Про банки і банківську діяльність

4. Державна реєстрація філії, представництва іноземного банку проводиться відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

5. Державна реєстрація філії, представництва іноземного банку проводиться після акредитації такої філії, представництва Національним банком України.

6. Для акредитації філії іноземного банку подаються:

1) заява іноземного банку про відкриття філії із зазначенням її місцезнаходження на території України;

2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку в державі його походження;

3) рішення уповноваженого органу іноземного банку про відкриття філії;

4) положення про філію, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;

5) відомості, що доводять відповідність керівника і головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, встановленим Національним банком України;

6) копія статуту іноземного банку;

7) підтверджена незалежним аудитором фінансова звітність іноземного банку за три останні роки;

8) письмовий дозвіл на відкриття філії іноземного банку в Україні, виданий державним або іншим уповноваженим контролюючим органом держави, в якій зареєстровано іноземний банк, або письмове запевнення іноземного банку про відсутність у законодавстві відповідної держави вимог щодо отримання такого дозволу;

9) повідомлення уповноваженого наглядового органу іноземної держави про здійснення нагляду за діяльністю іноземного банку;

10) письмове зобов’язання іноземного банку про безумовне виконання ним зобов’язань, які виникають у зв’язку з діяльністю його філії на території України;

11) документи, що підтверджують внесення коштів у розмірі приписного капіталу філії;

12) копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію філії іноземного банку, що встановлюється Національним банком України;

13) копії внутрішніх положень (їх перелік), що регламентують надання банківських та інших фінансових послуг, визначають порядок здійснення внутрішнього контролю та процедуру управління ризиками;

14) відомості за формою, визначеною Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про наявність організаційної структури та відповідних спеціалістів, необхідних для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг, банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, приміщень відповідно до вимог, встановлених Національним банком України;

15) бізнес-план на три роки, складений згідно з вимогами, встановленими Національним банком України;

16) документи, визначені Національним банком України, що дають змогу зробити висновок про ділову репутацію іноземного банку;

17) відомості, визначені Національним банком України, щодо власників істотної участі в іноземному банку.

Національний банк України залишає заяву іноземного банку про відкриття філії без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації філії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви про відкриття філії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, а також порядку і строку усунення таких недоліків.

У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.

7. Діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності та встановлює пруденційні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України.

8. Національний банк України має право відмовити в акредитації філії іноземного банку з таких підстав:

1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху, та/або документи/інформація, що міститься в поданих документах, не відповідають вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України та/або містять недостовірну інформацію;

2) банківське обладнання, комп’ютерна техніка, інформаційні системи та інші інформаційні ресурси, приміщення філії не відповідають установленим Національним банком України вимогам;

3) відсутні організаційна структура та/або спеціалісти, необхідні для забезпечення надання банківських та інших фінансових послуг відповідно до встановлених Національним банком України вимог;

4) кандидатури керівника та/або головного бухгалтера, та/або головного ризик-менеджера, та/або головного комплаєнс-менеджера, та/або керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії не відповідають вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України щодо професійної придатності та ділової репутації;

5) структура управління, у тому числі організаційна, та здійснення операційної діяльності іноземного банку та/або банківської групи, до складу якої він входить, може мати негативні наслідки для клієнтів філії та/або може перешкоджати ефективному здійсненню нагляду Національним банком України;

6) ділова репутація та/або фінансовий стан іноземного банку та/або ділова репутація та/або фінансовий/майновий стан власників істотної участі в іноземному банку не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;

7) структура власності іноземного банку не відповідає вимогам щодо прозорості, встановленим Національним банком України;

8) законодавство держави, в якій зареєстровано іноземний банк, за оцінкою Національного банку України, здійсненою в установленому ним порядку, містить положення, які можуть перешкоджати/обмежувати взаємодію між Національним банком України та наглядовими/контролюючими органами такої держави та/або перешкоджати Національному банку України у здійсненні ним наглядових повноважень щодо такої філії іноземного банку;

9) банківський нагляд у державі, в якій зареєстровано іноземний банк, з урахуванням отриманої Національним банком України інформації не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду.

9. Національний банк України приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку на підставі заяви іноземного банку про відкриття філії та доданих до неї документів, визначених цим Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви іноземного банку про відкриття філії. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав, а також відомостей, передбачених частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України".

Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про акредитацію філії іноземного банку у строк, визначений цією частиною, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України.

Національний банк України має право продовжити строки, передбачені цією частиною, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє філію іноземного банку не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку з підстав, передбачених пунктом 1 частини восьмої цієї статті (щодо неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху), іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію філії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення";

10. Іноземний банк у разі прийняття Національним банком України рішення про акредитацію філії цього банку подає документи для проведення державної реєстрації створення такої філії відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і протягом п’яти робочих днів з дня державної реєстрації повідомляє про це Національний банк України.

11. Національний банк України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про державну реєстрацію філії іноземного банку вносить запис про право філії іноземного банку на здійснення банківської діяльності до Державного реєстру банків.

12. Внесення запису про філію іноземного банку до Державного реєстру банків є підставою для здійснення такою філією банківської діяльності.

13. Філія іноземного банку здійснює свою діяльність відповідно до вимог, встановлених законами України для банків.

14. Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку з підстав та у порядку, передбачених законодавством України.

15. Для акредитації представництва іноземного банку подаються такі документи:

1) заява іноземного банку про акредитацію представництва за підписом уповноваженої особи;

2) документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземного банку;

3) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом іноземного банку;

4) довіреність керівнику представництва від іноземного банку на здійснення представницьких функцій;

5) копія платіжного документа про внесення плати за акредитацію представництва, що встановлюється Національним банком України.

Національний банк України залишає заяву іноземного банку про акредитацію представництва без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації представництва, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, установлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.

Національний банк України може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, недостовірності або невідповідності документів та/або інформації, що міститься в поданих документах, вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України або перевищення повноважень щодо сфери діяльності представництва.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку з підстави неусунення недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію представництва не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку Національний банк України приймає на підставі заяви іноземного банку про акредитацію представництва та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви іноземного банку про акредитацію представництва. Цей строк може бути продовжений на умовах та в порядку, визначених частиною дев’ятою цієї статті.

Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Іноземний банк у разі прийняття Національним банком України рішення про акредитацію представництва цього банку подає документи для проведення державної реєстрації створення такого представництва відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і протягом п’яти робочих днів з дня державної реєстрації повідомляє про це Національний банк України.

Національний банк України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про державну реєстрацію представництва іноземного банку вносить запис про таке представництво до Державного реєстру банків.

Національний банк України має право ініціювати процедуру ліквідації представництва іноземного банку з підстав та у порядку, визначених Національним банком України.

Іноземний банк зобов’язаний повідомляти Національний банк України про зміни документів або відомостей, зазначених у пунктах 4-6, 14-17 частини шостої та пунктах 3 і 4 частини п’ятнадцятої цієї статті. Внесення змін підтверджується відповідними документами.

Офіційні документи, що подаються до Національного банку України, повинні бути легалізовані у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

16. Національний банк України має право вимагати, а філія/представництво іноземного банку зобов’язані надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.

Українські банки мають право створювати (у тому числі шляхом придбання) дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав після отримання дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Національний банк України має право вимагати, а банк зобов’язаний надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.

Національний банк України має право відмовити банку в наданні дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої держави:

1) у разі невиконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку України, установлених для створення дочірніх банків, філій чи представництв банків на території України;

1-1) якщо у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про надання дозволу на створення дочірнього банку без руху;

2) якщо банківський нагляд у цій державі, з урахуванням отриманої Національним банком України інформації, не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду;

3) якщо законодавство цієї держави, за оцінкою Національного банку України, здійсненою в установленому ним порядку, містить положення, які можуть перешкоджати/обмежувати взаємодію між Національним банком України та наглядовими/контролюючими органами такої держави та/або перешкоджати Національному банку України у здійсненні ним наглядових повноважень щодо філії, представництва чи дочірнього банку.

Національний банк України приймає рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни або про відмову в наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить два місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

Національний банк України залишає заяву про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни без руху, якщо банк подав неповний пакет документів, необхідних для отримання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.

Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.

Українські банки зобов'язані забезпечити подання дочірнім банком, філією банку, створеними на території інших держав, звітів та інформації материнському банку, Національному банку України відповідно до вимог Національного банку України щодо здійснення нагляду на консолідованій основі.

Національний банк України має право вимагати від українського банку зменшення участі в капіталі дочірнього банку, закриття дочірнього банку, філії банку, створених на території інших держав, у разі неотримання ним інформації, необхідної для здійснення нагляду на консолідованій основі, або якщо нагляд за дочірніми банками або філією українського банку, створеними на території інших держав, який здійснюється органом нагляду іншої держави, є неефективним, зокрема не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду.

Банк може бути реорганізований за рішенням власників банку.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення.

У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.

Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України, за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку.

У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається.

Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку.

Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації, та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не відповідатимуть визначеним цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам щодо пруденційних нормативів діяльності, управління банком, а також вимогам, яким має відповідати юридична особа для отримання банківської ліцензії.

Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

Рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити інформацію про:

1) угоду про реорганізацію у разі злиття або приєднання;

2) призначення персонального складу комісії для проведення реорганізації;

4) призначення аудиторської фірми;

5) строки проведення реорганізації;

6) склад наглядової ради та правління банку після реорганізації.

Реорганізація розпочинається після затвердження Національним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту існуючого банку.

Угода про злиття або приєднання укладається банками, що реорганізуються шляхом злиття або приєднання, у письмовій формі.

Угода про злиття або приєднання містить положення, що регулюють питання, визначені у статті 28 цього Закону.

Угода про злиття або приєднання набирає законної сили з моменту затвердження її більшістю у дві третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного з банків.

Регулятивний капітал банку є сумою:

1) капіталу 1 рівня, який складається з основного капіталу 1 рівня та додаткового капіталу 1 рівня, складовою якого є, зокрема, інструмент з умовами списання/конверсії;

2) капіталу 2 рівня.

Національний банк України визначає:

1) порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, їх складові та вирахування;

2) вимоги до складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, у тому числі до джерел їх формування, а також умови їх включення до капіталу банку;

3) вимоги щодо мінімального розміру регулятивного капіталу;

4) порядок, строки та умови погодження або надання дозволу банку на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку.

Національний банк України приймає рішення про надання банку дозволу на включення окремих складових капіталу основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку або про відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

Банк має право включати до капіталу банку окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня з визначених Національним банком України відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, за умови:

відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України;

дотримання встановлених Національним банком України вимог.

Особа, яка надає банку кошти для формування складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана надати Національному банку України документи та інформацію, що підтверджують джерела їх походження, згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

Національний банк України має право вимагати, а особа, яка надає банку кошти для формування основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог.

Інструмент з умовами списання/конверсії є капітальним інструментом банку, зобов’язання за яким є безстроковими та у разі настання події, визначеної у договорі/проспекті емісії, припиняються (повністю чи частково) шляхом списання або обміну на прості акції додаткової емісії банку. Зобов’язання щодо сплати процентів/доходу за інструментом з умовами списання/конверсії припиняються відповідно до умов, визначених у договорі/проспекті емісії. Такі особи для підтвердження їх відповідності встановленим вимогам зобов’язані подати до Національного банку України документи, визначені його нормативно-правовим актом.

Банк має право відновити (повністю або частково) списані зобов’язання за основною сумою інструменту з умовами списання/конверсії після отримання відповідного дозволу Національного банку України, умови та порядок надання якого визначає Національний банк України.

Національний банк України приймає рішення про надання або відмову в наданні банку дозволу на викуп, погашення, дострокове погашення інструменту з умовами списання/конверсії та субординованого боргу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

Особа, яка є власником інструменту/інструментів з умовами конверсії, та особа, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в цій особі, яка в разі конверсії такого інструменту/інструментів набуватиме/збільшуватиме прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами істотну участь у банку, повинна (повинні) на момент включення та протягом усього часу включення такого інструменту/інструментів до додаткового капіталу 1 рівня відповідати вимогам до ділової репутації та фінансового/майнового стану осіб, які набувають/збільшують істотну участь у банку, встановленим цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк має право здійснити викуп, погашення, дострокове погашення інструменту з умовами списання/конверсії та субординованого боргу після отримання відповідного дозволу Національного банку України, умови та порядок надання якого визначаються Національним банком України.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, а також мінімальний розмір статутного капіталу банку не може бути меншим 200 мільйонів гривень.

Національний банк України має право встановлювати для окремих банків та юридичних осіб, які мають намір здійснювати банківську діяльність, диференційований мінімальний розмір статутного капіталу, але не нижче розміру, передбаченого цією статтею.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог цього Закону, законодавства України та установчих документів банку.

Формування та збільшення статутного капіталу банку здійснюються за рахунок грошових внесків, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" протягом строку їх дії. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривні, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривні. Наявність збитків у банку не є перешкодою для збільшення статутного капіталу банку.

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел, а також за рахунок коштів, використання яких для формування статутного капіталу заборонено законом.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, до видачі їй банківської ліцензії має право витрачати кошти, що вносяться засновником (засновниками) для формування її статутного капіталу, виключно з метою підготовки до здійснення нею банківської діяльності.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Ця вимога не поширюється на новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

У разі зменшення загального обсягу вкладів (депозитів) у банківській системі на п'ять і більше відсотків у строк до шести календарних місяців за рішенням Національного банку України запроваджується (скасовується) спрощена процедура реєстрації випуску акцій, погодження Національним банком України змін до статуту банку, державної реєстрації змін до статуту банку. Відповідно до спрощеної процедури:

дата подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається датою реєстрації випуску акцій;

дата подання змін до статуту банку на погодження Національному банку України та для реєстрації державному реєстратору вважається відповідно датою їх погодження Національним банком України та датою реєстрації державним реєстратором;

дата подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається датою реєстрації випуску акцій банку.

Дата подання належних документів до Національного банку України, державного реєстратора, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційним індексом).

Антимонопольний комітет України у випадках, передбачених частиною сьомою цієї статті, надає висновок та/або дозвіл на концентрацію не пізніше п'яти робочих днів з дня подання банком відповідних документів.

Банки здійснюють емісію власних акцій відповідно до законодавства України про господарські товариства та цінні папери з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Банк не має права придбавати власні акції (паї), якщо це може призвести до порушення банком вимог щодо достатності капіталу, передбачених частиною першою статті 35 цього Закону.

Банк, що має намір придбати власні акції (паї) у розмірі менше 3 відсотків статутного капіталу, зобов’язаний письмово повідомити про це Національний банк України за 15 календарних днів до вчинення правочинів.

Національний банк України має право заборонити банку придбання власних акцій (паїв), якщо це може призвести до погіршення фінансового стану банку. Порядок, строки та умови прийняття такого рішення визначаються Національним банком України.

Банк має право зменшити номінальну вартість власних акцій (паїв), придбати власні акції (паї) у розмірі, що дорівнює або перевищує 3 відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру власних акцій (паїв), що знаходяться у власності банку, після отримання дозволу Національного банку України відповідно до вимог та порядку, встановлених Національним банком України. Перелік документів, які банк має подати для отримання такого дозволу, умови та порядок його надання визначаються нормативно-правовим актом Національного банку України. Національний банк України приймає рішення про надання або відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви.

Правочин з придбання власних акцій (паїв), вчинений банком без погодження Національного банку України або всупереч його забороні, є нікчемним. Національний банк України інформує банк, сторони за таким правочином, депозитарні установи, які обслуговують рахунки в цінних паперах сторін за таким правочином, та Центральний депозитарій цінних паперів про нікчемність такого правочину, а також розміщує відповідну інформацію на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України не пізніше наступного робочого дня після дня, коли йому стало відомо про вчинення такого правочину.

Банк здійснює емісію власних акцій у порядку, встановленому законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Банку дозволяється виступати посередником щодо купівлі-продажу власних акцій або паїв.

Особа, яка має намір набути істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного капіталу банку чи правом голосу за акціями (паями) у статутному капіталі банку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив на управління або діяльність банку, зобов’язана повідомити про свої наміри цей банк і Національний банк України з одночасним поданням до Національного банку України повного пакета документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України, для погодження набуття або збільшення істотної участі у банку.

Набуття або збільшення істотної участі у банку без погодження Національного банку України не допускається, крім випадків, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у яких допускається наступне погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі у банку.

У визначених Національним банком України випадках особа зобов’язана звернутися до Національного банку України за погодженням набутої або збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення у строки та порядку, встановлені Національним банком України. Національний банк України до прийняття відповідного рішення має право тимчасово заборонити використання такій особі права голосу щодо відповідних акцій (паїв) банку у визначеному статтею 73 цього Закону порядку.

У разі якщо зазначений у частинах першій і третій цієї статті банк має ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, Національний банк України інформує Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь у такому банку або звернутися до Національного банку України за погодженням набутої або збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення.

Особа, яка має намір передати істотну участь у банку будь-якій іншій особі або зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі банку або право голосу виявиться нижче рівнів, визначених частиною першою цієї статті, або передати контроль над банком іншій особі, зобов’язана повідомити про свої наміри цей банк та Національний банк України в установленому ним порядку.

Національний банк України має право заборонити власнику істотної участі у банку на строк до шести місяців відчужувати акції (паї) банку, що йому належать, та/або частку у статутному капіталі (пакет акцій) юридичної особи, через яку така особа володіє істотною участю у банку, якщо до банку застосовано захід впливу у вигляді віднесення банку до категорії проблемних або обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов’язаними з банком особами.

Структура власності банку повинна відповідати вимогам Національного банку України щодо прозорості. Банк зобов’язаний щороку подавати до Національного банку України відомості про свою структуру власності, а також повідомляти Національний банк України про всі зміни структури власності банку згідно з вимогами, в порядку і строки, установлені Національним банком України. Власники істотної участі у банку та ключові учасники у структурі власності банку зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня настання відповідних змін надавати банку інформацію та документи, необхідні для формування відомостей про структуру власності банку.

У разі виявлення банком чи Національним банком України невідповідності власника істотної участі вимогам щодо ділової репутації власник істотної участі може звернутися до Національного банку України у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до власника істотної участі ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє власника істотної участі не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом.

Банк зобов’язаний повідомляти Національний банк України про факти набуття або збільшення істотної участі у цьому банку, а також про факти зменшення істотної участі особи в цьому банку настільки, що розмір участі такої особи у цьому банку виявиться нижче рівнів, визначених частиною першою цієї статті, протягом трьох робочих днів з дня, коли йому стало про це відомо.