• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про банки і банківську діяльність

Верховна Рада України  | Закон від 07.12.2000 № 2121-III
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.12.2000
  • Номер: 2121-III
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.12.2000
  • Номер: 2121-III
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Національний банк України залишає заяву про погодження керівників банку без руху, якщо заявник подав неповний пакет документів, необхідних для погодження керівників банку, або такі заява/документи подані з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.
( Статтю 42 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява про погодження керівників банку вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.
( Статтю 42 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Банк зобов’язаний подати до Національного банку України документи для погодження керівників банку не пізніше одного місяця з дня їх призначення (обрання) на посади. Банк має право звернутися до Національного банку України для попереднього погодження кандидатів на посади керівників банку до їх призначення (обрання) на посади.
( Частина статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати кваліфікаційним вимогам. Банк повинен самостійно перевіряти відповідність керівників банку кваліфікаційним вимогам та забезпечувати контроль такої відповідності на постійній основі.
( Частина статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право вимагати припинення повноважень будь-якого з керівників банку, якщо він не відповідає кваліфікаційним вимогам та/або якщо керівник банку не забезпечує належного виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до порушення вимог законодавства, виявленого під час здійснення банківського нагляду у порядку, визначеному цим Законом. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для припинення повноважень такого керівника банку, а також обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду, якщо це вимагається законодавством України.
( Частина статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівник банку, стосовно якого Національний банк України висунув вимогу про припинення повноважень у зв’язку з відмовою у його погодженні, зобов’язаний утриматися від вчинення дій, прийняття рішень та припинити виконання покладених на нього посадових обов’язків з моменту отримання банком відповідної письмової вимоги Національного банку України.
( Статтю 42 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Голові, членам правління банку та головному бухгалтеру банку забороняється займати посади в інших юридичних особах (крім контролера банку, юридичних осіб, які мають спільного з банком контролера, банківських спілок та асоціацій).
( Частина статті 42 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України має право безоплатно одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших осіб інформацію, необхідну для визначення відповідності керівників банку (кандидатів на відповідні посади) кваліфікаційним вимогам. Органи та особи, які отримали такий запит Національного банку України, зобов’язані надати відповідну інформацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту Національного банку України.
Керівники банку зобов’язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку.
Керівники банку несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть декілька осіб, їх відповідальність перед банком є солідарною.
Керівники банку зобов’язані запобігати виникненню конфліктів інтересів у банку та сприяти їх врегулюванню. Керівники банку зобов’язані утримуватися від вчинення дій та/або прийняття рішень, якщо це може призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкоджати належному виконанню такими особами своїх посадових обов’язків в інтересах банку.
( Статтю 42 доповнено частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівники банку зобов’язані відмовитися від участі у прийнятті рішень, якщо конфлікт інтересів не дає їм змоги повною мірою виконувати свої обов’язки в інтересах банку, його вкладників та учасників. У таких випадках керівник банку, який є членом колегіального органу, не має права голосу під час прийняття таким органом рішення та не враховується під час визначення кворуму відповідного колегіального органу.
( Статтю 42 доповнено частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2478-VI від 09.07.2010, № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Законів № 1587-VII від 04.07.2014, № 2210-VIII від 16.11.2017 )
Стаття 43. Обов'язки щодо захисту інтересів банку
При виконанні своїх обов'язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов'язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов'язані ставити інтереси банку вище власних.
Зокрема, керівники банку зобов'язані:
1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов'язків;
2) приймати рішення в межах наданих повноважень;
3) не використовувати службове становище у власних інтересах;
4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.
( Частину другу статті 43 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009 )
Стаття 44. Внутрішній контроль та управління ризиками
Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит, згідно з вимогами, установленими Національним банком України.
Система внутрішнього контролю банку має забезпечувати:
1) досягнення банком довгострокових цілей, зокрема прибутковості його діяльності;
2) здійснення банківської діяльності з урахуванням ризиків;
3) відповідність діяльності банку законодавству України та внутрішньобанківським документам;
4) достовірність фінансової, управлінської, статистичної звітності банку;
5) чіткий розподіл обов’язків, функцій та повноважень між радою банку та правлінням банку, а також між підрозділами банку.
Внутрішній контроль банку здійснюється його підрозділами на трьох рівнях:
бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки діяльності банку - перший рівень;
підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - другий рівень;
підрозділ внутрішнього аудиту - третій рівень.
Система управління ризиками банку має забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків у діяльності банку з урахуванням розміру банку, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних банком операцій, організаційної структури та профілю ризику банку, особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк.
Банк впроваджує адекватні та ефективні процеси для оцінки та підтримання на постійній основі достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності.
Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України на постійній основі здійснювати оцінку достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків банку. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України розробляти та подавати до Національного банку України плани підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, забезпечення безперервної діяльності банку, фінансування банку в кризових ситуаціях, відновлення діяльності банку. Банк зобов’язаний доопрацювати, оновити такі плани на письмову вимогу Національного банку України у визначені ним строки.
( Частина шоста статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Банк утворює постійно діючі підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) і забезпечує незалежне, об’єктивне та ефективне виконання цими підрозділами своїх обов’язків.
Підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) діють на підставі положень, що затверджуються радою банку, і підпорядковуються головному ризик-менеджеру та головному комплаєнс-менеджеру відповідно. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер підпорядковуються раді банку та звітують перед нею.
Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера встановлюються Національним банком України. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер вступають на посаду після їх погодження Національним банком України.
Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження або відмову в погодженні кандидатів на посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження або відмову в погодженні на посаду головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону.
( Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення у строки, визначені частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону.
( Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Банк має право покласти на головного комплаєнс-менеджера функції відповідального працівника банку за проведення фінансового моніторингу.
Національний банк України має право вимагати заміни головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для заміни відповідної особи.
Банк зобов’язаний погоджувати з Національним банком України рішення про звільнення головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, крім випадків звільнення таких осіб за власним бажанням, за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту).
Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку.
( Статтю 44 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
( Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 45. Внутрішній аудит банку
Банк утворює постійно діючий підрозділ внутрішнього аудиту.
( Частина перша статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Підрозділ внутрішнього аудиту здійснює свою діяльність відповідно до міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту, якими є документи (вимоги), прийняті Радою з міжнародних стандартів внутрішнього аудиту (International Internal Audit Standards Board - IIASB) та схвалені Наглядовою радою професійної практики (International Professional Practices framework oversight council - IPPFOC).
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України встановлює вимоги до професійної підготовки працівників підрозділу внутрішнього аудиту.
Підрозділ внутрішнього аудиту діє на підставі положення, затвердженого радою банку. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту підпорядковується та звітує перед радою банку.
( Частина четверта статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Організація та порядок роботи підрозділу внутрішнього аудиту встановлюються централізовано материнським банком для своїх дочірніх компаній. У дочірніх компаніях банку функції внутрішнього аудиту може виконувати підрозділ внутрішнього аудиту материнського банку.
Підрозділ внутрішнього аудиту здійснює такі функції:
1) оцінює ефективність організації корпоративного управління в банку, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, та їх відповідність розміру банку, складності, обсягам, видам, характеру здійснюваних банком операцій, організаційній структурі та профілю ризику банку з урахуванням особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк;
( Пункт 1 частини шостої статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
2) перевіряє процеси управління банком, у тому числі щодо оцінки достатності капіталу та достатності ліквідності;
( Пункт 2 частини шостої статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
3) перевіряє дотримання керівниками та працівниками банку вимог законодавства і внутрішніх положень банку;
( Пункт 3 частини шостої статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) оцінює інформаційно-технічне забезпечення управління та проведення операцій;
5) перевіряє правильність ведення і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
6) перевіряє фінансово-господарську діяльність банку;
7) перевіряє відповідність кваліфікаційним вимогам та виконання професійних обов'язків працівниками банку;
8) виявляє та перевіряє випадки перевищення повноважень посадовими особами банку і виникнення конфлікту інтересів у банку;
9) перевіряє достовірність та вчасність надання інформації органам державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю банку;
10) інші функції, пов'язані із здійсненням нагляду за діяльністю банку.
Підрозділ внутрішнього аудиту проводить оцінку видів діяльності банку, виконання яких забезпечується шляхом залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг).
Підрозділ внутрішнього аудиту за результатами проведених перевірок готує та подає раді банку звіти і пропозиції щодо усунення виявлених порушень.
Банк зобов'язаний у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, подавати Національному банку України звіт про роботу підрозділу внутрішнього аудиту та інші документи за результатами внутрішнього аудиту.
Національний банк України погоджує кандидатуру керівника підрозділу внутрішнього аудиту. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації керівника підрозділу внутрішнього аудиту встановлюються Національним банком України.
( Частина десята статті 45 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України приймає рішення про погодження або відмову у погодженні на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону.
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Керівник підрозділу внутрішнього аудиту вступає на посаду після погодження його кандидатури Національним банком України. Національний банк України має право вимагати заміни керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо його професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають установленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для заміни такої особи.
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Керівнику підрозділу внутрішнього аудиту забороняється займати посади в інших банках.
Рішення про звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту приймає рада банку.
( Частина статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний погодити з Національним банком України рішення про звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту, крім випадків звільнення такої особи за власним бажанням, за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту).
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку.
( Статтю 45 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Керівник підрозділу внутрішнього аудиту має право вимагати позачергового скликання засідання ради банку.
Працівники підрозділу внутрішнього аудиту під час виконання своїх функціональних обов'язків мають право на ознайомлення з документами, інформацією, письмовими поясненнями з питань діяльності банку, включаючи всі підрозділи банку незалежно від країни їх місцезнаходження, та афілійованих компаній банку, право на доступ до системи автоматизації банківських операцій та на отримання письмових пояснень від керівників і працівників банку з питань, що виникають під час проведення перевірки та за її результатами.
( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законами № 914-IV від 05.06.2003, № 3024-VI від 15.02.2011; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014 )
Стаття 46. Обов’язки щодо інформування Національного банку України
Банк зобов’язаний надати Національному банку України протягом 10 робочих днів:
з дня затвердження загальними зборами учасників банку - зміни до основних напрямів діяльності банку;
з дня затвердження радою банку - стратегію банку та бізнес-план банку/зміни до них;
з дня затвердження радою банку - стратегію та оперативний план управління проблемними активами банку/зміни до них".
Правління банку зобов’язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про:
1) припинення повноважень/звільнення керівника (керівників) банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера із зазначенням підстав такого звільнення та про кандидатури для призначення на ці посади (за наявності);
2) зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів;
3) втрати на суму, що перевищує 15 відсотків власного капіталу банку;
4) падіння рівня власного капіталу банку нижче рівня регулятивного капіталу;
5) наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;
6) припинення банківської діяльності;
7) повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення керівнику банку, фізичній особі - власнику істотної участі або представнику юридичної особи - власника істотної участі;
8) виявлені факти щодо власника істотної участі, які свідчать про його невідповідність установленим Національним банком України вимогам щодо ділової репутації та/або фінансового/майнового стану, а також про виявлені факти, які свідчать, що володіння такою особою істотною участю у банку становить загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку.
Рада банку зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виявлення інформувати Національний банк України про:
1) конфлікт (конфлікти) інтересів у банку;
2) підтверджені факти неприйнятної поведінки у банку;
3) недоліки в діяльності ради банку, правління банку, а також підрозділу з управління ризиками, підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та підрозділу внутрішнього аудиту;
4) виявлені факти стосовно керівників банку, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, які свідчать про їх невідповідність установленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам, а також про наявність інформації, яка може свідчити/свідчить про можливий негативний вплив на забезпечення виконання такими особами своїх функцій.
Національний банк України має право визначити перелік іншої інформації, що є важливою для цілей банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури, а також для перевірки банків з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, про яку банк та власник істотної участі зобов’язані інформувати Національний банк України.
( Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 4452-VI від 23.02.2012, № 245-VII від 16.05.2013; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Глава 8
ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
Стаття 47. Види діяльності банку
Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.
( Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2473-VIII від 21.06.2018, № 1953-IX від 14.12.2021 )
Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює професійну діяльність на ринках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
( Частина друга статті 47 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
До банківських послуг належать:
1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб;
( Пункт 1 частини третьої статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
2) відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу);
( Пункт 2 частини третьої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1983-VIII від 23.03.2017; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний ризик.
( Пункт 3 частини третьої статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )
Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.
( Частина четверта статті 47 в редакції Закону № 5178-VI від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 401-VII від 04.07.2013, № 738-IX від 19.06.2020 )
Банк має право надавати також такі фінансові послуги:
1) фінансовий лізинг;
2) факторинг;
3) надання гарантій;
4) торгівля валютними цінностями;
5) фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбачених частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
6) фінансові платіжні послуги.
( Статтю 47 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з комерційними агентами агентських договорів. Перелік фінансових послуг, які банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, визначається Національним банком України. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори у порядку, встановленому законодавством України. Національний банк України веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Комерційний агент має право надавати фінансові послуги від імені банку після внесення відомостей про такого комерційного агента до відповідного реєстру, який веде Національний банк України. Національний банк України встановлює вимоги до комерційних агентів. Банк має право укладати агентський договір з особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.
( Частина статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )( Частину статті 47 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Банк надає фізичним та юридичним особам послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі та безготівковій формі з одночасним зарахуванням валютних цінностей на їхні рахунки відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
( До статті 47 включено частину згідно із Законом № 2473-VIII від 21.06.2018 )( Частину статті 47 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 )
Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:
( Пункт 1 частини дев'ятої статті 47 виключено на підставі Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )( Пункт 2 частини дев'ятої статті 47 виключено на підставі Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )( Пункт 3 частини статті 47 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) зберігання цінностей (у тому числі щодо обліку і зберігання цінних паперів та інших коштовностей, конфіскованих (заарештованих) на користь держави та/або визнаних безхазяйними) або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;
( Пункт 4 частини статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VIII від 05.07.2018 )
5) здійснення операцій з готівкою, інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;
( Пункт 5 частини дев'ятої статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX від 22.11.2023 )( Пункт 6 частини статті 47 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг;
8) надання послуг адміністратора за випуском облігацій відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
( Частину статті 47 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )( Частину статті 47 виключено на підставі Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 )
Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги" з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.
( Статтю 47 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги, якщо такі передбачені.
( Частина тринадцята статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) у випадках, згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України.
( Частина чотирнадцята статті 47 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших пруденційних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк. Банк зобов’язаний під час розкриття інформації про процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги споживачам фінансових послуг дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.
( Частина статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом.
( Частина статті 47 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 )( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1533-VI від 23.06.2009, № 2510-VI від 09.09.2010; в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Стаття 48. Обмеження щодо діяльності банків
Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
( Статтю 48 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.
( Статтю 48 доповнено новою частиною другою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015 )
Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.
Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.
Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків власного капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:
( Абзац перший частини п'ятої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;
2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;
3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього;
4) майно, належне банку на праві довірчої власності.
( Частину п'яту статті 48 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 132-IX від 20.09.2019 )
Банкам забороняється здійснювати без відображення в зобов’язаннях та активах банку операції шляхом залучення коштів фізичних осіб з метою їх прямого розміщення в кредити.
( Статтю 48 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 1736-VIII від 15.11.2016 )
Стаття 49. Кредитні операції
Як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також:
1) здійснення операцій на ринках капіталу від свого імені;
( Пункт 1 частини першої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 )
2) надання гарантій і порук та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
( Пункт 2 частини першої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 )
3) факторинг;
( Пункт 3 частини першої статті 49 в редакції Закону № 1953-IX від 14.12.2021 )
4) лізинг.
( Частина перша статті 49 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )
Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів.
Банк зобов'язаний мати структурний підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.
( Частина третя статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 )
Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів, акцій інших банків та надання субординованого боргу банкам. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.
( Частина четверта статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015 )
Банкам забороняється опосередковано здійснювати кредитні операції з пов’язаними з банком особами.
( Статтю 49 доповнено новою частиною згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015 )
Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
( Частину статті 49 виключено на підставі Закону № 3024-VI від 15.02.2011 )( Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, зупинено дію частини восьмої статті 49 (щодо права банку видавати бланкові кредити) - див. пункт 13 розділу VII )
Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання пруденційних нормативів.
Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.
Банк використовує інформацію з Кредитного реєстру для оцінки кредитного ризику.
( Статтю 49 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 2277-VIII від 06.02.2018 )
Стаття 50. Обмеження щодо участі банків у юридичних особах
Банк має право придбати акції (частки, паї) юридичної особи, що становлять або у сукупності становитимуть 10 і більше відсотків її статутного капіталу, за умови попереднього отримання письмового дозволу Національного банку України на таке придбання у визначеному ним порядку.
Банк має право придбати акції (частки, паї) юридичної особи, що становлять або у сукупності становитимуть 10 і більше відсотків її статутного капіталу, без отримання письмового дозволу Національного банку України у разі, якщо:
1) акції (частки, паї) у юридичній особі набуваються у зв’язку з реалізацією банком права заставодержателя та/або в рахунок погашення заборгованості перед банком за здійсненими банківськими операціями, наданими фінансовими послугами, за умови що банк не утримуватиме їх більше одного року;
2) акції набуваються банком за договором андеррайтингу, за умови що банк не утримуватиме їх більше одного року.
Банк зобов’язаний відчужити акції (частки, паї), набуті відповідно до частини другої цієї статті, протягом одного року з дня набуття права власності на них або до закінчення цього строку звернутися до Національного банку України за отриманням письмового дозволу на подальше їх утримання у власності банку.
Національний банк України приймає рішення про надання або відмову у наданні банку письмового дозволу, необхідність одержання якого встановлена частинами першою і третьою цієї статті, на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 календарних днів з дня отримання заяви банку.
( Статтю 50 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 )
Банку забороняється набувати участь у юридичній особі, якщо законом або статутом цієї особи передбачена повна відповідальність учасника за зобов’язаннями такої юридичної особи.
Пряма та/або опосередкована участь банку у статутному капіталі будь-якої юридичної особи не може перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банку. Сукупні інвестиції банку у статутні капітали юридичних осіб не можуть перевищувати 60 відсотків розміру регулятивного капіталу банку.
Вимоги частини п’ятої цієї статті не застосовуються у разі, якщо:
1) акції (частки, паї) та інші цінні папери набуті банком у власність у зв’язку з реалізацією права заставодержателя та/або в рахунок погашення заборгованості перед банком за здійсненими банківськими операціями, наданими фінансовими послугами, і банк не утримує їх більше одного року;
2) інвестиція здійснюється у статутний капітал банку - учасника банківської групи;
3) цінні папери придбані банком за договором андеррайтингу та утримуються у власності банку не більше одного року;
4) акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені своїх клієнтів.
( Стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 3394-VI від 19.05.2011, № 1323-VII від 05.06.2014, № 79-IX від 12.09.2019; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Стаття 51. Розрахункові банківські операції
Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.
Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.
( Частину третю статті 51 виключено на підставі Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )( Частину четверту статті 51 виключено на підставі Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )( Частину п'яту статті 51 виключено на підставі Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022 )
При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
Під час оплати за договорами, укладеними підприємствами, утвореними у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірніми підприємствами, а також підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднаннями таких підприємств (господарських товариств), банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
( Статтю 51 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3205-IV від 15.12.2005; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2289-VI від 01.06.2010, № 922-VIII від 25.12.2015 - щодо введення в дію зміни див. пункт 1 розділу IX Закону № 922-VIII від 25.12.2015 )
Стаття 52. Пов’язані з банком особи
Для цілей цього Закону пов’язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник підрозділу внутрішнього аудиту, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівники та члени комітетів ради банку та правління банку;
( Пункт 3 частини першої статті 52 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) власники істотної участі у споріднених та афілійованих особах банку;
( Пункт 5 частини першої статті 52 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині.
( Пункт 9 частини першої статті 52 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
Особа вважається пов’язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов’язаною з банком відповідно до вимог цієї статті.
( Статтю 52 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний з’ясовувати пов’язаність особи до встановлення договірних відносин та/або проведення з такою особою операції, яка може змінити обсяг операцій банку з пов’язаними особами та/або може бути здійснена не на поточних ринкових умовах. Банк зобов’язаний здійснювати постійний моніторинг проведених банком операцій, що можуть змінити обсяг операцій банку з пов’язаними особами.
( Статтю 52 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний визначати пов’язаних осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Банк зобов’язаний визначати пов’язаних осіб, зазначених у пункті 9 частини першої цієї статті, із застосуванням ознак, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій і наявності інших зв’язків із банком. Банк зобов’язаний враховувати у своїй діяльності визначення особи пов’язаною з банком з наступного робочого дня після такого визначення.
( Статтю 52 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 )
Банк зобов’язаний подавати Національному банку України інформацію про пов’язаних із банком осіб у порядку , встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов’язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов’язаними особами самим банком. Національний банк України має право визначати пов’язаними з банком осіб із застосуванням ознак, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у випадках, передбачених цією статтею, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із банком. Національний банк України перед розглядом питання щодо визначення особи пов’язаною з банком запитує у банку інформацію та пояснення про причини невизначення особи пов’язаною з банком. Національний банк України за наявності ознак, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України, у встановлені ним порядку і строки приймає рішення щодо визначення особи пов’язаною з банком. Рішення Національного банку України щодо визначення особи пов’язаною з банком набирає чинності з дня доведення його до відома банку у порядку, визначеному Національним банком України. Національний банк України в день прийняття такого рішення доводить до відома банку інформацію про прийняте рішення в письмовій формі (паперовій або електронній) з дотриманням вимог законодавства. Банк зобов’язаний враховувати у своїй діяльності рішення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком з наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення Національного банку України.