Про телекомунікації. Закон від 18.11.2003 №1280-IV

Верховна Рада України Закон від 18.11.2003 №1280-IV
Увага! Не остання редакція від 04.11.2018. Внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада України

Тип Закон

Дата 18.11.2003

Номер 1280-IV

Статус Діє

Редакції
13.02.2020 внесення змін (закон від 14.01.2020 N 440-IX /440-20/) 25.12.2019 внесення змін (закон від 18.09.2019 N 102-IX /102-20/) 30.11.2019 внесення змін (закон від 03.10.2019 N 158-IX /158-20/) 16.07.2019 внесення змін (закон від 25.04.2019 N 2704-VIII /2704-19/) 03.07.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2740-VIII /2740-19/) 04.11.2018 внесення змін (закон від 02.10.2018 N 2581-VIII /2581-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1983-VIII /1983-19/) 04.06.2017 внесення змін (закон від 07.02.2017 N 1834-VIII /1834-19/) 06.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1664-VIII /1664-19/) 01.03.2016 внесення змін (закон від 12.11.2015 N 794-VIII /794-19/) 09.12.2015 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 766-VIII /766-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 07.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 630-VIII /630-19/) 19.04.2014 внесення змін (закон від 27.03.2014 N 1170-VII /1170-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 07.01.2013 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4910-VI /4910-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5410-VI /5410-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 10.08.2012 внесення змін (закон від 03.07.2012 N 5029-VI /5029-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5007-VI /5007-17/) 08.04.2012 внесення змін (закон від 13.03.2012 N 4499-VI /4499-17/) 15.10.2011 внесення змін (закон від 20.09.2011 N 3748-VI /3748-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 27.07.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3566-VI /3566-17/) 12.06.2011 внесення змін (закон від 17.02.2011 N 3038-VI /3038-17/) 07.05.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3205-VI /3205-17/) 27.01.2011 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2392-VI /2392-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2752-VI /2752-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2751-VI /2751-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2388-VI /2388-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 01.07.2010 N 2392-VI /2392-17/) 30.06.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2299-VI /2299-17/) 09.02.2010 внесення змін (закон від 20.01.2010 N 1819-VI /1819-17/) 08.10.2008 визнання неконституційними окремих положень (решение від 08.10.2008 N 21-рп/2008 /v021p710-08/) 01.02.2007 внесення змін (закон від 11.01.2007 N 580-V /580-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3475-IV /3475-15/) 16.12.2006 внесення змін (закон від 28.11.2006 N 378-V /378-16/) 01.03.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3317-IV /3317-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 19.01.2006 N 3380-IV /3380-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 19.01.2006 N 3375-IV /3375-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3200-IV /3200-15/) 31.03.2005 внесення змін (закон від 25.03.2005 N 2505-IV /2505-15/) 01.01.2005 внесення змін (закон від 23.12.2004 N 2285-IV /2285-15/) 06.11.2004 внесення змін (закон від 21.10.2004 N 2119-IV /2119-15/) 03.08.2004 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1876-IV /1876-15/) 18.11.2003 прийняття
Документ підготовлено в системі iplex
17) вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами;
18) на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії;
( Частину першу статті 39 доповнено новим пунктом 18 згідно із Законом № 1819-VI від 20.01.2010 )
18-1) подавати до центрів системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112:
невідкладно після отримання екстреного виклику від абонента рухомого (мобільного) зв’язку - дані про його номер і місцезнаходження;
щомісяця - інформацію про абонентські номери фіксованого телефонного зв’язку, прізвища, імена, по батькові, найменування та адреси, що містяться в базі даних;
( Частину першу статті 39 доповнено пунктом 18-1 згідно із Законом № 4499-VI від 13.03.2012 )( Пункт 18-2 частини першої статті 39 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014 )
19) виконувати інші обов’язки відповідно до законодавства України.
2. Усі пункти частини першої цієї статті, крім пунктів 1, 2, 10, 11, 12, 15, 17, 18-1, поширюються також на провайдерів телекомунікацій.
( Абзац перший частини другої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4499-VI від 13.03.2012, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014 )
Оператори, провайдери телекомунікацій зберігають та надають інформацію про з’єднання свого абонента у порядку, встановленому законом.
( Частину другу статті 39 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1819-VI від 20.01.2010 )( Частина друга статті 39 в редакції Закону № 1876-IV від 24.06.2004 )
3. У разі якщо оператор, провайдер телекомунікацій встановлює плату за телекомунікаційні послуги згідно з почасовими тарифами, то при розрахунках із споживачами він зобов’язаний враховувати лише повні тарифні одиниці часу.
4. Оператори телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов’язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.
( Частина четверта статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014 )
5. Оператори, провайдери телекомунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг особам з інвалідністю I та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком.
6. Оператори телекомунікацій, що надають послуги рухомого (мобільного) зв’язку на території України, за умови укладення відповідної письмової угоди між собою зобов’язані надавати можливість абонентам отримувати послугу національного роумінгу.
( Статтю 39 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2392-VI від 01.07.2010 )
Стаття 40. Відповідальність операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність:
1) за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -
у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;
2) за затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, -
штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги, а також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;
3) за безпідставне відключення кінцевого обладнання, -
у розмірі абонентної плати за весь період відключення;
4) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, -
у розмірі абонентної плати за один місяць;
5) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання телекомунікаційних послуг;
6) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п’яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.
2. Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються оператором телекомунікацій, або з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом.
3. Питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов’язків за договором про надання телекомунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.
4. Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.
Стаття 41. Персонал операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Персоналом оператора, провайдера телекомунікацій є всі працівники, які перебувають з ним у трудових відносинах.
2. Персонал оператора, провайдера телекомунікацій несе відповідальність за порушення вимог законодавства України щодо збереження таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, а також інформації з обмеженим доступом щодо організації та функціонування телекомунікаційних мереж в інтересах національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.
3. Персоналу оператора, провайдера телекомунікацій забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування мереж телекомунікацій чи надання телекомунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини.
4. Операторами, провайдерами телекомунікацій створюються робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотків загальної чисельності працівників без урахування зайнятих у важких, шкідливих умовах та роботах з підвищеною небезпекою.
5. Керівники підприємств - операторів, провайдерів телекомунікацій та їх філій можуть прийматися на роботу за контрактом.
Глава VIII
РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Стаття 42. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій
1. Діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів.
2. Суб’єкти господарювання, які бажають здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, зобов’язані не менш як за місяць до її початку подати до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, заяву про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за формою, що затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Абзац перший частини другої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5410-VI від 02.10.2012 )
У разі якщо вид діяльності, що має намір здійснювати суб’єкт господарювання, потребує отримання ліцензії та/або дозволів, то одночасно із заявою на реєстрацію подається заява та пакет документів на отримання ліцензії та/або дозволів.
3. Рішення про включення суб’єкта господарювання до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій приймається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви суб’єкта господарювання.
Повідомлення про включення суб’єкта господарювання до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, направляє заявнику протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
4. Заява суб’єкта господарювання залишається без розгляду у разі, якщо:
1) подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
2) заповнена з порушенням встановленої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, форми.
( Абзац четвертий частини четвертої статті 42 виключено на підставі Закону № 5410-VI від 02.10.2012 )
Про залишення заяви про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій без розгляду заявник інформується в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.
У разі усунення причин, що були підставою для залишення заяви без розгляду, суб’єкт господарювання може повторно подати заяву про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, яка розглядається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
5. У разі зміни даних, зазначених у заяві про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про них національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін. Рішення про внесення змін до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій приймається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідного повідомлення суб’єкта господарювання.
6. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, має право самостійно вносити відповідні зміни до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій у разі припинення діяльності суб’єкта господарювання у сфері телекомунікацій.
7. Ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:
1) надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку:
місцевого;
міжміського;
міжнародного;
2) надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку:
місцевого;
міжміського;
міжнародного;
3) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку;
4) надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1876-IV від 24.06.2004, № 3380-IV від 19.01.2006; в редакції Закону № 3566-VI від 05.07.2011 )
Стаття 43. Основні принципи ліцензування у сфері телекомунікацій
1. Основними принципами ліцензування у сфері телекомунікацій є:
1) створення відкритих, недискримінаційних і прозорих умов доступу до ринку телекомунікацій та діяльності на ньому;
2) сприяння ефективному функціонуванню ринку телекомунікацій на основі збалансування інтересів суспільства і операторів, провайдерів телекомунікацій;
3) забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;
4) раціональне використання обмежених ресурсів у сфері телекомунікацій;
5) сприяння впровадженню нових видів телекомунікаційних послуг і застосуванню новітніх технологій;
6) залучення інвестицій у розвиток телекомунікацій України.
2. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій.
Стаття 44. Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та ліцензійні умови
1. Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій є нормативно-правовим актом, що містить перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних вимог, обов’язкових для виконання при здійсненні певного виду діяльності у сфері телекомунікацій, що не підлягає ліцензуванню.
2. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання при здійсненні виду діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню.
3. Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та ліцензійні умови встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, відповідно до цього Закону.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, може включати до ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій для окремих операторів особливі умови.
( Стаття 44 в редакції Закону № 3566-VI від 05.07.2011 )
Стаття 45. Документи, що подаються для одержання ліцензії
1. Суб’єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, що ліцензується, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із заявою про видачу ліцензії за встановленим нею зразком.
( Частина перша статті 45 в редакції Закону № 1876-IV від 24.06.2004 )
2. До заяви про видачу ліцензії заявник додає:
( Пункт 1 частини другої статті 45 виключено на підставі Закону № 5410-VI від 02.10.2012 )
2) копії установчих документів (для юридичних осіб), засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
3) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право власності суб’єкта господарювання або користування ним виробничими приміщеннями;
4) плани утворення та використання телекомунікаційної мережі за підписом заявника - суб’єкта господарської діяльності;
5) документи, що підтверджують фінансові можливості та кадрове забезпечення здійснення заявленої діяльності.
3. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання інші документи, не передбачені цим Законом.
4. У разі наявності в заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які здійснюватимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначаються їх перелік та місцезнаходження.
5. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається або надсилається заявнику, з відміткою про дату прийняття документів та підписом відповідальної особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Частина п’ята статті 45 в редакції Закону № 1876-IV від 24.06.2004 )
6. Усі подані заявником документи після реєстрації заяви формуються в окрему справу.
7. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
2) документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.
8. У разі залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник інформується в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав протягом тижня від дати реєстрації заяви.
9. У разі усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.
10. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, публікує інформацію щодо процедур видачі ліцензій у своєму офіційному бюлетені.
Стаття 46. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 30 робочих днів від дати реєстрації заяви про видачу ліцензії.
2. Копія рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові протягом трьох робочих днів від дати його прийняття.
3. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави відмови.
4. Одночасно з рішенням про видачу ліцензії заявникові надсилається повідомлення про розмір плати за видачу ліцензії, порядок її оплати та отримання.
5. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
2) невідповідність заявника та поданих документів ліцензійним умовам, установленим для певного виду господарської діяльності у сфері телекомунікацій;
3) неможливість видачі ліцензії внаслідок раніше прийнятого рішення щодо обмеження їх чисельності та розподілу на конкурсних засадах.
6. У разі відмови у видачі ліцензії суб’єкт господарювання може подати до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, нову заяву про видачу ліцензії після усунення обставин, що стали підставою для відмови у її видачі.
7. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.
8. У разі якщо діяльність, що ліцензується, потребує використання обмеженого ресурсу (радіочастотного та/або номерного) термін прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії становить 60 робочих днів від дня реєстрації заяви. У разі необхідності міжнародної координації присвоєнь радіочастот термін надання ліцензії продовжується на термін, визначений Регламентом радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку або відповідними міжнародними договорами. Ліцензія на вид діяльності у сфері телекомунікацій, який передбачає користування радіочастотним ресурсом України, видається одночасно з відповідною ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України.
( Статтю 46 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1876-IV від 24.06.2004 )
Стаття 47. Обмеження кількості ліцензій та проведення конкурсу на отримання ліцензії в таких випадках
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, може прийняти рішення про обмеження кількості ліцензій на види діяльності у сфері надання телекомунікаційних послуг у разі необхідності забезпечення ефективного використання телекомунікаційних мереж в інтересах споживачів та використання обмежених ресурсів. Це рішення повинно бути опубліковане із зазначенням підстав його прийняття.
2. У разі прийняття рішення про обмеження кількості ліцензій ліцензії видаються на конкурсних засадах. Конкурс на одержання ліцензій повинен проводитися на відкритих, недискримінаційних та прозорих засадах і передбачати однакові конкурсні умови та вимоги для всіх учасників конкурсу.
3. Видача ліцензій у разі проведення конкурсу здійснюється в термін, що не перевищує чотирьох місяців із дня його оголошення.
4. Порядок проведення конкурсів на отримання ліцензій встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, з дотриманням таких умов:
1) оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій надається не пізніше ніж за 60 календарних днів до дня проведення конкурсу і підлягає обов’язковій публікації в офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
2) для участі в конкурсі на отримання ліцензії суб’єкти господарювання не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня його проведення подають до органу ліцензування повідомлення про намір взяти участь у конкурсі, а також документи, передбачені порядком проведення конкурсу;
3) рішення про результати конкурсу оформлюється протоколом національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, не пізніше ніж через п’ять робочих днів від дати проведення конкурсу;
4) рішення про результати конкурсу публікується в офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
5. Повідомлення про прийняття рішення за результатами конкурсу про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів від дати його оформлення.
6. Рішення про результати конкурсу може бути оскаржено в судовому порядку.
7. У разі анулювання ліцензії, виданої за результатами конкурсу, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, не пізніше ніж через десять робочих днів від дати прийняття рішення про її анулювання зобов’язана оголосити конкурс на отримання ліцензії, яка була анульована.
Стаття 48. Видача ліцензії та її копій
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, повинна оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні від дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, який було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.
3. Якщо заявник протягом 30 календарних днів від дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення щодо видачі ліцензії не надав документа, що підтверджує внесення плати за її видачу, або не звернувся до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для отримання оформленої ліцензії, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, скасовує рішення про видачу ліцензії або приймає рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
4. Ліцензії видаються на бланках, зразки яких затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
( Частина четверта статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5316-VI від 02.10.2012 )
5. Строк дії ліцензії встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у ліцензії, але не може бути меншим ніж п’ять років.
6. У ліцензії зазначається територія, на якій здійснюється діяльність у сфері телекомунікацій на підставі цієї ліцензії.
7. Ліцензія підписується керівником національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.
8. Для кожної філії, іншого відокремленого підрозділу суб’єкта господарювання, що здійснюватимуть діяльність у сфері телекомунікацій на підставі отриманої цим суб’єктом ліцензії, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, видає йому засвідчені копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Копія ліцензії видається також провайдеру телекомунікацій, який надає відповідні телекомунікаційні послуги на підставі договору з таким суб’єктом господарювання. Засвідчена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії, іншого відокремленого підрозділу на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій на підставі даної ліцензії.
9. У разі створення суб’єктом господарювання нової філії, іншого відокремленого підрозділу, а також укладення договору з провайдером телекомунікацій, які здійснюватимуть діяльність у сфері телекомунікацій за отриманими суб’єктом господарювання ліцензіями, цей суб’єкт повинен подати до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, заяву встановленого зразка про видачу копій відповідних ліцензій, а також документи, які підтверджують створення нової філії, іншого відокремленого підрозділу.
10. У разі ліквідації провайдера телекомунікацій, філії, іншого відокремленого підрозділу суб’єкта господарювання, що здійснювали господарську діяльність згідно з ліцензіями, отриманими суб’єктом господарювання, або в разі припинення ними діяльності у сфері телекомунікацій цей суб’єкт зобов’язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації або припинення провайдером телекомунікацій, філією, іншим відокремленим підрозділом діяльності у сфері телекомунікацій письмово повідомити національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та повернути відповідну копію ліцензії. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, повинна внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня від дати надходження такого повідомлення.
11. Інформація про видачу ліцензії та особливі умови, зазначені в ліцензії, публікуються в офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
12. Суб’єкт господарювання не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.
Стаття 49. Продовження строку дії ліцензії
1. У разі якщо суб’єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.
( Частина перша статті 49 в редакції Закону № 3380-IV від 19.01.2006 )
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.
3. Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви.
4. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.
5. При продовженні строку дії ліцензії національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, може внести зміни до особливих умов зазначеної ліцензії.
6. Продовження строку дії ліцензії, яка була отримана за конкурсом, здійснюється без проведення конкурсу.
7. Якщо оператор, провайдер телекомунікацій оскаржує рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, про відмову в продовженні строку дії ліцензії в судовому порядку до закінчення строку дії ліцензії, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.
8. Процедура продовження терміну дії ліцензії застосовується тільки до тих видів діяльності, які ліцензуються відповідно до цього Закону.
( Статтю 49 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1876-IV від 24.06.2004 )
Стаття 50. Переоформлення ліцензії
1. Підставами для переоформлення ліцензії є:
1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, крім зміни найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. У такому разі товариство має право на провадження відповідного виду діяльності у сфері телекомунікацій на підставі виданої раніше такому товариству ліцензії;
( Пункт 1 частини першої статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності;
3) реорганізація юридичної особи - суб’єкта господарювання шляхом зміни організаційно-правової форми (крім перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство), перетворення, злиття, приєднання. У цьому випадку ліцензії, отримані оператором телекомунікацій, переоформляються на його правонаступника.
( Пункт 3 частини першої статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017 )
2. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом 30 робочих днів подати до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Заява про переоформлення ліцензії подається в порядку, визначеному частиною першою статті 45.
( Частина друга статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3380-IV від 19.01.2006 )
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви про переоформлення ліцензії зобов’язана при наданні документів, що підтверджують оплату переоформлення, видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії, або відмовити в переоформленні ліцензії у разі відсутності підстав для переоформлення чи недостовірних даних у поданих документах.
4. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, видає суб’єкту господарювання засвідчені копії такої ліцензії для філій, інших відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій.
5. У разі переоформлення ліцензії національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що переоформлялася, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
6. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.
7. Суб’єкт господарювання, який подав до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи, може здійснювати свою діяльність на підставі довідки національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, про прийняття цієї заяви до моменту видачі переоформленої на новому бланку ліцензії або прийняття рішення про відмову в переоформленні ліцензії.
8. Непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.
Стаття 51. Зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії
1. Суб’єкт господарювання зобов’язаний письмово повідомляти національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, протягом 30 робочих днів після виникнення таких змін разом з документами або їх засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
Стаття 52. Видача дубліката ліцензії
1. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:
1) втрата ліцензії;
2) пошкодження бланка ліцензії.
2. У разі втрати ліцензії суб’єкт господарювання зобов’язаний звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із заявою про видачу її дубліката. Якщо бланк ліцензії не придатний для користування внаслідок його пошкодження, разом із заявою до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, подається пошкоджений бланк ліцензії. Заява про видачу дубліката ліцензії подається в порядку, визначеному частиною першою статті 45.
( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3380-IV від 19.01.2006 )
3. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дати одержання заяви при наданні документів, що підтверджують оплату видачі дубліката, видати заявникові дублікат втраченої або пошкодженої ліцензії.
5. У разі видачі дубліката ліцензії національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.
6. Суб’єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії, може здійснювати свою діяльність до отримання дубліката ліцензії на підставі відповідної довідки національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Стаття 53. Плата за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії, продовження терміну її дії
1. За видачу ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів, копій і продовження терміну їх дії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлює Кабінет Міністрів України.
2. Плата за продовження терміну дії ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів і копій не повинна перевищувати витрати, пов’язані із здійсненням зазначених процедур.
( Частина друга статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1876-IV від 24.06.2004 )( Частину третю статті 53 виключено на підставі Закону № 2505-IV від 25.03.2005 )( Статтю 54 виключено на підставі Закону № 2299-VI від 01.06.2010 )
Стаття 55. Анулювання ліцензії
1. Підставами для анулювання ліцензії є:
1) заява суб’єкта господарювання про анулювання ліцензії;
2) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом господарювання для одержання ліцензії;
3) акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;
4) акт про невиконання оператором, провайдером телекомунікацій розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
5) акт про повторну відмову оператора, провайдера телекомунікацій у допуску уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, посадових осіб для проведення перевірки, а також про чинення інших перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі;
( Пункт 5 частини першої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2299-VI від 01.06.2010, № 3610-VI від 07.07.2011 )
6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
7) рішення про скасування державної реєстрації оператора, провайдера телекомунікацій;
8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
2. Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, акта про повторну відмову оператора, провайдера телекомунікацій у допуску уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, посадових осіб для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі, здійснюється з обов’язковим попереднім запрошенням оператора, провайдера телекомунікацій або його представників.
( Частина друга статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2299-VI від 01.06.2010, № 3610-VI від 07.07.2011 )
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, має прийняти рішення про анулювання ліцензії протягом 20 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Дане рішення вручається або надсилається рекомендованим листом оператору телекомунікацій із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.
4. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті, рішення про анулювання ліцензії підлягає виконанню через три місяці після набрання ним чинності.
5. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів із дня його прийняття. Якщо оператор, провайдер телекомунікацій протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.
6. Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання ним чинності.
7. Рішення про анулювання чи визнання недійсною ліцензії публікується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у десятиденний термін після набрання ним чинності.
Стаття 56. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет
1. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.
2. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для:
1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет;
2) створення реєстру доменних назв у домені.UA;
3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет;
4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.UA;
5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції;
6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.
3. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.
4. Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес, маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до міжнародних вимог.
Глава IX
ВЗАЄМОЗ’ЄДНАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ
Стаття 57. Принципи взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж
1. При здійсненні взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж повинні бути дотримані такі принципи:
1) технічні, організаційні та економічні умови взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, у тому числі розрахункові такси за послуги пропуску трафіка, повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій;
2) економічні умови взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій та розрахункові такси за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за послуги пропуску трафіка визначаються на основі собівартості та з урахуванням прибутковості відповідних послуг у порядку, затвердженому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, згідно із цим Законом;
3) технічні, організаційні та економічні умови взаємоз’єднання з телекомунікаційними мережами операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг регулюються в порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації;
( Пункт 3 частини першої статті 57 в редакції Закону № 4910-VI від 07.06.2012 )
4) розміри розрахункових такс за послуги пропуску трафіка, плати за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, та/або операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою установлюються в порядку, затвердженому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Розрахункові такси за послуги пропуску трафіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що не займають монопольне (домінуюче) становище та не мають істотної ринкової переваги, не можуть бути нижчими за відповідні розрахункові такси за послуги пропуску трафіка від їхніх мереж до мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище та/або мають істотну ринкову перевагу.
2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, за зверненням будь-якої із сторін повинна здійснювати врегулювання відносин операторів телекомунікацій щодо взаємоз’єднання, у тому числі щодо послуг пропуску трафіка, при укладанні, виконанні та розірванні відповідних договорів.
З метою забезпечення ефективної конкуренції та умов, що є недискримінаційними, рівноправними та прийнятними для обох сторін і корисними для споживачів, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом місяця з дня звернення приймає відповідне рішення по суті спору.
3. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо спору з питань взаємоз’єднання, у тому числі щодо послуг пропуску трафіка, є обов’язковим для виконання операторами телекомунікацій і може бути скасовано лише за рішенням суду.
( Стаття 57 в редакції Закону № 2751-VI від 02.12.2010 )
Стаття 58. Обов’язки операторів при взаємоз’єднанні телекомунікаційних мереж
1. Оператори телекомунікацій зобов’язані:
1) дотримуватися технічних вимог, установлених для телекомунікаційних мереж;
2) надавати іншим операторам телекомунікацій, які бажають укласти договори про взаємоз’єднання, інформацію, необхідну для підготовки таких договорів, а також запропонувати умови взаємоз’єднання, не гірші тих, що запропоновані іншим операторам телекомунікацій;
3) забезпечувати взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж у всіх технічно можливих місцях із пропускною спроможністю, необхідною для якісного надання телекомунікаційних послуг. При цьому операторам забороняється при проведенні взаємоз’єднання вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, зазнання витрат, спрямованих на дообладнання своїх телекомунікаційних мереж;
4) надавати на вимогу національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, інформацію про умови взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж;
4-1) дотримуватися розмірів розрахункових такс за послуги пропуску трафіка, встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, у випадках, передбачених цим Законом;
( Частину першу статті 58 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 2751-VI від 02.12.2010 )
5) своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки відповідно до умов договору між операторами, провайдерами телекомунікацій;
6) не створювати перешкоди для взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж;
7) вживати заходів для забезпечення сталої та якісної роботи взаємоз’єднаних телекомунікаційних мереж протягом доби, повідомляти один одного про пошкодження мережі телекомунікацій або виникнення інших обставин, що призвели або можуть призвести до зниження до неприпустимих значень показників якості телекомунікаційних послуг;
8) обмінюватися даними обліку телекомунікаційних послуг, які були надані через точки взаємоз’єднання їх мереж;
9) додержуватися встановленого нормативно-правовими актами порядку маршрутизації трафіка.
Стаття 59. Каталог пропозицій щодо взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затверджує і не менше одного разу на рік публікує в офіційному бюлетені каталог пропозицій операторів телекомунікацій щодо взаємоз’єднання з їхніми телекомунікаційними мережами. Пропозиції, що публікуються, повинні включати перелік існуючих точок взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, організаційні, економічні та технічні умови взаємоз’єднання.
2. Подання пропозицій для операторів телекомунікацій, крім операторів, з істотною ринковою перевагою на ринках певних телекомунікаційних послуг, не є обов’язковим.
( Частина друга статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4910-VI від 07.06.2012 )
3. Порядок подання, розгляду і затвердження пропозицій операторів телекомунікацій щодо взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
Стаття 60. Особливості укладення, зміни та розірвання договору про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж
1. Укладення договору про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж здійснюється операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до обов’язкових вимог до договору про взаємоз’єднання, які встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.
2. Оператор телекомунікацій, який має намір щодо укладення договору про взаємоз’єднання або щодо зміни чи розірвання такого договору, зобов’язаний письмово подати свої пропозиції відповідному оператору.
3. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію від іншого оператора, повинен відповісти на неї протягом 20 календарних днів із дня її одержання.
4. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію щодо підключення, має право обґрунтовано відмовити у взаємоз’єднанні з телекомунікаційною мережею іншого оператора.
5. Оператор телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку певних телекомунікаційних послуг не має права відмовити у взаємоз’єднанні з телекомунікаційною мережею іншого оператора в точках, зазначених у каталозі пропозицій операторів телекомунікацій щодо взаємоз’єднання з їхніми телекомунікаційними мережами, крім випадків, якщо телекомунікаційна мережа, яку пропонується приєднати, не відповідає вимогам цього Закону.
( Частина п’ята статті 60 в редакції Закону № 2751-VI від 02.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4910-VI від 07.06.2012 )
6. Сторони договору про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, які укладають договори, змінюють їх умови або припиняють дію, повинні повідомити про це національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, протягом 30 календарних днів від дня підписання відповідних документів.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про телекомунікації
Цей Закон встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій.
Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов’язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.
Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі;
абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг;
абонентський номер - сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі;
адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;
адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі Інтернет;
безпроводовий доступ до телекомунікаційної мережі (безпроводовий доступ) - електрозв’язок з використанням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися із збереженням унікального ідентифікаційного номера в межах пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, які під’єднані до одного комутаційного центру;
взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж - встановлення фізичного та/або логічного з’єднання між різними телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись інформацією;
власник (володілець) кабельної каналізації електрозв’язку - суб’єкт господарювання, у власності (володінні) якого перебувають уся інфраструктура кабельної каналізації електрозв’язку або окремі її елементи, набуті на належній правовій підставі, призначені для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування;

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!