення та розбудова системи зрошення та меліоративних каналів.

Завдання заходу - підвищити родючість ґрунтів та продуктивність сільського господарства через забезпечення достатнього рівня зрошення.

Показники:

Відновлення водогосподарської та меліоративної інфраструктури на території Донецької та Луганської областей (за винятком визначених Міноборони територій, потрібних для військових цілей, або територій із підвищеною небезпекою) передбачає такі кроки:

1) створення агрохімічних паспортів ґрунтів;

2) інвентаризація інженерної інфраструктури зрошення та меліорації, визначення ефективності її використання за цільовим призначенням, формування переліку пріоритетних ділянок відновлення відповідних систем;

3) хімічний аналіз шахтних вод регіону на предмет можливості їх використання для зрошення сільськогосподарських угідь, аналіз економічної доцільності такого використання;

4) створення Фонду консорціумного фінансування за участю міжнародних партнерів з розвитку;

5) розроблення проекту співпраці в рамках державно-приватного партнерства (концесії);

6) врахування в програмах підтримки агропромислового комплексу потреби у виділенні коштів на фінансування меліоративних каналів.

Захід реалізується на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відновлення іригаційних систем на зрошуваних землях регіону та застосування сучасних агротехнологій дасть змогу сільгоспвиробникам отримувати більш ніж удвічі вищу урожайність зернових та технічних культур. За даними Держводагентства, площа зрошуваних земель у Донецькій та Луганській областях становить 122 тис. гектарів та 54 тис. гектарів, але фактично у 2019 році зрошувалося лише 5 тис. гектарів у Донецькій області (угіддя Луганської області не зрошувалися взагалі).

Модернізація споруд та відновлення каналів водопостачання на 50 відсотків зрошуваних земель дасть змогу щороку отримувати на 6 відсотків та 3,6 відсотка більше валового збору сільськогосподарських культур у Донецькій та Луганській областях за рахунок вищої врожайності на политих землях. Модернізація іригаційних систем може забезпечити середньорічне зростання валового регіонального продукту обох областей на 2-2,6 відсоткових пункта, а також сприяти зростанню експортного потенціалу регіону.

Витрати на модернізацію інженерної інфраструктури зрошення на територіях Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, оцінюються на рівні від 215 млн. доларів США у разі відновлення іригаційної інфраструктури зрошуваних площ на 50 відсотків та до 430 млн. доларів США за умови відновлення зрошуваних площ на 100 відсотків. Проекти з відновлення та розвитку іригаційних систем є інвестиційно привабливими у зв’язку з коротким строком їх окупності, тому за умови зниження військово-політичних ризиків у регіоні можливе залучення фінансування приватних інвесторів. Також відновлення потенціалу зрошувальних та дренажних систем передбачено Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 688 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 70, ст. 2473).

Джерела фінансування - державний бюджет, кошти приватних підприємств, міжнародна технічна допомога.

2.2.2. Захід - розмінування територій та вирішення питання із правовим статусом ділянок під фортифікаційними спорудами для військових цілей.

Завдання заходу - повернення площ, які зараз є мінно забрудненими, до сільськогосподарського обороту, вирішення питань щодо правового статусу та компенсацій за земельні ділянки під фортифікаційними спорудами, а також щодо податку на землю за такі ділянки.

Показники:

Для вирішення проблем, пов’язаних із мінним забрудненням, передбачається здійснення таких заходів:

обстеження сільськогосподарських угідь Донецької та Луганської областей, що були виведені з обігу у зв’язку з мінним забрудненням і зведення фортифікаційних споруд, та складання переліку сільськогосподарських ділянок, де діяльність із розмінування є доцільною та забезпечить повернення угідь до сільськогосподарського обігу;

здійснення комплексу заходів для проведення інвентаризації земельних ділянок, топографо-геодезичних робіт, а також опрацювання питання щодо викупу чи обміну земельних ділянок, зайнятих підрозділами Міноборони, МВС та СБУ;

опрацювання міжвідомчою групою за участю Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони, МВС, Мінреінтеграції, Мінагрополітики, ДСНС, Держгеокадастру та представників Донецької та Луганської облдержадміністрацій шляхів врегулювання питання щодо вилучених земельних ділянок сільськогосподарського призначення;